Використання засобів індивідуального захисту. Норми із планування, будівництва та оснащення захисних споруд

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Методичні вказівки до практичного заняття 4

Метою практичного заняття є засвоєння класифікації, складу і використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), їх можливостей; вивчення норм із планування, будівництва та оснащення захисних споруд ЦЗ.

Методику оцінювання надійності захисту виробничого персоналу з використанням захисних споруд студенти засвоюють під час виконання домашньої контрольної роботи. Звіт виконаної роботи повинен містити:

- постановку завдання (індивідуально);

- розрахункову частину;

- графічну частину - план укриття працівників об'єкта в захисних спорудах.

захист цивільний інженерний індивідуальний

2. Засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту за призначенням поділяють на засоби захисту органів дихання, засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту, а за принципом захисту - на фільтрувальні та ізолювальні.

Засобами захисту органів дихання є протигази, респіратори, найпростіші засоби (виготовлені із підручних матеріалів).

Для захисту дорослого населення застосовують фільтрувальні протигази ГП-5, ГП-5М, ГП-7, ГП-7В (дод. 4.1, рис. 1).

До складу протигаза ГП-5 входять: фільтрувально-поглинальна коробка ГП-5 і лицьова частина (шлем-маска) ШМ-62у. У шлем-маску вмонтовано окулярний вузол і клапанну коробку. До протигаза додаються плівки, що не запотівають, і утеплювальні манжети. Плівки встановлюють із внутрішнього боку окулярів протигаза, а утеплювальні манжети (використовуються тільки взимку) надіваються на обойму для окулярів із зовнішнього боку.

Протигаз буде надійним засобом захисту, якщо його шлем-маска підібрана за розміром. Розмір шлем-маски визначають вимірюванням голови за замкнутою лінією, що проходить через маківку, щоки і підборіддя. Якщо вимір голови до 63 см, беруть нульовий ріст, 63,5-65,5 см - перший, 66-68 см - другий, 68,5-70,5 см - третій, 71 см і більше - четвертий розмір.

Шлем-маска протигаза ГП-5М має переговорний пристрій мембранного типу і вирізи для вух.

У протигазі ГП-7 фільтрувально-поглинальна коробка ГП-7к аналогічна коробці ГП-5, але з поліпшеними характеристиками. Лицьова частина МЦП являє собою маску об'ємного типу з обтюратором із тонкої еластичної гуми. Кріплення маски до обличчя здійснюється за допомогою п'ятьох лямок, на яких є уступи для регулювання щільності прилягання до обличчя.

У протигазі ГП-7В лицьова частина має пристрій для приймання води із фляжки (гумову трубку з мундштуком і ніпелем). Шлем-маски випускають трьох розмірів, номери зазначені в нижній частині маски.

Дитячі фільтрувальні протигази ПДФ-Ш і ПДФ-2Ш призначено для дітей шкільного віку від 7 до 17 років, а протигази ПДФ-Д і ПДФ-2Д - для дітей у віці від 1,5 до 7 років (дод. 4.1, рис. 4.3), протигаз ПДФ-7 для дітей віком від 1,5 до 14 років. Підбирати, збирати, надягати й знімати протигази дітям мають тільки дорослі.

Фільтрувальні протигази не захищають від оксиду вуглецю (СО), аміаку та деяких інших речовин.

Для захисту дітей у віці до 1,5 років застосовують камеру захисну дитячу КЗД-4 (КЗД-6) (дод. 4.1, рис. 4.3). Основним вузлом камери є оболонка, що являє собою торбину з прогумованої тканини. Оболонка монтується на розбірному металевому каркасі, що разом із піддоном утворює ліжечка-розкладачку. В оболонку камери умонтовано два дифузно-сорбувальні елементи для очищення повітря. Для спостереження за дитиною в оболонці камери є два оглядових вікна, а для догляду за дитиною - герметична рукавиця. Дитину поміщають у камеру через спеціальний отвір, який потім герметизують.

Респіратори - Р-2, «Пелюсток» та ін. - застосовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу та аерозолів шкідливих речовин.

