Вплив транспортної інфраструктури на функціонально-просторову організацію міста Рівне

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив транспортної інфраструктури на функціонально-просторову організацію міста Рівне

Шолудько М., доцент

(Національний університет водного

господарства та природокористування)

У статті проаналізовано основні тенденції розвитку транспортної інфраструктури міста Рівне, та прилеглих об'їзних доріг.

In the article the basic tendencies of development of infrastrouctouri of city Rivne and adjoining detour roads are analysed.

Місто Рівне є досить значним залізничним і автодорожнім транспортним вузлом. Територія міста в існуючих межах становить 5824 га (58,2 км²). Щільність населення на 1 км² складає 42чол.,що майже вдвічі нижче відповідного показника по Україні (82 чол.), і значно нижче показника по Рівненській області (59 чол.). Це є наслідком того, що постановою Верховної Ради України від 3 лютого 1998 р. № 67/98 ВР в межі міста включено 2042 га, з яких 1425,6 га - землі, які використовуються у сільському господарстві і є резервом для містобудівного розвитку Рівного.

Забудовані території складають лише 54 % від території міста. Значний відсоток (39,0 %) припадає на сільськогосподарські землі.

Забудова міста являє собою компактну планувальну структуру яку посередині розтинає навпіл магістральна залізниця. Промислові підприємства, які здебільше зосереджуються в північній частині міста, майже не впливають на житлову забудову. Транспортні зв'язки сельбищних територій з місцями прикладання праці мають значну протяжність.

Через залізничний вузол Рівне пролягають міжнародні транспортні коридори: Балтійське-Чорне море (через Ягодин на західному кордоні, Шепетівку та Одесу); Крітський №5 (через Чоп, Львів, Здолбунів, Рівне, Сарни на Мінськ). Через ст. Здолбунів пролягає транспортний коридор Європа-Азія (через Мостиську на західному кордоні, Здолбунів, Фастів, Дебальцеве) [1].

Згідно з планами Укрзалізниці основними заходами щодо розвитку залізничного транспорту є:

1) електрифікація лінії Ягодин-Ковель-Рівне на період до 2020 р.;

2) будівництво швидкісної лінії європейської колії 1435 км Ягодин-Шепетівка (на Київ) на період до 2050 року.

Будівництво нової ділянки цієї лінії відбуватиметься на першому етапі на ділянці Київ-Житомир і потім до Шепетівки. А далі (на Здолбунів, Рівне, Ковель) буде виконано реконструкцію існуючої залізничної лінії з розрахунку на швидкість руху поїздів 160 км/год [1].

На досить віддалену перспективу буде здійснено будівництво швидкісної лінії від Шепетівки на Луцьк, Ягодин. Наразі конкретних проектних розробок пролягання траси цієї ділянки залізничної лінії Укрзалізницею не виконано.

Відповідно до пропозицій розвитку мережі автодоріг України до 2020 року (Укрдіпродор) очікувана перспективна інтенсивність руху автотранспорту на підходах до міста становитиме (тис. авт./добу): на Київському напрямку - 30,7, Львівському - 23,4, Луцькому - 9,1, Сарненському - 7,4 [4].

Інтенсивний транспортний потік з Київського напрямку тяжітиме не тільки до Львівського напрямку, але і до Луцького з подальшим рухом до прикордонних північно-західних переходів через Устилуг, Ягодин і Доманеве (на Брест).

В південно-східній частині міста сформована існуюча об'їзна автодорога ІІ технічної категорії, яка з'єднує між собою автодороги Сарненського. Київського, Старокостянтинівського і Львівського напрямків. Водночас ця автодорога є складовою ланкою автодоріг міжнародних транспортних коридорів,які реконструюються, за такими маршрутами:

Крітський №3: Краківець-Львів-Рівне-Житомир-Київ;

Крітський №5: (з відгалуженнями):Косини-Чоп-Стрий-Львів-Рівне-Сарни-

Мінськ,Сторожниця-Ужгород-

Мукачеве;

Європа-Азія: Краківець-Львів-Рівне-Житомир-Київ-Полтава-Харків-

Дебальцеве - Ізварине [1] (рисунок).

Найбільш навантаженою є ділянка об'їзної автодороги між Київським і Старокостянтинівськими напрямками, де середньорічна добова інтенсивність становить 8600 авт./добу [1].

Існуючі технічні параметри автодоріг на підходах до міста на сьогодні забезпечують умови проходження транспортних потоків.

На відстані 3 км від території міста на південно - західному (Львівському) напрямку знаходиться аеропорт місцевого значення, Пропускна спроможність аеропорту 200 пасажирів за годину. У 1990 році з аеропорту було відправлено 142,5 тис. пасажжирів, а у 2000 році лише 0,3 тис. В останні роки аеропорт фактично не працює [1].

Таким чином, зовнішні пасажироперевезення здійснюються залізничним і автомобільним видами транспорту.

