Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 656.212.073.235

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПЕРЕВЕЗЕНЬ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ КОНТЕЙНЕРНИХ ТЕРМІНАЛІВ

Крячко К.В., к.т.н (УкрДАЗТ)

Актуальність проблеми

Згідно з [1], передбачалось у найближчій перспективі приділити значну увагу контейнерним перевезенням, особливо на основних магістральних лініях та напрямках, що включені до міжнародних транспортних коридорів. Число 20 - ти футових контейнерів повинне зрости на 4500 одиниць, а 40 - ка футових - на 700; планувалось подальше удосконалення контейнерної мережі, поліпшення технічного оснащення терміналів і ремонтної бази. Але на сьогодні, згідно з дослідженнями [2, 3, 4], на 115 контейнерних терміналах вантажних станцій (Південно - Західна залізниця - 29; Південна - 24; Придніпровська - 19; Львівська - 16; Донецька - 15; Одеська - 12) технічний стан та рівень використання засобів комплексної механізації дуже низький. Серед електрокозлових кранів типу КК - 5; КК - 6; КК - 6,3; ККС - 10; КПБ - 10; КДКК - 10; ККЭ - 12,5; ККУ - 20/5; КК - 25, що застосовуються для переробки середньо - та великотоннажних контейнерів у задовільному стані знаходяться тільки 55 %, із яких 40 % вимагає поточного ремонту із трудомісткістю понад 35 тис. чол. - год; біля 25 % потребує капітального ремонту. Окремі вантажо - розвантажувальні машини (ВРМ) втричі перевищили розрахунковий термін експлуатації (Харків - Червонозаводський - 36, 34, 30 років. Суми - 28; Куп'янськ, Ахтирка - 27 і ін.); а переважна більшість - вдвічі. Такий стан ВРМ зменшує надійність їх роботи, коефіцієнт корисної дії, експлуатаційну продуктивність та коефіцієнт використання вантажопідйомності [5]. До цього також призводить незадовільний стан підкранових колій на 20 % вантажних станцій, недостатня технічна оснащеність, відсутність ремонтних баз на окремих дистанціях вантажно - розвантажувальних робіт, фізична та моральна зношуваність автостропів, електрообладнання і недостатня кількість запасних частин.

Перевезення вантажів у контейнерах дозволяє у 3 - 4 рази збільшити продуктивність праці на перевантажувальних роботах, на 50 - 70 % зменшити витрати підприємств на транспортну тару, у 8 - 10 разів прискорити простої транспортних засобів при застосуванні прогресивної технології, автоматизувати перевантажувальний процес і прискорити термін доставки вантажів.

Отже удосконалення технології контейнерних перевезень і технічного оснащення терміналів є однією з актуальних проблем транспорту, які вимагають додаткових досліджень.

Мета і постановка задачі

При впровадженні на сьогодні нових інформаційних технологій і чіткого контролю за станом переміщення контейнерів, тривалість їх знаходження на початково - кінцевих пунктах не відповідає розрахунковим технологічним нормам, тому в роботі ставиться за мету пошук нових методів скорочення цієї тривалості за рахунок удосконалення технології обслуговування контейнерів.

Основний текст

У зв'язку із суттєвим скороченням обсягів перевезень та переходом підприємств на незалежні графіки роботи як в цілому, так і окремих цехів, виникає проблема координації дій по організації завезення та вивезення контейнерів з ув'язкою режимів роботи перевантажувальних машин та автотранспортних засобів і в цьому процесі важливу роль можуть відігравати обмінні контейнерні пункти, а навіть пункти зйому контейнерів, ефективність роботи яких в першу чергу буде залежати від обсягів їх роботи, типу і продуктивності ВРМ, відстані доставки контейнерів, типів автомобілів, тривалості їх роботи та інших факторів.

Згідно з дослідженнями, найменший середньодобовий обсяг контейнерів, при якому доцільно експлуатувати існуючий та відкривати новий обмінний пункт складає

(1)

де , - приведені витрати на утримання однієї ВРМ на обмінному пункті та на складі підприємства, грн./добу;

, - число змін роботи ВРМ на обмінному пункті;

- число змін роботи прийомо - здавальників після закриття складу підприємства;

- тривалість роботи обмінного пункту на протязі доби, год;

- число контейнерів на автомобілі;

- коефіцієнт здвоєних операцій з контейнерами;

- номінальна продуктивність ВРМ за одну зміну в контейнероопераціях;

- витрати на обслуговуючий персонал ВРМ за зміну, грн.;

- витрати на штат прийомо - здавальників за зміну, грн.;

- витрати на штат водіїв автотранспорту, грн./год;

- приведена вартість однієї години експлуатації автомобіля, грн;

- приведені витрати на утримання одного умовного контейнера, грн.;

, - тривалість простою автомобіля під однією вантажною операцією без зйому та при зйомі контейнерів, год.

Якщо фактичний обсяг роботи обмінного пункту () буде менше розрахункового, то слід зменшити заплановану тривалість його роботи за умови економічної ефективності його функціонування

 (2)

де - приведена вартість автомобіля, грн.;

- нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

, - норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення і капітальний ремонт автомобіля та гаража;

- приведена вартість гаража для одного автомобіля, грн.;

Для вибору режиму обслуговування обмінного пункту необхідно визначити найбільшу допустиму тривалість затримки контейнера з вантажем на станції

(3)

де - приведена вартість однієї контейнеро - години простою, грн.;

- приведена вартість одного умовного контейнера, грн.;

- середнє завантаження одного умовного контейнера, т;

- питома вартість однієї тонни вантажів, що перевозяться у контейнерах, грн.

Результати розрахунків для різних вихідних даних показали, що тривалість затримки контейнерів на станції складає від 2 до 12 годин. Це пояснюється значною вартістю вантажів, які перевозяться у контейнерах, що підтверджує доцільність впровадження обмінних контейнерних пунктів із збільшенням частки перевантажування контейнерів безпосередньо з вагону на автомобілі. Така технологія найбільш потужних підприємств дозволяє зменшити рівень навантаження автомобілів і скоротити їх простої у очікуванні початку виконання основних технологічних операцій.

Висновки

обмінний пункт контейнер перевантажувальний

Удосконалення технології обслуговування контейнерних терміналів шляхом застосування обмінних пунктів створює умови для безперервної організації завезення і вивезення контейнерів з підприємства незалежно від режиму його роботи без додаткового штату підприємства, збільшення переробної спроможності контейнерного терміналу; розширення можливостей доставки вантажів, що перевозяться в контейнерах, безпосередньо до виробничих цехів, що скорочує допоміжні перевантажувальні операції та потребу у складських приміщеннях.

У подальших дослідженнях планується визначити вплив системи перевезення контейнерів у напівпричепах в залежності від способу їх експлуатації при певній довжині рейсів.

Список літератури