Енергонасичений колісний трактор Т-150К

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальні технічні характеристики

2. ТО двигуна СМД-60 трактора Т-150

3. ТО КПП та гальмівної системи трактора Т-150

4. Техніка безпеки при ТО і ремонті трактора МТЗ-80-82

Використана література



Вступ

«Харківський тракторний завод» (ХТЗ) -- найбільше в Україні та країнах СНД підприємство з виробництва уніфікованих гусеничних і колісних сільськогосподарських тракторів загального призначення. Харківський тракторний завод було засновано в 1930 році. Для роботи на величезному підприємстві, що швидко розростається, були потрібні все нові і нові фахівці різних областей, і це призвело до утворення окремого житлового району Харкова, який став повним тезкою заводу і який отримав назву - ХТЗ. За роки роботи завод випустив більше 3 мільйонів тракторів та іншої важкої спеціалізованої техніки, яку завжди відрізняла надійність, функціональність і висока якість виконання. Вироби, випущені промисловим підприємством ХТЗ, протягом десятиліть користувалися великим попитом не тільки на території колишнього Радянського Союзу, а й у багатьох країнах Європи, Азії і навіть Африки. На сьогоднішній день Харківський тракторний завод виробляє десятки моделей сучасних тракторів і спецтехніки, яка не втратила своєї актуальності і продовжує залишатися широко затребуваною серед великого кола споживачів, завдяки своїй надійності, ефективності і прийнятної конкурентоспроможної ціни виробів.

Усю сучасну продукцію ХТЗ сертифіковано і вона відповідає стандартам якості, що пред'являються в Євросоюзі. Сьогодні заводом випускаються машини, призначені для виконання найрізноманітніших робіт у багатьох галузях промисловості, сільського та комунального господарства, будівельної сфери. Практично всі трактори і важка техніка спеціального призначення багатофункціональні і мають високі можливостями агрегатування з численними навісними знаряддями різного призначення. Можливість замовити кожну модель в декількох варіантах збірки дозволяє покупцям купувати техніку, яка оптимально відповідає всім майбутнім умовам експлуатації.

Щоденна кропітка робота технологів, конструкторів, промислових дизайнерів і багатьох інших фахівців ХТЗ призвела до появи нової лінійки високотехнологічних, комфортних і продуктивних машин, при виготовленні яких було використано інноваційні сучасні технології та матеріали. Окрім традиційних тракторів загального призначення підприємство приступило до виробництва спецтехніки, призначеної для нафтовиків і геологів. Було випущено установки для проведення механізованих зварювальних робіт. На базі техніки МТЛБ було створено надійні всюдиходи, здатні працювати в найекстремальніших і несприятливих для людини умовах. Для залізничної галузі випущено універсальні дорожні машини, що працюють на базі тягачів ХТЗ. Оновилися і отримали нове життя всі моделі тракторів для сільгоспвиробника і комунальних служб. Але яке б обладнання не випускав сьогодні Харківський тракторний завод, головними критеріями, які залишаються незмінними з перших років роботи підприємства, залишилися - висока якість, довговічність, безпека і надійність кожної випущеної машини.

Широкий вибір техніки, що відрізняється одна від одної багатьма показниками, в тому числі продуктивністю і потужністю, дозволяє будь-якому споживачеві вибрати обладнання, що оптимально підходить саме для його потреб. Для великих господарств, робота яких пов'язана з вирощуванням великих угідь, пропонується потужний сучасний багатофункціональний трактор ХТЗ-242К.20 (21) з широкими можливостями агрегатування. У комплекті з надійним трактором, сільгоспвиробник завжди зможе придбати зручний великотоннажний саморозвантажний причіп ТМ-47. Гусеничний трактор високої прохідності ХТЗ-181 (190 к.с.), колісна техніка ХТЗ-150К-09.172 (180 к.с.) зі збільшеними спареними колесами, допоможуть аграрію поліпшити показники врожайності, за рахунок зменшеного тиску на грунт, що забезпечується конструкціями цих машин.

Спеціалізоване навісне обладнання для різання мерзлих ґрунтів, встановлене на базі тракторів ХТЗ-150К-09.172 і ХТЗ-242К.20 (21), допоможе механізувати і ефективно виконати багато будівельних завдань, а також знайде застосування при проведенні зимового пересаджування дерев. Для залізничної галузі та виробничих підприємств, що мають на території під'їзні шляхи, незамінною машиною стане модуль КРТ-1, що працює на базі тракторів ХТЗ-242К.20 (21) і ХТЗ-150К-09.172. Ці машини успішно виконують всі функції значно дорожчих маневрових тепловозів, при цьому техніка ХТЗ часто виявляється значно економічнішою в експлуатації. Для виконання обслуговування і ремонту залізничного полотна випущена універсальна колійна машина УПМ-1, що працює на спеціально доукомплектованому тракторі ХТЗ-17221.

Широкий вибір пропонованої техніки дозволяє забезпечити попит на найрізноманітніші трактори і спеціалізовані агрегати. Аграрії, великі будівельні та сільськогосподарські організації завжди можуть придбати високоякісні та надійні машини, випущені на Харківському заводі, за досить низькими, конкурентоспроможними цінами і забезпечити свої господарства високопродуктивною сучасною технікою вітчизняного виробництва.

За 85 років роботи ХТЗ випустив понад 2,5 млн. тракторів різних моделей і модифікацій.



1. Загальні технічні характеристики

трактор двигун гальмівний ремонт

Т-150К -- сільськогосподарський енергонасичений колісний трактор загального призначення, що випускається Харківським тракторним заводом ім. Серго Орджонікідзе. Одночасно випускається максимально уніфікований з ним сільськогосподарський енергонасичений гусеничний трактор загального призначення Т-150. Вони відрізняються ходовими системами, механізмами повороту, рамами, коробками передач (уніфікованими за елементами) і системами управління.

Колісний варіант (Т-150К) трактора був зроблений раніше і отримав набагато більше поширення. Трактор Т-150К є модернізацією трактора Т-125, конструкція якого повністю оригінальна і не має попередників. У 1979 трактор Т-150К успішно пройшов випробування на міжнародному випрбувальному полігоні університету штату Небраска, США. Трактор Т-150К випускається понад сорок років, пройшов кілька модернізацій.

