Організація виконання вантажних операцій у місцях загального та незагального користування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Український державний університет залізничного транспорту

Кафедра управління вантажною і комерційною роботою

Пояснювальна записка і розрахунки до курсової роботи з дисципліни «Організація вантажних операцій»

Організація виконання вантажних операцій у місцях загального та незагального користування

2020

Завдання

на розроблення курсової роботи з дисципліни «Організація виконання вантажних операцій» на тему “Організація виконання вантажних операцій у місцях загального та незагального користування”

Вихідні дані

1 Для розрахунку компонування вантажного району.

1.1 Схема розміщення дільниць, до яких примикає вантажна станція О_ван (рисунок 1).

А

Рисунок 1 -- Схема розміщення ділянок, до яких примикає вантажна станція О_ван

1.2 Річні місцеві вантажопотоки станції О_ван за родами вантажів у тисячах тонн (таблиці 1 - 3, варіант 2).

2 Для розрахунку параметрів зернових елеваторів

2.1 Вантаж, що навантажується у вагон: пшениця.

2.2 Круглий (конусний) силос діаметром D_с: 6 м.

2.3 Повна висота силосу Н_с: 30 м.

2.4 Залікова маса зерна А_залік 18000 т.

2.5 Тривалість розрахункового періоду заготовок П_p (Періоду найбільш інтенсивного надходження зерна автотранспортом до елеваторів): 20 діб.

2.6 Кількість подач вагонів на вантажний фронт для завантаження маршруту K_под: 2.

2.7 Розрахункова вантажопідйомність вагонів-зерновозів, P_в -- 70 т.

2.8 Maca відправницького маршруту із зерном Q_м: 2600 т.

2.9 Час на навантаження однієї подачі вагонів із зерном, t_нав = 3 год 40 хв (3,66 год).

2.10 Продуктивність транспортного устаткування (норії) Q_нор

100 т/год.

2.11 Середня вантажопідйомність автотранспорту Q_a 18 т.

2.12 Коефіцієнт зниження продуктивності норіі залежно від вологості та засміченості зерна K_в.з.: 1,0.

2.13 Кількість партій, що надходять автотранспортом на лінію за добу, Р_л^д: 5.

Таблиця 2 -- Річні місцеві вантажопотоки станції О_ван за родами вантажів у тисячах тонн (варіант 2)

На/3	Рід вантажу	А	Б	Ован	Коефіцієнт нерівномірності б	Частка вантажопотоку µ, який перевозиться у вагонах
						4-вісних	8-вісних
А	Цукор (пісок, рафінад)	-	-	119	1,0	1,0	-
	Цегла силікатна	-	-	111	1,1	1,0	-
	Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера -- 1800 кг)	-	-	121	1,0	1,0	-
	Тарно-штучні вантажі (середнє завантаження 4-вісного вагона -- 20,5 т)	-	-	35	1,1	1,0	-
Разом	-	-	386	-	-	-
Б	Щебінь, гравій, пісок	-	476	750	1,2	0,8	0,2
	Цемент будь-який, гіпс будівельний	-	100	250	1,0	1,0	-
	Вугілля (антрацит, кам'яне)	-	200	300	1,0	0,6	0,4
	Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера -- 1800 кг)	-	121	100	1,0	1,0	-
	Тарно-штучні вантажі (середнє завантаження 4-вісного вагона -- 20,5 т)	-	46	150	1,1	1,0	-
Разом	-	-	943	-	-	-
Ован	Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера -- 1800 кг)	121	121	-	1,0	1,0	-
	Тарно-штучні вантажі (середнє завантаження 4-вісного вагона -- 20,5 т)	65	55	-	1,1	1,0	-
Разом	186	176	-	-	-	-
Час на подавання (забирання) вагонів із сортувальних колій станціі у вантажні пункти, хв			6
Час на розставляння, переставляння a6o збирання на один вагон, хв			1

Зміст

Вступ

1. Організація виконання вантажних операцій на місцях загального користування

1.1 Розрахунок вантажопотоків і вагонопотоків вантажного району станції О_ван

1.2 Розрахунок потрібних складських площ (за питомим навантаженням) та визначення габаритних розмірів складів

