Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ АЕРОКОСМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра технології аеропортів

Домашнє завдання з дисципліни

«Спеціальне обладнання аеропорту»

на тему: «Автотранспортер у сучасному аеропорту»

Виконала студентка 304 групи

Карпин М. І.

Прийняв доцент Кулініч О. В.

Київ 2017



ЗМІСТ

• ВСТУП
• 1. ЗАСОБИ ТРАНСПОРТУВАННЯ БАЖАГУ, ВАНТАЖІВ І ПОШТ
• 2. АВТОТРАНСПОРТЕР АТ-2
• 2.1 Опис конструкції
• 2.2Технічна характеристика
• 2.3 Гідравлічна система
• 2.4 Інструкція з експлуатації
• 2.5 Можливі несправності та способи їх усунення
• 2.6 Регламентні роботи
• 2.7 Заправка гідросистеми
• 3. АВТОТРАНСПОРТЕР АТ-4
• 3.1 ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
• 4. АВТОТРАНСПОРТЕР АТ-7
• 4.1 Технічні характеристики
• ВИСНОВОК
• СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Із подальшим розвитком цивільної авіації, впровадженням нових поколінь літаків і вертольотів, реконструкцією і будуванням аеропортів пов'язано широке використання авіаційної наземної техніки.

У сучасному аеропорту авіаційна наземна техніка застосовується для технічного і комерційного обслуговування повітряних судів, експлуатаційного змісту аеродромів. Застосування авіаційної наземної техніки безпосередньо пов'язано з забезпеченням безпеки і регулярності польотів повітряних судів.

До авіаційної наземної техніці ставляться спеціальні машини, агрегати та настанови, щоб забезпечити буксирування літаків, наземний запуск авіадвигунів, заправку повітряних судів паливом, олією, технічними рідинами, зарядку літакових споживачів стиснутими газами, перевірку електричних, гідравлічних, пневматичних та інших систем повітряних судів, підготовку до польотів і цілорічне зміст злітно-посадкових смуг, рулівних доріжок, місць стоянок, обробку та транспортування багажу, вантажів, створення комфортних умов пасажирам та інших.

Автотранспортери забезпечують завантаження вантажів, багажу і пошти у транспортні відсіки ПС. Автотранспортери працюють в комплексі з електрокарами, багажними візками і іншими транспортними засобами, які підвозять багаж до літака. Сьогодні найбільш розповсюдженими є АТ-4, АТ-6 та АТ-7. автотранспортер багаж гідравлічний несправність



1. ЗАСОБИ ТРАНСПОРТУВАННЯ БАЖАГУ, ВАНТАЖІВ І ПОШТИ

По завершенню реєстрації пасажирів диспетчер служби перевезень дає команду багажному комірнику на завантаження багажу. Транспортування багажу до літака виконує зазвичай бригада у складі трьох працівників: багажний комірник, водій транспортного засобу і вантажник.

Отримавши команду на завантаження і інформацію про номер літака і стоянку, водій транспортного засобу в супроводі багажного комірника транспортує багаж до літака, туди ж направляється автотранспортер, за допомогою якого здійснюється завантаження багажу у літак. Під'їхавши до літака, багажний комірник передає по два екземпляри відомостей до кожного пункту посадки бортпровіднику, який присутній при завантаженні і разом з багажним комірником веде облік кількості завантажених місць багажу.

Специфіка багажних операцій у цивільній авіації, пов'язана з різноманітністю розмірів, форми, упаковки і великою кількістю місць вантажу, а також обумовлена обмеженим часом проведення навантажувально-розвантажувальних робіт біля літака, накладає конкретні вимоги до засобів механізації, що використовуються для транспортуваня і завантаження багажу і вантажів у літак.

Основними вимогами до засобів механізації, призначених для транспортування багажу, вантажу і пошти, а також їх завантаження у літак, є:

- достатня ВП засобів механізації, що дозволяє забезпечити обслуговування пасажирського літака одною машиною;

- достатньо висока швидкість і маневреність, що забезпечує роботу машин в умовах обмеженого простору як на пероні, так і у вантажних приміщеннях аеровокзалу;

- висока продуктивність і здатність здійснювати обробку різного за масою, об'ємом і упаковкою багажу і вантажу;

- здатність комплектно виконувати кожною машиною як транспортні, так і навантажувально-розвантажувальні роботи;

- забезпечити збереження багажу, вантажу і пошти від впливу атмосферних опадів.

