Психопрофілактика міжособистісних конфліктів у сім’ях військовослужбовців Прикордонних військ

24

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія Прикордонних військ України

імені Богдана Хмельницького

УДК 159.9:173:316.48

ПСИХОПРОФІЛАКТИКА МІЖОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ У СІМ'ЯХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК

Спеціальність 20.02.02

Військова педагогіка та психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПОТАПЧУК ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ

Хмельницький - 1998

АНОТАЦІЯ

Потапчук Є.М. Психопрофілактика міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців Прикордонних військ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 20.02.02 - військова педагогіка і психологія. - Академія Прикордонних військ ім. Б. Хмельницького. Хмельницький, 1998.

Дисертація присвячена питанням психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців Прикодонних військ. Проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, обгрунтовано основні умови надання психологічної допомоги сім'ям в залежності від їх типу сімейно-шлюбної взаємодії. Автором розроблено методику психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців, ефективність якої обгрунтовано теоретично і підтверджено практично. Встановлено, що проведення індивідуальних та групових психопрофілактичних заходів з шлюбними партнерами значно підвищує рівень психологічної готовності подружжя до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї. Запропоновано конструктивні форми та методи психопрофілактичної роботи з членами подружніх пар. Основні результати дослідження використано в організації виховної роботи з сім'ями військовослужбовців ряду військових частин.

Ключові слова: психопрофілактика конфліктів, сімейно-шлюбна взаємодія, психологічна допомога, індивідуальні і групові заходи.

АННОТАЦИЯ

Потапчук Е. М. Психопрофилактика межличностных конфликтов в семьях военнослужащих Пограничных войск. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 20.02.02 - военная педагогика и психология. - Академия Пограничных войск Украины им. Б. Хмельницкого. Хмельницкий, 1998.

Диссертация посвящена вопросам психопрофилактики межличностных конфликтов в семьях военнослужащих Пограничных войск. Проведен психолого-педагогический анализ проблемы, обоснованы основные условия оказания психологической помощи семьям в зависимости от их типа семейно-брачного взаимодействия. Автором разработана методика психопрофилактики межличностных конфликтов в семьях военнослужащих, эффективность которой обоснована теоретически и подтверждена практически. Данная методика состоит из двух блоков: индивидуальная психопрофилактика брачных конфликтов и групповая психопрофилактика брачных конфликтов.

Под индивидуальной психопрофилактикой брачных конфликтов необходимо понимать вид индивидуально-психологической помощи брачным партнёрам, который направлен на расширение возможностей супругов безконфликтно взаимодействовать в различных ситуациях семейно-брачного взаимодействия, а также эффективно решать свои психологические трудности. Индивидуально-психологическая работа проводится с проблемными и нестабильными семьями. Она направлена на увеличение возможностей брачных партнёров взаимодействовать между собой в различных ситуациях. Расширение репертуара ролей супругов, формирование навыков выражения чувств и постановки целей позволяет более эффективно разрешать возможные противоречия между брачными партнёрами и стабилизировать эмоциональный климат семьи. Методика предусматривает проведение профилактических занятий, которые проводятся в форме беседы: занятия с мужем, занятия с женой и общие занятия. Вообще эта работа состоит из трёх этапов, каждый из которых имеет свои конкретные цели и специфические средства их достижения.

