Особливості компонентної й територіальної структури транспортної системи Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості компонентної й територіальної структури транспортної системи Волинської області

транспорт регіональний область волинський

Володимир Лажнік, Лариса Маковецька, Сергій Пугач

Лажник Владимир, Маковецкая Лариса, Пугач Сергей

Особенности компонентной и территориальной структуры транспортной системы Волынской области

Рассмотрено современную компонентную и территориальную структуру транспортной системы Волынской области. Отражены региональные особенности функционирования различных видов транспорта и их территоральную дифференциацию. Охарактеризовано линейные пути сообщения. Выявлено особенности транспортной обеспеченности административных районов Волынской области автомобильными и железнодорожными путями сообщения в расчете на единицу территории и общей численности населения. Определены главные элементы территориальной структуры транспортной системы - транспортные пункты, узлы, линии и политранспортные магистрали. Установлено, что их формирование значительной мерой определяется экономико-географическим положением области в приграничье Украины, размещением населенных пунктов и уровнем хозяйственного освоения территории отдельных районов.

Ключевые слова: транспорт, транспортная система, автопути, железные дороги, Волынская область.

Volodymyr Lazhnik, Larysa Makovetska, Serhii Puhach

Features of the Component and Territorial Structure of the Transport System of Volyn Region

The modem component and territorial structure of the transport system of Volyn region is considered. Regional peculiarities of functioning of different modes of transport and their territorial differentiation are reflected. The transport routes are described. The peculiarities of transport support of the administrative districts of Volyn region by road and rail routes per unit of territory and total population have been revealed. The main elements of the territorial structure of the transport system are identified - transport points, nodes, lines and highways. It is established that their formation is largely determined by the economic and geographical position of the region in the border of Ukraine, the features of the location of settlements and the level of economic development of the territories of individual districts.

Key words: transport, transport system, highways, railways, Volyn region.

Розглянуто сучасну компонентну й територіальну структуру транспортної системи Волинської області. Відображено регіональні особливості функціонування різних видів транспорту та їх територіальну диференціацію. Охарактеризовано лінійні шляхи сполучення. Виявлено особливості транспортної забезпеченості адміністративних районів Волинської області автомобільними й залізничними шляхами сполучення у розрахунку на одиницю території та загальної чисельності населення. Визначе но головні елементи територіальної структури транспортної системи - транспортні пункти, вузли, лінії та політранспортні магістралі. Встановлено, що їх формування значною мірою визначається економіко - географічним положенням області в прикордонні України, особливостями розміщення населених пунктів і рівнем господарського освоєння території окремих районів.

Ключові слова: транспорт, транспортна система, автошляхи, залізниці, Волинська область.

Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасні тенденції розвитку світової економіки характеризуються постійним розширенням господарських зв'язків, зростанням значення міжнародної інтеграції та економічної кооперації. Тому пріоритетним напрямом в економічній політиці нашої держави стала інтеграція в європейські структури, що передбачає створення умов для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Це зумовлює постійне зростання транснаціональних потоків та міжнародного транзиту вантажів і пасажирів через територію областей України, які розміщені в прикордонні. До таких областей відноситься й Волинська область, де особливості географічного положення території й система транспортних комунікацій визначають її як регіон, що володіє значним транзитним потенціалом й об'єктивно покликаний відігравати ро ль комунікаційного моста в транспортних і зовнішньоекономічних зв'язках, які формуються на головних осях європейської торгівлі та транспортних потоків. Тому важливим питанням є суспільно - географічне дослідження компонентної й територіальної структури та ос обливостей функціонування транспортної системи Волинської території, оскільки розвинена транспортна система формує «опорний каркас» регіону й обумовлює динамічність та ефективність його соціально -економічного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій із цієї проблеми. Методологічною та теоретичною основою для проведення наукового дослідження й написання статті послугували праці таких науковців, як В. Бугроменко, Л. Василевський, Г. Гольц, В. Дубовік, М. Іванов, Н. Каючкін, К. Коценко, І. Нікольський, С. Тархов, О. Топчієв, О. Шаблій та ін. Зокрема, особливості функціонування транспортної системи Волинської області з позицій географічної науки розглянуто в публікаціях Ю. Вольського [1], В. Лажніка [1], А. Майстра [2], Л. Маковецької [3], Л. Матвійчук [4], С. Пугача [3] та ін. Аналіз наукових досліджень з питань функціонування транспортної системи Волині засвідчує недостатню увагу до сучасних проблем територіальної організації транспортної системи області, яка постійно вдосконалюється за різними напрямами - технічному, технологічному та організаційному. Тому важливим питанням є оцінка рівня територіальної організації транспортної системи Волині, виявлення особливостей її компонентної, територіальної й функціональної структур, проблем та перспектив її функціонування.

