Сталий розвиток транспортного підприємства: оцінка, проєкт та механізм інтеграції стратегії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сталий розвиток транспортного підприємства: оцінка, проєкт та механізм інтеграції стратегії

Кудрявцев В.М., кандидат економічних наук, доцент, кафедра економіки і підприємництва, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків, Україна

Анотація

Метою даної роботи є удосконалити методику оцінки рівня сталого розвитку транспортного підприємства, а також розробити проєкт та механізм інтеграції стратегії сталого розвитку, як одну з функціональних стратегій концепції маркетинг-менеджменту для гармонізації інтересів з груп зацікавлених сторін. Для досягнення поставленої мети використано ряд сучасних загальнонаукових методів та прийомів дослідження, а саме: абстрактно-логічний, включаючи аналіз і синтез, індукцію та дедукцію; узагальнення - для здійснення огляду інформаційних джерел, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду; системного аналізу - з метою цілісного сприйняття об'єкта дослідження і комплексного аналізу зв'язків елементів у межах визначеної проблеми в цілому; проблемно-орієнтованого - для наукового обґрунтування методики оцінки рівня сталого розвитку транспортного підприємства.

У роботі розглянуто загальноприйняті методичні підходи до оцінювання сталого розвитку, один з яких було взято за основу, дещо змінено та доповнено індикаторами, що відображають зміст концепції маркетинг-менеджменту, враховують інтереси груп зацікавлених сторін, та вдосконалено з точки зору математичної логіки.

Також на основі удосконаленої методики оцінювання рівня сталого розвитку транспортного підприємства було розроблено проєкт "Проєктування сталого розвитку транспортного підприємства", мета якого інтегрувати принципи концепції сталого розвитку у систему маркетинг-менеджменту підприємства.

Впровадження розробленої функціональної стратегії управління сталого розвитку транспортного підприємства здійснюється на основі інструментарію "Системи збалансованих показників", що дав змогу представити цілі для кожної сфери сталого розвитку у вигляді ієрархії та декомпозиції, узгодити загальні й приватні інтереси з урахуванням інтересів, цілей підприємства та ключових груп зацікавлених сторін. Також було розроблено заходи, що включають використання інструментів маркетингових комунікацій для рефлексивної взаємодії із груп зацікавлених сторін, оперативного контролінгу для узгодження інтересів, процесів і цілей маркетинг-менеджменту.

Запропоновані в статті теоретичні висновки, підходи і рекомендації можуть бути використані для визначення рівня сталого розвитку транспортного підприємства, а також для впровадження механізму інтеграції стратегії сталого розвитку і системи маркетинг-менеджменту на основі інструментарію "Системи збалансованих показників” і контролінгу для гармонізації цілей ринково-орієнтованого управління підприємством та цілей, інтересів ключових груп зацікавлених сторін.

Ключові слова: сталий розвиток, оцінка, проєкт, механізм, стратегія, маркетинг- менеджмент, група зацікавлених сторін.

Abstract

- for reviewing information sources, studying domestic and foreign experience; systemic analysis

- for a comprehensive understanding of the research object and a complex analysis of relationships between elements within the defined problem as a whole; problem-oriented approach - for scientific justification of the methodology for assessing the level of sustainable development of a transport enterprise.

The study discusses widely accepted methodological approaches to assessing sustainable development, one of which was taken as a basis, slightly modified and supplemented with indicators reflecting the content of the marketing management concept, taking into account the interests of stakeholders, and improved in terms of mathematical logic. It was proposed to distinguish a separate component of sustainability - risk sustainability, which generally refers to the internal property of a system that contributes to preserving its integrity in the face of various disruptive influences from the external and internal environment.

Key words: sustainable development, assessment, project, mechanism, strategy, marketing management, stakeholder group.

Постановка проблеми

Протягом останніх півтора століття транспортні підприємства займалися пошуком "рецептів" ефективного управління економічною стабільністю, здійснювали "виштовхування" своїх послуг на цільові ринки. Особливість постіндустріального періоду - економіка сталих підприємств - економіка "тяжіння" для зовнішніх і внутрішніх груп зацікавлених сторін (ГЗС) як противага економіці "виштовхування" для клієнтів. Слідом за періодом "примату виробництва" економіка "тяжіння" змінює місце внутрішніх і зовнішніх ГЗС у відтворювальному і вартісному ланцюжку підприємства, змушуючи його ставати на шлях орієнтації на задоволення їхніх інтересів.

