Особливості розвитку транспортної інфраструктури в сучасних умовах

Размещено на http://allbest.ru

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Ерфан Є.А., Липчей Л.М.

В статті проведено дослідження розвитку транспортної інфраструктури в умовах інтеграції та глобалізації міжнародних ринків. Проаналізовано значення транспортної інфраструктури при розміщенні виробництв, щодо інтенсивності розвитку господарських зв'язків, мобільності доставки товарів і послуг. Транспортна інфраструктура розглядається як одна з галузей економіки будь-якого регіону і країни в цілому, як важлива складова світового господарства, що забезпечує виробничі зв'язки і здійснює перевезення вантажів та пасажирів. Визначено вплив транспортної галузі на певні сектори економіки та на економічний добробут в цілому. Проведено оцінку транспортної системи країн Європейського Союзу та України. Висвітлені проблеми з якими зіткнулась транспортна індустрія в період пандемії COVID-19. Зроблено висновки та прогнози стосовно подальшого розвитку транспортної інфраструктури в Україні.

Ключові слова: транспортна інфраструктура, транспортна мережа, транспорт, транспортна система, міжнародний транспортний коридор, транспортні послуги.

FEATURES OF THE DEVELOPMENT OF TRANSPORT INFRASTRUCTURE IN MODERN CONDITIONS

транспортна інфраструктура глобалізація ринок господарські зв'язки

Розвиток економіки на сучасному етапі характеризується масштабними інтеграційними процесами, які властиві глобалізації. Функціонування світової економіки майже повністю обумовлюється параметрами транспортних систем, а саме, здатністю інтегруватися в світову транспортну інфраструктуру, задовольняючи її технологічні, інформаційні та інші якісні критерії.

В умовах інтеграції та глобалізації міжнародних ринків, збільшення випуску промислової продукції, зростання продажів, підвищення просторової мобільності населення зростає роль транспортної інфраструктури.

Саме транспортна інфраструктура є одним з найважливіших факторів при розміщенні виробництва, так як без ефективної роботи транспортних комунікацій не можна досягти раціонального розміщення виробничих сил.

Розвиток і удосконалення транспортної інфраструктури є одним із шляхів зростання економіки, що проявляється в інтенсивності розвитку господарських зв'язків, транспортних вузлів, мобільності доставки і послуг. Тому досягнення економічного зростання можливо при відповідній транспортній інфраструктурі.

Теоретичні та прикладні аспекти розвитку транспортної інфраструктури широко висвітлюються у працях провідних вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких, Д. Бенсон, Н. Везнік, К. Віксень, Х. Зінтер, П. Розенштейн-Родан, Д. Уайтхсд, Д. Уотерс, В. Базилевич, О. Біленький, Е. Кочетов, І. Кириленко, Д. Лук'яненко, Р. Робертсон, А. Філіпенко, А. Чухно та ін. Разом з тим, багато питань щодо розвитку транспортної інфраструктури в теперішній ситуації, що склалася в світі недостатньо вивчені і потребують подальшого наукового дослідження.

Мета роботи полягає у вивченні особливостей розвитку транспортної інфраструктури в сучасних умовах.

Сучасна світова транспортна система є галуззю сфери послуг, яка здійснює перевезення вантажів та пасажирів. Транспортна система складається з інфраструктури, куди входять автомобільні дороги та залізниці, канали та трубопроводи, включає також термінали, що складаються з залізничних та автобусних станцій, аеропортів, морських і річкових портів, а також засобів їх пересування.

Транспортна інфраструктура - одна з основних галузей економіки будь-якого регіону і країни в цілому, важлива система в складному механізмі світового господарства, що забезпечує виробничі зв'язки і здійснює перевезення вантажів та пасажирів. Це основний елемент у виробничій сфері, від функціонування і розвитку якого залежить ефективний стан країни.

