Розвиток системи транспортного забезпечення суб’єктів господарювання аграрної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток системи транспортного забезпечення суб'єктів господарювання аграрної сфери

Тоценко Олександр Володимирович старший викладач кафедри транспортних технологій, Сумський національний аграрний університет, м. Суми

Богінська Людмила Олексіївна доцент кафедри будівництва та експлуатації будівель, доріг та транспортних споруд, Сумський національний аграрний університет, м. Суми

Анотація

Зазвичай в управлінні підприємствами в аграрній сфері транспортні підрозділи розглядаються як частина обслуговуючих виробництв та становлять основу для забезпечення їхньої транспортної інфраструктури. У статті розглянуті ключові принципи розвитку транспортних систем аграрних підприємств. Обумовлена необхідність створення транспортних мереж, які мають забезпечувати високу ефективність перевезень у сфері сільськогоспо - дарського виробництва. Сформульовано мету та основні аспекти функціону - вання аграрної транспортної системи, включаючи завдання та умови їх ефективності. Досліджено сутність, структуру та основні засади формування системи транспортного забезпечення підприємств в аграрній сфері, характеристику організації транспортного забезпечення виробників сільсько - господарської продукції та її особливості.

Значна увага приділена підсистемам, що забезпечують транспортний супровід аграрного виробництва. Розглянуті принципи та характеристики функціонування аграрного сектора економіки. Розкрито специфіку організації системи транспортного забезпечення агропромислових формувань, обумовлену особливостями використання транспорту в аграрному виробництві - широким спектром вантажів, що перевозяться, з їх значною різноманітністю за фізичними характеристиками, впливом сезонності та коливань обсягів виробництва на інтенсивність вантажопоставок, а також технологічними особливостями галузі, що вимагають повторних перевезень; використання спеціалізованих транспортних засобів та обмежених термінів вивезення продукції. Було проведено аналіз поточного стану та прогнозування тенденцій розвитку транспортного забезпечення аграрного сектора економіки України. Обумовлено доцільність формування відповідної транспортної інфраструк - тури на селі, виявлено її вплив на системний розвиток сільських територій.

Ключові слова: транспортна система, структура перевезень, транспортні засоби, агропромисловий комплекс

Abstract

Totsenko Oleksandr Volodymyrovych Senior lecturer at the department of transport technologies, Sumy National Agrarian University; Sumy

Boginska Ludmila Oleksiivna Docent Department of Construction and Operation of Buildings, Roads and Transport Facilities, Sumy National Agrarian University; Sumy

DEVELOPMENT OF THE TRANSPORTATION SYSTEM FOR AGRARIAN BUSINESS ENTITIES

Usually, in the management of enterprises in the agrarian sphere, transport units are considered as a part of service industries and form the basis for ensuring their transport infrastructure. The article discusses the key principles of the development of transport systems of agricultural enterprises. There is a need to create transport networks that should ensure high efficiency of transportation in the field of agricultural production. The purpose and main aspects of the functioning of the agricultural transport system are formulated, including the tasks and conditions of their effectiveness. The essence, structure and basic principles of the formation of the transport support system of enterprises in the agrarian sphere, the characteristics of the organization of transport support for producers of agricultural products and its features have been studied.

Considerable attention is paid to the subsystems that provide transport support for agricultural production. The considered principles and characteristics of the functioning of the agrarian sector of the economy. The specifics of the organization of the transport support system of agro-industrial formations, due to the peculiarities of the use of transport in agricultural production - a wide range of transported goods, with their considerable diversity in terms of physical characteristics, the influence of seasonality and fluctuations in production volumes on the intensity of cargo deliveries, as well as technological features of the industry, are revealed. require repeated transportations; use of specialized means of transport and limited terms of product removal. An analysis of the current state and forecasting of trends in the development of transport support for the agricultural sector of the Ukrainian economy was carried out. The expediency of the formation of the appropriate transport infrastructure in the village has been determined, and its influence on the systemic development of rural areas has been revealed.

