Авіаційна наземна техніка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Авіаційна наземна техніка

Літнє наземне кондиціювання ПС

Проаналізуємо функціональні вимоги до кондиціонування повітря (охолодження) ПС, призначеної для обслуговування серійних ВС.

Установка повинна бути змонтована на відповідному шасі.

Зазначена установка повинна складатися з джерела живлення, первинного двигуна, компресора, випарника конденсатора, клапанів теплового розширення, обдувочной короба, вихідного шланга, штуцера подачі повітря, клапана прискореного зливу, керуючих клапанів, клапанів зарядки охолоджувальною рідиною і приладдя.

Конструкція установки повинна передбачати можливість повного управління роботою установки на борту ПС однією людиною. Установка повинна бути розрахована на буксирування за допомогою тягача перегону зі швидкістю до 25 км / ч.Габарітний радіус повороту не повинен перевищувати 3,5 м.2.

Буксирне водило має підніматися вручну з самофіксації і спрацьовуванням в даному положенні. Крім того, слід передбачити можливість спрацьовування стоянкового гальма в повністю опущеному положенні.

Джерело живлення для приведення в дію компресора повинен мати номінальну потужність, що задовольняє всім потребам в електроенергії для забезпечення роботи компресора, вентилятора конденсатора і нагрівача. Крім того, джерело повинен володіти достатньою перевантажувальної здатністю, що відповідає максимальним потребам в електроенергії.

Установка повинна бути розрахована на безперервну роботу при максимальній вихідній потужності протягом не менше 8 годин.

Швидкість вентиляції повинна відповідати обслуживаемому ВС.

Система охолодження повинна бути розрахована на подачу повітря в температурному діапазоні від 1 ° С до 5 ° С при вимірюванні на штуцері ВС. Система охолодження повинна мати мінімальну здатність зменшення температури в кабіні ПС в діапазоні 50 ° С протягом максимального часу (45 хвилин) від початкового запуску і повинна забезпечувати підтримку постійної температури в діапазоні від 19 ° С до 21 ° Св кабіне. Сістема охолоджуючої рідини повинна мати наступні характеристики:

a) Компактну конструкцію;

b) Достатню захист від коливань;

c) Клапан зарядки охолоджувальною рідиною;

Клапан (и) тиску для попередження подачі в напрямку випарника в разі низхідній і зворотної подачі насоса при запуску; e) Клапан (и) тиску для попередження утворення осаду охолоджуючої рідини при запуску;

f) Сушарка холодильника;

g) Рідинний переохолоджувач;

h) Терморегулятор для автоматичного регулювання заданої температури повітря, що подається;

i) Запобіжний пристрій для збору рідин при переливу;

j) Відповідний продувочний вентиль.

Компресор повинен мати такі характеристики:

a) Органи управління для автоматичного регулювання продуктивності насоса відповідно до навантаження;

b) Сумісність з постійною швидкістю обертання джерела живлення;

c) бистросоединяемие / швидкороз'ємний штуцер відповідної конструкції; d) Здатність безперешкодного відключення в тому випадку, якщо потрібно тільки вентиляція.

Конденсатор повинен мати такі характеристики:

a) Конструкція, що забезпечує належну конденсацію охолоджуючої рідини;

b) Використання повітря для теплообміну;

c) Вентилятор конденсатора для нагнітання повітря по змеевикам конденсатора;

d) Кожух вентилятора для досягнення оптимальної витрати повітря;

e) Муфта вільного ходу.

Випарник повинен мати такі характеристики:

a) Сумісність з вимогою до максимальному навантаженні;

b) Ізоляція для забезпечення достатнього захисту від погодних умов.

Нагрівач повинен мати такі характеристики:

a) легкознімний повітряний фільтр заборника, призначений для запобігання системи ВС від впливу сторонніх речовин;

b) Здатність поглинати удари і коливання в разі раптового виходу з ладу джерела живлення.

Параметри расход повітря для подачі на ВС відрізняються від одного типу судна до іншого. Потік повітря в системі кондиціонування кожного ВС характеризується парою "тиск, витрата повітря", що забезпечується зарахунок конкретної адаптації вентилятора (форма лопаток, швидкість обертання). Іншими словами, кожен тип вентилятора має "характеристическую" криву тиску / витрати, яка може або не може відповідати вимогам ВС. Увага прикута до того факту, що ретельне вивчення даного чинника і оптимальний вибір вентилятора для зазначеного типу ВС будуть мати першорядне значення. Оптимізація вентилятора повинна забезпечувати якомога більшу близькість оптимальної робочої точки (тиск / витрата) для кожного типу ПС (відповідно до визначення, наведеного вдокументе "Розробка обладнання" фірми-виробника ВС) до "характеристичної" кривої вентилятора. Оптимізація повинна розглядатися для всіх типів ВС, які можуть обслуговуватися.