Під транспортною інфраструктурою розуміють сукупність всіх видів транспорту і транспортних структур, діяльність яких спрямована на створення сприятливих умов функціонування всіх галузей економіки.

Транспортну інфраструктуру становлять різні види транспорту, які відрізняються один від одного способом застосування природних або штучних шляхів сполучення, незалежно від якісних особливостей їхньої продукції, родом використовуваної сировини або стадії виробництва. Відмінності транспорту мають географічний характер. Налічується 6 основних сучасних видів транспорту: залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний (річковий, озерний), повітряний та трубопровідний.

Таким чином, транспортна інфраструктура являє собою систему виробничо-виражених елементів, що включають транспортну мережу певної конфігурації, які використовуються для здійснення перевезень, а також об'єкти організаційно-сервісного обслуговування для забезпечення ефективної транспортної роботи.

До об'єктів транспортної інфраструктури відносять: залізничні, автомобільні вокзали і станції; метрополітени; тунелі, естакади, мости; морські термінали, акваторії морських портів; порти, які розташовані на внутрішніх водних шляхах та в яких здійснюються посадка (висадка) пасажирів та перевалка вантажів підвищеної небезпеки; розташовані у внутрішніх морських водах, в територіальному морі, виключній економічній зоні та на континентальному шельфі штучні острови, установки, споруди; аеродроми, аеропорти, об'єкти систем зв'язку, навігації та управління рухом транспортних засобів; ділянки автомобільних доріг, залізничних і внутрішніх водних шляхів, вертодроми, посадочні майданчики, а також будівлі, споруди, пристрої й устаткування, що забезпечують функціонування транспортного комплексу [1, с. 152].

Суспільство не в змозі задовольнити потреби людей, не звертаючись до транспортної системи, спрямованої на забезпечення заповнення географічних розривів між виробництвом та споживанням.

Як частина загальної інфраструктури ринку, транспорт являє собою комплекс інститутів, які забезпечують нормальне вирішення завдань товарообігу між суб'єктами ринку. Його основною функцією є поєднання виробничих ресурсів у процесі відтворення, і забезпечення надходження цих ресурсів на ринок.

Також важливе значення має транспорт для вирішення соціально-економічних проблем. Оскільки, забезпечення території добре розвиненою транспортною системою дозволяє створювати інтеграційний ефект, що у свою чергу позначається на залученні населення та зростання виробництва [2, с. 66].

Особливої уваги потребує розширення сфер діяльності та підвищення конкурентоспроможності складових транспортної системи. Умовою формування високоякісних транспортних послуг є визначення норм, параметрів та стандартів якості. Для їх реалізації необхідна розробка високоефективних технологій, стимулювання їх створення, відпрацювання та виконання.

Для зростання галузі необхідне постійне інвестування в розвиток і модернізацію транспортної інфраструктури. За даними досліджень банківської групи DVB (м Франкфурт-на-Майні, Німеччина), загальні капітальні вкладення в розвиток залізничного транспорту в світі в даний час оцінюються приблизно в 70 млрд дол. в рік, з яких 45 млрд. припадає на інфраструктуру і 25 млрд дол. на модернізацію рухомого складу. При цьому сумарні інвестиції в усі види транспорту (залізничного, автомобільного, повітряного, водного) оцінюється в 300 млрд дол. на рік, не враховуючи витрат на будівництво автомобільних доріг, які орієнтовно становлять ще близько 113 млрд дол. [3].

Досвід розвинених країн світу показує, що наявність великої мережі транспортної інфраструктури сприяє продуктивному використанню наявного ресурсного, економічного та соціального потенціалу територій за рахунок ефективного здійснення транспортно-економічних зв'язків між регіонами. Тому потреба у формуванні розвиненої транспортної інфраструктури виникає не тільки у зв'язку з необхідністю підвищення продуктивності перевізного процесу, але і з метою зростання соціально-економічного потенціалу територій. Для вирішення даного завдання необхідна розробка стратегії розвитку транспортної інфраструктури, яка забезпечить необхідні умови для ефективного функціонування всіх складових елементів транспортної системи та економіки територій.