Мета та завдання дослідження: здійснити аналіз сучасної компонентної та територіальної структури, виявити особливості функціонування транспортної системи Волинської області у контексті формування її транзитного транспортного потенціалу.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Процес господарського освоєння Волинської області носить яскраво виражений просторовий характер, головним складником якого є транспортне освоєння території протягом тривалого історичного часу, в результаті якого сформувалася сучасна транспортна система області. До початку ХХІ ст. транспортна система мала таку структуру, що основний потік вантажів йшов по залізницях, більшість пасажирів перевозилася автомобільним транспортом, а річковий і трубопровідний транспорт доповнювали залізничний транспорт. Таким чином, види транспорту були розділені як функціонально, так і просторово. На початку ХХІ ст. система вантажних і пасажирських перевезень в області різко змінилася через зменшення вантажообігу залізницями й зростання значимості автомобільного транспорту.

Сучасна компонентна структура транспортної системи Волинської області представлена розгалуженою транспортною мережею, яка забезпечує внутрішні й зовнішні транспортно -економічні зв'язки господарського комплексу області та України й яку формують такі види транспорту, як залізничний, автомобільний, річковий, повітряний і трубопровідний, а в м. Луцьку ще й міський електротранспорт. Загальна експлуатаційна протяжність магістральних залізничних шляхів в області у 2018 р. становила 593,1км, а автомобільних доріг загального користування 6191,4 км, у тому числі з твердим покриттям 5798,9 км [9, с. 18], і понад 300 км магістральних газопроводів, понад 3 тис. км місцевих газопроводів, близько 1 тис. км місцевих водопроводів, а також 109,2 км тролейбусних ліній. Порівняно з 2000 р., експлуатаційна довжина залізничних колій в області зменшилася на 22 км внаслідок виведення з експлуатації нерентабельних колій, а експлуатаційна довжина автомобільних доріг загального користування також зменшилася на 106 км через виведення з експлуатації місцевих автошляхів, проте протяжність автошляхів із твердим покриттям збільшилася на 162,7 км (табл. 1).

Таблиця 1

Транспорт Волинської області характеризується значними вантажо - й пасажиропотоками. Так, у 2018 р. усіма видами транспорту в області перевезено 14,5 млн т вантажів та 103,3 млн пасажирів. За останні 20 років обсяги вантажних перевезень в області збільшилася з 9,1 млн т у 2000 р. до 14,5 млн т у 2018 р. при зменшенні обсягів вантажних перевезень залізничним транспортом та помітному збільшенні обсягів перевезень автомобільним транспортом (табл. 1).

Обсяги пасажирських перевезень усіма видами транспорту в області помітно зменшилися, порівняно з початком ХХІ ст. Так, у 2018 р. було перевезено 103,3 млн пасажирів проти 151 млн осіб у 2005 р. через значне зменшення перевезень пасажирів залізничним транспортом (більше, ніж у два рази) й зменшення обсягів роботи автомобільного й міського електричного транспорту (табл. 1).

На сучасному етапі розвитку транспортної системи Волині провідну роль у компоненто - функціональній структурі відіграє автомобільний транспорт, оскільки на території сформувалася розгалужена мережа автомобільних шляхів загального користування, яка за своєю конфігурацією відповідає напрямкам більшості існуючих вантажо- та пасажиропотоків. Так, на кінець 2018 р. загальна протяжність усіх автошляхів становила 6191,4 км, у тому числі з твердим покриттям - 5798,9 км (93,7 %). За рівнем забезпеченості автошляхами з твердим покриттям (288,7 км на 1 тис. км²) область перевищує загальнодержавний показник (277 км на 1 тис. км²) [6, с. 317]. Довжина автошляхів у 2018 р. становила 3 % від загальної довжини автомережі України [7].

Існуюча мережа автомобільних доріг загального користування обслуговується 12 філіями Дії «Волинський облавтодор», у тому числі 4 філії дорожно -експлуатаційних дільниць обслуговують дороги державного значення, а 8 філій обслуговують дороги місцевого значення та державні територіальні.

Формування мережі автодоріг в області значною мірою визначається її економіко -географічним положенням в прикордонні України, особливостями розміщення населених пунктів і рівнем господарського освоєння території окремих районів. Мережа магістральних автошляхів Волинської області сформувалася завдяки розвитку великих і середніх міст, а саме Луцька, Ковеля, Нововолинська, Володимира-Волинського та районних центрів, оскільки через них проходять шляхи міжнародного й загальнодержавного значення. Мережа місцевих автошляхів за протяжністю в кілька разів більша від магістральних, однак значною мірою поступається магістральній як за експлуатаційними характеристиками, так і за інтенсивністю руху. У транспортній системі за функціональним призначенням чітко розмежовуються державні й місцеві автошляхи загального користування. У свою чергу, автошляхи державного значення поділяються на міжнародні, державні, регіональні й територіальні, а місцевого - на обласні та районні. Окрім того, в області нараховується понад 1,5 тис. км доріг незагального користування (ґрунтові, сільські, лісовозні, під'їдні та ін.), з яких понад 50 % мають асфальто-бетонне або чорне покриття [4].

Таблиця 2

Функціональна структура автодоріг загального користування
та їх протяжність у Волинській області на 1.01.2018 р.*

* Складено за даними Служби автомобільних доріг у Волинській області.