На тракторі Т-150К двигун розташований спереду. До нього кріпиться муфта зчеплення, коробка передач і роздавальна коробка, два вихідних вала якої пов'язані карданними передачами з конічними головними передачами, встановленими в задньому і передньому мостах. (Карданна передача до заднього моста має проміжну опору). Диференціали головних передач з'єднані з планетарними кінцевими передачами, на яких встановлені колеса з гальмами. Привід від двигуна до незалежного заднього редуктора валу відбору потужності забезпечується валом, який проходить всередині трубчастих валів муфти зчеплення, коробки передач і роздавальної коробки, а потім карданною передачею з проміжною опорою. Проміжні опори забезпечують суміщення осей симетрії подвійних вилок карданів з віссю вертикального шарніра, що дозволяє при повороті трактора зробити кути карданних передач мінімальними. Поворот трактора здійснюється двома гідроциліндрами, які розвертають напіврами відносно вертикального шарніра.

Спеціально для трактора Т-150К був розроблений дизельний двигун СМД-62. Двигун шестициліндровий V-подібний, рідинного охолодження з турбонадувом. Експлуатаційна потужність -- 165 к.с. Запуск здійснюється пусковим бензиновим двигуном, який, у свою чергу, запускається електростартером.

Після припинення виробництва двигуна СМД-62 на трактор почали встановлювати безнаддувний шестициліндровий V-подібний рідинного охолодження двигун ЯМЗ-236Д3 експлуатаційної потужністю 170 к.с. Запуск здійснюється електростартером.

Коробка передач має кілька діапазонів (уповільнений, робочий, транспортний і заднього ходу), в кожному з яких 4 передачі, які перемикаються без розриву потоку потужності. Вторинний вал коробки передач обладнаний персональними гідропідтискувальними муфтами (ГПМ), що з'єднують його з веденими шестернями сорока передач. При перемиканні передач спочатку включається ГПМ подальшої передачі, потім вимикається ГПМ попередньої передачі. Частку секунди обидві муфти включені, що забезпечує безрозривність перемикання Діапазони перемикаються при зупинці трактора. Задній міст постійно приводний, передній -- відключається.



2. ТО двигуна СМД-60 трактора Т-150

Механізм газорозподілу здійснює впуск в циліндри свіжого повітря і випуск відпрацьованих газів. Механізм складається з впускних і випускних клапанів з пружинами, передавального механізму, що зв'язує розподільний вал з клапанами.

Розташування деталей механізму газорозподілу відрізняється від широкого поширення схеми у рядних двигунів.

Розподільчий вал розташований по центру блок-картера і є загальним для клапанів правого й лівого ряду циліндрів. Обертається вал з чотирьох опорах, марнування в блок-картері.

Чотири опорні шийки і кулачки для підвищення зносостійкості загартовані струмами високої частоти. За кількістю клапанів вал має дванадцять кулачків: шість впускних і шість випускних. Взаємне розташування кулачків визначається порядком роботи циліндрів і фазами газорозподілу. Порядок роботи циліндрів 1-4-2-5-3-6. Фази газорозподілу показані на малюнку.

Кут повороту колінчастого вала, коли одночасно відкриті впускний і випускний клапани, називається перекриттям клапанів. Перекриття клапанів у двигуна СМД-60 становить 11 °.

На задньому кінці розподільного вала болтами закріплений блок шестерень, що складається з шестерні розподільного вала і проміжної шестерні для приводу паливного насоса. Шестерні приводу розподільного валу і паливного насоса розташовані з заднього торця блок-картера. Осьове зусилля від розподільного вала сприймається з одного боку бурти заднього підшипника, з іншого - наполегливим фланцем (рис. 1), який розташовується між опорою валу і шестерень.



Мал. 1. Механізм газорозподілу:

1 - вал розподільний; 2 - штанга штовхача; 3 - клапан впускний; 4 - гвинт регулювальний; 5 - гайка гвинта; «- Втулка напрямна клапана; 7 - клапан випускний; 8 - штовхач; 9- пружини клапана; 10 - вісь коромисел; пружина розпірна; 12 - коромисло клапана; 13 - стійка осі коромисел; 14 - кільце стопорне; 15 - шестерня проміжна; 16 - шестерня распредвала; 17 - фланець завзятий; 18- задня опорна шийка; 19- маслоканал для подачі масла на коромисла,



Мал. 2. Діаграма фаз газорозподілу.

Мал. 3. Установка шестерень розподілу по мітках: 1 - шестерня клонували; 2 - шестерня распредвала; 3 - шестерня проміжна; 4 - шестерня приводу паливного насоса; 5 - штанга; 6 - коромисло; 7 - клапан; 8 - штовхач.

Наполегливий фланець кріпиться до блок-картера двома болтами. При монтажі і демонтажі розподільного вала доступ до болтів кріплення фланця здійснюється через отвори в блоці шестерень. Шестерні в зачеплення встановлюються по мітках. Збіг міток на шестернях колінчастого і розподільного валів відповідає моменту положення поршня першого циліндра у ВМТ на ході стиснення.

клапани розташовані в один ряд вгорі на кожній головці циліндрів. Якщо дивитися на головку циліндрів зверху, то розташування клапанів справа наліво наступне: 1-3-5 - впускні, 2-4-6 - випускні. З боку нижньої площини головки циліндрів клапани легко відрізнити за розміром тарілки. Діаметр тарілки впускного клапана дорівнює 56 мм, а випускного 46 мм. Клапани двигуна СМД-60 взаємозамінні з клапанами двигунів ЯМЗ і АМЗ.

Клапани в напрямних втулках утримуються двома пружинами кожен. У верхній тарілці клапан закріплений двома конічними сухарями. Верхня тарілка пружин роз'ємна. Сполучення тарілки з втулкою по сферичної поверхні забезпечує можливість обертання клапана в процесі роботи і, отже, більш рівномірний знос але сідла клапана.

Тарілки клапанів потопають під нижню площину головки циліндрів впускних на 05 + 02 мм, а випускних на 08 ± 02 мм. Герметичність клапанів перевіряють шляхом заливання гасу в патрубки. При появі течі гасу за час менше 30 сек клапани притирають. Сухарі і клапанні пружини взаємозамінні з пружинами двигунів ЯМЗ і АМЗ.

