Організація радіаційної та хімічної розвідки на території підприємства

Забезпечення дій Служби надзвичайних ситуацій. Мета організації радіаційної та хімічної розвідки. Виявлення меж зон радіації (розповсюдження СДОР). Вирішення задач дозиметричного і хімічного контролю. Мережа спостереження і лабораторного контролю (МСЛК).

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 10.12.2012
Размер файла 23,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація радіаційної та хімічної розвідки на території підприємства

Забезпечення дій Служби надзвичайних ситуацій - це комплекс заходів, організованих і здійснюються з метою створення умов для успішної ліквідації НС, одним з видів, яких є розвідка і радіаційний (хімічний) захист,

Розвідка - комплекс заходів, що проводиться органами управління та Службою НС зі збору, узагальнення, вивчення даних про стан природного середовища і обстановки в районах аварій, катастроф, стихійних лих, а також на ділянках та об'єктах проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

За характером вирішуваних завдань і способу отримання розвідувальних даних розвідка ведеться:

1. системою спостереження та лабораторного контролю (СНЛК),

2. органами загальної та спеціальної розвідки.

Установи СНЛК здійснюють спостереження і контроль за станом природного середовища і потенційно небезпечних об'єктів, роблять оцінку і прогнозування виникнення НС та їх наслідків.

Загальна розвідка організується і проводиться органами управління та силами СЧС (Війська ГО РК і ін. різні формування) з метою збору даних про обстановку в районах НС, визначення кількості постраждалих, ступеня і характеру руйнувань, можливих напрямків розповсюдження небезпечних наслідків.

Загальна розвідка ведеться розвідувальними загонами, дозорами, групами та наглядовими постами, відправлені від Військ цивільної оборони, а також від невоєнізованих формувань та інших сил, що залучаються до ліквідації НС.

Радіаційна та хімічна розвідка входить до складу спеціальної розвідки.

Вона організовується і проводиться з метою отримання більш повних даних про характер обстановки.

Радіаційна та хімічна розвідка організовується з метою:

1. своєчасного виявлення зараженості повітря, води і місцевості радіоактивними та небезпечними хімічними речовинами;

2. визначення характеру та ступеня зараження;

3. відшукання і позначення шляхів і напрямків з найменшими рівнями радіації і обходів ділянок хімічного зараження;

4. введення оптимальних режимів радіаційного і хімічного захисту населення і особового складу військових частин, аварійно-рятувальних та інших формувань.

Радіаційна і хімічна розвідка є одними із головних заходів, що здійснюються в ході ліквідації наслідків радіаційної (хімічної) небезпечної надзвичайної ситуації і спрямовані на виявлення радіаційної (хімічної) обстановки в районі аварії (катастрофи).

Виявлення радіаційної (хімічної) обстановки досягається:

- розвідкою району аварії (катастрофи) для визначення меж і зони радіоактивного (хімічного) зараження радіоактивними речовинами (СДОР), оцінкою щільності зараження місцевості, визначення напрямків розповсюдження радіоактивної хмари (рідкої і газопарової фази СДОР);

- розвідкою маршрутів підходу до району аварії, евакуації населення і сільськогосподарських тварин, шляхів обходу району радіоактивного (хімічного) зараження;

- визначенням масштабів і ступеню зараження місцевості (повітря СДОР), контролю за їх змінами за часом;

- визначенням можливості перебування в районі аварії без засобів захисту після проведення робіт з дезактивації (дегазації);

- відбором проб повітря, ґрунту, води, продуктів харчування, змивів з обладнання, будинків, споруд і техніки.

Дозиметричний і хімічний контроль, що здійснюється в районах аварій (катастроф), включає:

- визначення ступеню зараження радіоактивними речовинами (СДОР) обладнання, будинків, споруд, техніки, повітря, ґрунту і джерел води в районі аварії, контроль за його змінами за часом;

- встановлення можливості безпечного перебування сил ЦО і населення в районі аварії (катастрофи) без засобів захисту;

- визначення меж територій, забруднених стронцієм90 і цезієм137;

- ідентифікація не маркірованих і безгосподарних СДОР.