Найпростіші засоби захисту органів дихання - протипилова тканинна маска (ПТМ) і ватно-марлева пов'язка - за захисними властивостями не поступаються респіраторам (дод. 4.1, рис. 4.4).

Ізолювальні протигази - ІП-4, ІП-5 - використовують у випадках, коли неможливе застосування фільтрувальних протигазів, наприклад, у разі наявності в повітрі дуже високих концентрацій ОР або будь-якої шкідливої домішки, пониженого вмісту кисню в повітрі (менше 16 %), а також під час роботи під водою на невеликій глибині. Протигаз ІП-4 призначений для роботи тільки на суші, а ІП-5 можна використовувати для легких робіт і під водою на глибині до 7 м. Час захисної дії ізолювальних протигазів у спокійному стані становить 3 год, під час важкої роботи - 30 хв.

Ізолювальні протигази складаються з лицьової частини, регенеративного патрона з пусковим пристроєм, дихального мішка з клапаном надлишкового тиску і сумки для зберігання протигазу (дод. 1, рис. 4.5).

Регенеративний патрон призначений для поглинання вуглекислого газу і вологи, що утримуються у видихуваному людиною повітрі, і одержання кисню за реакцією

Na₂O₂ (перекис натрію) + CO₂ + H₂O ? O₂

Пусковий пристрій складається з пускового брикета в сітчастому стакані, скляної ампули із сірчаною кислотою й пристрою для розбивання ампули. Пусковий брикет призначений для забезпечення подиху в перші хвилини користування протигазом і приведення в дію регенеративного патрона. Для запуску пускового брикета потрібно роздавити ампулу з кислотою. Кислота потрапляє на пусковий брикет, що під час розкладання виділяє кисень, водяну пару; утворюється тепло.

Водяна пара від брикета надходить у регенеративний патрон. Під дією води і тепла речовина регенеративного патрона вступає в реакцію і виділяє кисень. Пусковий брикет діє близько 2 хв.

Промислові протигази призначені для робітників та службовців об'єктів промисловості, сільського господарства від упливу шкідливих речовин (газів, пари, пилюки, диму). Їх комплектують лицьовими частинами від цивільних протигазів. Протигазові коробки спеціалізовані за призначенням (залежно від складу шкідливих речовин, від яких захищають), відрізняються кольором і літерними позначеннями, наприклад: коробка марки КД сірого кольору захищає від аміаку, сірководню та їх суміші; СО (білого) - від оксиду вуглецю; марки М (червоного) - від оксиду вуглецю, аміаку, арсенового і фосфористого водню; Г (чорного і жовтого) - від парів ртуті.

Відпрацювання коробок марок М й СО визначають за збільшенням маси (коробок М на 35 г, СО на 50 г). Марки Г - за часом роботи (80, 100 год).

Для захисту від деяких НХР можна користуватися фільтрувальними протигазами, але з додатковими патронами ДПГ-1 або ДПГ-3. Час захисної дії додаткових патронів залежить від типу НХР і концентрації:

- аміаку 5 мг/л: ДПГ-1 - 30 хв; ДПГ-3 - 60 хв;

- оксиду вуглицю 3 мг/л: ДПГ-1 - 40 хв; ДПГ-3 - не діє.

Фільтрувальні протигази захищають від хлору і сірководню, якщо концентрація не перевищує 5 мг/л, до 40 хв, а дитячі - до 80 хв без додаткових патронів. Фільтрувальні протигази можна використовувати лише якщо концентрація кисню в повітрі не менша за 18 % і НХР не більша від 0,5 %.

Засоби захисту шкіри: легкий захисний костюм Л-1 (дод. 4.1, рис. 4.6), захисний комбінезон (костюм), загальновійськовий захисний комплект, комплектзахисного фільтрувального одягу (ЗФО). Легкий захисний комплект Л-1 виготовляють із прогумованої тканини. У комплект входять: двопалі рукавиці, штани з панчохами, підшоломник, сорочка з капюшоном, сумка. Комплекти Л-1 випускають трьох розмірів: 1 - для людей зростом до 165 см; 2 - 165 - 175 см; 3 - більше 172 см.

Захисний комплект Л-1 у всіх випадках надягають поверх одягу.