Штовхачі - циліндричні, розташовані в колодязях блок-картера, мають плоскі денця. Осі напрямних колодязів зміщені щодо осей кулачків розподільного вала.

Штовхачі взаємозамінні з штовхачами двигуна СМД-14. Штанги служать для передачі руху від штовхачів до коромисла. Виготовлені штанги із сталевого прута діаметром 10 мм. Верхній і нижній кінці штанги мають опуклі сферичні поверхні, якими вона впирається в сферичні поверхні на денці штовхача і регулювальний гвинт коромисла клапана.

Коромисла сталеві литі, невзаємозамінні для одного циліндра. Тому на кожен циліндр встановлюється коромисло праве і коромисло ліве. Правильність установки коромисел перевіряється за випадковим збігом бойка коромисла з торцем клапана

Коромисла встановлені на порожнистої осі, закріпленої в трьох розрізних стійках. Стійки кріплять до головки циліндрів шпильками, які одночасно служать фіксаторами осей коромисел від провороту. Коромисла до стійок підтискаються пружинами, натягнутими на осі, а крайні коромисла фіксуються від зсуву стопорними кільцями, поставленими в канавки на осі.

Зусилля затягування гайок кріплення стійок 6-8 кгм. Гайки контр замковими шайбами. Неправильна установка контровочної шайби призводить до ослаблення кріплення стійки, що є однією з причин розрегулювання зазорів в клапанному механізмі.

Внутрішня порожнина осей коромисел використовується в якості масляного каналу. На клапанний механізм лівої головки масло подається з передньої опори розподільного валу, а на клапанний механізм правої головки - із задньої опори розподільного валу.

Масло з осі через отвори надходить для змащення втулок коромисел. Від втулки з свердління в коромислі масло подається до гвинта регулювального: в центрі Зинта є отвір для надходження мастила до сферичної поверхні, що сполучається зі штангою.

Регулювання зазорів в клапанах. Правильно відрегульовані зазори в клапанах забезпечують надійну роботу деталей механізму газорозподілу, потужність і економічність двигуна. Зазор (048-05 мм) встановлюють між бойком коромисла і торцем клапана по щупі. Зазори регулюють одночасно в клапанах двох протилежних циліндрів 1-4; 2-5; 3-6.

Порядок регулювання звичайний для всіх двигунів. Встановлюють поршень циліндра у ВМТ на ході стиснення; обертаючи колінчастий вал при знятих ковпаках головок циліндрів, стежать за рухом клапанів циліндра; після того, як випускний клапан, а потім впускний відкриються, натискають на покажчик ВМТ, що знаходиться з правого боку на картері маховика, і продовжують обертати колінчастий вал до потрапляння стержня покажчика в лунку на маховику.

Знімають люк на картері маховика, що знаходиться з правого боку під паливним фільтром грубого очищення, і під болт встановлюють стрілку, поєднавши її з рискою на маховику, зазначеної ВМТ.

Звільнивши стрижень покажчика ВМТ (під дією пружини він повернеться в початкове положення), продовжують обертати колінчастий вал за годинниковою стрілкою (приблизно на 40-45е) до суміщення кінця стрілки з рискою на маховику, зазначеної цифрами «1» і «4». У цьому положенні колінчастого вала щупом перевіряють зазор між бойком коромисла і торцем всіх клапанів першого і четвертого циліндрів. Щуп повинен щільно входити в зазор. При необхідності зазор регулюють таким чином: відпускають ключем контргайку і за допомогою викрутки встановлюють регулювальний гвинт в положення необхідної величини зазору. Після затягування контргайки перевіряють рукою плавність обертання штанги, а щупом - величину зазору.



Мал. 4. Установка клапанних пружин

1 - клапан; 2 - сухар; 3 втулка тарілки; 4 - тарілка клапана; 5 - пружина клапана зовнішня; 6-пружина клапана внутрішня; 7 - шайба пружин клапана.

Провернувши колінчастий вал на 240 ° в тому ж напрямку до збігу стрілки з міткою з цифрами «2» і «5», аналогічно перевіряють і регулюють зазори в клапанах другого і п'ятого циліндрів, а потім, провернув колінчастий вал ще на 240 ° до збігу стрілки з міткою з цифрами «3» і «6», перевіряють і регулюють зазори в клапанах третього і шостого циліндрів.

Слід пам'ятати, що при повороті колінчастого вала від мітки «1» - «4» до мітки «2» - «5» пропускається мітка «3» - «6». Це положення мітки «3» - «6» відповідає розташуванню поршнів третього і шостого циліндрів поблизу ВМТ на такті випуску, де є перекриття фаз клапанів. Регулювати зазори в цьому положенні не можна.

Після регулювання зазорів ковпаки встановлюють на місце. При цьому необхідно стежити правильністю установки гумової прокладки, щоб уникнути появи течі з-під ковпака.



Мал. 5. Покажчик ВМТ.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мал. 6. Установка поршня першого циліндра у ВМТ.

Мал. 7. Мітки на маховику: а - мітки на маховику двигунів випуску 1973 р .; б - мітки на маховику двигунів випуску 1971-1972 рр.

На двигунах випуску 1971 -1972 рр. мітки на маховику розташовані з урахуванням порядку роботи циліндрів 1-4-2-5-3-6. Зазор в клапанах регулюють по кожному циліндру окремо. У положенні ВЛ1Т регулюють зазори в клапанах першого циліндра, далі провертають колінчастий вал до сполучення кінця стрілки з міткою цифри «4» - регулюються зазори в клапанах четвертого циліндра і потім послідовно у 2-5-3-6 циліндрах.

На сучасних автотракторних двигунах застосовують шестеренчасті масляні насоси, які мають просту будову й забезпечують надійну роботу.

