Типологія транспортно-технологічних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Типологія транспортно-технологічних систем

Виконала:

У роботі проведений аналітичний огляд і критичний аналіз відомих класифікацій транспортно-технологічних систем, встановлені їх неоднозначність і суперечливість, а також виявлені порушення правил їх побудови. У зв'язку з цим метою статті є уточнення типології сучасних ТТС. Для її досягнення в роботі переосмислена концептуальна основа класифікації, виділено три рівні її деталізації, позначені відповідні системоутворюючі ознаки і встановлені види ТТС.

В работе проводится аналитический обзор и критический анализ известных классификаций транспортно-технологических систем, установлены их неоднозначность и противоречивость, а также обнаружены нарушения правил их построения. В связи с этим целью статьи является уточнение типологии современных ТТС. Для ее достижения в работе переосмыслена концептуальная основа классификации, выделено три уровня ее детализации, обозначены соответствующие системообразующие признаки и установлены виды ТТС.

Analytical review and critical analysis of the known classifications of transport-technological systems are performed in this work. Their ambiguity and contradictoriness are set, breaking the rules of their construction are also found. In this connection the clarification of the typology of modern TTS is the aim of the article. To achieve this, the conceptual basis of classification is reconsidered. There are three levels of detail. Appropriate features which form the system are denoted. Types of TTS are installed. Keywords: cargo, means of consolidation of cargoes, transport-technological system, classification.

Постановка проблеми у загальному вигляді. У практиці обслуговування зовнішньоторговельних вантажів широко використовуються транспортно-технологічні системи (ТТС). Одним з основних структуроутворюючих елементів ТТС є спеціалізований флот [1 - 6]. Він забезпечує морську доставку різних за номенклатурою вантажів з використанням усіх відомих уніфікованих засобів укрупнення. У зв'язку з цим деякі з ТТС розглядаються в якості засобів реалізації інтермодальних перевезень [7]. Однак, поряд з наявністю цілком визначених і усталених класифікацій суден, вантажів та засобів їх укрупнення відомі класифікації ТТС [1, 2] відрізняються відсутністю єдиного підходу до їх формування [8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Існує кілька базових класифікацій ТТС (рис. 1, 2). Вони наведені в роботах [1, 2], які по праву вважаються фундаментальними науковими дослідженнями в області заданої тематики. Однак, наведені в них класифікації істотно відрізняються одна від одної. Вони є результатами технічної та економічної точок зору своїх авторів на питання становлення, розвитку та функціонування відповідних систем доставки вантажів. При цьому вони протягом вже тривалого періоду часу є орієнтиром для продовження вивчення відповідних ТТС наступними поколіннями вчених-транспортників. Класифікації ТТС, які наведені в більш пізніх дослідженнях [9, 10] або повністю орієнтуються на відомі [1, 2], або незначно відрізняються від них і є їх інтерпретацією. Це вимагає проведення аналітичного огляду і критичного аналізу базових класифікацій ТТС з наступним уточненням їх видів.

Формулювання цілі статті. Метою статті є уточнення типології сучасних ТТС. Для її досягнення слід: провести аналітичний огляд і критичний аналіз базових класифікацій ТТС [1, 2], переосмислити концептуальну основу їх майбутньої систематизації, встановити її основу (єдину видоутворюючу ознаку) і уточнити склад елементів з урахуванням правил поділу понять¹ Примітка. Правила поділу понять [11]: Правило пропорційності або співрозмірності поділу. Воно полягає в тому, щоб повністю розкрити обсяг даного поняття, не загубивши жодного елемента, при цьому не додавши зайвого. Це можливо тільки в тому випадку, коли сукупність обсягів усіх членів поділу дорівнює обсягу діленого поняття. Порушення цього правила призводить до помилок двох видів: неповний поділ, коли перераховуються не всі види даного родового поняття; поділ із зайвими членами.

2. Правило однієї основи (ознаки). Відповідно до цього правилу розподіл має здійснюватися на єдиній основі. Її вибір має велике значення, оскільки різні основи дають різні класифікації одного і того ж поняття.

Класифікація може проводитися за істотними (природна) і несуттєвими (допоміжна) ознаками. Одночасне використання декількох основ є неприпустимим і призводить до перехрещування обсягів понять.

3. Правило взаємовиключення членів поділу. Відповідно до нього члени поділу повинні виключати один одного, тобто не повинні перетинатися, а, отже, мати спільних елементів. До порушення цього правила призводить недотримання правила розподілу по єдиній основі, що обумовлює їх міцний взаємозв'язок.