Магістральна вулично-дорожна мережа міста за своєю схемою близька до радіально - кільцевої. Основний діаметр міської мережі - вул. Соборна - Київська з відгалуженнями на Львівському напрямку - вул. Дубенська - Січових стрільців, на Сарненському напрямку - вул. Міцкевича - Гагаріна, на Здолбунівському напрямку - вул. Чорновола, на Острозькому напрямку (через с. Оженин) - вул. Мірющенка - Курчатова - Рівненська.

Рисунок. Схема існуючої мережі автомобільних доріг за напрямками міжнародних транспортних коридорів України

Умовні позначення

Зазначені магістральні вулиці, а також вул. кн. Володимира - вул. Млинівська, функціонально є магістралями загальноміського значення, які мають виходи на зовнішню мережу автодоріг і несуть найбільше транспортне навантаження. Ці магістралі мають недостатні габарити проїзних частин(10,5-12 м), особливо у центральній частині міста, де має місце затиснена забудова. До того ж, адміністративно обмежується рух автотранспорту на вул. Соборній у центральній частині. Внаслідок цього транспортні потоки рухаються на зв'язку між вул. Кіквідзе і вул. Пересопницькою через залізничний переїзд з великими затримками і ускладненнями. Залізнична колія і станція розчленовують територію міста на дві частини: західну і східну. Незважаючи на наявність дублюючих вул. Соборну зв'язків із шляхопроводами через залізничну колію на вулицях Бандери - Поповича, Басівкутській, кн. Володимира - Млинівській, транспортні зв'язки між цими частинами міста утруднені з причини недостатніх габаритів проїзних частин на цих вулицях і шляхопроводах. До того ж, відстань між естакадою на вул. Соборній і шляхопроводом на вул. Млинівській становить 2,6 км і є занадто великою. Загальна довжина магістральних вулиць становить 80,6 км, у тому числі магістралей загальноміського значення 35,2 км. Щільність магістральної вуличної мережі становить 2,2 км/км², що свідчить про достатньо високий рівень її розвитку у планувальному відношенні. Але технічний рівень магістралей та штучних споруд на них є недостатнім. Є проблеми також в системі організації руху в центральній частині міста. Зважаючи на це, генеральним планом м. Рівне передбачається будівництво північної ділянки об'їзної дороги довжиною 9,4 км від автодороги М-21 (на Сарни, Городище) в районі примикання місцевої автодороги на Вел. Житин до Луцького напрямку (в районі примикання місцевої автодороги на Вел. Олексин і вздовж цієї дороги). На значній ділянці траса північної об'їзної дороги пролягає вздовж високовольтної ЛЕП. До цієї північної дороги підключаться дві міські магістральні вулиці (Черняка і Князя Володимира - Олексинська), що сприятиме більш раціональному розподілу транспортних потоків, які прямуватимуть у східну частину міста і його промислові зони із зовнішньої мережі автодоріг.

Таким чином, відведення транзитних транспортних потоків з усіх напрямків магістральних автодоріг за межі міста значно покращить умови функціонування міської магістральної мережі. У відповідності до пропозицій “Діпромісто”,викладених у генплані міста, необхідно проектувати північну ділянку об'їзної дороги за параметрами І технічної категорії з можливою поетапною реалізацією: спочатку ІІ категорії із земляним полотном під І категорію, а на перспективу розширити проїзну частину до параметрів І категорії. Для більш точного визначення параметрів північної ділянки об'їзної дороги, а також її положення у плані потрібна розробка ТЕО спеціалізованим дорожнім інститутом. Існуючу об'їзну автодорогу передбачається реконструювати за параметрами І технічної категорії.

На всіх перетинах об'їзної автодороги з усіма виходами з міста передбачаються транспортні розв'язки в різних рівнях. На І етап передбачається будівництво транспортних розв'язок на перетинах існуючої об'їзної автодороги з Київським і Львівським напрямками автодоріг. Розроблено ТЕО транспортної розв'язки на перетині об'їзної зі Старокостянтинівським напрямком автодороги М - 21.

Розвиток зовнішньої автодорожньої мережі сприятиме розширенню автобусних маршрутів. Міською адміністрацією заплановано будівництво автостанції на вул. Кіквідзе, 34 з добовим відправленням 425 рейсів міжміського і приміського сполучення. Для цих перевезень буде задіяно 70 автобусів [1].

За пропозиціями містобудівельної ради міста передбачається будівництво трьох нових автостанцій: на вул. Київській (в районі “Басівщини”) і на вул. Дубенській (на захід від вул. Макарова), в районі залізничного вокзалу. Існуюче приміщення автовокзалу по вул. Соборній перепрофілюється під торговий центр.

