Класифікація ризиків залізничного транспорту

За сферою виникнення ризики поділяють на внутрішні і зовнішні [2, с. 34].

Внутрішні ризики обумовлені діяльністю самого підприємства і його контактної аудиторії. На рівень внутрішніх ризиків впливає ділова активність керівництва підприємства, вибір оптимальної маркетингової стратегії, політики і тактики і інші фактори: виробничий потенціал, технічне оснащення, рівень спеціалізації, рівень продуктивності праці, техніки безпеки і т. д. Зовнішні ризики безпосередньо не пов'язані з діяльністю підприємства і на їх рівень впливають фактори зовнішнього середовища організації такі, як: політичні, економічні, демографічні, соціальні, географічні тощо.

Наступна ознака класифікації ризиків підприємства - це тривалість впливу. За даною ознакою виділяють дві групи ризику:

— постійні ризики - ризики, характерні для всього періоду здійснення діяльності підприємства і пов'язані з дією постійних факторів;

— тимчасові ризики - ризики, що виникають періодично і зустрічається лише на окремих етапах здійснення економічної діяльності.

Основою для наступної класифікації ризиків є характер впливу на результати діяльності підприємства. Так, ризики поділяють на два види [2, с. 35-36]:

— чисті ризики (статистичні) характеризуються тим, що вони практично завжди несуть у собі витрати для підприємства. Причинами чистих ризиків можуть бути стихійні лиха, війни, нещасні випадки, злочинні дії, недієздатність організації тощо;

— спекулятивні ризики (динамічні) можуть нести в собі як втрати, так і додатковий прибуток. Їх причинами можуть бути зміна кон'юнктури ринку, зміна курсу валют, зміна податкового законодавства і інше.

За родом небезпеки виділяють техногенні (чи антропогенні), природні і мішані ризики [3, с. 28-29].

Техногенні ризики, породжені господарською діяльністю людини: аварійні ситуації, забруднення навколишнього середовища тощо.

Природні ризики не залежать від діяльності людини. До них належать переважно ризики стихійних лих: землетрусу, повені, урагану, тайфуну, удару блискавки, виверження вулкана і ін.

Мішані ризики - це події природного характеру, ініційовані господарською діяльністю людини.

За ступенем наслідків ризики поділяються на:

— припустимий ризик - це ризик рішення, у результаті невиконання якого підприємству загрожує втрата прибутку; у межах цієї зони підприємницька діяльність зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати є, але вони не перевищують розмір очікуваного прибутку;

— критичний ризик - це ризик, коли підприємству загрожує втрата доходу; інакше кажучи, зона критичного ризику характеризується небезпекою втрат, що перевищують очікуваний прибуток і в крайньому випадку можуть призвести до втрати всіх грошей, укладених підприємством у проект;

— катастрофічний ризик - ризик, коли виникає неплатоспроможність підприємства; утрати можуть дорівнювати активам підприємства. Також до цієї групи відносять будь-який ризик, пов'язаний із прямою небезпекою для життя людей чи виникненням екологічних катастроф [3, с. 28].

За характером діяльності, під час якої виникають ризики поділяються на виробничі, фінансові, комерційні й інноваційні.

Виробничий ризик - це ризик невиконання своїх зобов'язань і нормативних планів з виробництва товарів і послуг в результаті впливу як зовнішнього середовища, так і внутрішніх факторів. Причинами виробничих ризиків є: зниження запланованих обсягів виробництва і реалізації продукції внаслідок зниження продуктивності праці, простою обладнання, втрат робочого часу; збільшення матеріальних витрат через перевитрату матеріалів, сировини, палива, енергії; низька дисципліна постачань, перебої з паливом і електроенергією; фізичний і моральний знос устаткування тощо.

Комерційний ризик - це ризик, що виникає в процесі реалізації товарів і послуг, що зроблені чи куплені підприємцем. Основні причини виникнення комерційного ризику: зниження обсягів реалізації внаслідок падіння попиту на товар, втрати якості товару в процесі обертання (транспортування, зберігання), що приводить до зниження його ціни; підвищення витрат обертання в порівнянні з наміченими в результаті виплати штрафів, непередбачених відрахувань, збільшення закупівельних цін товарів, що закупає підприємство.