Односекційний масляний насос складається з корпуса 1 (рис. 4, а) і кришки 2. Корпус насоса кріпиться всередині картера до перетинок нижньої площини циліндрів двома болтами і фіксується на перетинці двома штифтами, запресованими в корпус. До нижньої частини корпуса болтами фіксується маслоприймач 7. В отворах корпуса 1 і кришки 2 встановлений на підшипниках ведучий вал 3. На одному кінці вала є шліци, призначені для встановлення шестерні приводу насоса. На валу за допомогою шпонки або шліців жорстко закріплюється ведуча шестерня 4. її зубці входять в зачеплення із зубцями веденої шестерні 6, яка виготовляється окремо або разом з валиком 9. Якщо шестерня 6 виготовляється окремо, вона вільно обертається на запресованому у корпус валику 9.Між зубцями шестерень 4 і 6 та стінками корпуса 1 є невеликий зазор -0,05…0,1 мм.

Насос працює так:

При обертанні колінчастого вала шестерні масляного насоса обертаються в різні сторони (рис. 6.4, б);

Під дією створеного при обертанні шестерень розрідження, масло із піддона картера через сітку 8 маслоприймача 7 і вхідний канал 10 надходить до шестерень 4 і 6;

Потрапляючи між зубцями шестерень 4, 6 і корпусом 1 насоса, воно переноситься зубцями у вихідний канал 5;

4. Оскільки шестерні обертаються з великою швидкістю, то в канал 5 масло подається під тиском. Величина тиску, створеного насосом, як і його подача, залежать від розмірів насоса, частоти обертання шестерень, опору в трубопроводах і каналах та від спрацювання деталей насоса.

У холодну пору року масляний насос, особливо нового двигуна, подає велику кількість масла, тиск якого в системі (від насоса до головного масляного канала) зростає через опір трубопроводів проходженню масла надмірної в'язкості. Щоб запобігти пошкодженню фільтра й інших деталей системи, в корпусі насоса є редукційний запобіжний клапан, який автоматично обмежує величину максимального тиску в системі. При значному підвищенні тиску стаканчик 12 (або кулька) стискає пружину 13 і частина масла по перепускному каналу 11 надходить в піддон картера. Змінюючи попереднє стискання пружини 13 регулювальним гвинтом 14, який фіксується відносно корпуса насоса контргайкою, регулюють максимальний тиск масла в системі (0,65…0,70 МПа).

Без редукційного клапана після пуску охолодженого двигуна з холодним та густим маслом тиск у магістралі перевищував би 100 МПа.

На дизелях модифікації СМД-60 встановлюється двосекційний масляний насос. Він має основну секцію, яка подає масло в головний масляний канал, і додаткову, яка подає масло до масляного радіатора.

Для забезпечення мащення тертьових поверхонь перед пуском дизеля, що полегшує пуск і зменшує спрацювання деталей, на дизелях модифікації СМД-60 і ЯМЗ-240 встановлений насос передпускового прокачування масла.

Рис. 4. Загальний вигляд (а) і схема роботи односекційного масляного насоса (б) 1 -корпус; 2 -кришка; 3 -ведучий вал; 4 -ведуча шестерня; 5 -вихідний канал;6 -ведена шестерня; 7 -маслоприймач; 8 -сітка маслоприймача; 9 -валик; 10 -вхіднийканал;11 -перепускний канал;12 -замковий пристрій(стаканчик);13 -пружина; 14 -регулювальний гвинт редукційного клапана

Фільтри забезпечують очищення масла від сторонніх предметів, які потрапили при перевезенні і зберіганні, а також від металевих і мінеральних частинок, що утворилися в процесі спрацювання деталей, згоряння палива й окислення масла.

На сучасних дизелях застосовується багатоступеневе очищення масла із використанням фільтрів грубої і тонкої очистки.

Фільтрами грубої очистки масла на всіх дизелях є металева сітка маслозаливної горловини і металева сітка, встановлена в корпусі маслоприймача.

Фільтри тонкої, очистки очищують масло від механічних частинок невеликого розміру (до 2…З мкм) і смолистих речовин. Фільтруючі елементи таких фільтрів змінні (картонні, паперові, з тканини та деревного борошна).

На сучасних тракторних двигунах такими фільтрами є центрифуги з частотою обертання ротора 5000…9000 хв1 (об/хв). У дизеля ЯМЗ-240Б основну частину масла, яка надходить у головну масляну магістраль, очищає фільтр зі змінними фільтрувальними елементами з деревного борошна, а меншу частину, яка знову повертається в піддон картера, -центрифуга.

Залежно від характеру сил, які обертають ротор, центрифуги бувають реактивними або активно-реактивними. Центрифуга, яка встановлена в системі так, що через неї проходить весь потік масла після масляного насоса, називається повнопоточною.

Центрифуга, через яку проходить частина масла, називається неповнопоточною.

Повнопоточна реактивна масляна центрифуга (рис. 5) дизеля СМД-60 складається з нерухомої і рухомої (ротора) частин і змонтована в корпусі 1 (рис. 5, б). В корпус 1 вкручено пустотілу вісь 6 з нижньою 31 і верхньою ЗО опорними шийками. На осі нерухомо (за допомогою гайки 10) закріплюється захисний ковпак 12, а ротор -з можливістю обертання відносно осі і вісьовим переміщенням 0,2-0,6 мм за допомогою гайки 8, упорної шайби 9 і гайки 11. Між ковпаком 12 і корпусом 1 встановлюється ущільнювальна паронітова прокладка 15.

В корпусі 1 є вхідні і вихідні канали, які з'єднуються з відповідними каналами осі 6. Вихідний канал осі -це відвідна трубка 2, запресована у вісь, а вхідний канал -місткість між внутрішньою поверхнею осі і зовнішньою поверхнею трубки 2. Для сполучення об'єму ротора з відповідними каналами на осі виконують отвори 28 і 26. Між вхідними 16 і вихідними 21 каналами корпуса встановлений запобіжний клапан, який підтримує необхідний тиск у центрифузі.

Запобіжний клапан 19 виготовлений у вигляді циліндричного плунжера з виточкою в середній частині для проходження масла по каналу 16 до центрифуги. До плунжера на різьбі приєднаний шток 23, який проходить крізь отвір упора 20. Шток 23 відносно клапана 19 зафіксований шплінтом. Між торцем штока і гніздом отвору порожнини запобіжного клапана 19 встановлений перепускний кульковий клапан, який складається з кульки 17 і пружини 18. На штоці 23, між упором 20 і шайбою, встановленою в канавку штока, діє пружина 22. Отвір під запобіжний клапан в корпусі 1 закривається заглушкою 24.

