Розробка проекту цеху по ремонту сільськогосподарської техніки на НДГ "Великоснітинське"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Своєчасне виконання робіт в сільському господарстві залежить від технічного стану сільськогосподарської техніки, підтримання якої в робочому стані одна з головних задач ремонтників.

При ремонті сільськогосподарської техніки значні кошти витрачаються на запасні частини. Одним із основних джерел забезпечення потреби в запасних частинах являється технічно і економічно обґрунтоване відновлення деталей. При цьому економляться значна кількість високоякісного металу і паливо-енергетичні ресурси.

Особливо ефективне відновлення деталей в масовій кількості з використанням новітніх способів, прогресивних технологій і високовиробничого обладнання на промисловій основі. Для цього необхідно створювати поточно-механізовані лінії, спеціалізовані цехи і дільниці. Де б була змога максимальної механізації технологічних процесів, зведення до мінімуму витрат ручної праці і підвищення якості відновлених деталей. Серед деталей, які потребують відновлення, велику групу займають зубові борони.

1. Виробнича характеристика НДГ „Великоснітинське”

1.1 Загальна характеристика

НДГ „Великоснітинське” є дослідним господарством Національного аграрного університету. Є базою для проведення виробничих та навчальних практик студентів цього вузу.

Адреса господарства: Україна, Київська область, Фастівський район, село Велика Снітинка.

Земельні угіддя господарства розташовані в трьох населених пунктах с. В. Снітинка, с. Гвардійське і с. Мотовилівська Слобідка.

Загальна земельна площа становить 3762 га, в тому числі орендована площа 306 га. Відстань до районного центру м. Фастів - 10 км, відстань до обласного центру м. Київ - 70 км.

Організаційно-правова форма - державне сільськогосподарське підприємство, створено в 1972 році на базі радгоспу “Великоснітинський”, який є навчально-дослідним господарством, основним напрямком діяльності якого являється:

Створення необхідних умов для проведення навчальної, технологічної і виробничої практики студентів за профілем обраної спеціальності та підвищення кваліфікації спеціалістів відповідно до навчальних планів і програм Національного аграрного університету на основі зразкового ведення сільського господарства.

В розпорядженні НДГ “Великоснітинське” - 3147 га посівної площі, з яких 40% займають зернові культури, 7% - технічні культури, та 52,6% кормові культури, що є передумовою розвитку тваринництва.

Галузь тваринництва нараховує 2014 голів великої рогатої худоби, з яких 820 корів, 538 голів свиней, 47 голів коней, 60 сімей бджіл.

1.2 Виробничі ресурси та інфраструктури

Клімат району, де знаходиться господарство - помірно-континентальний. Зима - м'яка, літо - нежарке. Середня температура за рік - +80, найхолодніший місяць - січень, найтепліший - липень, сума річних опадів становить 550-650 мм.

Землі господарства рівнинні, відносяться до перехідної зони Лісостепу і Полісся.

Для ведення господарської діяльності в НДГ “Великоснітинське нараховується загальної земельної площі - 3762 га.

В тому числі с.-г. угіддя - 3104 га.

З них: ріллі - 2992 га.

сінокосів - 67 га.

пасовищ - 45 га.

Крім того, господарство орендує 306 га ріллі бувшого КСП “Світанок” с. Мотовилівська Слобідка.

Тваринництво представляє молочнотоварна ферма.

На січень 2006 року нараховується:

Корів - 820 голів.

Нетелів - 181 голів.

Молодих ВРХ - 1018 голів.

Свиней - 538 голів.

Мінеральні добрива та засоби захисту рослин господарство завозить через систему “Агротехсервіс” та незначну частину через комерційні структури.

Паливо-мастильні матеріали в основному закуповуються в комерційних структурах.

Однією з важливих умов виробництва продукції високої якості при найменших затратах є правильне використання машинно-тракторного парку і правильне комплектування агрегатів. Правильне використання машинно-тракторного парку господарства заключається в науково обґрунтованому визначенні оптимального набору енергетичних і транспортних засобів, а також сільськогосподарських машин, як у структурному, так і в кількісному відношенні, обґрунтованому розподілі техніки між між виробничими підрозділами, використання якої забезпечує виконання механізованих робіт в стислі строки і з мінімальними затратами праці і засобів на виробництво високоякісної сільськогосподарської продукції.

Машинно-тракторний комплекс подано у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Структура машинно-тракторного парку НДГ “Великоснітинське”