Под групповой психопрофилактикой брачных конфликтов необходимо понимать проведение семейным консультантом комплекса мероприятий, которые благоприятствуют психологическому просвещению членов семей военнослужащих, регуляции их взаимоотношений и формирование у них психологической готовности к конструктивному решению конфликтных ситуаций в семье. Групповая работа предусматривает проведение с семьями лекций, собеседований, занятий по изучению психологии семьи и брака, групповых консультаций, социально-психологических тренингов, групповых дискуссий, ролевых игр. По мнению автора самым оптимальным путём достижения главной цели в групповой психопрофилактике межличностных конфликтов в семьях военнослужащих есть организация и проведение с ними социально-психологического тренинга, который объединяет в себе большинство из перечисленных выше мероприятий. Данный вид тренинга необходимо называть социально-психологическим тренингом для супругов. Групповая психопрофилактика также состоит из трёх этапов, каждый из которых имеет свою конкретную цель и специфические средства её достижения. Для качественного внедрения методики автором разработан модульный план который позволяет должностным лицам воспитательных структур получить представление о последовательности проведения психопрофилактических мероприятий и предвидеть все аспекты этой работы при её планировании непосредственно в воинских частях. Установлено, что проведение индивидуальных групповых психопрофилактических мероприятий с брачными партнерами значительно увеличивает их уровень психологической готовности конструктивным путем разрешать конфликтные ситуации в семье. Предложены конструктивные формы и методы психопрофилактической работы с брачными партнерами. Основные результаты работы нашли свое применение в организации воспитательной работы с семьями военнослужащих ряда воинских частей.

Ключевые слова: психопрофилактика конфликтов, семейно-брачное взаимодействие, психологическая помощь, индивидуальные и групповые мероприятия.

конфлікт сім'я військовослужбовець

ANNOTATION

Potapchuk E. M. Psychoprophilactic of interindividual conflicts in the families of Border Guard service men. - Manuscript.

The dissertation is for taking the degree of Candidate of Psychological Science by speciality 20.02.02 - Military Pedagogics and Psychology - The Academy of the Border Guard named by Bogdan Khmelnitsky. 1998.

The dissertation is dedicated to the matters of psychoprofilactic of interindividual conflicts in the families of Border Guard service men/ The psychological and pedagogical analysis has been conducted and the reason of major conditions for providing the psychological aid to the families depending on the type of their mutual marriage-and-family activity have been given. The author has worked out the methods of family interpersonal conflicts psychoprofilactic, the effectivity of which has been theoretically reasoned and practically proved. It has been proved that conducting the individual and group measures of psychoprofilactic with marriage partners improves to a great extent the level of psychological preparations of a couple for the constructive solutions of conflicts situations in a family. The constructive methodsand approaches of the psychoprofilactic work with marriage partners have been suggested. The result of these thesis have been applied to the organization of the educational work with the families of Border Guard service men in a number of military units.

The key words are: psychoprofilactic of conflicts mutual marriage-and-family activity, psychological aid, individual and group measures.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ВСТУП

Соціальна еволюція людства безпосередньо пов'язана з виникненням і розвитком інституту сім'ї. Адже сім`я є відкритою системою, яка створюється суспільством для благоустрою, біологічного і соціального впорядкування життя людського роду. Вона призначена для задоволення потреб її членів і виконує ряд життєво важливих функцій: виховну, господарську, духовну, соціалізуючу, репродуктивну та інші. Проте, індивідуально-психологічні особливості членів сім`ї, взаємовідносини між ними, а також певні умови життя можуть порушувати виконання сім`єю зазначених вище функцій і спричиняти виникнення внутрішньосімейних конфліктів. Враховуючи, що сімейно-шлюбні конфлікти призводять до виникнення негативних психічних станів членів сім`ї, а це позначається негативно на їх поведінці та професійній діяльністі, зазначене питання потребує глибокого аналізу та розумного вирішення.

Актуальність теми. Аналіз наукової літератури дозволив з'ясувати, що однією з найменш вивчених сфер соціально-психологічної роботи в армійському середовищі є сім'ї військовослужбовців. Серед широкого спектру питань, які потребують свого вирішення, нерозробленими залишаються і питання щодо організації психорофілактичної роботи, яка б сприяла психологічній просвіті членів сімей та регуляції їх взаємовідносин. Слід зазначити, що особисте, а тим більше сімейно-шлюбне життя військовослужбовців не завжди визначається межами звичних правил і норм. На сім'ю військовослужбовця Прикордонних військ України (ПВУ), яка виконує ті ж соціальні функції, що і звичайна сім'я, значний вплив має специфіка військової служби, яка визначає її певні соціально-психологічні особливості. Як свідчить практика, кожна з цих особливостей може викликати міжособистісні протиріччя та зіткнення членів сім'ї, порушення її стабільностії, а досить часто і дестабілізацію та розпад.