4. Правило безперервності поділу. Дане правило вказує на те, що основним в процесі ділення є його послідовність. Це означає, що при розбитті поняття необхідно поступово слідувати від одного його виду, розкритого останнім, до подальшого, розташованого ближче всіх інших. [11], а також орієнтуючись на сучасні ТТС, які функціонують. в практиці міжнародних перевезень

Виклад основного матеріалу дослідження. Як відомо [11], будь-яка класифікація дозволяє розкрити обсяг досліджуваного поняття, тобто встановити і перерахувати всі об'єкти, що позначаються одним і тим же терміном. У зв'язку з цим, обсяг поняття «ТТС» включає безліч систем, до яких застосовується однойменний термін і властивий зміст відповідного поняття. Розглянемо класифікації ТТС [1, 2] в хронологічному порядку появи вищезгаданих робіт, в яких вони наведені.

Так, у монографії доктора технічних наук, професора С.М. Кочетова [1] ТТС поділяються на: «діючі» і «перспективні» . Проаналізуємо класифікацію «діючих ТТС» на предмет дотримання відомих правил поділу понять [11]. Виходячи з них, підставою для включення в обсяг даного поняття пакетної ТТС є відповідний засіб укрупнення вантажів - пакет, який формується за допомогою стандартних піддонів або інших засобів пакетування, після чого вантаж перетворюється в вантажне місце [12].

У свою чергу, підставою для включення в обсяг досліджуваного поняття контейнерної ТТС є засіб транспортного устаткування - контейнер. Однак, не знаходить розуміння той факт, що на наступному рівні декомпозиції здійснюється класифікація вже не самих ТТС, а засобів укрупнення вантажів, які використовуються в цих системах. Так, відповідно до аналізованої класифікації.

У пакетна ТТС поділяється на: «звичайні пакети» і «блок-пакети»;

У контейнерна ТТС - на: «середні» і «великовантажні контейнери».

При цьому, очевидно, що при завантаженні контейнера передбачається попереднє пакетування деяких вантажів, що говорить про перетинання членів класифікації. Таким чином, вищесказане свідчить про порушення 2, 3 і 4-го правил поділу, які, відповідно:

¦У не допускають використання декількох основ (правило 2);

У вимагають взаємовиключення членів поділу (правило 3);

У орієнтують на послідовність і безперервність поділу (правило 4).

Не зважаючи на очевидне, можливо, що на рис. 1 представлена не зовсім вдала візуалізація проведеної автором [1] класифікації і, насправді, має місце не наступний рівень ієрархії ТТС, а, дійсно, перелік різновидів засобів укрупнення вантажів. Однак, в цьому випадку їх розгляд та систематизацію слід було б здійснювати в рамках іншої класифікації. Тим більше, що безліч контейнерів, які використовуються на практиці, не обмежуються наведеними типами, що говорить про порушення правила співрозмірності поділу.

Підставою для включення у розглянуту класифікацію ролкерної ТТС на даному рівні декомпозиції є наявність вузькоспеціалізованих суден - ролкерів. Однак, подальший поділ ролкерної ТТС на трейлерну і комбіновану свідчить про те, що основою для поділу знову стають використовувані засоби транспортного устаткування: для трейлерної ТТС - трейлери, для комбінованої ТТС - інші засоби укрупнення вантажів. Дійсно, в рамках ролкерної ТТС реалізується доставка колісної техніки і вантажів з використанням контейнерів, флетів, трейлерів і т. п. Однак, це не означає, що в трейлерних ТТС перевозяться тільки трейлери, а в комбінованих - всі інші засоби укрупнення, за винятком трейлерів. Всі вони можуть застосовуватися як в одних, так і в інших ТТС. Це свідчить про те, що подальший поділ ролкерної ТТС на трейлер ну і комбіновану є порушенням 3-ого правилу поділу, яке забороняє перетин понять.

Основою для включення в обсяг даного поняття поромної ТТС є вже не вантажі і не засоби їх укрупнення, як у попередніх випадках, а спеціалізовані судна - пороми. Далі поромна ТТС поділяється на: «автомобільні» і {{залізничні пороми», що, очевидно, є не різновидом поромних ТТС, а типами суден, що використовуються в цих системах. Це свідчить про порушення 2 і 4-го правил поділу. Крім того, слід зазначити, що класифікація суден, які використовуються в рамках поромної ТТС, не обмежується представленими транспортними засобами [13]. Це також вказує на порушення правила співрозмірності поділу в даній частині класифікації.

Підставою для включення в класифікацію ліхтерної ТТС, за аналогією з поромною, є відповідні спеціалізовані судна - ліхтеровози. Далі ліхтерна ТТС поділяється вже залежно від технології завантаження і розміщення ліхтарів на відповідних суднах - «ЛЕШ з вертикальним» і «СІ БІ з горизонтальним» завантаженнями ліхтерів, що також свідчить про порушення вищеназваних правил.

