Збройні сили і організація підрозділів армії

Основи сучасного загальновійськового бою. Основний зміст і порядок вивчення предмету "Загальна тактика" на кафедрі". Основні тактичні поняття. Структура Збройних Сил України. Склад родів військ. Організація підрозділів армій провідних країн світу.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид шпаргалка
Язык украинский
Дата добавления 22.10.2013
Размер файла 1,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Основи сучасного загальновійськового бою

збройний військо тактика

Воєнна наука - це система знань про характер, закони війни, підготовки Збройних Сил до війни і способах її ведення. На основі цього визначення зароджувалася і розвивалася військова наука. Однієї з основних частин воєнної науки є теорія воєнного мистецтва, що охоплює питання підготовки Збройних Сил і ведення ними бойових дій.

Теорія воєнного мистецтва складається:

- стратегії;

- оперативного мистецтва;

- тактики.

1. Стратегія - складова частина воєнного мистецтва, його вища область, що охоплює теорію і практику підготовки країни і Збройних Сил до війни, планування і ведення війни та стратегічних операцій.

2. Оперативне мистецтво - складова частина воєнного мистецтва, що охоплює теорію і практику підготовки та ведення сумісних і самостійних операцій (бойових дій) об'єднаннями видів Збройних Сил. Оперативне мистецтво займає проміжне положення між стратегією і тактикою. Оперативне мистецтво визначає завдання і напрямки розвитку тактики.

3. Тактика - складова частина воєнного мистецтва, що охоплює теорію і практику підготовки і ведення бою підрозділами, частинами (кораблями) і з'єднаннями різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.

Вона ділиться на:

- загальну тактику;

- тактику видів Збройних Сил;

- тактику родів військ (сил флоту);

- тактику спеціальних військ.

Тактика має два аспекти - теоретичний і практичний.

Теорія тактики досліджує закономірності, характер і зміст сучасного бою, розробляє способи його підготовки і ведення, вивчає бойові якості і можливості підрозділів, частин і з'єднань. Теоретичні положення тактики находять відображення в Бойових статутах, настановах, підручниках, навчальних посібниках, воєнно-теоретичних працях.

Практика тактики охоплює діяльність командирів, штабів і військ щодо підготовки і ведення бою.

Вона включає:

- постійне уточнення даних про обстановку;

- прийняття рішення і доведення бойових завдань до підлеглих;

- планування і підготовку бою;

- ведення бойових дій і управління підрозділами і частинами;

- всебічне забезпечення бойових дій.

Роль тактики в сучасних умовах, як підтверджує досвід Великої Вітчизняної війни, локальних війн і військових навчань, безмірно велика. Це обумовлюється тим, що велике значення в досягненні перемоги над ворогом продовжує зберігати загальновійськовий бій, а також великі можливості, якими володіє командир для рішення бойових задач. Тому тактика (тактична підготовка) є важливою частиною бойової підготовки військ, провідною навчальною дисципліною у військово-навчальних закладах.

Тактика - сама динамічна область військового мистецтва. Причому зміни в тактиці проходять все швидше по мірі прискорення технічного прогресу і удосконалення засобів збройної боротьби, морально-бойових якостей особового складу.

Тактика максимально наближена до практичної діяльності військ: рівень її розвитку, якість тактичної підготовки офіцерів, штабів і військ багато в чому визначає умови досягнення перемоги в бою. Коло задач тактики великий. Він визначається рівнем розвитку озброєння і бойової техніки, поглядами стратегії на характер майбутньої війни, способи її розв'язання і ведення, конкретними задачами, що виходить з оперативного мистецтва.

Завдання тактики. Тактика вивчає і розробляє способи підготовки і ведення загальновійськового бою. Вона включає тактику загальновійськових з'єнань, частин і підрозділів, а також видів Збройних Сил і родів військ та спеціальних військ, що входять в Сухопутні війська.

Вона вивчає зміст видів бойових дій, роль ударів ядерними, вогневими та іншими засобами ураження, розробляє форми маневру військ, похідні, передбойові і бойові порядки, визначає місце і роль з'єднань, частин і підрозділів, кожного роду військ і спеціальних військ в загальновійськовому бою, завдання, які виконують в ході бойових дій, способи їх сумісного бойового застосування і порядок взаємодії між ними.

Завданнями тактики є розробка і проведення в життя заходів, що забезпечують постійну готовність підрозділів, частин і з'єднань до виконання бойових завдань у складних умовах наземної, повітряної і радіоелектронної обстановки.

1.1 Розробка і удосконалення способів ведення бойових дій у початковий період війни

Застосування ядерної, високоточної зброї та інших сучасних засобів збройної боротьби, докорінно змінило характер бою й умови його ведення.

Тактика покликана розкрити ці зміни, досліджувати природу сучасного бою, його характерні риси, закономірності, підготовку, принципи і способи ведення.

Тактика розробляє способи застосування різних видів сучасної зброї, а також захисту військ від такої-ж зброї противника.

Розгром противника в бою досягається тісним сполученням вогню, удару і маневру підрозділів, частин і з'єднань різних родів військ і видів Збройних Сил; завдання тактики полягає в тім, щоб знайти оптимальне сполучення цих елементів загальновійськового бою і діючих у ньому сил та засобів.

Важливою задачею тактики є вивчення сил і засобів противника, його поглядів на застосування їх у бою, а також на способи ведення різних видів бою; виявлення сильних та слабких сторін озброєння, техніки, організації військ і тактики дій противника.

При вивченні оборонного бою тактика розробляє питання організації і ведення оборони в тактичній ланці, ведення оборонного бою в особливих умовах, в оточенні і при відході.

Вивчаючи наступальний бій, загальна тактика розробляє способи його організації і ведення при прориві оборони, переслідуванні противника, що відходить, наступу з подоланням водних перешкод, способи організації і ведення зустрічного бою, особливості наступу вночі, у місті й інших особливих умовах.

Загальна тактика розробляє також питання пересування військ і розташування їх на місці.

Крім того, тактика вивчає питання керування, всебічного забезпечення бою і виробляє практичні рекомендації щодо їх рішення в різних умовах. Розробляє вимоги до організаційно-штатної структури військових формувань і рівню їхньої бойової підготовки.

Вимоги Міністра Оборони, Командувача Сухопутними військами щодо тактичної підготовки підрозділів і офіцерів.