Ротор центрифуги із алюмінієвого сплаву складається з остова 4 і кришки 7, з'єднаних між собою за допомогою упорної шайби і гайок. Зверху упорної шайби 9 встановлюється мідна прокладка, в канавках остова, між остовом 4 і кришкою 7, ущільнювальне гумове кільце 14. Виступ (колонка) у верхній частині остова 4 тримає ротор на опорних шийках осі 6. Верхня ЗО і нижня 31 шийки осі -це опори остова 4, а середня 32 розмежовує місткості очищеного і неочищеного масла. В нижній частині остова 4 виконують литі приливки. В різьбових отворах приливків встановляються дві форсунки 3 з каліброваними отворами діаметром 2,3 мм. Форсунки розташовані по дотичній до кола обертання (в протилежні сторони) радіусом 40 мм. У верхній частині остова двома гвинтами закріплений масловідбивач 5 і насадка 13.

Масло від насоса під тиском надходить по отворах у блок-кар-тері і корпусі 1 до вхідного каналу 16 і отворів 28 в осі 6. Із отворів 28 масло через отвори масловідбивача 5 потрапляє до внутрішньої стінки насадки 13, звідки направляється до осі 6 і вверх. Це забезпечує рівномірніший розподіл осаду сторонніх домішок на внутрішніх стінках кришки 7, обмежує їх змивання зі стінок кришки 7 масла, яке надходить в ротор. Через різницю діаметрів опорних шийок ЗО і 31 осі 6 утворюється осьова сила, що піднімає ротор уверх. При роботі центрифуги ротор не тисне на опорні шийки ЗО і 31.

Рис. 5. Будова (а, б) і робота (в) реактивної масляної центрифуги: а-дизеляСМД-18Н; б - дизеляСМД-60; 1 - корпус; 2 -масловідвідна трубка;3-форсунка; 4 -остов ротора; 5 -масловідбивач; 6 -вісь ротора; 7 -кришка ротора; 8 -гайка ротора; 9 -упорна шайба; 10 -гайка ковпака; 11 -гайка; 12 -ковпак; 13 -насадка; 14 -ущільнююче кільце;15 -прокладка; 16, 21 -канали в корпусі центрифуги для неочищеного і очищеного масла; 17 - кульковий канал; 18, 22 - пружини; 19 - запобіжний клапан; 20 -упор; 23 -шток; 24 -заглушка клапана; 25 -стакан що відокремлює порожнини очищеного і неочищеного масла; 26, 28 -отвори; 27 -запобіжна сітка; 29 -картер для зливання масла з форсунок; 30,31,32 -опорні шийки осі; 33 -прокладка; 34,35 -зливний і перепускний клапан

Частина масла з верхньої частини ротора подається до форсунок. Витікаючи з великою швидкістю через соплові отвори форсунок, масло утворює реактивний крутний момент (рис. 5, в) який обертає ротор центрифуги. При обертанні ротора з великою швидкістю механічні частинки і продукти спрацювання масла під дією відцентрових сил відкидаються до стінок кришки і осідають у вигляді спресованої маси. Очищене масло по отворах 26 осі 6 подається в масловідвідну трубку 2, канал 21 центрифуги і в головну масляну магістраль дизеля.

При підвищенні тиску у вихідному каналі 21 центрифуги підвищується тиск і в каналі 16 для підведення масла до центрифуги. Масло діє на плунжер 19 запобіжного клапана і він, стискуючи пружину 22, переміщується вправо (рис. 5, б) разом зі штоком 23. Правий кінець плунжера виходить із розточки корпуса 1 і частина масла із впускного каналу 16 центрифуги надходить в картер 29 для зливання масла з форсунок і звідти-в піддон картера. Тиск на вході в центрифугу знижується. Запобіжний клапан відрегульований на відкривання при тиску у вихідному каналі 0,45…0,57 МПа. При зростанні різниці тисків у каналах 16 і 21 до 0,6…0,7 МПа, що може бути при пуску холодного двигуна, масло надходить по отворах плунжера до кульки 17 перепускного клапана, стискає пружину 18 і переміщає кульку вліво. Із вхідного каналу 16 неочищене масло подається до вихідного каналу 21.

При зменшенні різниці тисків пружинами 18 і 22 перепускний і запобіжний клапани повертаються у початкове положення.

Осад зі стінок кришки ротора знімається дерев'яним скребком під час технічного обслуговування, потім стінки кришки промиваються дизельним паливом.

Центрифуга з активно-реактивним приводом дизеля Д-240 відрізняється від центрифуги з реактивним приводом відсутністю форсунки і все масло, яке дається в ротор центрифуги, спрямовується в головну масляну магістраль. Це дозволяє подовжити строк роботи масла, оскільки воно не збагачується киснем, менше окисляється і вигоряє. Крім того, при цьому зменшується загальний потік масла і відповідно витрати енергії на привод масляного насоса.

Рис. 7. Масляний радіатор: 1,4 -верхній і нижній бачки; 2 -овальні трубки; 3 -ребра; 5,7 -вхідний і вихідний патрубки; 6 -перетинки канал центрифуги з каналами насадки, та чотири радіальних отвори в колонці 8 остова ротора, що з'єднують канали насадки з робочим об'ємом ротора центрифуги.

У верхній частині колонки 8 ротора аналогічно виконують три канали, позначені літерою В. Вхід до каналів розташований у протилежному від обертання ротора напрямі. Проти каналів В колонки виконано чотири радіальних отвори осі 1.

Масло, яке під тиском подається до каналів Н насадки 7, за дотичною лінією спрямовується на великій швидкості в порожнину НП колонки. Потік масла створює активний момент, який змушує ротор обертатися. Потім отворами в колонці масло рухається в порожнину ротора, де під дією відцентрових сил очищується від домішок.