Назва	Марка	Кількість
Трактори	Сase 310	1
	Т-150К	3
	Т-150	1
	МТЗ-82	5
	МТЗ-80	13
	Т-40М	1
	Т-25А	1
	Т-16	1
Бульдозери	Т-170	1
	ДТ-75	1
Екскаватори	ПЭА-1,0	1
	ЭО-2621	1
	ЭО-2625	1
Навантажувачі	ПКУ-0,8А	1
	СПС-4,2А	1
	3ПС-100	1
	ПФ-0,5	1
	ПЭ-Ф-1А	1
Автомобілі	КамАЗ-5410	1
	КамАЗ-55102	1
	КамАЗ-5330	3
	МАЗ-5549	2
	ЗИЛ-4502	3
	ЗИЛ-ММЗ-554	3
	УАЗ-3303	1
	КАВЗ-3270	2
	УАЗ-37512	2
	ГАЗ-310290	2
	ВАЗ-321213	1
	ГАЗ-53Б	5
	ГАЗ-53А	2
	САЗ-3507	1
	ГАЗ-52	1
	ЗИЛ-130	2
	ВАЗ-2121	1
	ЗИЛ-130Кран	1
	Москвич 2141	1
	Рефриж. ЗИЛ-130	1
Причепи	ГКБ-8527	1
	ГКБ-817	2
	ОЗТП-11	1
	ОДАЗ-2999	1
	АЦА-4,2-53А	1
	АЦПТ-3,3	3
	ТАПЗ-755А	1
	ГКБ-8350	1
	ГКБ-819	2
	ОдАЗ-885	1
	1ПТС-9	4
	ПСЕ-12,5	4
	ПСЕ-20	1
	2ПТС-4	5
Самохідні збиральні машини	ДОН-1500	3
	СК-5М	3
	Е-302	1
	Е-303	1
	Ягуар 860	1
	Марал 125	1
Плуги	ПЛН-5-35	2
	ПЛН-3-35	2
	ПП-8-35	1
Дискові борони	Джон Дір 630	1
	БДП-6,3	1
	БДТ-7,0	1
Борони	БЗСС-1,0	76
	ЗОР-0,7	21
	3БП-0,6	12
	ШБ-2,5	6
Зчіпки	СП-16А	1
	СП-11А	1
	С-11У	2
Коток	3ККШ-6	4
Машини для внесення мін добрив	МВУ-5А	1
	МВУ-0,5	2
Машини для передпосівного обробітку ґрунту	К600РS	2
	РВК-5,4	1
	КПС-4	4
Сівалки	СЗ-5,4	2
	СЗТ-3,6	2
	СУПН-8А	1
	СО-4,2	1
	Оптима	1
Обприскувач	Харди ТV	1
Просапні культиватори	КРН-4,2А	1
	КРН-5,6А	1
	КФ-5,4	1
Кормозбир. комб	КПИ-Ф-2,4А	2
Прес підбирач	К-454	2
Фуражир	ФН-1,4	1
Зерноочисна машина	ОВС-25	1
Буртовкривач	БН-100А	1

Як видно з даних таблиці 1.1, господарство задовільно оснащено машинно-тракторним парком, але частина машин вичерпала амортизаційний термін і підлягає заміні. Відсутній комплекс машин для збирання цукрових буряків.

1.3 Оцінка ринків збуту

Реалізація сільськогосподарської продукції в НДГ “Великоснітинське” буде направлена по наступним напрямкам:

Продукція рослинництва:

Зерно 1500 тонн буде реалізовано комерційним структурам, 500 тонн зерна буде направлено на продаж працівникам господарства по плановій собівартості.

Решта зерна, тобто 200 тонн гороху буде продано господарствам Київської області. Зерно по держконтракту і регіональному контракту буде вивезено транспортом на Фастівське хлібоприймальне підприємство.

1555 тонн зерна буде направлено на внутрішньогосподарські потреби, з яких 290 тонн насіння, 865 тонн обміну по бартеру, решта зерна піде на корм худобі. Відсотки забезпеченості в конц. Кормах буде покрито на 70%.

Цукрові буряки в кількості 6600 тонн будуть вивезені на Кожанський цукровий завод. За переробку господарство заплатить 37%, тобто 2400 тонн із залишеної кількості цукрових буряків планується одержати 500 тонн цукру, який буде направлено на придбання паливо-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, та засобів захисту рослин.

Овочі в кількості 180 тонн буде продано переважно організаціям Фастівського району та працівникам свого господарства.

Решта продукції рослинництва буде направлено на власні потреби, в основному на корм худобі.

Продукція тваринництва.

Молока - найважливіша продукція НДГ “Великоснітинське”. 45% виручених коштів від реалізації всієї продукції надійде саме від молока, і що не маловажно, що це буде проходити щоденно.

Щоденно в торгівлю в середньому буде направлено 10 тонн молока. Виручка за рік складає 3230,0 тис. гривень.

Основним покупцем молочної продукції буде молочний завод м. Канева, частину молока в розмірі 200 тонн буде продано бюджетним організаціям м. Фастова, 200 тонн буде продано своїм організаціям по собівартості. Чистий прибуток від реалізації молока складає 680 тис. гривень, рівень рентабельності становить 26,7%.

М'ясо ВРХ - збиткова продукція господарства, 80 тонн м'яса буде продано Білоцерківському м'ясокомбінату “Поліс”, решта - 70 тонн буде направлено на громадське харчування працівників господарства та студентів.

М'ясо свиней 25 тонн буде направлено на громадське харчування.

В 2004 році виручка від реалізації сільськогосподарської продукції буде становити 6008,5 тис. гривень, а рівень рентабельності - 15%.

В 2005 році 7313,8 тис. грн.

1.4 Стан і можливі шляхи подальшого удосконалення РОБ, технологій організації і планування ТО і ремонту машин

З підвищенням росту оснащеності сільськогосподарського виробництва більш удосконаленою технікою, веденням комплексної механізації і підвищенням ефективності використання техніки розвивається і змінюється ремонтне виробництво.