Засоби механізації, що застосовуються для транспортування вантажу і навантажувально-розвантажувальних робіт біля літака за технологією виконання операцій класифікуються на 3 групи:

- ті, що здійснюють тільки транспортування багажу;

- ті, що виконують тільки навантажувально-розвантажувальні роботи біля літака;

- ті, що поєднують навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування багажу.

До першої групи засобів відносять: електрокари, несамохідні багажні візки, самохідні платформи для транспортування контейнерів і малогабаритні вантажні машини. До другої групи - автотранспортери і завантажувачі контейнерів, а до третьої - самохідні вантажні платформи, авто конвеєри, вилочні акумуляторні навантажувачі.

Із засобів механізації, призначених для транспортування і навантаження багажу, найбільш поширеними автотранспортери.

Автотранспортери забезпечують завантаження вантажів, багажу і пошти у транспортні відсіки ПС.

Автотранспортери працюють в комплексі з електрокарами, багажними візками і іншими транспортними засобами, що підвозять багаж до літака.



2. АВТОТРАНСПОРТЕР АТ-2

Автотранспортер АТ-2 (рис. 1 і 2) призначений для виробництва навантажень (розвантажень) в літаки пасажирського багажу, почти і комерційних вантажів (вагою одного місця не більше 100 кг).

Автотранспортер виготовлений на базі легкового автомобіля ГАЗ-69, з якого зняті тент, задній борт, лавки або крісла і замість цього встановлено транспортер стрічкового типу з приводом роботи стрічки від гідравлічного мотора і черв'ячного редуктора.

Каркас транспортера виготовлений з листового дюралюмінію клепаної конструкції. Стрічка транспортера ковзає по опорних роликам. Довжина транспортера і кут його нахилу забезпечують навантаження і розвантаження багажу, вантажів і пошти в літаки Іл-14, Іл-18, Ту-104Б, Ту-114, Іл-62 і Ту-154.

Для навантаження багажу, вантажів і пошти у вантажні люки літаків Ту-104А і Ан-10 автотранспортер АТ-2 не розрахований і застосовувати його для цих літаків недоцільно. Також не можна застосовувати автотранспортер АТ-2 для навантажень і розвантажень в літаки контейнерів бортпровідників з продуктами харчування та побутовим обладнанням, так як контейнери бортпровідника мають велику площу і велику висоту, внаслідок чого вони на стрічці нестійкі. Крім того, в нахиленому положенні в контейнерах можливі випадки переміщення посуду і продуктів харчування, тобто порушення сервірування.



Рис. 1 Автотранспортер АТ-2 (АТ-ГАЗ-69) (у транспортному положенні)

Рис. 2 Автотранспортер АТ-2 (АТ-ГАЗ-69) (робоче положення)

Автотранспортер АТ-2 може бути застосований і для навантажень (розвантажень) пасажирського багажу, пошти і комерційних вантажів, на іноземних літаках, пороги багажних люків і пасажирських дверей яких перебувають від землі на висотах від 1,8 до 4,4 м.

Продуктивність автотранспортера залежить від швидкості руху стрічки, яка встановлюється оборотами двигуна автомобіля ГАЗ-69 в діапазонах від 0,6 до 0,8 м/сек., Від ваги одного місця багажу чи вантажу і від кількості місць, покладених на стрічці транспортера.

При швидкості стрічки транспортера 0,8 м/сек, вазі одного місця в 20 кг і встановлення одного місця на один погонний метр стрічки, продуктивність автотранспортера буде рівна 57,6 тонам на годину. Стрічка автотранспортера має реверсивний напрямок рухом, перемикання здійснюється гідравлічним краном, встановленим на початку транспортера з лівого боку.

Підйом транспортера, тобто зміна кута нахилу, здійснюється двома гідравлічними підйомниками, розташованими в кузові автомобіля. Управління підйомом транспортера здійснюється гідравлічним краном, встановленим поруч з кріслом водія.

Живлення гідромотора та гідравлічних циліндрів підйому транспортера виробляється від гідравлічного насоса, встановленого на коробці зчеплення.

2.1 Опис конструкції

Автотранспортер АТ-2 (рис. 3) складається з легкового автомобіля ГАЗ-69 1 і стрічкового транспортера 2.

Каркас транспортера представляє собою два поздовжніх лонжерона, виготовлених з листового дюралюмінію і зв'язаних між собою поперечними зв'язками.