Основою для включення в обсяг даного поняття барже-буксирної ТТС , як і в попередньому випадку, є відповідні складені транспортні судна, які мають дві самостійні частини - буксир і комплект барж. Подальша декомпозиція ТТС здійснюється на основі технічних особливостей, які властиві з'єднанню баржі та буксира - «з шарнірним» і «з жорстким» з'єднаннями.

Таким чином, очевидно, що при класифікації ТТС, наведеної в [1], хоча вона і є найбільш поширеною, не дотримуються перераховані вище правила поділу, що вимагає подальшого переосмислення та уточнення обсягу поняття ТТС.

В роботі [2], яка з'явилася дещо пізніше, ніж монографія [1], поняття «ТТС» замінюється словосполученням «транспортно-виробнича система» (ТВС). Причому, доктор економічних наук, професор Є.М. Сич вкладає в поняття «ТВС» такий же зміст, що і доктор технічних наук, професор С.М. Кочетов, а також ряд інших авторів [3, 4, 9, 10, 12 - 17] у поняття «ТТС». У свою чергу, зміст поняття «ТТС» в роботі [2] відрізняється від уявлень інших авторів [1, 3-8, 14-17]. Нижченаведена цитата з монографії [2] дозволяє зрозуміти, чим керується автор при обґрунтуванні переосмислення поняття «ТТС»: «Поняття «ТТС» складається з двох базових слів: «транспорт», що позначає галузь матеріального виробництва, і «технологія», що вказує на спосіб і сукупність засобів здійснення процесу. Об'єднання в понятті ТТС термінів різних класифікаційних рівнів спотворює сутність системи, сформованої на базі єдиної технології: сфера виробництва - транспорт - сфера споживання (обігу). Досягнення максимального результату в зниженні транспортних витрат можливо лише в рамках ТВС ... ТВС - це динамічний міжгалузевий комплекс узгоджених і взаємопов'язаних технічних і технологічних засобів транспортування і переробки вантажів укрупненими місцями, єдина технологія, що охоплює процес їх доставки від відправника до одержувача, сукупність організаційних і комерційно-правових нормативних документів, а також працівників, у взаємодії яких ..., досягається оптимальний перевізний процес «від дверей до дверей». Таким чином, ТВС являє собою «людино-машинний» міжгалузевий комплекс, що забезпечує оптимальне протікання процесу доставки вантажів «від дверей до дверей». В основі ТПС лежить єдина технологія, але тільки тієї частини вантажів, яка доставляється у вигляді укрупнених вантажних місць (УВМ)». Таким чином, в роботі [2] зроблена спроба розглянути поняття «ТТС» з позиції семантики окремих мовних одиниць, які входять до нього - «транспорт» і «технологія». Однак, необхідно згадати, що слово «транспорт», яке походить від латинського «transporto» (переношу, перевожу, переміщаю) і входить до терміну, що відображає аналізоване поняття «ТТС», в залежності від контексту позначає не тільки «галузь матеріального виробництва» [2], але й засіб перевезення вантажів [19]. Виходячи з цього, поняття «ТТС», аж ніяк не об'єднує «терміни різних класифікаційних рівнів» [2] і, тим більше, не «спотворює сутність системи, сформованої на базі єдиної технології: сфера виробництва - транспорт - сфера споживання» [2]. Подібна система в даний час представляється в якості логістичної, а ТТС може розглядатися як її транспортуюча (матеріалопроводна) підсистема [19, 20]. Подібною думкою, сформульованою в [2], керується і автор роботи [21, С. 56], в якій говориться, що «... будь яка транспортуюча підсистема логістичної системи є транспортно- технологічною (навіть якщо мова не йде про сучасні ТТС - контейнерну, ролкерну і т. п.), оскільки наявність процесу переміщення аксіоматично визначає наявність деякої технології». Погодиться з цим твердженням можна тільки в тому випадку, якщо, дійсно, розглядати поняття «ТТС» не з точки зору традиційного значення цього словосполучення, а тільки лише з урахуванням змісту окремих слів, які входять до нього: «транспорт» і «технологія», тобто засіб і спосіб переміщення вантажів. Однак, перед тим як приймати дану тезу за парадигму, необхідно враховувати, що з точки зору системного підходу транспорт - це ще не транспортна система, транспорт і технологія - це ще не транспортно-технологічна система, а транспортно-технологічна система - це не завжди транспортуюча підсистема логістичної системи [4, 19, 20]. У зв'язку з вищесказаним, слід зупинитися на тому, що у вітчизняній транспортній науці історично склалася практика використання поняття «ТТС» в якості стійкого словосполучення (фразеологізму) для позначення цілком конкретних спеціалізованих систем доставки вантажів, а саме: контейнерної, поромної, ролкерної та ін. [1, 4, 5, 15, 16]. У свою чергу, некоректне і не завжди обґрунтоване використання терміну «ТТС» призводить до різночитань, помилок, протиріч і спорів щодо питань, пов'язаних з функціонуванням ТТС, особливо, в умовах широкого застосування логістичної концепції та динамічного розвитку її понятійного апарату. Як відомо, головним джерелом термінів логістики є міждисциплінарне запозичення і, як наслідок, 97 % її понять взято з інших галузей знань [22]. Дана суперечлива ситуація досить детально висвітлена в роботах [4, 5, 7]. Звичайно, кожна наука вільна у виборі термінології. Тим більше, ніхто не може обмежувати авторів у використанні таких «зручних» для вимови, а, головне, «модних» сьогодні словосполучень, як: «логістична ТТС», «проста логістична ТТС», «складна логістична ТТС» [23] і т. п. При цьому, звичайно, виникає питання, навіщо вживати словосполучення «ТТС», не маючи на увазі його загально прийнятого значення. Однак, це, безумовно, питання наукової етики і розуміння того, що необґрунтоване введення в оборот різних термінів, насамперед негативно відбивається на ефективності подальшого застосування знань, накопичених зарубіжної логістикою і вітчизняної теорією транспортних процесів і систем. У зв'язку з цим, сьогодні необхідно не придумувати новий зміст поняття «ТТС», ніяк не узгоджений з традиційним, а слід знаходити взаємозв'язок між «транспортними», «транспортно-технологічними» і «логістичними» системами [7, 19, 20, 21, 24].

