Формування ситуаційного фону автомобільних транспортних засобів в контрольованих зонах біля об’єктів критичної інфраструктури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування ситуаційного фону автомобільних транспортних засобів в контрольованих зонах біля об'єктів критичної інфраструктури

Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна

Камишенцев Геннадій Володимирович

Національний університет оборони імені Івана Черняховського, Україна

Фаррахов Олександр Володимирович

Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна

Анотація

У роботі надається визначення основних закономірностей формування ситуаційного фону автомобільних транспортних засобів в контрольованих зонах біля об'єкту критичної інфраструктури. Спочатку проаналізована структура даних і знань, яка формує ситуаційний фон. Потім розглянуті просторово-часові фрагменти ситуаційного фону. Після чого надано опис математичної залежності формування ситуаційного фону в контрольованих зонах. автомобільних транспортних відеоспостереження

Ключові слова: автомобільні транспортні засоби, відеоспостереження, об'єкт критичної інфраструктури, контрольована зона, ситуаційний фон, закономірність.

Вступ

На думку вітчизняних [1-3] і зарубіжних [4-6] фахівців в області надзвичайних ситуацій терористичного характеру, жоден терористичний акт не відбувається без використання автомобільних транспортних засобів, які можуть залучатись на етапах вивчення об'єкту, планування, підготовки і виконання. Проблема протидії терористичним загрозам в Україні актуальна як ніколи, тому, що реалізація будь-якого з аспектів протидії забезпечує не лише рятування життів мирних жителів, але і виживання усієї України як незалежної держави, збереження її державного суверенітету і територіальної цілісності [7].

Основні зусилля державних структур спрямовані на захист об'єктів критичної інфраструктури, до складу яких входять атомні, теплові і гідроелектричні станції, металургійні, хімічні і нафтохімічні комбінати, авіа-, машино- і суднобудівельні заводи і інші державні і приватні підприємства стратегічного призначення [8,9]. В інтересах захисту і забезпечення належного режиму функціонування цих об'єктів, що охороняються, навколо них, рішенням місцевої і регіональної влади встановлюються спеціальні санітарні і контрольовані зони [10,11]. У цих зонах ведеться відеоспостереження, яке забезпечує контроль за пересуванням автомобільних транспортних засобів (АТЗ)[12]. Знаючи закономірності використання АТЗ в контрольованих зонах біля об'єктів критичної інфраструктури (ОКІ), можна виявляти ознаки підготовки терористичних актів [13].

Тому, метою цієї роботи є визначення основних закономірностей формування ситуаційного фону АТЗ в контрольованих зонах біля ОКІ. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити наступні завдання. По-перше, проаналізувати структуру даних і знань, що формують ситуаційний фон. Подруге, розглянути просторово-часові фрагменти фону. По-третє, дати опис математичної залежності формування фону.

Структура даних і знань, що формують ситуаційний фон

Кожен ОКІ, що охороняється, має системи оптоелектронного спостереження і оцінки обстановки (відеосистеми). У загальному випадку вони є системою телевізійного спостереження замкнутого периметра, яка регулює процес візуального контролю з використанням оптико-електронних пристроїв, у тому числі і інфрачервоних, а також автоматичного аналізу зображень (розпізнавання осіб, номерів машин та інше). Вони також дають можливість вести спостереження за автомобілями і людьми на будь-яких доступних відстанях, переглядати архів подій, що відбулися раніше. Ці відомості зберігаються, як правило, на головному сервері об'єкту, що охороняється. Збір даних і знань робиться по кожному АТЗ, який потрапив у поле зору відеокамер.

Відомості складаються з двох груп.

Перша група - це ідентифікаційні ознаки, що складаються з десяти підгруп:

1) приналежність до об'єкту (об'єктовий, біляоб'єктовий, транзитний АТЗ), що охороняється та власник транспортного засобу;

2) призначення (вантажне, пасажирське, спеціальне);

3) зовнішній вигляд (марка, колір, ушкодження та інші індивідуальні особливості);

4) номер державної, відомчої або міжнародної реєстрації;

5) характеристики водія транспортного засобу;

6) тип і розташування двигуна;

7) конструкційні особливості АТЗ;

8) наявність причепу, буксиру або інших допоміжних пристроїв;

9) наявність і характеристики пасажирів;

10) наявність і характеристики вантажів.

Першу групу ідентифікаційних ознак прийнято назвати групою статичних характеристик (вони залишаються незмінними при експлуатації транспортного засобу). Вони дозволяють повністю ідентифікувати автомобільний транспортний засіб.

Ідентифікаційні ознаки другої групи - динамічні характеристики, які описують переміщення транспортних засобів, що потрапляють в зону контролю навколо об'єкту, що охороняється. Інакше кажучи, по кожному транспортному засобу формується набір характеристик, до яких можна застосувати такі якісні поняття, як: «звичайно», «постійно», «як завжди». їх прийнято називати штатними поведінковими або штатними характеристиками. До них входять підгрупи характеристик, що визначають маршрут прямування автомобіля: 1) пункт виїзду; 2) пункт призначення; 3) час виїзду; 4) час прибуття; 5) час і місце зупинок; 6) мета цих зупинок і їх тривалість. Сьома і подальші підгрупи характеристик даються залежно від конкретного виду транспортного засобу.