1.3 Вибір типів вантажно-розвантажувальних машин, розрахунок їх потрібної кількості для кожного складу та встановлення норм часу на вантажні операції залежно від способу їх виконання

1.4 Визначення потрібної кількості товарно-багажних ваг

1.5 Визначення потрібної кількості автомобілів та причепів при здійсненні централізованого завезення і вивезення вантажів

1.6 Розроблення схеми компонування споруд вантажного району

2. Організація вантажної роботи на місцях незагального користування (розрахунок параметрів зернових елеваторів)

2.1 Основні розрахункові положення

2.2 Розрахунок обладнання при вантаженні зерна з автотранспорту

2.3 Навантаження і розвантаження залізничних вагонів

2.4 Визначення необхідної кількості транспортного устаткування (норій)

2.5 Визначення місткості та кількості споруд (силосів) для зберігання вантажу

Висновки

Список літератури

Додаток

Вступ

Вантажні пристрої та колійний розвиток, які б відповідали вантажній роботі, що виконується у місцях загального користування (МЗК), згідно з вимогами, сконцентровані в одному районі станції - у МЗК вантажного району (ВР) загального типу. Розташування ВР на станції забезпечує зручне сполучення з районами міста й промисловими підприємствами, вільний під'їзд транспортних засобів при виконанні операції з огляду, приймання, навантаження та вивантаження вантажів. Залежно від обсягу та характеру роботи, яка виконується у МЗК ВР, передбачені криті та відкриті склади і платформи, площадки для контейнерів, великовагових та інших вантажів, підвищена колія, пристрої для перевантаження з вагонів безпосередньо на автотранспорт або через склад, платформи та площадки для вивантаження сипких вантажів, колісної техніки та інших вантажів, товарна контора й інші необхідні допоміжні будівлі та приміщення, пристрої, які забезпечують безперервну роботу вантажно-розвантажувальних машин (зарядна станція, ремонтні майстерні, склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ) та ін.).

Необхідність спорудження вантажних пристроїв, їх кількість, тип і продуктивність обладнання встановлюється проектом залежно від роду вантажів, розміру і характеру вантажної роботи з урахуванням комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

1. Організація виконання вантажних операцій на місцях загального користування

1.1 Розрахунок вантажопотоків i вагонопотоків вантажного району станції О_ван

Прибуття (вивантаження) або відправлення (навантаження) для кожного роду вантажу в 4- i 8-вісних вагонах, т, i загальне прибуття або відправлення за середню добу максимального місяця визначені за формулами

Q₈ = (бµ₈Q_p) / 365

Q₄ = (бµ₄Q_p) / 365 (1.1)

Q_d = Q₄ + Q₈,

де Q₄, Q₈ - прибуття або відправлення вантажу за середню добу максимального місяця відповідно в 4- i 8-вісних вагонах, т;

Q_d, Q_р - загальне прибуття a6o відправлення кожного роду вантажу, т, відповідно за середню добу максимального місяця i за рік;

б -- коефіцієнт середньорічної нерівномірності прибуття або відправлення вантажів;

µ₄, µ₈ -- частка вантажопотоку, який перевозиться відповідно в 4- i 8-вісних вагонах.

Результати розрахунків Q₄, Q₈ i Q_d наведені у відповідних графах таблиці 1.1.

Прибуття a6o відправлення для кожного роду вантажу в 4- i 8-вісних вагонах i загальне за середню добу максимального місяця у фізичних вагонах визначені за формулами

U₄ = Q₄ / P₄;

U₈ = Q₈ / P₈; (1.2)

U_d = U₄ + U₈,

де U₄, U₈ -- кількість відповідно 4- i 8-вісних вагонів;

P₄, P₈ - технічні норми завантаження 4- і 8-вісних вагонів для різних вантажів, т (див. додаток А);

U_d - загальне прибуття або відправлення кожного роду вантажу в середньому за добу, ваг.

Результати розрахунків U₄, U₈ і U_d наведені у відповідних графах таблиці 1.1.

При розрахунках Q і U округлені до більшого цілого числа.