При подальшому розгляді класифікації «ТВС» [2] дискусійним залишається питання правомірності включення в обсяг даного поняття таких ТВС, як «модульна» і «блочна». Крім того, при класифікації «ТТС» [2], допущені деякі порушення розглянутих вище правил. Причому, порушення одного з них призводить до порушення іншого:

¦У порушується правило ділення за єдиною основою (правило 2), хоча автор чітко визначає [2, С. 33], що «системо утворюючим фактором формування ТТС є доставка вантажів в різних агрегатних станах». Не дивлячись на це, класифікація проводиться на підставі трьох ознак. Спочатку в якості основи, дійсно, приймається вантаж, який підлягає доставці і його специфіка - «ТТС доставки генеральних вантажів поштучно», «ТТС доставки навалювальних вантажів», «ТТС доставки насипних вантажів» і «ТТС доставки наливних вантажів» . Подальша ж класифікація вже здійснюється з урахуванням інших ознак:

- в залежності від особливостей пунктів призначення, а саме їх технічного обладнання та інфраструктури - «ТТС доставки на необладнаний берег»;

- в залежності від термінів доставки вантажів - «ТТС термінової доставки вантажів»;

*S порушуються правила співрозмірності (правило 1) і взаємовиключення членів поділу (правило 3). Це стосується таких понять, як «ТТС доставки на необладнаний берег» і «ТТС термінової доставки вантажів». Вони в даному контексті, по-перше, є зайвими, а, по-друге, перетинаються, як один з одним, так і з іншими членами наведеної класифікації.

Проведений критичний аналіз відомих класифікацій [1, 2] показує, що ключовим моментом у реалізації процедури адекватного встановлення обсягу будь-якого поняття є вибір основи класифікації. Різні основи дають несхожі класифікації одного і того ж поняття [14]. У зв'язку з цим очевидна необхідність переосмислення та уточнення існуючих класифікацій ТТС [1, 2]. Головне питання при цьому полягає в тому, що буде покладено в основу уточненої типології. транспорт технологічна система вантаж

Безумовно, справедливим є той факт, що «попит народжує пропозицію», а «вантаж визначає судно». Аналіз історичних аспектів розвитку ТТС [5] показує, що стандартизація ряду укрупнених вантажних місць (УВМ) на основі єдиного модуля визначила уніфікацію розмірів вантажних приміщень транспортних засобів, параметрів перевантажувальних машин і технологічного устаткування. У результаті були створені спеціалізовані транспортні та перевантажувальні засоби, пристосовані до перевезення та перевантаження вантажів з використанням засобів їх укрупнення [1, 12, 15 - 17, 25]. Однак, саме поява спеціалізованого флоту зумовило інтеграцію водного і сухопутного видів транспорту і створило об'єктивні передумови до формування різних видів ТТС [4, 5]. Недарма при проведенні досліджень у напрямку заданої тематики вчені-транспортники в якості одного з основних структуроутворюючих елементів усіх ТТС виділяють спеціалізований флот. Незважаючи на це, на початковому етапі впровадження та функціонування ТТС їх базова класифікація [1, 2] формувалася не на основі типів суден, які беруть участь у перевезеннях, а на основі відповідних засобів укрупнення вантажів (ЗУВ), тобто за принципом «вантаж (ЗУВ) визначає ТТС».

