Сучасні чинники впливу на розвиток портової галузі

Modern trends in the development of the world transport market and the port industry necessitate the acceleration of Ukrainian sea trade ports development taking into account the modern role of port activities for the national economy and the processes of integration into the world economic system.

Постановка проблеми

Згідно з останнім випуском щорічного огляду та прогнозу розвитку світового ринку контейнерної портової перевалки Drewry, в 2020 році на частку найбільших холдингів зараз припадає понад 49 % світового ринку портової перевалки, порівняно з 45,6 % у 2015 році [13].

Ряд чинників ведуть порти та перевізників до необхідності розширеного співробітництва. Так порти Антверпена та Зебрюгге перейшли на останній етап злиття, порт Гент та морські порти Зеландії об'єдналися у кластер, порти Північного моря створили унікальне транскордонне співробітництво. Італійські порти об'єдналися у 2017 році. Флоридські порти тісно співпрацюють між собою, чим приносять своєму штату значний зиск. Їм легше отримати фінансування під проекти, що створюють нові робочі місця.

Оптимізація ланцюжків постачання та підвищення прозорості формують нові формати співробітництва. Очікується, що з метою підвищення ефективності порти співпрацюватимуть вже, об'єднуючись у синергічні кластери. Ця тенденція не найкраще позначиться на суднових брокерах та експедиторах - традиційних учасниках портової екосистеми, оскільки потреба у посередниках стане набагато меншою [1].

8. Збільшення розмірів суден. Сьогодні судноплавні компанії з метою економії витрат продовжують збільшувати розміри своїх суден: балкерів, танкерів та контейнеровозів. Найбільш схильні до зростання розмірів контейнерні судна. Стрімко зростаючі розміри суден збільшують тиск на термінальних операторів, змушуючи їх розширювати потужності і модернізувати операції. Відповідно, певний вплив на консолідацію термінального бізнесу в найближчі роки буде надавати і пристосованість портів приймати мега контейнеровози. Уданий час в усьому світі налічується небагато таких портів. У їх числі: Дальян, Касіньганг, Циньдао, Пусан, Нингбо, Шанхай, Янтьян, Таньжунг Пелепас, Бременхафен, Гамбург, Гетеборг, Архус, Вільхемсхафен, Антверпен, Роттердам, Сінгапур, Квань- янг, Ксіамень, Гданськ і Фелікстоу.

З огляду на можливості діючої термінальної інфраструктури, судна можна буде зробити довше в рази, якщо термінали не захочуть інвестувати в придбання більших кранів. В даний час обмеженнями для суден є охват та висота кранів, а також осадка терміналів.

Цифровізація та діджиталізація. Щоб витримати міжнародну конкуренцію, потрібна гнучкість, якої досить часто бракує традиційним організаціям. Проте сучасна революція у сфері інформаційних технологій допомагає багатьом організаціям вдосконалити справу і набути належної гнучкості. Цифровізація може підвищити конкурентоспроможність портів, забезпечуючи ефективне співробітництво та прийняття рішень. В останні роки впровадження нових технологій в адміністративні процеси підвищило ефективність логістичного ланцюга поставок. Це пов'язано з цифровізацією та автоматизацією митних процесів, безпаперовим документообігом та запровадженням послуг «єдине вікно» - поштовх до чого був посилений під час пандемії COVID-19. Прикладами інновацій в портовій сфері є інтернет речей, робототехніка, автоматизація, штучний інтелект, безпілотні транспортні засоби та обладнання, технологія блок-чейн.

Актуальним є впровадження сучасних комп'ютерних технологій на всіх етапах логістичного процесу проходження та оформлення вантажів у портах: системи митного контролю багажу, вантажів та пасажирів на наявність вибухових речовин та пристроїв, системи доступу до даних щодо здійснення перевантажувальних робіт у портах на основі застосування так званих «хмарних технологій», автоматизованої системи документообігу роботи терміналів порту, впровадження систем автоматичного анна- лізу та прогнозу, експертних систем з елементами штучного інтелекту, імітаційного моделювання виробничих процесів, удосконалення навігаційного обладнання і технологічного зв'язку, технології проведення днопоглиблювальних робіт у акваторії порту), впровадження енергозберігаючих технологій (реконструкція мереж енергопостачання, використання енергоефективних котлів тощо) [14].

