Визначення складу транспортних агрегатів в технологічному процесі вирощування і збирання кукурудзи

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КУРСОВА РОБОТА

на тему:«Визначення складу транспортних агрегатів в технологічному процесі вирощування і збирання кукурудзи»

Виконала: студентка Щербак Оксана

Зміст

Вступ

1. Технологічний процес вирощування і збирання кукурудзи.

2. Розробка перспективної технологічної карти на вирощування та збирання заданої культури і складу комплексів машин

3. Основні положення методики обґрунтування раціонального складу комплексів машин за допомогою персонального комп'ютера

4. Агротехнічні вимоги до транспортних засобів

5. Обґрунтування складу машинних агрегатів для навантаження і транспортування твердих органічних добрив за перевалочною технологією

6. Визначення складу транспортних і навантажувальних агрегатів в заданому технологічному процесі

Список використаної літератури

Вступ

Кукурудза -- одна з найцінніших кормових культур. За врожайністю зерна та зеленої маси вона перевищує майже всі кормові культури. Завдяки великим і сталим урожаям у світовому землеробстві за посівними площами та валовим збором зерна вона посідає третє місце після пшениці та рису.

Неабияка роль належить кукурудзі в забезпеченні тваринництва соковитими кормами. За збором кормових одиниць з гектара вона дещо поступається бурякам і переважає всі силосні культури. Кукурудзяний силос є одним з основних кормів у зимовий період Зерно кукурудзи - цінна сировина і широко застосовується в ряді галузей переробної промисловості: крохмале-патоковій, харчовій, медичній та ін.

З нього виготовляють борошно, крупу, крохмаль, спирт, глюкозу, патоку, олію і багато інших продуктів. Як попередник, кукурудза має велике агротехнічне значення в сівозміні. Зерно використовується на продовольчі цілі (20%), технічні (15-20%) і на фуражні (60-65%).

Кукурудза в нашій країні є однією з основних культур, що мають забезпечити вирішення головної проблеми -- збільшення виробництва зерна. Нині шлях доодержання великих урожаїв і валових зборів зерна, тісно пов'язаний з наукою, органічним її поєднанням з практикою, широким творчим застосуванням у виробництві нових наукових розробок і передового досвіду, спрямованих на підвищення родючості грунтів, ефективне використання інтенсивних технологій.

Сучасні досягнення, коли 45--50 ц/га і більше зерна одержують кукурудзоводи на великих площах, а на зрошуваних землях -- 80--100 ц/га,-- це результат всебічного розвитку сільськогосподарської науки і широке впровадження у виробництво наукових розробок та досвіду передових господарств.

Сільськогосподарське виробництво одержало нові високоврожайні гібриди з урожайністю 60--90 ц/га, а на зрошуваних землях -- 120--130 ц/га і більше. Поновлена система машин і знарядь для вирощування кукурудзи. В основних напрямах економічного і соціального розвитку ставиться завдання продовжувати створення великих зон гарантованого виробництва зерна, особливо кукурудзи, на зрошуваних землях. Важливого значення надається вирощуванню програмованих урожаїв, щоб забезпечити високу ефективність використання поливних земель, значне збільшення врожаїв і валових зборів зерна кукурудзи.

Мета курсової роботи визначити оптимальний склад транспортних агрегатів в технологічному процесі вирощування і збирання кукурудзи.

1. Технологічний процес вирощування і збирання кукурудзи

Технологічний процес вирощування кукурудзи зумовлений такими технологічними лініями:

- приготування і внесення добрив;

- основний обробіток грунту;

- передпосівний обробіток грунту і сівба;

- догляд за посівами;

- збирання, післязбиральна обробка і закладання врожаю на зберігання.

