Визначення параметрів транспортної системи міських пасажирських перевезень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Факультет Транспортних систем

Кафедра Транспортних систем і логістики

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Транспортні системи»

на тему: «Визначення параметрів транспортної системи міських пасажирських перевезень»

Виконав:

ст. гр. ТС - 21

Дахно М.С.

Зміст

Умовні позначення

Вступ

1. Складання топологічної схеми міста

1.1 Формування транспортних районів

1.2 Опис вулично-дорожньої мережі

2. Визначення місткостей транспортних районів

2.1 Визначення чисельності населення транспортних районів

2.2 Визначення кількості приїжджаючих у транспортні райони та виїжджаючих із них

3. Розрахунок пасажиропотоків на мережі

4. Корегування пасажиропотоків із урахуванням пропускної спроможності ділянок вулично-дорожньої мережі

Висновок

Перелік посилань

Умовні позначення

Таблиця 1 Умовні позначення до карти міста

Позначення	Вид забудови	Коефіцієнт Кз
	одно-двоповерхова	1
	трьох-п'ятиповерхова	4
	п'яти-дев'ятиповерхова	7
	дев'яти - дванадцятиповерхова	10,5
	дванадцяти-шістнадцятиповерхова	12,5
	промислова зона	0

Вступ

Транспорт це галузь виробництва, яка забезпечує життєво необхідні потреби суспільства у перевезенні вантажів і пасажирів.

Транспорт входить до складу інфраструктури виробництва, обслуговує основні галузі економіки: видобувну та переробну промисловість і сільське господарство. Інфраструктура включає в себе також зв'язок, енергетику, систему матеріально-технічного постачання.

Транспорт як галузь виробництва являє собою сукупність засобів і шляхів сполучення, нормальну діяльність яких забезпечують різні технічні пристрої і споруди.

В системі єдиного народногосподарського комплексу транспорт є важливою галуззю, призначеної для перевезення вантажів і пасажирів. Значення його надзвичайно велике. Без потужного розвитку всіх видів транспорту, широко розгалуженої мережі шляхів сполучення не можуть функціонувати зростаючі масштаби суспільного виробництва, розширення сфер промислового використання природних ресурсів, розвиток економічних і культурних зв'язків, вимоги до обороноздатності країни.

В даній курсовій роботі пропонується розглянути проблемну ситуацію по визначенню перспективного плану роботи пасажирської транспортної системи міста за допомогою моделювання транспортної мережі міста і використання теоретичних способів розрахунку параметрів транспортних систем.

Для вирішення поставлених задач необхідно користуватися результатами сучасних досягнень науки та техніки в області теорії систем та системного аналізу, теорії транспортних процесів і систем, економетрії, математичного моделювання складних і складно організаційних об'єктів і керування складними цілеспрямованими системами.

1. Складання топологічної схеми міста

Топологічна схема є моделлю транспортної мережі міста і повинна як можна більш відповідати модельованому об'єкту. Топологічна схема повинна описувати всі ділянки вулично-дорожной мережі (ВДМ) і всі транспортні райони (ТР) міста. На вихідній карті міста відбита та ВДМ, по якій можлива організація руху міських маршрутів наземних видів транспорту.

1.1 Формування транспортних районів

Транспортні райони повинні бути сформовані таким чином, щоб всі пересування між ними зводилися б до пересувань між їх центрами, а все внутрішньорайонні пересування здійснювалися б пішки. При формуванні ТР слід вважати, що на всіх ділянках ВДМ функціонують міські маршрути і виконувати мікрорайонування за правилами, описаними в теоретичній частині курсу.

Першим етапом при мікрорайонуванні міста є визначення його площі Sг. Для цього необхідно скопіювати карту с вихідними даними на міліметровий папір і визначити кількість клітин 10х10 мм, повністю (П) і частково (Ч) покритих територією міста. Потім визначається площа карти Sк.

(1.1)

, мм²

Площа міста визначається виходячи з масштабу 1:50000, причому слід враховувати, що цей масштаб лінійний і для перерахунку площ необхідно

зводити його в квадрат.

(1.2)

де, - площа схеми,

µ²- масштаб карти

, км²

Аналогічно визначається транспортних районів, тільки враховується клітинка розміром 2,5х2,5. Результати представлено в таблиці 1.1.

Також потрібно знайти коефіцієнт приведення ТР, що визначається по залежності:

(1.3)

де k_i - коефіцієнт приведення для і-го району;

6 - кількість видів забудови;

k_пj - коефіцієнт приведення для j -го виду забудови;

S_ij - площа j-го виду забудови в і-ому районі міста, км²;

S_i - площа і-го району міста, км².