Систематизація даних про транспортні засоби, що з'являються у безпосередній близькості з об'єктом, дозволяє по кожному з них мати набір штатних характеристик його використання. Це не лише маршрут прямування автомобіля, час і місце парковки його на стоянці біля об'єкту, час виїзду з парковки і маршрут зворотного прямування, але і кількість людей, що приїжджають з водієм і від'їжджають з ним, зупинки з метою висадки (посадки) пасажирів, покупки продуктів і заправки автомобіля і багато що інше. Уся ця інформація по днях тижня, у вихідні та святкові дні, влітку, осінню, зимою і весною дозволяє формувати бази даних і знань про усі транспортні засоби, що функціонують біля ОКІ.

Чим більше фіксацій транспортного засобу, тим точніше будуть штатні характеристики його використання, на підставі яких і відбувається виявлення ознак, передуючих нештатним ситуаціям.

Сукупність систематизованих даних прийнято називати ситуаційним фоном автомобільних транспортних засобів, що функціонують біля об'єкту критичної інфраструктури, що охороняється.

Просторово-часові фрагменти ситуаційного фону

Ситуаційний фон АТЗ біля ОКІ, як було розглянуто раніше, є потік транспортних засобів по автодорожніх комунікаціях, що змінюється в часі та просторі (на певних ділянках автодорожніх комунікацій). З метою оптимального збору та систематизації даних за фрагментами ситуаційного фону АТЗ його розбивають за трьома градаціями, а саме добовою, тижневою та сезонною.

Добова градація (рис. 1) проводиться за традиційними частинами доби: ранок, день, вечір та ніч. Як правило, ранковий період встановлюється з 5-6 годин до 10-12 години. 12 годин - це опівдні і всіма визнається як день, тому

денний період починається з 10-12 годин і триває до 17-18 годин. Після 18 години традиційно вважається настання вечора, отже, вечірній період триває з 17-18 години до 23-24 години. Після цього починається нічний період, який завершується з настанням ранку. Для операторів систем збору даних і знань про ситуаційний фон АТЗ важливо цю градацію проводити з 00 (24) годин - часу початку нової доби, хоча цей поділ не є принциповим і не впливає на роботу всієї системи збору та систематизації інформації. Для кожного періоду характерні свої особливості та закономірності, що визначаються зовнішніми факторами.

Рис. 1. Схема градацій ситуаційного фону за добу

Тижнева градація (рис. 2) обумовлена робочим циклом країни та її регіонів, це встановлені офіційно робочі та вихідні дні. До вихідних, тобто не робочих днів, належать і святкові дні.

Кожен із цих періодів має власну специфіку, що проявляється у напрямі руху транспортних засобів, та його інтенсивності. Серед робочих днів, якими живе і працює вся країна, необхідно виділити передвихідні (передсвяткові) дні, під час яких зростає інтенсивність руху в районах розташування продовольчих магазинів, дачних ділянок та котеджів.

Рис. 2. Схема градацій ситуаційного фону за тиждень

Слід зазначити, що у тижневій градації ситуаційного фону АТЗ обов'язково треба враховувати такий зовнішній чинник, як гідрометеорологічна обстановка. Немає потреби пояснювати, як на рух транспортних засобів і відповідно на весь фон впливають дощ та гроза, сніг та хуртовина, туман та інші погодні явища. Тому сезонна градація фону визначається традиційними кліматичними сезонами.

Оскільки Україна розташована в помірному кліматичному поясі, тривалість кліматичних сезонів тут приблизно однакова. В результаті сезонна градація (рис. 3) складає 4 періоди: весна (березень - травень), літо (червень - серпень), осінь (вересень - листопад) та зима (грудень - лютий). Для порівняння, наприклад, у країнах Середземномор'я сезонна тривалість дещо інша, тут зимовий та літній сезони розтягуються на чотири місяці, а перехідні весняний (квітень - травень) та осінній (жовтень - листопад) періоди скорочуються до двох.

Рис. 3. Схема градацій ситуаційного фону за сезон

Залежно від просторово-часових масштабів ситуаційний фон поділяють на фрагменти. Вони можуть бути сезонними (весна, літо, осінь, зима), тижневими (будні дні, вихідні та свята), добовими (ранок, день, вечір, ніч). Насправді використовується вся сукупність градацій для найменування одного фрагменту, наприклад, ранковий недільний літній фрагмент автомобільного транспортного фону.

Встановлена градація ситуаційного фону автомобільних транспортних засобів, що визначає порядок обробки та систематизації даних які надходять від відеосистем зовнішнього спостереження які контролюють обстановку в зоні навколо об'єкту критичної інфраструктури.