Враховуючи високі рівні радіації в районі аварії з викидом радіоактивних речовин та швидкоплинність попадання СДОР в навколишнє природне середовище при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах, а також формування їх концентрацій ураження, часовий фактор в організації і проведенні радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю має першорядне значення.

Перша інформація про аварії на радіаційно небезпечних об'єктах та формування небезпечних концентрацій СДОР при хімічних аваріях, напрямку розповсюдження зараженого повітря, як правило, надходить від стаціонарних радіаційних та хімічних датчиків, що встановлюються на територіях радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах господарської діяльності і в санітарних захисних зонах навколо об'єктів.

На основі цієї інформації і з врахуванням метеорологічної обстановки організовується проведення радіаційної (хімічної) розвідки.

Радіаційна (хімічна) розвідка в районі аварії починається з розвідки її осередку та в санітарнозахисній зоні (для АЕС - 30 км зона). При чому, як правило, вона організовується одночасно з виконанням завдань силами ЦО, що проводять рятувальні і інші невідкладні роботи, в яких раніше всіх приймають участь сили аварійнорятувальних служб.

Підхід до осередку аварії (аварійному цеху, дільниці, ємності) здійснюється з підвітряної сторони. Близько межі зараження організовується рубіж вводу груп розвідки в осередок аварії. Розвідка осередку аварії ведеться групами розвідки в складі не менше 3-х чоловік, один із яких є хіміком (дозиметристом) розвідником. На рубежі вводу група отримує необхідне спорядження (радіостанцію, електричні ліхтарики, прибори розвідки, засоби відбору проб, засоби медичної допомоги), проходить інструктаж, переводить засоби індивідуального захисту в бойовий стан і направляється в осередок аварії. Розвідка осередку аварії проводиться тільки з використанням ізолюючих протигазів і засобів індивідуального захисту шкіри. В ході розвідки осередку аварії оглядається місце (об'єкт) аварії, визначаються (при можливості) її причини і масштаби, приймаються при можливості заходи щодо усунення причин аварії або її локалізації. Здійснюється розшук поражених людей, надання їм першої допомоги та їх евакуація. Визначаються рівні радіації (ступінь зараження повітря СДОР), відбираються проби (змиви) з обладнання і стін приміщень (споруд) для наступного їх лабораторного аналізу. Результати розвідки доповідаються через радіозв'язок. Якщо об'єм задач з розвідки осередку аварії значно великий, а також з метою недопущення переопромінювання особового складу, організовується змінна робота груп розвідки. Одночасно з розвідкою осередку аварії організовується радіаційна (хімічна) розвідка на території об'єкту аварії і поза його межами.

Радіаційна (хімічна) розвідка на території суб'єктів господарської діяльності групами розвідки, як правило, проводиться на розвідувальних хімічних машинах (автомобілях) або в пішому порядку. При цьому розвідувальні групи, рухаються між цехами (дільницями), через кожні 50-100 м зупиняються і за допомогою приборів виконують заміри, визначають межі зараження і розповсюдження радіоактивних (хімічних) речовин. Межі зараження позначаються знаками огородження.

Однак необхідно пам'ятати, що багато СДОР у вибуховому і пожежному відношенні небезпечні. Ось чому в залежності від типу СДОР у ряді випадків категорично забороняється не тільки вистрілювати знаки огородження, але і їх забивати, так як це може привести до вибуху.

Як правило, на межах зон хімічного зараження з інтервалом 300500 м виставляються хімічні пости спостереження, що призначені для контролю за змінами напрямку розповсюдження зараженого повітря і для контролю за змінами концентрації СДОР.