Час перебування людей в ізольованих засобах захисту шкіри

Температура повітря, ?С	Час перебування в ізолювальних засобах захисту
	Без вологого екранувального комбінезона	З вологим екранувальним комбінезоном
+30 і більше 25-29 20-24 15-19 Нижче +15	15-20 хв До 30 хв До 45 хв До 2-х год Понад 3 год	1-1,5 год 1,5-2 год 2-2,5 год Понад 3 год

Примітки. 1. У похмуру або вітряну погоду, а також у тіні час перебування може бути збільшений в 1,5 разу. 2. Час відновлення теплового стану людини до вихідного рівня становить не менше 1 год., кожен наступний цикл роботи скорочується на 30 %. 3. Екранувальний комбінезон із бавовнопаперової тканини одягають поверх захисного костюма і періодично змочують водою з температурою не вищою за 20 ?С.

Час перебування людей в ізолювальних засобах захисту шкіри за температури повітря нижчої за +15 ?С становить понад 3 год, за +30 ?С - не більше 15-20 хв.

Найпростіші засоби захисту шкіри: звичайний одяг (білизна, спорткостюми, комбінезони та ін.), просочені мильно-масляною емульсією (2,5 л на комплект), а також плащі, пальта, накидки, ватяні куртки. Для захисту ніг використовують: гумові чоботи, боти, калоші, шкіряне взуття (дод. 4.1, рис. 4.6).

Медичні засоби захисту призначені для надання самодопомоги і взаємодопомоги у разі поранень, для ослаблення впливу іонізувального випромінювання, отруйних речовин і бактеріальних засобів. До них відносять: аптечку індивідуальну АІ-2, індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 і пакет перев'язувальний індивідуальний. Правила і порядок застосування цих засобів захисту зазначені в інструкціях до них.

ІПП-8 має закритий посуд з дегазуювальним розчином і марлеві серветки для знезараження отруйних речовин зі шкіри, одягу тощо.

Забезпечення населення засобами індивідуального захисту. На об'єктах господарювання ЗІЗ накопичують (купують і зберігають) у кількості 105 % від штату працівників. Для забезпечення непрацюючого населення ЗІЗ зберігають на спеціальних складах облдержадміністрацій.

Робітники та службовці повинні мати протигази, респіратори, індивідуальні аптечки (АІ-2), індивідуальні протихімічні пакети (ІПП-8), індивідуальні перев'язувальні пакети (ППІ). Населення - протигази, ватно-марлеві пов'язки. Видають засоби захисту у разі загрози радіоактивного та хімічного зараження. На об'єктах завчасно створюють пункти видачі ЗІЗ із розрахунку, щоб здійснити її за 6-8 год.

3. Захисні споруди цивільного захисту. Планування, призначення приміщень та їх обладнання

Захисні споруди (ЗС) цивільного захисту (ЦЗ) є засобами колективного захисту людей під час надзвичайних ситуацій (НС). За захисними властивостями їх поділяють на сховища і протирадіаційні укриття (ПРУ).

Сховище - спеціальна інженерна герметична споруда - захищає людей від усіх уражальних факторів. ПРУ захищає від іонізувального випромінювання у разі радіоактивного зараження місцевості і частково від інших уражальних факторів.

4. Методика оцінювання інженерного захисту робітників та службовців об'єкта

Оцінювання інженерного захисту робітників і службовців об'єкта починається з вивчення всіх характеристик захисних споруд, параметрів можливих уражальних факторів на території об'єкта.

Перш за все, виявляють наявність основних і допоміжних приміщень у кожній захисній споруді і відповідність їх нормам об'ємно-планових рішень.

Якщо, наприклад, виявиться, що у сховищі відсутнє приміщення для продуктів харчування, то для його обладнання виділяють необхідну площу від приміщення для людей, що зменшує місткість сховища.

4.2 Оцінювання захисних споруд за захисними властивостями

1. Виявляють захисні властивості споруди з документів їх технічних характеристик (вихідних даних):

Р_{ф. зах} - від УХ (граничний надмірний тиск УХ, який може витримати споруда);

К_{осл. зах} - від радіоактивного забруднення (коефіцієнт ослаблення радіації спорудою). Якщо невідомий - див. за табл..2,6.