Між лонжеронами розташовані проміжні ролики верхньої та нижньої гілок стрічки транспортера.

Ведучий вал транспортера розташований у верхній передній частині автотранспортера. Вісь валу сполучена з віссю редуктора.

У нижній частині транспортера розташований натяжний ролик. Транспортер закріплюється до автомобіля за допомогою рами кріплення 11. У транспортному положенні транспортер укладається на опору 10.

Верхня передня частина транспортера закінчується гумовим амортизатором 8 трубчастої конструкції.

До кожного автотранспортера прикладається брезентовий чохол для зберігання автотранспортера у вільний від роботи час.

Гідравлічний кран 1 (рис. 4) призначений для включення циліндрів підйому транспортера, а також для вмикання гідромотора руху стрічки. Гідронасос живлення 2 встановлений на коробці зчеплення 3 двигуна автомобіля. Привід роботи транспортера (рис. 5) складається з: гідромотора 1 і черв'ячного редуктора 2. Гідромотор типу НПА-64 потужністю 5 к.с. при 150 об/хв. Вмикання та перемикання гідромотора здійснюється гідравлічним краном, який має три фіксованих положення: «Назад», «Стоп» і «Вперед». При установці ручки крана в положення «Вперед» транспортерна стрічка буде йти вгору, тобто буде момент навантаження, при установці ручки крана в положення «Назад» - розвантаження, і при положенні «Стоп» стрічка транспортера припиняє рух.

Рис.3 Конструкція автотранспортера АТ-2: 1 - автомобіль марки ГАЗ-69; 2 - транспортер; 3 - стрічка транспортера; 4 - мотор гідравлічний; 5 - редуктор черв'ячний; 6 - кран вмикання і перемикання руху стрічки; 7 - циліндр підйому транспортера; 8 - амортизатор; 9 - натяжний пристрій стрічки транспортера; 10 - опора транспортера; 11 - рами кріплення транспортера; 12 - вогонь сигнальний відгороджувальний



Рис.4 Гідроживлення транспортера: 1 - гідравлічний кран вмикання циліндрів підйому транспортера; 2 - гідравлічний насос НШ-60В; 3 - коробка зчеплення.

Рис.5 Привід роботи транспортера: 1 - гідромотор; 2 - редуктор черв'ячний.

2.2 Технічна характеристика

1.Максимальна висота верхнього кінця транспортера

від землі при максимальному куті підйому, м………4,4

2.Мінімальна висота верхнього кінця транспортера

від землі в транспортному положенні, м……………….1,8

3.Ширина транспортера, м…………0,7

4.Ширина стрічки транспортера, м..0,5

5.Довжина транспортера, м………...7,9

6.Швидкість руху стрічки, м/сек0,6-0,8

7.Час підйому транспортера на максимальний кут підйому, сек…..12

8.Напрямок руху стрічкиреверсивний

9.Тиск рідини в гідроциліндрах при підйомі транспортера, кг/см2.20

10.Потужність гідромотора, к.с……...5

11.Максимальна вага одного навантажувального місця вантажу, кг.100

12.Продуктивність транспортера при вазі одного місця вантажу 20 кг,

швидкості руху стрічки - 0,8 м/сек і з розташуванням одного місця

вантажу на 1 погонний метр стрічки, т/год…………...57,6

13.Гідрорідина, яка застосовується……...веретенна олива

14.Тип гідронасосу…………...НШ-60В

15. Продуктивність насосу, л/хв……60

16. Максимальний тиск в гідронасосі, кг/см2 …………100

17. Швидкість руху автотранспортера по бетонним дорогам, км/год….35-40

18.Тип ручного насосу для ручного підйому транспортера…………….НР-01

19. Максимальні габарити одного місця вантажу, мм…………500х600х1000

20.Допустиме навантаження на всю довжину транспортера, кг………….300

21. Максимальна потужність, потрібна для роботи транспортера, к.с………5

22.Габаритні розміри автотранспортера, мм

Довжина...8050

Ширина…1750

Висота…..1800

23.Кут нахилу транспортера при максимальному підйомі, град…………...28

24.Ємкість гідробака, л……………...40

25.Загальна вага автотранспортера, кг……………….1830

26.Тип гідромотору…………...НПА-64

27.Дорожній просвіт (мінімальна відстань від нижньої

точки автотранспортера до землі), мм…………………210

28.База автомобіля ГАЗ-69, мм…..2300

2.3 Гідравлічна система

Гідравлічна система (рис. 6) працює наступним чином: з гідробака 1 гідрорідина відсмоктується гідравлічним насосом 2 і через зворотний клапан 3 по трубопроводу 14 подається до крану 8 керування підйомом транспортера. Перемиканням крана 8 гідрорідина може бути спрямована до циліндрів підйому транспортера 9, в цьому випадку відбудеться підйом транспортеру. При перемиканні крана 8 в інше крайнє положення гідрорідина буде спрямована до крану 10. Кран 10