Таблиця 1.1 -- Baнтажопотоки BP станції О_ван на розрахункову добу зa родами вантажів

На-Із	Вантаж	Qріч, тис. т	б	µ	Ртех, т	А	Б	Ован	Разом
				µ4	µ8	Р4	Р8	Qd, т	Ud, ваг	Qd, т	Ud, ваг	Qd, т	Ud, ваг
								Q4	Q8	Paзом	U4	U8	Paзом	Q4	Q8	Paзом	U4	U8	Paзом	Q4	Q8	Paзом	U4	U8	Paзом	Qd, т	Ud, ваг
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28
А	Цукор (пісок, рафінад)	119	1,0	1,0	-	68	-													326		326	4		4	326	4
	Цегла силікатна	111	1,1	1,0	-	69	-													335		335	5		5	335	5
	Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера -- 1800 кг)	121	1,0	1,0	-	24	-													332		332	14		14	332	14
	Тарно-штучні вантажі (середне завантаження 4-вісного вагона -- 20,5 т)	35	1,1	1,0	-	20,5	-													105		105	5		5	105	5
	Прибуггя з А	386	-	-	-		-													1098		1098	28		28	1098	28
Б	Щебінь, гравій, пісок	476	1,2	0,8	0,2	69	125													1252	313	1565	18	3	21	1565	21
	Цемент будь-який, гіпс будівельний	100	1,0	1,0	-	68														274		274	4		4	274	4
	Вугілля (антрацит, кам'яне)	200	1,0	0,6	0,4	69	125													329	219	548	5	2	7	548	7
	Вантажі в контейнерах	121	1,0	1,0	-	24														332		332	14		14	332	14
	Тарно-штучні вантажі	46	1,1	1,0	-	20,5														139		139	7		7	139	7
	Прибуття з Б	943																		2325	532	2857	48	5	53	2857	53
Всього прибуття (А+Б)	1329																		3422	532	3955	76	5	81	3955	81
Ован	Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах	121	1,0	1,0		24		332		332	14		14													332	14
	Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах на Б	121	1,0	1,0		24								332		332	14		14							332	14
	ТШВ на А	65	1,1	1,0		20,5		196		196	10		10													196	10
	Тарно-штучні вантажі на Б	55	1,1	1,0		20,5								166		166	8		8							166	8
		362																								1025	46
Всього відправлення (А+Б)																										4979

1.2 Розрахунок потрібних складських площ (за питомим навантаженням) та визначення габаритних розмірів складів

Площа ѓ_ск, м², необхідна для зберігання вантажів, які прибувають або відправляються з BP, визначена за питомим навантаженням як

або (1.3)

де Q_p^ск - річний вантажообіг складу BP за вантажем, що розглядається, т;

Q_d^ск -- розрахунковий добовий вантажообіг вантажу, що розглядається, т/доб:

Q_p^ск = н · Q_d, (1.4)

де н -- питома вага вантажопотоку, який надходить або відправляється зі складу BP (див. таблиці 1 -- 3 завдання);

t_з -- розрахунковий термін зберігання вантажу у складі, доб;

в -- коефіцієнт, який ураховує додаткову площу на проходи, проїзди для вантажно-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників;

е -- коефіцієнт, який ураховує прямий варіант перевантаження, приймаємо від 0,10 до 0,20;

Р -- розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м².

Значения Р, t_з i в прийнято згідно з інструкцією i наведено в додатках Б-Г.

Результати розрахунків ѓ_ск наведено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 -- Потрібні площі складів для збереження вантажів по прибутті i відправленні