Міністр оборони, Командувач Сухопутними військами у своїх наказах і керівних документах вимагають:

- готувати частини і підрозділи до ведення бойових дій у складній обстановці із сильним і технічно оснащеним противником з повним використанням бойових можливостей штатного озброєння і техніки,

- постійно удосконалювати тактику ведення бойових дій з урахуванням змін в організаційно-штатній структурі і технічній оснащеності,

- відпрацьовувати усі види бойових дій, уміло переходити від одного до іншого,

- більше уваги приділяти вивченню і практичній організації оборонного бою, створенню стійкої й активної оборони.

- освоїти порядок заняття оборони в короткий термін на різних рубежах.

Головну увагу в навчанні військ тактичній підготовці зосередити на підготовці до ведення високоманеврових, активних, тривалих бойових дій, у складній, швидкозмінній обстановці, в умовах широкого застосування ВТО, авіації, бойових вертольотів, масованого вогневого, радіоелектронного і морально-психологічного впливу, руйнування об'єктів хімічної промисловості й атомної енергетики. Вчити війська скритності підготовки бойових дій і виконанням заходів щодо маскування, дезінформації і введенню противника в оману.

При навчанні оборонним діям особливу увагу приділити створенню нездоланної оборони за рахунок умілої побудови бойового порядку організації системи вогню, ефективного сполучення вогню, ударів і маневру силами і засобами, міцного утримання займаних рубежів, широкого використання контратак, Особливу увагу приділити на повне і якісне виконання на кожнім навчанні робіт з фортифікаційного обладнанню позицій, рубежів, пунктів управління і т.д.

При навчанні наступальним діям особливу увагу приділяти способу переходу в наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником, швидкого і окритого проведення перегрупування; надійного вогневого враження противника, проведення наступу високими темпами, безупинно вдень і вночі та швидким перенесенням зусиль у глибину, широким застосуванням охоплень і обходів противника, розчленовування його і знищення вроздріб.

Міністр Оборони вимагає по тактичній підготовці мати високий рівень підготовки, твердо знати і уміло виконувати свої обов'язки по організації бою і веденню його танковим взводом, уміло застосовувати штатні озброєння і бойову техніку, домагатися твердого і безперервного управління підрозділами.

1.2 Основний зміст і порядок вивчення предмету "Загальна тактика" на кафедрі

Головна мета вивчення предмету "Загальна тактика" - підготувати офіцера-запасу, який :

- має глибокі військові знання з основ теорії застосування підрозділів у сучасному загальновійськовому бою;

- знає найновіші досягнення військової науки;

- вміє творчо застосовувати теоретичні положення бойових статутів;

- здібний вводити в практику все нове і передове;

- має організаторські здібності, ініціативу і самостійне мислення.

В результаті вивчення предмету навчання “Загальна тактика” студенти повинні:

Знати:

- основи сучасного загальновійськового бою;

- організаційну структуру, можливості, тактику дій механізованого (танкового) взводу і роти в різноманітних видах бойових дій;

- порядок і зміст роботи командира взводу та роти з організації бою і управління підрозділом в бою;

- бойові статути і настанови з організації і ведення бойових дій в різноманітних умовах;

- основи взаємодії та організації всебічного забезпечення бою;

- організацію, бойові можливості та основи ведення бойових дій підрозділів (частин) армій провідних країн світу;

- методику проведення занять з особовим складом з тактичної (тактико-спеціальної) підготовки;

Вміти:

- командувати взводом в бою, застосовувати зброю та бойову техніку взводу і наданих йому вогневих засобів, організувати і вести розвідку в різноманітних видах бою;

- підтримувати боєздатність підрозділу, організувати бій на місцевості, взаємодію і всебічне забезпечення бою;

- проводити заняття з тактичної (тактико-спеціальної) підготовки з підлеглим особовим складом.

Бути ознайомленими:

- з призначенням, задачами, бойовими можливостями і загальними принципами бойового застосування підрозділів Сухопутних військ;

1.3 Основні тактичні поняття, визначення і терміни

Військова термінологія - сукупність військових термінів-слів і словосполучень, описуючих визначені військові поняття, основну частину військової лексики. Військова термінологія відповідає досягнутому рівню розвитку військових знань та відтворює багатообразність специфічних понять, закріплених відповідними статутами, настановами та іншими офіційними документами, охоплюючи всі галузі військової справи. Вони поповнюються за рахунок слів загальнолюдської мови, запозичених з інших галузей знань та інших мов. (слайд)

Бій, наступ, оборона, марш, зустрічний бій, переслідування.

Бій - основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань у обмеженому районі протягом короткого часу.

Бій може бути:

- загальновійськовим,

- протиповітряним,

- повітряним

- морським.

Складовими частинами загальновійськового бою є удар, вогонь і маневр.

Удар - одночасне ураження угрупувань військ та об'єктів противника шляхом потужного впливу на них усіма наявними засобами або військами.

Удари можуть бути:

- за масштабами - тактичні;

- в залежностівід засобів, які застосовуються, та сил, які беруть участь, - ядерні, вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні) та удари військами;

- за кількістю засобів, які беруть участь, та об'єктів по яких наносяться удари, - масовані, групові й одиночні.

Основними видами загальновійськового бою є:

- оборона

- наступ.

Оборона здійснюється навмисно або вимушено з головною метою - відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити спиятливі умови для переходу в наступ. Оборона широко застосовуватиметься як на початку, так і у ході війни. Але тільки обороною добитися перемоги неможливо.

Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості. Найбільш типовим для частин і підрозділів на початку війни буде перехід у наступ в умовах безпосереднього зіткнення з противником, як правило, із положення оборони.

Бойове завдання - завдання, що поставлене вищестоящим командиром (начальником) підрозділу, частині, з'єднанню для досягнення поставленої мети в бою до встановленого терміну. Зміст бойового завдання залежить від чисельності, боєздатності та бойових можливостей своїх військ та противника.

При виконанні бойового завдання підрозділи, частини та з'єднання залежно від обстановки можуть діяти у похідному, передбойовому та бойовому порядках.

Похідний порядок - шикування підрозділів, частин, з'єднань з їх засобами підсилення для здійснення маршу (маневру), тобто скритого пересування військ своїм ходом на бойовій техніці або у пішому порядку. Похідний порядок підрозділів - колона. (слайд)

Він повинен забезпечувати: високу швидкість руху, швидке розгортання в передбойовий та бойовий порядки; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника; підтримання стійкого управління підрозділами.