Рис. 6 Гідравлічна система Автотранспортер АТ-2: 1 - гідробака; 2 - гідронасос; 3 - зворотний клапан; 4 - хрестовина; 5 - фільтр; 6 - насос ручний; 7 - клапан запобіжний; 8 - управління підйомом транспортера; 9 - гідроциліндри-підйому транспортеру; 10 - кран керування рухом стрічки транспортера; 11 - трійник; 12 - гідромотор; 13 - редуктор черв'ячний; 14 - трубопроводи



Має 3 положення; середнє положення нейтральне, тобто положення «Стоп». Два крайні положення направляють гідрорідину в гідромотор 12. Гідромотор має реверсивне обертання і в залежності, в який штуцер буде подаватися гідрорідина, обертання його буде на підйом або на спуск.

Підйом транспортера може здійснюватися і ручним насосом 6, встановленим в задній частині кузова автомобіля.

Опускання транспортера здійснюється краном 8 при встановленні його ручки в положення «Спуск». Швидкість опускання гальмується жиклерами, встановленими в нижніх кришках циліндрів підйому.

2.4 Інструкція з експлуатації

Дана інструкція з експлуатації є доповненням до інструкції з експлуатації автомобіля ГАЗ-69, яка є обов'язковою при експлуатації автотранспортеру АТ-2 і розрахована на осіб, знайомих з пристроєм і експлуатацією автомобіля ГАЗ-69.

Робота на автотранспортері може бути доручена особам, які мають права водія і досвід роботи на автомашинах біля літаків.

При експлуатації автотранспортера АТ-2 необхідно дотримуватись наступного порядку:

Перед виїздом з гаража

1. Зняти чохол з транспортера та покласти його в кузов автомобіля.

2. Провести огляд транспортера, переконатися у повній його справності.

3. Оглянути і підготувати автомобіль відповідно до інструкції по експлуатації і догляду за автомобілем ГАЗ-69.

4. Перевірити наявність бензину й мастила в баках, при не достачі - долити.

5. Провести підйом транспортера від ручного насоса. Для цього поставити ручку крана 8 (див. рис. 62) в положення «Підйом» і, працюючи насосом 6, підняти транспортер на максимальну висоту. Встановити ручку крана 8 у положення «Спуск», опустити транспортер в нижнє - транспортне положення. Транспортер повинен опускатись плавно, без ривків, під власною вагою.

6. Провести підйом від приводного гідронасосу НШ-60В для цього потрібно:

а) завести двигун автомобіля, як звичайно;

б) поставити важіль демультиплікатора роздавальної коробки автомобіля в положення «Нейтрально» (див. таблицю на приладовому щиті автомобіля);

в) встановити ручку крана 8 в положення «Підйом», а ручку крану 10 в положення «Стоп»;

г) при витисненому зчепленні вмикати першу або другу передачу коробки швидкостей автомобіля і, відпускаючи педаль зчеплення, здійснити підйом транспортера. При підйомах здійснювати зупинки, перемикаючи ручку крана 8 у положення «Стоп» і повертаючи назад;

д) після досягнення максимального підйому транспортера опустити транспортер в нижнє транспортне положення, перемикаючи кран в положення «Спуск». Швидкість опускання можна регулювати краном 8.

7. Перевірити роботу стрічки транспортера в обох напрямках. Для цього:

а) встановити ручку крана 8 у положення «Стоп»;

б) вийти з кабіни і переведенням ручки крана 10 з положення «Стоп» у положення «Назад» і «Вперед» перевірити роботу транспортеру.

Перевіривши роботу транспортера в нижньому транспортному положенні, здійснити підйом на максимальну висоту і перевірити роботу стрічки транспортера в піднятому положенні. Стрічка транспортера як в транспортному положенні, так і в піднятому положенні повинна рухатися вгору і вниз плавно, без ривків.

