Радіаційні аварії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

За період з 1958 по 1986 роки в різних країнах світу відбулось понад 30 великих радіаційних аварій на ядерних реакторах, найбільшою з яких стала аварія на Чорнобильській АЕС. Серйозні наслідки мали події в 1957 р. на АЕС у Віндскейлі в Англії, в 1978 р. на АЕС «Трі-Майл-Айленд» в США. В практиці експлуатації АЕС мали місце чисельні випадки викиду радіонуклідів за межі станції. Тільки за період 1971-1984 рр. в 14 країнах-виробниках ядерної енергетики, відбулось понад 100 аварій, які привели до різноманітних радіоактивних викидів. Як правило, їх величина була незначною. Атомні електростанції проектувались і будувались з високою надійністю. Вчені мали надію отримати джерело електроенергії, абсолютно безпечне в експлуатації. Крім того, в середині ХХ століття, коли ядерні технології знаходились тільки в стадії розробки були неодноразові випадки скиду радіоактивних відходів в довкілля. Так, наприклад, на Південному Уралі радіоактивні матеріали з Челябінського воєнного радіохімічного комплексу протягом 1948-1956 років скидувались безпосередньо в річку Теча. За цей час було скинуто біля 76 млн. м? радіоактивних вод загальною активністю 1017 Бк (2,75 МКі).

На жаль, повністю усунути ядерні аварії неможливо. Звести кількість аварій до мінімуму, а також організувати заходи по ліквідації їх наслідків - основне завдання як електроенергетичної галузі, так і медичної служби військ, цивільної оборони.

Втягнутими в радіаційну аварію на атомних електростанціях стають значні контингенти населення, що вимагає проведення самих радикальних заходів у стислі терміни. Складність і багатоплановість проблеми радіаційного захисту населення зумовили необхідність широкого співробітництва в її розробці не тільки країн, які мають АЕС, але і ряду міжнародних організацій, наприклад Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародної комісії з радіоактивного захисту (МКРЗ).

1. Характеристика осередка ядерного ураження

Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої внаслідок ядерного вибуху відбувається масова загибель людей, сільськогосподарських тварин, рослин та руйнування споруд.

Осередок ядерного ураження характеризується:

* кількістю уражених;

* розмірами площі ураження;

* зонами ураженості з різними потужностями доз та дозами випромінювання;

* зонами пожеж, затоплення, руйнування та пошкоджень будинків і споруд;

* частковим пошкодженням та руйнуванням захисних споруд.

Ураження людей та тварин виникає внаслідок дій ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації та радіоактивного ураження місцевості, тобто від комбінованого ураження.

Розміри осередка ядерного ураження залежать від потужності, виду вибуху та рельєфу місцевості.

Для виявлення характеру ураження від ядерного вибуху його осередок умовно поділяють на чотири зони: повних, сильних, середніх та слабких руйнувань.

Зона повних руйнувань виникає там, де надмірний тиск у фронті хвилі 50 кПа (0,5 кгс/см) і більше. Ця зона в осередку становить близько 12%. У цій зоні повністю зруйновані будинки, промислові споруди, протирадіаційні сховища та утворюються суцільні завали.

Зона сильних руйнувань виникає при надмірному тиску від 50 до ЗО кПа (0,5-0,3 кгс/см) і становить 10% усієї площі осередка. Будинки та споруди будуть сильно зруйновані, сховища вціліють. Для цієї зони характерна масова загибель людей, а люди, які залишилися в будинках, будуть завалені й отримають травми та опіки. Крім цього, можливе ураження людей уламками скла, камінням та іншими предметами. В цій зоні, утвореній наземним та підземним ядерними вибухами, населення буде під впливом радіації.

Зона середніх руйнувань характеризується надмірним тиском у фронті ударної хвилі від 30 до 20 кПакгс/см) і займає 18% осередка. Дерев'яні будинки будуть повністю зруйновані, кам'яні отримають середні та слабкі пошкодження. Сховища та підвальні приміщення будинків уціліють. На вулицях утворяться завали, від світлового випромінювання виникнуть масові пожежі. Для зони характерні масові санітарні ураження. (0,3-0,2).

Зона слабких руйнувань утворюється при надмірному тиску від 20 до 18 кПа (0,2-0,1 кгс/см), і становить 60% осередка. В межах цієї зони будинки зазнають слабких руйнувань (тріщини, зруйновані перекриття дверних та віконних заповнень). Від світлового випромінювання виникнуть пожежі дерев'яних споруд. При наземному ядерному вибуху в цій зоні утвориться радіоактивне зараження місцевості.

За межами зон руйнувань осередка ядерного вибуху можуть виникати небезпечні руйнування різних споруд та в напрямку поширення вітру - зони радіоактивного зараження.

2. Характеристика осередка хімічного ураження

Масштаб, тривалість та небезпека - основні характеристики хімічного ураження. Масштаб хімічного ураження характеризує просторові межі виявлених наслідків застосування хімічної зброї (див. рис. 1). Визначається він зоною - площею, в межах якої існує небезпека ураження незахищеного населення і включає район застосування хімічної зброї та зону поширення отруйних речовин.

Тривалість дії хімічного ураження - елемент, що характеризує межі виявлених уражуючих факторів отруйних речовин; зумовлюється тривалістю ОР на різних поверхнях і зберігає свої уражуючі дії на незахищене населення.