Ремонтно-обслуговуюча база (РОБ) - комплекс всіх підприємств, розміщених на даній території, тісно взаємопов`язаних між собою і забезпечуючих виконання всього об`єму робіт по технічному обслуговуванню (ТО) і ремонту машин. НДГ «Великоснітинське» включає в себе центральну ремонтну майстерню (ЦРМ), автомобільний гараж, машинний двір, нафтосклад із пунктом заправки і пересувні засоби технічного обслуговування і ремонту. Вона призначена в основному для усунення неполадок і відказів машин і обладнання, проведення нескладних технічних обслуговувань, потокових ремонтів і правильного зберігання техніки.

При високому рівні механізації і плановому веденні сільськогосподарського виробництва технічне обслуговування машин повинно носити планово-попереджувальний характер. Майстерні сільськогосподарських підприємств повинні мати сучасні засоби ремонту, дільниці діагностики, забезпечені приладами і апаратурою. Для більш якісного ремонту необхідна організація потокового виробництва, удосконалення технології ремонту, введення розподілу праці, використання високопродуктивних способів і шляхів відновлення деталей.

Велике значення має планування ремонту і завантаження майстерні, складання річних планів ремонтів тракторів, комбайнів, заплановані види ремонту і ТО, дані про строки проведення ремонтів.

В НДГ «Великоснітинське» не на дуже високому рівні, тому ремонти не можуть виконуватись своєчасно і якісно. В господарстві багато застарілого обладнання, а нове в недостатній кількості. Усунення складних несправностей, як правило, проводиться без спеціального обладнання. Коштів для проведення таких ремонтів на ремонтних підприємствах немає, тому вони проводяться своїми силами. Дефектація деталей відсутня. Із-за нестачі засобів ремонту і перевантаження майстерні графік проведення ТО не дотримується.

Для успішного вирішення цих та багатьох інших проблем необхідно:

- провести реконструкцію майстерні з врахуванням потреб господарства;

- укомплектувати майстерню кваліфікованими кадрами та сучасним ремонтно-технічним обладнанням;

- технічне обслуговування проводити згідно графіка;

- ремонт проводити згідно схеми технологічного процесу.

Додержання всіх цих рекомендацій дає можливість підвищити продуктивність праці, поліпшити якість виконуваних робіт і в кінцевому рахунку збільшити строк експлуатації техніки.

2. Технологічна частина

2.1 Аналіз затрат на ТО і ремонт МТП

Метою проведення аналізу роботи ремонтної майстерні є виявлення шляхів зменшення собівартості робіт і підвищення ефективності ремонтів.

Аналізом передбачаються такі задачі:

проаналізувати структуру затрат на ТО і ремонт машинно-тракторного парку;

проаналізувати забезпеченість майстерні ремонтно-технологічним обладнанням;

намітити шляхи зниження затрат на ремонт і ТО машинно-тракторного парку;

виявити резерви і намітити шляхи зниження собівартості ремонту.

Методика досліджень.

Вихідними даними для проведення аналізу є виробничо-фінансові плани, госпрозрахункові завдання, графіки проведення ремонту, відомості дефектів, звіти про роботу ремонтної майстерні, дані бухгалтерського обліку.

Об'єктами досліджень є трактори, які на протязі всього року виконують сільськогосподарські роботи.

При аналізі роботи ЦРМ, а також при аналізі затрат на утримання МТП необхідно визначити:

оснащеність технологічним обладнанням, запасними частинами, матеріалами;

вартість паливно-мастильних матеріалів;

амортизацію основних засобів;

затрати на поточний ремонт, ТО і зберігання;

стан організації праці.

Аналізуючи роботу ЦРМ, можна сказати, що річний об'єм робіт не розраховується і не розподіляється по дільницям, в результаті чого в повному об'ємі не використовується обладнання майстерні, тому що є обладнання, необхідності в якому немає і разом з тим недостатньо стендів для розбирально-складальних робіт, ремонту гідросистем і електрообладнання.

Дані по розподілу затрат по видам ремонтів і ТО приведені в таблицях 2.1 та 2.2 відповідно.

Таблиця 2.1. Розподіл витрат на ТО і ремонт по видам машин

Види машин	Сума витрат, тис. грн.	Питома вага, %
Трактори	61,8	35
Автомобілі	29,5	16,7
Зернозбиральні комбайни	16,4	9,3
Спеціальні комбайни	10,2	5,8
С.г. машини	34,2	19,2
Агрегати і вузли	12,3	7
Обладнання ферм	12,3	7
Всього	176,7	100

Таблиця 2.2. Розподіл витрат по видах ТО і ремонтів

Вид ремонтно-обслуговуючих дій	Сума витрат, тис. грн.	Питома вага, %
Технічне обслуговування і усунення відказів	77,7	44
Поточний ремонт	63,6	36
Капітальний ремонт	35,4	20
Всього	176,7	100

При аналізі розподілу затрат на ремонт і ТО видно, що більшість коштів йде на ремонт і ТО тракторів , сільськогосподарських машин та автомобілів.