Опис математичної залежності формування фону

У контрольованих зонах крім систем спостереження, що належать ОКІ, відеосистеми зовнішнього спостереження встановлюються на підприємствах та установах міста-супутника об'єкта для забезпечення їх безпеки, а також на дорогах, що пов'язують прилеглі до нього селища та виробничі майданчики. Усі ці автомобільні комунікації, ключові перехрестя, автомобільні мости контролює відповідні структури Міністерства Внутрішніх Справ України. Передача всієї інформації, що реєструється відеосистемами, встановленими в контрольованій зоні навколо об'єкту, що охороняється, в реальному масштабі часу може бути здійснена в установленому законодавством України порядку. Це дозволяє здійснювати розширення бази даних і знань про ситуаційний фон автомобільних транспортних засобів. Чим більше фіксацій АТЗ буде виконано, тим точніше одержані штатні характеристики його використання.

Значення констант також визначаються пороговим значенням інтенсивності руху транспортних засобів, що реєструються відеосистемою, при яких забезпечується достовірне виявлення порушників.

Ця залежність може бути представлена у вигляді (1), яка визначається пороговим значенням

Висновки

Таким чином, математична залежність формування фрагменту фону автомобільних транспортних засобів в контрольованих зонах біля об'єктів критичної інфраструктури є фіксованою величиною для кожного фрагменту ситуаційного фону і визначається пороговим значенням інтенсивності руху транспортних засобів, що реєструються відеосистемою при якому забезпечується достовірне виявлення порушників.

Список використаних джерел:

[1] Азаренко, Е.В., Гончаренко, Ю.Ю., Дивизинюк, М.М., Ожиганова М.И. (2018).

Защита критической инфраструктуры государства от террористического воздействия. Киев: ИГНС НАНУ. ISBN 978-617-7187-25-6.

[2] Дівізінюк, М.М., Єременко, С.А., Лєфтєров, О.А., Пруський, А.В., Стрілец, В.В., Стрілец,

B. М., Шевченко, Р.І. (2022). Теоретичні засади парадигми «цивільний захист». Київ: ТОВ «АЗИМУТ-ПРІНТ». ISBN 978-617-8015-20-6.

[3] Дивизинюк, М.М., Азаренко, Е.В., Гончаренко, Ю.Ю., Лазаренко, С.В., Ожиганова,

М.И. (2019). Информационно-технические методы предотвращения

чрезвычайных ситуаций террористического характера на объектах критической инфраструктуры. Часть 1. С использованием активных импульсных радиолокационных средств. Киев: НУО имени Ивана Черняховского. ISBN 978-6177187-33-1.

[4] STOP TERRORISM, the most large list of Islamic terrorists attacks. Вилучено з: http://www.almidfarah.fanspace.com/islamic_terr_even.htm

[5] Bombenanschlag auf zwei Busse in Israel: 18 Tote. Вилучено з:

https://www.handelsblatt.com/archiv/bombenanschlag-auf-zwei-busse-in-israel-18- tote/2391888.html

[6] Терроризм на транспорте как угроза современному обществу: социальнофилософский анализ. Вилучено з: https://www.dissercat.com/content/terrorizm-na- transporte-kak-ugroza-sovremennomu-obshchestvu-sotsialno-filosofskii-analiz

[7] Ключове завдання нашої держави / Промови та звернення / Вилучено з: https://www.president.gov.ua/news/speeches

[8] Азаренко, Е.В., Григорьева, В.Н., Дивизинюк, М.М. и другие. (2008). Обобщенные подходы к моделированию чрезвычайных ситуаций техногенного характера с радиоактивным загрязнением местности. Сборник научных трудов СНУЯЭиП, 3(27), 207-214.

[9] Гончаренко, Ю.Ю., Дивизинюк, М.М., Касаткина, Н.В., Камышенцев, Г.В., Лазаренко,

C. В. (2016). Некоторые аспекты безопасности критической инфраструктуры государства. Інформаційна безпека - науковий журнал східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 4(24). 135-140.

[10] Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (Закон Украйни). №2064-ІІІ.

(2000). Вилучено з: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2064-14#Text

[11] Азаренко, Е., Гончаренко, Ю., Дивизинюк, М., Мирненко, В., Сирица, Ю. (2020). Структурно-логическая модель управления чрезвычайной ситуацией террористического характера и ее особенности, обусловленные скрытым электромагнитным воздействием на оперативный состав охраняемого объекта критической инфраструктуры. Social development & Security, Vol.10, No.1, 177-187. https://doi.org/10.33445/sds.2020.10.1.18

[12] Divizinyuk, M., Kasatkina, N., Melnyk, B. The Use of Electrical Monitoring and Surveillance

Systems to Prevent Emergencies of a Terrorist Nature (on the Example of Motor Vehicles). Міжнародна наукова конференція «2019 IEEE 20TH INTERNATIONAL

CONFERENCE ON Computational Problems of Electrical Engineering», September 15-18, 2019, Slavske-Lviv, Ukraine.

[13] Азаренко, Е., Гончаренко, Ю., Дивизинюк, М., Коноваленко, Н. (2016). Особенности

радиолокационной информации как средства предотвращения чрезвычайных ситуаций террористического характера. Науково-технічний збірник «Правове,

нормативне та метрологічне забезпечення систем захисту інформації в Україні», 2(32), 82-87.

Размещено на Allbest.ru