Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

По рівній місцевості потерпілого на носилках переносять ногами вперед. Якщо він знаходиться у непритомному стані, то для забезпечення нагляду за ним, його несуть головою вперед. На стрімких підйомах та спусках потрібно зберігати горизонтальне положення носилок.

Правила посадки потерпілих на транспорт.

При посадці хворих на всі види транспорту носилки ставлять спочатку на верхній ярус, а потім на нижній. Вивантаження роблять у зворотному порядку. При посадці носилки з хворим подають головним кінцем вперед, у першу чергу завантажують носилочних, а потім - ходячих хворих та поранених. Тяжкопоранених з переломами черепних кісток, хребта, пораненням у живіт слід класти тільки на нижньому ярусі, де під час транспортування менша тряска.

Перед завантаженням санітарного або пристосованого автомобільного транспорту, його везуть водій та супроводжуючий:- відкривають вантажні двері або задній борт, відкривають всі замки для ручок носилок, розпрямляють ремені, виносять з кузова обмінні носилки.

Для зменшення трясовини звичайний автомобільний транспорт пристосовують для транспортування: роблять настил з соломи, сіна не менше 10 см. товщиною, використовують баласт (пісок, землю).

Для захисту поранених та хворих від негоди та холоду кузов автомобіля обладнують тентами та обігрівачами. Сандружинниці, котрі супроводжують потерпілих при транспортуванні автомобілями, повинні слідкувати за тим, щоб водій вів машину плавно, без ривків, уповільнював швидкість на поганих ділянках дороги, крутих поворотах. У дорозі слід спостерігати за станом здоров'я транспортованих, надавати їм допомогу у разі зміни положення, поправляти підголів'я, пов'язки, угамовувати спрагу (крім поранених у живіт).

Переніс уражених та хворих на руках, на лямках та підручними засобами.

У разі відсутності носилок, хоча б імпровізованих, уражених переносять на руках 1 - 3 носії.

При переносі на руках одним носієм він опускається на одне коліно збоку від ураженого, бере його однією рукою за спину, а другою - під стегна, уражений обхвачує носія за шию і притискається до нього. Потім носій піднімається та несе на руках перед собою ураженого. Такий спосіб перенесення застосовується для уражених без переломів кісток кінцівок та ребер.

Можна переносити ураженого на спині за допомогою рук, у цьому разі носій саджає ураженого на підвищене місце, стає до нього спиною, між його ногами та опускається на одне коліно. Уражений обхвачує носія за плечі, а носій бере його обома руками під стегна і піднімається.

Розрізняють переніс на руках обома носіями: "на замку", "один за одним" та в положенні лежачи. При переносі "на замку" носії стають поряд та з'єднують руки так, щоб утворилося сидіння - "замок". Його роблять з 2, 3, 4 рук. Якщо треба підтримувати ураженого, то "замок" роблять з 2 чи 3 рук. "На замку" з 4 рук уражений сам тримається за шиї носіїв.

При переносі "один за одним" один з носіїв підходить до ураженого з боку голови та підхвачує його під пахви зігнутими у ліктях руками, другий стає між ніг ураженого спиною до нього, обхвачує ноги ураженого під колінами, перший носій не повинен з'єднувати свої на руки на грудях ураженого, щоб не ускладнювати йому дихання. Обидва носії одночасно піднімаються та переносять ураженого.

При переносі ураженого в положенні лежачи, носії підходять до нього із здорового боку і опускаються на одне коліно. Носій, що стоїть біля голови підсовує одну руку під спину, а другу під поперек. Другий носій підсовує свої руки під стегна і гомілки потерпілого, який обхвачує шию першого носія.

14. Проведення реанімаційних заходів

Установлено, що організм не помирає одночасно із зупинкою дихання і серцевої діяльності. При зупинці кровообігу і дихання припиняється доступ до клітин кисню. Різні тканини неоднаково реагують на відсутність кисню і їх загибель відбувається неодночасно. Тому своєчасне поновлення кровообігу і дихання за допомогою комплексів заходів, які називають РЕАНІМАЦІЄЮ, може вивести хворого із термінального стану.