Вантаж	Прибуття (П) Відправлення (В)	Прибуття a6o від правлення вантажу за розрахункову добу, т/доб	Тип складу a6o пристрою	Параметри для розрахунку потрібної площі складу	Площа складу, яка потрібна для зберіган ня вантажу, ѓск, м2
				tз, доб	в	Р, т/м2	е
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Цукор (пісок, рафінад)	П	326	АС	2,0	1,7	0,9	0,2	1043
Цегла силікатна	П	335	АС	2,0	1,5	0,9	0,2	946
Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах	П	664	КП	2,5	1,9	0,5	0,2	5046
Тарно-штучні вантажі	П	244	АС	2,0	2,0	0,4	0,2	1952
Щебінь, гравій, пісок	П	1565	НП	3,0	1,5	1,1	0,2	5122
Цемент будь-який, гіпс будівельний	П	274	КС	2,5	1,5	0,9	0,2	967
Вугілля (антрацит, кам'яне)	П	548	НП	2,5	1,5	1,1	0,2	1495
Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах	В	664	КП	2,5	1,9	0,5	0,2	5046
Тарно-штучні вантажі	В	362	АС	2,0	2,0	0,4	0,2	2896
Примітки до графи 4: НП -- навалочна площадка; KП -- контейнерна площадка; АС -- ангарний склад; KC -- критий склад; ПBB -- площадка для великовагових вантажів

Для конкретних вантажів потрібна складська площа може бути визначена також методом елементарних площадок.

У проекті передбачено спеціалізовані a6o об'єднані склади для зберігання вантажів, що прибувають та відправляються (контейнерні площадки, ангарний склад). Окрім того, однорідні (що припускають сумісне зберігання) вантажі при незначному їх вантажообігу переробляються на одному складі (ангарний склад).

За даними таблиці 1.2 встановлена потрібна кількість та спеціалізація складів ВР (наприклад, F₁ = ѓ₁ + ѓ₄ + ѓ₉; F₂ = ѓ₂ + ѓ₆ + ѓ₇; F₃ = ѓ₃ + ѓ₈ і т. д.).

Для штучних вантажів, які потребують закритого зберігання (дрібні відправки, крупи, борошно, цукор, холодильники), запроектовано одноповерховий ангарний склад із внутрішнім розташуванням вантажно-розвантажувальних колій, обладнаний пристроями пожежної і вартової сигналізації. Одноповерхові склади із внутрішнім розміщенням вантажно-розвантажувальних колій (ангарні склади) можуть бути однопрогоновими (24 або 30 м), двопрогоновими (24+24 або 30+30 м), трипрогоновими (24+30+24 м), якщо є сортування вантажів. Кількість колій та платформ у багатопрогонових складах повинна відповідати характеру і розмірам операцій, що виконуються. Для цементу, гіпсу і вапна передбачено однопрогоновий критий склад із зовнішнім розташуванням залізничних колій.

Для переробки контейнерних і великовагових вантажів передбачені контейнерні та великовагова площадки, які обладнано двоконсольними козловими кранами. Розміри їх установлено залежно від технологічного процесу роботи і вибраних засобів механізації та автоматизації.

На ВР запроектовано високу платформу. В'їзд із торцевого боку на відкриту платформу споруджено на рівні підлоги вагона і має поздовжній ухил не крутіше 1/7, а для вантажно-розвантажувальних машин - не крутіше 1/10.

Для вивантаження вугілля та нерудних (мінерально-будівельних) матеріалів запроектовано підвищену колію, яка розташована з урахуванням напрямку переважних вітрів у даному районі на довжину не менше 50 м від складів тарно- штучних вантажів і контейнерного пункту. Склад для вивантаження хімічних (неотруйних) і пиляних вантажів розташовується не ближче 300 м від службових та житлових будівель.

На ВР передбачено вантажно-розвантажувальні колії і платформу з під'їздами до неї для безпосереднього перевантаження вантажів з вагонів на автомобілі та навпаки.

Результати встановлення потрібної кількості складів BP наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Відомості про склади BP

Номер складу	Тип складу	Вантажі, які треба зберігати в складі	Спеціаліза-ція складу	Загальна площа складу Fск, м	Розміри складу, м
					ширина	довжина
					розрахункова Вск	розрахун-кова Lрcк	будівельна Lcк
1	2	3	4	5	6	7	8
1	АС	Цукор, тарно-штучні вантажі, цегла силікатна	В+Н	6837	60	114	144
2	КП	Вантажі в контейнерах	В+Н	10093	16	631	2*216+204
3	НП	Щебінь, гравій, пісок, вугілля	В	6617	16	414	2*207
4	КС	Цемент, гіпс будівельний	В	967	18	54	60
Примітка -- будівельна довжина ангарних складів прийнята кратною 72 м, критих складів, контейнерних площадок та високих платформ -- 12 м, навалочних площадок -- 3 м

Розрахункова довжина складу L^р_ск, м, визначена як

(1.5)

де F_cк - прийнята (після об'єднання) площа складу, м2

B_ск - розрахункова ширина складу, м.

