Пристосування транспортних засобів під заклади харчування

Voloshina N.N., Novik A.V., Gnatiuk Л.Р.

Розглянути та проаналізувати практичний досвід ревіталізації з точки зору відновлення функційного та туристичного призначення об'єктів. Виконати збір та аналіз всієї наявної інформації щодо прикладів ре- віталізації транспортних об'єктів та проаналізувати причини, що спонукають ринок ревіталізації розвиватися.

Результати та обговорення

В сучасній, світовій та вітчизняній практиці широке розповсюдження знаходить процес реконструкції окремих об'єктів та споруд під об'єкти цивільного призначення. В науковотехнічній літературі цей процес прийнято називати - ревіталізацією. Ревіталізація (від лат. re - відновлення, vita - життя) - процес відродження, відбудови та оживлення міського простору. Відсутність суттєвих обсягів капітальних робіт дозволяє скоротити період від початку проведення реконструкції до допуску об'єкта в експлуатацію з оновленим функціональним призначенням. З точки зору бізнесу ревіталізація промислових об'єктів є ефективним інструментом управління та дозволяє знайти ефективні способи монетизації бувших транспортних засобів.

В даний час завданням ревіталізації як архітектурно будівельного методу є функціональне наповнення, пожвавлення старих об'єктів, кварталів та інших просторово- планувальних одиниць.

У випадку реконструкції архітектурних чи історичних пам'яток вони, як правило повністю зберігають свою зовнішню автентичність та виразність. Основною задачею ревіталізації є реконструкція промислових будівель та територій навколо них з метою соціалізації простору, вдосконалення елементів інфраструктури, що сприяє розвитку туризму, відпочинку, спорту, покращенню екології.

Ревіталізація є вищим сенсом, надзавданням конверсії і має відношення не тільки до конкретних об'єктів, а й до міського простору в цілому, до середовища, в якій існує людина.

А за перевагами поліпшення міського середовища та зростання нових робочих місць неодмінно приходять стабільні стратегічні вигоди для всього суспільства. У повоєнний час це означало відновлення зруйнованої міського середовища, відтворення старих і запровадження нових архітектурних форм, підйом соціально-економічного та культурного життя, відновлення екології.

Філософії ревіталізації близько більш конкретне поняття «Регенерація». Його можна трактувати як підвищення якості міського середовища, що з'єднує робочу, житлову і рекреаційну функції. Мета регенерації - не тільки зберегти існуючі будівлі в найбільш цілісному вигляді, але і повернутися до використання закладеної в них енергії і матеріалу. В даному випадку М.Страттон вводить досить доречний термін «Ресайклінг». [6]

Крім того, метод ревіталізації продовжує використовуватися в якості довгострокового проекту по залученню комерційного сектора до відродження місцевої економіки. При ревіталізації виконується комплекс робіт, котрий передбачає збереження архітектурно обліку зі створенням внутрішнього наповнення та інтер'єрів, відповідно до сучасних норм та вимог.

По всьому світу існують ресторани, що розмістилися в салонах непотрібних літаків. І це вже - не просто заклади харчування, а справжні пам'ятки.

Як приклад, найвідоміший ресторан Швейцарії Runway34 (рис. 1). Він розташовується в торці 34-й смуги аеропорту в Цюріху. Родзинкою ресторану авіаційної тематики є радянський Іл-14Т, а вхід в нього прикрашає французький винищувач Dassault Mirage IIIS. Ресторан присвячений подорожам і авіації. Меню виконано у формі крила. Кожен столик присвячений тому чи іншому напрямку польотів. Замовлення офіціанти розвозять на літакових візках.

В Китаї бізнесмен витратив близько 5 мільйонів доларів, щоб переробити в ресторан списаний Boeing 737 Індонезійських авіаліній. Ресторан Lily Airways (рис. 2,3) був відкритий на початку вересня в місті Ухань провінції Хубей, найбільш густонаселеному місті центрального Китаю. В ньому 20 столиків, і всього за день відвідати заклад можуть до 200 осіб. Ціни на різні позиції у меню знаходяться в діапазоні від 25 до 60 доларів.

Для того, щоб повечеряти «на борту», відвідувачам доводиться отримати посадковий талон, почекати в спеціальному залі, після чого пройти до літака по трапу. При створенні ресторану всередині корпусу був збережений дух літака -- наприклад, в салоні не стали прибирати багажні полиці, натомість використовують як полички для речей відвідувачів, а офіціанти обслуговують гостей в уніформі бортпровідників.

