Концептуальне моделювання як засіб удосконалення нормативно-правової бази аеродромно-технічного забезпечення польотів державної авіації України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальне моделювання як засіб удосконалення нормативно-правової бази аеродромно-технічного забезпечення польотів державної авіації України

Ольга Усачова

Ігор Солдатенко

Сергій Новічонок

Відомо, що визначення основних понять військової системи у сфері національної безпеки і оборони сприяє досягненню необхідного рівня взаємосумісності між складовими сектору безпеки і оборони України та збройними силами інших країн в процесі підготовки та проведення військових операцій, а також сприятиме гармонізації та уніфікації військової термінології з країнами членами НАТО та ЄС [1].

Однією з основних проблем імплементації та впровадження нових стандартів у діяльність ПС ЗСУ є відсутність достатньої кількості перекладених, відповідними спеціалістами, на державну мову оригіналів стандартів НАТО, а застосування прямого перекладу змісту не завжди коректно викриває сутність явищ стандарту через істотну різницю в тлумаченні термінів. Стан нормативно-правової бази, яка регулює аеродромно-технічне забезпечення (АТЗ) польотів, в цьому контексті не є виключенням. Для складання дієздатної ієрархічної системи нормативно-правових актів та інших документів, що регулюють питання АТЗ польотів, необхідно провести достатню кількість попередніх системних досліджень, які дозволять виявити взаємозв'язки технологій, необхідних для досягнення визначеної мети, виконання задач, процесів, робіт, тощо. Одним з методів таких досліджень є концептуальне моделювання.

Взагалі під концептуальною моделлю розуміють модель, яка подана множиною понять та зв'язків між ними, які визначають смислову структуру галузі, що розглядається, або її окремого конкретного об'єкта [2]. Загальні питання концептуального моделювання, зокрема викладені в роботі [3], яка є рекомендованою методикою моделювання для країн-членів НАТО. Звичайно концептуальне моделювання виконується для цілей удосконалення досліджуваних процесів, або створення формалізованого опису цих процесів для подальшого їх імітаційного моделювання. Однак, як показано нижче, концептуальні моделі можуть бути використані для отримання гармонізованої термінологічної бази.

При концептуальному моделюванні досліджувана діяльність розділяється на окремі функції, між якими встановлюється ієрархічний зв'язок. Існуючі стандарти концептуального моделювання відрізняються один від одного врахуванням окремих аспектів діяльності, але вони зазвичай враховують відомості про те, з чим працює окрема функція (що вона перетворює), обмеження (умови виконання робіт, здійснення процесів), сили та засоби для здійснення функції, а також опис результату. Одним з найвідоміших стандартів концептуального моделювання є стандарт IDEF0 [4]. В ньому окрема функція зображується у вигляді прямокутника. Прямокутнику надається назва, яка є дієсловом або словосполученням, що означає дію. До прямокутника входять три стрілки, які у контексті цієї доповіді доцільно назвати - «Вхід», «Обмеження», «Сили та засоби» і від нього виходить одна - «вихід» (результат дії функції). Стрілки мають жорстке розташування відносно прямокутника. Жорстке розташування стрілок полегшує урозуміння моделі, особливо при роботі з моделлю, викладеною на іноземній мові. Концептуальні моделі мають дуже високий ступінь абстрактності тому зазначені функції можуть стосуватись перетворення матеріалів, інформації, переведення об'єктів (систем) з одного стану в інший, тощо. Концептуальні моделі передбачають надання вербального опису застосованих функцій та стрілок.

Фізично схожі об'єкти мають схожі методи обслуговування, підтримки життєдіяльності, застосування, тощо. Якою би складною не була б така система, в «точках» взаємодії з об'єктами вона повинна забезпечувати виконання дій, що визначаються «природою» цих об'єктів. Наприклад персонал необхідно використовувати за призначенням, для чого в свою чергу його необхідно навчати, забезпечувати обмундируванням, екіпіровкою, харчуванням, побутовими послугами, тощо. Аналогічні міркування можна застосувати для об'єкту будь- якої природи.

Словосполучення «схожі методи» використовується тому, що в певних межах, навіть з ідентичними об'єктами можна поводитись по різному. Зазначимо, що при наявності достатньої інформації про окремий об'єкт, границі розбіжностей можна встановити.

Можна сказати, що зазвичай, на самих верхніх рівнях ієрархії опису об'єктів та явищ (в межах відповідних нормативно-правових актів) вже встановлені єдині поняття та вимоги до окремих видів діяльності. Прикладом документу, що встановлює відповідність термінів та процесів є вимоги ICAO[5]. Отже можна вважати, що опис об'єктів та процесів на найнижчих та найвищих ієрархічних рівнях є достатньо відомим і може вважатись за достовірну початкову інформацію. Найбільші розбіжності в термінології можуть існувати на найбільшій відстані від «країв» (на середніх ієрархічних рівнях) тому що чим більше елементів містить система тим більш способів організувати їх взаємодію. Опис особливих способів, в свою чергу, породжує нові об'єкти і відповідні спеціальні терміни.