Далі приймаємо будівельну довжину складу L_cк, яка повинна бути не менше розрахункової довжини L^р_ск вантажно-розвантажувального фронту як з боку залізниці, так i з боку автотранспорту g.

У свою чергу

; (1.6)

, (1.7)

де ?U^ск_д - кількість вагонів, які проходять вантажні операціі у даному складі за розрахункову добу;

L_в - довжина вагона, м;

K_под - кількість подач вагонів до даного складу за добу.

Мінімальна кількість подач

, (1.8)

де Т_пер - тривалість перерв у роботі складу, приймаємо від 0,5 до 2,0 год;

t_нв - тривалість навантаження або вивантаження всієї групи одночасно поданих вагонів, год;

t_пз - час на подавання, розставлення, збирання та забирання групи вагонів, год;

?Q^ск_д - розрахунковий добовий вантажообіг об'єднаного складу, т (див. таблицю 1.1);

L_а - фронт, потрібний для стоянки автомобіля біля складу, м;

t_а - середня тривалість завантаження або розвантаження автомобіля, год (приймаємо від 0,1 до 0,5 год залежно від марки автомобіля, роду вантажу та способу завантаження-розвантаження);

Т_а - середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, год;

q_а - середнє завантаження автомобіля, яке дорівнює у_а g_a, т;

у_а - коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю (приймаємо від 0,6 до 1,0 залежно від роду вантажу та способу його перевезення);

g_a - вантажопідйомність автомобіля, т.

Результати розрахунків L_ф^з та L_ф^а наведено в таблиці 1.4.

вантажний складський

Таблиця 1.4 - Розрахункова довжина вантажно-розвантажувальних фронтів з боку залізниці та автотранспорту для складів BP

Номер складу	Lск, м	?Uскд, ваг	Kпод	Lв, м	Lфз,м	?Qдск, т	Lа, м	tа, год	Та, год	ga, т	га	Lфа, м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	144	39	5	14,73	115	1267	6,67	0,5	12	6	0,7	185,1
2	2*216+204	56	2	13,92	390	1328	6,67	0,5	12	6	0,7	183,4
3	2*207	28	1	13,92	390	2113	6,67	0,5	12	10	1,0	122,6
4	60	4	1	14,73	59	274	6,67	0,5	12	6	0,7	40,0

1.3 Вибір типів вантажно-розвантажувальних машин, розрахунок пx потрібної кількості для кожного складу та встановлення норм часу на вантажні операції залежно від способу пх виконання

Виберемо для кожного складу згідно з вантажами, що переробляються у ньому, вантажно-розвантажувальні машини (BPM), встановимо пx потрібну кількість i норми часу на виконання вантажно-розвантажувальних робіт на один вагон.

Потрібна кількість вантажно-розвантажувальних машин визначена як

, (1.9)

де 2 -- кількість вантажних операцій, які виконуються з кожною тонною вантажу при складському варіанті робіт;

П_е -- експлуатаційна продуктивність машини, що дорівнює

, (1.10)

де Q_зм -- змінна норма виробітку вантажно-розвантажувальної машини, т/змін;

7 -- розрахункова тривалість зміни, год;

К_о -- коефіцієнт, який ураховує використання машини протягом зміни, приймаємо від 0,70 до 0,80.