Ресторан Aviones (рис.4), відкритий в 2009 році в Барранкітас, Пуерто-Ріко, розташувався одразу на трьох літаках: двох

DC-3s і одному Convair 440, 1956 року випуску. Фюзеляжі літаків лежать прямо на гілках дерев, як ніби повітряні судна тільки зазнали катастрофи.

Побудований в 1944 році літак DC-3 (рис. 5) був задіяний під час Другої світової війни. В 1976 році він був врятований від руйнівної кулі і перетворений на вуличний автомобіль. В ньому продають каву та десерти.

Ресторан-бар «El Avion» (рис. 6,7) зроблений з залишків старого Fairchild C- 123 1954 року пропонує безліч цікавих розваг, пов'язаних з авіацією для відвідувачів. Напої та їжа з кухні поставляються на старому фюзеляжі. А майбутнім пілотам, які відвідали цей бар та загадали бажання під спеціальний коктейль, обіцяють, що воно обов'язково здійсниться і кар'єра авіатора піде вгору [6].

Світові приклади показують, що при професійному використанні методу ревіталізації, об'єкти збільшують емоційно-естетичний ефект, покращують туристичну галузь та приносять інвестиції.

Україна славиться безліччю літаків, які використовуються лише як пам'ятки архітектури. Так і АН-26 (рис. 8), розташований на території НАУ. Був показаний на 27 авіасалоні в Ле-Бурже 2 червня 1969. Останній капітальний ремонт був проведений 29.08.1994р. Влітку 2002 року здійснив переліт в Жуляни, де на АРЗ-410 борт був розібраний і відбуксируваний на територію НАУ.

Історія літаків АН-26 дуже цікава. Для проведення спільних Державних випробувань в один етап на Київському авіазаводі побудували три екземпляри Ан-26 (рис. 9,10). Збірка першої досвідченої машини (серійний No.02-01) завершився 20 грудня 1968р., а остаточне приймання його фахівцями КМЗ затягнулося до 30 березня наступного року. У той же час був зданий і екземпляр для іспитів. У квітні 1969р. провідним конструктором Ан-26 став Я.Г.Орлов, провідним інженером з випробувань - А.К. Середа.

21 травня 1969р. екіпаж ОКБ в складі командира Ю.Н.Кетова, другого льотчика А. Богданова, штурмана С.П.Кравченко, бортрадиста М.А.Тупчіенко, бортінженера П.Д.Ігнатіенко і інженера-експеримента- тора В.П. Линовского вперше підняв Ан-26 в повітря. Незважаючи на вітряну погоду перший політ пройшов нормально. Через тиждень почав літати і другий Ан-26 N0.02. Його вирішили продемонструвати на черговому авіасалоні в Ле Бурже, до відкриття якого залишалися буквально лічені дні. Для підготовки до подорожі в Париж на цій машині спішно виконали три польоти, які дозволили визначити діапазон швидкостей, кілометрову витрату палива, стійкість і керованість, а також працездатність пілотажно-навігаційного обладнання.

Міжнародна прем'єра Ан-26 пройшла цілком успішно. Особливо заінтригувала іноземних фахівців конструкція рампи нової антоновської вантажівки, положення якої виставкова бригада КМЗ змінювала щоночі.

Виробництво Ан-26 тривало до 1986р. В обльоті серійних машин брали участь провідні заводські пілоти, в т.ч. заслужені льотчики-випробувачі СРСР Б.З.Попков і І.Савченков. Було випущено 144 серії, причому друга і третя складалися з 2 машин, четверта і п'ята - з 5, а остання - з 3. В інших налічувалося по десять літаків. Заводські номера "двадцятишестерок" розшифровуються таким чином: перша цифра - рік випуску; друга і третя - номер заводу; четверта, п'ята і шоста - номер серії; сьома і восьма - номер літака в серії. Загальна кількість випущених Ан-26 склало +1398 примірників, в тому числі 564 для силових відомств СРСР, 420 пішли на експорт, а решта - в МДА та інші міністерства [7].

Одним з таких АН-26 був і літак біля НАУ (рис. 11). На сьогоднішній час він використовується лише як гарний фон для фотографій туристів та студентів університету. Відвідувачам необхідно забезпечити доступ до салону літака, перетворивши його в заклад громадського харчування. Вирішення проблеми може посприяти залученню більшої кількості туристів не тільки на територію університету, а і в Київ в цілому.

Світові приклади показують, що ресторанами та кафе в літаках цікавляться набагато частіше, ніж звичайними закладами. Вони підвищують емоційний та естетичний ефект, розвивають туристичну галузь.

