Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан, тенденції розвитку міжнародних автомобільних перевезень вантажів

Семенюк О.В.

Анотації

Автомобільний транспорт загального користування як пiдгалузь галузi транспорту покликаний задовольняти потреби населення та суспiльного виробництва в автомобільних перевезеннях. Транспорт і зв'язок у світі прийнято вважати найдинамічнішим в розвитку. Та й Україна в цьому не виняток.

The motor transport of the general use as subindustry of industry of transport is called to satisfy requirement of population and public production in motor-car transportations. Transport and connection in the world it is accepted to consider most dynamic in development. And Ukraine in it not exception.

Україна є молодою державою, якій після здобуття незалежності довелося багато чого розпочинати з нуля. Це, зокрема, стосувалося й системи міжнародних автоперевезень та автосервісу - та інфраструктура, яка діяла на території України за часів СРСР, підпорядковувалась напряму Москві, відтак виходила за межі компетенції Мінавтотрансу УРСР. Наприкінці 1993 року в нашій країні було утворено Українське державне підприємство "Укрінтеравтосервіс", однією з функцій якого було створення системи автомобільного сервісу, спрямованого як на вітчизняних, так і на іноземних автоперевізників у національному масштабі. Оскільки вітчизняні автоперевізники на практиці почали стикатися із проблемами, вирішенню яких не навчають у вузах чи фахових училищах. Незважаючи на труднощі і перешкоди, які довелося здолати українським міжнародним перевізникам, в останні роки в Україні спостерігається динамічний ріст міжнародних автомобільних перевезень вантажів.

17 квітня на колегії Мінтрансзв'язку, присвяченій підсумку роботи галузей транспорту та зв'язку за перший квартал поточного року міністр транспорту та зв'язку України Микола Рудьковський у своєму виступі озвучив динаміку розвитку обох підвідомчих йому галузей. Ця динаміка виявилась позитивною в усіх сферах транспорту та зв'язку: усі вони демонструють неабиякий зріст. Так, за перший квартал поточного року в державі усього перевезено 152,5 млн тонн вантажів - порівняно з таким самим періодом минулого року зріст складає 116,8%. Із них залізничним транспортом перевезено усього 118,78 млн тонн (збільшення порівняно з першим кварталом минулого року - 115,66%), автомобільним - 32,27 млн тонн (збільшення - 121,73%). Більшу динаміку зросту демонструє лише галузь зв'язку, послуг якої протягом першого кварталу було надано на суму 9278,6 млн грн. та обсяги яких, порівняно з першим кварталом минулого року, зросли на 133,2%.

З наближенням кордонів Євросоюзу до України значно активізувалась зовнішньоекономічна діяльність підприємств Рівненщини. Збільшується кількість вітчизняних підприємств, які виходять на світові ринки товарів та послуг, розвивається мережа іноземних партнерів. Якісна структура імпорту носить сировинний характер, в той час коли з області все більше вивозиться готових товарів.

У 2006р. експорт товарів з Рівненщини становив 622,2 млн. дол., імпорт - 933,8 млн. дол. Порівняно з 2005р. експорт зменшився на 1,6%, або на 10,4 млн. дол., імпорт - на 17%, або на 191,8 млн. дол. (у 2005р. відносно 2004р. експорт зріс на 28,4%, імпорт скоротився на 61,8%). Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 311,6 млн. дол. (у 2005р. - 493 млн.дол.).

Експорт товарів у країни ЄС у 2006р. становив 413,5 млн. дол. (66,5% від експорту області за цей період), імпорт - 701,5 млн. дол. (75,1% імпорту Рівненщини). Порівняно з 2005р. експорт у ці країни зріс на 1,3 млн. дол. (на 0,3%), імпорт - на 152,5 млн. дол. (на 27,8%).

У торгівлі з країнами СНД експорт відносно 2005р. зріс на 15,3% і становив 131,1 млн. дол., імпорт склав лише 53,9% обсягу 2005р. - 97 млн. дол. Питома вага країн СНД у обласному експорті становила 21,1%, в імпорті - 10,4% (у 2005р. - відповідно 18% та 16%).

Експортні операції упродовж 2006р. здійснювали 836 суб'єктів підприємницької діяльності. Географія експорту налічувала 86 країн світу. Найбільші обсяги експортованої продукції припали на Німеччину - 81,7 млн. дол. (13,1% обласного експорту), Данію - 74,4 млн. дол. (12%), Російську Федерацію - 68,8 млн. дол. (11,1%), Польщу - 49,2 млн. дол. (7,9%), Бельгію - 39,3 млн. дол. (6,3%), (див. рис.1).

