Система електропостачання автомобілів

Проект поста обслуговування та ремонту станції технічного обслуговування автомобілів з розробкою технології діагностування системи електропостачання автомобілів Renault. Розрахунок виробничої програми дорожньої СТОА. Площа електротехнічної дільниці.

Рубрика Транспорт
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 19.05.2018
Размер файла 814,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перелік скорочень

АТП - автотранспортне підприємство;

КР - капітальний ремонт;

ПР - поточний ремонт;

РС - рухомий склад;

СО - сезонне обслуговування;

СТОА - станція технічного обслуговування автомобілів;

ТО - технічне обслуговування;

ЩО - щоденне обслуговування.

АКПП - автоматична коробка перемінних передач

МКПП - механічна коробка перемінних передач

АБ - акумуляторна батарея

ПЗ - програмне забезпечення

Вступ

В даній роботі буде розглянуто будову, принципи роботи і діагностування системи електропостачання.

Однією з головних систем електроустаткування автомобіля являється система електропостачання, так як вона служить для забезпечення живлення інших систем електроустаткування.

В даній курсовій роботі метою є розробити проект поста обслуговування та ремонту станції технічного обслуговування автомобілів з розробкою технології діагностування системи електропостачання автомобілів Renault.

1. Розрахунок виробничої програми станції технічного обслуговування

1.1 Вибір і обґрунтування вихідних даних

Проведемо розрахунок дорожньої СТОА, розташованої біля автомобільної дороги четвертої категорії.

Тип СТО - дорожня.

Визначимо кількість автомобілів, що заїжджають на СТОА на протязі однієї доби. Згідно з ОНТП-01-91, кількість заїздів легкових автомобілів на СТОА визначається у відсотках від інтенсивності руху автомобілів на автомобільній дорозі. Кількість автомобілів, що заїжджають на СТОА для виконання ТО і ПР і кількість автомобілів, що потребують прибирально-мийних робіт різна.

Інтенсивність руху на автомобільній дорозі четвертої категорії:

Для дорожніх СТОА виробнича програма визначається загальним добовим числом заїздів автомобілів на станцію для надання їм технічної допомоги.

Кількість заїздів на дорожню СТОА залежить від інтенсивності руху автомобілів на дорозі в найбільш напружений місяць року:

(1.1)

де - доля (%) автомобілів, що заїжджають на СТО

- інтенсивність руху автомобілів на дорозі в найбільш напружений місяць року, авт/добу.

Отже, кількість автомобілів, що заїжджають на СТОА для ТО і ПР:

;

для прибирання і миття:

.

Вихідні дані до розрахунку виробничої зводимо в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 - Вихідні дані до розрахунку виробничої програми дорожньої СТОА

Параметр

Ум. позн.

Од. вим.

Значення

Кількість легкових автомобілів, що заїжджають на СТОА для виконання ТО і ПР

авт./добу

28

Кількість легкових автомобілів, що заїжджають на СТОА для виконання прибирання і миття

авт./добу

35

Кількість робочих днів СТОА

дні

305

Кількість робочих змін

С

од.

1

Тривалість зміни

год.

7

Природно-кліматична зона

ПКЗ

Дуже-холодна

Вибір і корегування нормативів обслуговування і ремонту автомобілів Нормативи трудомісткості ТО і ПР автомобілів індивідуального користування вибираються в залежності від типу СТО, класу автомобілів та виду робіт, що виконуються на СТОА..

Розрізняють два види нормативів ТО і ПР на СТО:

- питому трудомісткість на 1000 км. пробігу, люд•год/1000;

- разову трудомісткість на один заїзд автомобіля на СТО, люд•год.

Нормативи ТО і ПР та інших видів робіт для дорожньої СТО вибираємо згідно ОНТП-01-91.

Для дорожньої СТОА визначається разова трудомісткість на один заїзд автомобіля на СТОА.. Цей вид трудомісткості не корегується.

