Формування логістичної системи та її вплив на ефективність діяльності підприємства

Размещено на http://allbest.ru

Державний університет «Одеська політехніка»

Формування логістичної системи та її вплив на ефективність діяльності підприємства

Комліченко Оксана Олександрівна

канд. екон. наук, доцент,

доцент кафедри природничо-наукової підготовки

Україна

Сучасний етап розвитку економіки України вимагає адаптації економічних відносин до нових умов господарювання. Жорстка конкуренція на ринку змушує переглядати існуючі принципи функціонування підприємств, які починають гальмувати їх розвиток.

Для збереження ринкових позицій підприємствам необхідно підвищувати технологічність та ефективність бізнес-процесів, знаходити додаткові можливості зниження рівня витрат, підвищувати якість обслуговування споживачів. Як показує світовій досвід, одним з дієвих інструментів управління господарською діяльністю та забезпечення адаптивності суб'єктів ринку є логістика.

Метою дослідження є формування логістичної системи та оцінка її впливу на ефективність діяльності підприємства.

Логістична система - це організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Вона включає матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга [1].

При формуванні логістичної системи підприємства дотримувались умови наскрізної «рівності єдностей», яка передбачає: величина партій закупівлі = оптимальній партії у виробництві = оптимальній партії готової продукції, що гарантує достатність запасів = замовленій поставці споживачам = оптимальній партії транспортування до споживачів [2].

При виборі типу логістичної системи врахований комплекс виконуваних функцій та ряд критеріїв, які їх характеризують: мінімальна тривалість транспортування; ступінь надійності поставок; мінімальні транспортні виграти; гнучкість системи; забезпечення зберігання вантажів; швидкість обробки замовлень; мінімальні витрати на пакування вантажів.

Логістична система підприємства представлена елементами логістичної діяльності, серед яких виділені об'єкти (метаріальні, інформаційні, фінансові і сервісні потоки), складові (постачання, збут, транспортування, складування), методи (аналіз повної вартості, прогностичні, економіко-математичні), цілі, функції (планування, організація, координація, облік і регулювання), принципи (системність, комплексність, варіантність) і критерії ефективності (мінімальні логістичні витрати, мінімальна тривалість логістичного циклу, максимальний розмір обсягів продажу) [3].

На підставі методології системного аналізу і теорії множин, сформована чотирьохрівнева логістична система. Вона представлена множиною логістичних потоків М, що складається з трьох підмножин другого рівня: М1 визначає товарний потік системи; М2 визначає потоки інформації і управління; М3 визначає грошовий потік.

В свою чергу підмножина М1, поділяється на М1.1 (характеризується вимірниками потоків і їхньою інтенсивністю у виді маси товарів у кг, т, переміщуваних за визначений період часу - рік, квартал, місяць, декаду, добу) та М1.2 (характеризується вимірниками потоків товарів і їхньою інтенсивністю у виді штук, м, м2, м3 і інших параметрів також за визначений період часу). український транспортний логістичний поставка

Обидві підмножини визначають у цілому вимірники матеріальних потоків різних видів товарів, продукції, їхню інтенсивність у логістичних ланцюгах, а також їхню вартість. Підмножина М2 має складові - інформаційний і управлінський потоки.

Паперовий документообіг за допомогою розпоряджень, вказівок та інтенсивність такого потоку, яка визначається кількістю цих документів за одиницю часу - у рік, квартал, місяць, декаду, добу описує М2.1.

Електронний потік інформації і його інтенсивність, обумовлену в бітах, байтах, кілобайтах, мегабайтах і гігабайтах за секунди чи частки секунд представлений у складовій М2.2. Підмножина М3 - грошовий потік - поділяється, у свою чергу, на дві підмножини, що відповідно характеризують гривневі (М3.1) і валютні (М3.2) потоки, їхня інтенсивність у логістичному русі товарів, обчислена за визначений період часу: рік, квартал, місяць, декаду, добу.

Третій рівень представлений елементами, що характеризують конкретних учасників логістичного процесу - товаровиробників, споживачів, канали руху товарів системи.

На останньому, четвертому рівні, логістичної системи знаходиться матеріальна, грошова й інформаційна база, що характеризується надзвичайно великим різноманіттям елементів для всіх трьох підмножин.

Ефективність логістичної системи конкретизується такими показниками, як рівень матеріальних запасів і потреба в складських площах, надійність і своєчасність постачань, тривалість логістичного циклу, якість і рівень сервісу, застосування бездокументальної технології переміщення матеріального потоку; розміри партії вантажів; рівень використання виробничих потужностей; маневреність, адаптивність та стабільність роботи та ін. Інтегрований показник ефективності логістичної системи визначається відношенням економічного ефекту, отриманого в результаті реалізації логістичної концепції, і капіталу, інвестованого в логістику. При цьому фінансовий результат у логістичній системі формується, по-перше, за рахунок приросту прибутку внаслідок росту виручки від реалізації; по-друге, за рахунок скорочення витрат на здійснення логістичних операцій.

У процесі логістичного обслуговування важливим натуральним критерієм є час. При цьому, чим менше часу затрачається на обробку замовлення і сам рух товарного потоку, тим ефективніше логістичні операції і більше прибуток для всієї системи. Для визначення оптимального місця розташування складу товарних запасів та переліку основних клієнтів використаний АВС - аналіз.

Ще одним критерієм ефективності логістичної системи є величина логістичних витрат, тобто витрат, пов'язаних з виконанням логістичних операцій. Нами визначений вплив логістичних витрат на ефективність діяльності підприємства за допомогою економіко-математичних методів.

Для обґрунтування оптимізації логістичних витрат, встановлено зв'язок частки логістичних витрат в обсягах продажу і валового прибутку підприємства. Доведено, що між ознаками існує дуже тісний кореляційний зв'язок. При збільшенні логістичних витрат на 1%, валовий прибуток збільшиться на 4,5 %. При зростанні частки логістичних витрат на 6,6 %, сума валового прибутку підприємства зросте на 17,4 %, що перевищує темпи зростання частки логістичних витрат в обсягах продажів у 2,6 рази.

Висновки

Результат у логістичній системі формується, по-перше, за рахунок приросту прибутку внаслідок росту виручки від реалізації; по-друге, за рахунок скорочення витрат на здійснення логістичних операцій. Для зменшення витрат необхідні: дешева система транспортування, зберігання невеликих товарно-матеріальних запасів та наявність невеликої кількості складів.

Знижувати витрати за рахунок обґрунтованого створення логістичної системи і, таким чином, збільшувати прибуток нерідко буває простіше, ніж збільшувати прибуток за рахунок зростання обсягу продаж.

Список використаних джерел

[1] Струнін В. В. & Селівончик А. В. (2017) Комплексний аналіз логістичної системи підприємства та визначення ефективності від її впровадження. Ефективна економіка, (1). Вилучено з: http://www.economy.nayka.com.ua

[2] Лемеш І.О. (2013). Сутність логістичної системи та її функціональна значущість на підприємстві в системі прийняття управлінських рішень. Управління розвитком, (1(141)), 96-98.

[3] Федотова І.В. (2019). Формування багаторівневої моделі логістичної системи. Економіка транспортного комплексу, (33), 5-31.

Размещено на Allbest.ru