Роль диспетчера у виконанні плану роботи станції

Ключові слова: диспетчирування, станційний диспетчер, оперативне планування, план роботи станції, поїзна робота, вантажна робота.

Ключевые слова: диспетчирование, станционный диспетчер, оперативное планирование, план работы станции, поездная работа, грузовая работа.

станційний диспетчер поїзний вантажний

Постановка проблеми. Для організації експлуатаційної роботи залізничної станції необхідно раціоналізувати використання вагонного парку, зменшити час простою вагонів під вантажними операціями, тобто необхідно розробляти нові й удосконалювати існуючі технології організації вагонопотоків і поїздоутворення. Основою для раціонального розподілу вагонів на першому етапі є плани перевезення вантажів [2], які визначають призначення і обсяги відправлення. Найчастіше виникає ситуація, при якій виробники фактично не можуть чітко планувати обсяги виготовлення своєї продукції.

Відповідно до цього плани перевезення вантажів не відповідають реальній потребі у вагонах. Це викликає певну невизначеність при перерозподіленні вагонного парку і організації вагонопотоків і призводить або до нестачі, або до надлишку вагонів у певні моменти часу на станції. В умовах жорсткої конкуренції на вантажному ринку і нестачі рухомого складу необхідно прагнути до зменшення перепробігів і згущення підходу вагонів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами ефективної організації виробництва на транспортному підприємстві присвятили свої праці багато вчених, зокрема: Арлазаров В. Л., Осипов Г. С., Городецький В. І., Скобелєв П. О. і багато інших. Проблемі планування оперативної роботи станції присвячено безліч публікацій, зокрема Лаврухін О. В., Левченко І. О. [5] побудували математичну модель прогнозування оптимальної кількості вагонів для виконання плану перевезень вантажу по станціях Донецької залізниці. Для покращення диспетчирування на виробництві Патоков О. Ф. запропонував вдосконалення виробничого диспетчирування через організаційне проектування [8]. Бутько Т. В. було запропоновано здійснювати планування перевезень вантажу на підставі раціональної організації вагонопотоків із застосуванням теорії нечітких множин [2].

Але зазначені вчені не приділяли уваги запозиченню європейського і американського досвіду диспетчирування вантажно-розвантажувальних робіт на станції з використанням сучасних інформаційних технологій.

Мета: виявити вплив якості диспетчирування на планування оперативної роботи станції і ефективність її роботи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для оперативного управління характерна низка особливостей, до яких слід віднести його тісний взаємозв'язок з іншими функціями управління, взаємозалежність між ієрархічними рівнями управління на підприємстві, складність логічних і математичних побудов, що використовуються, велику деталізацію і частість планових розрахунків. Розрізняють дві основні функції оперативного управління [1]: календарне планування і диспетчирування.

Оскільки календарний план можна скласти, лише побудувавши відповідну модель роботи вантажної станції, основною до неї вимогою є адекватне відображення конкретних виробничих умов, що враховують особливості вантажів: тип і технологію виконання вантажно-розвантажувальних робіт, що застосовується; планово- облікову одиницю, що використовується при виробничому плануванні; наявність і якість календарно-планових нормативів тощо. Такі моделі повинні ґрунтуватися на глибокому аналізі об'єкта виробничого управління - виробничого циклу. Крім того, методи календарного планування, що використовуються, повинні забезпечувати реалізацію основного принципу наукового планування - вибір оптимального варіанта плану, об'єктивно обґрунтованого встановленим критерієм з відповідними обмеженнями.

У даний час календарне планування на будь-якому транспортному підприємстві (і станції зокрема) здійснюється на трьох рівнях: верхньому, у процесі якого сформований портфель замовлень розподіляється по кварталах (місяцях) планового року; середньому, який повинен забезпечити побудову календарного графіка роботи усіх ділянок і підрозділів, і нижньому - внутрішньому. Таке багаторівневе планування призводить до протиріч, коли для складання календарного плану більш високого рівня необхідні результати розрахунків плану нижчого рівня, але розрахунок останнього може бути виконаний тільки на основі результатів планування на більш високому рівні [8].

Прогнозування роботи станції являє собою важливий елемент оперативного управління перевезень на станційному рівні. Короткочасне прогнозування зазначає розробку прогнозу підходу потягів до станції і прогноз обсягів вантажної роботи. Формування вагонопотоків відбувається саме на залізничних станціях. Основою їх організації є плани на перевезення вантажів, які складаються щомісячно вантажовідправниками і передаються до планових відділів відповідної дирекції залізничних перевезень. Диспетчирування потрібне для керування графіку руху поїздів на окремій ділянці, що обслуговує диспетчер.