Приклад розрахунків наведемо для ТР-1:

Розрахунки для інших ТР проводяться аналогічно. Результати розрахунків зведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Характеристика транспортних районів

№ района	S1	S2	S3	S4	S5	S6	S района	К
1	-	-	0,06	-	0,42	-	1,06	5,349057
2	-	-	0,47	-	0,44	-	1,73	5,080925
3	-	-	1,17	-	0,39	-	2,17	6,020737
4	-	-	0,45	-	0,42	-	1,11	7,567568
5	-	-	0,94	-	0,88	-	2	8,79
6	-	-	0,31	0,33	0,11	-	1,1	6,372727
7	-	-	0,58	0,08	0,08	-	1,29	4,573643
8	-	-	1,31	0,08	-	-	2,45	4,085714
9	-	-	0,63	0,39	0,19	-	1,79	6,078212
10	-	0,64	0,59	0,28	0,28	-	2,48	5,294355
11	-	0,44	-	0,22	0,78	-	2,22	6,225225
12	-	1,06	0,41	-	0,09	-	2,31	3,564935
13	-	0,44	0,03	0,34	-	-	1,54	3,597403
14	-	-	0,44	0,48	0,06	0,03	1,86	4,768817
15	-	0,88	-	0,36	-	0,28	2,01	3,631841
16	-	0,78	0,05	-	0,03	-	1,37	2,806569
17	-	0,2	1	0,78	-	-	2,48	6,447581
18	-	0,56	-	0,61	-	-	2,31	3,742424
19	-	0,16	0,08	0,17	0,27	-	1,72	3,697674
20	-	-	0,19	0,11	0,36	0,81	2,37	2,947257
21	-	-	-	-	0,06	0,67	1,23	0,609756
22	-	1,06	-	-	-	0,22	1,89	2,243386
23	-	0,53	-	0,89	-	-	2,31	4,963203
24	-	-	0,11	0,66	-	0,25	2,33	3,304721
25	-	-	-	-	-	0,69	1,37	0
26	-	0,22	-	-	-	0,78	1,7	0,517647
27	-	0,28	0,28	0,16	-	0,66	2,14	2,224299
28	-	0,14	1,19	0,34	-	-	2,5	4,984
29	-	0,67	-	0,41	-	-	1,93	3,619171
30	-	0,16	-	0,86	-	-	2,1	4,604762
31	-	-	-	0,66	-	-	1,33	5,210526
32	-	0,38	0,41	0,28	-	-	1,84	3,983696
33	-	0,73	-	0,31	-	-	1,78	3,469101
34	-	1,81	-	0,22	-	-	2,44	3,913934
35	-	1,05	-	0,53	-	-	2,5	3,906
36	-	0,36	-	0,89	-	-	2,08	5,185096
37	-	0,3	0,27	0,16	-	-	1,65	2,890909
38	-	0,64	0,2	-	-	-	1,5	2,64
39	1,75	0,13	0,14	-	-	-	2,5	1,3
40	0,2	0,47	-	-	-	-	1,92	1,083333
41	2,19	-	-	-	-	-	2,45	0,893878
42	0,5	0,25	-	-	-	-	1,03	1,456311
43	2,22	-	-	-	-	-	2,44	0,909836
44	0,7	0,38	-	-	-	-	1,32	1,681818
45	0,2	0,56	0,23	0,16	-	-	1,6	3,58125
?	7,76	15,28	11,54	10,76	4,86	4,39	85,25

1.2 Опис вулично-дорожньої мережі

ВДМ описується довжиною ділянок, що з'єднують суміжні транспортні райони. Довжина ділянок визначається по карті міста за допомогою лінійки або курвіметра. Отримане значення перетворюється в реальну довжину ділянок за допомогою масштабу.

(1.4)

де µ - масштаб міста, (µ = 0,05 ).

Проведемо розрахунки для ланки 1-2:

, км

Для кожної ділянки визначається час проїзду (t_ij), хв., по ній,

виходячи з того, що швидкість сполучення приймається рівною V_с=20

(1.5)

де t_ij - час проходження по ділянці i-j, хв.;

l_ij - довжина ділянки між і-тим та j-тим районами, км.

Приклад розрахунків наведемо для ділянки 1-2:

, хв

Для інших ділянок розрахунки проводяться аналогічно. Результати розрахунків представлені у таблиці 1.3.