Однак для того, щоб цифровізація розвивалася успішно, потрібна тісна взаємодія всіх учасників цієї галузі (приватні, державні, міжнародні організації), що сприятиме прискореному впровадженню цифрових рішень. Таким чином, цифровізація носитиме не тільки загальний, міжнародний характер, а й буде реалізована для малих та середніх підприємств.

Позитивні результати цифровізації наголошують на необхідності підвищення ефективності та впровадження нових логістичних концепцій на основі загальнодоступної інформації в реальному часі, забезпечуючи покращений сервіс, безперебійні мультимодальні перевезення, у тому числі контейнерні. Також цифровізація допомагає знизити адміністративне навантаження, спростити процедури для органів влади та бізнесу та водночас сприяє контролю за дотриманням законодавства та створення рівних умов для всіх транспортних операторів (рис. 2).

У 2020 році судноплавна галузь прагне оцифрувати всі етапи Вантажних операцій та розробити інтелектуальні порти для підвищення ефективності кожного процесу. Світові аналітики підрахували, що у найближчі п'ять років ринок інтелектуальних портових технологій може зрости до більш ніж 2 мільярдів доларів [13].

Концепція інтелектуального порту поєднує широкий спектр передових технологій: від штучного інтелекту до хмарних комп'ютерних сервісів та технології блокчейн, для керування та відстеження руху вантажів. Використання таких програм і даних дозволяє портам і відправникам вантажу підвищити ефективність своїх операцій.

Рис. 2. Переваги та недоліки цифровізації підприємств портової галузі Джерело: розроблено авторами

Портові оператори Китаю є лідерами в галузі автоматизації портів та технологій. Shanghai International Port Group, що частково належить China Merchant Port Group, управляє найбільшим у світі повністю автоматизованим терміналом - Shanghai Yangshan Phase IV [14].

У світі найбільш порти активно використовують новітні інформаційні технології. Прагнучи зберегти свої ринкові позиції в якості найбільшого порту в Європі, порт Роттердам почав освоювати нові можливості, пов'язані з технологією блокчейн. База даних може бути додатково вдосконалена шляхом впровадження інтернету речей - спеціальних пристроїв, які підключені до вузлів блокчейн. За допомогою з'єднання смарт-пристроїв зі смарт-контрактами також можна повністю автоматизувати логістичні процеси з доставки вантажів.

Смарт-порт передбачає роботу в якості «порту без документів», так як застосування блокчейну надає можливість усунути необхідність в паперових документах для відстеження вантажів у ланцюгах постачань, що значно підвищує ефективність та скорочує час перебування в порту і витрати на обслуговування Смарт-порти, які зуміли побудувати ефективну систему кібербезпеки, мають конкурентну перевагу. Успішні порти інвестували кошти у технологічний прогрес та створення захищеної інфраструктури для забезпечення безпеки даних та операцій [19].

9. Екологізація портової діяльності. З розвитком смарт-портів продовжує зростати актуальність впровадження в діяльність портів принципів зеленої логістики. Розвиток сучасних портів має адаптуватися до тенденцій охорони навколишнього середовища, посилити наукові та технологічні інновації в портах, реалізувати нові моделі «зеленого» та «інтелектуального» розвитку портів для подолання поточних загроз та ризиків портової галузі.

Так основна парадигма в портовій галузі «крупний, більший, найбільший» змінюється на «зелений, більш зелений, найзеленіший». Для того, щоб залишатися високоефективними, успішні порти підтримують «зелені» екосистеми. Тому актуальним є розробка заходів щодо запровадження та використання «зелених» технологій для дотримання міжнародних екологічних вимог.

Багато операторів портових терміналів шукають фінансування та розробляють стратегії для реалізації «зелених» проєктів (виробництво біотоплива, конверсія водороду та амміака, перетворення відходів у хімікати тощо). Порти Антверпена та Амстердама активно інвестують у розвиток інфраструктури з використанням водородної енергетики для підвищення своєї екологічності [14].

