Угоди про спільний авіаційний простір між ЄС та країнами східного партнерства

Размещено на http://allbest.ru

Національного авіаційного університету

Угоди про спільний авіаційний простір між ЄС та країнами східного партнерства

Дар'я Ігнатенко Студентка освітнього ступеня «Магістр»

м. Київ, Україна

Анотація

«Східне партнерство» представляє собою ініціативу Європейського Союзу, яка, як первинно передбачалося, мала поширюватися на 28 держав-членів ЄС та шість східноєвропейських сусідів ЄС - Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Її було засновано на Празькому установчому саміті за пропозицією Польщі та Швеції. Метою стало поглиблення співпраці держав Східної Європи і Південного Кавказу з ЄС, а також оновлення договірно-правової бази відносин шляхом заміни угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі, лібералізацію візового режиму між ЄС та країнами-партнерами. Як результат сталося розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з південними та східними сусідами ЄС, які перебували в однакових умовах Європейської політики сусідства. Це важливо, оскільки південні сусіди ЄС не є європейськими державами і тому, виходячи з формальних підстав, не можуть розглядатись як потенційні країни-претенденти на членство в ЄС.

Пізніше політика «Східного партнерства» в силу об'єктивних причин зазнала певних трансформацій. По-перше, змінився кількісний склад держав-членів самого ЄС, оскільки після процедури Brexit, з цього міждержавного об'єднання вийшла Великобританія. По-друге, відбулися певні зміни і в колі держав Східного партнерства, що обумовлено переважно політичними чинниками. Зокрема недемократичні політичні процеси в Білорусі та частково в створюють перешкоди для співпраці між цими країнами та ЄС і його державами-членами, в тому числі в авіатранспортній сфері.

Ключові слова: угоди ЄС, Спільний авіаційний простір, членство ЄС.

Abstract

Agreements on common aviation space between the EU and the countries of the Eastern partnership

The "Eastern Partnership" is an initiative of the European Union, which was originally supposed to extend to 28 EU member states and six of the EU's Eastern European neighbors - Azerbaijan, Belarus, Armenia, Georgia, Moldova and Ukraine. It was founded at the Prague Founding Summit at the suggestion of Poland and Sweden. The goal was to deepen the cooperation of the states of Eastern Europe and the South Caucasus with the EU, as well as update the contractual and legal basis of relations by replacing partnership and cooperation agreements with association agreements, creating deep and comprehensive free trade zones, liberalizing the visa regime between the EU and partner countries . This is important because the EU's southern neighbors are not European states and therefore, based on formal grounds, cannot be considered as potential candidate countries for EU membership. Later, the Eastern Partnership policy underwent certain transformations due to objective reasons. First of all, the quantitative composition of the EU member states itself has changed, because after the Brexit procedure, Great Britain left this interstate association. Secondly, certain changes have also taken place in the circle of Eastern Partnership states, which is due mainly to political factors. In particular, undemocratic political processes in Belarus and partly in create obstacles for cooperation between these countries and the EU and its member states, including in the air transport sector.

Keywords: EU agreements, Common aviation space, EU membership.

Вступ

Постановка проблеми. Багатосторонній вимір функціонує на чотирьох рівнях: саміти за участю глав держав та урядів держав-членів ЄС та країн-партнерів, засідання міністрів закордонних справ країн ЄС і країн-партнерів, а також тематичні платформи «Східного партнерства» та робочі групи (панелі) для підтримки роботи тематичних платформ у конкретних сферах. Саме за результатами Ризького Саміту було ухвалено Спільну заяву, у якій зокрема надано чіткий сигнал щодо важливості якнайшвидшого підписання Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, як це передбачено Угодою про асоціацію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З часом Європейська Комісія розробила модельну угоду про деякі аспекти повітряного сполучення, яка отримала назву «горизонтальної». Перші такі угоди були укладені з країнами Західних Балкан і Марокко в 2006 році. У 2010 році аналогічні угоди були підписані з Грузією та Йорданією. У червні 2012 року була підписана угода з Молдовою. Загалом угоди про САП були укладені ЄС з Албанією, Боснією та Герцеговиною, Республікою Македонією, Чорногорією, Сербією, Косово, Норвегією, Ісландією, Ліхтенштейном, Швейцарією, Марокко, Грузією, Ізраїлем, Йорданією та Молдовою.

Мета статті. Відповідно до Угоди про САП, авіаперевізники отримують право здійснювати перевезення в межах ЄС, керуючись спільними нормами права щодо видачі ліцензій і доступу до ринку, конкуренції, недискримінації, безпеки польотів, державної допомоги. Після підписання такої угоди треті країни мали інкорпорувати до свого національного законодавства норми ЄС у сфері управління повітряним транспортом.