Таким чином, актуальність цієї проблеми, недостатня теоретична і методична її розробленість, потреби військової практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Психопрофілактика міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців Прикордонних військ”.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано згідно плану науково-практичної діяльності Прикордонних військ України.

Об`єктом дослідження є міжособистісні конфлікти у сім`ях військовослужбовців ПВУ.

Предметом дослідження - психопрофілактика шлюбних конфліктів як найпоширенішого різновиду міжособистісних конфліктів у сім`ях військовослужбовців ПВУ.

Мета дослідження полягає у розробці й апробації психологічного інструментарію попередження міжособистісних конфліктів у сім`ях військовослужбовців ПВУ.

Згідно з метою дослідження визначено такі його завдання :

1. Проаналізувати розвиток та сучасний стан досліджень соціально-психологічних аспектів проблеми міжособистісних конфліктів.

2. Визначити психологічні засоби попередження міжособистісних конфліктів у сім`ях військовослужбовців ПВУ та умови їх ефективного використання.

3. Розробити та апробувати методику психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім`ях військовослужбовців ПВУ.

4. Підготувати практичні рекомендації посадовим особам виховних структур ПВУ щодо психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім`ях військовослужбовців.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що стабілізація сімейної системи потребує проведення з подружжям психопрофілактичних заходів, спрямованих на попередження міжособистісних конфліктів, які пов`язані з когнітивно-поведінковими проблемами членів сім`ї та структурними особливостями сім`ї. При цьому використання індивідуальних та групових психотехнік сприятиме формуванню адекватної Я-концепції членів родини, на основі якої підвищиться їх психологічна готовність конструктивно вирішувати конфліктні ситуації в сім`ї.

Методологічну основу дослідження складають теоретичні положення про взаємообумовленість внутрішніх психічних факторів та зовнішніх впливів на особистість; взаємозв'язок свідомості індивіда та його діяльності; ідеї взаємозалежності і взаємообумовленості конфліктних явищ у сім'ї, залежність їх проявів від психологічної готовності шлюбних партнерів прогнозувати, попереджати та конструктивно вирішувати міжособистісні зіткнення.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: теоретичні - вивчення та аналіз філософської, соціологічної та психолого-педагогічної літератури з проблем, пов'язаних з міжособистісними конфліктами та шляхами їх попередження у такій специфічній сфері їх прояву, як сімейно-шлюбна; емпіричні - спостереження, бесіда, опитування, тестування, анкетування, експеримент (констатуючий та формуючий), аналіз результатів діяльності та спілкування членів сім'ї; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Здійснено подальше вивчення індивідуальних і групових психологічних засобів попередження міжособистісних конфліктів у сім`ях військовослужбовців ПВУ та психологічних умов їх ефективного застосування. З врахуванням особливостей сімейно-шлюбної взаємодії удосконалено такі психологічні засоби попередження міжособистісних конфліктів у сім`ях військовослужбовців як індивідуальне консультування шлюбних партнерів та соціально-психологічний тренінг для подружжя. Вперше розроблено методику психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім`ях військовослужбовців ПВУ.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій посадовим особам виховних структур ПВУ щодо психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім`ях військовослужбовців та методичного забезпечення психопрофілактичної роботи з членами сім`ї. Результати дослідження впроваджено у військових частинах центрального підпорядкування, у НДР №297-0068 К “Офіцери”.

Матеріали дослідження можуть бути використані, крім Прикордонних військ, в інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави.

Достовірність результатів та основних висновків дисертаційної роботи забезпечувалась методологічною обгрунтованістю її вихідних положень, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті та завданням дослідження, кількісним та якісним аналізом матеріалу, позитивною динамікою результатів психопрофілактичної роботи щодо попередження міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців.

Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові матеріали та дані є самостійним внеском автора у вирішення проблеми, яка досліджується. У статті “Актуальні питання становлення та зміцнення сім`ї військовослужбовця Прикордонних військ” особистим внеском автора є аналіз міжособистісних конфліктів у такій специфічній сфері їх прояву, як сім`ї військовослужбовців ПВУ та розробка заходів щодо їх психопрофілактики. У статті “Шляхи попередження міжособистісних конфліктів у сім`ях військовослужбовців Прикордонних військ” особистим внеском автора є удосконаленя психологічних засобів попередження міжособистісних конфліктів у сім`ях військовослужбовців.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях з конфлік-тології у Київському військовому гуманітарному інституті (КВГІ) (Київ, 1995 р., Чернівці-Київ, 1996 р.); на засіданнях кафедри загальної психології та конфліктології КВГІ, кафедр педагогіки та психології, соціально-економічних дисциплін Академії Прикордонних військ України ім Б. Хмельницького. Вони отримали позитивну оцінку та рекомендації до захисту у спеціалізованій вченій раді Академії Прикордонних військ України ім. Б.Хмельницького.

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дослідження автором видано п'ять наукових статей, з них чотири - у фахових виданнях.

Структура дисертації . Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Рукопис містить у собі 169 сторінок друкованого тексту. Ілюстративний матеріал подано на 9 таблицях, 4 рисунках. Бібліографія включає 149 найменувань на 12 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, виділено положення, що виносяться на захист, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі - “Аналіз основних напрямків дослідження проблеми міжособистісних конфліктів у вітчизняній та зарубіжній психології” проаналізовано сучасний стан проблеми у філософській, соціологічній та психолого-педагогічній літературі. Визначено особливості міжособистісних конфліктів у такій специфічній сфері їх прояву, як сімейно-шлюбна взаємодія.

У результаті вивчення теоретичних джерел, встановлено, що сьогодні поняття “конфлікт” належить до тих універсальних категорій, які в тій чи іншій мірі вивчаються багатьма науками про людину і суспільство. Більш того, сьогодні вже існує окрема наука - конфліктологія і виділяється широкопрофільна, досить актуальна професія - конфліктолог. Фактично теорія конфлікту є між-дисциплінарним предметом дослідження.

В західній соціальній психології розроблено дві соціально-психологічні концепції конфлікту: мотиваційна і когнітивна. Підставами для їх виникнення є джерела конфлікту, його зміст, значення культурних факторів, структурно-динамічні та інші характеристики (М. Дойч, Р. Кілменн, Д. Скотт, Г. Снайдер, У. Томас, Ф. Шерке, К. Левін, К. Халл, Ч. Ліксон та ін.).

Функції конфліктів досить глибоко проаналізовано у працях В.І. Андрєєвої, О.Г. Антонової-Турченко, О.М. Бандурки, Ф.М. Бородкіна, Н. В. Гришіної, Т.А. Донських, Є.А. Донченко, В.А. Друзя, А.Т. Ішмуратова, О.А. Єршова, І.П. Короленка, О.О. Кроніка, Г. В. Ложкіна, М.М. Обозова, М.І. Пірен, Т.М. Титаренка, М.І. Томчука та багатьох інших дослідників. Проблеми міжособистісних конфліктів у такій специфічній сфері їх прояву, як сімейно-шлюбна взаємодія, досліджували С.В. Ковальов, Г.С. Кочарян, О.С. Кочарян, Ч. Ліксон, О.М. Маховіков, Г. Навайтіс, Р. Річардсон та ін.

Водночас з цим, аналіз науково-психологічної літератури з досліджуваної проблеми засвідчив, що проблема прогнозування, попередження та регулювання міжособистісних конфліктів у різних сферах їх прояву, незважаючи на її актуальність і важливе практичне значення поки що вивчена недостатньо. До теперішнього часу немає експериментальних досліджень, які б дозволили розробити психологічні засоби попередження міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців різних військових формувань. Результати вивчення міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців ПВУ та досвіду надання їм психологічної допомоги свідчать, що соціально-психологічні особливості життєдіяльності сім'ї військовослужбовця викликають міжособистісні протиріччя та зіткнення її членів, порушення стабільності сім'ї, а досить часто і її дестабілізацію та розпад. Крім цього, внутрішньосімейні суперечності призводять до виникнення негативних станів і деструктивно впливають на поведінку та оперативно-службову діяльність прикордонників.