Загальна протяжність автодоріг державного значення у 2018 р. становила 1795,7 км, у тому числі з твердим покриттям - 1792 км (99,8 %) (табл. 2). Тільки в Шацькому й Любешівському районах області невелика частка цих автодоріг немає ще твердого покриття (відповідно, 1,4 і 2,3 км), тоді як у всіх інших районах тверде покриття мають усі дороги державного значення. У структурі автодоріг державного значення основна частка (58,0 %) припадає на територіальні дороги, які функціонують на території усіх адміністративних районів, забезпечуючи транспортно-економічні зв'язки переважно внутрішньообласного значення.

Частка автодоріг міжнародного значення області у структурі автодоріг державного значення є невеликою - 17,9 %. Їх загальна протяжність становить 321,1 км (табл. 2). Це транзитні автошляхи, які забезпечують міжнародні транспортно-економічні зв'язки й проходять через територію 9 районів області, окрім Володимир-Волинського, Горохівського, Іваничівського, Камінь -Каширського, Локачинського, Любешівського та Шацького районів (рис. 1).

Рис. 1. Картосхема автодоріг загального користування у Волинській області (складена за даними Служби автомобільних доріг у Волинській області)

Частка автодоріг національного значення також невелика. Вони функціонують лише на території Володимир-Волинського, Горохівського, Ківерцівського, Локачинського та Луцького районів (рис. 1) і мають протяжність 189,9 км (табл. 2), або 10,6 % від загальної протяжності доріг державного значення.

Автодороги регіонального значення загальною протяжністю 241,7 км (табл. 2) або 13,5 % від усієї протяжності автодоріг державного значення в області функціонують на території 9 районів області, за винятком Горохівського, Локачинського, Любомльського, Ратнівського, Рожищенського, Старовижівського та Шацького районів.

Шляхи загальнодержавного значення виступають опорним каркасом транспортної системи області, навколо яких сформована мережа автомобільних доріг обласного та районного значення. Це, автошляхи, які зв'язують районні центри між собою, з обласним центром, з опорними залізничними станціями тощо. Найбільша інтенсивність руху автотранспорту спостерігається на шляхах міжнародного значення М-07 і М-19, зокрема навколо Луцька та на ділянках Луцьк-Ковель, Київ-Ковель-Ягодин (держкордон), Луцьк-Рівне, Луцьк-Горохів-Львів, Луцьк-Устилуг, Ковель- Доманове (держкордон) (рис. 1). Найважливіше значення має автомагістраль М -07 «Київ- Коростень-Сарни-Ковель-Ягодин», яка забезпечує транспортно-економічні зв'язки з північними, центральними та східними областями України та країнами ЄС. Найменшу інтенсивність руху мають автошляхи місцевого значення.

Важливу роль у функціонуванні транспортної системи Волинської області відіграє її вигідне транспортно-географічне положення поблизу кордонів та її транзитний потенціал, адже через територію області проходять найкоротші транспортні шляхи, які з'єднують її з державами Східної та Західної Європи. У цьому аспекті важливого значення набуває формування міжнародного транспортного коридору (МТК) «Балтійське море - Чорне море» (автомобільний та залізничний транспорт) [6]. Ці міжнародні транспортні коридори знаною мірою проходять паралельно: МТК для автомобільного транспорту Ягодин-Ковель-Луцьк і МТК для залізничного транспорту Ягодин- Ковель-Ківерці-Рівне-Здолбунів.

Таблиця 3

Протяжність шляхів сполучення в адміністративних районах Волинської області на 1.01.2018 р.*

* Складено за даними Служби автомобільних доріг у Волинській області та Львівської залізниці.

Мережа автодоріг місцевого значення є досить протяжною. На 1.01.2018 р. їх загальна довжина становила 4399,6 км, або 71 % від усієї довжини автодоріг загального користування в області. Причому автодороги обласного й районного значення мають майже однакову загальну протяжність -

2170,5 і 2292,1 км (табл. 2). Вони функціонують на території усіх районів області (рис. 1 і 2). Найбільша їх протяжність (понад 300 км) сконцентрована на територіях Горохівського, Ковельського, Ківерцівського, Маневицького, Луцького, Ратнівського та Володимир -Волинського районів, що певним чином визначається розмірами території районів та більшою кількістю населених пунктів.

Найменша протяжність автодоріг місцевого значення характерна для територій Шацького та Любешівського районів (рис. 2). Автодороги місцевого значення мають переважно внутріобласне та внутрірайонне значення й використовуються переважно для внутрішніх автомоб ільних перевезень вантажів і пасажирів.

Найбільшу протяжність автомобільних шляхів сполучення усіх категорій мають Ковельський, Горохівський, Маневицький, Ратнівський, Ківерцівський і Луцький райони (по понад 400 км усіх автошляхів), тоді як у Шацькому, Локачинському, Іваничівському та Любешівському районах вона найменша (табл. 3 і рис. 2).