Світовий туризм та його ринки стикаються з постійними змінами у демографії, зміною життєвих цінностей та швидким розвитком технологій. Освіта, спосіб життя та набутий досвід формують вимоги споживача в туристичній індустрії.

Сьогодні необхідно врахувати основні тенденції розвитку туризму на сучасному етапі, які у світовому туризмі характеризуються:

- тяжіння до незайманої природи, що асоціюється з поняттям краси - екологічний туризм;

- поширення індивідуальних туристських подорожей;

- розвиток елітарного туризму (мисливського, наукового, конгресного);

- розвиток нетрадиційних (екстремальних) видів туризму [8].

Рис. 1. Ресторан Яип^ау34, Швейцарія

Рис. 2. Ресторан Lily Airways, вигляд всередині, Китай

Рис. 3. Ресторан Lily Airways, вигляд ззовні, Китай

Рис. 4. Ресторан Ауіопєє, вид ззовні, Пуерто- Ріко

Рис. 6. Ресторан «El Avion», вигляд всередині, Іспанія

Рис. 7. Ресторан «El Avion», вигляд ззовні, Іспанія

Рис. 9. Схема АН-26

Рис. 10. Схема пасажирського АН-26

Рис. 11. Літак АН_26 на території НАУ, Україна

Висновки

Отже, основні тенденції у зміні вимог та очікувань туристів такі:

- зростання рівня освіченості та туристичного досвіду, вимагаються все вищі стандарти обслуговування;

- все більше потребуються справжні цінності, щось надзвичайне та незвідане;

- прагнення чогось навчитися і самовдосконалитись, тому є потреба більшого, аніж просто розваг та відпочинку;

- бажання брати участь у житті країни та громади і оволодіти новими навичками;

- потреба таких видів відпочинку, які не чинять негативного впливу на культурне та природне довкілля;

- оцінка співвідношення ціни і якості стає все глибшою і обгрунтованішою.

З метою послідовного перепланування АН-26 в м. Києві для створення успішного, функціонального та фінансово привабливого місця міста, слід використовувати успішні світові приклади з ревіталізації транспортних засобів та прислуховуватись до потреб людей.

транспортний літак ревіталізація реконструкція

Література

[1] Гнатюк Л.Р. Напрямки ревіталізації річкового вокзалу та поштової площі м. Київ / Л.Р. Гнатюк, Н.А. Пилипенко // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - 2019. - Вип. 55. - С. 61-74.

[2] Пламеницька О.А. Методичні підходи до ревіталізації та реновації істориних будівель (Аналіз досвіду) / О.А. Пламеницька, Л.Р. Гнатюк, І.І. Гуменюк // Теорія і практика дизайну. Дизайн архітектурного середовища. - 2019. - Вип. 19. - С. 36-56.

[3] Назарук М. Ревіталізація - крок до еколого-збалансованого розвитку міста Львова / М. Назарук // Вісник Львівського університету. Серія географічна. - 2016. - Вип. 50. - С. 271-276.

[4] Броневицький А.П. Ревіталізація промислових будівель Києва / А.П. Броневицький // Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». - 2017. - Вип. 11(33). - С. 11-18.

[5] Рибчинський О.В. Формування і ревіталізація середмість історичних міст України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра архітектури: 18.00.01. Львів, 2017. 36 с.

References

1. Gnatiuk L.R. Directions of revitalization of the river station and Postal area in Kyiv / L.R. Gnatiuk, N.A. Pylypenko // Modern problems of architecture and urban planning. - 2019. - Pub. 55. P. 61-74.

2. Plamenitska O.A. Methodical approaches to revitalization and renovation of historic buildings (Analysis of experience) / O.A. Plamenitska, L.R. Gnatiuk, 1.1. Humeniuk // Theory and practice of design. Architectural environment design. - 2019. Pub. 19. - P. 36-56.

3. Nazaruk M. Revitalization - a step towards ecologically balanced development of the city of Lviv / M. Nazaruk // Herald of Lviv National University. Geographical series. - 2016. - Pub. 50. P. 271-276.

4. Bronevytsky A.P. Revitalization of industrial buildings in Kyiv / A.P. Bronevytsky // International Scientific Journal "Internauka". - 2017. - Pub. 11 (33). - P. 11-18.

5. Rybchynsky O.V. Formation and revitalization among the historical cities of Ukraine: abstract dis. for science. degree of Doctor of Architecture: 18.00.01. Lviv, 2017. 36 p.

Размещено на Allbest.ru