Значення нормативів трудомісткості ТО і ПР заносимо в таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 - Нормативи трудомісткості ТО і ПР для дорожньої СТОА

Норматив трудомісткості на один заїзд

Ум.позн.

Один.вим.

Значення

Легкового автомобіля для виконання ТО і ПР

люд·год

2,0

Легкового автомобіля для виконання прибирання і миття

люд·год

0,2

Приймання і видачі легкового автомобіля

люд·год

0,2

1.2 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках

1.2.1 Визначення обсягу робіт, що виконуються на станції технічного обслуговування

Річний обсяг робіт, що виконуються на дорожній СТО, визначається окремо для легкових і вантажних автомобілів (якщо СТО передбачає обслуговування вантажних автомобілів) і складається з таких видів робіт:

- роботи ТО і ПР;

- роботи прибирання і миття автомобілів перед виконанням ТО і ПР;

- роботи косметичного прибирання і миття автомобілів, як окремої послуги;

- роботи приймання і видачі автомобілів;

- допоміжні роботи.

Річний обсяг кожного виду робіт визначається на основі кількості заїздів автомобілів на СТОА для виконання відповідного виду робіт та разової трудомісткості за один заїзд:

(1.2)

(1.3)

(1.4)

(1.5)

де - кількість заїздів автомобілів на СТО за добу для виконання відповідно робіт ТО і ПР та робіт косметичного миття і прибирання;

- кількість днів роботи СТО на рік;

- разова трудомісткість за один заїзд на СТО відповідно робіт ТО і ПР, прибирально-мийних робіт та робіт приймання і видачі автомобіля, люд•год.

Річний обсяг допоміжних робіт на СТОА визначається як частина від загалного обсягу робіт на СТОА:

(1.6)

де - доля (%) допоміжних робіт від загальної трудомісткості (приймається рівним 15…20);

Річний обсяг робіт ТО і ПР за формулою (1.2):

.

Річний обсяг прибирально-мийних робіт, які виконується перед ТО і ПР за формулою (1.3):

.

Річний обсяг косметичного прибирання і миття, як окремого виду послуг виконується за формулою (1.4):

.

Річний обсяг робіт приймання і видачі виконується за формулою (1.5):

.

Річний обсяг допоміжних робіт виконується за формулою (1.6):

.

Результати розрахунків зводимо в табл. 1.3

Таблиця 1.3 - Річна трудомісткість робіт на СТОА

Вид робіт на СТОА

Ум. позн.

Один. вим

Значення

Роботи ТО і ПР

люд•год

17080

Роботи прибирання і миття автомобілів

люд•год

1708

Роботи приймання і видачі автомобілів

люд•год

2135

Допоміжні роботи

люд•год

1708

Всього робіт

люд•год

22631

Всі роботи по обслуговуванню автомобілів на СТОА поділяються за місцем їх виконання :

а) постові роботи - виконуються на постах ТО і ПР безпосередньо біля автомобіля. До таких робіт відносяться:

- всі роботи ТО і частина робіт ПР;

- роботи прибирання і миття автомобілів;

- роботи приймання і видачі автомобілів.

Річна трудомісткість всіх постових робіт на СТОА:

(1.7)

де доля (%) постових робіт від загальної трудомісткості робіт ТО і ПР (приймається рівним: 74% для СТОА, в яких існуюча або планова кількість робочих постів менше п'яти; 69% для більших СТОА);

б) дільничі роботи виконуються у виробничих дільницях для ремонту агрегатів і вузлів, знятих з автомобіля. До таких робіт відноситься частина робіт ПР.

Трудомісткість постових робіт на СТОА визначається за формулою (1.7):

(люд•год).