Keywords: transport system, transport structure, means of transport, agroindustrial complex

Постановка проблеми

Економічний прогрес країни в значній мірі обумовлений ефективністю та безпечністю експлуатації транспортних засобів і функціонуванням транспортної інфраструктури держави. Аграрний сектор є одним із важливих напрямків розвитку економіки України. Багато важливих аспектів національної безпеки країни значною мірою визначаються ефективністю функціонування цього сектору. Щодо стандартів вантажних перевезень, такі аспекти як швидкість, безпека, точність та своєчасність доставки є додатковими факторами, які варто враховувати.

Водночас спостерігається збільшення важливості транспортного забезпечення для ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств, що пов'язано зі зростанням обсягів виробництва та його концентрацією, а також зміною географічного розміщення цих підприємств.

У зв'язку з військовими діями, які тривають на території України з 2022 року, питання забезпечення безпеки функціонування транспортної системи країни стали надзвичайно актуальними як у практичному, так і в науковому аспектах.

В останні часи відбулися значні трансформації у підходах до забезпечення безпеки перевезення пасажирів та вантажів усіма видами транспорту у сільському господарстві. Унаслідок проведення військових операцій, критичні об'єкти транспортної інфраструктури країни стали зонами з підвищеним ризиком для всіх учасників, які залучені до транспортування пасажирів та вантажів, включаючи заходи, пов'язані з функціонуванням сільськогосподарського сектору економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковці приділяють увагу проблемам перевезення вантажів у сільському господарстві та використанню мобільного транспорту в аграрному секторі у своїх дослідженнях. Такими є: Є.А. Бузовський, В.Г. Василенко, О.П. Величко, М.Г. Вергун, І.О. Гутуров, Т.А. Гуцул, І.В. Заблодська, І.В. Клюс, В.І. Котелянець, Т.В. Мірзоєва, Н.В. Прозорова та інші.

Висновки та рекомендації щодо використання механізмів при перевезенні вантажів, які сформульовані у їхніх наукових працях, відіграють значну роль у теорії транспортної логістики. Але потребують дальшого глибокого дослідження процеси організації транспортування вантажів у сільському господарстві з метою розвитку транспортної інфраструктури аграрної сфери.

Мета статті: формулювання пропозицій з покращення системи транспортного обслуговування агропромислових підприємств.

Виклад основного матеріалу

Процес будь-якого виробництва включає перетворення початкових матеріальних ресурсів в кінцеву продукцію. Оскільки зазвичай місця видобутку ресурсів та місця їх використання не збігаються, виникає потреба у переміщенні великих обсягів вантажів. Витрати транспортування цих вантажів можуть істотно впливати на вартість виробленої продукції та її конкурентоспроможність.

Аграрне виробництво є ключовим сектором економіки країни, його розвиток і функціонування має визначальний вплив на економічний розвиток країни та її успішну інтеграцію в глобальний економічний простір. Цей сектор відіграє важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки, створенні сприят - ливого інвестиційного клімату, задоволенні потреб технологічно пов'язаних галузей у сировині, сприяє соціально-економічному розвитку сільських регіонів та формуванню конкурентоспроможного потенціалу на міжнародних аграрних ринках, сприяє зміцненню економічної стабільності країни (рис. 1).

Рис.1 Сутність аграрного сектору економіки (складено автором)

- підтримка та забезпечення безперервності виробничих та техноло - гічних процесів;

- перевезення готової продукції до місць первинної обробки, переробки та зберігання;

- гарантування безпеки параметрів вантажів, що перевозяться;

- забезпечення узгодженості роботи окремих відділів підприємства;

- зменшення часу та витрат на транспортування вантажів;

- транспортування персоналу до місць виконання їхніх трудових обов'язків;

- забезпечення захисту персоналу під час транспортування;

- гарантування рухливості керівного персоналу;

- забезпечення дотримання екологічних стандартів під час транспорту - вання вантажів [3].

На рисунку 2 представлена структура системи забезпечення транспортом суб'єктів господарювання.

Зрозуміло, що центральним елементом даної системи є транспортні засоби, відповідальні за перевезення вантажів та пасажирів, а також переміщення ресурсів та обладнання до місць їх призначення.