Після визначення справної роботи транспортера та його підйомного механізму встановити ручки кранів 8 i 10 в положення «Стоп» і, вимкнувши приводний насос, можна допустити автотранспортер до експлуатації на аеродромі біля літаків.

Робота на автотранспортері біля літака

При роботі на автотранспортері біля літаків повинна бути виявлена особлива обережність, щоб уникнути нанесення пошкоджень літаку. Перш ніж допустити водія до роботи на автотранспортері біля літака, необхідно його натренувати по під'їздах і підйомах транспортера. Тренування водіїв потрібно починати з під'їздів до стінок будівельних будівель, на яких попередньо намалювати люки літаків. Тренування по під'їздах необхідно систематично повторювати в літню пору року і особливо в зимову, так як умови роботи в зимовий час найбільш небезпечні через нерівності поверхні аеродрому і наявності ожеледі.

При ожеледі гальма автотранспортера не забезпечують швидкої його зупинки і можливі випадки самовільного переміщення автотранспортера і витікаючі звідси нанесення пошкоджень літаку. Тому при під'їздах до літака обов'язково під колеса автотранспортера підкладати гальмові колодки.

Крім того, водії автотранспортерів повинні освоїти круті повороти і звикнути до виступаючої передньої частини транспортеру, яка має великий кутовий хід при незначному кут повороту автомобіля. Встановлений на автомобілі транспортер значно погіршує огляд водієві при переїздах і особливо при поворотах, тому при переїздах і поворотах водій повинен бути особливо уважний.

При роботах на автотранспортері біля літака необхідно дотримуватися наступного порядку:

Під'їжджати до літака на автотранспортері тільки при вимкнених двигунах літака.

1. Не доїжджаючи до літака 5-10 м, зупинити автотранспортер і здійснити підйом на необхідну висоту, проробивши наступні операції:

а) поставити важіль демультиплікатора роздавальної коробки автомобіля в положення «Нейтрально»;

б) встановити ручку крана 8 у положення «Підйом» (ручка крана 10 має стояти в положенні «Стоп»);

в) при витисненому зчепленні включити першу передачу коробки швидкостей і, відпускаючи педаль зчеплення, здійснити підйом транспортера;

г) поставивши ручку крана 8 у положення «Стоп», перевести важіль демультиплікатора, підігнати автотранспортер на першій швидкості до багажного люка або пасажирських дверей літака. Правильною установкою висоти вважається така, коли верхня частина амортизатора 8 (див. рис. 57) при навантаженні в літак знаходиться вище за поріг люка або дверей на 200-300 мм і нижче при вивантаженні з літака.

2. Поставити автотранспортер на ручне гальмо, встановити двигуну середні оберти, підкласти під колеса гальмівні колодки і тільки після цього можна приступити до роботи.

УВАГА! Амортизатор автотранспортеру не повинен дотикатись до обшивки літака. Кінець транспортера можна вставляти в люки, і двері літака в тих випадках, коли між транспортером і бортами люків або дверей є доставний зазор не менше 100-200 мм.

Відкатка автотранспортера від літака

Після того, як закінчиться навантаження або розвантаження літака і буде отримана команда, що автотранспортер більше не потрібний, можна відігнати його від літака, дотримуючись наступного порядку.

1. Включивши задню швидкість, відігнати автотранспортер від літака на відстань 5-10 м.

2. Опустити його в транспортне положення.

3. Переключити автомобіль на передній хід, відігнати автотранспортер на місце стоянки.

Такий порядок під'їздів і відгонки автотранспортера може бути застосований не до всіх літаків. При завантаженні та розвантаженні багажу, вантажів і пошти в середній люк літака Ту-114 система під'їздів і відкатка автотранспортера повинна проводитися наступним чином:

1. Автотранспортер з опущеною стрілою обережно підігнати під середній люк літака, під'їжджаючи під гондолою середнього двигуна.

2. Обережно здійснити підйом транспортера до висоти люка. При правильному встановленні автотранспортера до середнього люка літака Ту-114 зазор між стрічкою транспортера і гондолою повинен бути 700-750 мм, що забезпечує прохід вантажів і багажу висотою 650-700 мм.

Після закінчення навантаження або розвантаження слід відігнати автотранспортер на 2-3 м назад і тільки після цього опустити транспортер в транспортне положення.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!

1. Доручати роботу на автотранспортері особам, які не мають прав водія і не навчені для роботи на автотранспортері.