Для кожної ділянки визначається тип відповідної їй міської вулиці, характеристика яких наведена у таблиці 1.2. Сумарна довжина ділянок кожного типу повинна відповідати розподіленню, наведеному у таблиці 1.2.

Після цього розраховуємо щільність ВДМ ц і щільність з урахуванням кількості смуг руху ц_п по формулам:

(1.6)

(1.7)

де m - кількість ділянок ВДМ;

n_п - кількість смуг в одному напрямі на і-й ділянці.

Розрахуємо щільність ВДМ:

Розрахуємо щільність ВДМ з урахуванням кількості смуг руху:

Таблиця 1.2 - Характеристика вулиць міста

Тип вулиць	Кількість смуг в одному напрямі з розділовою смугою	Пропускна спроможність вулиці в одному напрямі	Питомий зміст вулиць у загальній довжині ВДМ, %	Довжина вулиць, м
		од./год.	пас./год.
Міські магістральні вулиці з розділовою смугою	4	2900	24000	10,16	11,75
Міські магістральні вулиці без розділової смуги	3	2400	19000	19,71	22,8
Основні міські вулиці	2	1800	12000	59,84	69,25
Міські вулиці в районах малоповерхової забудови	1	1000	5000	10,29	11,9

Таблиця 1.3 - Характеристика ланок транспортної мережі

Ланка	Довжина, мм	Довжина, км	Час проїзду	Ланка	Довжина, мм	Довжина, км	Час проїзду
1-2	45	2,25	6,75	21-25	23	1,15	3,45
1-6	25	1,25	3,75	22-25	33	1,65	4,95
2-3	18	0,9	2,7	23-24	35	1,75	5,25
2-7	30	1,5	4,5	23-30	20	1	3
3-4	29	1,45	4,35	24-25	40	2	6
3-7	35	1,75	5,25	24-27	40	2	6
4-5	30	1,5	4,5	24-31	20	1	3
4-9	22	1,1	3,3	25-26	25	1,25	3,75
5-10	20	1	3	26-27	30	1,5	4,5
6-7	35	1,75	5,25	26-33	50	2,5	7,5
6-11	15	0,75	2,25	27-32	25	1,25	3,75
7-8	30	1,5	4,5	27-33	48	2,4	7,2
7-13	15	0,75	2,25	28-29	40	2	6
8-9	35	1,75	5,25	28-34	30	1,5	4,5
8-16	20	1	3	29-30	20	1	3
8-14	40	2	6	30-31	45	2,25	6,75
9-10	30	1,5	4,5	30-35	25	1,25	3,75
9-14	55	2,75	8,25	30-34	50	2,5	7,5
10-15	20	1	3	31-32	30	1,5	4,5
11-12	25	1,25	3,75	31-36	25	1,25	3,75
11-13	40	2	6	31-37	33	1,65	4,95
12-17	40	2	6	32-33	15	0,75	2,25
13-16	30	1,5	4,5	32-37	40	2	6
14-15	30	1,5	4,5	33-38	20	1	3
14-20	35	1,75	5,25	34-39	10	0,5	1,5
14-21	20	1	3	35-36	40	2	6
15-22	25	1,25	3,75	35-40	30	1,5	4,5
15-21	33	1,65	4,95	36-45	30	1,5	4,5
16-19	15	0,75	2,25	37-38	35	1,75	5,25
16-20	40	2	6	37-45	20	1	3
17-18	35	1,75	5,25	38-44	20	1	3
17-28	40	2	6	39-40	65	3,25	9,75
18-19	10	0,5	1,5	40-41	20	1	3
18-23	30	1,5	4,5	40-42	40	2	6
18-29	40	2	6	42-43	30	1,5	4,5
19-20	40	2	6	42-45	20	1	3
20-21	35	1,75	5,25	44-45	25	1,25	3,75
20-24	25	1,25	3,75	?	548	27,4
21-22	30	1,5	4,5

У першому розділі, розділено місто на райони, складено топологічну схему міста, та визначено характеристики ВДМ.

транспортний пасажиропоток мережа

2. Визначення ємності транспортних районів

2.1 Визначення чисельності населення

Чисельність населення транспортного району визначається виходячи з його площі і значення середньозваженого коефіцієнта приведення по місту k:

(2.1)

де n - кількість транспортних районів міста.

Потім визначається величина відносної щільності населення по формулі, чол./км²:

(2.2)

де N_г - чисельність населення міста, задане по варіанту, чол.