Для СТОА, які проектуються і, для існуючих СТОА, в яких планується збільшити потужність після модернізації, необхідно розрахувати загальну кількість робочих постів, яка залежить від трудомісткості постових робіт:

(1.8)

де - річна трудомісткість постових робіт, люд-год;

- коефіцієнт нерівномірності завантаження постів (приймається рівним 1,15);

- число днів роботи СТО;

- число робочих змін протягом доби;

- тривалість робочої зміни, год;

- середнє число робітників, одночасно працюючих на посту (приймається рівним 1,6…1,9);

- коефіцієнт використання робочого часу поста (приймається рівним: при однозмінній роботі - 0,95; при двохзмінній - 0,94).

Орієнтовна кількість постів на СТОА, яка визначає потужність СТО, за формулою (1.8):

Для визначення кількості постів електротехнічної дільниці необхідно розподілити трудомісткість робіт по ТО і ПР за видом та місцем виконання. Розподіл річного обсягу робіт ТО і ПР за видами робіт та місцем їх виконання виконується згідно ОНТП-01-91 в відсотковому відношенні за формулою:

, (1.9)

де - розрахункова трудомісткість окремого виду робіт, люд•год;

- річна трудомісткість робіт ТО і ПР, люд•год;

- відсоткова доля окремого виду робіт від річної трудомісткості робіт ТО і ПР, %.

Таблиця 1.4 - Розподіл трудомісткості ТО і ПР

Вид робіт ТО і ПР

Розподіл за видами робіт

Розподіл за місцем виконання

Постові

дільничні

%

люд·год

%

люд·год

%

люд·год

Контрольно-діагностичні роботи (двигун, гальма, електроустаткування, аналіз вихлопних газів)

6

1024,8

100

1024,8

-

-

Технічне обслуговування в повному обсязі

35

5978

100

5978

-

-

Мастильні роботи

5

854

100

854

-

-

Регулювання кутів керованих коліс

10

1708

100

1708

-

-

Ремонт і регулювання гальм

10

1708

100

1708

-

-

Електротехнічні роботи

5

854

80

683,2

20

170,8

Роботи по системі живлення

5

854

70

597,8

30

256,2

Акумуляторні роботи

1

170,8

10

17,08

90

153,72

Шинні роботи

7

1195,5

30

358,68

70

836,85

Ремонт вузлів, систем і агрегатів

16

2732,8

50

1366,4

50

1366,4

Всього робіт ТО і ПР

100

17080

74

12639,2

26

3286,2

1.3 Розрахунок чисельності робітників

Явочна і штатна чисельність ремонтно-обслуговуючих робітників задежить від обсягу робіт і фонду робочого часу:

(1.10)

(1.11)

де - річний обсяг робіт на дільниці (зоні, посту), люд-год;

. - річний фонд часу робочого місця ремонтно-обслуговуючих робітників, год;

- річний ефективний фонд часу робітника з урахуванням трудових втрат, спричинених хворобою, виконанням державних обов'язків, відпусткою тощо, год.

Фонд часу робочого місця залежить від кількості вихідних і святкових днів в році і визначається за формулами: при 5-ти денному робочому тижню (tзм = 8 год.):

-Дпв (1.12)

де - кількість календарних днів;

- кількість вихідних днів;

- кількість святкових днів;

- тривалість робочої зміни, год;

- кількість передсвяткових днів, в які тривалість робочої зміни скорочується на одну годину.

Річний ефективний фонд часу робітника Фв.р. залежить від кількості днів основної та додаткової відпусток та кількості пропусків за хворобою та інших поважних причинах. може бути взятий з додатку Н або розрахований за формулою:

, (1.13)

де , - кількість днів основної та додаткової відпусток,

= 24,;

- кількість пропусків за хворобою та інших поважних причинах,

Фонд робочого часу робочого місця та ефективний фонд часу робітника зони ПР за формулами (1.12 і 1.13):

Кількість робітників для постових робіт зони ТО і ПР розраховується за формулами (1.10) та (1.11):

В зоні ТО і ПР приймаємо три явочних і три штатних робітників.

Розрахунок чисельності допоміжних робітників залежить від чисельності виробничих робітників та нормативу і розраховується за формулою:

(1.14)

де норматив співвідношення допоміжних та виробничих робітників, %.