Очищене масло піднімається у верхню частину ротора і тангенціальними каналами В колонки спрямовується у порожнину ВП, розташовану між колонкою 8 і віссю 1. Під час проходження масла через канали В також виникають реактивні сили, крутний момент яких співпадає з активним моментом насадки 7. Ці два моменти обертають ротор. Масло з порожнини ВП каналами осі 1 надходить в масловідвідну трубку 6 і далі -в головну магістраль.

Масляний радіатор. Для нормальної роботи двигуна температура масла в системі мащення повинна бути 70…85 °С. При нагріванні масла вище 90 °С його в'язкість значно знижується. Воно випаровується гірше охолоджує і змащує деталі. Зростають його витрати. Масляний радіатор забезпечує зниження температури масла на 10…20 °С.

На двигунах з повітряним охолодженням радіатор (змійовик) з ребрами встановлюється під кожухом вентилятора, перед циліндрами.

Радіатори двигунів з рідинним охолодженням подібні за конструкцією, але відрізняються за розмірами, кількістю охолоджувальних трубок та способом їх розміщення.

Масляний радіатор дизеля ЯМЗ-240Б складається з верхнього 4 (рис. 7) і нижнього 1 бачків, між якими в один ряд встановлені овальні сталеві трубки 2. На трубки спіраллю навиті сталеві стрічки (ребра) З, які збільшують поверхню охолодження. Бачки розділені перетинками 6 на відсіки, що забезпечує ефективніше охолодження масла через збільшення шляху і часу проходження його через радіатор. Для нижньої стінки бачка 4 приварені сталеві трубки 5 і 7 з гумовими трубопроводами вхідних і вихідних каналів систем мащення дизеля і коробки передач (2/3 об'єму масляного радіатора призначені для охолодження масла дизеля -моторної секції, а 1/3 об'єму -коробки передач).

Масляний радіатор розташований перед рідинним радіатором системи охолодження і прикріплений до нього. Він включається в роботу залежно від пори року за допомогою спеціального крана.

Роботу системи мащення контролюють такими приладами і пристроями:

рівень масла у піддоні картера масломірною лінійкою;

тиск масла в головній магістралі електричним або механічним (мембранним) манометрами та сигнальними (індикаторами) лампочками;

температуру масла -дистанційними термометрами.

Система охолодження - це сукупність пристроїв, необхідних для примусового відведення теплоти від нагрітих деталей дизеля і передачі її в довкілля, тобто для підтримки нормального теплового стану дизеля. При недостатньому охолодженні дизель перегріватиметься, що приведе до зниження потужності і економічності, погіршить якість олії і, отже, підвищить знос деталей. Надмірне охолодження може привести до відкладення смолянистих речовин, нагари на деталях поршневої групи, хлипаках і до закоксовуванням поршневих кілець. У дизелях СМД- 60 і ЯМЗ-240Б застосовується рідинна закрита система охолодження з примусовою циркуляцією рідини.

Мал.. Схема системи охолодження дизеля СМД- 60 : 1 - вентилятор; 2 - водяний насос; 3 - водяний канал в голівці циліндрів; 4 - канал в передній кришці; 5, 11 і 14 - трубопроводи; 6 і 20 - крани; 7 - шторка; 8 - масляний радіатор; 9 - водяний радіатор; 10 - заливна горловина; 12 - штуцер для установки датчика; 13 - трос; 15 - водяна сорочка пускового двигуна; 16 - патрубок для відведення води з голівки циліндрів; 17 і 23 - отвори для проходу води з блок-картера в голівку циліндрів; 18 - трубопровід для відведення повітря; 19 - водорозподільний канал у блок-картере; 21 - отвір для підведення води у водяну сорочку блок-картера; 22 - водяна сорочка блок-картера; 24 - водяна сорочка голівки циліндрів; - трубопровід для відведення води з компресора у всмоктуючу порожнину водяного насоса; - водяна сорочка компресора; 27 - трубопровід для підведення води до компресора

3. ТО КПП та гальмівної системи трактора Т-150

Мал. 10. Коробка передач трактора Т-150К: 1 - важіль, 2 - первинний вал, 3 - вторинний вал, 4 пробка зливного отвору, 5 - корпус, 6 - гідроподжимний фрикціон, 7 розподільник, 8 - вал приводу ВВП, 9 - тяга золотника

Провідні шестерні транспортного і робочого рядів вільно посаджені на валу, перша - на підшипниках, а друга - на втулці. Обидві шестерні виготовлені заодно з зубчастими вінцями, на які може знаходити шліцами зубчаста муфта. Провідні шестерні рядів передають обертання через відомі шестерні на привід заднього і переднього мостів. Передній міст можна відключити, перемістивши шестерню назад.

11. Роздавальна коробка: I -Вал приводу ВВП, 2 - шестерня заднього ходу, 3 - шестерня, 4 - двухвенцова каретка, 5 - шліцева втулка, 6 - вал відбору потужності, 7 - шестерня приводу насоса гідротрансмісій, 8 - рухлива зубчаста муфта, 9 - провідна шестерня робочого ряду, 10 - карданний вал заднього моста, II - шестерня включення переднього моста, 12 - карданний вал переднього моста, 13 - ведена шестерня ходозменшувача, 14 - вторинний вал, 15 - шестерня включення ходозменшувача, 16 - провідна шестерня транспортного ряду, 17 - нерухома зубчаста муфта приводу вала відбору потужності і насосів гідравлічної системи трактора.

Вал приводу ВВП, жорстко пов'язаний переднім кінцем з колінчастим валом двигуна і проходить всередині первинного вала, заднім кінцем з'єднаний з шліцьовій втулкою, яка спирається на кулькові підшипники. На зовнішньої шліцьовій поверхні втулки вільно посаджена двухвенцова каретка. Вінці каретки з'єднані з шестернями приводу гідронасосів. Середнє положення каретки є нейтральним. При переміщенні назад каретка включає внутрішніми зубами вал відбору потужності. Якщо перемістити каретку вперед, вона торцовими кулачками з'єднається з шестернею і від коліс буде передавати обертання на шестерню приводу насосів гідравлічної системи трансмісії і рульового управління. Привід гідронасосів від ходових коліс дозволяє працювати гідросистемі трансмісії і рульового управління під час буксирування трактора. Корпус роздавальної коробки прикріплений до задньої частини корпуса коробки передач.