2. Визначають потрібні захисні властивості споруди:

а) потрібні захисні властивості споруди від дії УХ визначають значенням максимального надмірного УХ, що очікується на об'єкті (Р_{ф. потр} = DР_{ф max}). Для визначення Р_{ф max} розраховують мінімально можливу відстань до центру вибуху:

R_min = R_r - r_відх,

де R_r - відстань об'єкта від точки прицілювання (центру міста); r_відх - ймовірне максимальне відхилення центру вибуху від точки прицілювання.

За таблицею (дод. 1.1) знаходять ?Р_{ф max} для очікуваної потужності ядерного вибуху q, виду вибуху і R_min;

б) для захисту від радіоактивного зараження визначають К_{осл. потр} - потрібний коефіцієнт ослаблення радіації, який розраховують за формулою:

де Р_1max - максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті (визначають з дод. 4.1 на відстані R_min для заданої потужності вибуху q та швидкості середнього вітру ); t_п - початок опромінювання (зараження об'єкта) відносно вибуху, год:

;

t_к - кінець опромінювання (через 4 доби після зараження), год, t_к = t_п + 96;

D_доп. - допустима доза радіації за 4 доби (96 год) становить 50 Р (гранично допустима доза опромінення, що не викликає променевої хвороби).

3. Порівнюють захисні властивості споруди з потрібними і роблять висновки: якщо , то захисна споруда не забезпечує потрібного захисту і з подальшого оцінювання вилучається (вважається резервною).

4. Визначають показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

,

де М₁, М₂, …, М_n - місткість споруд 1, 2, 3, …, n, захисні властивості яких відповідають потрібним, тобто забезпечують надійний захист людей від уражальних факторів (УХ і радіоактивного зараження).

4.3 Оцінювання систем життєзабезпечення захисних споруд

Найбільш важливими є системи повітро- і водопостачання. Оцінювання систем зводять до визначення їх можливості (яка кількість людей, що укриваються, може бути забезпечена повітрям і водою за чинними нормами протягом встановленого строку) і потім порівнюють із потрібними.

Оцінювання системи повітропостачання здійснюють за такою схемою:

1. Визначають режими роботи, які повинна забезпечити система. Якщо на об'єкті очікується зараження атмосфери чадним газом (СО) у разі великих пожеж, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в трьох режимах (п. 3.2).

Робота системи в трьох режимах забезпечується фільтровентиляційними комплектами типу ФВК-2 (у сховищах до 600 місць). Роботу в двох режимах може забезпечити ФВК-1.

2. Визначають можливості наявного обладнання системи повітропостачання:

а) у режимі I (чиста вентиляція) можливості системи із забезпечення повітрям людей розраховують за формулою

,

де n - кількість комплектів ФВК, установлених у сховищі; V₁ - продуктивність одного комплекту ФВК у режимі ? (1200 м³/год); W₁ - норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі ? (залежно від кліматичної зони, п. 3.2).

Ця кількість повітря забезпечує життєдіяльність, охолодження і зменшення вологи повітря у сховищі;

б) у режимі II (фільтровентиляція) можливості системи розраховують за формулою

,

де n - кількість комплектів ФВК; V_II - продуктивність одного комплекту ФВК у режимі ?? - (300 м³/год); W_II - норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі?? (2 м³/год), потрібна для життя;

в) у режимі ІІІ (повна ізоляція з регенерацією) можливості ФВК-2 такі ж, як і в режимі ІІ.

3. Визначають показник, який характеризує захисні споруди за повітря забезпеченням людей (за найменшими можливостями):

,

де N₁, N_{2, …,} N_n - кількість людей, які забезпечуються повітрям в режимах І і ІІ (ІІІ) в сховищах 1, 2, …, n; N - кількість робітників найбільшої зміни.

Якщо , то визначають необхідні заходи з підвищення можливостей системи до потрібного рівня - забезпечення усіх людей, які можуть розміститися у сховищах.