Передбойовий порядок - шикування частин, підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту та в глибину. Застосовується при підході до поля бою та в наступі в глибині оборони противника з метою скорочення часу на розгортання в бойовий порядок, найменшій вразливості військ від ЗМУ, вогню артилерії та ударів авіації, швидкого маневру, подолання у високому темпі зон зараження, руйнувань, завалів та пожеж. Передбойовий порядок підрозділів може бути вишикуваним в лінію, уступом праворуч або уступом ліворуч, кутом вперед або назад. (слайд)

Бойовий порядок - це шикування з'єднань, частин і підрозділів з їх засобами підсилення для ведення бою. Бойовий порядок залежить від завдання, що виконується, дій противника, наявності сил і засобів та характеру місцевості. Застосовується з метою кращого використання сил, що є в наявності, засобів, та умов місцевості. Він повинен відповідати завданню, задуму бою, що передбачається, та забезпечувати: успішне ведення бою як із застосуванням тільки звичайної зброї, так і в умовах застосування противником ядерної зброї та інших засобів ураження; найбільш повне використання бойових можливостей підрозділів; своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку (в районі); стійкість та активність в обороні; рішуче ураження противника на можливо більшу глибину його бойового порядку; швидке використання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості; нарощування зусиль під час бою й здійснення маневру; можливість відбиття ударів противника з повітря, знищення його аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп; найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї противника; підтримання безперервної взаємодії та управління підрозділами.

З метою більшої самостійності під час ведення загальновійськового бою механізованим і танковим підрозділам придаються або виділяються для підтримки підрозділи інших родів військ і спеціальних військ.

Придані підрозділи повністю підпорядковуються загальновійськовому командиру й виконують поставлені ним завдання.

Підтримуючі підрозділи залишаються у підпорядкуванні старшого командира (начальника) й виконують поставлені ним завдання, а також завдання, які поставив командир підтримуючого підрозділу в межах виділеного ресурсу (наряду) сил.

Зброя (ядерна, звичайна, запалювальна).

Зброя - пристрої та засоби, що призначені для ураження противника у збройній боротьбі. Звичайно складається з засобів пораження та засобів їх доставки до цілі.

Сучасний бій може вестися з використанням ядерної зброї та інших засобів ураження або з використанням тільки звичайної зброї.

Ядерна зброя - різновид зброї масового пораження, що при вибуху використовує внутрішню ядерну енергію боєзаряду. Вона включає різноманітні ядерні боєприпаси, засоби доставки їх до цілі (носії) та засоби управління.

Звичайна зброя включає всі вогневі й ударні засоби, які застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі та інженерні боєприпаси і ракети в звичайному спорядженні, запалювальні боєприпаси й суміші. У бою із застосуванням звичайної зброї вогонь артилерії, танків, бронетранспортерів (бойових машин піхоти), зенітних засобів та стрілецької зброї у поєднанні з ударами авіації є основним засобом ураження противника.

Найбільш ефективним видом звичайної зброї є високоточна зброя, до якої належать розвідувально-ударні (розвідувально-вогневі) комплекси, а також інші комплекси (системи) озброєння, які застосовують керовані (коректовані) й самонавідні ракети і боєприпаси, здатні уражати цілі, як правило, з першого пострілу (пуску) за будь-яких умов обстановки, погоди та пори року і доби.

Запалювальні боєприпаси й суміші застосовуються для ураження живої сили та вогневих засобів противника, розташованих відкрито або у фортифікаційних спорудженнях, а також його озброєння, техніки та інших об'єктів.

Високоточна зброя - зброя, що дозволяє уражати цілі, як правило з першого пострілу в любий час доби, при любих метеоумовах та сильній протидії противника. До високоточної зброї відносяться: керовані балістичні ракети, крилаті ракети, керовані авіаційні ракети, касети, бомби, артилерійські снаряди, міни, ЗРК, ПТКР, а також розвідувально ударні комплекси (РУК): ПЛСС, "Джісак" та інші.

Вогонь (за окремими цілями, зосереджений, нерухомий загороджувальний, рухомий загороджувальний, фронтальний, фланговий, перехресний, кинджальний).

Як нам відомо розгром противника у бою досягається вогнем усіх видів зброї.

Вогонь - один з основних способів ураження противника в бою.

Вогонь - стрільба з різних видів зброї на ураження; один з основних засобів ураження противника в бою на суші, морі та в повітрі. Розрізняють артилерійський вогонь, вогонь танків, бойових машин піхоти, стрілецької зброї, авіаційного стрiлецько-гарматного озброєння та інших видів зброї. До сучасного поняття вогонь належить також стрільба (пуски) ракетами у звичайному спорядженні.

Вогонь розрізняється:

за тактичними завданнями, що вирішуються:

- на знищення,

- подавлення,

- виснаження,

- зруйнування,

- задимлювання (засліплювання),

- освітлення та інші,

за видами зброї: вогонь стрілецької зброї, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів), вогонь артилерії, мінометів, комплексів протитанкових керованих ракет, зенітних засобів та інші;

за способами ведення:

- прямою наводкою,

- напівпрямою наводкою,

- із закритих вогневих позицій та інші;

за напруженістю стрільби:

для автоматичної стрілецької зброї:

- одиничними пострілами,

- короткими чергами,

- довгими чергами,

- кинджальним безперервним;

для артилерії та танків:

- одиночний,

- біглий (постріли слідують один за другим з максимальним темпом, не в ущерб точності наводки),

- методичний ( кожний наступний постріл проводиться через рівний проміжок часу),

- залповий (постріли з декількох гармат проводяться одночасно або в найкоротший проміжок часу);

за напрямком стрільби:

- фронтальний,

- фланговий,

- перехресний;

Фронтальний вогонь - вогонь гармат або стрілецької зброї, що спрямовується перпендикулярно фронту цілі (бойового порядку противника). Найбільш ефективний по окремим цілям.

Фланговий вогонь - вогонь з гармат або стрілецької зброї, спрямований у фланг цілі (бойового порядку противника). Найбільш ефективний для пораження цілей, які розташовані по площі.

Перехресний вогонь - вогонь, що ведеться по одній цілі не менш ніж з двох напрямків. Він найбільш ефективний по цілях, що викриваються раптово. При перехресному вогні значно підвищується щільність вогню та підсилюється моральний вплив на противника.

Кинджальний вогонь - вогонь з кулеметів і автоматів по цілях, що викриваються раптово з близьких відстаней в одному напрямку. Він ведеться на відстанях, що не перевищують дальність пострілу по грудній фігурі.

за способами стрільби:

- з місця,

- з ходу,

- з коротких зупинок;

за видами вогню:

- по окремих цілях,

- зосереджений,

- загороджувальний.

для артилерії додатково:

- рухомий загороджувальний,

- нерухомий загороджувальний,

- послідовне зосередження вогню,

- вогневий вал,

- масовий та ін.