( остання цифра залікової книжки - 9, отже N_г=620 тис. чол.)

Визначимо величину відносної щільності населення:

, чол./км²

Значення чисельності населення транспортного району розраховується за залежністю, чол. :

(2.3)

Розрахуємо чисельність населення для 1-го району:

, чол.

Аналогічно для інших 44-ох районів. Результати розрахунків приведемо в таблиці 2.1.

Для кожного району розраховується щільність населення, чол./км²:

(2.4)

Розрахуємо щільність населення для 1-го району

, чол./км²

Аналогічно розраховується щільність населення інших районів. Результати розрахунків наводяться в таблиці 2.1.

2.2 Визначення кількості приїжджаючих у транспортні райони і виїжджаючих з них

У даній постановці задачі ємністю ТР по прибуттю є кількість приїжджаючих у район на роботу в першу зміну. Розподіл робочих місць по території міста визначається наявністю промислових зон, у яких працюють у першу зміну 30% населення міста і робочими місцями на іншії території міста, на якій зайнято 10% населення. У такий спосіб загальна кількість працюючих у розглянутий період жителів міста складає 40% населення. Кількість працюючих у промислових зонах пропорційно їхньої площі, кількість працюючих у селітебних зонах пропорційно площі цих зон і щільності населення в них.

Виходячи з цього, для рішення поставлених перед розділом задач спочатку визначаємо загальну кількість працюючих в першу зміну N_р, кількість працюючих у промислових N_рп і селітебних N_рс зонах, чол. :

(2.5)

(2.6)

(2.7)

, чол.

, чол.

, чол.

Потім визначаємо щільність працівників у промислових зонах району, тис. чол./км²:

(2.8)

де S_i6 - площа 6-го виду забудови промислової зони в і-му районі міста, км².

, чол./км²

Для кожного району визначаємо кількість працюючих у промзонах по залежності тис. чол.

(2.9)

Приклад розрахунку приведемо для 14-го транспортного району:

, чол.

Аналогічно для інших районів, Результати заносяться до таблиці 2.1.

Визначаємо щільність працівників у селітебних зонах, тис. чол./км²

(2.10)

, чол./км²

Для кожного району визначаємо кількість працюючих у селітебних зонах по залежності, тис. чол.

(2.11)

Проведемо розрахунки для 1-го району:

, чол.

Аналогічно зробити розрахунки для інших районів. Результати відображені у таблиці 2.1.

Після цього потрібно знайти загальну кількість працюючих у ТР, чол.

(2.12)

Розрахунки проведемо на прикладі 1-го району:

, чол

Аналогічно робимо розрахунки для інших районів міста. Результати заносимо до таблиці 2.1.

Для розрахунку кількості виїзжаючих з кожного району визначається корегуючий коефіцієнт

(2.13)

Кількість виїжджаючих з кожного транспортного району розраховується по залежності, чол.

(2.14)

Розрахунки проведемо для 1-го транспортного району:

, чол.

Розрахунки для інших транспортних районів проводимо аналогічно. Результати розрахунків зводимо у таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Визначення місткості транспортних районів за відправленням та прибуттям

№ району	Чисельність населення, Ni, чол	Щільність населення, сі, люд/км2	Численність робітників промислової зони, Npni	Численність робітників селітебної зони, Npci	Загальна кількість працюючих людей, Npi	Кількість виїжджаючих із транспортного району, Nвi
1	10870	10255,16	0	1087	1087	4348
2	16852	9741,097	0	1685	1685	6741
3	25048	11542,9	0	2505	2505	10019
4	16104	14508,46	0	1610	1610	6442
5	33704	16852,1	0	3370	3370	13482
6	13440	12217,73	0	1344	1344	5376
7	11311	8768,542	0	1131	1131	4525
8	19191	7833,09	0	1919	1919	7676
9	20859	11653,09	0	2086	2086	8344
10	25173	10150,28	0	2517	2517	10069
11	26496	11934,94	0	2650	2650	10598
12	15788	6834,657	0	1579	1579	6315
13	10621	6896,903	0	1062	1062	4248
14	17005	9142,728	1271	1701	2972	6802
15	13995	6962,928	11863	1400	13263	5598
16	7372	5380,726	0	737	737	2949
17	30656	12361,24	0	3066	3066	12262
18	16574	7174,937	0	1657	1657	6630
19	12193	7089,144	0	1219	1219	4877
20	13392	5650,452	34319	1339	35658	5357
21	1438	1169,018	28387	144	28531	575
22	8129	4300,997	9321	813	10134	3252
23	21981	9515,403	0	2198	2198	8792
24	14762	6335,777	10592	1476	12068	5905
25	0	0	29235	0	29235	0
26	1687	992,4276	33048	169	33217	675
27	9126	4264,403	27964	913	28876	3650
28	23888	9555,274	0	2389	2389	9555
29	13392	6938,638	0	1339	1339	5357
30	18539	8828,202	0	1854	1854	7416
31	13286	9989,568	0	1329	1329	5314
32	14053	7637,501	0	1405	1405	5621
33	11839	6650,925	0	1184	1184	4735
34	18309	7503,755	0	1831	1831	7324
35	18721	7488,543	0	1872	1872	7489
36	20677	9940,813	0	2068	2068	8271
37	9145	5542,421	0	914	914	3658
38	7592	5061,381	0	759	759	3037
39	6231	2492,347	0	623	623	2492
40	3988	2076,956	0	399	399	1595
41	4199	1713,733	0	420	420	1679
42	2876	2792,024	0	288	288	1150
43	4256	1744,328	0	426	426	1702
44	4256	3224,365	0	426	426	1702
45	10985	6865,936	0	1099	1099	4394
?	620000	325575,8	186000	62000	248000	248000