Заходи щодо «озеленіння» портів пов'язані з діяльністю смарт-портів, наприклад, впровадження технології блокчейн сприяє відмові від паперового документообігу, що в свою чергу позитивно вливає на навколишнє середовище. Таким чином, зелені та смарт проєкти є важливими тенденціями для майбутнього розвитку портів. Зелений порт є стратегічною метою розвитку портових комплексів. З огляду на передумови створення зелених портів, смарт-порти формують платформу для впровадження портовими операторами новітніх технологій щодо зменшення забруднення навколишнього середовища.

З метою підвищення якості портових послуг, їх привабливості та конкурентоспроможності портові оператори використовують технології ощадливого управління (lean management), які орієнтовані на усунення джерел «відходів» в процесі здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, зменшення часу простою суден та обладнання, часу очікування та оформлення вантажу, втрати вантажу, поломки транспортних засобів тощо.

Тенденції розвитку українських портів не повністю реалізовуватимуться і збігатимуться зі світовими трендами. Однак, серед основних тенденцій вітчизняних портових операторів можна відзначити. По-перше, це обов'язкова постійна оптимізація основних виробничих та документальних процесів за рахунок впровадження технологій та різних форм діджиталізації. Також це підвищення рівня ефективності використання виробничих площ та потужностей, без чого неможливо буде забезпечити конкурентоспроможність на цьому ринку та задовольнити запити високотехнологічної клієнтури. Крім того, сталий розвиток з орієнтацією на максимальну екологічність виробництва поки не настільки акцентується в цілому в Україні. Це напрямок, де українські порти значно відстають від європейських лідерів [1; 3].

порт контейнерообіг цифровізація логістичний

Висновки

Отже, морські порти являються важливою складовою ланкою транспортних ланцюжків та логістичних систем. Саме тому в їх розвитку спостерігаються тенденції використання новітніх логістичних технологій та перехід на якісно новий рівень розвитку, який передбачає виконання не тільки основних портових операцій, але й надання додаткових логістичних послуг. Зокрема, розвиваються припортові логістичні центри, здатні виконувати широкий спектр операцій з пакування, маркування вантажів, консолідації вантажів та надання інших логістичних послуг, що диктуються ринком. Спостерігається інтеграція морських портів з суміжними видами транспорту та співробітництво з транспортними компаніями. Посилення тенденцій контейнеризації стимулює морські порти до розвитку інфраструктури з обслуговування контейнерних вантажів.

Світові тенденції розвитку портів поширюються і на Україну. Окрему увагу слід приділити цифровізації та впровадженню логістичних технологій в найбільш перспективних портах України.

Таким чином, зараз портова галузь переживає період змін, для подальшого її розвитку необхідно впроваджувати нововведення, щоб відповідати сучасним тенденціям портового бізнесу та вимогам клієнтів.

Перш за все, моделі змін та інновацій повинні бути про-екологічними та враховувати основні прогресивні технології. Отже, морські порти повинні відповідати сучасним тенденціям і мати більш глибокі підхідні шляхи для суден, що задовольняє інноваційним технологіям обладнання, здатність забезпечувати інтенсивні перевантажувальні роботи, збільшення складських зон, прискорення процесів митного очищення тощо.

Таким чином, перед транспортним комплексом кожної морської держави стоять певні завдання, вирішення яких потребує розробки відповідних цільових програм та проєктів.

Список літератури

1. Глобальные портовые тренды до 2030 года: Оценка топ-менеджеров портовой отрасли Украины.

2. Іванов Г.С. Аналіз стану та показників розвитку морських портів України // Державне управління: удосконалення та розвиток. 2017. № 5.

3. Инфраструктурный прорыв: как создать порт мирового уровня.

4. Кібік О.М. Передумови розвитку господарювання діяльності портових підприємств // Розвиток методів управління та господарювання на морському транспорті: Зб. наук. праць. Одеса: ОНМУ, 2008. Вип. 28. С. 28-36.

5. Котлубай О.М. Сучасні економічні відносини морегосподарського комплексу світу: монографія. Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2013. 205 с.

6. Наврозова Ю.О., Усатенко А.С., Нікола Т.В. Інноваційно-інвестиційна активність морських портових операторів // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць, 2019. № 4 (69). С. 74-91. DOI10. 31375/2226-1915-2019-4-74-91.

7. Примачов М.Т. Морська транспортна індустрія і системна економічна безпека // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті, 2021. 2(75), 5-15.