При проведенні хімічної розвідки на території суб'єктів господарської діяльності необхідно враховувати, що рух повітряних мас між цехами (дільницями) може бути іншим від загального напрямку вітру. У зв'язку з цим для контролю за напрямком вітру на території об'єкту доцільно використовувати димові шашки і димові гранати з дотриманням вимог пожежної і вибухової безпеки.

Радіаційна (хімічна) розвідка за межами території суб'єктів господарської діяльності, як правило, проводиться на розвідувальних машинах. Виявлення меж зон радіації (розповсюдження СДОР) здійснюється декількома групами (дозорами) радіаційної і хімічної розвідки, які рухаються з різних сторін розвідувальної території з інтервалом 300500 м назустріч друг другу, з урахуванням даних загальної розвідки. Вимірювання рівнів радіації і зараження повітря СДОР здійснюється через 200-300 м. При виявленні радіоактивного або хімічного зараження групи (дозори) позначають межі зони зараження, зупиняються і, як правило, починають виконувати роль радіаційних (хімічних) постів спостереження, контролюючи зміни напрямку розповсюдження радіоактивної (хімічної) хмари та її концентрації. Подальший рух дозорів здійснюється лише за командою особи, яка відповідає за проведення радіаційної (хімічної) розвідки. Радіаційні (хімічні) розвідувальні дозори, у тому числі виконуючі задачі радіаційних (хімічних) постів спостереження, дані розвідки доповідаються за допомогою радіозв'язку або мобільними телефонами. Радіаційна і хімічна розвідка і контроль проводяться в ході робіт постійно до повної ліквідації наслідків радіаційної (хімічної) небезпечної надзвичайної ситуації. Після завершення ліквідації наслідків аварії радіаційний і хімічний контроль за станом району аварії (катастрофи) передається санітарно-епідемічним органам.

З метою вирішення задач дозиметричного і хімічного контролю аналізи проб, що відібрані радіаційними (хімічними) розвідувальними дозорами, здійснюється в стаціонарних лабораторіях (об'єктових), лабораторіях санепідемстанцій, лабораторіях МСЛК. Порядок, місця, періодичність відбору проб і способи їх доставки в лабораторії встановлюється штабом керівництва з ліквідації наслідків радіаційної (хімічної) небезпечної надзвичайної ситуації.

Для проведення аналізів в лабораторіях повинні використовуватися атестовані методики, які наведені в довідковій літературі з контролю шкідливих речовин в різних середовищах.

У випадку виникнення трудності при встановленні природи СДОР, особливо при транспортуванні їх без супроводжувальних документів, проби цих СДОР відправляються для аналізу в спеціалізовані лабораторії наукових закладів і вузів.

В штабі ліквідації радіаційної (хімічної) надзвичайної ситуації на основі даних радіаційної і хімічної розвідки та контролю проводиться оцінка наслідків аварії, приймаються рішення щодо захисту населення, плануються заходи з ліквідації наслідків аварії.

Проведення радіаційної і хімічної розвідки та контролю здійснюється з використанням різних засобів і методів їх проведення, використанням переносних і стаціонарних засобів виявлення рівнів радіації та концентрації СДОР, у тому числі і експрес-методів, від промислового призначення до побутових.

Мережа спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) призначається для проведення спостереження і лабораторного контролю за станом зараженості навколишнього природного, розвідки населених пунктів і територій, що підверглися зараженню, відбору проб і проведення лабораторних досліджень зараженості об'єктів середовища радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами.

Організатором діяльності цієї системи є МНС України, а основними виконавцями Держкомгідромет, МОЗ, Мінагропром та інші центральні органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установи і організації, що входять до сфери їхнього управління.

Спеціальні підрозділи зазначених центральних органів державної виконавчої влади щодобово інформують МНС України про наявний стан навколишнього природного середовища та в установлений термін подають відомості про прогноз на найближчий час. Про загрозливі явища МНС України повідомляється негайно.