Термінальний стан - це тяжкий стан з різким пригніченням життєвих функцій організму, яке може бути наслідком шоку, інфаркту міокарду, масивної крововтрати, асфіксії, електро травми, втоплення, завалення землею.

У термінальному стані виділяють 3 фази (або 3 стадії) - передагональний стан, агонія, клінічна смерть.

Клінічна смерть - зупинка серця і дихання, вона продовжується 5 -7 хвилин. У такому стані життя не згасло і можливе повне поновлення життєдіяльності. У тканинах продовжуються основні обмінні процеси (на дуже низькому рівні і без коригувальної дії ЦНС). Біотоки серця ще збережені.

Клінічна смерть може перейти в біологічну, тобто такий стан організму, коли процес вже необоротний. Ознаками біологічної смерті, крім зупинки дихання і серцевої діяльності, є трупні плями і трупні сціплення.

За допомогою сучасних заходів можна продовжити стан клінічної смерті 30 - 40 хв., тобто до часу, достатнього для підготовки і проведення усього комплексу реанімаційних заходів.

До комплексу реанімаційних заходів входять:

· звільнення дихальних шляхів;

· штучна вентиляція легенів (штучне дихання);

· масаж серця.

Штучна вентиляція легенів. При наявності в порожнині рота штучних зубів, протезів, блювотних мас або сторонніх предметів голову потерпілого необхідно повернути вбік і пальцями за допомогою марлі, хустки (або за допомогою відсосу - груші) вичистити рот і горло.

Методи штучної вентиляції легенів:

1. " рот в рот " або " рот в ніс ",

2. спосіб Сильвестра-Броша,

3. спосіб Шеффера.

Способи Сильвестра-Броша та Шеффера застосовуються рідко: вони менш ефективні, ніж методи, що застосовуються на принципі вдування повітря в легені, протипоказані при травмах грудної клітки.

Метод Сильвестра-Броша, при якому хворий лежить на спині, не можна застосовувати при непрохідності дихальних шляхів у зв'язку з втопленням.

Спосіб Сильвестра-Броша - потерпілого кладуть на спину, під лопатки підкладають валик, у зв'язку з чим голова закидається. Потім той, хто виконує штучне дихання стає навколішки біля голови, на рахунок 1 - 2 підіймає руки потерпілого догори і назад - вдих, на рахунок 3 - 4 опускає донизу руки, притискаючи до грудної клітини з зігнутими ліктями - видих.

Спосіб Шеффера - потерпілого кладуть на живіт: той, хто робить штучне дихання сідає зверху (навколішки на сідниці потерпілого) обхоплює руками бічні поверхні грудної клітки, стискує грудну клітку - видих, відпускає - вдих. Цей метод застосовується при переломах верхніх кінцівок.

Методика штучної вентиляції легенів «рот в рот» або «рот в ніс».

Потерпілого кладуть на рівну і тверду поверхню (по можливості землю, підлогу) обличчям до верху, потім його голову максимально відводять назад, для чого краще всього під спину в області лопаток підкласти валик (з одягу і ін.).

Перш ніж почати штучну вентиляцію легенів, необхідно впевнитись у прохідності верхніх дихальних шляхів. Часто при відводі голови назад рот самовільно відкривається. Якщо щелепи хворого міцно стиснуті, то їх слід обережно розсунути яким-небудь плоским предметом (держак ложки і ін.) і покласти між зубами у вигляді розпірки вал з бинту чи вати або якого-небудь іншої нетравмуючого матеріалу. Після цього пальцем, завернутим хусткою, марлею, або якою-небудь іншою тонкою тканиною, швидко обглядають порожнину рота, яку слід визволити від блювотних мас, слизі, крові, піску, зйомник зубних протезів.