Рис. Концептуальна основа базових класифікацій, розроблених на початковому етапі розвитку ТТС за принципом «вантаж (ЗУВ) визначає ТТС» (системо утворююча ознака - вантаж і ЗУВ)

Таким чином, вантажі і засоби їх укрупнення виступали в якості системо утворюючої ознаки або підстави для побудови класифікації ТТС У процесі подальшого розвитку ТТС відбувся процес взаємного проникнення елементів однієї системи в іншу. Різні ЗУВ перестали тяжіти до однойменних ТТС і почали освоюватися іншими типами спеціалізованих суден в рамках інших ТТС [5]. Наприклад, сьогодні пакетна система використовується в контейнерній при завантаженні самого контейнера. На ліхтерах і баржах перевозяться контейнери. Ролкерні судна й пороми також завантажуються контейнерами. Різна колісна техніка перевозиться ролкерами, поромами і суднами-контейнеровозами (у контейнерах). Трейлери, ролл-трейлери освоюються поромами і ролкерами. У зв'язку з цим, в даний час не можна однозначно сказати, що якийсь певний ЗУВ «створює» конкретну ТТС.

Отже, якщо основою уточненої типології ТТС залишатимуться вантажі і засоби їх укрупнення, що тяжіють до перевезення в рамках тієї чи іншої ТТС, це призведе до подальших термінологічних розбіжностей. При цьому в процесі розподілу неможливо буде уникнути перетинів і повторень при вказівці вантажів і ЗУВ, які використовуються в різних ТТС.

Враховуючи вищесказане, а також очевидність того, що суттєвою ознакою кожної окремо взятої ТТС є не вантаж і не засіб його укрупнення, а тип використовуваного спеціалізованого судна, саме його слід приймати за основу типології ТТС на сучасному етапі їх розвитку (рис. 4). Наприклад, якщо контейнер завантажується на ліхтер і доставляється за допомогою ліхтеровозу, то розглядати слід не контейнерну, а ліхтерну ТТС. Якщо контейнер доставляється за допомогою ролкера, то мова повинна йти не про контейнерну, а про ролкерну ТТС і т. п. Класифікація ТТС, що базується на такій підставі, дозволить уникнути порушення 3-го правила, що передбачає взаємне виключення членів поділу.

Рис.. Класифікація ТТС, яка базується на принципі: «вантаж (ЗУВ) встановлює судно, а судно визначає ТТС» (системо утворююча ознака - спеціалізоване судно)

Крім того, практика показує, що типологію ТТС (рис. 4) доцільно доповнити комбінованою ТТС. При цьому необхідно зазначити, що поняття «комбінована» в даному випадку матиме дещо інший зміст, відмінний від прийнятого в [1, 2]Примітка. В роботах [1, 2] «комбінованими» ТТС називаються ТТС, в яких:

- використовуються різні засоби укрупнення вантажів [2]. Однак, з цієї точки зору, будь-яку ТТС в даний час можна віднести до комбінованої;

- застосовуються різні методи обробки суден (метод накату (roll on / roll off); метод вертикального підйому (lift on / lift off); метод «навантажувач-навантажувач» (track to track)). З цієї позиції при обробці суден в рамках різних ТТС можливі варіанти використання або однієї з зазначених технологій, або їх поєднання. Так, вертикальний метод навантаження вантажів чітко простежується в контейнерній ТТС при обслуговуванні ячеїстих контейнеровозів, а горизонтальний - в поромній і ролкерній ТТС. Однак, зустрічаються варіанти їх. У даній роботі під комбінованою ТТС розуміється система, в рамках якої доставка вантажів і засобів їх укрупнення в прямому або змішаному повідомленнях на водній ділянці шляху забезпечується спеціалізованими суднами різних типів. Наприклад, існує практика одночасної постановки на лінію суден-ролкерів і контейнеровозів. Однак, якщо комбіновану ТТС поставити в один ряд з іншими системами доставки вантажів, то обсяги відповідних понять будуть перетинатися, що суперечить правилу про взаємне виключення членів поділу. У зв'язку з цим необхідно доповнити цю класифікацію ще одним рівнем деталізації. На даному рівні всі ТТС слід розділити за кількістю типів суден, що беруть участь у перевезеннях на ТТС, які обслуговуються суднами одного і декількох типів. Таким чином, комбіновані ТТС представляють собою самостійну групу систем доставки вантажів. Це є аналогічним перетинанню наук при їх інтеграції (геохімія, біохімія, астрофізика і т. п.), а найбільш цікаві результати, як відомо, вдається отримати саме на стику різних галузей знань. Таким чином, розгляд ТТС в якості комбінованої, а також її структура залежать від цілей дослідження і тих об'єктів, які в неї включені.