Фінансовий ризик - це ризик, що виникає при здійсненні фінансового підприємництва чи фінансових угод, виходячи з того, що у фінансовому підприємництві в ролі товару виступають або валюта, або цінні папери, або кошти. До фінансових ризиків в свою чергу належать: валютний ризик, кредитний ризик, інвестиційний ризик.

Інноваційний ризик - це ймовірність втрат, що виникають при вкладанні підприємством коштів у виробництво нових товарів (послуг), які можливо не знайдуть очікуваного попиту на ринку.

Залежно від основної причини виникнення ризиків вони поділяються на такі категорії [4, с. 29-30]: природні ризики - ризики прояву стихійних сил природи; екологічні ризики - ризики настання цивільної відповідальності за нанесення шкоди навколишньому середовищу; політичні ризики - ризики виникнення збитків, скорочення розмірів прибутку з причин зміни державної політики; транспортні ризики - ризики перевезення вантажів різними видами транспорту; майнові ризики - ризики псування майна підприємця з незалежних від нього причин; торговельні ризики - ризики збитків від затримки платежів, відмови від платежу, не поставки товару.

В наведених вище класифікаціях відсутній взаємозв'язок і системність, тобто ризики перераховуються підряд з поділом за ознаками. Недоліком наведених класифікацій також є відсутність прив'язки до конкретної галузі, сфери діяльності. Відзначимо, що тільки повна, докладна і грамотно складена з обов'язковим урахуванням особливостей сфери діяльності компанії класифікація ризиків змогла б показати менеджеру всі ризики компанії. На основі такої класифікації стає можливим аналіз виявлених ризиків і ефективна робота системи управління ризиками компанії, в тому числі застосування відповідних методів і прийомів управління конкретним ризиком.

В діяльності компаній реального сектора економіки, в тому числі залізничного транспорту, ризик виявляється виключно в реалізації негативних наслідків подій, що відбулися внаслідок впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища компанії. Саме такий зміст ризику лежить в основі методів (систем) управління ризиками в транспортних компаніях. Виходячи з цього запропоновано наступне визначення ризику - це потенційна небезпека виникнення негативних відхилень від запланованих результатів в процесі роботи компанії, які відбиваються на її основних економічних показниках, внаслідок невизначеності умов функціонування під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. Для вироблення систематизованого підходу і формалізації потенційних загроз діяльності залізничного транспорту проведемо класифікацію ризиків за джерелами їх виникнення. Відповідно до обраного критерію ризики діляться на зовнішні і внутрішні. Перелік основних ризиків, актуальних для вітчизняного залізничного транспорту, представлений в табл. 2 і табл. 3.

ризик залізничий транспортний ідентифікація

Таблиця 2. Зовнішні ризики діяльності залізничного транспорту

Таблиця 3. Внутрішні ризики діяльності залізничного транспорту

До зовнішніх ризиків належать:

- макроекономічні ризики - ризики, пов'язані з діяльністю Укрзалізниці (УЗ) як суб'єкта глобального ринку, що зазнає вплив з боку всіх галузей економіки і схильного до впливу зміни ринкової кон'юнктури;

- ринкові ризики - ризики, обумовлені діяльністю УЗ як суб'єкта вітчизняного і світового транспортних ринків і залежні від структурних, економічних, тарифних, техніко-технологічних, екологічних і інших змін у галузі залізничного транспорту й у транспортній сфері в цілому;

- фінансові ризики - напряму залежні від зовнішніх фінансово-економічних чинників і включають в себе ризики зміни значень параметрів фінансового ринку, таких, як процентні ставки, курси валют, вартість цінних паперів або товарів, а також ризики, що виникають у результаті невиконання контрагентами своїх зобов' язань в повні мірі;

- ризики в сфері трудових ресурсів - ризики, обумовлені несприятливою демографічною ситуацією в країні, дефіцитом якісних трудових ресурсів і посиленням диспропорцій в структурі працездатного населення;

- репутаційні ризики - ризики втрати ділової репутації УЗ і формування негативного ставлення до взаємодії з нею з боку потенційних партнерів і клієнтів;

- політичні ризики - ризики, пов'язані зі зміною політичної обстановки в Україні і в світі, із зміною режиму державного регулювання відносин власності, зміною українського і міжнародного законодавств;

- ризики реформування - ризики, пов'язані із зовнішніми загрозами функціонуванню залізниць, зумовленими проведенням структурної реформи на залізничному транспорті;

- техногенні і природно-кліматичні ризики - ризики, обумовлені можливістю виникнення стихійних лих і техногенних катастроф, що перешкоджають нормальному функціонуванню залізничного транспорту;

- науково-технічні і технологічні ризики - ризики, зумовлені розвитком науково-технічного прогресу, розробками нових технологій, матеріалів і впровадженням їх у виробництво і управління;

- нормативно-правові ризики - ризики, зумовлені несприятливим або недостатнім регулюванням відносин учасників ринку вантажних залізничних перевезень.

