Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
Поняття та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт. Надання першої медичної допомоги. Дезактивація споруд, транспорту та спеціальної техніки. Проведення реанімаційних заходів. Основні протишокові напрямки. Транспортування, посадка та евакуація.
Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
Вид | методичка |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.01.2014 |
Размер файла | 49,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
По рівній місцевості потерпілого на носилках переносять ногами вперед. Якщо він знаходиться у непритомному стані, то для забезпечення нагляду за ним, його несуть головою вперед. На стрімких підйомах та спусках потрібно зберігати горизонтальне положення носилок.
Правила посадки потерпілих на транспорт.
При посадці хворих на всі види транспорту носилки ставлять спочатку на верхній ярус, а потім на нижній. Вивантаження роблять у зворотному порядку. При посадці носилки з хворим подають головним кінцем вперед, у першу чергу завантажують носилочних, а потім - ходячих хворих та поранених. Тяжкопоранених з переломами черепних кісток, хребта, пораненням у живіт слід класти тільки на нижньому ярусі, де під час транспортування менша тряска.
Перед завантаженням санітарного або пристосованого автомобільного транспорту, його везуть водій та супроводжуючий:- відкривають вантажні двері або задній борт, відкривають всі замки для ручок носилок, розпрямляють ремені, виносять з кузова обмінні носилки.
Для зменшення трясовини звичайний автомобільний транспорт пристосовують для транспортування: роблять настил з соломи, сіна не менше 10 см. товщиною, використовують баласт (пісок, землю).
Для захисту поранених та хворих від негоди та холоду кузов автомобіля обладнують тентами та обігрівачами. Сандружинниці, котрі супроводжують потерпілих при транспортуванні автомобілями, повинні слідкувати за тим, щоб водій вів машину плавно, без ривків, уповільнював швидкість на поганих ділянках дороги, крутих поворотах. У дорозі слід спостерігати за станом здоров'я транспортованих, надавати їм допомогу у разі зміни положення, поправляти підголів'я, пов'язки, угамовувати спрагу (крім поранених у живіт).
Переніс уражених та хворих на руках, на лямках та підручними засобами.
У разі відсутності носилок, хоча б імпровізованих, уражених переносять на руках 1 - 3 носії.
При переносі на руках одним носієм він опускається на одне коліно збоку від ураженого, бере його однією рукою за спину, а другою - під стегна, уражений обхвачує носія за шию і притискається до нього. Потім носій піднімається та несе на руках перед собою ураженого. Такий спосіб перенесення застосовується для уражених без переломів кісток кінцівок та ребер.
Можна переносити ураженого на спині за допомогою рук, у цьому разі носій саджає ураженого на підвищене місце, стає до нього спиною, між його ногами та опускається на одне коліно. Уражений обхвачує носія за плечі, а носій бере його обома руками під стегна і піднімається.
Розрізняють переніс на руках обома носіями: "на замку", "один за одним" та в положенні лежачи. При переносі "на замку" носії стають поряд та з'єднують руки так, щоб утворилося сидіння - "замок". Його роблять з 2, 3, 4 рук. Якщо треба підтримувати ураженого, то "замок" роблять з 2 чи 3 рук. "На замку" з 4 рук уражений сам тримається за шиї носіїв.
При переносі "один за одним" один з носіїв підходить до ураженого з боку голови та підхвачує його під пахви зігнутими у ліктях руками, другий стає між ніг ураженого спиною до нього, обхвачує ноги ураженого під колінами, перший носій не повинен з'єднувати свої на руки на грудях ураженого, щоб не ускладнювати йому дихання. Обидва носії одночасно піднімаються та переносять ураженого.
При переносі ураженого в положенні лежачи, носії підходять до нього із здорового боку і опускаються на одне коліно. Носій, що стоїть біля голови підсовує одну руку під спину, а другу під поперек. Другий носій підсовує свої руки під стегна і гомілки потерпілого, який обхвачує шию першого носія.
14. Проведення реанімаційних заходів
Установлено, що організм не помирає одночасно із зупинкою дихання і серцевої діяльності. При зупинці кровообігу і дихання припиняється доступ до клітин кисню. Різні тканини неоднаково реагують на відсутність кисню і їх загибель відбувається неодночасно. Тому своєчасне поновлення кровообігу і дихання за допомогою комплексів заходів, які називають РЕАНІМАЦІЄЮ, може вивести хворого із термінального стану.
Термінальний стан - це тяжкий стан з різким пригніченням життєвих функцій організму, яке може бути наслідком шоку, інфаркту міокарду, масивної крововтрати, асфіксії, електро травми, втоплення, завалення землею.