8. Савельева И.В. Принципы стратегического управления в деятельности оператора портового контейнерного терминала. Одес. нац. мор. ун-т. Одеса: Астропринт, 2012. 299 c.

9. Экономика морского транспорта: Учебник / В.В. Жихарева, А.М. Котлубай, О.Н. Кибик и др.; под ред. В.В. Жихаревой. Х.: БУРУН КНИГА, 2012. 480 с.

10. COVID-19 cuts global maritime trade, transforms industry (2020).

11. Development of Scientific Schools of Odessa National Maritime University: collective monograph. Riga: Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2020. 490p.

12. Mankowska, Marta, Michal Plucinski, Izabela Kotowska, and Ludmila Filina-Dawidowicz. (2021). Seaports during the COVID-19 Pandemic: The Terminal Operators ' Tactical Responses to Disruptions in Maritime Supply Chains Energies 14, № 14: 4339.

13. Review of Maritime Transport 2021. Unctad (2021).

14. Trade and Development Report 2021. Unctad (2021).

15. The Top 50 Container Ports (2021).

References

1. Globalnyie portovyie trendyi do 2030 goda: Otsenka top-menedzherov portovoy otrasli Ukrainyi [Global port trends until 2030: Assessment of top managers of the port industry in Ukraine]. [in Russian].

2. Ivanov, G.S. (2017). Analiz stanu ta pokaznikIv rozvitku morskih portIv Ukrayini [Analysis of the state and indicators of development of seaports of Ukraine]// Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvitok. 5. [in Ukrainian].

3. Infrastrukturnyiy proryiv: kak sozdat port mirovogo urovnya [Infrastructure bBreakthrough: how to build a world-Class Port]. [in Russian].

4. Kibik O.M. (2008). Peredumovy rozvytku ghospodarsjkoji dijaljnosti portovykh pidpryjemstv [Conditions of development of economical activity of port enterprises]. Development of management and entrepreneur methods on transport, № 28, pp. 28-36. [in Ukrainian].

5. Kotlubay O.M. (2013). Suchasni ekonomschni vidnosini moregospodarskogo kompleksu svitu: monograiIya [Modern economic relations of the maritime complex of the world]. Odesa: IPREED NAN Ukrayini. 205 p. [in Ukrainian].

6. Navrozova Yu.O., Usatenko A.S. , Nikola T.V. (2019) InnovatsIyno-InvestitsIyna aktivnIst morskih portovih operatorIv [Innovation and investment activity of seaport operators]. Rozvitok metodIv upravlInnya ta gospodaryuvannya na transportI: Zb. nauk. prats, № 4 (69). p. 74-91. [in Ukrainian].

7. Primachov M.T. (2021). Mors'ka transportna industriya і sistemna ekonomichna bezpeka. [Maritime transport industry and systemic economic security] Rozvitok metodiv upravlinnya ta gospodaryuvannya na transporti, 2(75), 5-15. [in Ukrainian]

8. Saveleva I.V. (2012) Printsipyi strategicheskogo upravleniya v deyatelnosti operatora portovogo konteynernogo terminala [Principles of strategic management in the activities of the port container terminal operator]. Odes. nats. mor. un-t. O.: Astroprint, 299 p. [in Russian]

9. Ekonomika morskogo transporta: uchebnik [Economics of maritime transport] (2012) / V.V. ZHihareva, A.M. Kotlubaj, O.N. Kibik i dr.; pod red. V.V. ZHiharevoj. H.: «BURUN KNIGA», 480 s. [in Russian]

10. COVID-19 cuts global maritime trade, transforms industry (2020).

11. Development of Scientific Schools of Odessa National Maritime University: collective monograph (2020). Riga : Izdevnieciba «Baltija Publishing», 490p.

12. Mankowska, Marta, Michal Plucinski, Izabela Kotowska & Ludmila Filina-Dawidowicz. (2021). Seaports during the COVID-19 Pandemic: The Terminal Operators ' Tactical Responses to Disruptions in Maritime Supply Chains Energies 14, № 14: 4339.

13. Review of Maritime Transport 2021. Unctad (2021).

14. Trade and Development Report 2021. Unctad (2021).

15. The Top 50 Container Ports (2021).

Размещено на Allbest.ru