Приготування та внесення добрив. Кукурудза досить вимоглива до підвищеного мінерального живлення, і як культура тривалого вегетаційного періоду здатна засвоювати поживні речовини упродовж усього життєвого циклу. Тому добрива лишаються найвпливовішим фактором підвищення врожайності культури. Машина для внесення добрив МВУ-6 для поверхневого (суцільного) внесення мінеральних добрив. Тверді мінеральні добрива вносять за прямоточною та перевантажувальною технологіями. Оскільки органічні добрива вносять у ґрунт у великій кількості, виникає необхідність у машинах для їх внесення з місткістю кузова 3-24т. Такою машиною є причеп-розкидачМТО-6,що розрахований на агрегатування з основними типами колісних тракторів.

Основний обробіток грунту. Основний обробіток ґрунту є однією із найважливіших складових вирощування кукурудзи. Від якості його проведення залежить:

· покращення структури ґрунту;

· стабільний рівень врожайності кукурудзи;

· створення оптимальних умов для росту і розвитку культури;

· збереження в орному шарі ґрунту доступних форм поживних елементів та вологи.

Але який саме варіант основного обробітку ґрунту під кукурудзу обрати? Спробуємо розібратися. Найчастіше в нашій країні обробіток ґрунту під кукурудзу проводять в одній із трьох варіацій: оранка, чизелювання або дискування.

За умов інтенсивної технології значення основного обробітку грунту значно збільшується. Його слід максимально використовувати для якнайповнішого знищення бур'янів (особливо багаторічних). Після культур суцільної сівби добрий ефект дає лущення дисковими боронами, БДТ-7, 0А та ін. Перед оранкою під кукурудзу дуже важливо добре подрібнити післяжнивні рештки дисковими лущільниками або важкими дисковими боронами. Післяжнивні рештки краще загортати ярусними плугами ПЯ-3-35. Добрі результати дає оранка оборотними плугами типу ППО-5-40. Досліди та виробнича практика показали, що осіннє вирівнювання зябу (культивація, боронування, вирівнюваня шлейфами та ін.) недоцільне, а іноді призводить навіть до зниження врожаю.

Передпосівний обробіток грунту і сівба. Весняний передпосівний обробіток грунту направлений на максимальне збереження вологи, створення пухкого дрібногрудочковатого шару грунту, який забезпечує добру заробку гербіцидів і появу дружніх сходів кукурудзи. Значна роль весняного обробітку надається знищенню найбільшої кількості бур'янів. При індустріальній технології він базується на скороченні кількості обробітків грунту, застосуванні комбінованих машин і широкозахватних агрегатів. Передпосівну культивацію на глибину загортання насіння найкраще виконувати комбінованими агрегатами типуАП-6 та ін. Тривалість сівби не повинна перевищувати 5-6 днів .Норму висіву насіння вибирають залежно від його передпосівної підготовки, а також зони. Норма висіву у моїй курсовій роботі дорівниє 22кг/г.З урахуванням польової схожості і втрат частини рослин з різних причин норму висіву насіння збільшують на 25-30% .Для сівби кукурудзи викориаємо пневматичну 8-рядну сівалку СУПН-8А.

Догляд за посівами.Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи передбачає такі варіанти догляду за посівами: При суцільному обробітку грунту високоефективними гербіцидами і практично чистих від бур'янів полях спеціальні операції по догляду не проводять. Якщо на полях одночасно з появою сходів кукурудзи з'являються однорічні бур'яни, масиви обробляють страховими гербіцидами. При стрічковому внесенні гербіциду в захисні смуги рядків кукурудзи обробляються лише міжряддя. Розпушування міжрядь та знищення бур'янів проводиться просапними культиваторами КРНВ-5.6-04. Операція обробітку захисних смуг рядків страховими гербіцидами до проведення міжрядних обробітків при одночасній появі бур'янів із сходами кукурудзи при цьому не виключається.

Причіпний обприскувач ОПШ -3524 забезпечує якісний хімічний обробіток та ефективне використання препаратів для захисту польових культур.