Транспортні засоби, включаючи легкові автомобілі, причепи та напівпричепи з бортовою платформою, що не перевертається, відносяться до загального рухомого складу і призначені для перевезення широкого спектру вантажів, за винятком рідин, без використання упаковки.

Спеціалізований транспортний склад включає транспортні засоби, обладнані кузовами, призначеними для перевезення певних типів вантажів (таких як рідини, худобу, перелічені продукти і т. д.), а також оснащені автономними пристроями для виконання різних операцій, таких як завантаження-вивантаження, монтаж, ремонт та інші завдання (наприклад, розподіл добрив, видача кормів тощо). Для перевезення пасажирів переважно використовуються автобуси, а також спеціально адаптовані вантажівки та легкові автомобілі.

Конфігурація та організація автопарку формуються відповідно до особливостей та напрямків діяльності підприємств, умов транспортування, розвитку транспортної інфраструктури та інших відповідних факторів [1].

Перехід до ринкових принципів економіки та приватизація державних підприємств призвели до роздроблення єдиного агропромислового комплексу та закриття більшої частини автотранспортних підприємств.

На додаток, переробні підприємства та організації, які займаються закупівлею та перепродажем продукції, почали активно надавати транспортні послуги сільськогосподарським виробникам. За такої динаміки скорочення парку транспортних засобів у сільськогосподарському секторі, суб'єкти господарювання стали в основному фокусуватися на проведенні внутрішньогосподарських транспортних операцій.

Рис.1 Система транспортного забезпечення суб'єктів господарювання аграрної сфери (складено автором на основі [1, 2])

Значна частина транспортних операцій у сільському господарстві здійснюється у рамках транспортно-виробничих процесів, які потребують обов'язкового співробітництва між транспортними засобами та сільськогоспо - дарськими машинами для виконання певних технологічних завдань (наприклад, збирання трави або кукурудзи для корму). Створення умов для ефективного співробітництва сприяє підвищенню продуктивності агрегатів за рахунок зменшення часу простою, наприклад, скорочення часу на транспортування з поля врожаю, доставку насіння, добрив, засобів захисту рослин, води тощо.

На додаток до унікальних вимог використання транспорту у сільському господарстві, на організацію системи транспортного обслуговування інтегрованих агропромислових підприємств впливають особливості, пов'язані з інтеграційними відносинами та рівнем концентрації капіталу. Ці особливості включають можливість мобільності автомобільного транспорту між підрозді - лами інтегрованих формувань, організацію спеціалізованих автотранспортних підприємств, формування зон сировинного постачання для переробних підприємств, а також розробку єдиної системи транспортної логістики та інше.

Хоча значна частина внутрішньогосподарських перевезень у сільському господарстві нині здійснюється тракторами з відповідними причепами для транспортування, подачі кормів, доставки води, видалення гною тощо, ймовірність збільшення їх частки у майбутньому не є великою. Це пов'язано з низкою істотних переваг автомобільного транспорту, таких як: більш висока швидкість пересування, більша вантажопідйомність та маневреність, а також різноманітність обладнання, яке може бути встановлене на базі автомобіля.

З точки зору організації, система транспортного обслуговування повинна характеризуватись наступними якостями:

- контрольованістю (включенням до єдиної системи управління та регулюванням функцій);

- адаптованістю (забезпеченням відповідності складу та структури транспортних засобів обсягам та характеру вантажів, що перевозяться);

- багатосторонністю (гарантуванням виконання всіх функцій транспортного обслуговування);

- гармонійністю (забезпеченням відповідності між рухомим складом та встановленим на ньому обладнанням);

- швидкістю реакції (здатністю оперативно реагувати на зміни в умовах та обсягах перевезень, а також їх інтенсивність);

- гнучкістю (здатністю заміни транспортних засобів іншими та використанням альтернативних схем їх застосування);

- узгодженою інтеграцією (здатністю органічно взаємодіяти та поєднуватися із системою вищого рівня);

- адаптацією (здатністю до еволюції виробничих сил та відносин);

- максимізацією економічної ефективності (забезпеченням оптимального використання ресурсів системи) [4].