У разі виникнення надзвичайної ситуації мережа спостереження і контролю зміцнюється за рахунок залучення відповідних підрозділів зі складу сил цивільної оборони.

До складу мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) входять: гідрометеостанції, санітарно-епідемічні станції, ветеринарні лабораторії, агрохімічні лабораторії, станції захисту рослин. Крім цього, до мережі МСЛК залучаються галузеві та окремі лабораторії суб'єктів господарської діяльності (хімічно небезпечних підприємств, об'єктів м'ясомолочної та харчової промисловості, комунального господарства та інші).

Всі установи мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) в залежності від їх призначення і характеру покладених на них задач оснащуються приборами розвідки, засобами зв'язку, перевезення, технічними засобами фоторозвідки, лабораторним обладнанням, реактивами, засобами індивідуального захисту та іншим майном.

Спостереження і лабораторний контроль установами мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) здійснюється постійно. У відповідності з цим на МСЛК покладені наступні завдання:

- при нормальній діяльності у повсякденних умовах: систематичне спостереження і лабораторний контроль зараження об'єктів навколишнього природного середовища; виявлення рівнів забрудненості (зараження) об'єктів довкілля і її небезпечність для населення, сільськогосподарських рослин і тварин; виявлення і контроль джерел небезпечного підвищення зараження (забруднення); виявлення ознак появи загрози стихійного лиха; проведення експертизи продуктів харчування, сировини, фуражу і води з видачею висновків щодо можливості їх використання;

- при загрозі виникнення надзвичайної ситуації: посилене спостереження і лабораторний контроль за зараженням (забрудненням) об'єктів довкілля; контроль за санітарно-епідемічною обстановкою в районах розгортання сил цивільної оборони і розселення евакуйованого населення;

- при виникненні надзвичайної ситуації: виявлення радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (бактеріального) зараження в районах надзвичайних ситуацій, розташування сил ЦО та евакуйованого населення; оцінка небезпеки для населення і об'єктів довкілля з метою використання режимів захисту населення і тварин; проведення експертизи продуктів харчування, сировини, фуражу і води з видачею висновків щодо можливості їх використання; забезпечення необхідними даними органів управління ЦО.

Висновок

Повсякденний радіаційний та хімічний контроль, своєчасне оповіщення органів управління, Служб НС та населення про загрозу або забруднення природного середовища, проведення дозиметричного контролю опромінення людей, забруднення техніки, матеріальних засобів, продовольства, води; забезпечення коштами населення - це важливі етапи в комплексі захисних заходів від хімічного і радіаційного зараження.

Весь комплекс заходів спрямований на те, щоб максимально знизити ймовірність втрат і ураження при можливих аваріях і НС.

Вивчення використання та правильного застосування приладів дозиметричного контролю, радіаційної та хімічної розвідки необхідні для своєчасного запобігання аварій та НС на хімічно-та радіаційно небезпечних об'єктах.

надзвичайний ситуація радіаційний хімічний розвідка

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Бойове застосування військ РХБ захисту, їх організація, та тактика дій. Високоманеврений характер сучасного бою. Комплектність машин радіаційної, хімічної і неспецифічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки. Засоби для проведення спеціальної обробки.

    методичка [137,7 K], добавлен 15.08.2009

  • Характеристика радіаційної та хімічної обстановки. Особливості основних способів захисту населення від сучасних засобів ураження. Аналіз оцінки радіаційної та хімічної обстановки після ядерного вибуху. Знайомство з засобами колективного захисту населення.

    курсовая работа [494,5 K], добавлен 19.04.2012

  • Правила виконання рятувальних та інших невідкладних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.

    контрольная работа [13,4 K], добавлен 28.09.2009

  • Досліджено динаміку надзвичайних ситуацій в Україні за 2007-2016 роки та вплив погодних умов на число надзвичайних ситуацій природного характеру. Створені карти розповсюдження надзвичайних ситуацій на території України та виявлено найпроблемніші регіони.