Що стосується пакетної ТТС, яка входить в усі базові класифікації [1, 2], то її сьогодні можна виключити з уточненої типології, що пояснюється наступним:

*У по-перше, поява суден-пакетовозів пов'язано з одним з початкових етапів розвитку ТТС [1, 5]. Сьогодні ж відзначається досить обмежена присутність на ринку суден цього типу. Виняток складають судна-лісовози, які зазвичай поділяють на лісовози і лісовози-пакетовози;

У по-друге, пакетування вантажів в даний час є початковим етапом укрупнення практично будь-якої вантажної одиниці в рамках усіх відомих ТТС. Формування пакетів проводиться за допомогою різних засобів пакетування - піддонів, флетів, ролтрейлерів і т. п. В якості базового елементу стандартизації прийняті універсальні піддони, що одержали широке поширення на всіх видах транспорту.

Перспективні ТТС в роботі [2] також були класифіковані з деякими порушеннями правил поділу. Крім того, вони досі не набули настільки широкого розповсюдження і масового використання, що б виправдати доцільність їх розгляду в якості самостійних ТТС.

Доцільно зробити класифікацію ТТС, прийнявши в якості системо утворюючої ознаки кількість суміжних видів транспорту, що беруть участь у доставці вантажів. Виходячи з визначеної основи, ТТС слід розділити на одновидові і багатовидові. Одновидові ТТС характеризуються участю в перевезенні одного виду транспорту - водного. Багатовидові ТТС характеризуються участю декількох видів транспорту при обов'язковій наявності водної складової [19, 26]. Традиційно багатовидові транспортні системи доставки вантажів або перевезення за участю декількох видів транспорту позначаються терміном «змішані перевезення» [7, 27].

На підставі вищесказаного, доцільно, зайво не ускладнюючи, уточнити досліджувану типологію (рис. 4), обмежившись наступними, рівнями деталізації, системо утворюючими ознаками і видами ТТС:

Рівень 1. Системо утворююча ознака: кількість видів транспорту, що беруть участь у доставці вантажів. Види ТТС: одновидові та багатовидові.

Рівень 2. Системо утворююча ознака: кількість типів суден, що беруть участь в обслуговуванні вантажопотоків. Види ТТС: ТТС, які обслуговуються суднами одного типу і суднами декількох типів.

Рівень 3. Системо утворююча ознака: тип суден, які обслуговують вантажопотоки. Види ТТС: контейнерна ТТС, ролкерна ТТС, поромна ТТС, ліхтерна ТТС, барже-буксирна ТТС, а також комбінована ТТС як самостійна багатовидова система доставки вантажів.

Так, в контейнерній ТТС можливе використання суден-контейнеровозів, спеціально пристосованих для завантаження контейнерів за допомогою спеціальної системи конвеєрів, якими обладнано і судно, і контейнерний термінал (Міюзінскій варіант). У ролкерній системі широко застосовується вертикальний метод навантаження при установці контейнерів або іншого обладнання на палубу судна. У поромній ТТС також можна знайти елементи вертикального методу, коли при завантаженні вагонами верхньої та нижньої палуб судна використовується система ліфтів [1, 2]. Однак, незважаючи на поєднання зазначених вище технологій обробки суден, розглянуті ТТС залишаються контейнерною, ролкерною і відповідно поромною.

Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямку.

1. У процесі дослідження виявлено невідповідності між базовими класифікаціями ТТС [1, 2] і явні порушення правил розподілу при їх формуванні.

Встановлено, що:

¦У на початковому етапі впровадження та функціонування ТТС їхні базові класифікації [1, 2] формуються на основі відповідних ЗУВ, тобто за принципом «вантаж (ЗУВ) визначає ТТС» . Основною системо утворюючою ознакою при цьому є вид вантажу і ЗУВ;

У подальший розвиток ТТС супроводжується взаємним проникненням елементів однієї системи в іншу. Різні ЗУВ перестають тяжіти до однойменних ТТС і починають освоюватися іншими типами спеціалізованих суден в рамках інших ТТС [5].