Рис. 1. Зона хімічного ураження Г1 - глибина поширення первинної хмари; Г2 - глибина поширення вторинної хмари; Ра - радіус аварії; ері - (р2 - кути сектора

Тривалість дії ОР на місцевості залежить від типу ОР, швидкості вітру, температури, вологості, структури ґрунту та наявності на ньому рослинності.

Небезпека хімічного ураження - елемент ураження, що характеризується масштабом негативних наслідків нанесеного збитку в результаті застосування хімічної зброї.

3. Осередок біологічного ураження

Унаслідок застосування ворогом біологічної зброї утворюється зона біологічного ураження. Зоною біологічного ураження називається територія, що потрапила під дію біологічної зброї, і територія, на яку поширюється біологічна рецептура (переносників інфекції).

Територія, в межах якої внаслідок застосування біологічної зброї виникли масові зараження людей та тварин, називається осередком біологічного ураження.

Для попередження поширення інфекції захворювання в осередку біологічного ураження встановлюється карантин. У прилеглих районах вводиться режим обсервації. Карантин вводиться тоді, коли встановлено факт застосування біологічної зброї і головним чином у таких випадках, коли збудники хвороби відносяться до особливо небезпечних (чума, холера та інше). Карантинний режим передбачає повну ізоляцію осередка ураження від оточуючого населення. На зовнішній межі зони карантину встановлюють озброєну охорону, організовують комендантські служби Вихід людей, виведення тварин і майна забороняється. Населенню забороняється виходити зі своїх квартир. Продукти харчування, питна вода та предмети широкого вжитку населенню постачаються. Припиняється робота усіх підприємств і закладів, крім тих, що мають особливе значення

Рис. 2. Зона біологічного ураження для народного господарства (для оборони)

Об'єкти народного господарства, які продовжують свою роботу, переходять на особливий режим праці, робітники та службовці - на казарменне становище з суворим виконанням протиепідемічних вимог. Контакт між робочими змінами забороняється. Харчування і відпочинок організується у спеціальних приміщеннях. У зоні карантину припиняють роботу усі навчальні заклади, заклади культури, ринки тощо.

Режим обсервації вводиться, коли збудник інфекційної хвороби не відноситься до особливо небезпечного, ізоляційне обмежені заходи стосуються в'їзду й виїзду, вивезення майна (тільки після дезінфекції), посилення медичного контролю за харчуванням і водопостачанням тощо.

Строк карантину й обсервації встановлюється залежно від інкубаційного періоду захворювання, з моменту госпіталізації останнього хворого і закінчення дезінфекції.

4. Правила поведінки в осередку бактеріологічного ураження

Перебуваючи в осередку, необхідно:

- надягнути ватно-марлеву пов'язку. Обов'язково проводити щоденне вологе прибирання з використанням дезінфікуючих розчинів. Сміття відразу спалювати;

- суворо дотримуватись правил особистої і громадської гігієни. Ретельно, особливо перед вживанням їжі, мити руки з милом. Воду використовувати з перевірених джерел і пити тільки кип'ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обливати окропом;

- доглядаючи хворого, надягнути халат, хустинку і ватно-марлеву пов'язку. Робітників, які захворіли інфекційним захворюванням, необхідно ізолювати. У приміщенні, де перебуває хворий, двічі на день робити вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів;

- людям, які спілкуються з хворим, категорично забороняється виходити на роботу, відвідувати інші квартири. У разі якщо не знатимете, чим хворіє член вашої сім'ї, дійте так, як при заразному захворюванні;

- у разі госпіталізації хворого зробити у квартирі дезінфекцію, постільну білизну і посуд прокип'ятити протягом 15 хв. у 2%-му розчині соди і замочити на 2 год. у 2%-му розчині дезінфікуючого засобу. Згодом посуд помити гарячою водою, білизну випрасувати, кімнату провітрити.

5. Параметри, що характеризують радіаційне забруднення місцевості

осередок ураження радіоактивний руйнування

Верховна Рада України ухвалила Закон, який визначає 4 зони радіоактивного забруднення:

1. Зона періодичного радіоактивного контролю (низьке забруднення, 0,5-1 Кі/км?). Дозволено збирання грибів, ягід, лікарських рослин, а також заготівля деревини без обмежень У підсобних господарствах ніяких обмежень щодо годівлі та утримання сільськогосподарських тварин і птиці не запроваджується

2. Зона посиленого радіоактивного контролю (середнє забруднення, 1-5 Кі/км?) Дозволено збирання, заготівлю грибів, ягід, лікарських рослин і сіна з обов'язковим попереднім дозиметричним контролем Заготівля деревини і використання продуктів її переробки проводиться без обмеження У підсобних господарствах рекомендується періодичний вибірковий контроль м'ясних і молочних продуктів, кормів

3. Зона гарантованого добровільного відселення (високі забруднення, 5-15 Кі/км?). У цій зоні заготівля грибів, ягід заборонена. Необхідний особливий режим сільського господарства: обмежене землекористування Заборонено випасати молочну, м'ясну худобу

4. Зони відчуження (надзвичайно високе забруднення). Це дослідницький полігон для боротьби із наслідками ядерних катастроф.

Размещено на Allbest.ru