Для роботи трактора з безмоторних комбайном і деякими сільськогосподарськими машинами передбачений ходозменьшувач. Він забезпечує додатково вісім уповільнених швидкостей. Ходозменшувач розташований в корпусі коробки передач і включається в роботу шестернею при переміщенні її назад. У передньому положенні ця шестерня внутрішніми зубцями з'єднує вторинний вал з ведучим валом роздавальної коробки.

У корпусі коробки передач знаходиться шестерня заднього ходу, яку включають, пересуваючи вперед. При задньому ході трактора ця шестерня передає обертання від шестерні ходозменшувача на провідну шестерню транспортного ряду через шестерню.

Механізм перемикання шестерень коробки передач складається з важелів перемикання, плазунів з виделками, замкових пластин, валиків блокування і фіксаторів. У трактора Т-150К крім важеля перемикання передач, що впливає на золотник розподільника, в кабіні трактора перед трактористом розташований важіль (рис. 12) включення заднього ходу, рядів швидкостей і ходозменшувача. Збоку від тракториста над роздавальної коробкою знаходиться важіль включення вала відбору потужності і важіль включення переднього моста. Повзуни, що з'єднують важелі з виделками, у включеному і вимкненому положеннях фіксуються. З цією метою вони мають виїмки, в які під дією пружини входить один з фіксаторів.

Щоб виключити одночасне включення двох шестерень, під важелем розташована замкова пластина. Для запобігання мимовільного переключення шестерень в коробці передач передбачено блокування. Валик блокування з'єднаний важелем і тягою з педаллю муфти зчеплення і має три радіальних поглиблення. Якщо вичавити педаль муфти зчеплення до відмови, валик блокування повернеться заглибленнями вниз і в них можуть увійти фіксатори при переміщенні одного з повзунів разом з вилкою і відповідної рухомий шестернею. У той час коли муфта зчеплення включена і її педаль знаходиться в початковому положенні, циліндрична поверхня валика блокування перешкоджає виходу фіксатора вгору і переміщенню плазунів. Блокування не дозволяє перемикати передачі без повного виключення муфти зчеплення.

Технічне обслуговування коробки передач. Тракторист повинен своєчасно підтягувати кріплення, заправляти і замінювати масло, перевіряти ущільнення, регулювати блокувальний пристрій і гальма вторинних валів.

Під час роботи трактора необхідно постійно стежити за тиском в гідравлічний системі трансмісії за показаннями манометра. Тиск масла має дорівнювати 8-10 кгс /см2 воно не залежить від частоти обертання колінчастого вала двигуна. При підвищенні або зниженні тиску потрібно зупинити трактор і усунути несправність. При необхідності регулюють перепускний клапан. Будь-яку регулювання вузлів трактора, пов'язану зі зняттям пломб, здійснює майстер-наладчик.

Щозміни перевіряють кріплення спускної пробки, усувають підтікання масла, підтягуючи зовнішні кріплення, очищають вузли коробки від пилу і бруду, перевіряють рівень масла через оглядове вікно у трактора Т-150 при працюючому двигуні, а у трактора Т-150К - при зупиненому. При необхідності масло додають в масляний бак гідросистеми трансмісії до середини мірного скла. Через кожні 240 годин роботи підтягують кріплення коробки передач, розбирають і промивають фільтри нагнітання гідросистеми і регулюють гальма.

Через кожні 960 годин роботи перевіряють, а при необхідності регулюють блокувальний пристрій, замінюють масло в коробці передач і баку гідравлічної системи трансмісії без їх промивання, очищають і промивають заправний і забірний фільтри. Масло з коробки передач слід зливати відразу ж після зупинки трактора, поки воно не охололо. Заправляти коробку передач необхідно тільки чистим, відбудована маслом через заправний фільтр.



Мал. 12. Механізм перемикання шестерень трактора T-150K: 1 - шестерня заднього ходу, 2 - повзун, 3 - замкова пластина (куліса), 4 важіль перемикання рядів швидкостей заднього ходу і ходозменшувача, 5 - важіль валика блокування, 6 - валик блокування, 7 - фіксатор, 8 - важіль включення переднього моста , 9 - важіль включення ВВП, 10 - вилка перемикання, 11 - шестерня приводу гідронасоса, 12 - зубчаста муфта, 13 - шестерня включення ходозменшувача



Мал. 13. Карданний вал гусеничного трактора:

1-фланець кардана, 2 - хрестовина, 3 - вилка переднього шарніра, 4 - хвостовик, 5 - чохол, 6 - шліцьова муфта, 7 - вилка заднього шарніра, 8 - маслянка, 9 запобіжний (контрольний) клапан, 10 - фасонна гайка , 11 - болт

Мал. 14. Карданна передача колісного трактора:

1-карданний вал переднього моста, 2-шарнір карданного валу заднього моста, 3 - проміжна опора, 4 - подвійна вилка, 5 - хрестовина, 6 одинарна вилка, 7 маслянка телескопічного з'єднання

Регулювання гальм. Спочатку необхідно очистити від пилу, бруду і масла гальмівні стрічки і барабани. При відпущеної педалі гальма важіль встановлюють до упору з нахилом на 4 ° 30 'нижче горизонтальної осі. У такому положенні затягують регулювальну гайку до відмови, а потім відкручують її на 5-6 оборотів. Після цього, послабивши контргайку, нижній регулювальний болт загортають до упору і відвертають його на 1-15 обороту, після чого затягують контргайку. У відрегульована гальмі зазор між накладками стрічок і барабаном по всій його окружності повинен бути 15-2 мм. Аналогічно регулюють і інший гальмо.

Регулювання блокуючого пристрою. Її проводять для того, щоб шестерні рядів, заднього ходу і ходозменшувача можна було перемикати тільки при повністю вимкненому муфті зчеплення. Потім від'єднують тягу, що з'єднує важіль валика блокуючого пристрою з педаллю муфти зчеплення. Встановлюють валик блокування заглибленнями вниз (при цьому повзуни вільно пересуваються). Вичавлюють педаль муфти зчеплення до відмови і, відрегулювати довжину тяги, з'єднують педаль з важелем валика блокуючого пристрою.