Це говорить про те, що при розробці заходів по переоснащенню ЦРМ необхідно особливу увагу приділяти цим групам машин.

Значна сума затрат іде на поточний ремонт та ТО, тобто роботи, які виконуємо в основному на ремонтній базі господарства, зокрема в ЦРМ.

Результати досліджень.

Після проведеного аналізу можна сказати, що стан організації праці в ЦРМ знаходиться на низькому рівні, що веде до зниження продуктивності праці, малоефективного використання робочих потужностей і робочої сили. Щоб уникнути цих недоліків необхідно складати річні плани завантаження майстерні, а також розподіл трудомісткості робіт по дільницях. Для підвищення продуктивності праці ремонтників необхідно створити спеціальні ланки по відновленню і ремонту відповідних агрегатів і вузлів. Це дає можливість використання засобів механізації робіт, поліпшення якості обслуговування за рахунок застосування спеціального обладнання і оптимального використання високої кваліфікації робітників, підвищення продуктивності машин за рахунок зменшення часу їх обслуговування, поліпшення умов праці.

Технічне обслуговування МТП повинно проводитись по розробленому річному плану-графіку в суворій відповідності технологіям, розробленим для кожної марки машини.

Усі ці заходи неможливо проводити при застарілій матеріально-технічній базі майстерні.

Виходячи з цього, в господарстві необхідно провести технічне переоснащення центральної ремонтної майстерні, зробити часткове перепланування її території.

Технічне переоснащення ЦРМ дає можливість підвищити працездатність техніки, якість ремонтів і ТО, поліпшити умови праці і підвищити продуктивність, що в кінцевому рахунку знизить собівартість ремонтів і ТО, а також собівартість продукції, яку одержує господарство.

2.2 Розрахунок обсягів РОР по МТП та визначення обсягів робіт ремонтної майстерні

Планові обсяги РОР визначаємо по кожній марці машин на основі очікуваної кількості машин, нормативів трудомісткості відповідних РОР, коефіцієнтів охоплення машин ремонтом і планового річного наробітку (пробігу).

Трудомісткість поточних ремонтів комбайнів і сільськогосподарських машин визначаємо за формулою:

Тпр.сгм = tпр.сгм ·Км,

де tпр.сгм - норматив річної трудомісткості поточних ремонтів, люд.год.

Трудомісткість технічних обслуговувань для тракторів і меліоративних машин визначаємо за формулами:

- сезонного технічного обслуговування:

Тсто = tсто ·Км ·Осто,

Трудомісткість ТО-2 комбайнів даної марки розраховуємо за формулою:

Ткто-2 = t кто-2· Км,

де t кто-2 - норматив трудомісткості одного ТО-2.

трудомісткість поточних ремонтів фермського обладнання визначається за формулою:

,

де tфо - норматив трудомісткості поточних ремонтів обладнання тваринницької ферми в розрахунку на тисячу голів тварин даного виду, людгод. Ктв - кількість тварин даного виду.

Трудомісткість діагностування тракторів приймається рівною трудомісткості ТО - 3.

Хід розрахунків приведено в таблиці 1. Таким чином обсяги робіт по визначених видах ремонтно-обслуговуючих дій становлять 27045 люд.год.

Для визначення тих обсягів робіт, які підлягають виконанню безпосередньо в ремонтній майстерні розподілимо отримані значення трудомісткостей між їх виконавцями, що зроблено в таблиці 2. Із врахуванням додаткових видів робіт річна трудомісткість робіт в ремонтній майстерні НДГ «Великоснітинське» становить 21907 люд.год.

Таблиця 2.3. Хід розрахунків річної трудомісткості РОР по парку машин НДГ «Великоснітинське»

Вид РОР	Марка машин	Підстановка у формулу	Т, людгод
ПР тракторів	Джон-Дір 8400	185Ч5Ч1700Ч10-3=1573	16171
	Т-150-05	151Ч3Ч1500Ч10-3=680
	МТЗ-82	85Ч10Ч1500Ч10-3=1275
	МТЗ-80	85Ч20Ч1300Ч10-3=2210
	ХТЗ-2511	60Ч3Ч1400Ч10-3=252
	Т-150+ДЗ-29	151Ч1Ч1300Ч10-3=196
ПР автомобілів	КаМАЗ-5320	10,5Ч5Ч35000Ч10-3=2100
	КаМАЗ-55102	10,5Ч5Ч35000Ч10-3=2100
	КаМАЗ-5410	10,5Ч1Ч35000Ч10-3=420
	ЗИЛ-431410	6,1Ч5Ч30000Ч10-3=1006
	САЗ-3507	6,8Ч1Ч25000Ч10-3=170

2.3 Планування роботи ремонтної майстерні

Обґрунтування схеми технологічного процесу поточного ремонту машин.

Ремонт машин в РМ ведеться не знеособленим, а за мірою розчленованості операцій вузловим методом (диференціація процесу ремонту). Схема технологічного процесу поточного ремонту машин приведена на рис. 2.1. Технологічний процес ремонту починається з очищення машини від забруднення та пилу, зовнішнього миття, зливу відпрацьованої оливи і охолоджувальної рідини. Після миття та часткового розбирання машина надходить в ремонтно-монтажну дільницю, де організовані дві лінії ремонту, лінія важких машин, яка йде вздовж майстерні, та лінія з тупиковим розташуванням легких машин - вагою до 3 т., які встановлюють на робочі пости. Агрегати та вузли, які надійшли на розбирально-мийну дільницю миють в мийній машині. Помиті вузли та агрегати діагностують для визначення придатності їх до подальшої експлуатації.