2. Працювати на несправному автотранспортері.

3. Перевозити на автотранспортері людей і різні вантажі.

4. Здійснювати навантаження вантажів вагою одного місця більше 100 кг.

5. При виробництві навантажувально-розвантажувальних робіт кидати різні вантажі на стрічку транспортера.

6. Здійснювати під'їзд автотранспортера до літака на великій швидкості.

7. Працювати на автотранспортері, не встановивши його на гальма і не підклавши гальмівні колодки.

8. Здійснювати опускання транспортера і його підйом, попередньо не відігнавши автотранспортер від літака на 2-3 м.

9. Вставляти кінець транспортера в багажні люки та пасажирські двері літака, якщо немає достатнього зазору в 100-200 мм.

10. Здійснювати пересування автотранспортеру по аеродрому зі швидкістю понад 30 км/год.

11. Не працювати під транспортером, попередньо не встановивши його на страхувальні підставки.

12. Під'їжджати до літаків на автотранспорті при працюючих двигунах літака.

2.5 Можливі несправності та способи їх усунення

Таблиця 1

№ п/п	Несправність	Ймовірна причина	Способи усунення
1 2 3	Стрічка транспортера не рухається при роботі гідромотора. При установці крана 8 на «Підйом» транспортер не піднімається. При установці крана 8 у положення «Спуск» транспортер не опускається.	Прослизання стрічки по провідному барабану через розтягнення стрічки. а)Несправний кран 8. б)Недостатня кількість гідрорідини. в) Пропускають манжети в гідроциліндрах. Перекіс штоків гідропідйомників.	а)здійснити натягнення стрічки (див. рис. 59). б)якщо натяжні гвинти вигвинчені до відмови, потрібно укоротити стрічку, вирізавши смужку в 100-150 мм. Відремонтувати або замінити кран. Долити в бак гідрорідини. Замінити манжети в гідроциліндрах. Розібрати і усунути несправність.

П р и м і т к а: Несправності автомобіля ГАЗ-69 і способи їх усунення здійснювати відповідно до інструкції по догляду за автомобілем ГАЗ-69.



2.6 Регламентні роботи

Щодня

а) Здійснювати огляди транспортера, усувати виявлені несправності, підтягувати гайки і підкрутити гвинти і болти.

б) Здійснювати змащення тертьових деталей у міру потреби;

Через 100 годин роботи

а) Здійснювати промивку бензином фільтра гідросистеми автотранспортера.

б) Доливати масло в витратний бак гідросистеми.

в) Зашприцовувати консистентне мастило в прессмасленки верхніх роликів транспортера.

г) Змазувати консистентним мастилом втулки (37 шт.) нижніх роликів. Для цього потрібно послабити натяжний пристрій транспортера і витягнути ролик з втулками зі своїх гнізд.

Через 200 годин роботи

а) Замінити масло в черв'ячному редукторі.

б) Додати змащення в підшипники на приводному і натяжному барабанах.

Примітка:

1. Догляд за автомобілем ГАЗ-69 здійснювати згідно керівництву з експлуатації автомобіля ГАЗ-69.

2. Бажано зберігання автотранспортера забезпечити в теплому гаражі або під навісом, в крайньому випадку обов'язково покривати прикладеним до кожного автотранспортеру чохлом для оберігання його від опадів і сонячних променів.



2.7 Заправка гідросистеми

При експлуатації автотранспортера необхідно стежити за якістю заправляючого масла в гідросистему.

При температурі повітря вище 0°С

ГОСТ 1707 - 51 а) масло індустріальне 20 (веретенне 3);

б) масло індустріальне 30 (машинне Л);

в) масло індустріальне 45 (машинне С);

ГОСТ 1862-51 г) АК-6 (автол);

д) АК-10 (автол 10);

При температурі повітря нижче 0°С

ГОСТ 1840-51 а) масло марки Л (Велосит);

ГОСТ 1707-51 б) масло індустріальне 12 (веретенне 2);

ГОСТ 1642-50 в) масло веретенне АУ

г) суміш масла 60% індустріальне 20 і 40% марки 0 (Велосит).



3. АВТОТРАНСПОРТЕР АТ-4

Автотранспортер АТ-4 (рис.7, рис.8) призначений для навантаження і розвантаження в літаки комерційних вантажів, пошти і багажу пасажирів. Конструкція АТ-4 дозволяє виконувати завантаження (розвантаження) багажу, пошти і вантажів у багажні люки та пасажирські кабіни літаків Іл-14, Іл-18, Іл-62, Ан-10, Ан-24, Ту-124, Ту- 104, Ту-154 і в багажні люки літака Ту-114.