Зосереджений вогонь (ЗВ) - вид вогню, який ведеться одночасно декількома вогневими засобами по одній або декільком групам цілей. Зосереджений вогонь зі стрілецької зброї ведеться вогневими засобами або підрозділами по одній цілі (групі цілей).

Загороджувальний вогонь - вид артилерійського вогню - цільна вогнева завіса на шляху руху атакуючих танків та піхоти противника або нерухома вогнева завіса на шляху польоту повітряного противника. Поділяється на рухомий та нерухомий.

Вогонь на пораження повітряних цілей ведуть зенітні ракетні підрозділи, та зенітні кулемети.

Засоби протиповітряної оборони застосовують зосереджений вогонь по окремій цілі або розподіляють його по декільком цілям.

Зенітна артилерія та зенітні кулемети також використовують загороджувальний вогонь.

Ефективність вогню досягається високою точністю, щільністю, раптовістю відкриття, масуванням по важливим об'єктам (цілям), широким маневром та умілим управлінням вогнем.

Маневр (охоплення, обхід, відхід, маневр ударами й вогнем).

Маневр - організоване пересування військ під час бою з метою заняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил та засобів, а також перенесення або перенацілювання (масування, розподіл) ударів та вогню для найбільш ефективного ураження противника.

Видами маневру є:

- охоплення,

- обхід,

- відхід

- маневр вогнем

Маневр силами і засобами (охоплення, обхід і відхід) проводмться з метою заняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливому місцю в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу підрозділів з-під удару противника.

Охоплення - маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу для удару у фланг противнику.

Обхід - більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділам з метою виходу для удару по противнику з тилу.

Охоплення здійснюється, як правило, у тісній вогневій та тактичній взаємодії, а обхід - в тактичній взаємодії з підрозділами, кі діють з фронту, а іноді і з тактичним повітряним десантом.

Відхід - маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів із-під удару противника, виграшу часу і заняття більш вигідного положення. Відхід проводиться тільки за дозволом або за наказом старшого командира.

Маневр повинен бути простим за замислом, проводитися швидко, потай та раптово для противника. Для його здійснення використовуються результати вогневого ураження противника, відкриті фланги, проиіжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі (дими), а в обороні, крім того, - траншеї і ходи сполучення.

Маневр вогнем застосовується для ефективного ураження противника. Він полягає у зосередженні вогню підрозділу по одній важливій цілі, своєчасному перенесенні вогню з однієї цілі на іншу та веденні вогню підрозділом одночасно по декількох цілях.

Фронт, фланг, стик, проміжок.

Бойовий порядок підрозділу складається з елементів та має фронт, фланги та тил. Між підрозділами та частинами в бойовому порядку є стики та інтервали (проміжки).

Фронт - сторона бойового порядку підрозділів, звернена до противника.

Тил - сторона бойового порядку, протилежна фронту.

Фланг - права і ліва сторони бойового порядку підрозділів. Фланг є, як правило, найбільш вразливою частиною бойового порядку, тому забезпечення флангів при веденні бою - найважливіший обов'язок командирів усіх ступенів.

Стик - місце поєднання флангів або проміжок (інтервал) між флангами сусідніх підрозділів у їхньому бойовому порядку. Стики, як і фланги, найбільш вразливі місця для удару противника. Тому при організації бою передбачаються заходи щодо забезпечення флангів та стиків.

Проміжок (інтервал) - відстань по фронту між бойовими порядками підрозділів.

Успішне виконання бойової задачі в сучасному бою в значній мірі залежить не тільки від умілого шикування сил та засобів і грамотних в тактичному відношенні дій всього особового складу підрозділу, але і від ретельного організованого бойового, тилового та технічного забезпечення.

Успіх сучасного загальновійськового бою значною мірою залежить від його ретельно організованого бойового забезпечення.

Під бойовим забезпеченням розуміють комплекс заходів, які проводять командири і штаби всіх ступенів з метою недопущення раптового нападу противника, зниження ефективності його вогню (ударів) по підрозділах, створення їм сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій і успішного його ведення.

Технічне та тилове забезпечення включає в себе комплекс заходів, що направлені на підтримання підрозділів у боєздатному стані, бойової готовності та боєздатності підрозділів шляхом укомплектування їх озброєнням та технікою; забезпечення ракетами, боєприпасами всіх видів та військово-технічним майном; підтриманні їх у справному стані та в постійній готовності до бойового застосування; відновлення пошкоджених (несправних) озброєння і техніки та своєчасного повернення їх до строю.

2. Збройні Сили України

2.1 "Організаційна структура Збройних Сил України. Види ЗС України, їх склад і призначення. Склад і призначення родів військ, спеціальних військ і тилу Сухопутних військ"

Збройні Сили - являються невід'ємним інститутом любої держави.

Виходячи із національних інтересів України, головним завданням ЗС України залишиться забезпечення (спільно з іншими інституціями держави) оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. При цьому, у період до набуття членства в НАТО вони повинні мати можливість виконати зазначену місію, насамперед, власним потенціалом. Поряд з цим, велику актуальність набуває досягнення Україною стандартів НАТО та спроможності ЗСУ до дій у складі багатонаціональних колективних сил, а також операціях в межах політики оборони та безпеки Європи. ЗСУкраїни повинні бути також готові до участі у ліквідації наслідків стихійних лих, техногенних катастроф, надання допомоги населенню України.

Водночас ЗСУ та інші військові формування повинні мати можливості адекватно відповісти на загрози невоєнного характеру: міжнародний тероризм, незаконна торгівля зброєю, а також розповсюдження ракетних технологій, ядерної та іншої зброї масового знищення, неконтрольована міграція, релігійний та етнічний екстремізм, соціальна криза в середині держави.

Для виконання завдань оборони національної території головними функціями ЗСУ будуть:

запобігання війні (воєнних конфліктів);

відсіч збройної агресії.

Основними воєнно-стратегічними цілями застосування ЗСУ та інших військових формувань у війнах (збройних конфліктах) будуть:

у регіональній (локальній) війні - захист суверенітету і територіальної цілісності України, відбиття агресії, розгром угруповань військ агресора, які вторглися на територію держави, та створення вигідних умов для укладання миру;

у збройному конфлікті - забезпечення недоторканості державного кордону, ліквідація збройного конфлікту та створення умов для стабілізації обстановки відповідно до норм міжнародного права та національного законодавства України;

у міжнародних миротворчих, гуманітарних операціях - запобігання виникненню міжнародних або внутрішніх конфліктів; урегулювання чи створення умов для їх вирішення за згодою сторін, або з використанням примусових заходів за рішенням Ради безпеки ООН; надання гуманітарної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок конфліктів; виконання функцій із забезпечення безпеки, додержання прав людини; надання допомоги у подоланні наслідків конфліктів; усунення загрози миру, порушень миру чи акту агресії. Окрім цього деякі підрозділи ЗСУ та інших військових формувань повинні бути готові приймати участь у ліквідації стихійних лих, техногенних катастроф за межами держави за проханням відповідної сторони на підставі законів України.