Збирання, післязбиральна обробка і закладання врожаю на зберігання. В Україні застосовують ресурсо- та енергомісткі технології збирання кукурудзи в качанах, недостатньо впровадженні технології з консервуванням продуктів врожаю фуражної кукурудзи у вологому стані, відсутня техніка з подрібненням всього біологічного врожаю і його консервування у траншеях чи баштах, немає технологій без збирання стебел з їх подрібненням й заорюванням в грунт, як органічного добрива. Потреби України у збільшенні виробництва зерна кукурудзи зумовлюють необхідність впровадження досконалих технологій її збирання та післязбиральної обробки. Відомо, що в господарствах України найбільш поширеною є технологія збирання кукурудзи з очищенням качанів і їх сушінням. Для цього використовують наступний комплекс спеціальних машин: КЗСР-9 КМС-8. У порівнянні з іншими пристроями для збирання кукурудзи КМС-8 має значно меншу конструктивну масу та енергоємність. Це дозволяє на 15-20% збільшити продуктивність збирання кукурудзи, а також значно знизити витрати пального. Кращим способом післязбиральної обробки качанів є обмолот в потоці з прибиранням, а потім очищення та сушіння зерна на високопродуктивних очисно-сушильних лініях. Найбільш ефективними є зерноочисно-сушильні комплекси типу КЗС, обладнані лініями обмолоту качанів.

2. Розробка перспективної технологічної карти на вирощування та збирання кукурудзи і складу комплексів машин

Технологічна карта (табл. 1.1) складається у такій послідовності.

У графі 2 таблиці наводяться в технологічній послідовності всі механізовані операції при вирощуванні заданої культури, тобто операції приготування і внесення добрив, підготовки грунту, сівби, догляду за рослинами, збирання врожаю.

Таблиця 1.1

Технологічна карта на вирощування та збирання

Одним з найвідповідальніших етапів складання технологічних карт є підбір та обґрунтування складу машинно-тракторного агрегату (графи 3, 4 і 5).

Склад агрегату для виконання кожної технологічної операції необхідно вибирати, виходячи із забезпечення заданої якості, максимальної продуктивності, повного використання потужності енергетичного засобу та мінімальних затрат праці (коштів) на одиницю роботи. Так, на енергоємних операціях вигідніше використовувати потужні швидкісні трактори, а на менш енергоємних операціях і на невеликих площах -- трактори меншої потужності. Трактори і сільськогосподарські машини мають бути узгоджені між собою за основними параметрами.

Сільськогосподарські машини повинні забезпечувати якісне виконання операцій та якнайповніше використання тягових і швидкісних характеристик трактора.

Підбір сільськогосподарських машин слід проводити таким чином, щоб вони були узгоджені у виробничому циклі по рядності і продуктивності. Так, наприклад, мають бути узгоджені урожайність зернових культур, ширина захвату жаток та пропускна спроможність молотарки комбайнів; рядність сівалок та ширина захвату просапних культиваторів і комбайнів для збирання кожної культури.

При цьому слід використовувати передовий досвід господарств з комплектування агрегатів.

Необхідна кількість агрегатів (графа 6) визначається за формулою:

, (1.1)

де Оф - обсяг роботи у фізичних одиницях (графа 3);

Dp - кількість робочих днів агрегату (графа 7).

Кількість механізаторів і допоміжного персоналу, що обслуговують агрегат (графа 7), визначають залежно від його складу, технологічної схеми роботи за заводських рекомендацій щодо використання машин.

Строки виконання робіт (графи 8, 9, 10) визначаються згідно з даними агротехніки та досвіду передових господарств.

Слід враховувати, що технологічні операції вирощування сільськогосподарських культур необхідно виконувати у певному агротехнічному зв'язку. Так, наприклад, внесення гною та його приорювання слід проводити одночасно (з метою зменшення втрат поживних елементів).