Оцінювання системи водопостачання відбувається за такою схемою:

1. Визначають можливості системи із забезпечення водою в аварійній ситуації (яка кількість людей у сховищі може буде забезпечена наявним аварійним запасом води) за формулою

,

де W₀ - місткість баків аварійного запасу води у сховищі, л; W₁ - норма запасу питної води на одну людину за добу (3 л); Т - тривалість укриття людей (задається), діб.

2. Визначають показник життєзабезпечення водою:

,

де N₁, N₂, …, N_n - кількість людей, що можуть бути забезпечені водою у сховищах 1, 2, …, n.

3. Визначають додаткові баки запасу води (за К_{жз. вод} < 1), необхідні для нормального забезпечення людей водою:

.

Загальний показник життєзабезпечення К_жз визначають за меншим значенням показників щодо забезпеченню повітрям і водою.

4.4 Оцінювання захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців об'єкта

Оцінювання зводиться до визначення потрібного часу на укриття працівників об'єкта за сигналами ЦЗ (t_укр) і порівнюють його із установленим часом укриття людей (t_вст), який визначають часом наближення уражальної дії від застосування зброї.

Вихідні дані для визначення потрібного часу на укриття (t_укр) такі:

- відстань від місця роботи до сховища l, м;

- час на безаварійну зупинку виробництва t_зуп залежить від характеру виробництва, хв;

- час для заповнення сховища t_з (всередньому 2 хв);

- швидкість руху людей в укриття V_руху (всередньому 80 м/хв).

Розв'язок.

1. Розподіляють робітників і службовців за захисними спорудами на об'єкті.

2. Визначають відстані від місця роботи до закріплених за виробничими дільницями (цехами) захисних споруд - l₁, l₂, …, l_n.

3. Визначають час руху людей до захисної споруди:

4. Визначають потрібний час на укриття (t_укр) для працівників кожної дільниці (цеху):

5. Порівнюють потрібний час на укриття людей кожного цеху (t_укр) з установленим часом (t_вст). Якщо для даного цеху , то його працівники не встигають укритися у сховищі. Вони інженерним захистом не забезпечуються.

6. Визначають показник за своєчасним укриттям людей:

,

де N₁, N₂, …, N_n - кількість робітників і службовців 1, 2, ..., n цехів, які можуть своєчасно укритись у сховищах за сигналами ЦЗ, тобто для яких .

Результати проведеного оцінювання інженерного захисту об'єкта записують до підсумкової табл. 4.1.

На заключному етапі аналізують результати оцінювання інженерного захисту об'єкта, роблять висновки та висувають пропозиції, в яких зазначають:

- надійність інженерного захисту (коефіцієнт надійного захисту К_{н. з} - за мінімальним значенням з окремих показників: К_м, К_зв, К_жз, К_{св. у});

- визначають слабкі місця в інженерному захисті;

- намічають заходи із вдосконалення інженерного захисту робітників і службовців об'єкта.

Об'єктивний стан захисту працівників слід відобразити в графічному документі - «Плані укриття». На плані зазначають місце розташування захисних споруд, їх характеристики на підставі розрахунків, розподіл працівників за спорудами та маршрути руху до них (рис. 4.2).

Умова. Оцінити надійність інженерного захисту працівників машинобудівного заводу, маючи необхідні вихідні дані і характеристики

Оцінювання захисних споруд за місткістю

Вихідні дані:

На машинобудівному заводі є такі захисні споруди з паспортними даними:

- кількість працівників найбільшої зміни N = 684 ос., (КБ - 30 ос., комендатура - 4 ос., механічний цех - 300 ос., шліфувальний цех - 250 ос., столярний цех - 100 ос.).

Характеристики захисних споруд машинобудівного заводу

Тип, номер захисної споруди	Площа приміщень, м2	Висота приміщень	Аварійний вихід
	Для людей з санітарним постом	Допоміжних
		ФВП, санвузли	Для продуктів	Тамбур шлюз
ПРУ 1	22	5	-	-	2,4	є
Сховище 8	177	43	-	10	2,4	є
Сховище 12	177	43	8	10	2,4	є

1. Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх розмірів нормам об'ємно-планових рішень і визначаємо потрібні площі, яких не вистачає:

- ПРУ №1 відповідає нормам;

- у сховищі № 8 немає приміщення для продуктів орієнтовно на 300 людей:

- площа такого приміщення має становити 8 м² (норма 5 м на 150 ос. плюс 3 м² на кожних наступних 150 ос.);

- сховище № 12 відповідає нормам.

2. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх:

- ПРУ № 1: ос.;

- сховище № 8: після обладнання приміщення для продуктів за рахунок площі приміщення для людей: ос.;

- сховище № 12: ос.; тут виділено 2 м² на санпост, 8 м² на приміщення для продуктів.

3. Визначаємо розрахункову місткість за об'ємом приміщень:

- сховище № 8: ос.;

де S_заг - загальна площа основних S_пр і допоміжних S_д приміщень, ;

- сховище № 12: ос.

Фактичну розрахункову місткість беруть за площею приміщень (менше за значенням), тобто ПРУ №1 - М_пру = 40 ос.; сховище № 8 - М₈ = 334 ос.; сховище № 12 - М₁₂ = 350 ос.

4. Визначаємо загальну розрахункову місткість (всіх захисних споруд на заводі): ос.

5. Визначаємо коефіцієнт місткості:

6. Визначаємо потрібну кількість нар у приміщеннях для людей (Н).

Висота приміщень (h = 2,4 м) дозволяє встановити двох'ярусні нари (одні нари на 5 ос.):

- у ПРУ нар;

- у сховищі № 8 нар;

- у сховищі № 12 нар.

Висновки. 1. Захисні споруди, що є на заводі, у разі дообладнання їх відповідно до вимог, дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміни (з наявністю резервних місць на 40 осіб).

2. У сховищі № 8 потрібно дообладнати приміщення для зберігання продуктів площею 8 м², зменшивши площу приміщень для людей.

3. Слід придбати 145 двох'ярусних нар для всіх захисних споруд.

Оцінювання захисних споруд за захисними властивостями

Вихідні дані:

- віддаленість об'єкта від точки прицілювання R_r = 2,5 км;

- очікувана потужність ядерного боєприпаси q = 200 кт;

- вид вибуху - наземний;

- ймовірне максимальне відхилення центру вибуху боєприпаси від точки прицілювання r_відх = 0,5 км;

- швидкість середнього вітру V_св = 100 км/год;

- напрям середнього вітру - у бік об'єкта;

- конструкції захисних споруд розраховані на надмірний тиск: ПРУ - 30 кПа; сховище № 8 P_{ф. зах} = 200 кПа; сховище № 12 Р_{ф. зах} = 200 кПа;

- коефіцієнт ослаблення радіації ПРУ К_{осл. зах} = 200; сховище № 8 і сховища № 12 К_{осл. зах} = 1000.

1. Визначаємо потрібні захисні властивості споруд:

а) для захисту від ударної хвилі: враховуючи, що P_{ф. потр} = P_{ф. max} , розраховуємо P_ф на мінімальній відстані від об'єкта до ймовірного центру вибуху (рис. 1.1):

R_min = R_r - r_відх = 2,5 - 0,5 = 2 км.

За значенням R_min = 2 км, потужністю боєприпасу q = 200 км при наземному вибуху визначаємо P_{ф. max} (дод. 1.1):

P_{ф. max} = P_{ф. потр} = 60 кПа;

б) для захисту від радіоактивного зараження К_{осл. потр} розраховуємо за формулою:

,

для чого визначаємо год, год;

Р_1max - максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті на 1 год після вибуху (дод. 4.2), якщо q = 200 кт R_min = 2 км, V_{c. в} = 100 км/год, Р_1мах= 10880 Р/год, тоді

.

2. Визначаємо наявні захисні властивості захисних споруд:

а) від ударної хвилі відповідно до вихідних даних:

для ПРУ для сх. № 8 і 12

б) від радіоактивного зараження: відповідно до вихідних даних для ПРУ для сх. № 8 і 12

3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:

а) за ударною хвилею: для ПРУ для сх. № 8 і 12 ;

б) за іонізувальним випромінюванням: для ПРУ для сх. № 8 і 12

З порівняння видно, що захисні властивості ПРУ не відповідають потрібним, тому виключаємо їх з подальшого розгляду відносимо в резерв.