Визначальним фактором у розвитку транспортної системи ЄС виступає єдина інфраструктура та вільне переміщення транспорту, єдина валюта та узгодженість національних економічних політик, що дозволяє успішно функціонувати спільному економічному простору Європи. Крім цього, транспорт постає як один із ключових чинників розвитку сучасної економіки, незважаючи на розвиток інформаційного суспільства та віртуальної торгівлі.

До складу загальноєвропейської транспортної інфраструктури входять автомобільні та залізничні магістралі, річки та канали, трубопроводи, морські порти та міжнародні аеропорти [4, с. 245].

На даний час стратегія розвитку транспортної інфраструктури Європи передбачає не лише безперешкодне функціонування єдиного ринку, але також ставить завдання щодо створення сучасних транспортних систем, які мають відповідати структурі європейського та світового господарства.

Сучасна транспортна система ЄС - це єдина транс- і міжконтинентальна мультимодальная мережа, що забезпечує безперервний вантажо- і пасажиропотік у всіх напрямках і за межі ЄС, високотехнологічна техніка та обладнання, що гарантують споживачам комфорт, швидкість і своєчасність доставки, високі стандарти якості, умови праці, загальної та екологічної безпеки. Транспортна галузь ЄС створює 10% ВВП, в ній зайнято більше 10 млн. чоловік, а транспортний сектор забезпечує близько 5% зайнятості населення ЄС.

Розвиток транспортної інфраструктури сприяє перетіканню праці і капіталу з менш благополучних регіонів в більш дохідні.

Зростання ролі міжнародних сполучень, перерозподіл перевезень між різними видами транспорту, зміна структури і маршрутів перевезень за родами вантажів впливає на розвиток міжнародної та міжрегіональної торгівлі. А можливості регіональної транспортної інфраструктури стимулюють розвиток міжнародної комерційної діяльності.

У міжнародній світовій практиці спостерігається прагнення не до будівництва додаткових транспортних комунікацій, а до найбільш ефективного використання наявної інфраструктури шляхом грамотного керування транспортними потоками. Для цього в Європі активно відбувається процес створення інтелектуальних транспортних систем, які використовують інноваційні розробки в моделюванні транспортних систем та автоматизованому регулюванні транспортних потоків, що надає кінцевим споживачам більшу інформативність та безпеку, а також якісно підвищує рівень взаємодії учасників руху порівняно із звичайними транспортними системами.

Щодо транспортного ринку України, то він має характерні проблеми. Існує ряд загальних факторів, що перешкоджають його розвитку. Зокрема, слід зупинитися на оцінці рівня розвитку транспортної інфраструктури.

Європейська Бізнес Асоціація вперше в 2020 році провела експертне дослідження загального стану розвитку транспортної інфраструктури в Україні. Інтегральний показник індексу (Інфраструктурний індекс) склав 2,58 балів з 5-ти можливих. Наразі фахівці членських компаній Асоціації доволі стримано оцінюють рівень розвитку інфраструктурної галузі. 54% опитаних вважають загальний стан інфраструктури в Україні задовільним, 35% стверджують, що він є негативним, а 11% оцінюють його позитивно (Рис.1).

Дещо гіршою виявилася оцінка рівня інвестиційної привабливості України для реалізації інфраструктурних проектів. Тільки 8% експертів вважають його високим, на думку 47%, він є задовільним, і ще 45% вважають його низьким.

До трійки головних викликів інфраструктурного ринку респонденти віднесли:

- недостатньо прозорий процес прийняття рішень щодо інфраструктурних проектів;

- відсутність незалежного транспортного регулятора;

- дефіцит кваліфікованих кадрів в органах влади [5].