При збільшенні концентрації капіталу та виробництва, а також розвитку агропромислової інтеграції, транспортування вантажів може перетворитися на окремий вид бізнесу. Система транспортного забезпечення може бути перебудована шляхом виділення окремих функцій, таких як ремонт та обслуговування транспортних засобів, диспетчерська служба, управління транспортом з використанням ГІС-технологій та служба логістики.

У сучасних умовах зростання, конкурентоспроможність транспортних компаній визначається їх здатністю до інновацій та швидкості впровадження нових видів послуг на ринку. Тому саме транспортні підприємства вкладають значні ресурси в розвиток перевезень, як у формування нових концепцій, так і в їх втілення у вигляді наданих послуг. Більшість великих транспортних компаній висловила думку, що інновації становлять критичний фактор для подальшого зростання після кризи. Більшість з них зберегла або навіть розширила свої портфелі замовлень з метою впровадження інноваційних продуктів, що сприяють прискоренню розвитку і збільшенню прибутковості.

Основною метою транспорту є забезпечення повного та своєчасного задоволення потреб сільського господарства та населення у перевезеннях, а також підвищення ефективності та якості функціонування транспортної системи. Для досягнення цих цілей необхідно:

- здійснювати управління перевезеннями у сільськогосподарському секторі економіки та регулювати їх; а також збільшити ефективність та надійність функціонування транспортних засобів;

- удосконалювати узгодженість роботи всіх видів транспорту та їхню взаємодію з іншими секторами економіки, впроваджувати передові технології для покращення процесів перевезень з використанням змішаних підходів;

- забезпечити подальше покращення прогнозування транспортної діяльності, мінімізувати нераціональні перевезення сільськогосподарської продукції, такі як: зустрічні або надмірно далекі маршрути; а також знизити питомі транспортні витрати та використання ресур сів для перевезення вантажів та пасажирів;

- -поліпшити інфраструктурну базу дорожньо -транспортної системи шляхом зміцнення матеріально-технічного забезпечення, прискорити впровадження нової техніки, передових технологій та автоматизованих систем управління, а також підвищити рівень комплексної механізації робіт з навантаження-розвантаження та технічного обслуговування;

- удосконалювати склад рухомого парку, забезпечуючи його спеціалізацію, а також розширювати сферу застосування нових транспортних засобів для перевезень сільськогосподарських вантажів у регіоні;

- прискорити прогрес контейнерної транспортної системи, збільшуючи перевезення дрібно габаритних сільськогосподарських вантажів методом упаковки в контейнери та покращуючи інфраструктуру спеціалізованих точок з обладнанням для обробки контейнерів та упаковок;

- значно покращити якість обслуговування пасажирів на всіх транспортних засобах, а також підвищити безпеку руху та знизити негативний вплив транспорту на довкілля;

- поліпшити систему перевезень у міжнародних маршрутах та вжити заходів щодо скорочення часу доставки та підвищення безпеки сільськогосподарської продукції [5].

На нашу думку, для відновлення економіки та стимулювання розвитку сільського господарства насамперед потрібно розробити програму забезпечення транспортом аграрного сектору, включаючи заходи щодо фінансування та реалізації цієї програми. Необхідно знизити вартість лізингових послуг для вітчизняних сільськогосподарських виробників, забезпечити їм постачання транспортної техніки відповідно до їх потреб, а також створити нову систему управління транспортною інфраструктурою в агропромисловому комплексі з урахуванням державної підтримки розвитку її складових: будівництва транспортних магістралей, під'їзних колій, автомо - більних шляхів та мостів.

Висновки

Стійкий та ростовий розвиток агропромислового сектору тісно пов'язаний із його забезпеченням сучасною транспортно-дорожньою технікою, оновленням матеріально-технічної бази, взаємодією з конверсійними об'єктами та іншими галузями економіки регіону. Транспорт відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку та поліпшенні якості життя населення.