При цьому частина агрегатів, що втратили працездатність і для яких неможливо провести ремонт в РМ, направляються на технічні обмінні пункти районних ремонтних підприємств. Придатні агрегати йдуть на комплектування машин. Частина агрегатів і вузлів ремонтуються безпосередньо в РМ. Їх розбирають на деталі, які миють і дефектують. Оцінюється технічний стан деталей, приймається рішення про можливість їх подальшого використання, необхідності відновлення чи списання. Відновлені, або нові деталі направляються на ремонтно-монтажну дільницю для виконання комплектувальних і складально-монтажних робіт.

На ремонтно-монтажній дільниці агрегати, вузли збираються. Проводиться випробування і обкатування їх на відповідних спеціальних стендах.

Під час збирання машин здійснюється контроль за правильним виконанням відповідних операцій. На машину встановлюються вузли і агрегати, що пройшли випробування.

Зібрані машини надходять на дільницю заправки і обкатки машин. Проводиться регулювання машин, заправка, перевіряється спільна робота агрегатів і вузлів.

Обґрунтування складу виробничих та допоміжних дільниць майстерні та підбір основного ремонтно-технологічного обладнання.

На основі проведених розрахунків та аналізу РОР по видам ремонтних операцій, а також обґрунтування схеми технологічного процесу ремонту, в ЦРМ організовуються слідуючи дільниці: зовнішнього миття і розбирання машин, ремонтно-монтажна, заправки і обкатки, поточного ремонту двигунів, випробування і регулювання двигунів, поточного ремонту і регулювання паливної апаратури, ремонту і регулювання гідравлічних систем, ремонту силового і автотракторного електрообладнання, зарядки і зберігання акумуляторних батарей, мідницько-жерстянницька, ковальська, зварювальна, слюсарно-механічна, ремонту складальних одиниць сільськогосподарських машин і обладнання тваринницьких ферм. Передбачається мати склад запасних частин, інструментально-роздаточну кладову, а також побутову кімнату для відпочинку робітників.

Вихідні дані для визначення кількості обладнання - це технологічний процес і трудомісткість виконання окремих видів робіт і операцій.

Кількість металорізальних верстатів визначається за формулою:

де Тверст - річна трудомісткість верстатних робіт, люд-год.;

КН - коефіцієнт нерівномірності завантаження майстерні (КН=1,0...1,3);

- коефіцієнт використання верстатного обладнання (=0,86...0,9);

Фд - дійсний фонд часу технологічного обладнання, год.;

Інше обладнання приймають по технологічній необхідності і перевіряють по змінній продуктивності.

Визначення кількості працюючих у майстерні.

Чисельність основних виробничих робітників по дільницях розраховують по формулах:

;

;

де , - явочна і списочна кількість працівників;

Тд - трудомісткість робіт по дільниці або робочому місці, люд-год.;

ФН.Р., ФД.Р. - номінальний і дійсний фонди часу працівника, год.;

К - запланований коефіцієнт перевиконання нормо виробітку (К=1,05...1,15).

Загальна чисельність основних виробничих робітників в ЦРМ становить 15 чоловік.

Чисельність допоміжних робітників приймають в розмірі 10...15% від чисельності основних робітників.

Рдоп = 16.0,1 = 1,6.

Приймаємо Рдоп = 2 чол.

Чисельність інженерно-технічних робітників (ІТР), службовців і молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) приймають відповідно 8...10%, 2...3% і 2...4% від суми чисел виробничих робітників.

РІТР = 0,1 . (16+1) = 2;

РСЛ = 0,03 . (16+1) = 0,51;

РМОП = 0,04 . (16+1) = 0,68.

Приймаємо:

РІТР + РСЛ = 2 чол.,

РМОП = 1 чол. Весь штат ЦРМ буде рівний:

Р = РСП + РДОП + РІТР + РСЛ + РМОП,

де РСП - списочна (штатна) чисельність виробничих робітників;

РДОП - чисельність допоміжних робітників;

РІТР, РСЛ, РМОП - чисельність інженерно-технічних робітників, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу.

Р = 16 + 2 +2 + 1 =21 чол.