Рис.1. Розподіл обсягів експортної продукції між країнами у період 2006 року. транспорт перевезення автомобільний

Зі 112 країн, з якими здійснювалися імпортні операції, найбільші обсяги припали на Польщу (212,8 млн. дол., 22,8% обласного імпорту), Німеччину (166,5 млн. дол., 17,8%), Російську Федерацію (77,6 млн. дол., 8,3%), Італію (61,7 млн. дол., 6,6%), (див. рис.2).

Рис.2 Обсяги імпортних операцій між країнами за 2006 рік в млн. дол.

Імпортні операції у 2006р. здійснювали 1587 підприємств та приватних підприємців.

Упродовж 2006р. зовнішньоекономічні операції з давальницькою сировиною здійснювались переважно за схемою "імпорт давальницької сировини - експорт готової продукції". За цей період на переробку промисловим підприємствам області поступило давальницької сировини на 152,1 млн. дол., що склало 16,3% імпорту області. Готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, експортовано на 196,4 млн. дол. (31,6% експорту). З давальницькою сировиною працювали переважно швейні підприємства області: 81,3% експорту готової продукції (159,7 млн. дол.) та 74,4% імпорту давальницької сировини (113,2 млн. дол.) складали текстиль та текстильні вироби.

Основними партнерами в операціях з давальницькою сировиною були країни Європи - Данія, Німеччина, Італія, Польща, Бельгія.

Поточний рік є плідним у частині регулювання відносин у сфері автомобільного транспорту та вироблення єдиної політики в цьому напрямку. У державі створена й діє система органів державного регулювання та контролю, у якій кожен із учасників має відповідні функції.

Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації.

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Мінтрансзв'язку забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та відповідні структурні підрозділи виконавчих органів обласних державних адміністрацій та міст.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, є Закон України "Про автомобільний транспорт". Цей Закон набув чинності 2001 року. Стаття 66 цього Закону передбачає, що в пунктах пропуску через державний кордон України контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом проводить служба міжнародних автомобільних перевезень центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту. Таким чином, виникла ситуація, коли державні контрольні функції, виконання яких, згідно із зазначеним Законом України, покладено на центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, фактично виконувало державне підприємство "Укрінтеравтосервіс", оскільки служби міжнародних автомобільних перевезень в пунктах пропуску через державний кордон України існували як його структурні підрозділи. Поєднання в одному державному підприємстві ознак суб'єкта господарювання, а також органу виконавчої влади, свідчить про порушення вимог чинного законодавства. При цьому відшкодування витрат, пов'язаних з оформленням, видачею дозволів на поїздки по територіях іноземних держав при виконанні міжнародних автомобільних перевезень, що отримувало підприємство за виконання державних функцій, розподілялись на все підприємство, спрямовувались на утримання структурних підрозділів, які здійснювали господарські функції, чим порушувались вимоги чинного законодавства. Звичайно, цей факт безпосередньо впливав на вартість відшкодування перевізниками витрат, пов'язаних з оформленням дозволів.

З метою виходу із ситуації, що склалась, усунення встановлених порушень, а також удосконалення системи державного регулювання і контролю у сфері міжнародних автомобільних перевезень, створення прозорої схеми забезпечення українських перевізників іноземними дозволами для перевезення вантажів у міжнародному сполученні і було рішення про виділення зі складу УДП "Укрінтеравтосервіс" Служби міжнародних автомобільних перевезень в окрему структуру - державне підприємство, з подальшим наданням йому статусу державного органу виконавчої влади. Зазначене рішення знайшло своє відображення у наказі Міністерства транспорту та зв'язку України від 17.10.2005 р., яким передбачено проведення відповідної реорганізації УДП "Укрінтеравтосервіс" та вжиття ряду пов'язаних із цим заходів. Однією із причин ухвалення такого рішення була також проблема спрощення й оптимізації процедури перетину кордону перевізниками, а також перенесення всіх видів контролю безпосередньо в пункти пропуску.

Внаслідок проведених наприкінці 2006 та початку 2007 року ряду активних заходів щодо спрощення процедури оформлення дозволів досягнуто значного зменшення вартості зазначених послуг.

Усі зміни, що відбуваються у системі організації міжнародних перевезень, направлено лише на її вдосконалення та назустріч вітчизняним перевізникам, і здійснюються на виконання вимог чинного законодавства.