Сховища №№ 8 і 12 забезпечують захист людей, що в них перебувають, у максимальній кількості 354 і 350 осіб.

4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

Висновок. ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшого оцінювання виключається; захисні властивості сховищ №№ 8 і 12 відповідають вимогам і забезпечують захист всіх робітників.

Оцінювання систем життєзабезпечення захисних споруд

Оцінювання системи повітропостачання

Вихідні дані:

- об'єкт розташований в II кліматичній зоні (середня температура найспекотнішого місяця 20-25 ?С);

- система повітрозабезпечення включає: у сховищі № 8-2 комплекти ФВК-1; сховищі № 12-2 комплекти ФВК-1;

- можливості одного комплекту V за режимом I - 1200 м³/год; за режимом II - 300 м³/год;

- зараження атмосфери чадним газом на об'єкті не очікується.

1. Визначаємо, які режими роботи має забезпечувати система повітропостачання. Через те, що на об'єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, система повітрозабезпечення повинна забезпечити роботу в двох режимах: «Чистої вентиляції» (режим I) і «Фільтровентиляції» (режим II).

Норма подавання повітря (W₁) на одну людину становить: у режимі I - 10 м³/год (II зона), у режимі II - 2 м³/год.

2. Визначаємо можливості системи:

а) у режимі I («Чистої вентиляції») за наявною кількістю ФВК (n):

- у сховищі № 8 ос.;

- у сховищі № 12 ос.;

б) у режимі II («Фільтровентиляції»):

- у сховищі № 8 ос.;

- у сховищі № 12 ос.

3. Визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітрозабезпеченням людей у режимі I (за найменшими можливостями):

,

де N₈, N₁₂ - кількість людей, що можуть бути забезпечені в межах розрахункової місткості сховищ №№ 8 та 12 (але не більше).

Висновки. 1. Система повітрозабезпечення сховищ не забезпечує потреб у подаванні повітря в обох режимах. 2. Потрібно додатково встановити у сховищах №№ 8 та 12 по одному комплекту ФВК-1.

Оцінювання системи водопостачання

Вихідні дані:

- аварійний запас води в проточних баках місткістю 2 100 л у сховищах №№ 8 і 12 становить W_{о. вод} = 2 100 л;

- тривалість укриття людей Т = 3 доби;

- норма запасу питної води на одну людину за добу W₁ = 3 л.

1. Визначаємо можливості системи із забезпечення водою в аварійній ситуації:

- у сх. № 8 ос.;

- у сх. № 12 ос.

2. Визначаємо показник життєзабезпечення водою:

Висновки. 1. Водою з аварійного запасу можна забезпечити 68 % людей, що укриваються у сховищах. 2. Слід установити додаткові баки запасу води:

- у сховищі № 8 - (334 - 233) · 3 · 3 = 909 л;

- у сховищі № 12 - (350 - 233) · 3 · 3 = 1 053 л.

3. Загальний показник життєзабезпечення (із розрахованих показників К_{жз. пов} і К_{жз. вод} беруть менший за значенням).

Оцінювання захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців

Вихідні дані:

- відстань від місця роботи до сховищ (l);

- час на безаварійну зупинку виробництва t_зуп = 3 хв;

- час для заповнення сховища t_з = 2 хв;

- установлений час на укриття t_вст = 9 хв;

- швидкість руху людей V = 80 м/хв.

1. Розподіляємо робітників і службовців за захисними спорудами (за схемою розміщення захисних споруд (рис. 4.4). Критерій - мінімальна відстань до сховища:

- у сх. № 8: механічний цех - 300 ос.; КБ - 30 ос.; комендатура - 4 ос. Всього: 334 ос.;

- у сх. № 12: шліфувальний цех - 250 ос.; столярний цех - 100 ос. Всього: 350 ос.

2. Визначаємо відстань від місця роботи до закріплених захисних споруд:

- до сх. № 8: l = 0 м (механічний цех), сховище розміщене у підвалі будинку цеху; l = 440 м (КБ); l = 280 м (комендатура);

- до сх. № 12: l = 280 м (шліфувальний цех); l = 280 м (столярний цех).