Результати встановлення потрібної кількості вантажно-розвантажувальних машин та норм часу на виконання вантажних операцій з вагонами наведені у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 -- Засоби механізації та норми часу на виконання вантажних робіт

Номер складу	Найменування вантажу	Кількість вагонів, які проходять вантажні операціі за добу	Вивантажен ня (В)/Навантажен ня (Н)	Кількість подач Кпод	Середня кількість вагонів у подачі	Тип BPM a6o пристрою	Кількість BPM або вантажний фронт, ваг	Норма часу на навантаження (розвантаження) 4-вісного вагона
								год	хв
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Цукор	39	В+Н	5	8	ЕП-103	12	0,65	39
	Тарно-штучні вантажі		В+Н					0,88	53
	Цегла силікатна		В			КК-6	3	0,36	22
2	Вантажі в контейнерах	56	В+Н	2	28	КК-6	9	0,36	22
3	Щебінь	28	В	1	28	ПК	21	0,32	19
	Гравій							0,96	58
	Пісок							0,96	58
	Вугілля						7	0,96	58
4	Цемент	4	В	1	4	ЕП-104	4	0,65	39
	Гіпс будівельний							0,65	39

1.4 Визначення потрібної кількості товарно-багажних ваг

Потрібна кількість товарно-багажних ваг для кожного критого складу визначена як

(1.11)

де с -- частка вантажообігу, яка потребує переваження, приймаємо від 0,20 до 0,40;

П_тв -- продуктивність ваг, т/доб, яка дорівнює

(1.12)

де T_ПР -- тривалість перерв у роботі ваг (перевірка ваг, передавання складу при зміні черг та ін.), приймаємо від 1,0 до 4,0 год;

t_ВАЖ -- тривалість однієї операції важення з урахуванням часу на переміщення, укладання, знімання з ваг та складування вантажу, приймаємо від 0,10 до 0,30 год;

Р_В -- найбільше навантаження рухомих ваг, Р_В -- 1,0; 2,0; 3,0 т, постійних (врізних) -- 5,0 т;

з -- коефіцієнт використання навантаження ваг при зважуванні, приймаемо від 0,40 до 0,80.

Результати розрахунків з визначення потрібної кількості N_ТВ наведено в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 -- Відомості про потрібну кількість товарно-багажних ваг

Номер складу	Тип складу	Вантаж, який потребує завантаження у складі	?Qдск, т/доба	с	ТПР, год	TВАЖ, год	РВ, т	з	ПТВ, т/доба	NТВ, шт
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	АС	Цукор, тарно-штучні вантажі, цегла силікатна	1267	0,2	2	0,1	2	0,4	176,0	2
4	КС	Цемент, гіпс будівельний	274	0,3	3	0,2	3	0,5	157,5	1

1.5 Визначення потрібної кількості автомобілів та причепів при здійсненні централізованого завезення i вивезення вантажів

Потрібна кількість автомобілів без причепів при здійсненні централізованого вивезення i завезення вантажів автомобілями залізниці визначена як

(1.13)

де д - частка вантажопотоку, який перевозиться автомобілями без причепів, приймаємо від 0,50 до 0,70;

О_а - обіг автомобіля, год.;

2 - максимальна кількість вантажних операцій, які виконують з автомобілем за один обіг;

в_а- коефіцієнт використання автомобіля за пробігом (відношення часу руху автомобіля з вантажем до загального часу).

Потрібна кількість автомобілів з причепами при здійсненні централізованого вивозу і завозу вантажів визначена як

(1.14)

де О_ап - обіг автомобіля з причепом, год.;

g_п - вантажопідйомність причепа, т.

Автомобілі у місті працюють за різними схемами. Більша частина з них має дві вантажні операції (навантаження та розвантаження). Автомобілі при перевезенні дрібних відправок, контейнерів та інших вантажів курсують за схемою “трикутника” (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 - Схема курсування автомобілів за “трикутником”

Сипучі та лісні вантажі, а також борошно, крупи, цукор і папір розвозять за маятниковою схемою (рисунок 1.2).