У термінальному стані виділяють 3 фази (або 3 стадії) - передагональний стан, агонія, клінічна смерть.
Клінічна смерть - зупинка серця і дихання, вона продовжується 5 -7 хвилин. У такому стані життя не згасло і можливе повне поновлення життєдіяльності. У тканинах продовжуються основні обмінні процеси (на дуже низькому рівні і без коригувальної дії ЦНС). Біотоки серця ще збережені.
Клінічна смерть може перейти в біологічну, тобто такий стан організму, коли процес вже необоротний. Ознаками біологічної смерті, крім зупинки дихання і серцевої діяльності, є трупні плями і трупні сціплення.
За допомогою сучасних заходів можна продовжити стан клінічної смерті 30 - 40 хв., тобто до часу, достатнього для підготовки і проведення усього комплексу реанімаційних заходів.
До комплексу реанімаційних заходів входять:
· звільнення дихальних шляхів;
· штучна вентиляція легенів (штучне дихання);
· масаж серця.
Штучна вентиляція легенів. При наявності в порожнині рота штучних зубів, протезів, блювотних мас або сторонніх предметів голову потерпілого необхідно повернути вбік і пальцями за допомогою марлі, хустки (або за допомогою відсосу - груші) вичистити рот і горло.
Методи штучної вентиляції легенів:
1. " рот в рот " або " рот в ніс ",
2. спосіб Сильвестра-Броша,
3. спосіб Шеффера.
Способи Сильвестра-Броша та Шеффера застосовуються рідко: вони менш ефективні, ніж методи, що застосовуються на принципі вдування повітря в легені, протипоказані при травмах грудної клітки.
Метод Сильвестра-Броша, при якому хворий лежить на спині, не можна застосовувати при непрохідності дихальних шляхів у зв'язку з втопленням.
Спосіб Сильвестра-Броша - потерпілого кладуть на спину, під лопатки підкладають валик, у зв'язку з чим голова закидається. Потім той, хто виконує штучне дихання стає навколішки біля голови, на рахунок 1 - 2 підіймає руки потерпілого догори і назад - вдих, на рахунок 3 - 4 опускає донизу руки, притискаючи до грудної клітини з зігнутими ліктями - видих.
Спосіб Шеффера - потерпілого кладуть на живіт: той, хто робить штучне дихання сідає зверху (навколішки на сідниці потерпілого) обхоплює руками бічні поверхні грудної клітки, стискує грудну клітку - видих, відпускає - вдих. Цей метод застосовується при переломах верхніх кінцівок.
Методика штучної вентиляції легенів «рот в рот» або «рот в ніс».
Потерпілого кладуть на рівну і тверду поверхню (по можливості землю, підлогу) обличчям до верху, потім його голову максимально відводять назад, для чого краще всього під спину в області лопаток підкласти валик (з одягу і ін.).
Перш ніж почати штучну вентиляцію легенів, необхідно впевнитись у прохідності верхніх дихальних шляхів. Часто при відводі голови назад рот самовільно відкривається. Якщо щелепи хворого міцно стиснуті, то їх слід обережно розсунути яким-небудь плоским предметом (держак ложки і ін.) і покласти між зубами у вигляді розпірки вал з бинту чи вати або якого-небудь іншої нетравмуючого матеріалу. Після цього пальцем, завернутим хусткою, марлею, або якою-небудь іншою тонкою тканиною, швидко обглядають порожнину рота, яку слід визволити від блювотних мас, слизі, крові, піску, зйомник зубних протезів.
Необхідно розстебнути одяг хворого, що перешкоджає диханню чи кровообігу. Всі ці підготовчі заходи необхідно здійснити як можна швидше, але дуже обережно, тому що грубі маніпуляції можуть ускладнити і без того критичний стан хворого чи потерпілого.
Той, хто надає допомогу, стає на коліна з правого боку від потерпілого Якщо є повітровід, то його необхідно ввести в ротоглотку для попередження западання язика. Якщо повітровіда немає, то правою рукою слід підтримувати нижню щелепу (за підборіддя), зміщуючи її вперед і злегка відкриваючи рот. Лівою рукою (великим і вказівним пальцями) закривають ніс. На рот попередньо накладають марлю.
Той, що надає допомогу після глибокого вдиху нахиляється над потерпілим, охоплює його рот своїми губами і робить рівномірне вдування повітря в рот потерпілого. Якщо вдування виконане правильно, то грудна клітка потерпілого буде розширюватись.