Метою диспетчерського управління на станції є організація поїздів відповідно до графіку руху і плану формування поїздів на залізничному транспорті загального користування, управління місцевою і маневровою роботою, оптимізація використання пропускної спроможності залізничної інфраструктури, тягових і навантажувальних ресурсів при безумовному забезпеченні безпеки руху поїздів і охорони праці [9]. Оперативне планування роботи станції здійснюється з метою організації виконання завдань по прийманню і відправленню поїздів, відчепленню і причеп- ленню вагонів згідно з напрямком вагонопотоків, виконанню планів по навантаженню, вивантаженню вагонів. Підставою для планування роботи є інформація про підхід поїздів, вагонів, локомотивів з урахуванням маневреної їх наявності на станції до початку планового періоду.

Для складання добового плану-завдання товарний касир подає диспетчеру з регулювання вагонного парку заявки вантажовідправників на навантаження з вказівкою роду вантажу, кількості вагонів, необхідних для навантаження, станцію призначення вантажу тощо. Добовий план завдання роботи станції розробляється дирекцією залізничних перевезень, передається на станцію за 3 години до початку роботи, що планується. Начальник станції на підставі добового плану-завдання дирекції складає план вантажної роботи по кожному відправнику і вантажоотримувачу. Добовий план-завдання станції уточнюється і коригується перед початком другої половини доби, в залежності від оперативної обстановки, що склалася, результатів роботи в першу чергу половину доби і передається у дирекцію залізничних перевезень для затвердження начальником відділу перевезень [9]. Зазначена схема планування оперативної роботи станції має ряд недоліків, багатоступеневе узгодження планів подовжує процес планування і внесення оперативних коригувань у план роботи станції.

Метою змінного планування є розробка завдання для кожної зміни, для забезпечення виконання добового плану роботи, з врахуванням становища, яке склалось у поїзній роботі на станції і підходах до неї. Змінним завданням для станції встановлюються ті ж показники експлуатаційної роботи, що і добовим планом, а також інші завдання, які виникають з вимог оперативної обстановки.

Для виявлення можливостей підвищення ефективності роботи станції за рахунок налагодження сучасної системи диспетчирування вантажно-розвантажувальних робіт проаналізуємо інформаційні потоки станції. Типова вантажна станція отримує два види інформації про підхід поїздів: попередню і точну. Попередня інформація передається з дирекції залізничних перевезень одночасно з завданням на зміну і містить відомості про кількість вагонів, які прямують на станцію для вантажних операцій. Точна інформація про поїзди надається поїзним диспетчером певної дільниці дирекції залізничних перевезень і містить такі дані: номер поїзду, час прибуття, відомості про вагони, які прямують на станцію під навантаження чи вивантаження. Інформацію поїзному диспетчеру про визначення вагонів, які були подані під навантаження, прийомоздавальник передає після постановки вагонів під навантаження. Інформацію вантажовідправникам і вантажоотримувачам про прибуття порожніх вагонів під навантаження і вивантаження проводить прийомоздавальник вантажу або черговий по станції. Принципова роль в оперативному управлінні роботою залізничної станції належить диспетчерській службі.

Диспетчирування - це система централізованого оперативного контролю і регулювання поточного ходу роботи з виконання виробничих завдань згідно заздалегідь розробленим календарним графікам [3]. Головна мета такої системи - попередити, виявити і ліквідувати виробничі відхилення від планів, а також направити рух виробничого процесу в рамки встановленого організаційно-технологічного режиму, забезпечуючи умови для виконання запланованих виробничих завдань. Диспетчирування є заключним етапом оперативного управління. Відповідно до головної мети роботи станції, диспетчирування охоплює такі види робіт: безперервний облік і збір інформації про хід виконання розроблених і прийнятих до виконання календарних графіків обслуговування вантажних вагонів; виявлення відхилень від встановлених планових завдань і аналіз їх причин; прийняття оперативних заходів щодо усунення і подальшого запобігання відхилень від графіка; координація поточних робіт взаємопов'язаних відповідних підрозділів для забезпечення виконання станційних робіт відповідно до календарного графіка. Існуючі методи і методики прогнозування не можуть достатньою мірою забезпечити надійність і вірогідність прогнозу плану роботи станції на необхідному рівні із-за відсутності можливості врахування людського фактору при прийнятті оптимальних рішень для відтворення процесу оперативного корегування вагонопотоків. Плани перевезень, як основа для складання плану формування вантажних поїздів, не відповідають сучасним вимогам за існування відхилень між планом і його виконанням [5]. Головну мету диспетчирування на станціях виконує станційний диспетчер. Диспетчер може виконувати такі функції диспетчирування:

Максимально використовувати технічні засоби для забезпечення заданих розмірів руху, прискорення просування поїздів, скорочення часу обробки їх на станціях;

Більш ефективно використовувати вагонний парк, локомотиви і пропускну спроможність;

Контролювати роботу станцій і вживати заходів щодо виконання завдань із формування і відправлення поїздів відповідно до графіка руху і плану формування поїздів;

Контролювати правильність закріплення вагонів при тимчасовому залишенні вантажних поїздів на проміжних станціях без локомотива;

Своєчасно давати вказівки з руху поїздів черговим по станціях, а в разі необхідності і машиністам поїзних локомотивів;

Стежити за прямуванням поїздів на перегонах, своєчасним прийманням, відправленням і пропусканням поїздів станціями, особливо коли це відбувається при обслуговуванні локомотива одним машиністом, порушенні нормальної роботи пристроїв СЦБ і зв'язку, під час обгонів і схрещень пасажирських, вантажно-пасажирських, людських, довгосоставних, великовагових, з вантажами класу небезпеки й негабаритними вантажами поїздів з іншими поїздами;

Вживати заходів до виконання графіку руху, забезпечення безпеки, недопущення порушень установленого часу безперервної роботи локомотивних бригад.

Проаналізуємо оперативне планування роботи станції на прикладі Коростенської дирекції залізничних перевезень. Наприклад, на станції Пенізевичі встановлені відповідні місткості колій (табл. 1).

Таблиця 1. Характеристика колій на станції Пенізевичі Коростенської дирекції залізничних перевезень

Оперативне керівництво і виконання операцій по організацій місцевої роботи покладене на чергового по станції. З питань організації вантажної роботи під час чергування він підтримує зв'язок із товарним касиром і прийомо-здавальником вантажу. Місцева робота на станції складається з таких основних елементів: виконання операцій з розробки поїзда і відчеплення місцевих вагонів, подача вагонів на під'їзну колію для виконання вантажних операцій, знаходження вагонів під вантажними операціями, комерційний огляд вагонів з під'їзної колії і причеплення їх до поїзда, обробка поїзду перед відправленням.

Як свідчить наведена табл. 1, станція Пенізевичі виконує усі основні типові операції вантажної станції.

Технічне обслуговування вагонів під навантаження виконується працівниками пункту технічного обслуговування на станції або оглядачем вагонів. Непарні і парні поїзди (маневровий локомотив з вагонами) в залежності від ситуації на станції, приймаються на 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 колії. По прибуттю вантажного, збірного чи дільничого поїзду прийомоздавальник вантажу перевіряє відповідність фактичної наявності і номерів вагонів з вказаними в натурному листі.

До основних завдань і обов'язків станційного диспетчера на станції Пенізевичі відносяться:

- виконання розпорядження чергового по станції з питань організації руху поїздів;

- оформлення і видач попереджень, дозволів, передача наказів на приймання і відправлення поїздів, ведення поїзної і іншої документації, що передбачена переліком поїзної документації;

- оперативне керування підлеглими працівниками, що беруть участь в процесі перевезень, контролювання дотримання ними трудової і технологічної дисципліни, вимог Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції по сигналізації на залізницях України, технічно-розпорядчого акту станції, посадових інструкції і інших документів, які встановлюють обов'язки працівників по забезпеченню безпеки руху і охорони праці, звертаючи особливу увагу діям працівників у нестандартних ситуаціях, у випадках виникнення порушень нормальної роботи і виключення пристроїв СЦБ, при виконанні колійних робіт тощо.

Проаналізуємо динаміку вагонопотоків на станції Пенізевичі.

Наведені рисунки свідчать про невисоку якість диспетчерування вантажними потоками на станції Пенізевичі.

Проведені дослідження діючих систем диспетчирування виробництва свідчать про їх недосконалість. Основними їх недоліками є низький рівень оперативного обліку, недосконалість планової документації, з якою працюють диспетчери, недостатність управлінських повноважень у диспетчерів, слабка забезпеченість диспетчерських служб технічними засобами, низька кваліфікація персоналу тощо.