Автотранспортер АТ-4 може бути використаний і при обслуговуванні інших літаків, у яких висота від землі до порогу багажних люків і пасажирських дверей знаходиться в межах до 4 м. Крім використання в аеропортах цивільної авіації, автотранспортер може знайти застосування і в інших галузях промисловості і транспорту.

Рис. 7 Автотранспортер АТ-4



Рис.8 АТ-4 обслуговує ПС

Автотранспортери АТ-4 мають ряд істотних переваг проти автотранспортерів АТ-2. Основними перевагами являються: закрита кабіна водія з обігрівом від двигуна автомобіля, збільшена ширина транспортерної стрічки і стріла дає можливість виконувати загрузку вантажів великих габаритів, ніж на автотранспортері АТ-2, допустима вага одного місця на АТ-4 встановлена в 200 кг, тобто в два рази більше, ніж на АТ-2 і, отже АТ-4 має велику продуктивність, ніж АТ-2. Завдяки застосуванню на автотранспортері АТ-4 передньої і задньої стріл транспортера з відкидними секціями автотранспортер АТ-4 дає можливість здійснювати вантажно-розвантажувальні роботи на літаках, які мають малі висоти від землі до багажних люків (типу Ан-10), і створює зручності робіт у вантажних автомобілях, тому що дозволяє здійснювати штабелевку вантажів в кузові автомобіля. Наявність на автотранспортері АТ-4 передніх і задніх аутригерів забезпечує його стійке положення при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.



3.1 Технічна характеристика

1. Максимальна висота верхнього кінця передньої стріли з відкидною секцією транспортера від землі при максимальному куті підйому, мм…….. 4000

2. Діапазон зміни висоти підйому вантажу передньою стрілою з відкидною секцією транспортера, мм………………….0-4000

3. Максимальна висота верхнього кінця задньої стріли з відкидною секцією, від землі при максимальному куті підйому, мм...2900

4. Діапазон зміни висоти підйому вантажу задньою стрілою з відкидною секцією транспортера, мм……………….…800-2900

5. Максимальна швидкість руху стрічок транспортеру, м/сек………………….. 1,0

6. Допустима вага одного місця вантажу на транспортер, кг………….……….. 200

7. Ширина стрічок транспортера, мм….. 600

8. Ширина робочого проходу транспортера, мм…………… 800

9. Максимальний кут нахилу передньої стріли транспортера, град …..22

10. Максимальна швидкість пересування автотранспортера в

транспортному положенні транспортера, км/год……………. 50

11. Часова продуктивність транспортера т/год…….……..80-180

12. Допустиме завантаження стрічок транспортера, кг……. 400

13. Привід руху стрічок транспортера……...… два гідромотора НПА-64

14. Максимальний тиск у гідросистемі автотранспортера, кг/см2 ….90

15. Габаритні розміри автотранспортера в

транспортному положенні, мм

довжина…………… 7100

ширина……….……...2500

висота…………….….2830

16. Вага Автотранспортер без екіпажу, кг………………… 2600

17. Вага транспортера (стріл і відкидних секцій), кг…..……..900

18. Навантаження на осі в транспортному положенні, кг

на передній міст………………….………1600

на задній міст….……1000

19. Час підйому стріл і секцій транспортера на максимальні кути підйому, сек ……………….…….50

20. Напрямок руху стрічок….…...реверсивне

21. Потужність гідромотора НПА-64, к.с…………….…………5

22. Застосовувана гідрорідина.....… АМГ-10

24. Ємкість маслобака, л………….………..60

25. Дорожній просвіт (найкоротша відстань від нижньої точки

автотранспортера до землі - кліренс), мм……………....…….210

26. База автомобіля ГАЗ-69, мм…….…..2300



4. АВТОТРАНСПОРТЕР АТ-7

Автотранспортер АТ-7(рис.9, рис.10) призначений для перевантаження багажу, штучних вантажів і пошти у літаки чи на склад. Перевантажує з:

- багажного візка;

- власної платформи;

- платформи іншого автомобіля;

- рівня землі.

Перевантаження з конвеєра може здійснюватись безпосередньо в отвір вікна складу переднім чи заднім під'їздом.