Для досягнення воєнно - стратегічних цілей основними формами застосування ЗСУ та інших військових формувань будуть:

стратегічні дії ЗСУ, операції та бойові дії об'єднань та з'єднань ЗСУ та інших військових формувань у регіональний, локальній війнах і збройному конфлікті;

спільні спеціальні операції з'єднань, і військових частин ЗСУ та інших військових формувань - під час прикордонних конфліктів чи збройних інцидентів;

дії під час ведення територіальної оборони України;

дії в миротворчих операціях;

дії в антитерористичних (контртерористичних) операціях.

Організаційна структура Збройних Сил встановлена Законом України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" (2004 р.) і складається:

- Генерального штабу,

- трьох видів Збройних Сил -- Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили,

- об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, що не належать до видів Збройних Сил.

За функціональним призначенням, Збройні Сили складаються з Об'єднаних сил швидкого реагування, Основних сил оборони та Стратегічних резервів.

Сухопутні війська - найбільш чисельний вид Збройних Сил. Вони складають основу Збройних Сил України. За своїм призначенням і обсягом покладених завдань Сухопутним військам відводиться вирішальна роль у запобіганні та відбитті можливої агресії проти України.

Сухопутні війська призначені для: відбиття ударів сухопутних угрупувань агресора; утримання території, районів, рубежів, що займаються; розгрому угрупувань противника, що вторглися на територію державии; участі у територіальній обороні держави.

Сухопутні війська Збройних Сил України включають:

роди військ:

- механізовані;

- танкові;

- аеромобільні;

- ракетні війська і артилерію;

- армійську авіацію та війська протиповітряної оборони Сухопутних військ;

Повітряні Сили -- новий вид Збройних Сил, створений шляхом об'єднання Військово-Повітряних Сил та Військ Протиповітряної оборони, що завершилося у травні 2005р. і дозволило Збройним Силам України перейти до сучасної тривидової структури.

Повітряні Сили -- найбільш мобільний вид Збройних Сил. Його з'єднання та військові частини призначені:

- для захисту від ударів з повітря важливих об'єктів держави, угруповань Збройних Сил

- нанесення ударів по угрупованнях військ (сил) та об'єктах противника,

- висадки повітряних десантів,

- перевезення військ (вантажів) повітрям,

а також для виконання спеціальних завдань.

До складу Повітряних Сил належать такі роди авіації і військ:

- бомбардувальна,

- винищувальна,

- штурмова,

- розвідувальна,

- транспортна авіація,

- зенітні ракетні та радіотехнічні війська.

Військово-Морські Сили для поразки об'єктів військового і військово-економічного потенціалу противника і розгрому його військово-морських сил на океанських і морських театрах воєнних дій.

До складу Військово-Морських Сил належать:

- надводні сили,

- морська авіація,

- берегові ракетні війська,

- війська берегової оборони

- морська піхота.

Воєнно-політичне управління Збройними Силами здійснюють Президент України -- Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, в межах своєї компетенції -- Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, Міністерство оборони України.

Військове управління Збройними Силами на стратегічному рівні здійснюють

- Міністерство оборони України (поряд з участю у воєнно-політичному управлінні)

- та Генеральний штаб Збройних Сил України.

Функції безпосереднього керівництва Збройними Силами покладаються на начальника Генерального штабу -- Головнокомандувача Збройних Сил України.

Склад і призначення родів військ, спеціальних військ і тилу Сухопутних військ

Механізовані та танкові війська, які становлять основу Сухопутних військ і виконують наступні завдання: в обороні --утримання займаних районів, рубежів і позицій, відбиття ударів агресора і завдання ураження його наступаючим військам; у наступі -- прорив оборони противника, розгром угруповань його військ, що обороняються, захоплення важливих районів, рубежів і об'єктів, переслідування противника, що відходить, ведення зустрічних бойовищ і боїв.

Механізовані війська, маючи високу бойову самостійність та універсальність, здатні виконувати вказані завдання в різних умовах місцевості та за будь-якої погоди, на головних або другорядних напрямках, у першому або другому ешелоні, у складі резерву, морських і повітряних десантів.

Танкові війська, які являються головною ударною силою Сухопутних військ, використовуються переважно на головних напрямках: в обороні -- в основному складі других ешелонів і резервів для нанесення контрударів (проведення контратак) і розгрому противника, що вклинився, а за виділення до складу перших ешелонів -- для посилення стійкості й активності оборони; у наступі -- як правило, у складі ударних угруповань у першому і другому ешелонах.

Механізований та танковий батальйони є основними загальновійськовими тактичними підрозділами, а механізована і танкова роти -- тактичними підрозділами, які, взаємодіючи між собою, з підрозділами артилерії та інших родів військ і спеціальних військ, виконують основне завдання безпосереднього ураження противника в ближньому бою. Механізований (танковий) батальйон, як правило, складається з механізованих (танкових) рот, підрозділів зв'язку, забезпечення та медичного пункту батальйону. Механізований батальйон, крім того, може мати у своєму складі мінометну (артилерійську) батарею, протитанковий, гранатометний та інші підрозділи. Механізована (танкова) рота звичайно складається з механізованих (танкових) взводів. Механізована рота, крім того, може мати у своєму складі й протитанковий підрозділ.

Аеромобільні війська є високо мобільним родом Сухопутних військ і призначаються для охоплення противника повітрям та виконання завдань в його тилу як у обороні, так і в наступі, діючи в якості повітряних десантів.

Ракетні війська і артилерія Сухопутних військ є основним засобом вогневого ураження противника.

Ракетні війська призначаються для ураження засобів ядерного і хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів та інших систем високоточної зброї, основних угруповань військ противника, авіації в місцях її базування, засобів і об'єктів протиповітряної оборони, пунктів управління, тилових та інших об'єктів противника на всю глибину його оперативної побудови, засобів дистанційного мінування місцевості, а на приморських напрямках, крім того, для руйнування пунктів базування сил флоту противника, знищення його бойових кораблів і суден.

