Інтеграція інформаційних операцій у військову сферу США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтеграція інформаційних операцій у військову сферу США

Актуальність теми пояснюється підвищенням значення ролі інформаційних засобів під час проведення військових операцій на сучасному етапі. Конфлікти останніх десятиріч показали доцільність використання цих засобів у ході контактного протистояння. Однією з провідних держав у галузі розробки та використання інформаційних технологій є США, аналіз їхнього досвіду сприятиме аналізу основних тенденцій у цій сфері.

Мета статті полягає у аналізі специфіки та особливостей інтегрування даної концепції у військову сферу США, виявленні негативних та позитивних чинників цього процесу. Перспектива подальших досліджень пояснюється тим, що дана проблема поки, що не знайшла необхідного відображення у вітчизняній науці, та представляє інтерес у контексті реалізації національної та державної безпеки.

Характер та рушійні сили військових конфліктів кінця XX початку XXI століття, вказують на кардинальні зміни, які відбулися під впливом інформаційно-комунікативної революції. У понятті інформаційно-комунікативна революція знаходить своє відображення прогрес у сфері збору, зберігання, обробки та передачі інформації та відповідні якісні трансформації у організаційному та управлінському плані. Інформація трансформується у стратегічний ресурс, значимість та вплив якого можна порівняти з роллю капіталу та праці у індустріальну епоху [17].

У епоху глобалізації інформація стає геостратегічним ресурсом від якого залежить ефективність проведення військових операцій. Проте інформаційна перевага це більше ніж можливість збирати важливу інформацію відносно місцезнаходження та своєчасного використання військ. Це також можливість використовувати глобальну інформаційно-комунікаційний простір для успішного досягнення стратегічної мети.

Інформація та інформаційні системи у такому контексті стають окремим засобом, який інтегрується у загальну військову стратегію. Вони перетворилися в могутній засіб впливу, як на діючого або потенційного супротивника, так і на державу в інтересах трансформації її в дружнє або союзне. В сучасних умовах значення інформаційних операцій, буде постійно збільшуватися. Необхідність та важливість інформаційного впливу на потенційного супротивника була завжди очевидною [16].

Раніше вважалося, що інформація слугує для поінформованості людей про події, факти в навколишньому світі. Інформація сприймалася, як корисний ресурс, призначений для розширення людських можливостей. У сучасних умовах інформаційна війна розглядається військовими теоретиками, як якісно новий тип конфлікту, активна протидія в інформаційному просторі, а інформація при цьому, як потенційна зброя та зручна ціль. Інформаційна війна розглядає інформацію, як об'єкт або зброю, що не завдає фізичної шкоди, але може призвести до війни реальної. Зазначимо також війни в інформаційному середовищі в сучасній науці та військових доктринах, на відміну від журналістської практики, зазвичай прийнято називати інформаційними операціями, наголошуючи, що вони є лише елементами «реальних «багатоаспектних протистоянь. Інформаційні операції є елементами та супроводом більш загальних процесів. Ареною інформаційних операцій є інформаційний простір[9].

Для того, щоб дослідити особливості процесу інтеграції інформаційних операцій у військову сферу ми повинні, перш за все визначити та проаналізувати інформаційний простір, як середовище де проходить процес використання зазначеного інструментарію. Інформаційний простір визначається як сукупність індивідуальних, організаційних та системних характеристик збору, аналізу та розповсюдження різноманітної інформації. Інформаційний простір має три концептуальні складові частини: фізична, інформаційна та когнітивна[14].

Фізичний вимір відображає реальний світ. Цей той простір де військові операції мають місце на землі, морі, у повітрі та на суші. Інформація використовується, як елемент супроводу цих операцій та відповідає за їх здійснення.

В інформаційному вимірі проходить процес збору, узагальнення, обробки та аналізу інформаційних потоків. Цей вимір включає в себе реальний світ з деякими елементами когнітивного виміру. Система цього виміру працює за моделлю вхід (почуття, базові установки. стимули) та вихід (рішення, цілі та напрямки).