2. Технологічне планування електротехнічної дільниці

2.1 Загальна характеристика об'єкту проектування

Дана дільниця призначена для обслуговування систем енергопостачання і буде спроектована для дорожнього СТОА в цілях технічного обслуговування автомобілів, діагностики і поточного ремонту. Станції ТО автомобілів є підприємствами загального користування.

На дільниці проводять такі роботи:

- діагностичні роботи;

- електротехнічні роботи;

- акумуляторні роботи;

- роботи по системі живлення.

2.2 Розрахунок числа постів для виробничої дільниці

Трудомісткість розрахуємо за формулою 2.1:

(2.1)

де - трудомісткість постових діагностичних робіт;

- трудомісткість постових акумуляторних робіт;

- трудомісткість постових електротехнічних робіт;

- трудомісткість постових робіт системи живлення.

Число постів електротехнічної дільниці визначається за формулою (1.8).

Кількість працівників для дільниці що проектується визначимо за формулами (1.10), (1.11)

2.3 Вибір технологічного обладнання

Номенклатура і кількість обладнання приймається по табелях технологічного обладнання і спеціалізованого інструменту для СТОА, а також по різних довідниках обладнання для ТО і ПР системи енергопостачання.

Нижче наведено загальний вигляд та технічні характеристики основного обладнання.

Підйомник гідравлічний  LAUNCH TLT-240SBA-220 (рисунок 2.1)

Рисунок 2.1- Підйомник гідравлічний LAUNCH TLT-240SBA-220

Опис:

– вантажопідйомність - 4.0 т;

– висота колон - 2860 мм;

– Загальна ширина-3304 мм;

– висота підйому- 1880 мм;

– довжина лабетів-2шт 645 / 1240мм, 950/1540мм;

– час підйому - 50сек;

– електроживлення -АС 220 В;

– гарантія 2 роки.

Візок з набором інструменту 225 одиниць (рисунок 2.2)

Виготовлений зі сталі, полиці усередині мають прогумовану поверхню, на двох поворотних колесах встановлені гальма-фіксатори.

Верхній ложемент має м'який килимок.

Рисунок 2.2 - Візок з інструментами

USB Autoscope (рисунок 2.3) (осцилограф з функціями мотортестера)

Прилади USB Autoscope призначені для пошуку несправностей в різних електронних системах автомобіля, системах запалювання, для діагностики системи газорозподілу бензинових двигунів.

Рисунок 2.3 - USB Autoscope

Сканер Autel MaxiDiag FR704 (рисунок 2.4) - для комп'ютерної діагностики електронних систем автомобілів Renault та інших.

Рисунок 2.4- Сканер Autel MaxiDiag FR704 і комплектація

- Сканер Autel MaxiDiag FR704

- OBD2-кабель

- USB-кабель

- Диск з ПО

- Габарити: 210х99х38 мм

- Вага: 500 г.

Оснащений портами для підключення генераторів будь-якого виробника (рисунок 2.5).

Рисунок 2.5 - Стенд для перевірки генераторів

Стенд MS001 призначений для перевірки експлуатаційних характеристик стартерів і генераторів будь-яких транспортних засобів.

Технічні характеристики:

Модель: MS001.

Напруга живлення, В: 220 і 380.

Потужність приводу, кВт: 3 і 5,5.

Частота обертання шківа приводу, Об / хв: 0-3000.

Напруга перевіряються агрегатів, В: 12/24.

Тип передачі : Ремінний.

Тип ременів: Клиновий / поліклиновий.

Вимірювані параметри: Постійний струм, Змінний струм,

Напруга, Обороти приводу.

Для роботи з деталями , які були зняті з автомобіля використовують слюсарний верстаки (Рисунок 2.6).