Ми вважаємо, що в умовах конфлікту адміністративні заходи владних структур, спрямовані на переконання, можуть досягати значних успіхів у керуванні, оскільки ці заходи відображають інтереси не лише державних органів, а й підприємств та фізичних осіб, що займаються організацією автомобільних перевезень у сільському господарстві. Забезпечення успішності та безпеки перевезень пасажирів та товарів у сільському господарстві передбачає системну співпрацю між державними органами, місцевими управліннями, підприємствами та приватними особами.

Література

1. Білінська В.Ю. Сучасні інноваційні технології в сільському господарстві: основна характеристика та перспективи впровадження. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2015. № 7 (102). С. 74-80.

2. Бойко В.В. Пріоритети та інструменти розвитку сільських територій в системі забезпечення економічної безпеки України: монографія. Львів : Видавництво ННВК «АТБ», 2017. 426 с.

3. Гончаренко С.І. Інноваційні ресурсозберігаючі технології як фактор підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. 2017. Вип. 185. С. 131-142.

4. Григоренко Я.О. Науково-методичні засади комплексного оцінювання аграрного потенціалу регіонів України для забезпечення її економічної безпеки. Агросвіт. № 11. 2017. С. 70-76.

5. Добіжа Н.В. Організаційно-економічні засади формування інфраструктури ринку сільськогосподарської техніки в Україні : монографія. Тернопіль : Тайп, 2019. 266 с

6. Рябоконь В.П. Агропромисловий комплекс в умовах реалізації державної аграрної політики. Економіка АПК. 2016. № 9. С. 18-26.

7. Юнін О. С. Державна політика України у сферізапобігання домашньому насильству: сучасний стан та перспективи вдоскона- лення. Науковий вісникДніпропетровського державного університету внутрішніхсправ. 2021. No 4 (114). С. 15-21.

References

1. Bilinska V.Yu. (2015). Suchasni innovatsiini tekhnolohii v silskomu hospodarstvi: osnovna kharakterystyka ta perspektyvy vprovadzhennia [Modern innovative technologies in agriculture: main characteristics and prospects for implementation]. VisnykKyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika. n.7 (102). pp. 74-80. [in Ukrainian].

2. Boiko V.V.(2017)/ Priorytety ta instrumenty rozvytku silskykh terytorii v systemi zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy: monohrafiia [Priorities and tools for the development of rural areas in the system of ensuring economic security of Ukraine: monograph]. Lviv : Vydavnytstvo NNVK «ATB», p.426. [in Ukrainian].

3. Honcharenko S.I. (2017). Innovatsiini resursozberihaiuchi tekhnolohii yak faktor pidvyshchennia efektyvnosti silskohospodarckoho vyrobnytstva [Innovative resource-saving technologies as a factor in increasing the efficiency of agricultural production]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva: Ekonomichni nauky. Vol. 185. pp. 131-142. [in Ukrainian].

4. Hryhorenko Ya.O.(2017). Naukovo-metodychni zasady kompleksnoho otsiniuvannia ahrarnoho potentsialu rehioniv Ukrainy dlia zabezpechennia yii ekonomichnoi bezpeky [Scientific and methodological principles of comprehensive assessment of the agricultural potential of Ukraine's regions to ensure its economic security]. Ahrosvit. n. 11. pp. 70-76. [in Ukrainian].

5. Dobizha, N.V. (2019) Organizacijno-ekonomichni zasady formuvannya infrastruktury rynku silskohospodarskoi texniky v Ukrayini [Organizational and economic bases of formation of infrastructure of the market of agricultural machinery in Ukraine]: monografiya. Ternopil: Taip, p. 266. [in Ukrainian].

6. Riabokon V.P. (2016). Ahropromyslovyi kompleks v umovakh realizatsii derzhavnoi ahrarnoi polityky [Agro-industrial complex in the conditions of implementation of the state agrarian policy]. Ekonomika APK. n. 9. pp. 18-26. [in Ukrainian].

7. Yunin O. S. State policy of Ukraine in the field of domestic violence prevention: current state and prospects for improvement. Scientific Bulletin of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs. 2021. No. 4 (114). P. 15-21.

Размещено на Allbest.ru