Принципи сталого розвитку (СР) на глобальному рівні першочергово закріпила низка декларацій ООН, серед головних аспектів - повага до всіх інтересів та їхнє поєднання, підпорядкування індивідуальних інтересів і цілей загальним, динамічна рівновага, справедливість, партнерство та співпраця, захист цілісності глобальної системи довкілля. Протягом останніх чотирьох десятиліть у спеціалізованій літературі широко обговорюють зміст і мету СР систем (гармонійного, збалансованого, рівноважного, контрольованого), зокрема підприємства. Мета СР пов'язана з управлінням станом взаємозалежних і взаємодоповнюючих систем: людина, біосфера та економічні системи. Також проводиться активна науково-методична робота з формування механізмів СР, у тому числі на основі інтеграції та гармонізації економічних, соціальних й екологічних цілей підприємства з інтересами суспільства загалом, інтересами та цілями ГЗС.

Концепція маркетинг-менеджменту підприємства (ММ) полягає у встановленні причинно-наслідкового зв'язку між рівнем інтеграції маркетингу в загальну систему управління, рівнем задоволеності інтересів груп зацікавлених сторін, які взаємодіють з підприємством із приводу ресурсного обміну, та результативністю всієї управлінської діяльності - ринковою орієнтацією; досягнення цілей ММ, а отже, і задоволення інтересів його суб'єкта досягається за умови гармонізації інтересів із ГЗС за допомогою обміну. Суб'єкт ММ реалізує свої інтереси і цілі управління підприємством через формування умов для реалізації інтересів ГЗС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження, що стосуються концептуального обґрунтування теорії сталого розвитку економічних систем різного рівня, розглядаються у працях таких вітчизняних та іноземних науковців, як: Зеркалова Д., Калінеску Т., Біанчі П., Загорський В., Лібанова Е., Бязрова В., Васильєва В., Урсул А., Бузько І., Андрушківа Б., Антонюк В., Васильчук І., Микитенко В., Новікова М., Вишиванюк М., Галгаш Р., Гаркушенко О., Ліпич Л., Мельник Л., Павліха Н., Семененко І. та ін. [1-2].

Науковими дослідженнями питань оцінки рівня сталого розвитку підприємства, побудови ефективного механізму управління стійким розвитком займалися: Лепейко Т., Ніценко В., Зеткіна О., Севастьянова А., Медведєв В., Гришова І., Мельник Л., Баланович А., Квятковська Л., Горячева К., Демидова І., Капелюшна Т., Тарасенко І. та ін. У теперішній час в українських науковців існують різні підходи до оцінки рівня сталого розвитку підприємств. Тарасенко І. в своїй роботі пропонує здійснювати оцінку рівня сталого розвитку підприємства за допомогою інтегрального показника, що включає виробничо-технологічну ефективність, фінансово-економічну ефективність, соціально-екологічну ефективність, організаційно-інформаційну ефективність, економічну результативність бізнесу, екологічну результативність бізнесу, соціальну результативність бізнесу.

Згідно з точкою зору вченого, на різних етапах розвитку та для різних суб'єктів, залежно від їх потенціалу та готовності до впровадження принципів сталого розвитку, складові ефективності матимуть різну вагомість [3].

Підхід до оцінки ефективності механізму управління сталим розвитком, який пропонує Капелюшна Т., базується на використанні статико-динамічного підходу. Цей підхід передбачає дослідження ефективності у часі та дозволяє оцінити стабільність розвитку підприємства протягом аналізованого періоду. Визначення загального коефіцієнта стабільності розвитку підприємства здійснюється шляхом розрахунку інтегрального індексу зміни групи показників для кожного з бізнес-процесів [4].

Дещо спрощений підхід до оцінки рівня сталого розвитку підприємства викладений у роботі Ніценко В. Інтегральний показник сталого розвитку за запропонованою методикою автора обчислюється, як середньогеометричне таких складових: інтегральний показник економічної стійкості; інтегральний показник соціальної стійкості; інтегральний показник екологічної стійкості; інтегральний показник технологічної стійкості [5].