Рисунок 2.6- Слюсарний верстак WS 200

Все відібране для дільниці обладнання занотовуємо в таблицю 2.1

Таблиця 2.1 - Табель технологічного обладнання та оснастки

Найменування, модель обладнання та оснастки

Розміри в плані, мм

Кіль-кість

Площа,

Потужність,

кВт

Ціна, грн

Підйомник гідравлічний

2000Ч3304

1

-

2,2

59840

Візок з інструментами

660Ч440

1

0,29

-

11325

USB Autoscope

-

1

-

-

10850

Autel MaxiDiag FR704

210х99х38

1

-

-

4180

Стенд для перевірки генераторів і стартерів

400Ч650

1

0,26

5,5

93500

6. Слюсарний верстак

1500х620

1

0,93

18160

7Зарядний пристрій

380Ч270

1

0,102

0,3

5000

8.Урна для сміття

200х200

1

0,04

-

355

9.Шафа для одягу

1000х400

1

0,4

-

970

Всього

9

2,022

8

204180

2.4 Розрахунок виробничих приміщень

Площа електротехнічної дільниці при наявності поста для встановлення автомобілів визначається за формулою:

Fз (2.1)

станція технічний обслуговування автомобіль

де - площа одного автомобіля =10 ;

- розрахункове число постів в відповідній зоні;

- сумарна площа виробничого обладнання, м2, розташованого поза площею зайнятою автомобілями;

- коефіцієнт щільності розташування обладнання.

м2)

2.5 Описання планувальних рішень

Розміри підлоги електротехнічної дільниці, мм: 10000х6876; площа - 68,74 м2, висота приміщення 5000 мм.

- ворота, ширина, мм - 3000.

Враховуючи кліматичні умови товщину стін обираємо 0,45 м.

Обладнання в дільниці розташовуємо з врахуванням санітарних норм та правил і загальної технології проведення робіт.

До даного розділу додається план розміщення обладнання на відділенні СТОА (Додаток А).

3. Розробка технологічного процесу

3.1 Особливості конструкції та умови роботи системи електропостачання автомобілів Renault

Автомобільна система електропостачання - це сукупність обладнання, що забезпечує виробництво електричної енергії, розподіл та передачу її споживачам. На автомобілях застосовується система електропостачання постійного струму напругою 14 або 28 В. В систему електропостачання входять джерела електричної енергії (генератор та акумуляторна бата-рея), регулюючі пристрої (регулятори напруги) та елементи контролю і захисту від можливих аварійних режимів.

Головним джерелом електричної енергії в системі електропостачання є генератор змінного струму ( Рисунок 3.1)

Рисунок 3.1 Будова автомобільного генератора змінного струму автомобілів Renault

де 1- шків клиноременої передачі; 2 - вентелятор; 3 -кришка підшипника з сторони привіду; 4 - обмотка статора; 5 - з'єднувальні болти; 6 - ротор з контактними кільцями; 7 -кришка з сторони контактних кілець; 8 - випрамляч з діодами; 9 - пластмасова кришка; 10 - реле напруги з щіткотремачами.

Основні характеристики генераторів,які використовуються на автомобілях Renault вказано в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Основні характеристики геренератора Renault - A2TC0391

Виробник

Valeo

Струм (A)

60-110

Вольтаж (B)

12

Розмір (мм)

28х27х67

В автомобілях Renault використовують свинцево-кислотні акумуляторні ба-тареї з номінальною напругою 12 В, які складаються відповідно шести акумуляторів.

Акумулятор - це хімічне джерело струму, здатне багаторазово перетворювати хімічну енергію в електричну та акумулювати і запасати її на тривалий час. Спрощено акумулятор можна представити таким чином: два електроди у вигляді пластин поміщено в розчин сірчаної кислоти . При цьому позитивний електрод виготовлено з двоокису свинцю (PbO2), а негативний - зі свинцю (Pb). Під час проходження струму між ними відбуваються окислювально-відновні реакції. Будову акумуляторної батареї зображено на рисунку 3.2.

