Адаптація автомобілів: історичний екскурс

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адаптація автомобілів: історичний екскурс

Б. М. Петрук - ст. гр. АТм-21

Луцький національний технічний університет

У статті зроблений історичний екскурс стосовно пристосування легкових автомобілів до вітчизняних умов експлуатації. Результати адаптації дозволяли отримати непогані, для свого часу, легкові автомобілі різних класів європейського рівня.

Постановка проблеми

Відомо, що ефективність використання транспортних засобів значною мірою визначається відповідністю їх конструкції умовам експлуатації. Дорожні легкові автомобілі зарубіжних виробників розраховані, як правило, на хороші умови, тому, просуваючи легковики на східноєвропейський ринок, в тому числі, український, фірми вважають за доцільне провести певні доробки своєї продукції. Причому, мається на увазі не глобальна зміна конструкції, яка вимагає значних коштів; невеликий рівень продажу, зрештою значно вищий рейтинг іномарок у порівнянні з місцевою продукцією дозволяють цього не робити (виняток складають лише моделі спеціально призначені для конкретного ринку). А проте, що б зацікавити споживачів та врахувати, якоюсь мірою, реальні експлуатаційні умови, фірми виконують окремі роботи по адаптації своєї продукції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Адаптація у перекладі з пізньої латині (adaptatio) означає пристосування. Процес адаптації проходить за трьома основними напрямами: адаптація до дорожніх і кліматичних умов та адаптація до купівельної спроможності населення.

Адаптація до місцевих умов експлуатації має давні корені, починаючи від перших автомобілів, які започатковували радянський автомобільний парк. Пристосовувалися тоді не лише транспортні засоби, що ввозилися за кордону для подальшої експлуатації, але, у першу чергу ті, котрі слугували прототипами для власної продукції. Відповідність моделі на той час технологічним можливостям виробництва, а також наявність необхідних матеріалів для виготовлення деталей у даному випадку не розглядаються. Також в іншій роботі проводилася оцінка купівельної спроможності населення.

Метою дослідження є огляд і аналіз заходів з адаптації легкових автомобілів до експлуатаційних умов протягом радянського, а пізніше вітчизняного періоду автомобілебудування.

Результати дослідження

Першим радянським легковиком, який адаптувався до місцевих умов вважається штабний автомобіль на шасі АМО-Ф-15 прототипом якого став італійський Fiat-15. Зменшення діаметра маховика дало можливість збільшити дорожній просвіт, що, у свою чергу, покращувало прохідність авто. Також була збільшена поверхня охолодження радіатора. Це дозволяло запобігати кипінню води у сильну спеку, на затяжних підйомах чи їзді по грязі або піску [1, 2].

В подальшому усі автомобілі, що приймалися за прототипи продукції радянських заводів пристосовувалися до умов експлуатації в СРСР. Так сталося з американським Ford-A, який трансформувався у ГАЗ-А - продукцію з Нижнього Новгорода (РФ). Характерна особливість: розміри кратні дюймам не «адаптувалися» до метричної системи, тому, наприклад, колеса майбутніх легковиків ГАЗ були взаємозамінні з колесами ГАЗ -А, а діаметр кола розміщення шпильок для їх кріплення ідентичний Ford-А - 139,7мм, або 5 'Л дюймів [2]. автомобілебудівник експлуатація двигун

Для автомобіля ГАЗ-М1 прототипом став вже Ford-40. Автомобіль «Москвич-400» не що інше як німецький Opel Kadett-K38, зразки і обладнання для виробництва якого вивезли в рахунок репарацій (компенсації) за руйнування заводів спричинені війною у 1941 -1945 роках. Для легкового автомобіля вищого класу ЗИЛ-101 за базу слугував американський Buik-32- 90, особливо малого - ЗАЗ-965 - Fiat-600 [2, 3].

Автомобіль ЗАЗ-965 «Запорожець» був складовою частиною програми з автомобілізації Радянського Союзу у п'ятдесятих роках минулого століття. Рівень життя населення СРСР зростав. збільшувалися доходи, розгорталося будівництво житла, значно розширилися асортимент і обсяги випуску товарів народного споживання. Натомість, легкових автомобілів для пересічного споживача випускалося небагато до порівняння із Західною Європою, де в той час вже починалася масова автомобілізація.

«Запорожець» був спроектований у кінці 1950-х років і, фактично, став у країні засновником нового, особливо малого класу (за сучасною класифікацією) легковиків. Окрім італійського Fiat 600 у якості прототипів згадуються ще німецькі Volkswagen Kafer («Жук») та V-подібний двигун BMW повітряного охолодження.