В цьому розділі було визначено кількість жителів транспортних районів, працюючих у транспортних районах, приїжджаючих у ці райони та виїжджаючих з них, а також щільність населення.

3. Розрахунок пасажиропотоків на мережі

У даній курсовій роботі пасажиропотоки розраховуємо виходячи з найкоротшого за часом шляху проходження.

Розрахунок матриці кореспонденцій і відповідних пасажиропотікоків виконується на ЕОМ за допомогою програми MATR_KOR.EXE. Як довжина ланки, при розрахунках використовується час проїзду по ділянці в хвилинах. Ємності районів вводяться в ЕОМ у пасажирах.

Результати розрахунків являють собою:

- матрицю найкоротших відстаней;

- матрицю кореспонденцій;

- матрицю пасажиропотоків на ділянках вулично-дорожной мережі.

На підставі результатів розрахунку визначається необхідна кількість автобусів для організації перевезень пасажирів

(3.1)

де Р - сумарний пасажирооберт за розглянутий період, пас.км;

q - середня місткість автобусів, q = 80 пас;

г_д - середній динамічний коефіцієнт заповнення салонів автобусів, г_д=0,5;

V_э - середня експлуатаційна швидкість міських автобусів,

V_э =(0.9-0.95)· Vc, км/год.;

б_н - коефіцієнт використання парку, ?_н= 0,7;

Т_п - час в наряді, Т_п = 8 год.

Проведемо розрахунки:

, авт.

Результати розрахунків після першого корегування:

, авт.

Результати розрахунків після другого корегування:

, авт.

Результати розрахунків після третього корегування:

, авт.

У цьому розділі було визначено кількість автобусів, яка буде потрібна для організації перевезень пасажирів у даному місті.

4. Корегування пасажиропотоків з урахуванням пропускної здатності ділянок ВДМ

Отримані значення пасажиропотоків корегуємо для порівняння з пропускною здатністю дороги по залежності, пас/год:

(4.1)

де F_ij - пасажиропотік на ділянці з району i в j , отриманий в результаті розрахунку на ЕОМ, пас/год;

- максимальний годинний пасажиропотік на ділянці i - j, пас/год;

Розглянемо цю формулу на прикладі ланки 10-15:

Отримані значення годинного пасажиропотоку порівнюємо з табличними значеннями пропускної здатності ділянок, що приведені в таблиці 1.2. У тому випадку, якщо пропускна здатність нижче пасажиропотікоку час проходження по ділянці корегується в такий спосіб

(4.2)

де t'_ij - скорегований час руху по ділянці, хв.;

ЕХР - функція, зворотня натуральному логарифмові;

Р - пропускна здатність ділянки, пасс./год.

Проведемо розрахунки на прикладі ланки 10-15:

, хв.

Аналогічно потрібно провести корегування ланка пропускна спроможність, яких нижче за пасажиропотік на даній ділянці ВДМ.

У курсовій роботі потрібно провести 3 корегування, результати, яких, будуть занесені в таблиці 4.1-4.3.