Так, 7 квітня 2006 року набув чинності Закон України "Про внесення змін "Про автомобільний транспорт". Для державного підприємства "СМАП", наділеного державними повноваженнями по контролю за здійсненням міжнародних автомобільних перевезень, набуття чинності цього Закону мало досить велике значення. Адже основною спрямованістю Закону є створення системи державного регулювання діяльності автомобільного транспорту, яка гарантує безпеку і належну якість перевезень.

Правові норми, що визначають вимоги до організації міжнародних перевезень гармонізовано з європейськими нормами і спрямовано на створення сприятливих умов для вітчизняних перевізників та підвищення їх конкурентоспроможності з нерезидентами України. Це стосується вимог до транспортних засобів, їх оснащення, екологічних характеристик та характеристик енергоспоживання, а також до водіїв і перевізників щодо їх професійної підготовки з широкого кола правових норм з міжнародних транспортних сполучень.

Як один із кроків приведення національного законодавства у відповідність до міжнародного, а також для забезпечення конкурентоспроможної роботи українських перевізників за кордоном було прийнято Закон "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)", що регулює час роботи та відпочинку водіїв-міжнародників. Крім того, на завершальному етапі була проведена робота по приєднанню України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (так звана Конвенція СМР).

Міжнародні автотранспортні перевезення є важливою складовою і не тільки української економіки, але й господарського комплексу всіх держав євразійського субконтиненту. Адже сьогодні у Євразії склався своєрідний "розподіл праці": держави Старої Європи споживають сировину й напівфабрикати, які виробляються в СНД, та постачають готову продукцію на ринки тих-таки східноєвропейських та пострадянських держав. Оскільки в економіках як Євросоюзу, так і СНД велику роль відіграє малий та середній бізнес, вантажні автотранспортні перевезення серед вантажовласників популярні протягом тривалого часу, на них спостерігається сталий попит. Далеко не кожна компанія споживає сировину чи виробляє продукцію ешелонними нормами.

За деякий час після виходу на міжнародний ринок де в чому розширилася географія і стали транспортувати вантажі з Європи до третіх країн: Росії, Казахстану і навіть Киргизії. Якщо говорити про номенклатуру вантажів, то з Європи перевозяться товари народного споживання, зокрема, побутову техніку, предмети домашнього вжитку (наприклад, меблі), а також промислове та сільськогосподарське обладнання. А до Європи транспортується зазвичай сировина та напівфабрикати: так, типовими вантажами є із України - металопрокат та пластмаси, із Росії - фанера та пиломатеріали, із Казахстану - шкури тварин. Зрозуміло, з цієї сировини чи напівфабрикатів у тій же Італії виробляють водонагрівачі, газові плити чи ті самі пральні машини, меблі та взуття, які ми веземо на Схід - тобто до України, Росії та Центральної Азії. Отже, на євразійському субконтиненті наша компанія відіграє роль такого собі містка між підприємцями Заходу та Сходу. Інтенсивність вантажопотоку на цьому напрямку така, що сьогодні більшість наших вантажів перевозяться саме до та з третіх країн.

Така робота не є безхмарною - проблем у міжнародних автоперевізників, на превеликий жаль, вистачає. Держави Сходу та Заходу намагаються надавати своїм автоперевізникам певні преференції, тобто захищати свій ринок від чужих (а значить, і від українських) перевізників. Італія повністю припинила видачу дозволів на треті країни, Росія також включила Італію в обмеження по дозволах, як з одним, так і з чотирма обмеженнями. У зв'язку з цим на італійському напрямку було прийнято рішення терміново переорієнтувати частину автопарку на перевезення до Росії не з Італії, а із Франції - цієї країни поки що немає у російському списку вилучень. Так сталося, що на той час Україна вже вела переговори з французьким експортером. Крім того, задля підвищення ефективності перевезень у своєму пакеті замовлень збільшили обсяг вантажних перевезень безпосередньо в Україну.