Когнітивний вимір існує у свідомості людини. У цій моделі існують окремі процеси сприйняття інформаційних потоків. Оскільки головним структурним елементом є свідомість людини, найбільша складність формується відносно реакції системи (розуму людини) на зовнішні чинники[3].

Виходячи з вищезазначеного можна констатувати, що універсальність інформаційних операцій, дозволяє використовувати їх комплексно не зводячи процес задієння лише в одній сфери. Таким чином ступінь ефективності суттєво збільшується.

Інформаційний простір є одним з головних компонентів бойового простору, оскільки він формує специфіку сприйняття міжнародним співтовариством подій та явищ, які відбуваються у світі. Таким чином інтерес до контролю та впливу на цю сферу є досить важливим. Багато міжнародних акторів можуть проводити різні маніпуляції на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях для досягнення необхідної переваги над опонентом[4].

Слід зазначити що перші спроби випробовування нової концепції, пройшли під час війни у Кореї (1950-1953 pp.), де американські війська зіткнулися з активним інформаційним та психологічним протистоянням. Війна у В'єтнамі призвела до необхідності формування окремих підрозділів, які займалися проведенням інформаційних операцій, були створені окремі роти та батальйони. Доцільність таких трансформацій була призведена початком процесів інформаційної революції та ідеологічним протистоянням між СРСР та США, де ефективність роботи інформаційних підрозділів мало надзвичайну роль[11].

У такому контексті національна безпека та національна військова стратегія чітко визначає імперативи можливого протистояння з опонентом. Виходячи з вищезазначеного виділяють 4 компоненти національної сили дипломатичний, військовий, економічний та інформаційний. Така диференціація вперше з'явилася у Стратегії національної безпеки РРейгана (1982 p.).

Процес інтеграції зазначеного інструментарію у військову сферу США мав свої особливості та специфіку. Слід зазначити, що однією з головних причин інтенсифікації цього процесу була зміна міжнародно-політичної кон'юнктури та характеру загроз національній безпеці США. На думку професора оборонного коледжу сухопутних військ С. Метца події 1991 року призвели до активізації так званих асиметричних загроз, які представляли особливу небезпеку для США з огляду на складність локалізації та багатоаспектність впливу. Така ситуація вимагала використання нового методу для протистояння таким типам загроз[12].

Інші дослідники такі, як професор Джорджтаунського університету доктор М. Мазар вважають, що головним фактором інтеграції інформаційних операцій у загальновійськову стратегію США став процес кардинальної трансформації ведення бойових дій, та зростання ролі у цьому інформаційної сфери. На його думку під час війни у Перській затоці (1991 р.) тоді стали помітними зміни у характері ведення військових дій, характеру застосування каналів комунікації та інформаційного супроводу.

Доктор С. Бланк представник Інституту стратегічних досліджень військового університету сухопутних сил США вважав, що необхідність використання інформаційних операцій була пов'язана з появою конфліктів нового типу, що характеризувалися високою інтенсивністю та необхідністю застосування комплексного механізму для домінування над супротивником у інформаційному просторі[13].

Ч. Еасса, який досліджував доктринальну основу інформаційних операцій дійшов висновку, що однією з головних причин цього інтегрування, була необхідність внутрішніх структурних змін військової системи шляхом формування та використання нової концепції забезпечення під час ведення військових дій. На його думку комплексне використання різних методів може призвести до синергетичного ефекту (синергізм таке поєднання елементів коли результат їхньої взаємодії більший ніж коли вони використовувалися окремо) [14].

Аналізуючи процес трансформації збройних сил ми можемо зробити висновок, що він розподілений на кілька складових частин. Це знаходить своє відображення і у особливостях інтеграції інформаційних операцій у військову систему. Специфіка процесу полягає у його диференціюванні у ВПС, ВМС, морській піхоті та сухопутних військах. Для деталізації та більш повного розкриття досліджуваної проблеми слід проаналізувати ці процеси окремо.