Артилерія призначається для ураження засобів ядерного і хімічного нападу, систем високоточної зброї, артилерії, танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів, живої сили, вертольотів на майданчиках, засобів протиповітряної оборони, пунктів управління, радіоелектронних засобів, руйнування фортифікаційних споруд противника, дистанційного мінування місцевості, світлового забезпечення, постановки аерозольних (димових) завіс і виконання інших завдань.

Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ призначаються для радіолокаційної розвідки повітряного противника й оповіщення про нього своїх військ, прикриття та захисту угруповань військ, пунктів управління, аеродромів, тилових та інших об'єктів від ударів противника з повітря, боротьби з його авіацією, крилатими, оперативно-тактичними і тактичними ракетами, повітряними десантами в польоті та повітряними елементами розвідувально-ударних комплексів.

Зенітний підрозділ, який додається батальйону, призначається для знищення повітряного противника на гранично малих і малих висотах. Перебуваючи в бойовому, передбойовому та похідному порядку батальйону, він веде вогонь по повітряних цілях у русі або з коротких зупинок, на плаву, а в обороні і за розташування на місці -- з підготовлених стартових (вогневих) позицій. При цьому застосовується зосередження і розподіл вогню. Зосередження вогню провадиться кількома взводами, бойовими машинами (установками) і стрільцями-зенітниками для знищення найважливіших груп цілей або одиночних повітряних цілей. Розподіл вогню проводиться для одночасного ураження кількох повітряних цілей. При цьому кожному стрільцю указується окрема ціль або група цілей.

Спеціальні війська Сухопутних військ Збройних Сил України, до складу яких входять:

- розвідувальні;

- спеціального призначення;

- інженерні;

- радіаційного, хімічного та біологічного захисту;

- зв'язку;

- радіоелектронної боротьби;

- топографічні;

- гідрометеорологічні;

- технічного;

- тилового та медичного забезпечення

Розвідувальні частини й підрозділи призначаються для добування відомостей про противника та місцевість, а також для виконання спеціальних завдань.

Інженерні війська призначаються для вирішення завдань інженерного забезпечення бою частин і підрозділів Сухопутних військ, а також для завдання втрат противнику застосуванням інженерних боєприпасів.

Війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту призначаються для виконання завдань забезпечення РХБ захисту своїх військ, аерозольної протидії технічним системам розвідки та ураження противника, а також ураження противника запалювальною зброєю.

Війська зв'язку призначаються для розгортання та експлуатації систем зв'язку і забезпечення управління військами в усіх видах їх бойової діяльності.

Частини та підрозділи радіоелектронної боротьби призначаються для виконання завдань щодо дезорганізації управління військами й зброєю противника шляхом радіоелектронного придушення засобів зв'язку, радіолокації, радіонавігації, радіоуправління та оптико-електронних засобів, а також для радіоелектронної розвідки противника, протидії його технічним засобам розвідки та здійснення комплексного технічного контролю.

Топографічні частини та підрозділи призначаються для виконання завдань щодо топографічного забезпечення частин і підрозділів Сухопутних військ.

Гідрометеорологічні підрозділи призначаються для гідрометеорологічного забезпечення бойових дій.

З'єднання, частини і підрозділи технічного забезпечення призначаються для утримання та зберігання оперативно-тактичних і тактичних ракет, зенітних ракет, бойових частин до них, доставляння і видачі їх військам і підготовки до бойового застосування; забезпечення військ озброєнням, технікою, боєприпасами, засобами вимірювань та військово-технічним майном, зберігання й підтримування їх у готовності до бойового застосування; технічної розвідки, евакуації, ремонту пошкоджених (несправних) озброєння і техніки та своєчасного повернення їх до строю.

З'єднання, частини та підрозділи тилу призначаються для тилового забезпечення військ. Військовий тил включає частини та підрозділи матеріального забезпечення із запасами матеріальних засобів, автомобільні, медичні та інші підрозділи тилу, що входять до складу з'єднань, частин і підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ. За належністю військовий тил поділяється на дивізійний, бригадний (полковий), батальйонний та тил дивізіонів.

Підрозділ забезпечення батальйону призначається для технічного обслуговування та поточного ремонту озброєння і техніки підрозділів, утримання і поповнення запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, підвезення їх у підрозділи та забезпечення особового складу гарячою їжею. Медичні підрозділи призначається для розшукування, вивезення (винесення) з поля бою поранених, надання пораненим і хворим долікарської (фельдшерської) допомоги і підготовки їх до подальшої евакуації.

2.2 Організаційно-штатна структура механізованих (танкових) підрозділів (частин) Збройних Сил України. Озброєння та бойова техніка механізованих (танкових) підрозділів (частин) Збройних Сил України

До управління батальйону входять:

- командир батальйону,

- заступник командира батальйону,

- заступник командира батальйону з виховної роботи,

- заступник командира батальйону з матеріального забезпечення,

- старший інженер.

До штабу батальйону входять:

- начальник штабу, він же перший заступник командира батальйону,

- заступник начальника штабу,

- начальник зв'язку батальйону, він же командир вузла зв'язку,

- інструктор РХБ захисту (прапорщик)

До складу вузла зв'язку входять:

До складу вузла зв'язку входять:

Відділення управління (командира батальйону) - особового складу - 3 чол.; БМП - 1КШ-1 од.

Відділення управління (штабу батальйону) - особового складу - 4 чол.; БМП -1К -1 од.

Відділення радіозв'язку - особового складу - 14 чол.; ГАЗ-66 -1 од.; Р-159 - 12 од.; Р-158 - 22 од.; ПЗУ - 1 од..

Відділення зв'язку-особового складу-8 чол.; ГАЗ-66-1 од.; комутатор П-193М-2 од.; П 274 М- 25 км.

До бойових підрозділів батальйону входять:

- три механізовані роти,

- танкова рота

- мінометна батарея,

- гранатометний взвод.

До складу механізованої роти входять: управління роти та три механізованих взводи.

До складу механізованого взводу входять:

- управління взводу

- та три механізовані відділення.

Всього у взводі налічується:

- особового складу 31 чоловік,

- БМП - 3,

- гранатомети РПГ-7 - З;

- кулемет ПК - 1;

- кулемети РПК - 3;

- снайперські гвинтівки СВД - 3;

- автомат АК-74 - 21.

До складу механізованого відділення входять: командир бойової машини - командир відділення; заступник командира бойової машини - навідник-оператор; старший стрілець; снайпер; гранатометник; стрілець-помічник гранатометника; стрілець; кулеметник РПК; механік-водій БМП.

Всього в механізованому відділенні: особового складу - 9 чоловік; БМП-1 од.; РПГ-7 - 1 од.; кулемет РПК-1 од.; АК-74 - 6 од.; снайперська гвинтівка СВД 1 од..