Огляд психолого-педагогічної літератури та аналіз наявних даних щодо Прикордонних військ свідчить про необхідність розробки психологічного інструментарію попередження міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців як першооснови їх стабільності.

У другому розділі - ”Психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців Прикордонних військ” сім'я військовослужбовця розглядається як об'єкт надання психологічної допомоги, аналізуються умови та засоби психопрофілактичного впливу на подружжя щодо попередження міжособистісних конфліктів у сім'ї. Це загалом дозволило розробити методику психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців ПВУ. Методика складається з двох основних блоків (індивідуальна психопрофілактика шлюбних конфліктів та групова психопрофілактика шлюбних конфліктів) і реалізується під час трьох етапів: підготовчий - загальне вивчення сімей військовослужбовців; основний - проведення психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців; заключний - закріплення позитивної установки на те, що сімейно-шлюбні конфлікти можна вирішувати конструктивним шляхом.

Під індивідуальною психопрофілактикою шлюбних конфліктів слід розуміти вид індивідуально-психологічної допомоги шлюбним партнерам, який спрямований на розширення можливостей подружжя безконфліктно взаємодіяти в різних ситуаціях сімейно-шлюбної взаємодії, а також ефективно вирішувати свої психологічні труднощі. При розробці індивідуально-психопрофілактичних заходів автор враховував досвід прихильників сімейного та індивідуального консультування (Г.С. Абрамова, Ю.А. Альошина, О.Ф. Бондаренко, С.В. Васьковська, П.П. Горностай, О.М. Маховіков, Г. Навайтіс та ін.).

Згідно методики психопрофілактики міжособистісних конфліктів індивідуально-психологічна робота проводиться з проблемними та нестабільними сім'ями. Індивідуальна робота повинна бути спрямована на збільшення можливостей подружжя взаємодіяти між собою в різних ситуаціях. Розширення репертуару ролей подружжя, формування навичок вираження почуттів та постановки цілей дозволяє більш ефективно вирішувати можливі протиріччя між подружжям та стабілізувати емоційний клімат сім'ї. Методика передбачає проведення профілактичних занять у формі індивідуальних бесід та індивідуального консультування. Під час індивідуально-психопрофілактичної роботи використовуються три види таких занять: заняття з чоловіком, заняття з дружиною та спільні заняття. Загалом ця робота складається з трьох етапів, кожен з яких має свою конкретну мету і специфічні засоби її досягнення: початковий - встановлення емоційного контакту з членами подружньої пари; основний - психологічна просвіта, формування психологічної готовності до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї; завершальний - закріплення здатності подружжя продуктивно взаємодіяти і конструктивно вирішувати міжособистісні конфлікти у сім'ї.

Таким чином, включаючи в методику психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців елементи індивідуально-психологічної роботи, автор враховує, що сімейно-шлюбні стосунки пов'язані з інтимною стороною людського життя, де проведення групової форми психологічної допомоги не завжди є можливим. Через делікатність сфери характер внутрішньосімейної проблематики часто не допускає стороннього втручання, вимагає анонімності, яка в більшій мірі здатне забезпечити вирішення особистісних та міжособистісних проблем сім'ї.

Організація та проведення групової психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців істотно відрізняються від індивідуально-психопрофілактичної роботи не лише методичною своєрідністю, а й специфічною організацією та своєю масштабністю. Під груповою психопрофілактикою шлюбних конфліктів слід розуміти проведення сімейним консультантом комплексу заходів, які б сприяли психологічній просвіті членів сімей військовослужбовців, регуляції їх взаємовідносин та формуванню у них психологічної готовності до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї. При розробці групових психопрофілактичних заходів автор у першу чергу враховував досвід представників сімейної групової психотерапії (Р. Бендлер, Д. Гріндер, Л. Камерон-Бендлер, Г. С. Кочарян, О. С. Кочарян, Н. Пезешкіан, В. Сатір), а також таких дослідників практики групової психотерапії, як К. Род-жерс, К. Рудестам, Т. С. Яценко та інших.