Цей підхід було взято за основу автором роботи [6] та вдосконалено. У рамках дослідження коефіцієнти, що дають змогу оцінити сталий розвиток підприємства, були розділені за двома групами, спираючись на сформовані якісні та кількісні цілі. Таким чином, відмінною рисою пропонованої оцінки є цільовий підхід, що дає змогу оцінити сталий розвиток підприємства відповідно до його якісних і кількісних характеристик у кожній зі сфер сталого розвитку (соціальній, екологічній, економічній, технологічній), при цьому враховуючи їхню взаємодію за рівнями.

Потрібно відзначити методологічний підхід до оцінки рівня сталого розвитку промислового підприємства, який представлений Андрушківим Б. Автор стверджує: «Необхідність побудови системи індикаторів досягнення сталого розвитку підприємства та їх аналіз обумовлено ступенем впливу підприємства або його намірами в майбутньому щодо поліпшення або деградації економічних, екологічних та соціальних умов, процесів розвитку і тенденцій на місцевому, регіональному і глобальному рівнях. Загалом індикатори сталого розвитку групують залежно від їх функціонального призначення: економічна складова сталого розвитку відображає аналіз впливу підприємства на економічний стан зацікавлених сторін і на економічні системи на місцевому, регіональному і глобальному рівнях; дані про екологічну складову сталого розвитку характеризують вплив підприємства на системи живої і неживої природи, тобто землю, повітря, воду і екосистеми; дані про соціальну складову сталого розвитку характеризують вплив нормативноправового забезпечення на організації соціальних систем, у межах яких вона функціонує. Поряд з основними індикаторами, що характеризують рівень досягнення сталого розвитку підприємства з точки зору його «корисності» для місцевого регіонального та національного розвитку необхідно аналізувати ще й якісні індикатори для кожної компоненти сталого розвитку зокрема» [7].

Невирішені складові загальної проблеми. У сучасних умовах підприємства можуть працювати більш стабільно, але без сформованого механізму інтеграції стратегії сталого розвитку, як однієї з функціональних стратегій концепції маркетинг менеджменту для гармонізації інтересів з ГЗС вирішення цього завдання практично неможливе. Подібний механізм зможе перешкоджати порушенню рівноваги і виникненню критичних явищ на окремих підприємствах транспорту. Керівництво організацій під час вибору напряму діяльності потребує такого механізму сталого розвитку, який буде здатний врахувати всі особливості господарської та фінансової діяльності, а також швидко реагувати на будь-які зміни цілей підприємства, ґрунтуючись на концепції маркетинг менеджменту. Побудова такого механізму дасть змогу організації стабільно функціонувати, а так само забезпечити безкризове існування незалежно від впливів різного походження.

Недостатня розробленість концептуальних і методичних аспектів формування механізму інтеграції стратегії сталого розвитку , як однієї з функціональних стратегій концепції маркетинг менеджменту для гармонізації інтересів з ГЗС, а так само оцінювання ступеня сталого розвитку вимагає поглиблення економіко- теоретичних досліджень у даній галузі.

Формулювання цілей статті. Метою цієї роботи є удосконалити методику оцінки рівня сталого розвитку транспортного підприємства, а також розробити проєкт та механізм інтеграції стратегії СР, як одну з функціональних стратегій концепції маркетинг менеджменту для гармонізації інтересів з ГЗС.

Виклад основного матеріалу дослідження

Таким чином, викладене вище дає змогу уточнити поняття "сталого розвитку підприємства" - це здатність підприємства як суб'єкта господарювання функціонувати та розвиватися, керуючи процесом динамічних змін за рахунок підтримання гармонії своїх інтересів і цілей з інтересами та цілями ГЗС, застосовуючи негативні та позитивні механізми зворотного зв'язку за прояву різноманітних екзогенних та ендогенних впливів, при цьому всі підцілі (управлінські, економічні, екологічні, соціальні, ризикові) узгоджені між собою, зміцнюються, а також укріплюються, а також утримуються в стабільному стані [8]. Зазначимо, що інтерес розглядається як елемент у системі "мотив (стимул) - потреба - інтерес - мета (активність)". Оцінку СР підприємства можуть проводити як суб'єкт ММ, так і різні ГЗС для ухвалення відповідних рішень про вступ у відносини ресурсного обміну. Але з урахуванням концепції ММ зовнішню і внутрішню сталість підприємства розглядатимемо крізь призму інтересів і цілей відповідно зовнішніх і внутрішніх ключових ГЗС, що повинно відображатися на всіх організаційних процесах, на корпоративній, функціональних та інструментальних стратегіях, виборі методів управління тощо. З точки зору гармонійного підходу мета СР підприємства пов'язана з необхідністю:

1) формування і підтримки гармонійної внутрішньої структури підприємства;

2) розв'язання суперечностей між сферами СР: економічною, соціальною та екологічною (різні аспекти останніх двох сфер сталості багато в чому є невід'ємною частиною економічних рішень);

3) розв'язання суперечностей між зростаючими економічними потребами та обмеженими ресурсами для їх задоволення;

4) попередження і нівелювання конфліктів між економічними, соціальними, екологічними інтересами та їхніми пріоритетами;

5) використання механізмів розв'язання складного і суперечливого завдання справедливого розподілу створюваних благ та/або багатства між ГЗС.

Отже, СР підприємства можна також розуміти як процес усвідомленого вибору суб'єктом ММ напрямів діяльності підприємства для забезпечення економічної, соціальної та екологічної результативності за рахунок підготовки та ухвалення управлінських рішень через рефлексивний вплив на інтереси ключових ГЗС і підвищення ринкової орієнтації.

Виникнення і розвиток концепції СР зруйнувало цілісність фундаменту традиційної економіки - необмежене економічне зростання підприємства. Протягом індустріального періоду розвитку суспільства в гонитві за зростанням кількісних економічних показників фірми (прибуток, виторг) соціальні та екологічні цілі розвитку відходили на задній план.

Управління СР будується на людському (гомеостаз системи "людина"), екосистемному (гомеостаз біосфери), економічному (гомеостаз економічних систем) вимірах [9]. Наукове узагальнення спеціалізованої літератури підтверджує, що триває активна науково- методична робота з розроблення кількісного та/або якісного вимірювання СР підприємств [10 - 12]. Пропоновані підходи у своїй основі мають низку суперечливих моментів: часто не проходять апробацію, що знижує практичну придатність; відсутня єдність структури сфер СР; висока варіативність показників та індикаторів вимірювання досягнутого рівня СР за їхньої або надлишковості, дублювання або обмеженості; інтегральні оцінки СР мають різні одиниці виміру та шкали для інтерпретації результатів; порушується математична логіка. Таким чином, досі не вироблено загальноприйнятих методичних підходів до оцінювання УР, один з яких було запропоновано автором [6]. Цей підхід було взято за основу, дещо змінено та доповнено індикаторами, що відображають зміст концепції ММ, враховують інтереси ГЗС та вдосконалено з точки зору математичної логіки (табл. 1).

Таблиця 1Удосконалена методика оцінки рівня сталого розвиткуПідприємства

У зазначеній спеціалізованій літературі в представлених методиках оцінювання УР підприємств автори, як правило, не розкривають техніку розрахунку використовуваних індикаторів. Це викликає певні труднощі при подальшій апробації методик.

Було запропоновано виокремити окремий компонент сталості - ризикову сталість, під якою в широкому розумінні слова мають на увазі внутрішню властивість системи, що сприяє збереженню її цілісності в результаті різноманітних збурювальних впливів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Як відомо, сума ймовірності сприятливого результату і ймовірності несприятливого результату (ризику) дорівнює одиниці. В удосконаленій методиці оцінки УР промислового підприємства ймовірність ризику - відносний показник, тобто відношення кількості несприятливих для події наслідків до загальної кількості всіх рівноможливих наслідків. Тому пропонується ризикову сталість підприємства оцінювати як різницю між одиницею і ймовірністю несприятливого результату, тобто інтегральна оцінка ризикової несталості Урн дорівнює:

де Р_ВТР - ризики несталості внутрішнього середовища підприємства; Рзнш - ризики несталості зовнішнього середовища підприємства. Тоді ризикову сталість підприємства Ур можна обчислити за формулою:

Ризики внутрішнього і зовнішнього середовища за компонентами стійкості для розглянутих підприємств оцінювалися методом експертних оцінок.

Удосконалена методика оцінювання рівня сталого розвитку транспортного підприємства дасть змогу розробити щодо транспортного підприємства проєкт "Проєктування сталого розвитку транспортного підприємства". Мета проєкту - інтегрувати принципи концепції СР у систему маркетинг-менеджменту підприємства (табл. 2).

Таблиця 2. Зміст проєкту "Проєктування сталого розвитку транспортного підприємства"