Кількість днів роботи (графа 9) визначається, виходячи з початку та кінця агротехнічного строку. Так, наприклад, якщо кукурудзу сіють з 2 до 5 травня, то кількість робочих днів дорівнюватиме чотирьом.

Годинна продуктивність агрегату в га, т, ткм(графа 11) визначається з формули:

, (1.2)

де Wзм - змінна продуктивність агрегату, га/зм;

Тзм - нормативна тривалість зміни, год.

Змінну продуктивність агрегату визначають із збірників норм виробітку.

Існуючі норми виробітку на механізовані роботи розраховані на нормативну 7_годинну зміну, а для робіт з шкідливими умовами праці (обприскування сільськогосподарських культур та ін.) на 6_годинну зміну.

Витрату палива на одиницю роботи агрегату (графа 12) беруть з довідників або визначають за формулою:

, кг/га(т, т•км), (1.3)

де G - витрата палива на одиницю роботи, кг/га;

Nен - номінальна потужність двигуна, кВт;

ge - питома витрата палива двигуном, кг/кВт•год, для тракторних двигунів ge = 0,20…0,40 кг/кВт•год.

Kз - коефіцієнт завантаження двигуна: на енергоємних роботах Kз = 0,80…0,90; на малоенергоємнихKз = 0,65…0,75.

Затрати праці на одиницю роботи (графа 13) визначають так:

(1.4)

де пм і пд - відповідно кількість механізаторів та допоміжного персоналу, що обслуговують даний агрегат.

3. Основні положення методики обгрунтування раціонального складу комплексів машин за допомогою персонального компютера

Одне з найважливіших завдань спеціалістів агропромислового комплексу полягає у визначенні для кожного господарства або машинно-технологічної станції такої мінімальної але достатньої кількості машин і машинного парку в цілому, яка забезпечить найефективніше його використання.

Завдяки застосуванню сучасних методів математичного моделювання та використання персональних ЕОМ вирішення такої задачі значно вдосконалюється стосовно різних умов використання машин.

На кафедрі технічного сервісу та інженерного менеджменту НУБІП України колективом авторів під керівництвом проф. Мельника І.І. розроблено і впроваджено у виробництво та навчальний процес пакет прикладних програмних засобів для персональних комп'ютерів “Комплексне машиновикористання”, що передбачає комплексне вирішення задачі обґрунтування складу комплексів машин і структури машинного парку в єдиному системному взаємозв'язку.

В основу математичної моделі обґрунтування складу комплексів машин і структури машинного парку покладено такі принципи організації механізованих процесів:

-- пропорційність між кількістю машин, їх продуктивністю, кількістю працівників відповідної кваліфікації і площею оброблюваної землі;

-- узгодженість у строках і часі виконання окремих операцій відповідно до темпів, заданих головною робочою машиною;

-- рівномірність або ритмічність праці;

-- безперервність або потоковість процесу за періодами робіт, починаючи від перших операцій до одержання готового продукту.

За цією ж методикою можна визначати раціональну (мінімально допустиму) площу вирощування та збирання сільськогосподарських культур, що забезпечує ефективне використання комплексів машин.

Система “Комплексне машиновикористання” призначена для:

-- структурування культур і попередників, визначення структури посівних площ у залежності від обсягів виробництва;

-- визначення раціональних параметрів і режимів роботи існуючих і перспективних машинних агрегатів різного призначення;

-- визначення оптимальних комплексів машин у відповідності до заданих критеріїв;

-- визначення раціональних обсягів виробництва;

-- визначення раціональної структури комплексів машин;

Система “Комплексне машиновикористання” передбачає такі обмеження:

-- кількість марок енергетичних засобів - не більше 500;

-- кількість марок сільськогосподарських машин - не більше 2000;

-- кількість операцій агрегатування у базі даних - не більше 200;

-- кількість окремих технологічних процесів (культур) - не більше 50;

-- кількість технологічних операцій для кожного технологічного процесу (культури) - не більше 100;

-- загальна кількість операцій для всіх технологічних процесів (культур) - не більше 5000.