Ще одна проблема - ціна палива. Протягом останніх років вона збільшилась у кілька разів - а в результаті складова паливно-мастильних матеріалів досягає 40% ціни фрахту. Це аж ніяк не можна назвати нормальним. Зрозуміло, що можуть заперечити: мовляв, у Польщі вартість палива є ще вищою, проте польські перевізники на рівних конкурують з українськими, подекуди пропонуючи нижчі ставки фрахту. Однак Польща - член Європейської Спільноти, а в Євросоюзі практикується повернення перевізникам ПДВ, яке входить у вартість палива. Якщо зауважити, що в деяких державах ЄС різноманітні податки складають 2/3 від вартості палива, можна зрозуміти, що Україна з європейськими перевізниками перебуває у не зовсім рівних умовах - адже нам ПДВ за використане паливо ніхто не повертає. Транзитні перевезення ПДВ не оподатковуються, але паливо на території України ми купуємо за ціною, в яку закладено 20% податку на додану вартість. А перспектива подальшого подорожчання палива в Україні може просто поставити наших перевізників на коліна-якщо перевезення стануть збитковими, українськими автошляхами вантажі возитиме хто завгодно, окрім нас.

Автомобільний транспорт є могутнім сектором української економіки, що обслуговує практично всі галузі господарства і всі шари населення, сприяє розвитку транспортно-економічних зв'язків і якості життя населення.

Керуючись цими задачами, Міністерство транспорту та зв'язку України шляхом реалізації єдиної економічної, інвестиційної, науково-технічної і соціальної політики формує ринок транспортних послуг. Сьогодні повністю забезпечуються потреби народно-господарського комплексу і населення в перевезеннях, у тому числі й на автомобільному транспорті.

Одним із основних завдань галузі автомобільного транспорту на період 2005-2015 років є створення належних умов для входження українських міжнародних перевізників в європейську транспортну систему.

В період з 1992 по 2006 рік налагоджені взаємовідносини в міжнародному автомобільному сполученні з 48 країнами.

Головним завданням Міністерства транспорту являється забезпечення роботи перевізників.

Подальшому розвитку міжнародних автомобільних перевезень сприяло би вирішення на законодавчому рівні такого проблемного питання, як створення механізму економічного сприяння оновленню рухомого складу автомобільного транспорту, що відповідає вимогам Європейського Союзу.

Кількість вантажних транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення складає більш, як 21 тис. одиниць, з яких 14 тис. відповідають екологічним вимогам Євро-2 та Євро-3.

Загальна кількість автомобілів у міжнародних перевізників - членів АсМАП України у 2006 році становить 19230 автомобілів, що відповідає , з них:

29,5% - 4320 - неекологічні Євро- 0;

9,5% - 3204 - автомобілів відповідають стандартам Євро-1;

46,8% - 8439 - автомобілів відповідають стандартам Євро-2;

14,2% - 3267 - автомобілів відповідають стандартам Євро-3,

а кількість причепів, призначених для перевезення контейнерів становить 442 одиниці.

Рис.3. Динаміка зростання кількості транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення.

Сучасний етап розвитку економіки України веде до зростання малого та середнього бізнесу. Укладання договорів українськими перевізниками з іноземними партнерами щодо надання послуг на міжнародні перевезення, придбання та оновлення нового рухомого складу українськими перевізниками характеризується зростанням обсягів перевезень українськими перевізниками та витіснення з ринку транспортних послуг іноземних перевізників. Обсяги перевезення вантажів визначають за обсягами суспільного виробництва і територіальним розподілом матеріальних і товарних ресурсів. Тенденції до спаду виробництва позначалися на обсягах перевезень. Крім того, з розвитком певних видів транспорту відбувся перерозподіл перевезень вантажів з метою забезпечення їх ефективності.

Рис.4. Динаміка росту міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом за період з 1995 по 2006 роки.

За період 2006 року значно збільшено кількість автоперевезень вантажів - 460 тис. перевезень. Кількість зареєстрованих автотранспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення постійно зростає.

Робота транспорту становить матеріальну основу географічного і міжнародного поділу праці. Транспорт забезпечує зв'язки між виробництвом і споживанням задовольняє потреби населення в перевезеннях, має велике оборонне значення.

Література

1. Інформаційно-аналітичний вісник Державного Департаменту автомобільного транспорту "Перевізник" 6/2007.

2. Інформаційно-аналітичний вісник Державного Департаменту автомобільного транспорту "Перевізник" 8/2007.

3. Про автомобільний транспорт: Закон України від 23 лютого 2006 року.

4. Про транспорт: Закон України,10 листопада 1994 року//Голос України.-1995 11 січня №5.

5. Європейська угода, що стосується роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення від 1 липня 1970 року. Укладена в Женеві, набула чинності 5 січня 1975 року.

6. Журнал "АвтоКонтинент" 7/2006.

7. Інформаційно-аналітичний вісник Державного Департаменту автомобільного транспорту "Перевізник" 9/2006.

Размещено на Allbest.ru