Таблиця 2.4. Зведені дані по визначенню чисельності робітників по дільницях

Найменування дільниці	Трудомісткість, люд-год.	Фонд часу	Кількість робітників
		Номінальний, год.	Дійсний, год.	Явочна	Списочна
				розрахункова	прийнята	розрахункова	прийнята
1. Зовнішнього миття та очищення	1463,72	2070	1840	0,707	1	0,79	-
2. Ремонтно-монтажна*	16832,88	2070	1860	8,13	8	9,0	9
3. Випробувально-обкатувальна**	2228,86	2070	1820	0,81	1	0,92	1
4. Ремонту паливної апаратури	997,99	2070	1840	0,48	-	0,54	-
5. Ремонту електрообладнання***	1264,12	2070	1840	0,61	1	0,68	1
6. Ремонту гідросистем	1297,4	2070	1840	0,63	1	0,71	1
7. Ковальська	1330,7	2070	1820	0,64	-	0,73	-
8. Зварювальна	1297,4	2070	1820	0,63	1	0,71	1
9. Мідницько-жерстянницька	1164,32	2070	1820	0,56	-	0,64	-
10. Слюсарно-механічна	3739,15	2070	1840	1,8	2	2,0	2

До яких входять дільниці:

* - ремонту двигунів;

** - діагностики;

*** - зарядки і зберігання АКБ.

Штат основних виробничих і допоміжних робітників розподіляють по спеціальностям і розрядам в слідуючи співвідношеннях:

І - 4%; ІІ - 9%; ІІІ - 36%; ІV - 41%; V - 7%; VI - 3%;

Штатна відомість робітників ЦРМ по спеціальностям і розрядам в табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Штат виробничих робітників по спеціальностям і розрядам

Спеціальність робітника	Число робітників	Чисельність робітників по розрядам
		І	ІІ	ІІІ	VI	V	VI
Слюсарі - ремонтники	7		1	3	2	1
Зварювальники	1				1
Верстатники	2				1	1
Всього	10		1	3	4	2

Розрахунок виробничих площ дільниць і загальна компоновка майстерні.

Площу виробничих дільниць можна розраховувати по площі, що зайнята обладнанням і перехідним коефіцієнтам. Якщо підібрано все обладнання по дільницям, то цей метод розрахунку дає добрі результати.

При розрахунку виробничих площ дільниць зовнішнього миття і очищення, розбирально-мийної, ремонтно-монтажної, тобто дільниць, в яких, крім обладнання, в процесі ремонту знаходяться біля робочих місць машини і складальні одиниці, користуються за формулою:

де - відповідно сумарні площі, зайняті обладнанням і машинами (збиральними одиницями), м2;

К - коефіцієнт, що враховує робочі зони і проходи.

Площі інших дільниць розраховують по площі зайнятій обладнанням з врахуванням робочих зон і проходів за формулою:

Результати розрахунків приведено в табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Результати розрахунку виробничих площ майстерні

Найменування дільниці	Площа зайнята обладнанням , м2	Площа зайнята машинами , м2	Значення прийнятого коефіцієнту К	Розрахункова площа дільниці FДІЛЬ, м2
Зовнішнього миття машин	1,5	20,9	3	67,2
Ремонтно-монтажна	16,74	40	4	227
Ремонту силового і автотракторного обладнання	10	-	3,5	35
Зарядки і зберігання акумуляторних батарей	5,2	-	3,5	18,2
Мідницько-жестянницька	5,1	-	3,5	17,9
Слюсарно-механічна	11,4	-	3	34,2
Ремонту збірних одиниць с.г. машин та обладнання тваринницьких ферм	9	-	4	36
Електрозварювальна	1,31	-	5	6,55
Ковальська	6,6	-	5	33
Поточного ремонту двигунів	9,2	-	4	36,8
Обкатки і випробовування двигунів	9,1	-	4	36,4
Шиноремонтна	3,1	-	3	9,3
Ремонту та регулювання паливної апаратури	3,84	-	3,5	13,4
Обкатки і заправки	3,6	20,9	3	73,5
Інструментально-роздавальна кладова	9,8	-	3,5	34,3
Всього	105,49	81,8	х	678,75

Площу службово-побутових приміщень приймають з типових проектів, чи розраховують.

На основі розрахунків площ дільниць проводять загальну компоновку виробничого корпусу.

Дільниці на плані виробничого корпусу розміщують так, щоб агрегати і окремі громіздкі деталі можна було переміщувати по найкоротшому шляху, а взаємозв'язок дільниць відповідав ходу технологічного процесу.

Випробувальну дільницю доцільно розмістити поряд з дільницею ремонту двигунів, інструментально-роздавальну кладову - з слюсарно-механічною дільницею.

При компоновці допускається розбіжність між розрахунковими та прийнятими площами дільниць в межах ±15%.

Технологічне планування ЦРМ.

При реконструкції майстерні слід провести наступні нововведення, що забезпечують підвищення якості ремонту машин, продуктивності праці та підвищення надійності техніки:

1. Необхідно обладнати нову дільницю для мийки й очищення машин з сучасною пароводоструйною установкою для миття машин ОМ-5359.

2. Для підвищення продуктивності монтажних робіт впровадити електрогайкокрути ЄГ-12, ЄП-1240, а також спеціалізовані на розбиранні пристосування, знімачі і оснащення.

3. Для миття деталей застосовано мийну машину ОМ-4610 з застосуванням синтетичних миючих засобів типу МС або „Лабомід”.

4. Дефектування деталей потрібно проводити за допомогою набору мірного інструменту, що входить в комплект шафи дефектувальника.

5. Майстерню необхідно доповнити необхідними металорізальними верстатами, ковальським та зварювальним обладнанням, що дозволяє проводити відновлення деталей в умовах господарства шляхом наплавки, зварювання і механічної обробки, проведенням ковальських робіт.