3. Визначаємо час на рух людей до захисних споруд:

- до сх. № 8 хв (КБ); хв (комендатура);

- до сх. №12 хв (столярний цех);

- для робітників механічного і столярного цеху (сховище в будівлі).

4. Визначаємо потрібний час на укриття людей в захисних спорудах,

:

t_укр = 3 + 0 + 2 = 5 хв (механічний цех); t_укр = 0 + 5,5 + 2 = 7,5 хв (КБ); t_укр = 0 + 3,5 + 2 = 5,5 хв (комендатура); t_укр = 3 + 0 + 2 = 5 хв (шліфувальний цех); t_укр = 3 + 3,5 + 2 = 8,5 хв (столярний цех).

5. Порівнюємо потрібний час на укриття зі встановленим (t_укр = 9 хв). Для всіх людей, що укриваються у сховищах .

Показник своєчасного укриття:

.

Висновок. Розташування сховищ дозволяє своєчасно укрити усіх робітників і службовців.

Результати усіх розрахунків заносимо у табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Результати оцінювання інженерного захисту робітників та службовців машинобудівного заводу

Назви захисних споруд	Забезпечені захистом, ос.	Відповідність об'ємно-плановим рішенням
	За місткістю	За захисними властивостями	За життєзабезпеченням	За своєчасним укриттям
ПРУ - 1	40	-	-	-	-
Сх. № 8	334	334	233	334	Немає кімнати для продуктів 8 м2
Сх. № 12	350	350	233	350	Відповідає
Всього	724	684	466	684	-
Показники	Км =1,06	Кзв = 1,0	Кжз = 0,68	Ксву = 1,0	-

Загальні висновки

1. На машинобудівному заводі показник надійності інженерного захисту К_{н. з} = 0,68. Надійним інженерним захистом можуть бути забезпечені 68 % робітників та службовців - 465 ос.

2. Можливості інженерного захисту обмежені недостатньою продуктивністю систем повітропостачання і малою ємністю аварійного запасу води.

3. Для забезпечення надійного інженерного захисту всіх робітників і службовців потрібно:

- обладнати кімнату для зберігання продуктів у сховищі № 8 площею 8 м², зменшивши приміщення для людей;

- встановити додатково по одному комплекту ФВК-1 в системах повітропостачання сховищ №№ 8 і 12;

- встановити додаткові ємності для аварійного запасу води: у сховищі № 8 - 950 л, у сховищі № 12 - 1100 л.

Рівні радіації на вісі сліду наземного ядерного вибуху на 1 год після вибуху, Р/год

Відстань від центру вибуху, км	Потужність боєприпасу, кт
	50	100	200	300	500	1000
Швидкість вітру 25 км/год
2	8500	14000	25000	35700	57000	100000
4	3200	5700	10000	14300	23000	44000
6	2000	3600	6800	9200	14000	28000
8	1200	2400	4700	6800	11000	19000
10	830	1500	3200	4800	8000	15000
12	620	1200	2500	3600	5600	11000
14	500	960	2000	2900	4600	9700
16	400	800	1700	2400	3600	8100
20	300	590	1200	1600	2300	5500
Швидкість вітру 50 км/год
2	5000	9350	17100	26800	381	69200
4	2200	4000	7500	10700	17000	31000
6	1400	2610	4750	6700	10500	20800
8	910	1740	3010	4800	6900	13000
10	730	1260	2400	3500	5300	9900
12	560	1030	1900	2880	4300	8800
14	470	880	1580	3400	3680	6500
16	370	680	1350	1920	3000	5900
20	250	440	960	1440	2400	4500
Швидкість вітру 100 км/год
2	3300	6100	10880	16000	23680	41600
4	1430	2160	7000	10200	15400	34000
6	1200	1760	3200	4500	7200	12800
8	620	1200	2240	3360	5120	9440
10	480	960	1680	2700	3840	7200
12	400	800	1440	2100	3200	5900
14	300	590	1120	1680	2400	3840
16	280	530	960	1440	2240	4300
20	210	400	700	1120	1600	2880

Размещено на www.allbest.ru

...