Виклад основного матеріалу

Угода з Україною також базувалася на «горизонтальній» угоді, але згодом була розширена через наявність в Україні масштабної авіаційної галузі. Переговорний процес щодо підписання Угоди розпочався в 2007 році. Відповідно до рішення саміту Україна-ЄС, який відбувся у лютому 2013 року, та розпорядження Кабінету Міністрів було встановлено термін завершення переговорів до кінця 2013 року. Текст Угоди був погоджений в жовтні 2013 року і парафований 28 листопада 2013 року під час Вільнюського саміту Україна-ЄС. Тож, враховуючи незавершеність процесу з САП для України, постала необхідність вивчити досвід підписання та імплементації аналогічних Угод у Молдові та Грузії, як країнах, що також належать до Східного Партнерства. Вивчення досвіду країн-партнерів було актуальним для України та дозволило оцінити масштаби необхідних перетворень у законодавстві, зокрема можливі наслідки для авіаційної галузі країни. Молдова підписала Угоду про САП з ЄС у червні 2012 року. Угодою передбачається гармонізація молдавського законодавства з європейським у сфері авіаційної безпеки, управління повітряним рухом, комп'ютерних систем бронювання та охорони навколишнього середовища (Додаток ІІІ) і поступове повне застосування законодавства ЄС з повітряного транспорту (Додаток ІІ).

Гармонізація відбувається поступово, її прогрес оцінюється Європейською Комісією і затверджується окремим рішенням Спільного Комітету ЄС-Молдова. Втім, Угода про САП не дала повного доступу молдавським авіаперевізникам на ринок ЄС: вони отримали право літати лише між Молдовою та містами ЄС і не можуть виконувати польоти всередині країни-члена ЄС (каботаж) або між країнами-членами ЄС, не залітаючи до Молдови. В рамках Угоди про САП, Молдові потрібно було впровадити 86 норм ЄС в новий основний закон галузі - Кодекс цивільної авіації, а також інші закони та нормативні акти. Станом на листопад 2016 року всі європейські норми були перекладені та адаптовані до молдавських умов, завдання з їх імплементації були розплановані та узгоджені між Службою цивільної авіації та Міністерством транспорту та дорожньої інфраструктури Молдови.

Відповідно на кінець 2017 року Уряд Молдови та Служба цивільної авіації затвердили частину нормативно-правових актів у відповідності до Угоди про САП. Зокрема, Уряд Молдови затвердив:

- Положення про статистичну звітність з авіаційних перевезень пасажирів, вантажів та пошти, і структуру запису передачі статистичних даних (№868 від 18.12.2015), що було передбачено Національним планом дій щодо реалізації Угоди про асоціацію з ЄС на 2014-16 роки (Регламенти ЄС №437/2013 та №1358/2003),

- Методологію розрахунку та затвердження тарифів на послуги аеропорту та аеронавігаційні послуги (№836 від 08.11.2016),

- Положення про доступ до ринку послуг з наземного обслуговування (№971 від 15.11.2017).

Служба цивільної авіації Молдови затвердила такі нормативно-правові акти у відповідності до Угоди про САП:

- Технічні вимоги щодо уникнення зіткнення повітряних суден (№ 24/GEN від 19.11.2015),

- Положення про методи роботи Служби цивільної авіації при проведенні EASA інспекцій зі стандартизації (№ 25/GEN від 19.11.2015),

- Наказ про визнання організацій з технічного обслуговування сертифікованих у відповідність до Додатку II (Частина 145) Регламенту Європейської Комісії (ЄС) № 1321/2014 від 26 листопада 2014 р (№ 04/GEN від 25.01.2017),

- Наказ про введення в дію вимог ESARR 6 “Software in ATM Systems” (№ 68/GEN від 17.07.2017),

- Наказ про введення в дію вимог ESARR 4 “Risk Assessment and Mitigation in ATM” (№ 71/GEN від 25.07.2017).