де 1- випуск моноблока; 2 - моноблок; 3 електрод; 4 -кришка; 5 - пробка; 6 -планка;

7-вивід; 8-борн; 9-мостик; 10-перегородка; 11-між елементна перемичка; 12-сепаратор-конверт.

Рисунок 3.2 Будова свинцево-кислотної батереї

3.2 Відмови та несправності системи електропостачання

Несправності, що виникають в експлуатації акумуляторних батарей приведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Основні несправності акумуляторних батарей, їхні ознаки.

Ознака

Причина виникнення

1

2

Амперметр не показує заряду генератора

Викликає окислення виводів, наконеч-ників дротів та розряд акумуляторів. Пилюка та бруд на кришках просочуються

електролітом, який замикає виводи акумуляторів, і батарея розряджається.

Тріщини в мастиці, кришках та моноблоці.

Тріщини в мастиці і кришках акумуляторів і нещільне прилягання пробок заливальних отворів викликають виплескування електроліту на поверхню кришок. Електроліт замикає виводи, що

викликає розряд акумуляторів.

Окислення виводів батареї та наконечників стартерних дротів.

При цьому підвищується опір зовнішнього кола, особливо кола стартера, що погіршує

роботу споживачів.

Швидкий саморозряд акумуляторів.

Причиною прискореного саморозряду є утворення місцевих (паразитних) струмів в активній речовині електродів. Місцеві струми з'являються в результаті виникнення ЕРС між свинцевими окислами активної речовини і металевих домішок у ґратах електродів або між домішками, що потрапили в акумулятор з електролітом чи водою.

Понижений рівень електроліту в акумуляторах.

Рівень електроліту знижується унаслідок випаровування й електролізу води, а також при витіканні через тріщини в мастиці, кришках, зовнішніх стінок бака і через нещільно закручені пробки.

Збільшена або понижена густина електроліту.

Густина електроліту знижується в основному при розряді акумуляторів і сульфатації електродів.

Сульфатація електродів.

Це явище зводиться до утворення великих важкорозчинних кристалів сірчанокислого свинцю (сульфату) на поверхні електродів

і на стінках пір активної речовини. Кристали сульфату забивають пори активної речовини плюсових і мінусових електродів, що перешкоджає проникненню електроліту вглиб активної речовини. У результаті не вся активна речовина буде брати участь у роботі, що знизить ємність акумулятора.

Коротке замикання електродів.

Коротке замикання електродів відбувається при руйнуванні сепараторів, великому випаданні активної речовини на дно бака і на краях сепараторів, що виступають над верхньою частиною електродів.

Несправності, що виникають в експлуатації генераторних установок приведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Основні несправності генераторів змінного струму, їхні ознаки.

Ознака

Причина виникнення

1

2

Поганий контакт між щітками і контактними каблучками ротора.

Така несправність виникає при забрудненні і замаслюванні контактних каблучок, великому зносі щіток, зменшенні зусилля тиску пружин на щітки і зависанні щіток у щіткотримачах.

Обрив обмотки збудження.

Ця несправність трапляється частіше усього в місцях підпайки кінців обмотки до контактних каблучок. При обриві обмотки збудження в обмотці статора буде індукувати ЕРС не більш 5 В, обумовлена залишковим магнетизмом стали ротора. При такій несправності акумуляторна батарея не буде заряджатися..

Замикання обмотки збудження на корпус ротора.

Таке замикання виникає внаслідок руйнування ізоляції обмотки. При замиканні на корпус обмотка закорочується і по ній не буде проходити струм, внаслідок чого генератор не буде збуджуватися.

Міжвиткове замикання в котушці обмотки збудження.

Таке замикання виникає внаслідок руйнації ізоляції дроту обмотки при перегріві або механічному ушкодженні. Внаслідок зменшується опір кола обмотки збудження, що викликає збільшення сили струму збудження.

Обрив однієї фази в колі обмотки статора.

При цьому збільшується опір у колі інших фаз, від чого знижується потужність генератора й акумуляторна батарея не буде повністю заряджатися. У випадку обриву в обмотці двох фаз уся обмотка статора і генератор працювати не буде.