До внутрішніх ризиків залізничного транспорту належать:

— виробничо-технологічні ризики - ризики, пов'язані з організацією перевізного процесу, забезпеченням безпеки перевезень і наданням транспортних послуг необхідної якості;

- технічні і ресурсні ризики - ризики, пов'язані з технічним, ресурсним і інформаційним забезпеченням залізниць;

- інвестиційні ризики - ризики, пов'язані з вибором і обґрунтуванням вибору об'єктів інвестування і забезпеченням планової прибутковості інвестованих коштів;

— ризики структурних перетворень - ризики, пов'язані із очікуваною на залізничному транспорті структурною реформою, виділенням конкурентних сегментів ринку залізничних послуг, створенням і взаємодією зі створюваними дочірніми і залежними товариствами;

— фінансові ризики - ризики, пов'язані з ефективністю використання фінансових ресурсів, забезпеченням фінансової стійкості і незалежності залізничного транспорту;

- кадрові ризики - ризики, пов'язані з побудовою якісної і ефективної системи управління персоналом і мотивації працівників, забезпеченням залізниць необхідною кількістю висококваліфікованих трудових ресурсів, їх утриманням, використанням і безперервним професійним розвитком;

- управлінські ризики - ризики, обумовлені діяльністю з управління залізничним транспортом, обґрунтуванням, прийняттям і реалізацією управлінських рішень.

При проведенні роботи з управління ризиками зазначені класифікаційні групи можуть бути розширені у відповідності з конкретними завданнями і актуальними критеріями класифікації.

Висновки і пропозиції

В статті зроблена спроба виявити і систематизувати основні ризики, що виникають під час функціонування залізничного транспорту в Україні. Серед потенційних ризиків залізничного транспорту можна виокремити наступні:

- виробничі фактори ризику: ризик старіння основних виробничих фондів, і пов'язане з цим зниження безпеки руху, сезонність роботи і інші;

- фактори ризику фінансово-господарського стану залізниць: ризик збільшення собівартості перевезень, зростання вартості сировини, матеріалів, електроенергії, палива, тощо, ризики збільшення збитковості пасажирських перевезень;

- політичні і макроекономічні фактори ризику: ризики політичної нестабільності, ризик рецесії чи зниження темпів економічного розвитку, ризик зростання інфляції, конкуренція з іншими видами транспорту і залізничним транспортом інших держав.

Розроблена класифікація дає змогу чітко визначити місце конкретного виду ризику у їхній загальній системі і створити можливості для ефективного застосування відповідних інструментів і методів оцінки.

Література

1. Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків: Навч. посіб. За заг. ред Донець Л.І. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 472 с.

2. Івченко І. Ю. Економічні ризики: Навч. посіб. - Київ: «Центр навчальної літератури», 2005. - 304 с.

3. Старостіна А.О., Кравченко В.А. Ризик-менеджмент: теорія і практика: Навч.посіб. - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2004. - 200 с.

4. Иванов А. А., Олейников С. Я., Бочаров С. А. Риск-менеджмент. Учебно-методический комплекс. - М.: Изд. центр ЕАОИ, 2008. - 193 с.

5. Крихтіна Н. М., Северченко О. В. Аналіз і управління ризиками взаємодії з клієнтами на залізничному транспорті // Збірник праць V міжнародної НПК «Оптимум -2006» в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Частина 2. - Харків, 2006. - С. 200-206.

6. Санжиева Т. В. Классификация рисков судоходных компаний в интегрированной системе риск-менеджмента и BSC [Текст] / Т. В. Санжиева Экономика, управление, финансы: материалы II междунар. науч. конф. (г. Пермь, декабрь 2012 г.). - Пермь: Меркурий, 2012. - С. 200-203.

Размещено на Allbest.ru