За зовнішнім дизайном і інтер'єром (зокрема комбінацією приладів) ЗАЗ-965 подібний до FIAT, хоча у нього моторний відсік візуально відділений від салону (див. рис. 1) за що отримав прізвисько «горбатий». Довжина самого салону у «Запорожця» була найбільшою у класі - 1,840 м проти середнього числа 1,760 м у конкурентів, хоча габаритна довжина (3,330 м) - навпаки меншою ніж у аналогів [4]. Інші конструкційні рішення також були переосмисленні, оскільки автомобіль мав бути адаптований до місцевих умов експлуатації.

Так, передня підвіска була виконана як у Volkswagen Kafer - два поперечних торсіони, задня пружинна - як на італійському прототипі на двох діагональних важелях з рухомими півосями. На пізніших моделях вона була замінена досконалішою конструкцією із скісними А-подібними важелями і двома шарнірами на кожній з півосей.

Кузов в основі «Жука» - коритоподібний, пів-платформа, а у ЗАЗ конструкція інша - кузов несучий з лонжеронами. Зварений з декількох вийшов міцнішим і більш технологічним у порівнянні із зарубіжними конкурентами.

Рисунок 1. - Автомобілі ЗАЗ-965 (ліворуч) і Fiat 600 (праворуч) великих відштампованих панелей, він

Як не дивно, але автомобіль ЗАЗ-965 був укомплектований краще ніж зарубіжні аналоги. Вже у базовій комплектації його оснащували автономним обігрівачем, дверними стеклами, що опускалися (а не зсувними або відкидними), поворотними кватирками та електричними двірниками. Тобто враховувалися кліматичні умови експлуатації.

За енергоозброєністю (співвідношення маси легковика і потужності двигуна) перший ЗАЗ був також кращим у класі - 35.31 кг/к.с. [4].

Невеличке авто мало міцну ходову частину з металевими (а не гумовими, як у деяких європейців) пружними елементами і збільшеними (до 13дюймів) колесами. Зрештою, всі елементи і системи «Запорожця» робилися з розрахунком на тривалий термін і складні умови експлуатації.

Слід також зазначити, що беззастережному копіюванню на той час сприяла відома ізольованість, як країни в цілому, так і автомобільної промисловості СРСР зокрема. Поставки автомобілів на зовнішні ринки були незначними, країни, які їх імпортували не відносилися до числа розвинутих. Регламентація, обумовлена міжнародним патентним, комерційним законодавством у більшості випадків для галузі, м'яко кажучи, була не відомою, а точніше - на неї не звертали уваги. І тільки починаючи з 1966 року, коли був підписаний «контракт віку» - договір про технічне співробітництво з італійською фірмою F^T. міжнародні стосунки радянського автопрому набули більш цивілізованого характеру.

Першою моделлю, випущеною у 1970 році Волзьким автомобільним заводом (Росія) став легковик ВАЗ-2101. Його створили на базі автомобіля Fiat-124 (Італія), який відповідав, на той час, запитам споживачів і задовольняв вимогам придатності до масового виробництва (див. рис. 2). Не зважаючи на те, що Fiat-124 був названий кращим автомобілем 1966 року у його конструкцію, на підставі випробувань, були внесені зміни спрямовані на більш повну відповідність умовам експлуатації на території Радянського Союзу. Італійські фахівці спільно з радянськими інженерами і дизайнерами практично повністю і заново переробили проект 124-ої моделі.

Так, радикально іншою стала конструкція двигуна, був збільшений дорожній просвіт, підсилені кузов і підвіска. Задні дискові гальма, які швидко ставали малоефективними при їзді по грязюці, замінили барабанними. Пізніше на таку схему перейшли інші автовиробники. Зміни торкнулися також карбюратора, трансмісії, інших вузлів та агрегатів.

Рисунок 2 - Автомобілі Fiat-124 (ліворуч) і ВАЗ-2101 (праворуч)

Основні відмінності Fiat-124 від ВАЗ-2101 були такими:

- Fiat мав газорозподільний механізм OHV, а ВАЗ оснащувався системою OHC;

- Fiat мав горизонтальний карбюратор Solex, а ВАЗ комплектувався вертикальним карбюратором;

- Fiat був оснащений динамо-машиною, а ВАЗ мав генератор;

- Fiat мав електричне керування зчепленням, а ВАЗ оснащувався гідравлічним зчепленням;

- Fiat оснащувався дисковими гальмами на всіх чотирьох колесах, а ВАЗ - як дисковими на передніх колесах, так і барабанними ззаду;

- підвіска ВАЗ була завищена (збільшений кліренс) і доукомплектована, щоб забезпечити стійкість і підвищити прохідність на поганих дорогах;

- кузов ВАЗа виготовлявся з товстішої сталі;

- температура охолоджуючої рідини відображалася на панелі приладів ВАЗ. Датчик Fiat показував водієві перегрів двигуна тільки тоді, коли він вже закипав [5].