Рис. 2. Протяжність і густота автошляхів усіх категорій в адміністративних районах Волинської області

Інший частковий показник, який відображає ступінь забезпеченості території області транспортною інфраструктурою й визначає особливості територіальної організації транспортної системи, є густота шляхів сполучення. Вона розраховується на одиницю території та загальну чисельність населення. Розрахунки показали, що найбільшу густоту автошляхів у розрахунку на 1000 км² території мають Локачинський, Луцький, Горохівський та Іваничівський райони (табл. 4 і рис. 2), для яких характерний високий ступінь компактності території, значна протяжність автошляхів і невелика площа території. Найменшу густоту автошляхів у розрахунку на 1000 км² території мають такі поліські райони, як Камінь-Каширський, Маневицький (має найбільші розміри території), Любешівський, Любомльський і Шацький (табл. 4 і рис. 2). У них густота автошляхів значно менша від середнього значення по області (303,5 км на 1000 км²). Під час розрахунків площі територій й чисельність населення міст обласного підпорядкування (Луцьк, Ковель, Володимир -Волинський і Нововолинськ) включалися до складу Луцького, Ковельського, Володимир -Волинського та Іваничівського районів, оскільки вони перебувають в оточенні територій відповідних районів і протяжність шляхів сполучення в статистичних звітах подаються в розрізі цих районів.

Таблиця 4

Густота шляхів сполучення в адміністративних районах
Волинської області на 1.01.2018 р.*

* Розраховано авторами.

Розрахунки густоти автошляхів усіх категорій на 1000 жителів районів показали, що найбільш забезпеченими є Турійський, Локачинський, Шацький і Старовижівський райони (по понад 10 км на 1000 жителів) (табл. 4 і рис. 2). Найменшу густоту автошляхів усіх категорій на 1000 жителів мають Луцький, Іваничівський, Ковельський, Камінь -Каширський, Володимир-Волинський і Ківерцівський райони (табл. 4). Причому 4 райони серед них мають низький показник густоти автошляхів за рахунок врахування чисельності населення міст обласного значення.

Другим важливим елементом компонентної структури транспортної системи області є залізнична мережа. В області існує мережа залізничних магістралей загального значення, яка за своєю конфігурацією відповідає напрямкам більшості існуючих та перспективних вантажо - й пасажиропотоків і посідає друге місце в області за обсягами вантажо - й пасажирообороту. Загальна експлуатаційна довжина залізничних колій в області у 2018 р. становила 593,1 км (табл. 1), а їх густота - 29,1 км на 1 тис. км². За рівнем забезпеченості залізницями область поступається загальнодержавному показнику (34 км на 1 тис. км²) [6, с. 314 ].

З початку ХХІ ст. залізнична мережа області скоротилася з 615,1 км у 2000 р. до 593,1 км унаслідок виведення з експлуатації нерентабельних ділянок залізничних колій. Довжина найбільш технічно обладнаних електрифікованих дільниць складає 17,8 %, двоколійних - 6 % від загальної. Основними залізничними станціями є Ковель, як сортувальна станція, та Луцьк і Ківерці, як вантажні станції 1 класу. Експортно-імпортні перевезення обслуговують загалом 5 станцій [1, с. 294]. Залізнична мережа області забезпечує внутрішні та зовнішні транспортно -економічні зв'язки області й має важливе транзитне значення у системі міжнародних перевезень. Транзитне значення області й роль Ковеля, як провідного залізничного вузла в Західному регіоні України, відіграли вирішальну роль у формуванні залізничної мережі області та територіальної організації господарства й населення Волині. Основу залізничної мережі регіону формують 6 залізничних магістралей, які радіально розходяться в центрі області від Ковельського залізничного вузла. Характерним є різке зростання густоти залізниць в центрі та на південному сході області через високу зцентрованість залізничних ліній навколо Ковеля та Луцька (проста міра зцентрованості за О.Г. Топчієвим становить 1,55) [1, с. 293].

Залізнична мережа по території області поширена нерівномірно. Найбільшу протяжність (176 км) й густоту залізниць має Ковельський район (99,4 км на 1 тис. км²). Північні райони області мають негусту мережу, а в Локачинському, Любешівському та Шацькому районах залізниці нині відсутні (табл. 3 і рис. 3), хоча у міжвоєнний період на їх територіях діяли вузькоколійні залізниці, які були зруйновані під час Другої світової війни.

Рис. 3. Протяжність і густота залізниць
в адміністративних районах Волинської області

У розрахунку на 1000 жителів району найбільшу густоту залізниць мають Ковельський, Турійський, Старовижівський і Горохівський райони (табл. 4 і рис. 3). Найменше значення цього показника зафіксовано в Луцькому та Іваничівському районах (з урахуванням жителів Луцька й Нововолинська), а в Локачинському, Любешівському й Шацькому районах цей показник має нульове значення.