Групова робота передбачає проведення з сім'ями військовослужбовців лекцій, співбесід, занять з вивчення психології сім'ї і шлюбу, групових консультацій, соціально-психологічних тренінгів, групових дискусій, ролевих ігор тощо. На думку автора, найоптимальнішим шляхом досягнення головної мети групової психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців є організація і проведення з ними саме соціально-психологічного тренінгу, який може поєднувати в собі більшість зазначених вище заходів. Загалом цей вид тренінгу слід називати соціально-психологічним тренінгом для подружжя. Групова психопрофілактика відрізняється від індивідуальної тим, що в ній присутній груповий ефект, який забезпечується розвитком стосунків у групі в напрямі інтеграції. Дана робота також складається з трьох етапів, кожен з яких має свою конкретну мету і специфічні засоби її досягнення: перший - формування подружньої тренінгової групи; другий - підвищення подружньої компетентності; третій - завершення групової роботи. З метою якісного впровадження методики автором розроблено модульний план, який дозволяє посадовим особам виховних структур отримати уявлення про послідовність проведення психопрофілактичних заходів та передбачити всі аспекти цієї роботи при її плануванні безпосередньо у військових частинах.

У третьому розділі - “Експериментальне дослідження ефективності методики психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців” розкрито процес організації експериментального дослідження, його перебіг та результати. Метою експерименту була перевірка ефективності розробленої методики психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців.

Для практичного здійснення дослідження з частин різних напрямів Прикордонних військ було відібрано 128 чоловік (4 контрольні і 4 експериментальні групи), кожна група нараховувала по 8 подружніх пар. При цьому відбір груп здійснювався у відповідності з наступними вимогами репрезентативності: експериментальні і контрольні групи вибиралися приблизно однаковими за віком шлюбних партнерів, типом сім'ї та стажем подружнього життя; подружні пари знаходились приблизно в однакових соціально-психологічних умовах існування; чисельність вибірок визначалась вимогами, що висуваються до тренінгових груп, оскільки під час дослідження експериментальні групи ставали подружніми тренінговими групами.

Сутність психологічної готовності подружжя до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї розкривається через її роль в стратегії поведінки кожного члена подружньої пари. Для послідовного аналізу даної готовності нами виділено її структурні та функційні критерії. Якісний прояв структурних і функційних критеріїв знаходить відображення в таких характеристиках подружньої взаємодії: а) підготовленість до шлюбу - наявність знань з психології шлюбу та сім'ї; наявність вмінь долати труднощі міжособистісного спілкування; співпадання очікувань подружжя з реальною життєвою ситуацією; наявність почуття відповідальності за долю сім'ї; б) здатність до міжособистісного пристосування: орієнтація на взаємне пристосування; співвідношення своїх інтересів, звичок, смаків з інтересами і звичками партнера; вміння поступатися, стримувати себе; терпляче ставлення до недоліків шлюбного партнера; намагання позбавитись особистих недоліків; в) наявність емоційної близькості між подружжям: взаєморозуміння, взаємоповага, взаємопідтримка; г) узгодженість оцінок і самооцінок подружжя. За цими критеріями та відповідними до них показниками у шлюбних партнерів було визначено наявність відповідних якостей, які у сумі визначали рівень психологічної готовності до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї: низький, середній, високий. Проведення констатуючого експерименту першого порядку дозволило нам з'ясувати загальний стан предмету дослідження і виявити рівень психологічної готовності шлюбних партнерів до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї ( табл. 1).