Військова концепція США надає великого значення ролі морській піхоті у збройних конфліктах. Відносно потенціалу та значення цих родів військ говорив ще у XIX столітті адмірал А. Мехен. Його концепція морської могутності включала в себе спроможність переміщати велику кількість військових морем задля ведення військових дій. На сучасному етапі ці ідеї не втратили своєї актуальності. Тим більше, що стратегія проведення військових операцій орієнтована на комплексні дії різних підрозділів де одне з провідних місць належить морській піхоті.

Базовим підрозділом, який займається плануванням та проведенням інформаційних операцій є MAGTF (Marine Air-Ground Task Force). Він також виконує функцію координації дій з іншими видами військ під час операцій, що є актуальним у контексті реформування військової концепції США. Теперішня доктрина інформаційних операцій корпусу морської піхоти є відображенням концепції MAGTF (MCWP 3-40). майбутня доктрина повинна буде опублікована навесні 2011 року. На сучасному етапі у проведенні інформаційних операцій ключовими документами є Marine Corps Information Operations Program, Concept of Operations for Infonnation Operations Support to the Marine Air-Ground Task Force та ін.

Програма інформаційних операцій корпусу морської піхоти спрямована на інтеграцію інформаційних операцій до найнижчих рівнів морської піхоти щоб заперечувати або погіршувати здатність ворожих і не ворожих суб'єктів з метою поширення своїх повідомлень одночасно запобігати ворожій інформації негативно впливати на валін процеси прийняття рішенню. Інтеграція інформаційних операцій повинна бути суттєвою частино формування об'єднаного інформаційного поля збройних сил[15].

Інформаційні операції корпусу морської піхоти направлені на забезпечення військових маневрів відносно порушення, знищення, дезорганізації та впливу на сили супротивника. Цей інструмент підвищує проектування сили у мирний час та під час війни. Вони доповнюють та полегшують традиційне використання військової сили але можуть використовуватися і самостійно. Операції підтримують інтеграцію ситуаційної обізнаності, впливу та використовування сили для досягнення переваги.

MAGTF буде виконувати інформаційні операції для включення та розширення їх можливостей у відповідності із завершальною концепцією морської піхоти Експедиційний військовий маневр (EMW). MAGTF може підтримувати спільні та багатонаціональні сили виступаючи адаптивною системою, яка об'єднує системи зв'язку, розвідки та аналізу інформації і координує спільні військові операції. Центр інформаційних операцій морської піхоти буде надавати безперервний доступ до інформації іншим національним установам.

Військово цивільні операції стають невід'ємною частиною військових кампаній. Командири морської піхоти повинні усвідомити, яким чином їхні дії впливають на стан населення. Відповідно за рахунок ретельного планування, координації та виконання спеціалісти з інформаційних операцій може допомогти MAGTF запобігти початок бойових дій, зміцнення мобільності дій, ізоляції ворога а також надавати доступ до додаткових можливостей.

Керівництво MAGTF розуміє, яку важливість набули інформаційні операції у наш час і тому ретельно планує та виконує інформаційний супровід своїх дій. Це задача інформаційних операцій загалом та Центру інформаційних операцій корпусу морської піхоти зокрема. Головною метою інформаційних операцій MAGATF є здійснення комплексного впливу на бойові системи супротивника. Це є основою військової концепції ведення військових дій морської піхоти США[7].

Стосовно ВМС США слід зазначити що механізми проведення та виконання інформаційних операцій мають свою специфіку. Цей рід військ має свої окремі підрозділи з інформаційного забезпечення військових дій. Кажучи про базові документи які регулюють ці процеси то слід виокремити такі: Navy Infonnation Operations, Navy Military Deception, Navy Psychological Operations. Фактично військово-морські сили мають окремі концепції різних елементів інформаційних операцій. Базовим підрозділом з проведення та координації військових та інформаційних операцій ВМС США є Maritime HeadquartersMaritime Operations Center (MHQ-MOC). Трансформація концепції NWP 13 Navy Infonnation Operations була відкладена в очікуванні майбутніх змін загальної доктрини JP З-13 [5].