Припустимо, що існують концептуальна модель певної діяльності в в країні члені НАТО (модель А) та модель відповідної діяльності в Україні (модель Б). При порівнянні концептуальних моделей А та Б можна виявити чотири види ситуацій. Перша - певна функція в моделі А має еквівалент в моделі Б. Друга - функція моделі А складається з декількох функцій моделі Б. Третя - функція моделі А є складовою функції моделі Б. Решта ситуацій складатимуть останній четвертий вид.

Обидві моделі мають тлумачні словники для опису своїх функцій, входів, виходів, сил та засобів та обмежень, і отже зазначені ситуації визначають порядок встановлення взаємної відповідності цих тлумачних словників тобто створення перекладу відповідних описів.

Очевидно, що назви функцій входів, виходів, сил та засобів та обмежень, не складуть повний перелік необхідних термінів. Наступним джерелом термінів для порівняння будуть терміни, що визначені в нормативно-правових актах (обмеженнях для функцій). На відміну від простого перекладу цих визначень, при порівнянні моделей присутня однозначна та вузька визначеність контексту застосування терміну, що є вкрай важливим при перекладі. Окрім цього концептуальна модель обмежує загальний контекст і тим самим визначає необхідний і достатній обсяг термінів предметній галузі для гармонізації. Таким чином у разі виникнення четвертого виду ситуацій коли певний об'єкт, через своєю внутрішньою природу чи суть, є відсутнім в одній з порівнюваних систем, необхідно встановити взаємозв'язки такого об'єкту з рештою об'єктів для встановлення контексту його існування. Переклад його тлумачення слід здійснювати з врахуванням визначеного контексту.

Найбільш зручним випадком є такий коли існує концептуальна модель А, яка створена країною членом НАТО. В цьому випадку можна вважати, що вірогідність вірного застосування термінології у моделі А висока. Для полегшення подальшого порівняння моделей, слід вивчити логіку побудови моделі А для подальшого її застосування при побудові моделі Б. В рамках досліджень [6] була побудована модель Б для аеродромно-технічного забезпечення (АТЗ) АТЗ польотів авіації Повітряних Сил (ПС) Збройних Сил (ЗС) України. Роль моделі А виконували складові американської моделі авіаційних перевезень [7].

Побудована модель на теперішній час набуває свого розвитку з метою доведення її до нижчих рівнів ієрархії тобто до дій безпосередніх учасників процесу АТЗ польотів. Зазначимо, що у своєму сучасному стані вона вже може бути використана для складання та уточнення існуючих термінологічних словників. Термінологія розробленої моделі базувалась, в першу чергу, на термінах визначених в наказі Міністерства оборони України від 24 грудня 2015 року № 761 «Про затвердження Правил аеродромно-технічного забезпечення польотів повітряних суден державної авіації України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2016 за №130/28260 [8] та інших нормативно-правових актах державної авіації України.

Отримані результати можуть бути використані для всієї державної авіації в цілому через встановлення єдиної термінології та гармонізації нормативно-правової бази АТЗ польотів державної авіації України з термінологією що застосовується у країнах членах НАТО. Таким чином концептуальне моделювання є одним з дієвих засобів гармонізації нормативно-правової бази АТЗ польотів державної авіації України.

Список використаної літератури

концептуальна модель аеродромно технічне забезпечення польотів

1. Стандартизація у військовій сфері. Лінгвістичне науково-дослідне управління. URL: http://www.lndc.com.ua/ua/pages/26

2. Концептуальная модель. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki

3. Conceptual Modeling (CM) for Military Modeling and Simulation (M&S). RTO TECHNICAL REPORT. TR-MSG-058. NORTH ATLANTIC TREATY ORGANISATION. AC/323(MSG-058)TP/404. Published July 2012. URL: https:// www.foi.se/download/18.7fd35d7f166c56ebe0bddcc/1542369109143/ Conceptual- Modeling-CM-for-Military-TR-MSG-058-FOI-S-4120-SE.pdf

4. FIPS PUB 183. Integration definition for function modeling (IDEFO). U. S. department of Commerce technology administration National Institute of Standards and Technology. 1993. - 100 c. URL: https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/Legacy/FIPS/ fipspub183.pdf.

5. DOC 10121. Manual of ground handling. First edition, ICAO, 2019. URL: file:///C:/ Documents%20and%20Settings/ Admin/Мои%20докумеш'ЬI/ICAO%20Doc%20 10121,%20Manual%20on%20Ground%20Handling.pdf (дата звернення: 05.04.2021).

6. Звіт про НДР (шифр «Композиція») / МОУ, ХУПС; ДР. № 0101U000934; Інв. № 2157/2. - Х.: ХУПС, 2020. - 294 с.

7. DOT/FAA/AR-00/45. Air Carrier Operations System Model. 2001 .- 179c. URL: http://www.tc.faa.gov/its/worldpac/techrpt/ar00-45.pdf.

8. Про затвердження Правил аеродромно-технічного забезпечення польотів повітряних суден державної авіації України: Наказ Міністерства оборони України від 24.12.2015 р. № 761. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/Re28260 (дата звернення: 05.04.2021).

Размещено на Allbest.ru