Найважливіше значення в транспортній системі області має одноколійна залізнична лінія Ковель-Здолбунів-Київ (у межах області 101 км або 16 % від усієї довжини залізниць області), яка має двоколійні вставки, є електрифікованою й має транспортні виходи у центральні, південні та східні області України, Молдову, Росію, країни Закавказзя. Ця лінія є найбільш вантажо - та пасажиронапруженою в транспортній системі області. В Ковельському районі від станції Голоби є відгалуження (12 км) до станції Радошин, яке використовується для транспортування будівельного піску. Широтна магістраль Київ-Сарни-Ковель-Хелм-Варшава відіграє важливе значення в міжнародних перевезеннях, оскільки дає вихід на транспортну мережу країн Європейського Союзу. В межах області ділянка цієї залізниці Ковель-Ягодин (держкордон)-Хелм (Польща) має важливе експортно-імпортне значення, оскільки між Ковелем і Хелмом прокладена суміщена залізнична колія загальноєвропейської ширини й на ділянці Ковель-Ягодин-Держкордон є електрифікованою. У січні 2019 р. розпочалися роботи з електрифікації ділянки Ковель-Повурськ [3].

На території області функціонують також одноколійні неелектрифіковані залізничні лінії. Так, залізнична лінія Ковель-Заболоття-Держкордон-Брест забезпечує транспортні потоки до Білорусі, які в останні роки значно зменшилися. Одноколійна залізниця Ковель-Володимир-Волинський- Червоноград-Львів дає вихід області в Прикарпаття, Закарпаття та країни Центрально-Східної Європи. Вона має відмикання у Володимирі-Волинському: Володимир-Волинський-Ізов-Грубешів- Катовіце, яке дає прямий вихід у Польщу, оскільки там прокладена широка колія ширини 1524 мм. Ця залізниця має міжнародне значення, виконуючи виключно транзитні експортно -імпортні вантажні перевезення (залізна руда, кокс, кам'яне вугілля, метали тощо). Ділянка залізниці Ізов- Ковель-Ківерці-Рівне розглядається як складова частина Євразійського транспортного коридору. Також на цій залізничній лінії від станції Іваничі відходять під'їзні колії до Іваничівского цукрового заводу, шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну та заводу з виробництва добрив.

Залізнична лінія Ківерці-Луцьк-Стоянів-Кам'янка-Бузька-Львів забезпечує транспортно- економічні зв'язки області із західними територіями України, яка на ділянці від Ківерець до Луцька є електрифікованою. Одноколійна залізнична лінія Ковель-Камінь-Каширський має виключно внутріобласне значення, забезпечуючи переважно вантажні транспортні перевезення в північні райони області. Останнім часом ця залізнична лінія використовується тільки для вантажних перевезень.

Поряд із магістральними залізничними шляхами загального користування в області експлуатується понад 250 км відомчих залізничних колій незагального користування. Це під'їдні й вантажувально-розвантажувальні колії промислових підприємств і різних організацій, які зв'язані із залізничними станціями, обслуговуючи транспортні потреби цих підприємств та організацій. По них перевозиться значна частка вантажів із середньою дальністю до 2 км. У сучасний період обсяги перевезень по цих коліях помітно скоротилися через значне падіння обсягів виробленої продукції промислових підприємств.

Залізнична інфраструктура області обслуговується низкою підприємств та організацій: вагонним і пасажирським депо в Ковелі, локомотивними депо в Ківерцях і Ковелі та спеціалізованими закладами залізничного транспорту, розміщеними в Ковелі та Ківерцях.

Залізничний транспорт Волині в останні два десятиліття значно зменшив обсяги вантажо - і пасажироперевезень. Якщо у 2005 р.було перевезено 1,8 млн т вантажів і 5,1 млн пасажирів (табл. 1), то в 2018 р. ці показники були значно меншими - відповідно, 1,1 млн т і 2,2 млн пасажирів [7]. Зменшення ролі залізничного транспорту пов'язане зі спадом обсягів виробництва на підприємствах області та конкуренцією з боку автотранспорту, який нині є більш рентабельним.

У транспортній системі Волині до кінця 1990 -х рр. певну роль виконував водний (річковий) транспорт, який функціонував на р. Стир і був представлений орендним підприємством «Волиньрічфлот» річкового пароплавства «Укррічфлот». Цим видом транспорту здійснювалися вантажні перевезення по річці Стир у межах Волинської області. У 1995 р. довжина судноплавних шляхів, які експлуатувалися, становила 48 км, хоча для регулярного судноплавства р. Стир може використовуватися у межах області від Луцька до межі з Рівненською областю. Через низьку рентабельність перевезень вантажів і зменшення протяжності судноплавних шляхів на початку ХХІ ст. річковий транспорт перестав функціонувати, хоча на сьогодні піднімається питання про відродження річкового судноплавства по р. Стир для перевезення будівельних матеріалів і пасажирських туристичних прогулянок.

Повітряний транспорт області, як і річковий, після інтенсивного розвитку в 1980 -ті роки на базі Луцького аеропорту, який був побудований на початку 1980-х рр. поблизу сіл Крупа та Лище Луцького району, з середини 1990-х рр. почав втрачати своє значення у транспортній системі регіону й у сучасний період фактично не працює. Донедавна розглядалася можливість використання Луцького військового аеродрому для створення пасажирського терміналу, проте це питання залишилося до сьогодні не вирішеним. В області є 9 невеликих аеродромів місцевого значення, переважно в поліських районах [1, с. 303-304], які нині не функціонують, хоча могли б використовуватися для базування гелікоптерів й малої авіації, які можуть використовуватись у сільському та лісовому господарствах, у випадку надзвичайних ситуацій.