Рис. 9 АТ-7 у транспортному положенні

Рис.10 АТ-7 у робочому положенні



4.1 Технічні характеристики

Таблиця 2

Висота навантаження-розвантаження відносно рівня землі, мм - спереду - ззаду	700ч 5300 600 ч 2200
Погонна В/П транспортера, кг/п.м.	100
Ширина транспортної стрічки, мм	660
Маса одного місця вантажу, кг, не більше	200
Найбільший габарит вантажу за шириною: - при піднятих бортах, мм - при опущених бортах, мм	800 1300
Швидкість руху транспортної стрічки, м/с: - найменша - найбільша	0,2 0,5
Габаритні розміри, мм - довжина - ширина - висота (без проблескового маяка) - кліренс	9150 2330 2400 180
Габаритні розміри вантажної платформи, мм: - довжина - ширина	4000 1600
Висота вантажної платформи, мм	950
Маса у спорядженому стані, кг	4500
Розподіл маси АТ-7 у спорядженому стані, кг: - на передню вісь - на задню вісь	2500 2000
Шасі	ЗІЛ
Двигун	дизельний
Трансмісія	механічна



5. ВИМОГИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОТРАНСПОРТЕРІВ

Рух автотранспортерів по перону до ПС повинен здійснюватись за встановленими для даного аеропорту маршрутами, при цьому ферми транспортера повинні перебувати в транспортному положенні.

Під час експлуатації АТ не дозволяється:

- працювати на несправному АТ;

- під'їжджати на АТ до ПС при працюючих двигунах;

- здійснювати навантаження (розвантаження) вантажів у (із) ПС без установлення АТ на ручне гальмо і без установлення упорних колодок під колеса (випуску аутрігера);

- здійснювати навантаження і розвантаження вантажів з масою одного місця більше, ніж це передбачено технічною характеристикою АТ;

- здійснювати складання і розкладання секцій, підйом і опускання стріл транспортера за наявності на них вантажів;

- кидати вантаж і багаж на стрічку транспортера;

- користуватись транспортером для підйому (спуску) персоналу в багажні відсіки ПС;

- пересуватися на АТ, не встановивши стріли у транспортне положення, за винятком переїзду на короткі відстані від одного багажного відсіку ПС до іншого;

- стояти під фермами АТ під час їх підйому, опускання, складання і розкладання секцій стріл транспортера;

- виконувати технічне обслуговування і ремонт спецобладнання за умови піднятих ферм транспортера без застосування страхуючих пристосувань.



ВИСНОВОК

Із подальшим розвитком цивільної авіації, впровадженням нових поколінь літаків і вертольотів, реконструкцією і будуванням аеропортів пов'язано широке використання авіаційної наземної техніки.

У сучасному аеропорту авіаційна наземна техніка застосовується для технічного і комерційного обслуговування повітряних судів, експлуатаційного змісту аеродромів. Застосування авіаційної наземної техніки безпосередньо пов'язано з забезпеченням безпеки і регулярності польотів повітряних судів.

Автотранспортери забезпечують завантаження вантажів, багажу і пошти у транспортні відсіки ПС. Автотранспортери працюють в комплексі з електрокарами, багажними візками і іншими транспортними засобами, які підвозять багаж до літака. Сьогодні найбільш розповсюдженими є АТ-4, АТ-6 та АТ-7.



СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Запорожець В., Шматко М. Аеропорт: організація, технологія, безпека. - К.: Дніпро, 2002. - 168 с.

2. Основы авиационной техники и оборудование аэропортов: Учебник для ВУЗов / В. И. Блохин, Е.А.Баканов, Д.А.Щербина и др. - К.: КМУГА, 1993. - 255с.

3. Щербина Д.А. Спецмашины аэропортов. - Киев: РИО КИИГА, 1989. - 76с.

4. Канарчук В.Е., Чигринец А.Д. Механизация технологических процессов в аэропортах. - М.: Трансп., 1986. - 255 с.

5. Лисицин В.С., Смирнов Н.Н., Чинючин Ю.М. Механизация технического обслуживания самолетов и вертолетов - М.: Транспорт, 1985. - 248с.

6. Русинов Р.Я. Механизация наземного обслуживания воздушных перевозок. - М.: Трансп., 1971. - 247 с.

7. Карабан Г.Л., Баловнев В.И., Засов И.А. Машины для содержания и ремонта автомобильных дорог и аэродромов. - М.: Машиностроение, 1975. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru

...