З'єднання охолоджувача і ВС має мати такі характеристики:

a) Напірний шланг з відповідною продуктивністю і мінімальною довжиною 10 м, приєднаний до виходу труби випарника і розрахований на попередження витоку кондиціонованого повітря за межі нормального робочого діапазону;

b) Стандартний бистросоединяемие / швидкороз'ємний штуцер на напірному кінці шланга;

c) Відповідне місце для зберігання шланга із захистом від атмосферних впливів, розраховане на обслуговування однією людиною;

d) Клапан прискореного спорожнення, що забезпечує безпечне відключення від максимальної витрати повітря і тиску; e) Напірний шланг з достатнім захистом від стирання.

Слід передбачити наступні захисні системи:

a) Захист компресора від ненормального тиску і втрати мастила;

b) Перемикач високого / низького тиску охолоджуючої рідини;

c) Пристрій, що забезпечує правильне включення джерела живлення;

d) Аварійне вимикання джерела живлення.

Прилади та органи управління повинні бути відповідно позначені і строго виразно розділені між джерелом живлення і системою охлажденія.На панелі управління повинні бути встановлені наступні пристрої:

a) Покажчик температури охолоджуючого повітря;

b) Засіб регулювання зливу;

c) Зелений світлосигналізатори включеного охолодження;

d) Червоний миготливий світлосигналізатори несправності установки;

e) Система запуску / зупинки двигуна із запобіжною блокуванням; f) Вимикач охолодження;

g) Вимірювач напрацювання в годинах;

h) Паливомір;

i) Освітлення панелі.

Проаналізуємо допоміжну силову установку, яка використовується для наземного кондиціювання літаків.

На літаках Ан-148-100/Ан-158 як ДСУ застосовано допоміжний газотурбінний двигун АИ-450-МС з приводом службового компресора від вільної турбіни, яка виключає вплив змінних відборів потужності та повітря на режим роботи двигуна, що забезпечує мінімізацію витрат палива.

Допоміжна силова установка складається з двигуна АИ-450-МС, елементів кріплення двигуна, вхідного пристрою, повітрозабірника, протипожежного екрана, системи повітряного охолодження та вихлопного пристрою. Основні параметри ДСУ зображено на рисунку 1.

Рисунок 1 - Схема установки допоміжної силової установки: 1 - вхідний пристрій; 2 - повітрозабірник ДСУ; 3 - протипожежний екран; 4 - вихлопний пристрій; 5 - двигун АИ-450-МС; 6 - система кріплення ДСУ; 7 - дренажні трубопроводи; 8 - паливні трубопроводи; 9 - патрубок скидання повітря із вентилятора ДСУ

ДСУ є допоміжним енерговузлом літака, який забезпечує:

- повітряний запуск двигунів Д-436-148 у діапазоні температур навколишнього середовища від мінус 60 °С до плюс 50 °С на аеродромах, розташованих до висоти 4 500 м над рівнем моря, і в польоті в аварійній ситуації до висоти 8 000 м;

- постачання стисненого повітря до системи кондиціонування та противобліднювальної системи літака на землі до 4 500 м і в польоті до 12 000 м в аварійній ситуації;

- живлення бортової мережі літака електроенергією змінного струму на землі до висоти 4500 м над рівнем моря та в польоті на висоті до 12 000 м в аварійній ситуації.

ДСУ є працездатною в діапазоні температур від мінус 60 °С до плюс 50 °С біля землі та в польоті від мінімальних арктичних до максимальних тропічних на всіх висотах польоту літака.

Відсік ДСУ розташований в хвостовій частині фюзеляжу між шпангоутами № 45 і 48. Доступ до двигуна для забезпечення швидкої заміни двигуна, зручності обслуговування і контролепридатності здійснюється через отвір, що закривається двома кришками з жалюзі для вентиляції відсіку допоміжної силової установки.

У польоті при непрацюючому двигуні ДСУ відсік обігрівається повітрям, що відбирають від системи кондиціювання повітря.