До складу танкової роти входять: управління роти та три танкові взводи.

До складу мінометної батареї входять: управління батареї; взвод управління; два мінометних взводи (в кожному по три 120-мм міномети).

До управління батареї входять: - командир батареї; заступник командира батареї з виховної роботи; старшина; технік; санінструктор; старший обчислювальник.

До взводу управління входять: командир взводу; відділення управління (командира батареї); відділення зв'язку.

Всього у мінометній батареї: особового складу 61 чоловік; 120-мм мінометів 2Б11 - 6 од.; гранатомети РПГ-7 - 2 од.; автоматів АК-74 - 50 од.; автотягачів ГАЗ-66 - 6 од.; автомобілів ГАЗ-66 - 3 од.; МТЛБУ(1В14) - 2од.; радіостанцій - 4 од..

До складу гранатометного взводу входять: управління взводу; три гранатометних відділення.

До гранатометного відділення входять: заступник командира взводу - командир відділення; старший навідник - 2 чол.; навідник-оператор БМП, стрільця-гранатометника (номер-обслуги) - 2 чол.; ст. механік-водій БМП (механік-водій).

Всього у гранатометному взводі: особового складу - 25 чол.; 30-мм автоматичних гранатометів АГС-17 - 6 од.; БМП - З од.; гранатомет РПГ-7 - 1 од.; автомати АК-74 - 24 од.; радіостанції - 4 од..

До складу підрозділів технічного та тилового забезпечення відноситься:

- взвод технічного обслуговування

- взвод матеріального забезпечення

- медичний пункт

До складу підрозділів технічного забезпечення відноситься: взвод технічного забезпечення.

Взвод технічного забезпечення організаційно складається з:

Відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки призначене для надання допомоги особовому складу батальйону в обслуговуванні та виконанні поточного ремонту БТОТ.

Склад відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки (4 чоловіки);

- командир відділення - старший механік (сержант);

- старший майстер з ремонту та обслуговування електроспецобладнання;

- майстер з ремонту і обслуговування механізмів (автоматів) заряджання;

- водій-слюсар.

Озброєння і військова техніка відділення:

- МТО-80 - 1 од.;

- ручний протитанковий гранатомет (РПГ-7) - 1 од.

- особиста зброя (АК-74) - на кожного.

Відділення технічного обслуговування автомобільної техніки - призначене для надання допомоги особовому складу батальйону в обслуговуванні та виконанні поточного ремонту автомобільної техніки.

Склад відділення технічного обслуговування автомобільної техніки (4 чоловіки);

- командир відділення (сержант);

- старший механік-акумуляторщик;

- слюсар-монтажник;

- водій-механік.

Озброєння і військова техніка відділення:

- МТО-АТ - 1 од.;

- особиста зброя (АК-74) - на кожного.

Ремонтне відділення - призначене для поточного ремонту БТОТ.

Склад ремонтного відділення (4 чоловіки);

- командир відділення (сержант);

- старший майстер;

- майстер;

- водій-слюсар.

Озброєння і військова техніка відділення:

- ТРМ-А-80 - 1 од.;

- особиста зброя (АК-74) - на кожного.

Евакуаційне відділення - призначене для евакуції озброєння і військової техніки, що вийшли з ладу, а також для постачання підрозділів батальйону технічним майном.

Склад евакуаційного відділення (5 чоловіки);

- командир відділення (сержант);

- старший механік-водій;

- такелажник;

- водій-слюсар;

- водій-моторист.

Озброєння і військова техніка відділення:

- БРЕМ-1

- БРЕМ-2 - 1 од.;

- КЕТ-Л;

- вантажний автомобіль Урал-4320 - 1;

- особиста зброя (АК-74) - на кожного.

Можливості з відновлення озброєння і військової техніки:

- з ремонту: 7-8 поточних ремонтів бронетанкового озброєння і військової техніки трудомісткістю до 10 люд/год; 3-4 поточних ремонти автомобільної техніки трудомісткістю до 10 люд/год;

- з евакуації: 18-20 од. бронетанкового озброєння і військової техніки на плечі 2-3 км.;

6-8 од. автомобільної техніки на плечі 5-7 км.

До складу підрозділів тилового забезпечення відноситься взвод матеріального забезпечення.

взвод матеріального забезпечення організаційно складається з:

Автомобільне відділення підвозу боєприпасів.

Склад автомобільного відділення підвозу боєприпасів (5 чоловік);

Озброєння і військова техніка відділення:

- Урал-4320 - 5 од.;

Автомобільне відділення підвозу паливно-мастильних матеріалів.

Склад автомобільного відділення підвозу паливно-мастильних матеріалів (8 чоловік);

Озброєння і військова техніка відділення:

- АТМЗ-5-4320 - 6 од.;

- ЗІЛ-131 - 2 од.

Господарче відділення.

Склад господарчого відділення (12 чоловік);

Озброєння і військова техніка відділення:

- ПАК-200 - 4 од.;

- АВЦ - 1 од.

Медичний пункт: особового складу - 9 чол. (начальник медичного пункту; санітарний інструктор - р/телефоніст; санітари - 3 чол.; водій-санітар - 3 чол.; водій-електрик.);

Озброєння: АС-66 - 1 од.; УАЗ-3962 - 3 од.

Всього у механізованому батальйоні на БМП: особового складу - 513 чоловік; мінометів 120-мм - 6 од.; гранатометів АГС-17 - 6 од.; гранатометів РПГ- 7 - 33 од.; кулеметів ПК - 9 од.; кулеметів РПК - 27 од.; снайперських гвинтівок СВД - 30 од.; автоматів АК-74 -312 од.; БМП - 34 од.; командирських БМП - 2 од.; автомобілів - 21 од.; БРЕМ-2 - 2 од.; радіостанцій - 30 од.; комутаторів П-193М - 2 од.; кабель П 274 М - 25 км .; РЛС ближньої розвідки - 3 од.

До складу механізованого батальйону на БТР входять командування батальйону, штаб, вузол зв'язку, бойові підрозділи, підрозділи технічного та тилового забезпечення. Організаційна структура механізованого батальйону на БТР аналогічна структурі батальйону на БМП, за винятком: на оснащенні батальйону знаходяться бронетранспортери БТР-70; 80 (БТР-60 пб); в батальйоні є протитанковий взвод, а в роті --додатково протитанковий взвод.

До складу протитанкового взводу батальйону входять управління взводу, три протитанкових відділення та три гранатометних відділення.