6. Дільницю текучого ремонту двигунів потрібно обладнати універсальним стендом для збирання тракторних і автомобільних двигунів ОПР-989.

7. Дільницю ремонту паливної апаратури необхідно обладнати універсальним стендом для випробування і регулювання паливної апаратури КИ-921М.

Планування завантаження ремонтної майстерні.

Для рівномірного завантаження РМ протягом року розробляється графік завантаження майстерні.

Для побудови графіка завантаження майстерні виконується розподіл робіт в РМ по місяцях. Трудомісткість поточних ремонтів автомобілів розподіляється рівномірно на весь рік. Вісімдесят відсотків трудомісткості ПР тракторів розподілено рівномірно на осінньо-зимовий період, а двадцять відсотків на весняно-літній період. Тридцять відсотків трудомісткості ТО тракторів розподілено на осінньо-зимовий період, а сімдесят відсотків на весняно-літній період.

Трудомісткість поточних ремонтів машин використання яких характеризується яскраво виділеною сезонністю (комбайни, с.г. машини) розподілено по місяцях так, щоб закінчити не пізніше як за двадцять днів до, і не раніше як за двадцять днів після використання відповідних машин.

Чисельність працівників по кожному виду робіт по місцях обчислюється за формулою:

де ФНі - середньомісячний фонд робочого часу майстерні (ФНі = 173 год.);

Ті - трудомісткість робіт даного виду що виконується в даному місяці, люд-год.

Недостатнє завантаження майстерні в деяких місяцях компенсовано за рахунок робіт по відновленню деталей, ремонту і ТО обладнання майстерні та іншими роботами.

Як видно з наведених даних сумарні чисельності робітників за кожен місяць не виходять за межі 10% від середньомісячної чисельності робітників на протязі року, розрахованої за формулою:

де ТС - сумарна річна трудомісткість робіт в ЦРМ, люд-год.;

ФР - номінальний річний фонд часу, год (ФР = 2070 год.)

За допомогою графіка завантаження можливо з достатньою точністю визначити необхідне число робітників РМ.

3. Конструктивна частина

В умовах сьогодення машинно-тракторні парки більшості колективних сільськогосподарських підприємств знаходяться в досить складному стані. Для поновлення МТП та с/г машин у господарств не завжди є належні кошти, тому й надається вагома роль розвитку ремонтної бази господарств.

Перед інженерною службою стоїть завдання по створенню умов для якісного і надійного виконання робіт по ТО і поточному ремонту техніки в ремонтних майстернях.

Важливе значення для підвищення продуктивності праці та забезпечення вимог технологічного процесу ремонту машин має забезпечення виробничих дільниць розбирально-складальним обладнанням. Виходячи з даних умов та вимог часу, в конструктивній частині проекту розраховано і обґрунтовано геометричні параметри, підібрано матеріал стенду для збирання-розбирання коліс тракторів.

3.1 Технічний опис та інструкція з експлуатації стенда для збирання-розбирання коліс тракторів

При експлуатації, крім даного ТО, слід керуватися наступними документами:

- паспортом редуктора черв'ячного РЧУ-80 А;

- паспортом редуктора універсального Ч-125;

- "Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії для ремонтних підприємств системи Держагропрому", затверджені в 1989 р.

Стенд для розбирання і збирання коліс тракторів призначений для монтажу та демонтажу шини з обода коліс тракторів в умовах ремонтних майстерень АПК України.

Основні параметри і характеристики наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Назва показника, норма	Одиниці виміру
Розмір коліс, дюйм. Привід обертача. Тип електродвигуна. Потужність , кВт. Тип редуктора. Число обертів обертача, об\хв. Кількість обслуговуючого персоналу. Кількість позицій, шт.. Габаритні розміри, мм. Маса, кг. Строк служби, років.	9-32; 10-28 Електричний Мотор-редуктор 1,5 4-125 3,5 1 1 2000х830х1250 650 5

Стенд для збирання-розбирання трактора складається з таких основних частин: стола та підставки.

Каркас стола являє собою зварну конструкцію, в який встановлено привід, що являє собою мотор-редуктор, потужністю кВт. На валу редуктора розміщена втулково-пальцева муфта, що передає обертаючий момент редуктору Н·м, зв'язаного за допомогою кулачкової муфти з обертачем. На підставці встановлено редуктор РЧ-80А та пульт управління. На пульті управління розміщені: Дві кнопки “пуск” (“вперед”, ”назад”), кнопка “стоп” для включення і виключення приводу і пакетний вимикач для підключення-виключення стенду до мережі.

Демонтаж шини проводиться за допомогою важеля монтування, який заводиться в отвір між ободом і шиною і закріплюється в упорі.

До стенду додається манометр для перевірки тиску при накачуванні коліс. Накачування коліс здійснюється від повітряної мережі цеху.

Стенд працює наступним чином:

При зборці заднього колеса обід колеса встановлюється на обертач, базуючись на два штифти і закріплюється фіксатором. Шина однією стороною надягається на обід. Друга сторона шини за допомогою ролика вдавлюється під обід, після чого вмикається обертання колеса.