Двигун АИ-450-МС являє собою двовальний газотурбінний двигун зі службовим компресором, з системою відбору повітря та механічної потужності на привід генератора змінного струму. До складу двигуна входять компресор, камера згоряння, турбіна, службовий компресор із турбіною, вхідний пристрій, коробка приводів, агрегати та системи двигуна. На двигуні встановлено генератор змінного струму потужністю 40 кВ•А.

Запуск двигуна - автоматичний за командами зі щитка запуску ДСУ. ДСУ має автономну паливну систему. Паливо до двигуна подається з паливної системи літака.

Масляна система - також автономна, виконана за нормальною замкнутою схемою з циркуляцією масла через маслобак і забезпечує змащення і охолодження опор роторів, деталей і вузлів двигуна, що обертаються та труться.

Двигун обладнаний автоматичною системою управління залежно від режиму роботи. У систему управління ДСУ входить блок управління та контролю БУК МС-2.

Управління ДСУ - електродистанційне, з пульта, котрий встановлений в кабіні екіпажу. Параметри роботи, сигнали стану ДСУ відображаються на комплексному індикаторі систем і сигналізації (КІСС) і багатофункціональному індикаторі комплексної системи електронної індикації та сигналізації. Система управління передбачає автоматичну зупинку двигуна ДСУ за граничними параметрами як при запуску, так і при роботі.

Запуск двигуна здійснюється від акумуляторних батарей літака або від наземного джерела постійного струму напругою 27 В натисканням на кнопку «ЗАПУСК» із подальшим управлінням запуском блоком управління та контролю БУК МС-2.

Для відведення відпрацьованих газів і повітря, що перепускають, а також для зниження шуму ДСУ обладнана вихлопних патрубком із шумоглушником.

повітря двигун силовий

Висновки

Обслуговування ПС в умовах високих температур має ряд особливостей, які повинні бути враховані при плануванні і підготовці ПС до польоту.

Допоміжна силова установка (ДСУ) - допоміжне джерело енергії на транспортному засобі, не призначене для переміщення транспортного засобу. В багатьох випадках призначенням ДСУ є запуск основного двигуна, а також забезпечення транспортного засобу під час стоянки.

ДСУ літака зазвичай це відносно невеликий газотурбінний двигун, який використовується для вироблення електроенергії, створення тиску в гідравлічній системі і системі кондиціонування повітря під час знаходження літака на землі, запуску основних двигунів, зазвичай за допомогою стисненого повітря, яке відбирається з компресора ДСУ. Інколи застосовують електричний запуск, у цьому випадку генератор ДСУ працює в форсованому режимі -- так, наприклад, діє турбоагрегат ТГ-16, встановлений на літаках Ан-12, Іл-18. Безпосередньо сам пристрій зазвичай запускається, за допомогою електростартера.

У сучасних реактивних літаках ДСУ зазвичай розташована в хвостовій частині. В більшості сучасних літаків можна побачити сопло ДСУ, яке виходить з хвоста.

Список використаних джерел

повітря двигун силовий

1. Ашфорд Н., Стентов Х.П.М., Мур К.А. Функционирование аэропорта/Пер. с англ. В.И.Ноздрина. - М.: Транспорт, 1991. - 372 с., ил.

2. Проектирование систем защиты воздухозаборников силовых установок самолетов от попадания посторонних предметов [Текст]: монография /В. М. Смирнов, Е. Т. Василевский, А. Г. Гребеников, А. М. Гуменный, В. Ю. Усенко. - Харьков: Нац. аэрокосм. ун-т «Харьков. авиац. ин-т», 2017. - 148 с.

3. Руководство по аэропортовым службам. Часть 8. Эксплуатационные службы аэропорта. Второе издание. - Монреаль: ИКАО, 1995. - 66 с.

4. Запорожець В.В., Шматко М.П. Аеропорт: організація, технологія, безпека. - К.: Дніпро, 2002. - 168 с.

5. Технологічний документ: Правила обробки вантажів та пошти в ДП МА Бориспіль.

6. Правила повітряних перевезень вантажів, що затверджені наказом державіаслужби України 14.03.2006 № 186.

7. Інструкція з організації перевезень вантажів повітряним транспортом, що затверджена наказом Державіаслужби України 02.11.2005 № 822.

8. Маликов О.Б. Склады и грузовые терминалы: Справочник. - М.: Бизнес-Пресса, 2005. - 648 с.

Размещено на Allbest.ru