Рис. 1. Загальний стан інфраструктури

Джерело: [5]

Україна займає вигідне географічне положення на шляху основних транзитних потоків між Європою та Азією. Територією України проходять пан'європейські транспортні коридори (№ 3, 5, 7, 9), коридори Організації співробітництва залізниць (№ 3, 4, 5, 7, 8, 10) та транспортний коридор Європа - Кавказ - Азія (Трасека). Залізнична мережа України у світі вважається однією з найпотужніших (4-е місце за експлуатаційною довжиною після США, Росії та Канади).

Транспортна система України включає понад 20,9 тис. км залізничних колій, що взаємодіють із залізницями семи сусідніх країн, близько 169,7 тис. км автомобільних доріг, 30 аеропортів, де діє 130 злітних смуг, 13 державних морських торговельних портів загальною технологічною потужністю понад 170 млн т, 4 рибних порти, 13 приватних портових пунктів і причалів, понад 42 тис. км нафтогазопроводів [6].

У транспортному секторі України спостерігаються тенденції, що свідчать про зростання ролі автомобільного транспорту в загальному обсязі вантажних та пасажирських перевезень (табл. 1). Це пов'язане з перевагами його використання, а саме: доступністю, можливістю доставки товару безпосередньо в точку призначення, мобільністю, високою швидкістю доставки, гнучкістю вибору маршруту, варіативністю обсягу партій товару, надання автомобільним транспортом логістичних послуг. Але в порівнянні з країнами Євросоюзу цей показник є недостатнім. В країнах ЄС 3/4 всіх вантажних перевезень наземним транспортом припадає на автомобільний транспорт, тоді як в Україні цей показник лише нещодавно наблизилося до 1/3.

Таблиця 1.

Пандемія COVID-19 стала суттєвим випробуванням для українських транспортних підприємств, через що у 2020 р. відбулося різке зниження їх показників.

Наслідки пандемії значною мірою відбилися на розвитку економіки, бізнесу та у транспортній галузі. Загалом обсяги вантажних перевезень скоротилися на 11,2%, а пасажирські перевезення - більше ніж наполовину. У першій половині 2020 року карантинні обмеження та локдаун призвели до значного збільшення обсягів електронної комерції у всьому світі, у т. ч. в Україні. Обсяги онлайн-продаж в Україні в 2020 р. зросли на понад 50% порівняно з 2019 р. [8].

Необхідною умовою ефективного використання переваг географічного положення України є розбудова і модернізація транспортної інфраструктури України відповідно до сучасних технологічних вимог. Загалом недостатність інфраструктури, у т. ч. транспортної, незмінно вважається фахівцями ВЕФ одним з основних чинників, що заважають веденню бізнесу в Україні.

До основних глобальних цілей, зафіксованих у Національній економічній стратегії затвердженій урядом, до 2030 року, можна віднести такі:

1. Розширення участі України у перевезеннях Шовковим шляхом.

2. Інтеграція України в транс'європейську мережу TEN-T, у т. ч. включення до неї внутрішніх водних шляхів (зокрема рік Дніпро та Південний Буг).

3. Конкурентна позиція країни у контексті транзитної інфраструктури.

4. Забезпечення ефективного управління, адміністрування та цінової політики у сфері транспорту та інфраструктури [9].

Швидке поширення пандемії COVID-19 в світі призвело до розвитку глобальної кризи в галузі охорони здоров'я, перевантаження національних систем охорони здоров'я та серйозних економічних наслідків. Стримування коронавірусу спричинило кардинальне обмеження транспортної активності.