Головна причина простоїв вагонів на під'їзних коліях - нерівномірні обсяги навантаження продукції (щебеню) клієнтами. При чому кількість замовлених вагонів під навантаження щодоби у кількості 200 або 250 одиниць. Варто також зазначити, що ще однією причиною простоїв вагонів понад добу є вихідні дні на митному пості, що спричиняє затримки митного оформлення для подальшого експорту.

З метою запобігання такої великої кількості простою, рекомендується розширити функціонал наявної автоматизованої системи управління вантажними перевезеннями - АСК ВП УЗ, яка запроваджена на Коростенській дирекції залізничних перевезень за рахунок впровадження сучасних виконавчих виробничих систем ERP (Enterprise Resource Planning) [7], MES (Manufacturing Execution System) [6], RMS/IMS (Reconfigurable/Intelligent Manufacturing Systems) [4], які сьогодні використовуються для диспетчирування вантажно-розвантажувальних робіт на залізничних станціях Європи і США

Водночас із спадом обсягів експлуатаційної роботи станції спостерігаємо зростання простоїв вагонів (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка показників простоїв вагонів на станції Пенізевичі

Призначення зазначених систем управління перевезеннями полягає в підтримці діяльності блоку перевезень і забезпеченні виконання технологічних процесів планування і диспетчеризація перевезень вантажів.

До основних технологічних процесів управління перевезеннями, що реалізуються в автоматизованих системах ERP, MES, RMS/IMS відносяться:

- прийом і контроль замовлень на перевезення ресурсів по станції;

- формування місячного графіку руху вагонів;

- складання місячних заявок на перевезення вантажів і потреби у вагонах;

- складання місячних і декадних планів-графіків навантаження-розвантаження вагонів на станціях одержувачів;

- моніторинг виконання графіку перевезень і виконання замовлень споживачів;

- диспетчирування руху вагонів;

- формування звітних документів по виконанню замовлень на перевезення і з іншої діяльності;

- аналіз ефективності використання парку вагонів станції.

Система управління перевезеннями забезпечує автоматизацію управління перевезеннями вантажів і аналіз цієї діяльності.

Впровадивши одну з зазначених систем до модулю АСК ВП УЗ стане можливим підвищити якість роботи станційного диспетчера, що призведе в свою чергу до таких позитивних результатів:

Підвищення ефективності використання парку вагонів.

Прискорення складання графіка відправки вагонів і диспетчерських рішень.

Скорочення термінів збору, обробки і аналізу статистичної інформації про використання вагонів.

Збільшення ефективності функціонування станції.

Підвищення конкурентоспроможності станції і її вантажно-розвантажувальних послуг.

Висновки і пропозиції

У результаті проведеного аналізу існуючої технології планування роботи вантажної станції було виявлено ряд недоліків, зокрема стосовно методики прогнозування вантажопотоків, що не може забезпечити надійність і вірогідність прогнозу плану роботи станції на необхідному рівні із-за відсутності можливості врахування людського фактору при прийнятті оптимальних рішень для відтворення процесу оперативного корегування вагонопотоків.

Як свідчить проведений аналіз, до обов'язків станційного диспетчера не входять дії щодо прийняття управлінських рішень під час виникнення збоїв у роботі з обслуговування вантажних вагонів; дворівневе підпорядкування станційного диспетчера відтерміновує оперативне втручання в роботу станції у разі виникнення відхилень, що погіршує основні показники роботи станції і сприяє збільшення часу простою вантажних вагонів на станції, що знижує у кінцевому результаті ефективність її роботи. У ході проведеного аналізу було виявлено, що головною причиною простоїв вагонів на під'їзних коліях станції є нерівномірні обсяги навантаження щебеню клієнтами.

З метою покращення якості роботи диспетчера, що певною мірою визначає виконання плану роботи станції, скорочення часу простою вагонів, рекомендується розширити функціонал наявної автоматизованої системи управління вантажними перевезеннями - АСК ВП УЗ за рахунок впровадження сучасних виконавчих виробничих систем класів ERP, MES або RMS/IMS, що підвищить ефективність використання парку вагонів, прискорить процес складання графіків відправки вагонів і диспетчерських рішень, скоротить строки збору, обробки і аналізу статистичної інформації про використання вагонів і у кінцевому результаті підвищить ефективність функціонування станції і конкурентоспроможність її вантажно- розвантажувальних послуг.

Література