Вибір моделі і адаптація були на стільки вдалими, що в подальшому автомобіль піддавався лише незначній модернізації або зовнішньому рестайлінгу. Всі задньоприводні легковики ВАЗ базувалися на першій моделі і, наперекір думці про застарілу конструкцію, небезпідставно вважалися найкраще пристосованими до місцевих умов експлуатації.

Більше того, читачі багатотиражного російського журналу «За рулем», у тому числі українські, назвали кращим радянським автомобілем століття саме ВАЗ-2101 (відомі моделі ГАЗ-21 «Волга» і ГАЗ-М20 «Победа» лишилися, позаду) за те, що він відіграв визначну роль в автомобілізації країни і виявився найбільш пристосованим до вимог свого часу [6].

Інакше склалася ситуація з продукцією автомобілебудівників України. Перші легковики Lanos, Nubira i Leganza, які почали складати на спільному підприємстві АвтоЗАЗ-DAEWOO, не дивлячись на запевнення південно- корейської сторони так і не були ґрунтовно адаптовані до українських умов експлуатації. На автомобілях був відсутнім навіть елементарний захист картера двигуна. Покупцям пропонували встановлювати його (не промислового виробництва) вже на фірмових станціях технічного обслуговування за додаткову плату. Правда, пізніше легкові автомобілі DAEWOO, зокрема, моделі Nubira-II, Lanos Л-1300 все ж почали пристосовувати до українських умов експлуатації.

Натомість, у травні 1998 року була представлена модернізована Tavria Nova, яка прийшла на заміну ЗАЗ-1102. До цього моменту ЗАЗ випускав Таврію вже 10 років, тому модернізація авто була конче необхідна. І вона стала можлива завдяки домовленості з компанією Daewoo СП АвтоZAZ - Daewoo.

Щоб зацікавити споживачів та з метою поліпшення техніко- експлуатаційних показників і усунення виявлених недоліків було внесено близько 300 змін [7]. Зокрема, за рахунок збільшення товщини окремих деталей був посилений кузов. Як наслідок, завод став давати на нього 5 -річну гарантію від корозії. Змінився і салон: з'явилися зручніші крісла з підголівниками, кермо з еластичною обивкою, у салоні Tavria Nova «Люкс» були встановлені магнітола і дві колонки.

Для підвищення ресурсу двигуна і поліпшення показників його роботи при виготовленні почали застосовуватися якісніші матеріали. Оптимальний тепловий режим роботи двигуна забезпечувався електровентилятором більшої потужності, систему випуску відпрацьованих газів оснастили глушником з корозійно стійкої сталі.

На автомобіль встановили більш потужні стартер і генератор, нову котушку запалювання зі збільшеною енергією іскри, надійніший датчик включення вентилятора. Чеські блок-фари з гідрокоректором світлового потоку забезпечували краще освітлення дороги в темний час доби.

У підвісці з'явилися міцніші деталі, які зробили її більш живучою, а у привод гальм встановлювався вакуумний підсилювач. Внесені зміни дозволили краще пристосувати автомобіль до умов експлуатації та, як наслідок, підвищити пробіг до капітального ремонту із 100 до 140 тисяч кілометрів [7].

Висновки

Запозичення передових, на той момент зарубіжних технічних рішень, та подальша адаптація до можливостей автомобілебудівної промисловості і специфічних умов експлуатації дозволяли отримати цілком пристойні для свого часу легкові автомобілі різних класів європейського рівня. Потреба проведення таких робіт залишається актуальною і сьогодні.

Перелік джерел посилання

1. Долматовский Ю. А. Автомобиль за 100 лет. - М.: Знание, 1986. - 240 с.

2. Шугуров Л.М. Автомобили России и СССР: Часть первая. - М.: ИЛБИ,

1993. - 400 с.

3. Шугуров Л. М. Автомобили России и СССР: Часть вторая. - М.: ИЛБИ,

1994. - 160 с.

4. Яким був перший «Запорожець»: п'ять секретів «горбатого». URL: https:// auto.24tv.ua/zaporozhets_piat_sekretiv_pershoho_avtomobilia_zaporozhets_n8584

5. Фіат-124 проти Ваз-2101. URL: http://motorvision.com.ua/fiat-124-proty-vaz- 2101/

6. Варшавская Е. Вы выбрали ВАЗ-2101 // За рулем. - 2000. - №1. - С. 10-13.

7. 23 роки тому ЗАЗ презентував оновлену Таврію-Нову. URL: https://focus. ua/uk/auto/483870-23-goda-nazad-zaz-prezentoval-obnovlennuyu-tavriyu-novu

Размещено на Allbest.ru