У транспортній системі Волинської області трубопровідний транспорт поки що відіграє незначну роль. Сучасна мережа трубопровідного транспорту, забезпечуючи частково зовнішні та переважно внутрішні транспортно-економічні зв'язки області, включає магістральні газопроводи міжнародного та державного значення, по яких здійснюється транзит газу за межі області, та місцеві трубопроводи та продуктопроводи, по яких здійснюється газо -, водо- та нафтопостачання господарського комплексу області, для комунальних потреб і місцевого населення.

Головний транзитний газопровід високого тиску, який перетинає область із півночі на південь, - це газопровід Івацевичі (Білорусь)-Ковель-Долина (має дві нитки й тягнеться в межах області на 162 км) і два відгалуження регіонального значення: Турійськ-Рожище-Ківерці-Рівне (106 км у межах області) та Ратне-Камінь-Каширський (30 км) [1, с. 305]. Від цього газопроводу та його відгалужень функціонують місцеві відгалуження газопроводів високого, середнього й низького тиску, які забезпечують населені пункти, промислові й комунальні підприємства області. Окрім того, до обласного центру прокладено газопровід від м. Дубно. Загальна експлуатаційна довжина місцевих газопроводів загального користування складає понад 3 тис. км. Основні комунікації трубопроводів місцевої газової мережі зосереджені в містах області. Проте населені пункти Любомльського, Шацького, Любешівського й Маневицького районів не мають розподільної мережі газопроводів. Окрім розгорнутої мережі газопроводів, в області функціонує також продуктопровід, який є відгалуженням від нафтопроводу «Дружба». По ньому постачаються нафтопродукти на Луцьку й Ковельську нафтобази [1, с. 306]. В системі трубопровідного транспорту області певну роль відіграє система місцевих водопроводів, які забезпечують населення й господарство питною й технічною водою. Загальна експлуатаційна довжина водопроводів загального користування й вуличної водопровідної мережі становить понад 1,5 тис. км. У структурі мереж водопостачання провідна роль належить міським водопроводам (понад 90 % протяжності й транспортної роботи). Понад 70 % транспортованої й використаної води припадає на міста обласного підпорядкування - Луцьк, Ковель, Нововолинськ і Володимир-Волинський. Основну масу транспортованої води споживає населення області (понад 80 %), а решта використовується на комунально-побутові та господарські потреби.

У загальній роботі транспортної системи області в останні десятиліття важлива роль стала належати міському пасажирському транспорту, який здійснює перевезення пасажирів і пасажирських вантажів у межах території міст. Він представлений автобусним, легковим таксомоторним і тролейбусним видами транспорту. Міський пасажирський транспорт обслуговує переважно населення 4 міст обласного підпорядкування (Луцьк, Ковель, Нововолинськ і Володимир - Волинський). У найбільших районних центрах діє легковий таксомоторний транспорт, який представлений таксі, що належать підприємцям і приватним власникам. У галузевій структурі міського пасажирського транспорту області провідна роль належить автобусним перевезенням, які здійснюються рейсовими та маршрутними автобусами. На автобусні перевезення припадає понад половина міських пасажирських перевезень. У таких містах, як Ковель, Нововолинськ і Володимир - Волинський, автобуси, маршрутні й легкові таксомотори є єдиним видом масового пасажирського транспорту. Загальна експлуатаційна довжина міських автомобільних ліній в області становить понад 300 км і найбільша в м. Луцьку.

В м. Луцьку, окрім автобусних перевезень, розвивається ще й електричний вид міського пасажирського транспорту - тролейбусний, який працює з 1972 р. На сьогодні в обласному центрі тролейбусний рух організовано за 15 маршрутами. Загальна експлуатаційна протяжність тролейбусних ліній становить 109,2 км, які обслуговують 65 тролейбусів. У 2018 р. тролейбусами в Луцьку перевезено 31,9 млн пасажирів [7, с. 310-311]. Міський пасажирський транспорт й надалі відіграватиме важливу роль у транспортній системі області.

Важливою особливістю транспортної системи Волині є лінійний тип розміщення транспортних магістралей і шляхів сполучення та точкове розміщення окремих виробничих об'єктів різних видів транспорту (станції, вокзали, пристані, аеропорти, експлуатаційні підприємства тощо). Формування елементів територіальної структури транспортної системи області значною мірою визначається економіко-географічним положенням області в прикордонній зоні України, розміщенням населених пунктів та їх величиною, рівнем господарського освоєння території окремих районів. Головними елементами територіальної структури транспортної системи області є транспортні пункти й вузли та транспортні лінії й політранспортні магістралі.