Видих проходить пасивно за рахунок еластичного скорочення легеневої тканини і западіння грудної клітки. Вдування повітря дорослим проводять 10-12 разів за хвилину, дітям частіше - до 18 разів за хвилину, потім декілька частіше.
Штучне дихання методом " ротом у ніс " проводиться так само, з тією різницею, що рот потерпілого щільно прикривають, а вдування повітря виконується через ніс.
Боротьба з зупинкою серця, методика проведення непрямого масажу серця
Основні симптоми зупинки серця:
· втрата свідомості
· відсутність пульсу, серцевих тонів,
· зупинка дихання,
· блідість і синюшність шкіряного покрову,
· розширення зіниць,
· судороги.
Масаж серця необхідно проводити паралельно з штучним диханням.
Непрямий масаж серця проводять таким чином:
Потерпілого кладуть на спину на тверду поверхню (підлога, стіл, кушетка). Той, що надає допомогу стає з лівого боку від потерпілого. Долоню (основа долоні) однієї руки (правої) кладуть на нижню третину грудини, другою (лівою) - на тил правої. Руки повинні бути розвернуті у ліктьовому суглобі. Проводяться енергійні, штовхоподібні рухи 50- 70 разів на хвилину: при натискуванні на грудину вона зміщується на 4 -5 см до хребта, здавлює серце. Кров нагнітається з лівого шлуночка в аорти і поступає на периферію і у головний мозок, із правого шлуночка - у легені, де насичується киснем.
При цьому застосовують не тільки силу рук, але і натискають усім корпусом.
У дітей масаж серця слід робити з меншою, силою, натискаючи на грудину лише кінчиками пальців, а у зовсім маленьких дітей - лише одним пальцем з частотою 100-120 натискувань за хвилину.
Якщо реанімацію здійснюють 2 людини, слід проводити одне роздування легенів і 4 - 5 здавлень на грудину. Якщо рятівник один, він проводить 2 роздування легень і 15 здавлень грудини.
Заходи по профілактиці западіння язика
Западіння язика виникає при комі, черепно - мозковій травмі і веде до асфіксії.
Для запобігання западіння язика необхідно: нижню щелепу висунути вперед (за кут нижньої щелепи обома руками), зафіксувати язик за допомогою повітроводів, голову повернути у бік, язик утримувати за допомогою язико - утримувача або притиснути його по середній лінії ниткою з фіксацією його до одягу, шкіри.
15. Проведення рятувальних робіт в зонах катастрофічного затоплення (зкз)
При ліквідації наслідків катастрофічних затоплень головними завданнями є:
· надання першої медичної, долікарської і першої лікарської допомоги всім потерпілим від затоплення,
· евакуація потерпілих в короткі строки у лікувально-профілактичні заклади і своєчасне їх лікування до кінцевого результату за межами ЗКЗ.
Перша медична і долі карська допомога при утопленнях
При наданні першої медичної допомоги на місці пригоди слід виходити із наявності або відсутності свідомості, зовнішнього вигляду потерпілого, характеру й вираження порушень дихання й геодинаміки, а також - супроводжуючих пошкоджень.
Якщо потерпілий у безпеці у початковому періоді при збереженій свідомості, треба застосувати заходи по припиненню емоційного стресу, зняти вологий одяг, насухо обтерти його тіло, тепло закутати, дати гарячого чаю, кави.
При витягуванні утопаючого з води у непритомному стані, але із спонтанним диханням і задовільним периферійним пульсом, потерпілого кладуть горизонтально з піднятими на 40 - 50 градусів ногами, дають вдихнути нашатирного спирту, роблять розтирання рук, ніг і грудної клітки, інгалюють кисень.
Треба пам'ятати, що навіть короткочасна втрата свідомості при утопленні або зразу після врятування є важливим попередженням про можливість важких ускладнень. Транспортування таких потерпілих відбувається у стандартному боковому положенні.
У випадку витягання потерпілого у агональному періоді або стані клінічної смерті послідовність реанімаційних заходів повинна бути такою:
1. визволення дихальних шляхів від сторонніх предметів, води,
2. проведення штучної вентиляції легенів
3. підтримання кровообігу - непрямий масаж серця.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Правила виконання рятувальних та інших невідкладних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.
контрольная работа [13,4 K], добавлен 28.09.2009Оцінка інженерного захисту робітників промислового об’єкта. Підвищення стійкості промислового об‘єкта в умовах надзвичайних ситуацій. Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті командиром зведеної рятувальної команди.