Отже, практика Молдови показує, що процес імплементації європейських норм у національне законодавство є тривалим. За 5 років дії Угоди про САП Молдова затвердила лише частину передбачених Угодою законодавчих актів і підготувала новий основний закон галузі - Кодекс цивільної авіації. Європейська Комісія моніторила прогрес Молдови у цій сфері та надавала консультативну допомогу у реформуванні сфери повітряного транспорту. За свідченням молдовських високопосадовців, підписання Угоди про САП з ЄС сприяло збільшенню кількості прямих вильотів з Молдови, на ринок зайшли лоукост-оператори, а ціни на авіарейси знизилися. партнерство транспортний авіаційний європейський

Наразі Молдова активно розвивається у сфері авіації. США та Молдова уклали угоду про відкритий повітряний простір. Відповідний документ підписали представники урядів двох країн. Від 10 до 22 вересня 2023 року у Молдові проходили багатонаціональні комбіновані військові навчання Scutul de Foc/Rapid Trident-2023. У них взяли участь близько 500 молдавських, румунських та американських військовослужбовців. У навчаннях відпрацьовували піхотні та артилерійські стрільби. Окрім того, з 25 вересня до 13 жовтня на полігонах Національної армії Молдови пройшли навчання резервістів.

Грузія в свою чергу в односторонньому порядку лібералізувала авіаційне сполучення з ЄС ще в 2000-х роках, але підписала Угоду про САП з ЄС у 2010 році. Угода мала поступово лібералізувати повітряне сполучення між Грузією та ЄС з метою залучення нових авіакомпаній та розширення операцій грузинських аеропортів. Наразі, всі країни-члени ЄС, крім чотирьох, ратифікували Угоду про САП. Прогрес, досягнутий у процесі імплементації директив та регламентів ЄС в грузинську правову систему, відслідковувався на засіданнях Спільного комітету ЄС-Грузія. Як і у Молдові, Грузії вдалося залучити лише одного класичного європейського лоукостперевізника - угорську компанію «Wizz Air». За даними авіаційних експертів, залучення компанії відбулося після надання урядом «надпривабливих умов» в державному аеропорту Кутаїсі та виплат дотації за кожного перевезеного пасажира». Наразі лоукостер здійснює перевезення пасажирів за 15-ма напрямками до Кіпру, Чехії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Італії та Литви. Громадські активісти Грузії відзначають, що внаслідок Угоди про САП аеропорт у Кутаїсі став відкритим для будь-яких авіакомпаній і жодна не має право на монополію цін.

З 2015 по 2017 роки у Грузії було реалізовано проект Twinning «Наближення правил цивільної авіації Грузії до стандартів ЄС» («Legal approximation of Georgian civil aviation regulations with EU standards»). Таким чином, було:

- проведено аналіз відповідності грузинського законодавства у сфері цивільної авіації до директив та регламентів ЄС та опубліковано звіт про відмінності у правовій базі,

- розроблено Європейський План Дій щодо Передачі та впровадження Європейських Регуляцій (The European Action Plan for Transfer and Introduction of European Regulation), в рамках якого для авіаційного сектору були визначені 80 європейських правил, з яких над пріоритетними двадцятьма працювали європейські експерти, зокрема це Регламенти ЄС №1321/2014, 1178/2011 і 965/2012,

- підготовлено поточну функціональну структуру Служби цивільної авіації Грузії та її повноваження, внутрішні процеси та процедури, відповідний аналіз було затверджено за погодженням з Агентством,

- проведено 151 робочу місію (зустрічі, семінари, тренінги) з 41 різних напрямків, відбулися навчальні візити фахівців Служби цивільної авіації в “Austro Control”, Агенцію цивільної авіації Хорватії та Федеральне управління в Німеччині.

На сьогодні Грузія активно розвиває масштаби авіасполученнь. Агентство цивільної авіації Грузії оформило меморандуми про взаєморозуміння з представниками Ісландії та Сейшельських островів. Документи підписані на переговорах у галузі міжнародної цивільної авіації в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія). Раніше грузинська авіаційна влада підписала угоди з Оманом, а також з Туреччиною, згідно з якою грузинські авіакомпанії зможуть літати в усі турецькі міжнародні повітряні гавані (раніше Грузія мала допуск до аеропортів Стамбула, Анкари, Трабзона і Анталії).

Висновки

Таким чином, досвід Грузії, як і Молдови, засвідчує довготривалість процесу імплементації європейських норм у національне законодавство. Затвердження нових норм відбувається за підтримки консультантів європейського проекту Twinning. Угода про САП не мала значного впливу на залучення європейських перевізників до аеропортів Грузії. Незважаючи на це, починаючи з 2010 року, пасажиропотік у країні зріс більше ніж утричі.