У територіальній структурі транспортної системи області важлива роль належить транспортним пунктам і вузлам. Нині вона представлена переважно монофункціональними автомобільними й залізничними транспортними пунктами, більшість із яких розміщена в сільській місцевості (рис. 1).

На залізничному транспорті функціонує 31 вантажно-пасажирська станція та 32 залізничних платформи для забезпечення пасажирських перевезень, а також п'ять залізничних вузлів: Ковельський (один із найбільших у Західній Україні), Ківерцівський, Володимир-Волинський, Іваничівський та Голобський. Основу автомобільної транспортної мережі складають автомобільні шляхи, автобусні станції у великих населених пунктах та автозупинки, переважна більшість яких розміщена у сільській місцевості.

За поєднанням різних видів транспорту, у Волинській області можна виділити інтегральні та спеціалізовані транспортні вузли. До інтегральних (поліфункціональних), на нашу думку, відносяться 13 залізнично-автомобільних вузлів (Ковельський, Луцький, Володимир -Волинський, Іваничівський, Ківерцівський, Любомльський, Маневицький, Камінь-Каширський, Голобський, Нововолинський, Рожищенський, Турійський, Старовижівський). Серед спеціалізованих транспортних вузлів можна виділити 11 автомобільних вузлів (Горохівський, Ратнівський, Любешівський, Піщанський, Шацький, Павлівський, Берестечківський, Колківський, Ратнівський, Локачинський, Торчинський) (рис.1).

Що стосується лінійних форм територіальної структури транспортної системи, то в області функціонує 5 політранспортних магістральних ліній: Ковель-Луцьк, Сарни-Ковель-Любомль-Ягодин, Луцьк-Горохів-Стоянів-Львів, Луцьк-Рівне, Володимир-Волинський-Ковель-Камінь-Каширський. Наявність поліфункціональних транспортних магістральних ліній має важливе значення, адже через територію області проходять магістралі, які в перспективі можуть стати складовою частиною міжнародного транспортного коридору (МТК) «Балтійське море - Чорне море», особливо МТК для автомобільного транспорту на лінії Ягодин-Ковель-Луцьк і МТК для залізничного транспорту на лінії Ягодин-Ковель-Ківерці-Рівне.

Функціонування сучасної транспортної системи області супроводжується наявністю низки проблем, пов'язаних із потребою реконструкції та ремонту дорожнього покриття автошляхів територіального й місцевого значення, недостатністю автодоріг у поліських районах, зменшенням значення залізниць у транспортних перевезеннях, відсутністю авіаційного сполучення тощо.

Іншими проблемами розвитку та функціонування транспортної системи Волинської області на сьогодні є: 1) поганий стан транспортної інфраструктури, порівняно з сусідніми країнами та регіонами України, що знижує обсяги транзитних вантажо- та пасажиропотоків; 2) значна зношеність рухомого складу транспорту, що призводить до зменшення його швидкості та якості надання транспортних послуг (особливо велика зношеність автошляхів загального користування (близько 50 %)); 3) низька частка автошляхів 1-ої категорії у мережі усіх доріг із твердим покриттям загального користування (менше 1 %);

4) високий ступінь зносу основних фондів, особливо на залізничному й міському електричному транспорті; 5) незадовільна пропускна спроможність контрольно-пропускних пунктів на державному кордоні з Польщею й Білоруссю та потреба їх модернізації з метою пришвидшення процедури проходження митного й прикордонного контролю; 6) недофінансування дорожнього господарства й несвоєчасне проведення ремонтних робіт, як доріг загального користування, так і комунальних доріг, що призводить до руйнування їх покриття тощо.

Важливою проблемою залишається невідповідність експлуатаційних характеристик автодоріг загального користування сучасним вимогам щодо рівності та твердості, неузгодження їх розвитку з темпами автомобілізації регіону. Це різко позначається на зниженні рівнів пропускної спроможності основних автомагістралей, транспортної зв'язаності й доступності особливо периферійних територій і населених пунктів.

Транспортна система Волинської області через недостатню розвиненість потребує окремого комплексного й системного підходу щодо її вдосконалення та реформування, оптимізації її функціонування та підвищення рівня транспортної забезпеченості районів і населених пунктів області. Основними документами, які окреслюють основні напрями розвитку та оптимізації транспортної системи області, є «Стратегія розвитку Волинської області на період до 2020 року» [8] та проект нової «Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року», який зараз перебуває на розгляді робочої групи обласної держадміністрації з розробки цієї стратегії. Оптимізація рівня транспортного забезпечення території області можлива завдяки поліпшенню експлуатаційного стану автодоріг, поглибленню інтеграції до європейської та світової транспортної системи, підвищенню рівня ефективності використання транзитного потенціалу території області та її районів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Транспортна система Волинської області є достатньо розвинутою для вирішення сучасних проблем соціально-економічного розвитку краю. Вона на сьогодні представлена автомобільним, залізничним, трубопровідним і міським електричним транспортом, розгалуженою мережею автомобільних шляхів сполучення й залізничними магістралями, які сходяться у центрі області, а також системою транзитних і місцевих газопроводів та місцевих водопроводів. До початку 2000-х рр. у транспортній системі області певну роль відігравали річковий і повітряний види транспорту, проте через економічні негаразди, низьку економічну ефективність та інші причини вони нині не функціонують. У перспективі вони можуть бути відроджені, доповнюючи сучасну транспортну систему області судноплавною лінією на р. Стир і мережею повітряних шляхів сполучення. Найкращу транспортну забезпеченість території мають центральні та південні райони області, тоді як поліські райони недостатньо забезпечені транспортною інфраструктурою через залісненість, заболоченість та нев исокий рівень господарської освоєності території. Перспективи подальших досліджень пов'язані з аналізом ступеня транспортної забезпеченості, проникності й зв'язаності територій адміністративних районів області.