Рисунок 1.2 - Маршрут курсування автомобілів за маятниковою схемою

З урахуванням вказаних схем роботи автотранспорту середня тривалість обігу автомобіля для кожної з них відповідно буде

О_а' (1.15)

О_а'' (1.16)

Обіг автомобіля з причепом, год., дорівнює

О_ап' (1.17)

• а обіг автомобіля з причепом для сипучих вантажів -
• О_ап'' (1.18)
• де - час на навантаження автомобіля (причепа) на станції, год.;
• - час на вивантаження автомобіля (причепа) на станції, год.;
• - час на вивантаження автомобіля (причепа) у одержувача, год.;
• - тривалість навантаження автомобіля (причепа) у відправника, год.;
• - середня тривалість чекання автомобілем вантажних операцій на станції, приймаємо від 0,10 до 0,20 год.;
• t₁ - тривалість руху автомобіля від станції до одержувача, год.;
• t₂ - те ж від одержувача до відправника, год.;
• t₃ - те ж від відправника до станції, год.;
• - тривалість зважування автомобіля (причепа), приймаємо від 0,05 до 0,08 год. та приймається тільки для сипучих вантажів.
• Розрахунки по визначенню обігу автомобілів наведено в таблиці 1.7, а по встановленню потрібної кількості автомобілів - в таблиці 1.8.
• Таблиця 1.7 - Визначення обігу автомобілів

№ скла- ду	Найменування вантажу	, год	tзв, год	t1, год	tво, год	t2, год	tнв, год	t3, год	, год	, год	Оа, год	Оап, год
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	Цукор (пісок, рафінад)	0,35		0,45	0,35			0,45	0,2		1,8
1	Тарно-штучні вантажі	0,35		0,6	0,35	0,3	0,35	0,4	0,15	0,35	2,85	3,2
1	Цегла силікатна	0,35		0,6	0,35			0,4	0,15		1,85
2	Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах	0,1		0,3	1	0,2	1	0,5	0,2	0,1	3,4
3	Щебінь, гравій, пісок	0,15	0,05	0,5	0,15			0,5	0,1		1,45	1,8
3	Вугілля (антрацит, кам'яне)	0,15	0,05	0,5	0,15			0,5	0,1		1,45	1,8
4	Цемент будь-який, гіпс будівельний	0,25		0,3	0,25			0,3	0,18		1,28	1,78

• Таблиця 1.8 - Визначення потрібної кількості автомобілів

№ скла- ду	Найменування вантажу	, т	д	ga, т	gп, т	ya	ва	Та, год	Оа, год	Оап, год	А, шт	Ап, шт
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	Цукор (пісок, рафінад)	326	1	6		0,7	0,7	12	1,8		9
1	Тарно-штучні вантажі	606	0,7	6	5	0,7	0,5	12	2,85	3,2	24	7
1	Цегла силікатна	335	1	6		0,7	0,5	12	1,85		13
2	Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах	1328	1	10		1	0,76	12	3,4		25
3	Щебінь, гравій, пісок	1565	0,5	10	10	1	0,5	12	1,45	1,8	10	6
3	Вугілля (антрацит, кам'яне)	548	0,5	10	10	1	0,5	12	1,45	1,8	4	3
4	Цемент будь-який, гіпс будівельний	274	0,5	6	5	0,7	0,5	12	1,28	1,78	4	3