2. На підставі викладеного зроблено висновок про те, що якщо основою типології ТТС залишатимуться вантажі і ЗУВ, що тяжіють до перевезення в рамках тієї чи іншої ТТС, це призведе до подальших термінологічних розбіжностей. При цьому в процесі класифікації неможливо буде уникнути перетинів і повторень при вказівці вантажів і засобів їх укрупнення, які використовуються в різних ТТС.

3. У результаті проведеного дослідження:

У переосмислена концептуальна основа і уточнена класифікація ТТС, яка складається з трьох рівнів деталізації, на кожному з яких встановлена певна логічна системо утворююча ознака, на базі якої відбувається виділення ТТС із загального універсуму систем доставки вантажів;

У обґрунтована необхідність включення в класифікацію комбінованої ТТС, в рамках якої доставка вантажів і засобів їх укрупнення в прямому або змішаному повідомленнях на водній ділянці шляху забезпечується спеціалізованими суднами різних типів;

У аргументована доцільність виключення з класифікацій пакетної ТТС [1, 2], що пояснюється обмеженою присутністю на ринку суден даного типу і широким використанням пакетування при формуванні практично будь-якої укрупненої вантажної одиниці в рамках усіх відомих ТТС;

У виявлена недоцільність присутності перспективних ТТС [1] у складі досліджуваної класифікації з причини того, що вони так і не набули широкого поширення і масового використання щоб виправдати доречність і раціональність їх подальшого розгляду як самостійних ТТС.

Оскільки, очевидно, що жодна класифікація не може бути визнана єдино вірною і повністю вичерпною, запропонована типологія ТТС в перспективі може бути уточнена і розширена, виходячи з цілей дослідження та інших системо утворюючих ознак, покладених в її основу.

ЛИТЕРАТУРА

1. Кочетов С.Н. Прогрессивные транспортно-технологические системы на морском транспорте: монография / С. Н. Кочетов. - М. : Транспорт, 1981. - 232 с.

2. Сыч Е. Н. Транспортно-производственные системы: развитие и функционирование: монография / Е. Н. Сыч. - Киев : Наукова думка, 1986. - 166 с.

3. Магамадов А.Р. Координация работы различных видов транспорта: Монография / А.Р Магамадов - М.: Транспорт, 1982. - 176 с.

4. Кириллова Е.В. Транспортно-технологические и логистические системы: дискуссионные вопросы терминологии и исторические аспекты развития теории и практики / Е.В. Кириллова // Методи та засоби управління розвитком транспортних систем: зб. наук. пр. - Одеса : ОНМУ, 2011. - Вип. 18. - С. 134-153.

5. Кириллова Е.В. Сравнительный анализ исторических аспектов развития теории и практики транспортно-технологических и логистических систем / Е. В. Кириллова // Современные

направления теоретических и прикладных исследований '2010 : сб. научн. тр. по матер. Междун. научно-практ. конф. - Одесса : Черноморье, 2010. - Т. 1. -- С. 50-56.

6. Kirillova Yelena V. Justification of Financial Safety Analysis Approach in Cargo-and-Passenger Ferry Operations Management / Yelena V. Kirillova, Yekaterina S. Meleshenko // Transport and Telecommunication Journal. Riga : TRANSPORT AND TELECOMMUNICATION INSTITUTE (TSI), 2014. -- Vol. 15, Issue 2. -- pp. 111-119. -- ISSN (Online) 1407-6179. -- ISSN (Print) 14076160.

7. Кириллова Е. В. Взаимосвязь интермодальных перевозок и транспортно-технологических систем: гипотезы, их подтверждение или опровержение / Е. В. Кириллова // Сб. научн. тр. SWorld. -- Иваново : Маркова АД, 2014. -- Вып. 3 (36), т. 1. -- ЦИТ : 314-659. -- С. 49-55.

8. Кириллова Е. В. Аналитический обзор и критический анализ классификаций транспортнотехнологических систем / Е. В. Кириллова // Научные труды SWorld : международное периодическое научное издание. -- Иваново : Научный мир, 2015. -- Вип. 2(39). -- Т. 1. -- ЦИТ : m215-247. -- С. 11-20.

9. Давыдов В. С. Эффективность транспортно-технологических систем перевозок грузов речным транспортом и методы их обоснования : автореф. дис. ... канд. эконом. наук: 08.00.05 / В. С. Давыдов; ЦНИИЭиЭВТ. -- М., 1991. -- 23 с.

10. Гончарук О. В. Экономическая эффективность транспортно-технологических систем / О. В. Гончарук. -- М. : Наука, 1991. -- 128 с.