    статья [747,2 K], добавлен 22.02.2018

  • Завдання, властивості та загальні положення оптичної розвідки. Підготовка спостережних пунктів до роботи. Організація, ведення розвідки в різних умовах обстановки. Визначення відстаней за допомогою короткої бази. Збір і обробка розвідувальних відомостей.

    методичка [498,7 K], добавлен 15.08.2009

  • Розвідка як вид бойового забезпечення. Сили та засоби, призначені для ведення розвідки. Механізована рота у розвідувальному загоні. Зміст роботи командира роти у розвідувальному дозорі. Робота командира мотострілецької роти по організації розвідки.

    дипломная работа [126,6 K], добавлен 20.10.2011

  • Класифікація та види стихійних лих. Пожежі, показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.

    контрольная работа [28,2 K], добавлен 28.09.2009

  • Загальна характеристика хімічних речовин та та шляхи потрапляння їх в організм, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі, воді та продуктах харчування. Оцінка радіаційної і хімічної обстановки, визначення дози опромінення робітників.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 25.10.2010

  • Склад, завдання, функції системи цивільної оборони, комплектування спеціалізованих формувань. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.

    контрольная работа [17,3 K], добавлен 28.09.2009

  • Надзвичайні ситуації: загальні положення. Огляд статистичних даних надзвичайних ситуацій в Україні за 2011 рік. Основні завдання та принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Моніторинг надзвичайних ситуацій в Україні.

    реферат [31,3 K], добавлен 02.04.2012

  • Природні джерела, особливості іонізуючих випромінювань, характер їх впливу на організм людини. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.

    контрольная работа [64,0 K], добавлен 28.09.2009

  • Характер поширення горіння при лісових та торф'яних пожежах. Методи боротьби, гасіння пожеж. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 28.09.2009

  • Аналіз вимог щодо розроблення планів у сфері цивільного захисту. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

    контрольная работа [1,2 M], добавлен 15.12.2012

  • Методи захисту від зброї масового ураження, а також забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ, їх основне призначення та зміст вказівок командиру. Оцінка місцевої дії вибуху. Вихідні дані для прогнозування втрат особового складу.

    методичка [38,5 K], добавлен 15.08.2009

  • Поняття хімічної зброї і історія її застосування. Шляхи проникнення бойових токсичних хімічних речовин в організм людини. Шкірнонаривні, задушливі, психотропні та подразнюючі отруйні речовини. Основне призначення токсинів. Сильнодіючі ядучі речовини.

    контрольная работа [36,1 K], добавлен 11.12.2010

  • Закон і положення про цивільну оборону, її місце і завдання в структурі заходів із забезпечення життєдіяльності населення. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади. Цивільна оборона на об’єктах господарської діяльності.

    реферат [51,2 K], добавлен 11.01.2011

  • Заходи з евакуації населення. Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій. Визначення стійкості промислового обладнання у надзвичайних ситуаціях до дії ударної хвилі при вибуху газоповітряної суміші.

    курсовая работа [57,9 K], добавлен 09.02.2014

  • Закони України щодо захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Загальна евакуація, біологічний, радіаційний та хімічний захист. Укриття в захисних спорудах. Державна стандартизація та експертиза. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

    курсовая работа [19,8 K], добавлен 19.01.2015

  • Планування робіт з попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС). Законодавчі і нормативні документи по плануванню і фінансуванню робот при виникненні НС. Складання документів з планування: паспорт ризику і сценарії розвитку НС.

    курсовая работа [47,6 K], добавлен 25.10.2010

  • Головні положення нормативно-правової бази у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Режими функціонування та склад єдиної системи цивільного захисту. Права та обов'язки службовців та населення за умов цивільної оборони.

    курсовая работа [55,4 K], добавлен 08.09.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.