• 1.6 Розробка схеми компонування споруд вантажного району
• В залежності від місцевих умов, ВР можуть бути тупикового або наскрізного типу з послідовним або паралельним розташуванням приймально-відправних колій відносно вантажних фронтів. На рисунку 1.3 наведено схему, яку мають всі раніше запроектовані склади.
• Окрім того, на схемі передбачена одна колія з улаштуванням під'їздів до неї для безпосереднього перевантаження з вагонів у автомобілі та навпаки. Спеціальний склад для в'язких будівельних матеріалів (вапна, цементу, гіпсу та ін.), а також інші склади для пилових вантажів розташовуються у віддалені від житлових кварталів, складів штучних вантажів і контейнерних площадок не менше, ніж на 50 м.
• Товарна контора розташована поблизу від автомобільної брами. Побутові приміщення прийомоздавальників знаходяться у будівлі товарної контори або в окремій будівлі на території ВР. ВР має огорожу, протипожежні засоби, зв'язок, освітлення, відповідні споруди, а автомобільні дороги та вантажно-розвантажувальні площадки мають тверде покриття.
• На станції, на якій проводиться навантаження та вивантаження навалочних і насипних вантажів, передбачені вагонні ваги. Вагова колія розташована у горловині колій ВР, яка веде до фронтів навантаження-розвантаження, та ізольована від пропуску вагонів, які не потребують зважування, і локомотивів. Колія до ваг наскрізна, пряма та горизонтальна. Пряма ділянка прийнята не менш 15 м з кожного боку від ваг.
• Автомобільні ваги розташовані на території ВР поблизу в'їзду, але так, щоб вони не заважали проїзду автомобілів, які не треба зважувати.
• На станції для перевірки габариту навантаження на відкритому рухомому складі передбачена габаритна брама або спеціальний пристрій для автоматичної сигналізації про негабаритність вантажів.
• 1 - контейнерна площадка; 2 - ангарний склад; 3 - підвищена колія для насипних вантажів; 4 - критий склад; 5 - службово-технічна будівля; 6 - ваги вагонні
• Рисунок 1.3 - Схема вантажного району тупікового типу
• 2. Організація вантажної роботи у місцях незагального користування (розрахунок параметрів зернових елеваторів)
• 2.1 Основні розрахункові положення
• Елеватор призначений для приймання зерна автотранспортом від зернових господарств, зберігання вантажу, навантаження зернових культур до залізничних вагонів. З кузовів автомобілів зерно подається до силосів за допомогою норій. Для навантаження в залізничні вагони зерно з елеватора за допомогою норії надходить по трубі до рухомого складу. Норії зернові призначені для вертикального транспортування зерна без тари до або з елеваторів. Елеватор складається з круглих (конусних) силосів.
• Усі вихідні та розрахункові параметри кількості зерна для визначення параметрів елеваторів передбачають у фізичній масі.
• Обсяг заготовок у фізичній масі зерна в тоннах визначено як
• А = А_залік · К_ф, (2.1)
• де А_залік - обсяг заготовок зерна в заліковій масі, т.
• Залікова маса зерна - це фізична маса зерна, що зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи і сміттєвих домішок у зерні;
• К_ф - коефіцієнт переведення залікової маси у фізичну.
• Значення К_ф приймають відповідно таблиці 2.1.
• Таблиця 2.1 - Коефіцієнти переведення залікової маси зерна у фізичну К_ф

Культури	Тривалість розрахункового періоду заготовок Пр, діб
	до 15	до 20	до 30
Зернові	1,05	1,06	1,15

• А = 18000 · 1,06 = 19080 т
• Максимально-добове надходження зерна визначено як
• (2.2)
• де 0,8 - коефіцієнт, що враховує надходження зерна протягом розрахункового періоду заготовок. Протягом розрахункового періоду заготовок П_р слід ураховувати надходження 80 % планованого обсягу заготівель зерна;
• К_д - коефіцієнт добової нерівномірності, що залежить від обсягу заготовок за розрахунковий період та тривалості розрахункового періоду заготовок.
• Коефіцієнт добової нерівномірності визначається за таблицею 2.2.
• Таблиця 2.2 - Коефіцієнт добової нерівномірності К_д

Обсяг заготовок за розрахунковий період (0,8 ·А), тис. т	Тривалість розрахункового періоду Пр, діб
	до 15	до 20	до 30
До 25 вкл.	1,7	1,6	1,6
Понад 25 до 50 вкл.	1,6	1,6	1,6
Понад 50 до 100 вкл.	1,5	1,5	1,6

• = 1221,12 т/доб.
• 2.2 Розрахунок обладнання при вивантаженні зерна з автотранспорту
• Максимальне надходження зерна впродовж години а_год, т/год, визначено
• , (2.3)
• де К_год - коефіцієнт нерівномірності надходження зерна впродовж години, що визначається згідно з таблицею 2.3;
• Т - розрахунковий час підведення зерна автотранспортом протягом доби, Т = 24 год.
• Таблиця 2.3 - Коефіцієнт нерівномірності надходження зерна впродовж години

Максимально добове надходження зерна ад, тис. т	До 1	До 2	До 3	До 4	До 5	До 6	До 7	Понад 7 до 10	Понад 10 до 13	Понад 13
Коефіцієнт нерівномірності Кгод	2,9	2,3	2,0	1,9	1,8	1,7	1,6	1,5	1,4	1,3

• = 117,02 т/год.

Необхідну кількість технологічних ліній приймання зерна ...