Для вирішення існуючих транспортних проблем і забезпечення оптимальних і збалансованих зв'язків з районами нової житлової забудови як в межах міста так і за межами - в приміських зонах, необхідно провести ряд організаційно-технічних заходів по реконструкції і технічному переоснащенню існуючих транспортних вулиць і магістралей, збільшення їх пропускної здатності. Для цього генеральним планом передбачається:

1. підвищення пропускної спроможності основного діаметра міста - вул. Соборної - вул. Київської з розширенням проїзної частини до 4-ох смуг (15-16 м), а у центральній частині до 14 м; на перетині вул. Соборної з вул. Млинівською на перспективу буде побудована транспортна розв'язка на різних рівнях з тунелем у напрямку виходу на Луцьк. На перетині вул. Соборної з вул. Дубенською і вул. Коцюбинського - транспортна розв'язка в середньому рівні. Реконструкція існуючої естакади по вул. Соборній з розширенням до 4-ох смуг руху. Улаштування транспортної розв'язки з естакадними з'їздами на зв'язках з вул. Кіквідзе - вул. Здолбунівською. Це стримає зростання транспортних потоків безпосередньо через центральну зону і водночас суттєво покращить транспортні зв'язки з вулицями Кіквідзе, Миру, Набережна тощо в обхід центрального ядра. При цьому залізничний переїзд на вул. Пересопницькій закривається;

2. реконструкція шляхопроводів через залізничні лінії на вул. Князя Володимира до 4-ох смуг руху і будівництво транспортної розв'язки на перетині з вул. Млинівською;

3. організація нового широтного транспортного зв'язку між вул. Князя Володимира і вул. Дубенською з естакадою (через північну горловину станції Рівне) довжиною 600 м з підходами у підпірних стінах 400 м. Загальна довжина нової ділянки магістралі від вул. Князя Володимира до вул. Дубенської з естакадою включено 1,9 км.

По даним інституту “Діпромісто” загальна вартість нової широтної магістралі у сучасних цінах орієнтовно становить 66270 тис.грн.,у тому числі естакади з підходами у підпірних стінах - 62350 тис.грн. Враховуючи високу вартість і складність будівництва цей захід може бути реалізований на перспективу.

4. організація південного широтного транспортного зв'язку на подовженні вул. Макарова вздовж північної межі площадки нової житлової забудови “Тинне” з підключенням до вул. Басівкутської (перед мостом через р. Устя) і виходом на вул. Мірющенка. На перетині вул. Січових стрільців з вул. Макарова і її подовженням передбачена транспортна розв'язка в одному рівні з розширеними підходами, а на перетині із залізничною лінією Рівне-Здолбунів - шляхопровід (під залізницею) і транспортні розв'язки на перетинах з магістральними вулицями, які запроектовано з обох сторін залізничної лінії;

5. організація меридіональних транспортних зв'язків:

а) вул. Біла (від вул. Млинівської) з будівництвом нової магістралі вздовж залізниці, далі по трасі вул. Дворецькій (в район Басів Кут), по вул. Присадибній, будівництво нового виходу з міста з підключенням до транспортної розв'язки на різних рівнях на перетині з південною об'їзною автодорогою і Старокостянтинівським напрямком автодороги М-21; проїзна частина 15 м;

б) вул. Черняка - Грушевського - Відінська продовжується в північному напрямку до північної об'їзної автодороги і у південному напрямку через район нової житлової забудови з підключенням до вул. Чорновола;

в) магістральна вулиця Князя Володимира через вул. Олексинську матиме вихід на північну об'їзну автодорогу через транспортну розв'язку;

г) реконструкція вул. Кіквідзе - вул. Здолбунівської з подовженням цієї районної магістралі вздовж залізниці в зону відпочинку до вул. Дачної. Через транспортний вузол з вул. Басівкутською і під існуючим шляхопроводом забезпечується можливість пропуску транспортних потоків,(в тому числі рух автобусів від нової авто станції на вул. Кіквідзе) по новій магістралі загальноміського значення на подовженні вул. Дворецької до південної об'їзної дороги.

Згідно розрахункових показників, виконаних інститутом “Діпромісто” загальна довжина магістральних вулиць на розрахунковий період становитиме 125 км, у тому числі магістралей загальноміського значення 55,5 км. Щільність вуличної мережі становитиме 2,7 км/км².

На І етап (2010 р.) довжина магістралей збільшиться на 11,2 км і становитиме 91,8 км, а щільність магістралей мережі - 2,3 км/км².

Реалізація зазначених заходів дозволить значно покращити транспортні зв'язки між віддаленими районами міста, як між собою, так і з мережею зовнішніх об'їзних автомобільних доріг, більш рівномірно розподілити транспортні потоки на міських магістралях і, що особливо важливо, стримати зростання інтенсивності руху через центральне ядро міста і розосередити його на периферію.

транспортна інфраструктура місто

Література

1.Генеральний план міста Рівного. м. Київ “Діпромісто” 2003 р.

2.Правила забудови міста Рівного. м.Рівне Виконком Рівненської міської ради. 2006 р.

3.ДБН 360-92. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. м.Київ 1992 р.

4.Пропозиції розвитку мережі автодоріг України. м.Київ. Укрдіпродор 2000 р.

Размещено на Allbest.ru