Рух ролика здійснюється вручну через редуктор. Після того, як шина буде заправлена, колесо знімається зі стенду. За допомогою верхнього ролика відриваємо шину від обода, нажиманням на шину роликом. Тільки-но шину буде відірвано, вмикається обертання колеса. Після відриву шини по всьому периметру, обертання колеса припиняється натиском на кнопку “стоп”.

В утворений отвір вводиться важіль, після закріплення котрого знову вмикається обертання колеса.

Після виводу верхньої сторони шини з обода обертання колеса припиняється. Відрив нижньої сторони шини від обода аналогічний відриву верхньої сторони. Зняття шини з обода здійснюється вручну.

Зняття змонтованого колеса і обода зі стенда здійснюється підйомно-транспортним пристроєм.

Заходи безпеки при експлуатуванні стенду.

Стенд необхідно експлуатувати у відповідності з вимогами "Правил техніки безпеки і виробничої санітарії для ремонтних підприємств системи Держагропрому", затвердженими 1989 р.

Стенд повинен бути надійно закріпленим в відповідності з вимогами “ Правил устрою електроустановок”.

Забороняється:

Працювати на стенді після його розбирання, виконувати роботи з монтажу, ремонту або технічного обслуговування складових частин стенда та електрообладнання без повного відключення напруги, працювати на стенді при будь-яких несправностях. Працювати при незакріпленому важелі чи колесі.

Особи, що обслуговують стенд, повинні пройти інструктаж з загальних правил техніки безпеки і виробничої санітарії та відносно мір безпеки при роботі на стенді.

Підготовка і порядок роботи.

1. Встановити стіл, закріпити анкерними болтами.

2. Встановити на місце підставку.

3. Установка ролика відбувається в залежності від розміру. встановлювальних коліс переміщенням ролика з наступною його фіксацією.

4. Підключити стенд до електромережі.

5. Стенд заземлити.

Технічне обслуговування.

1. Перевірити стан редукторів відповідно їх документів (рівень мастила).

2. Не рідше одного разу на рік продувати електроапаратуру стиснутим повітрям.

3. Не рідше одного разу в 6 місяців перевіряти стан втулок втулково-пальцевої муфти.

4. Заземлення перевіряти не рідше одного разу на рік.

3.2 Розрахунок основних деталей стенда на міцність

Розрахуємо вісь ролика на згин. Запишемо рівняння міцності на згин:

.

Приймаємо матеріал осі - сталь 40 ГОСТ 1050-88.

Момент опору на згин визначаємо так:

м3.

Визначимо згинальний момент, що діє на вісь.

Н·м.

Тоді:

МПа.

що менше допустимого МПа

Перевіримо міцність цієї осі на зріз:

Тут кг/см2 - допустиме напруження зрізу для сталі 40 ГОСТ 1050-88.

- площа зрізу, см2;

- зрізуюча сила;

,

що значно менше допустимого. Таким чином вісь достатньо міцна.

3.3 Розрахунок притискної пружини

Знаходимо діаметр дроту стальної пружини:

,

де - сила, що діє на пружину, Н;

- індекс пружини, ;

- число витків пружини, ;

- видовження пружини, мм;

- модуль пружності, МПа;

м = 2,5 мм.

Отже, для пружин використовуємо стальний дріт діаметром 2,5 мм.

3.4 Підбір матеріалу ролика

Визначаємо руйнівне навантаження:

,

де - напруга, яка виникає при витисканні, МПа;

- бокова поверхня валика, що витискається,

.

м2.

Н.

Визначаємо напруження стиску в пуансоні:

,

де - площа поперечного перерізу пуансона, м2,

м2,

м2.

Па.

Оскільки напруження при витисканні вальців великі, як матеріал для пуансона потрібно брати високоміцну леговану сталь, наприклад марки Х12, для якої границя міцності МПа. Це забезпечить в умовах даного пуансона майже подвійний запас міцності.

Висновки

тракторний ремонтний пуансон трудомісткість

В результаті аналізу ремонтно-обслуговуючої бази господарства доведена доцільність технічного переоснащення ремонтної майстерні НДГ «Великоснітинське»

За даними річного звіту за 2006 рік господарської діяльності проведений аналіз експлуатації і ремонту машинно-тракторного парку господарства.

Розрахований річний об`єм ремонтно-обслуговуючих робіт по господарству і розділений між підрозділами ремонтної бази.

Побудований графік річного завантаження центральної ремонтної майстерні, розрахована необхідна кількість і склад виробничих робітників дільниці.

Розроблено ремонтно-монтажну дільницю.

Література

1. Аветисян В.К., Бантковський В.А., Деев В.О. „Ремонт сільськогосподарської техніки” Довідник - К. Урожай 1992 р. - 304с.

2. Молодик Н.В., Земкин А.С. „Восстановление деталей машин” справ очник. - М: Машиностроєние 1989 - 480с.

3. Серый И.С., Смелов А.П., Черкун В.Е. „Курсовое и дипломное проектирование по надёжности и ремонту машин”: - М. - Агропромиздат, 1991 - 184с.

4. Сідашенко О.І., Польський А.Я. „Ремонт машин” - К. Урожай 1994 - 400с.

5. Тельнов Н.Ф. „Ремонт машин” - М. Агропромиздат 1992 - 560с.

Размещено на Allbest.ru

...