Щодо України наразі, як ми знаємо, Угода вдосконалила авіасполучення, надала більше можливостей з точки зору прямих маршрутів та операторів, а також запропонувала більш конкурентні ціни для пасажирів. Вона забезпечує найвищі стандарти безпеки пасажирів, захисту прав споживачів, чесної конкуренції, захисту навколишнього середовища та прав працівників повітряного транспорту. Угода передбачає надійні гарантії забезпечення чесної конкурентної практики для авіаперевізників, а також низку пов'язаних з бізнесом перспектив, спрямованих на спрощення роботи авіакомпаній, таких як угоди про код-шерінг, свобода ціноутворення, доступ до послуг наземного обслуговування, лізинг, інтермодальні перевезення, а також право на нічні зупинки в аеропортах обох сторін. Таким чином, не дивлячись на воєнний стан перспективи України у даній сфері досить високі. Проте наразі повітряні сили скептично ставляться до заяв про можливість відновлення польотів цивільної авіації в Україні до припинення війни.

Література

1. І. О. Геєць, О. В. Волох Європеїзація авіапростору України та підписанням угоди про спільний авіаційний простір [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://dspace.nau.edu.ua/bitstream/NAU/35451/1/% d0%84%d0%b2%d1%80%d0%be%d0%bf%d0%b5%d1%97%d0%b7%d0%b0%d1%86%d1%96% d1%8f%20%d0%b0%d0%b2%d1 %96%d0%b0%d0%bf%d 1 %80%d0%be%d1%81%d1%82% d0%be%d1 %80%d1%83%20%d0%a3%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%b8%20% d1 %82%d0%b0%20%d0%bf%d1 %96%d0%b4%d0%bf%d0%b8%d 1%81 %d0%b0%d0%bd%d0% bd%d1%8f%d0%bc%20%d1%83%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0% be%20%d1 %81%d0%bf%d1%96%d0%bb%d 1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d0%b0%d0% b2%d1%96%d0%b0%d1%86%d1%96%d0%b9%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d0%bf%d1%80% d0%be%d1%81%d1%82%d1%96%d1%80.pdf.

2. Миронець О. М. Правове забезпечення спільного авіаційного простору між Україною та Європейським Союзом. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://dspace.nau.edu.ua/bitstream/NAU/15153/1/Миронець_авіа.PDF.

3. Угода між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами- членами, з іншої сторони, про спільний авіаційний простір : Угода Європ. Союзу від 12.10.2021 р. : станом на 17 лют. 2022 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/984_004-21#Text.

4. Україна та ЄС підписали Угоду про Спільний авіаційний простір. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/news/ukrayina-ta-yes- pidpisali-ugodu-pro-spilnij-aviacijnij-prostir.

5. Коссе І., Кульчицька К. Авіаційний вектор східного партнерства: оцінка прогресу України, Молдови та Грузії у наближенні до авіаційного законодавства ЄС. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://www.dvic- synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/print_zvit_The-Eastern-Partnership-Air-Transport- Vector_EWB .pdf.

References

1. Europeization of Ukraine's air space and the signing of the agreement on common aviation space [Electronic resource] / I. O. Geets, O. V. Voloh - Resource access mode: https://dspace.nau.edu.ua/bitstream/NAU/ 35451/1/%d0%84%d0%b2% d1%80%d0%be%d0%bf%d0%b5%d1%97%d0%b7%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%8f%20%d0% b0%d0%b2%d1%96%d0%b0%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d 1 % 83%20%d0%a3%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%b 8%20%d 1%82%d0%b0%20% d0%bf%d 1%96%d0%b4%d0%bf%d0%b8%d 1%81%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d 1%8f% d0%bc% 20%d1%83%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%be%20%d1%81% d0%bf%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d0%b0%d0%b2%d1%96%d0% b0%d1%86%d1%96%d0%b9%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%81% d1%82%d1 %96%d1%80.pdf.

2. Myronets O. M. Legal support of the common aviation space between Ukraine and the European Union. URL: https://dspace.nau.edu.ua/bitstream/NAU/15153/1/Myronets_avia.PDF.

3. Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union and its member states, on the other hand, on common aviation space: Agreement Eup. of the Union from October 12, 2021: as of February 17. 2022 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_004-21#Text.

4. Ukraine and the EU signed the Agreement on Common Aviation Space. URL: https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/news/ukrayina-ta-yes-pidpisali-ugodu-pro-spilnij-aviacijnij-prostir.

5. Kosse I., Kulchytska K. Aviation vector of the eastern partnership: assessment of progress of Ukraine, Moldova and Georgia in approaching EU aviation legislation. URL: https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/ 2018/04/print_zvit_The-Eastern-Partnership-Air-Transport-Vector_EWB .pdf.

Размещено на Allbest.ru