Таблиця 1

Співвідношення рівнів психологічної готовності партнерів до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї

(на початку експерименту)

Отримані дані свідчать, що на початку дослідницької роботи члени подружніх пар контрольних та експериментальних груп мають однаковий рівень психологічної готовності до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї. Визначення початкового рівня психологічної готовності шлюбних партнерів дозволило автору простежити її динаміку та здійснити порівняльний аналіз під час подальших етапів дослідження. На другому етапі нашого дослідження проводився формуючий експеримент, який був реалізований за допомогою спеціально побудованої нами експериментальної моделі розвиваючих впливів на експериментальну вибірку. Експеримент поєднував у собі комплекс індивідуальних та групових психопрофілактичних заходів з членами подружніх пар. Психопрофілактична робота проводилася згідно з модульним планом застосування методики психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців. На третьому етапі дослідження проводився констатучий експеримент другого порядку, в якому брали участь усі учасники експериментальних та контрольних груп. З метою перевірки ефективності методики психопрофілактики міжособистісних конфліктів автор оцінив рівні психологічної готовності шлюбних партнерів до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльний аналіз результатів початкового та кінцевого етапів експерименту

Результати порівняльного аналізу за етапами експериментальної роботи свідчать про те, що члени подружніх пар експериментальних груп, з якими проводились психопрофілактичні заходи щодо попередження міжособистісних конфліктів мають значно вищий рівень психологічної готовності конструктивно вирішувати конфліктні ситуації в сім'ї, ніж учасники контрольних груп (табл. 3).

Таблиця 3

Співвідношення рівнів психологічної готовності партнерів до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї (після закінчення експерименту)

Результати експериментального дослідження дозволяють зробити висновок про ефективність розробленої автором методики психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців. На основі проведеного дослідження автором розроблено методичні рекомендації, які покликані сприяти організації психопрофілактичних заходів щодо попередження міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців ПВУ.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У висновку підведено підсумки дослідження:

Аналіз різних підходів до вивчення конфліктів і конфліктних ситуацій, етапів і факторів їх розвитку, способів попередження, понятійного апарату та інших аспектів зазначеного явища свідчать, що вивчення проблеми міжособистісних конфліктів у такій специфічній сфері їх прояву, як сім'я військовослужбовця, у рамках цих досліджень характеризується фрагментарнністю й відсутністю теоретичних та експериментальних розробок.

2. Психопрофілактика міжособистісних конфліктів у сім'ях військово-службовців ПВУ є системою психологічних заходів, за допомогою яких можна попередити виникнення внутрішньосімейних конфліктів, не допустити міжособистісних зіткнень і зберегти сімейно-шлюбну гармонію. Ефективність психопрофілактичної роботи з сімями військовослужбовців обумовлюється системним підходом до організації групової психопрофілактики та індивідуально-психологічної роботи з членами сімей військовослужбовців і забезпечується за таких умов: висока підготовленість сімейного консультанта, його вміння працювати з людьми; диференційний підхід при наданні психологічної допомоги до кожної проблемної та нестабільної сім'ї; наявність у шлюбних партнерів бажання співпрацювати з сімейним консультантом; постійна організація всебічної психологічної просвіти подружжя; підвищення значення самоосвіти подружжя з питань психології шлюбу та сім'ї; наявності у шлюбних партнерів почуття відповідальності за долю сім'ї. Індивідуальна робота проводиться у тих випадках, коли з субєктивних чи обєктивних причин надання групової форми психологічної допомоги не можливе. Загалом, використання індивідуальної форми роботи має перевагу в усіх тих випадках, коли характер проблематики вимагає анонімності.

3. Головною метою групової психопрофілактики шлюбних конфліктів є проведення сімейним консультантом комплексу заходів, які б сприяли психологічній просвіті членів сімей, регуляції їх взаємовідносин та формуванню у них психологічної готовності до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї. Найоптимальнішим шляхом досягнення такої мети, крім проведення лекцій, групових консультацій, ролевих ігор, групових дискусій, є організація і проведення з членами подружніх пар різних видів соціально-психологічного тренінгу.