Замикання обмотки статора на сердечник.

Таке замикання виникає внаслідок механічного або теплового ушкодження ізоляції обмотки. При цій несправності значно знижується потужність генератора, відбувається його перегрів. Акумуляторна батарея заряджається тільки на підвищеній частоті обертання колінчатого вала двигуна.

Міжвиткове замикання в котушках обмотки статора.

Ця несправність виникає при перегріві внаслідок руйнації ізоляції обмотки. У короткозамкнутих котушках буде проходити струм великої сили, що збільшить перегрів котушки і викликає подальшу руйнацію ізоляції обмотки. При такій несправності значно знижується потужність генератора, а акумуляторна батарея заряджається тільки на великій частоті обертання колінчатого вала.

Пробій діодів випрямляча, обрив внутрішнього ланцюга діода.

Пробій відбувається при перегріві струмом великої сили, при підвищенні напруги генератора і при відключенні акумуляторної батареї при працюючому генераторі.

3.3 Перевірка технічного стану системи електропостачання

3.3.1Перевірка технічного стану стартерних акумуляторних батарей

При ТО-1 (приблизно 2500-3000 км) акумуляторну батарею очищують відпилюки, бруду та нейтралізують електроліт на мастиці та кришках, прочищають вентиляційні отвори; перевіряють кріплення та надійність контакту наконечників дротів з виводами батареї; вимірюють рівень електроліту в кожному акумуляторі батареї; перевіряють кріплення батареї в гнізді.

При ТО-2 (приблизно 12500-20000 км) контролюють стан акумуляторів батареї по густині електроліту та напрузі під навантаженням і при необхідності знімають батарею для підзарядки. Перевіряють кріплення батареї в гнізді, стан та кріплення наконечників дротів, що з'єднують батарею з корпусом автомобіля, вимикачем батареї та зовнішнім колом. Під час експлуатації батареї в досить холодній зоні збільшують густину електроліту перед зимовою експлуатацією і відповідно зменшують густину електроліту перед літньою.

3.3.2 Перевірка технічного стану автомобільних генераторних установок

При ТО-1 і ТО-2 перевіряють і при необхідності регулюють натяг приводного паса генератора, а також кріплення генератора, регулятора напруги і стан клем.

При ТО-2 очищають генератор від бруду, знімають щіткотримач і переві-ряють стан щіток, зусилля тиску пружин і контактні каблучки. Продувають стисненим повітрям внутрішню порожнину генератора.

Через 25-30 тис.км при підготуванні автомобіля до зимової експлуатації при черговому ТО-2 додатково виконують такі роботи. Знімають і при необхідності розбирають генератор, перевіряють стан обмоток і вузлів, заміняють дефектні вузли і деталі. Перед складанням провівають стиснутим повітрям корпус, ротор і інші деталі. При необхідності підшипники заповнюють змазкою No 158 або ЦИА-ТИМ-201.

Регламентні роботи з технічного обслуговування регуляторів напруги.

Через одне ТО-2 перевіряють і при необхідності регулюють регулятор напруги. При підготуванні автомобіля до зимової експлуатації в північних районах регулюють регулятор на підвищену напругу, що необхідно для повного заряду акумуляторної батареї.

3.4 Розробка технологічних карт

Послідовність виконання діагностування системи енергопостачання автомобіля за допомогою сканера оформлено у вигляді операційної технологічної карти ( Таблиця3.4).

Операційна технологічна карта

Зміст робіт: Діагностування системи електропостачання Сканер Autel MaxiDiag FR704

Дільниця: Електротехнічна

Виконавці (кількість, спеціальність, розряд): 1, автослюсар, 3 розряд

Таблиця3.4 - Діагностування системи електропостачання Сканер Autel MaxiDiag FR704

Номер і назва переходу

Технологічне обладнання, інструмент

Технічні умови та вказівки

1

2

3

Встановити автомобіль на пост

Пост дільниці

Забезпечити нерухомість автомобіля: поставити на стоянкове гальмо, ввімкнути нейтральну передачу, встановити противідкатні упори

2. Підключити до приладу головний кабель

Сканер Autel MaxiDiag FR704

Кінець головного кабелю, з якого йде вивід для підключення живлення, повинен бути вставлений в прилад.