За прогнозами Міжнародного транспортного форуму ОЕСР, загальне скорочення світових транспортних перевезень, вимірюваних в тоннокілометрах, складе 36% в 2020-2021 роках порівнянні з докризовими рівнями. Фахівці відзначають значні регіональні відмінності: якщо в країнах АСЕАН, Центральної Азії, Росії та Індії транспортні перевезення можуть скоротитися більш ніж удвічі, то в Китаї падіння не перевищить 25%, а в Європі і США буде перебувати на рівні 40% [10]

Через пандемію коронавірусу багато аспектів повсякденного життя перемістилися в онлайн-середовище: від робочих процесів до соціальної взаємодії, освіти і покупок. Це прискорило впровадження онлайн-інструментів, і спонукало уряди країн замислитися над тим, як розвиток віртуального середовища може доповнити роботу транспортних потоків, полегшити доступ до транспортних послуг і розширити їх потенціал. Пошук шляхів виходу з кризи стимулює до розробки інноваційних та інформаційних рішень, більш безпечних, екологічних і ефективних.

Необхідність зменшити людські контакти, як запобіжний засіб під час пандемії COVID-19, сприяло активному використання безпілотних літальних апаратів - дронів. З початку кризи, викликаної пандемією коронавірусу, дрони використовувалися для доставки медичного приладдя, лабораторних зразків, предметів першої необхідності для осіб, які перебувають на карантині, а також здійснювали контроль дотримання дистанції, транслювали оголошення або проводили дезінфекцію в громадських місцях. Дрони вже зарекомендували себе в сучасному світі, але криза системи охорони здоров'я може розширити їх впровадження і привести до підвищення суспільного визнання використання цих пристроїв.

Для інтеграції у світовий транспортний простір потрібен розвиток технічних та технологічних параметрів транспортної інфраструктури. Необхідне забезпечення їхньої конкурентоспроможності з урахуванням рівнів світових аналогів. З цією метою слід постійно здійснювати моніторинг ринку експорту транспортних послуг, вивчити переваги конкурентів, розробити комплекс заходів, спрямованих на покращення технічних та технологічних параметрів міжнародних транспортних коридорів. Особливу увагу слід приділити плануванню та розвитку транспортних зв'язків у рамках міжнародного співробітництва.

Розвинена транспортна система і відповідна інфраструктура є гарантією високого рівня розвитку країни, підвищуючи рівень її інвестиційної привабливості. Більш того, транспортна інфраструктура є об'єднуючим фактором в процесі інтеграції.

Список використаних джерел

1. Комов М.С. Роль транспорту в розвитку регіональних інтеграційних процесів в світовій економіці / М. С. Комов // РИПЕ. - 2018. - № 8.

2. Наурзаліев Б.М. Управління об'єктами транспортної інфраструктури / Б. М. Наурзаліев // Економіка та управління. - 2012. - № 8. - С. 66.

3. Пенязь І.М. Особливості реформування залізниць в країнах Євросоюзу і в світі / І.М. Пенязь // Транспорт: наука, техніка, управління. - 2012. - C. 15.

4. Цифровизация транспортно-логистической отрасли в условиях глобализации мировой экономики / Яковлева Е.А., Зеликов В.А., Титова Е.В., Субхонбердиев А.Ш., Костина Д.К., Губертов Е.А. // Вестник Воронежского государственного университета инженерных технологий. - 2019. - С. 243-250.

5. Стан розвитку транспортної інфраструктури в Україні: на трієчку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://logistics-ukraine.com/tag/. (дата звернення 19.10.2021).

6. Першочергові завдання щодо модернізації автодорожньої інфраструктури в Україні : аналітична записка / Національний інститут стратегічних досліджень, травень 2019. 14 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://niss.gov.ua/ doslidzhennya/ekonomika/pershochergovi-zavdannyaschodo-modernizacii-avtodorozhnoi- infrastrukturi-v. (дата звернення 09.11.2021).

7. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення 09.11.2021).

8. Рейтинг. Бізнес в офіційних цифрах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://rating.zone (дата звернення 09.11.2021).

9. Костюченко А. Национальная стратегия - 2030 / А. Костюченко // Транспорт и инфраструктура. Аналитика. - 2021. - № 2.

10. Monique Giese. KPMG. 2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://cutt.ly/jRnRfYf (дата звернення 09.11.2021).

Размещено на Allbest.ru