США мають досвід переходу від симетричного протистояння до асиметричного та військових операцій. Багато суб'єктів зараз використовують зараз такі методи боротьби як тероризм, дезінформація, інформаційні кампанії для здійснення впливу на супротивника. Інформаційні операції застосовуються по всьому спектру військових операцій та підтримують дії військово-морських сил. Крім того флот повинен забезпечувати функціонування організаційних структур MHQ-MOC займатися співробітництвом у галузі безпеки та веденні бойових дій у асиметричній області. Але технологічний прогрес також формує вразливість систем управління для атак опонента. Інформаційні операції повинні продовжувати грати ключову роль та дозволяти флоту домінувати у протистоянні та морський сфері. Операції по домінуванню включають контроль моря, проведення оперативних маневрів по всьому світу, стримування агресії через передову присутність та операції впливу в мирний час, реагування на кризи, проведення бойових операцій а також інші інструменти національної могутності для проектування сили у морський сфері та безпосереднє створення вирішального впливу подій на берег [8].

Операції були створені як військова сфера з метою впливу на точність, зручність використання, повноту та актуальність інформації. Вони є складовою частиною планування та формування процесу виконання військових операцій. Інформаційна перевага, яка здобувається за рахунок використання операцій, зрештою повинна проектуватися на всі сфери військового конфлікту. Використовуючи FORCENet інформаційна перевага досягається за рахунок ефекту самої операції, адаптації до характеристик зміни середовища та проектування військової сили. Всі елементи родів військ: розвідка, комунікації, комп'ютерні мережі повинні сфокусуватися для досягнення необхідної переваги.

Підхід до операції на основі ефектів фокусується на здатності командирів впливати на поведінку ворога та мати можливість комплексного застосування інструментів національної могутності. Ефекти створені для досягнення цілей та характеризуються як фізичний або психологічний стан у економічні, політичній, соціальній, військовій інфраструктурі або інформаційних системах. Операції на основі ефектів мають три головних елементи:

1. Візуалізація оперативної обстановки за межами традиційного військового середовища, яке складається з противників, союзників та нейтральних сторін.

2. Інтеграція військових дій з іншими механізмами національної могутності.

3. Оцінка системи поведінки та можливостей ефектів для досягнення мети завдання.

Інформаційні операції впроваджують підтримку морським військовим операціям на всіх фазах планування та виконання. ВМС США захищає та використовує інформацію для впливу та формує оперативну обстановку для досягнення поставлених цілей.

У доповнення слід проаналізувати також організаційну структуру інформаційних операцій ВМС США. Вони мають розподілену структуру що відповідає загальній тенденції реорганізації військових сил СПІА[4].

Центральним органом з проведення інформаційних операцій ВМС США є Військово-морський центр з мереживного протистояння. Функціональним компонентом цього органу є аналіз та планування.

Центр у Норфолку з інформаційних операцій BMC (NIOC) відповідає за підвищення кваліфікації з використання операції несе відповідальність за забезпечення оперативного навчання; планування дій на оперативному та стратегічному рівнях; розвиток доктрин, концепцій та процедур інформаційних операцій; формування оцінок у ході майбутнього інформаційного протистояння. NIOC проводить оперативний та адміністративний контроль з NAVNETWARCOM і має в своїй структурі три регіональних підрозділи у Сан Дієго, на острові Відбі та загін Гротон.

Розробкою інновацій та технічними нововведеннями займається Центр у Сайтленді з інформаційних операцій ВМС. Він розвиває технічні можливості та охоплює всі аспекти захисту, нападу та використання; проводить аналіз сучасного стану технологій (програмного та апаратного забезпечення) оцінює можливість їхнього застосування з боку флоту та виробляє необхідні рекомендації. Центр підтримує зв'язки з системами командування та контролю ВМС, що підвищує ефективність загального технічного стану.