практическая работа [52,7 K], добавлен 17.04.2007Аналіз основ організації та проведення РІНР на об`єкті, послідовність проведення та залучення сил та засобів. Характеристика найбільш поширених видів СДОР, витікання яких можливе при аварії на хімічно-небезпечних обкатах. Засоби захисту при аваріях.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 25.10.2010Планування робіт з попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС). Законодавчі і нормативні документи по плануванню і фінансуванню робот при виникненні НС. Складання документів з планування: паспорт ризику і сценарії розвитку НС.
курсовая работа [47,6 K], добавлен 25.10.2010Підготовка об'єктів народного господарства до усталеної роботи в умовах воєнного часу. Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах НС. Проведення рятувальних аварійно-відбудовних робіт у вогнищах ураження і в районах стихійного лиха.
реферат [20,7 K], добавлен 10.12.2010Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру. Нормативно-правова база цивільного захисту. Структура єдиної державної системи цивільного захисту України. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт в зоні лиха.
презентация [6,9 M], добавлен 09.11.2014Аналіз вимог щодо розроблення планів у сфері цивільного захисту. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.
контрольная работа [1,2 M], добавлен 15.12.2012Організація евакуаційних заходів на підприємствах харчової промисловості, створення евакоорганів. Вивіз населення залізницею і водним транспортом та розселення. Колони евакуйованих пішим порядком. Евакуація при катастрофічному затопленні (повені).
контрольная работа [47,0 K], добавлен 28.09.2009Надзвичайні ситуації: загальні положення. Огляд статистичних даних надзвичайних ситуацій в Україні за 2011 рік. Основні завдання та принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Моніторинг надзвичайних ситуацій в Україні.
реферат [31,3 K], добавлен 02.04.2012Ліквідація наслідків від зараження радіоактивними речовинами, хімічно отруйними речовинами та бактеріологічним забрудненням. Заходи та види спеціальної санітарної обробки. Табельні засоби дегазації та дезактивації. Перша медична допомога при отруєннях.
контрольная работа [64,7 K], добавлен 28.09.2009Закони України щодо захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Загальна евакуація, біологічний, радіаційний та хімічний захист. Укриття в захисних спорудах. Державна стандартизація та експертиза. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.
курсовая работа [19,8 K], добавлен 19.01.2015Досліджено динаміку надзвичайних ситуацій в Україні за 2007-2016 роки та вплив погодних умов на число надзвичайних ситуацій природного характеру. Створені карти розповсюдження надзвичайних ситуацій на території України та виявлено найпроблемніші регіони.
статья [747,2 K], добавлен 22.02.2018Визначення необхідних інженерно-технічних заходів, спрямованих на підвищення опірності будівельних об'єктів до впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій. Аналіз вимог до стійкості конструкції при проектуванні та будівництві промислових споруд.
контрольная работа [24,5 K], добавлен 20.09.2010Заходи з евакуації населення. Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій. Визначення стійкості промислового обладнання у надзвичайних ситуаціях до дії ударної хвилі при вибуху газоповітряної суміші.
курсовая работа [57,9 K], добавлен 09.02.2014Особливості техногенних катастроф та ступінь їх загрози в густонаселених районах України. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях, невідкладні роботи. Класифікація аварій техногенного характеру, шляхи ліквідації наслідків і діяльність медичної служби.
реферат [19,4 K], добавлен 10.08.2009Фінансування заходів цивільної оборони та витрат, пов'язаних із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Захист і дії людей під час пожежі. Аварії на пожеженебезпечних об’єктах. Види зброї масового ураження. Біологічна зброя, її види.
контрольная работа [749,7 K], добавлен 24.11.2010Характеристика небезпечних хімічних речовин, їх типи та властивості, оцінка вибухо- та пожежонебезпечності. Ступіні захисту та принципи дезактивації. Заходи першої допомоги. ступінь вертикальної стійкості повітря. Визначення площі зони зараження.
контрольная работа [34,0 K], добавлен 19.03.2014Класифікація та види стихійних лих. Пожежі, показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.
контрольная работа [28,2 K], добавлен 28.09.2009Методика розрахунку сил і засобів і складання схеми організації зв'язку. Здійснення зв'язку з взаємодіючими танками. Порядок проведення радіорозвідки противника на полі бою. Проведення заходів під час висування підрозділів на рубіж переходу в атаку.
методичка [11,0 K], добавлен 14.08.2009Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу як одне з завданнь цивільної оборони. Поняття, класифікація, склад та обладнання захисних споруд. Конструкція і обладнання протирадіаційних укриттів. Основні засоби індивідуального захисту.
реферат [24,4 K], добавлен 29.12.2009