11. Гетьманова А. Д. Логика / А.Д. Гетьманова. -- М. : ВЛАДОС, 1995. -- 303 с.

12. Голдобенко А. В. Организация морских пакетных перевозок / А. В. Голдобенко, Э. А. Гагарский -- М. : Транспорт, 1973. -- 184 с.

13. Кириллова Е. В. Грузопассажирские паромы в структуре мирового судоходства / Е. В. Кириллова, Е. С. Мелешенко // Проблеми розвитку транспортних систем і логістики : зб. наук. праць матер. V-ї Міжнародної науково-практ. конф., 5-8 травня 2014 р. Луганськ. -- Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2014. -- С. 13-15.

14. Кочетов С. Н. Прогрессивная технология перевозки грузов на морском транспорте / С. Н. Кочетов, В. С. Гаврилюк.-- М. : Рекламинформбюро ММФ, 1976. -- 52 с.

15. Лимонов Э. Л. Специализированные транспортно-технологические системы в

международном судоходстве / Э. Л. Лимонов. -- М. : ЦРИА Морфлот, 1980. -- 64 с.

16. Коган Л. А. Контейнерная транспортная система / Л. А. Коган, Ю. Т. Козлов, М. Д. Ситник [и др.]; под ред. Л. А. Когана. -- Изд. 2-е, доп. и перераб. -- М. : Транспорт, 1991. -- 254 с.

17. Кириллова Елена Викторовна. Организация и управление работой судов в ролкерной транспортно-технологической системе: дисс. ... канд. техн. наук : 05.22.01 / Кириллова Елена Викторовна. -- Одесса, 2005. -- 229 с.

18. Кириллова О. В. Модульная программа «Основы теории транспортных процессов и систем». Содержательный модуль 1. Транспортный процесс грузовых и пассажирских перевозок : учебное пособие / Е.В. Кириллова. -- Одесса : Фенікс, 2014. -- 91 с.

19. Кириллова Е. В. Теоретико-множественный подход к формализации логических отношений между понятиями «транспортная», «транспортно-технологическая» и «логистическая» системы / Е. В. Кириллова // Вісник ОНМУ : зб. наук. праць. -- Одеса : ОНМУ, 2014. -- Вип. 1 (40). -- С. 153-175.

20. Кириллова Е. В. Транспортно-технологическая система, как структурообразующая часть логистической системы / Е. В. Кириллова // Сб. научн. тр. SWorld. -- Иваново : Маркова АД, 2014. -- Вып. 4 (37), т. 1. -- ЦИТ : 414-638. -- С. 44-54.

21. Ляшенко Н.И. О взаимосвязи транспортной и логистической систем / Н. И. Ляшенко // Современные направления теоретических и прикладных исследований : сб. научн. тр. по матер. Междун. научно-практ. конф. -- Одесса : Черноморье, 2006. -- Т. 1. -- С. 53-57.

22. Купцова А.К. Проблемы формирования терминологий новых наук (на примере логистики) : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук / Купцова А.К. Московский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. -- М., 2007. -- 17 с.

23. Еловой И.А. Оценка конкурентоспособности логистических транспортно-технологических систем / И. А. Еловой. -- Гомель : УО «БелГУТ», 2005. -- 43 с.

24. Кириллова Е. В. Отношения между понятиями «транспортная», «транспортно

технологическая» и «логистическая» системы / Е. В. Кириллова // Современные проблемы и

пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании : сб. научн. тр. по матер. научно-практ. конф. - Одесса : Черноморье, 2005. - Т. 1. - С. 35 - 41.

25. Мелешенко Е.С. Конструктивные особенности грузопассажирских паромов /

Е. С. Мелешенко, Е. В. Кириллова // Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании '2014 : сб. научн. тр. SWorld. - Иваново : Маркова АД, 2014. - Т. 1, вып. 2. - ЦИТ: 214-754. - С. 31-38.

26. Кириллова Е.В. Идентификация транспортно-технологической системы в качестве транспортирующей подсистемы логистической системы / Е. В. Кириллова // Вісник Одеського національного морського університету : зб. наук. праць. - Одеса : ОНМУ, 2015. - Вип. 1 (43). - С. 128-148.

27. Кириллов Ю.И. Смешанные перевозки в условиях интеграции транспортных коммуникаций: проблемы терминологии / Ю. И. Кириллов, Е. В. Кириллова // Методи та засоби управління розвитком транспортних систем : зб. наук. праць. - Одеса : ОНМУ, 2011. - Вип. 17. - С. 6496.

Размещено на Allbest.ru