Джерела та література

1. Єврорегіон Буг: Волинська область / за ред. Б. П. Клімчука, П. В. Луцишина, В. Й. Лажніка. - Луцьк : Ред.-вид. відд. Волин. ун-ту, 1997. - 448 с.

2. Майстер А. А. Транспортна освоєність території Волинської області / А. А. Майстер // Часопис соціально-економічної географії. - 2015. - Вип. 19 (2). - С. 188-192.

3. Маковецька Л. О. Транспортний комплекс Волинської області як складник регіональної конкурентоспроможності та євроінтеграційних процесів // Л. О. Маковецька, С. О. Пугач, Я. С. Сосницька // Актуальні проблеми країнознавчої науки : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції (м. Луцьк, 15-16 лист. 2016 р.) / за ред. В. Й. Лажніка. - Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - С. 110-113.

4. Матвійчук Л. Ю. Основні пріоритети функціонування транспортної системи Волинської області в контексті забезпечення євроінтеграційних процесів / Л. Ю. Матвійчук // Економічні науки. Серія «Екон. теорія та екон. історія» : зб. наук. праць ЛНТУ. - 2009. - Вип. 6 (23). - Ч. 2. - С. 74-85.

5. Повурськ (станція) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki ...

6. Статистичний збірник «Регіони України» 2018. Ч. І. / за ред. І. Є. Вернера. - К. : Держ. служба статистики України, 2018. - 689 с.

7. Статистичний щорічник Волинь 2018 / за ред. В. Науменка, 2019. - Луцьк : Голов. упр. статистики у Волин. обл., 2019. - 444 с.

8. Стратегія розвитку Волинської області на період до 2020 року. - Луцьк : Волин. обл. держ. адміністрація, 2015. - 183 с.

9. Транспорт і зв'язок Волині 2017 : статист. зб. / за ред. Л. Баранюк. - Луцьк : Голов. упр. статистики у Волин. обл., 2018. - 46 с.

References

1. Yevrorehion Buh: Volynska oblast / za red. B. P. Klimchuka, P. V. Lutsyshyna, V. Y. Lazhnika. - Lutsk : Red.-vyd. vidd. Volyn. un-tu, 1997. - 448 s.

2. Maister A. A. Transportna osvoienist terytorii Volynskoi oblasti / A. A. Maister // Chasopys sotsialno- ekonomichnoi heohrafii. - 2015. - Vyp. 19 (2). - S. 188-192.

3. Makovetska L. O. Transportnyi kompleks Volynskoi oblasti yak skladnyk rehionalnoi

konkurentospromozhnosti ta yevrointehratsiinykh protsesiv // L. O. Makovetska, S. O. Puhach, Ya. S. Sosnytska // Aktualni problemy krainoznavchoi nauky : materialy IV Mizhnar. nauk. -prakt. internet- konferentsii (m. Lutsk, 15-16 lyst. 2016 r.) / za red. V. Y. Lazhnika. - Lutsk : Vezha-Druk, 2016. -

S. 110-113.

4. Matviichuk L. Yu. Osnovni priorytety funktsionuvannia transportnoi systemy Volynskoi oblasti v konteksti zabezpechennia yevrointehratsiinykh protsesiv / L. Yu. Matviichuk // Ekonomichni nauky. Seriia «Ekon. teoriia ta ekon. istoriia» : zb. nauk. prats LNTU. - 2009. - Vyp. 6 (23). - Ch. 2. - S. 74-85.

5. Povursk (stantsiia) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : https://uk.wikipedia.org/wiki ...

6. Statystychnyi zbirnyk «Rehiony Ukrainy» 2018. Ch. I. / za red. I. Ye. Vernera. - K. : Derzh. sluzhba statystyky Ukrainy, 2018. - 689 s.

7. Statystychnyi shchorichnyk Volyn 2018 / za red. V. Naumenka, 2019. - Lutsk : Holov. upr. statystyky u Volyn. оЬІ., 2019. - 444 s.

8. Stratehiia rozvytku Volynskoi oblasti na period do 2020 roku. - Lutsk : Volyn. obl. derzh. administratsiia,

2015. - 183 s.

9. Transport i zviazok Volyni 2017 : statyst. zb. / za red. L. Baraniuk. - Lutsk : Holov. upr. statystyky u Volyn. obl., 2018. - 46 s.

Размещено на Allbest.ru