Таблиця 4.1 - Результати першого корегування

Ланка	Пасажиропотік	К-ть смуг	Пропускна спосібність	Час руху на дорозі	Скорегований пасажиропотік	Скореговане значення руху
24-25	25132	4	24000	6	20105,6	5,10
25-26	29383	4	24000	3,75	23506,4	3,67
14-21	29043	3	19000	3	23234,4	3,75
21-25	32279	3	19000	3,45	25823,2	4,94
30-23	28045	3	19000	3	22436	3,59
23-24	42652	3	19000	5,25	34121,6	11,64
8-14	21104	3	19000	6	16883,2	5,37
10-15	23867	2	12000	3	19093,6	5,42

Таблиця 4.2 - Результати другого корегування

Ланка	Пасажиропотік	К-ть смуг	Пропускна спосібність	Час руху на дорозі	Скорегований пасажиропотік	Скореговане значення руху
30-31	20154	1	5000	6,75	16123,2	62,44
15-22	13345	2	12000	3,75	10676	3,36
10-15	22336	2	12000	5,42	17868,8	8,84
36-31	15547	2	12000	3,75	12437,6	3,89
14-21	24528	3	19000	3,75	19622,4	3,87
18-19	30215	3	19000	1,5	24172	1,97
31-24	40621	3	19000	3	32496,8	6,10
17-18	19211	3	19000	5,25	15368,8	4,34
19-20	27077	3	19000	6	21661,6	6,90
8-14	21966	3	19000	5,37	17572,8	4,98
24-25	41514	4	24000	5,1	33211,2	7,49
20-24	31484	4	24000	3,75	25187,2	3,94
25-26	29987	4	24000	3,67	23989,6	3,67

Таблиця 4. - Результати третього корегування

Ланка	Пасажиропотік	К-ть смуг	Пропускна спосібність	Час руху на дорозі	Скорегований пасажиропотік	Скореговане значення руху
9-14	15691	2	12000	8,25	12552,8	8,64
15-22	15875	2	12000	3,36	12700	3,56
27-26	13838	2	12000	4,5	11070,4	4,16
14-15	13783	2	12000	4,5	11026,4	4,15
28-17	12152	2	12000	6	9721,6	4,96
36-31	14666	2	12000	3,89	11732,8	3,80
10-15	14911	2	12000	8,84	11928,8	8,79
22-25	12072	2	12000	4,95	9657,6	4,07
21-25	28524	3	19000	4,94	22819,2	6,04
18-19	41438	3	19000	1,97	33150,4	4,15
17-18	26705	3	19000	4,34	21364	4,92
19-20	36354	3	19000	6,9	29083,2	11,73
20-21	25878	3	19000	5,25	20702,4	5,74
24-27	20664	3	19000	6	16531,2	5,27
7-8	22147	3	19000	4,5	17717,6	4,21
8-14	29450	3	19000	4,98	23560	6,33

Після корегування руху вносяться відповідні зміни у вихідні дані, для цього потрібно відкрити за допомогою стандартного утиліта - «Блокнот» файл з вихідними даними і внести зміни, після цього зберегти зміни, і заново провести розрахунки пасажиропотоків за допомогою програми «MATR_KOR».

У цьому розділі було проведено корегування пасажиропотоків, але трьох корегувань недостатньо, оскільки залишились ще ділянки ВДМ, де пасажиропотік більший за пропускну здатність.

Висновок

У даній курсовій роботі були вирішені такі задачі:

· складено топологічну схему міста та описано ВДМ;

· розраховано чисельність населення міста та окремих районів, визначено число приїжджаючих та від'їжджаючих із транспортного району;

· за допомогою програми «MATR_KOR» були розраховані матриці кореспонденцій, найкоротших відстаней та пасажиропотоків, а також була визначена кількість автобусів для організації перевезень в даному місті - 1218;

· із урахуванням пропускної спроможності окремих ділянок ВДМ було проведено корегування пасажиропотоків, але трьох корегувань виявилось недостатньо, оскільки залишилися ще ділянки ВДМ на яких пасажиропотік більший за пропускну здатність.

Перелік посилань

1. Афанасьєв Л.Л., Островський Н.Б., Цукерберг С.М. Єдиная транспортная система та автомобильные перевозки. - М.: Транспорт, 1984. -333 с

2. Брайловський Н.О., Грановский В.П. Моделирование транспортных систем. - М.: Транспорт, 1978.

3 . Заблоцький Г.А. Транспорт у місті. Київ: Будівельник, 1986.

4. Лобанов Є.М. Транспортное планирование городов. - М.: Транспорт, 1990.

5. Рихтер К. Ю. Транспортная эконометрия. - М.: Транспорт, 1983.

Размещено на Allbest.ru

...