Регулювання приводу перемикання передач трактора Т-150К. Під час складання золотник і сектор встановлюють по мітках, нанесеним на їх зубах і западинах. Довжину тяги регулюють таким чином, щоб вона з'єднувала вертикально встановлений важіль перемикання передач з горизонтально встановленим важелем золотника розподільника.

4. Техніка безпеки при ТО і ремонті трактора МТЗ-80-82

Поточний ремонт тракторів Т-150 пов'язаний з використанням вантажопідіймальних машин, розбірно-складальних стендів і пристосувань, знімачів, слюсарно-монтажного інструменту. Для забезпечення безпечної роботи необхідно пам'ятати я строго дотримуватися вимог техніки безпеки. До ремонту допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання, отримали інструктаж з техніки безпеки на робочому місці і опанували практичними навиками безпечного виконання робіт. Працювати слід в спецодязі, міцного взуття з жорстким верхом, головному уборі, при необхідності надягати захисні окуляри. Ще види ремонтних робіт виконують тільки при заглушеному дизелі. Для зняття або установки дизеля, коробки передач та інших агрегатів використовують неправі вантажопідйомні пристрої та механізми. При (Приєднання гаків, сутичок, ланцюгових або канатних строп стежать, щоб вони надійно фіксувалися в отворах рим-болтів. Піднімають і опускають агрегати вертикально і плавно, без розгойдування і ривків, не допускаючи косого натягу ланцюгів і канатів. При знятті агрегату враховують розташування його центра ваги, а також можливий напрямок переміщення агрегату після звільнення від деталей кріплення. Для кожного знімається агрегату підбирають спеціальну сутичку. При переміщенні агрегату з місця розбирання або монтажу стежать, щоб пут руху був вільний. Відстань між переміщуваним агрегатом і обладнанням майстерні повинно бути не менше 1 м. Не можна залишати агрегат на вазі при перерві в роботі. Знімати гаки строп і сутичок слід тільки після надійної установки агрегату на місце. У разі застосування для роз'єднання кістяка полурам і розкочування трактора стенду ОР-16346 поверхню підлоги, де встановлюється трактор, повинна бути рівною, без патьоків масла, а підставки-домкрати та напрямні рейки справні. Перед роз'єднанням остова стопорні колодки встановлюють під задні колеса трактора. Розгортають і з'єднують остов трактора обережно, без ривків. Щоб передня полурама трактора не втратила стійкості, не можна використовувати лом при з'єднанні остова з метою полегшити центрування шліцьових валів, а також розгойдувати встановлені на домкратах складові частини трактора.

Після заміни дизеля або пускового двигуна перед його випробуванням і регулюванням необхідно переконатися, чи знаходяться важелі управління і рукоятки гідрорзподілювач механізмів гідронавіски в нейтральному положенні, вимкнена подача палива. Недотримання вимоги при пуску може привести до випадкового троганню трактора з місця і наїзду на обслуговуючий персонал. Слід постійно пам'ятати, що при необхідності прокрутити колінчастий вал дизеля, наприклад для установки поршня в ВМТ, потрібно зняти зі свічки пускового двигуна провід високої напруги. Це слід зробити, щоб запобігти можливому пуск дизеля і створення травматичної ситуації. Перед пробним включенням стартера переконуються, що подача палива повністю виключена; в іншому випадку можуть статися раптове пуск дизеля і зворушення трактора з місця.

Прослуховуючи стетоскопом шуми в зачепленні розподільних шестерень, слід остерігатися обертових лопатей вентилятора, так як необережний рух може викликати травму голови і рук. Шківи прокручують при перевірці натягу ременів так, щоб випадково не травмувати пальці рук. При перевірці електрообладнання забороняється контролювати справність ланцюгів замиканням проводів на «масу». Необхідно остерігатися попадання електроліту на шкіру рук і одяг. Якщо електроліт все ж потрапив на шкіру, уражені місця потрібно промити спочатку рясним струменем води, потім слабким розчином соди. При роботі, особливо при роз'єднанні складових частин трактора, уникають попадання масла з гідросистеми на шкіру тіла і одяг. Після роботи з маслами ретельно миють руки теплою водою з милом, а забруднений одяг перуть. На ділянці поточного ремонту трактора має бути встановлено протипожежне обладнання згідно з нормами пожежної безпеки. Кожен робітник повинен знати сигнали оповіщення про пожежу, місця розташування протипожежного обладнання та вміти ним користуватися



Використана література

1. Аніферов П.Є. Машини для виробництва. - К.: Вища школа, 1989. - 263 с.

2. Воронов Ю.И., Ковалев Л.Н., Устинов А.Н. Сельскохозяйственные машины. - М.: Агропромиздат, 1990. - 244 с.

3. . Гапоненко В.С., Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські машини - К.: Урожай, 1988.- 383 с.

Ерхов Н.С., Дьяченко А.Е. Мелиорация - М.: Агропромиздат, 1988.- 239 с.

4. Комаристов В.Е., Дунай Н.Ф., Сельскохозяйственые машины -М.:Колос, 1976. - 495с.

5. . Карпенко А.Н., Халанский В.М., Сельскохозяйственные машины - М.: Агропромиздат, 1989. - 527 с.

6. . Сергеев И.Ф., Сычугов Н.П. Сельскохозяйственные машины. - М.: Агропромиздат, 1986. - 223 с.

7. . Сидоренко А.М., Михайленко Ю.І. Меліоративні машини - К.: Урожай, 1989. - 278 с.

8. . Тудель М.В., Козаченко Б.О. Спеціальні комбайни - К.: Урожай, 1988 - 184 с.

9. . Устинов А.Н. Машины для посева и посадки сельскохозяйственных культур - М.: Агропромиздат, 1989. - 158 с.

10. . Четыркин Б.Н., Воцкий З.И., Поликутин Н.Г. Сельскохозяйственные машины и основы эксплуатации машинно-тракторного парка. - М.: Агропромиздат , 1989.- 336 с.

11. . Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські та меліоративні машини. - К.: Вища освіта, 2004. - 543 с.

12. . А.Ф. Головчук, В.І. Марченко, В.Ф. Орлов; Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки; Машини сільськогосподарські; Київ «Грамота» 2005.

Размещено на Allbest.ru

...