4. Надання психологічної допомоги сім'ям військовослужбовців Прикордонних військ може здійснюватися військовим психологом або ж іншими фахівцями виховних структур, які пройшли відповідну підготовку. Прийняття рішення на проведення прогнозування, попередження та регулювання міжособистісних зіткнень у сім'ї повною мірою визначається чітким уявленням про зміст цієї роботи і потребує від сімейних консультантів глибоких знань психології сімї і шлюбу, а також уміння виявляти ознаки конфліктних ситуацій і сферу можливих міжособистісних протиріч.

5. Проведене дослідження підтвердило те, що розроблена методика психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях війсковослужбовців ПВУ сприяє формуванню психологічної готовності подружжя до конструктивного вирішення конфлікних ситуацій у членів сім'ї, а також зменшенню кількості деструктивних зіткнень та їх негативного впливу на оперативно-службову діяльність військовослужбовців-прикордонників.

6. З метою підвищення психопрофілактичного впливу на сім'ю військовослужбовця щодо попередження шлюбних конфліктів доцільно: створити при управлінні виховної роботи Державного Комітету у справах охорони державного кордону єдиний науково-методичний і організаційний центр по роботі з сім'ями військовослужбовців, який здійснював би методичне керівництво і координацію роботи всіх рівнів і ланцюгів, що мають відношення до питань шлюбу і сім'ї військовослужбовців ПВУ; організувати підготовку для виховних структур Прикордонних військ фахівців за спеціальністю практичного психолога та соціального педагога; організувати при центрах дозвілля військових частин Клуби молодої сім'ї та створити кабінети сімейного консультування, які проводили б цілеспрямовану психопрофілактичну і психокорекційну роботу з сім'ями військовослужбовців; для підвищення психопрофілактичного впливу на шлюбних партнерів доцільно запровадити у військових частинах систему морального стимулювання сімей військовослужбовців: вечори вшанування кращих сімей частини, конкурси “Найкращий сім'нин”, “Стабільна сім'я”, грошові премії та цінні подарунки переможцям конкурсу.

Подальше дослідження проблеми міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослубовців ПВУ доцільно проводити за такими напрямами: комплексне дослідження засобів психокорекції міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців; експериментальне дослідження впливу різних видів оперативно-службової діяльності військовослужбовця на його міжособистісні стосунки в сім'ї; дослідження особливостей адаптації молодої сім'ї військовослужбовця до специфічних умов її існування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Потапчук Є.М. Актуальні питання становлення та зміцнення сім'ї військовослужбовця Прикордонних військ// Збірник наукових праць. - Хмельницький: Видавництво АПВУ, 1996, - № 2. - Ч. ІІІ. - С. 104 - 107 (у спів-авторстві з Сафіним О. Д.).

2. Потапчук Є.М. Деякі аспекти аналізу міжособистісних конфліктів у вітчизняній та зарубіжній психології// Ціннісні орієнтації в громадському становленні особистості. Науково-методичний збірник. - Дрогобич: “Відрод-ження”, 1998. - С. 32 - 35.

3. Потапчук Є.М. До питання виникнення конфліктів у сім'ях військо-вослужбовців Прикордонних військ// Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - Одеса: Вид-во “Астропринт”, 1998. - № 3. - С. 149 - 151.

4. Потапчук Є.М. Шляхи попередження міжособис-тісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців Прикордонних військ// Збірник наукових праць. - Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1998. - № 7. - Ч. 2. - С. 107 - 111 ( у співавторстві з Сметанський М. І.).

5. Потапчук Є.М. Етнічна толерантність як важлива умова безкон-фліктного функціонування військового підрозділу // Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми та прогнози на ХХІ століття. Тези міжнародної науко-практичної конфенренції / За ред. проф. М. І. Пірен. - Чернівці - Киів: Чернівецький держуніверситет ім. Ю. Федьковича, 1996. - С. 381-383 (у співавторстві з Онищенко Г. І.).

Размещено на Allbest.ru