3. Підключити живлення приладу

Сканер Autel MaxiDiag FR704

На деяких автомобілях живлення на діагностичну колодку подається тільки при включеному запалюванні

4.Завести автомобіль

Ключ запалення

Надіти на глушник вивід для вироблених газів

5. Підключити до головного кабеля адаптер

Сканер Autel MaxiDiag FR704

Слідувати вказівкам, що дає прилад при з'єднанні з автомобілем

7. З допомогою стилуса вибрати Start -> GAG -> GD Scan.

Сканер Autel MaxiDiag FR704

В меню вибору марок можна побачити тільки ті марки, ПО для яких завантажено на тій мові, яка вибрана в панелі управління

8. В екрані, що з'явилось натиснути кнопку Start - після цього відкриється вікно вибору марки авто

Сканер Autel MaxiDiag FR704

В меню вибору марок можна побачити тільки ті марки, ПО для яких завантажено на тій мові, яка вибрана в панелі управління

9. Провести діагностування

10.Від'єднати діагностуючий прилад від автомобіля

11. Зняти автомобіль з поста

Прибрати противідкатні упори.

3.5 Техніка безпеки при виконанні робіт

До роботи допускаються робітники, які пройшли загальний інструктаж з техніки безпеки та інструктаж на робочому місці.

До роботи приступати тільки після ознайомлення з даною інструкцією.

При виконанні роботи в приміщенні пересвідчитись в надійності роботи системи відведення відпрацьованих газів двигуна за межі приміщення.

При роботі з повнокомплектним автомобілем перед запуском двигуна унеможливити самостійне зрушення автомобіля з місця: селектор вибору передачі встановити в нейтральне положення, автомобіль загальмувати стоянковим гальмом, під колесо встановити противідкатні упори.

Перед запуском двигуна повнокомплектного автомобіля пересвідчитись, що в напрямку можливого руху транспортного засобу відсутні люди або сторонні предмети.

При виникненні аварійної ситуації необхідно відразу припинити роботу. При виконанні роботи на повнокомплектному автомобілі - закрити капот, встановити селектор в позицію паркування (АКПП) або увімкнути пряму передачу (МКПП), закрити дверцята автомобіля на ключ.

Після закінчення роботи робоче місце прибирається.

Висновок

У даному курсовому проекті розрахована виробнича програма станції технічного обслуговування автомобілів, технічне планування електротехнічної дільниці.

Користуючись вхідними даними для курсового проекту розраховано трудомісткість робіт на СТО. Розраховано кількість робітників на СТО за річною трудомісткістю усіх робіт.

Вибрано обладнання для електротехнічної дільниці та розраховано площу приміщення, після чого спроектовано схему дільниці з обладнанням.

Розглянуто особливості конструкції та роботи приладів системи електропостачання, її несправності та способи їх усунення.

Література

1. .Гуменюк С.А. Методичні вказівки до виконання курсового проекту / С. А. Гуменюк - Вінниця, Вінницький технічний коледж - 2013. 68 с.

2. http://vva.com.ua/c/renault/

3. http://avtolektron.ru/ramont-avtomobilya/cistema-zazhiganiya-deu/

4. http://ncpn.net.ua/sistema_zapalenya.html

5. http://vse-pro-avtomobili7.webnode.com.ua/news/sistema-zapalyuvannya/

Додаток А

де 1- підйомник гідравлічний; 2-візок з інструментами;5-стенд для перевірки генераторів і стартерів;6-слюсарний верстак;7-зарядний пристрій;8-урна для сміття;9-шафа для одягу

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.