Банк вхідних даних для вирішення поставленої задачі готується у вигляді матриці оцінок взаємовідношення культури і попередника та п'яти таблиць встановлених форм, які включають техніко-економічні характеристики енергетичних засобів, сільськогосподарських машин, альтернативні склади машинних агрегатів для виконання механізованих операцій, характеристика сільськогосподарських культур і поля для їх вирощування у відповідному господарстві та існуючі або перспективні технології виробництва продукції рослинництва чи окремі цикли механізованих робіт.

У результаті вирішення задачі отримується матриця завантаження енергетичних машин по днях року, таблиця технологічних процесів (технологічна карта) з відповідним комплексом машин та економічними показниками їх використання, загальний склад машинного парку з економічними показниками його використання та річним завантаженням кожної машини, а також матриця потреби в обслуговуючому персоналі.

Результати розрахунків можна широко застосувати у господарствах при оперативному і особливо перспективному плануванні придбання і використання техніки, а також при впровадженні прогресивних технологічних процесів виробництва продукції рослинництва.

4. Агротехнічні вимоги до транспортних засобів

· Звертають увагу на обробіток ґрунту, який виконується у господарстві. Обробіток вологого ґрунту становить найбільшу небезпеку, спричиняючи досить значне переущільнення. Тому без нагальної потреби не виводять техніку на вологе поле.

· Запроваджують маршрутизацію руху техніки полем, щоби скоротити кількість проходів та забезпечити рух одними й тими ж слідами.

· Здвоюють або потовщують колеса тракторів, а за можливості -- взагалі відмовляються від колісних тракторів, особливо на фізично недостиглих ґрунтах.

· Застосовують комбіновані та широкозахватні агрегати, комбінують технологічні операції, щоб зменшують кількість проходів техніки.

· Періодично перевіряють щільність ґрунтів за допомогою пенетрометра -- пристрою, який дає змогу оцінити щільність на глибині до 60 см.

Маршрутизація руху техніки, супутниковий моніторинг і рух за маркерами або спеціально створеними програмами -- оптимальні рішення для будь-яких господарств. Більшість агрегатів, використовуваних у агровиробництві, мають різну ширину захвату знарядь, тому знадобиться перепрофілювати механіко-технічний парк таким чином, щоб увесь комплекс машин мав однакову ширину захвату знарядь.

5. Обґрунтування складу машинних агрегатів для навантаження і транспортування кукурудзи

1. Визначити обсяг робіт:

, = 130*30*1=3900 т, (3.1)

, = 130*30*5*1= 19500 ткм, (3.2)

де -- площа поля (технологічна карта), га;

-- норма внесення добрив (технологічна карта), т/га;

-- коефіцієнт повторності виконання операцій, =1;

-- віддаль перевезення вантажу (технологічна карта), км.

2. Розрахувати необхідну кількість транспортних засобів:

1. Корсаков Л.Ф. Автомобильный транспорт агропромышленногокомплекса: организация и экономика. - М. 1992. - 232 с.

2. Миронюк С.К. Использование транспорта в сельскомхозяйстве. - М. : Колос, 1982. - 287 с.

3. Единые норми времени на перевозку грузовавтомобильным транс-портом и сдельныерасценки для оплаты труда водителей. - М. : Экономика, 1988. - 41с.

4. Котелянец В.И. Эффективностьиспользованиятранспорта в сельскомхозяйстве. - М. : Колос, 1980. - 222 с.

5. Вантажно-розвантажувальні роботи. Методика розрахунку та типові норми виробітку, часу та витрат палива на вантажно-розвантажувальні роботи. Книга 5 частина ІІ. ТОВ «Юмана» Київ 1998р.

6. Типові норми виробітку на сільськогосподарські стаціонарні машини, агрегати і комплекси. Київ «Урожай»№ 1986

Додатки

Размещено на Allbest.ru