У цілому слід зазначити, що сучасна концепція морської сили орієнтується на використання інформаційних технологій для досягнення необхідного домінування. На стратегічному рівні планується інтегрувати та використовувати різні інструменти для досягнення поставлених цілей. На оперативному рівні виробляються концепції впливу на інформаційний простір, та контроль ліній комунікацій супротивника. Виходячи з військової концепції США, та поглядів провідних військових аналітиків слід відмітити, що важливість та роль військово-морських сил у ході операцій буде зростати, а тому їхня трансформація є невід'ємною частиною загальної трансформації військових сил СПіА[5].

Військово-повітряні сили США визнають важливість отримання інформаційної переваги за допомогою використання інтегрованих інформаційних операцій. На сучасному етапі отримання інформаційної переваги є критично важливою частиною при проведенні військових операцій. Особливістю інформаційних операцій є їх універсальність використання як під час війни, так і в мирний час. У рамках нової системи груп інформаційних операцій застосовується комплексний вплив електронних засобів, мереживної війни, психологічних операцій і.т. п. Такий механізм впливу при використанні ВПС істотно збільшує кінцевий ефект самої операції.

Базовий документ який регламентує використання інформаційних операцій ВПС є Доктрина інформаційних операцій від 2008 року (AFDD). Відповідно до цієї доктрини Ю являють собою інтегрованої частиною при проведенні всього циклу військово-повітряних операцій та можуть використовуватися як елемент підтримувати або як окремий елемент самої операції. Вони можуть бути використані і при невійськових діях таких як гуманітарні операції, евакуації населення боротьба з наркотиками тощо [2].

Метою ВПС е використання цієї технології для досягнення стратегічного домінування в повітрі, космосі, інформаційній сфері та у процесі прийняття рішень. Превага у прийнятті рішень є дуже важливою частиною військових операцій вона дозволяє досить швидко приймати адекватні рішення і перешкоджати супротивнику на них реагувати. Ефективний процес прийняття рішень покращує спостереження, орієнтацію та контроль відносно супротивника.

Основним підрозділом є Агентство з розвідки, спостереження та рекогносцировки ВПС США. Це агентство з штаб квартирою у Лекленді штат Техас було сформоване 5 червня 2007 року. Функцією агентства є тренування, спорядження та контроль над процесами розвідки, спостереження та рекогносцировки. У агентстві працює приблизно 17000 чоловік приблизно на 72 базах по всьому світу. До цього агентства входять: розвідувально-спостережна група. Національний аерокосмічний центр, 67 крило комп'ютерних операцій, 688 крило інформаційних операцій і.т. п.

Проблемами інтеграції можливостей ВПС з крипто логічними операціями займається 70 крило з розвідки, спостереження та рекогносцировки штаб квартира у Форт Мейді, безпосередньо підтримуючи процес прийняття рішень командирами та бійцями. Цей підрозділ працює в закритому режимі разом з Агентством Національної Безпеки використовуючи розвідувальну інформацію з усього світу та координує її з діями ВПС. До крила входять сім розвідувальних груп які дислокуються на території США, в басейні Тихого океану та у Європі. Підрозділ був сформований 16 серпня 2000 року.

Національний розвідувальний аерокосмічний центр штаб квартира знаходиться Врайт Петерсоні. Головна функція це збір та аналіз інформації стосовно ВПС та зброї інших країн, їхніх характеристик, можливостей та можливих загроз національній безпеці. Як і експерти з MO США агентство приймає участь у укладенні контрактів на поставку чи розробку систем зброї[5].

Збір та аналіз інформації відносно до існуючої ситуації на потреби ВПС здійснює 480 розвідувальне крило штаб квартира у Ленглі штат Вірджинія. Крило експлуатує та обслуговує систему «Sentinel» також відому, як Distributed Common Ground System, яка сприяє візуалізації розвідки, крипто логічних операцій, збору та аналізу розрізнених даних. До структури крила входять п'ять підрозділів, які розташовані на території США, Європі та у Тихому океані. Крило було сформоване 1 грудня 2003 року.

військовий конфлікт інформаційний операція

Размещено на Allbest.ru