До складу управління взводу входять: командир взводу; заступник командира взводу; старший водій; водій; два кулеметники БТР. Всього в управлінні 6 чоловік, два БТР.

До складу протитанкового відділення входять: командир відділення, він же старший оператор; старший оператор; два оператори; два стрільці - піднощика; кулеметник БТР; старший водій або водій. Всього у протитанковому відділенні 8 чоловік, два пускові пристрої 9П135 "Фагот".

До складу гранатометного відділення входять командир відділення -- командир гранатомета; старший навідник; два номери розрахунку. Всього у гранатометному відділенні 4 чоловіки, гранатомет станковий СПГ-9, радіостанція Р-158.

Всього у протитанковому взводі: 42 чоловіки, 6 пускових пристроїв 9П135 "Фагот", 3 гранатомети СПГ-9, 5 БТР, 4 радіостанції.

До складу протитанкового взводу механізованої роти входять командир взводу, заступник командира взводу та три протитанкових відділення (командир відділення, старший оператор, оператор, кулеметник БТР, водій). Всього у взводі 17 чоловік, три пускові пристрої 9П151 "Метис", три БТР.

Всього у механізованому батальйоні на БТР: особового складу 545 чоловік; мінометів 120-мм - 6; пускових пристроїв ПТРК: "Фагот" - 6, "Метис" - 9; протитанкових гранатометів СПГ-9 - З, РПГ-7 - 33; кулеметів: ПК- 9, РПК - 27; снайперських гвинтівок СВД - 30; автоматів АК- 74 - 409; БТР - 47; БТР командирських - 2; автомобілів - 22; радіостанцій - 34; кабелю П-274 - 25 км; РЛС ближньої розвідки - 3.

До складу танкового батальйону входять:

- управління батальйону,

- штаб,

- вузол зв'язку,

- бойові підрозділи,

- підрозділи технічного, тилового забезпечення.

До управління батальйону входять: командир батальйону, заступник командира батальйону, заступник командира батальйону з виховної роботи, заступник командира батальйону з матеріального забезпечення.

До штабу батальйону входять: начальник штабу, він же перший заступник командира батальйону, начальник зв'язку - командир вузла зв'яку, інструктор.

До складу вузла зв'язку входять:

Відділення управління (командира батальйону) - особового складу - 2 чол (командир танка - командир відділення; старший механік-водій); танк командирський -1 од.

Відділення управління (штабу батальйону) - особового складу - 4 чол. ; БМП -1КШ -1 од.

Відділення радіозв'язку - особового складу-7 чол.; ГАЗ-66 -1 од.; Р-159-5 од.; Р-158 -7 од.; ПЗУ - 1 од..

Відділення зв'язку-особового складу-7 чол.; ГАЗ-66-1 од.; комутатор П-193М-2 од.; П 274 М- 20 км.

Всього у вузлі зв'язку особового складу 20 чоловік; танк командирський - 1 од.; БМП-1КШ-1 од.; ГАЗ-66 - 2 од.; радіостанції Р-159 - 5 од.; радіостанції Р-158 - 7 од; ПЗУ - 1 од.; комутатор П-193М - 2 од.; 20 км кабелю П-274 м (П-275).

До бойових підрозділів входять три танкові роти і механізована рота.

До складу танкової роти входять управління роти (командир роти, заступник командира роти з виховної роботи, заступник командира роти з озброєння, старшина роти, командир танку, старший механік-водій). Особового складу 6 чоловік, 1 танк командирський та 3 танкові взводи.

До складу танкового взводу входять командир взводу, два командири танків, один старший механік-водій, два механіки-водії, три навідники.

...

Подобные документы

  • Історія створення та розвитку Збройних Сил УКраїни. Бойова діяльність українських миротворчих підрозділів. Структура та органи керування Збройними Силами. Склад сухопутних, повітряних, військово-морських військ. Професійні військові свята в Україні.

    контрольная работа [31,5 K], добавлен 22.04.2011

  • Організація військ як структура військових формувань, її види та форми. Порядок організації озброєння механізованого (танкового) батальйону. Якісні характеристики будівництва Збройних сил сучасної України, можливі шляхи їх поліпшення в умовах кризи.

    лекция [23,8 K], добавлен 14.08.2009

  • Польові виходи підрозділів ракетних військ і артилерії як одна з основних форм польової виучки особового складу частин і підрозділів РВіА Збройних Сил України. Підготовка навчальної матеріально-технічної бази. Загальна оцінка польового виходу підрозділів.

    реферат [41,0 K], добавлен 23.08.2009

  • Признаки, по котрим можна визначити ціль на місцевості, відрізнити її від інших цілей і дати їй характеристику. Наступ в арміях ймовірного противника та його сутність. Склад та бойовий порядок ротної тактичної групи в наступі. Батарея самохідних гаубиць.

    реферат [22,0 K], добавлен 30.09.2009

  • Загальний стан ОЗС НАТО, національних збройних сил провідних країн блоку та ОЗС ЄС на сьогоднішній день, напрямки їх реформування та розвитку в майбутньому. Характеристика та перспективи збройних сил суміжних країн Східної Європи, а також країн СНГ.

    реферат [40,9 K], добавлен 30.08.2009

  • Збройні Сили як важлива складова державності. Оцінка розвитку Збройних Сил. Аналіз державної політики щодо реформування армії. Головні проблеми, що заважали ефективному проведенню реформ. Коротка характеристика головних недоліків політики В. Януковича.

    статья [21,9 K], добавлен 14.08.2017

  • Поняття та загальна характеристика озброєння й екіпірування солдата. Озброєння та екіпірування солдатів армій НАТО, російської армії та ЦАХАЛу. Склад систем захисту, ураження, енергозабезпечення, управління КБІЕ та життєзабезпечення КБІЕ "Борміца".

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 17.09.2013

  • Бойове застосування військ РХБ захисту, їх організація, та тактика дій. Високоманеврений характер сучасного бою. Комплектність машин радіаційної, хімічної і неспецифічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки. Засоби для проведення спеціальної обробки.

    методичка [137,7 K], добавлен 15.08.2009

  • Основи загальновійськового бою - основної форми тактичних дій військ, що являє собою організовані і узгоджені за метою, місцем, часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення противника. Обов'язки особового складу відділення.

    реферат [545,8 K], добавлен 14.04.2011

  • Роль військово-транспортної авіації у перекиданні та десантуванні аеромобільних й повітрянодесантних підрозділів. Основні типи літаків військово-транспортної авіації. Призначення винищувальної, бомбардувальної та розвідувальної авіації, їх девіз.

    реферат [7,9 K], добавлен 05.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.