Необхідно розстебнути одяг хворого, що перешкоджає диханню чи кровообігу. Всі ці підготовчі заходи необхідно здійснити як можна швидше, але дуже обережно, тому що грубі маніпуляції можуть ускладнити і без того критичний стан хворого чи потерпілого.

Той, хто надає допомогу, стає на коліна з правого боку від потерпілого Якщо є повітровід, то його необхідно ввести в ротоглотку для попередження западання язика. Якщо повітровіда немає, то правою рукою слід підтримувати нижню щелепу (за підборіддя), зміщуючи її вперед і злегка відкриваючи рот. Лівою рукою (великим і вказівним пальцями) закривають ніс. На рот попередньо накладають марлю.

Той, що надає допомогу після глибокого вдиху нахиляється над потерпілим, охоплює його рот своїми губами і робить рівномірне вдування повітря в рот потерпілого. Якщо вдування виконане правильно, то грудна клітка потерпілого буде розширюватись.

Видих проходить пасивно за рахунок еластичного скорочення легеневої тканини і западіння грудної клітки. Вдування повітря дорослим проводять 10-12 разів за хвилину, дітям частіше - до 18 разів за хвилину, потім декілька частіше.

Штучне дихання методом " ротом у ніс " проводиться так само, з тією різницею, що рот потерпілого щільно прикривають, а вдування повітря виконується через ніс.

Боротьба з зупинкою серця, методика проведення непрямого масажу серця

Основні симптоми зупинки серця:

· втрата свідомості

· відсутність пульсу, серцевих тонів,

· зупинка дихання,

· блідість і синюшність шкіряного покрову,

· розширення зіниць,

· судороги.

Масаж серця необхідно проводити паралельно з штучним диханням.

Непрямий масаж серця проводять таким чином:

Потерпілого кладуть на спину на тверду поверхню (підлога, стіл, кушетка). Той, що надає допомогу стає з лівого боку від потерпілого. Долоню (основа долоні) однієї руки (правої) кладуть на нижню третину грудини, другою (лівою) - на тил правої. Руки повинні бути розвернуті у ліктьовому суглобі. Проводяться енергійні, штовхоподібні рухи 50- 70 разів на хвилину: при натискуванні на грудину вона зміщується на 4 -5 см до хребта, здавлює серце. Кров нагнітається з лівого шлуночка в аорти і поступає на периферію і у головний мозок, із правого шлуночка - у легені, де насичується киснем.

При цьому застосовують не тільки силу рук, але і натискають усім корпусом.

У дітей масаж серця слід робити з меншою, силою, натискаючи на грудину лише кінчиками пальців, а у зовсім маленьких дітей - лише одним пальцем з частотою 100-120 натискувань за хвилину.

Якщо реанімацію здійснюють 2 людини, слід проводити одне роздування легенів і 4 - 5 здавлень на грудину. Якщо рятівник один, він проводить 2 роздування легень і 15 здавлень грудини.

Заходи по профілактиці западіння язика

Западіння язика виникає при комі, черепно - мозковій травмі і веде до асфіксії.

Для запобігання западіння язика необхідно: нижню щелепу висунути вперед (за кут нижньої щелепи обома руками), зафіксувати язик за допомогою повітроводів, голову повернути у бік, язик утримувати за допомогою язико - утримувача або притиснути його по середній лінії ниткою з фіксацією його до одягу, шкіри.

15. Проведення рятувальних робіт в зонах катастрофічного затоплення (зкз)

При ліквідації наслідків катастрофічних затоплень головними завданнями є:

· надання першої медичної, долікарської і першої лікарської допомоги всім потерпілим від затоплення,

· евакуація потерпілих в короткі строки у лікувально-профілактичні заклади і своєчасне їх лікування до кінцевого результату за межами ЗКЗ.

Перша медична і долі карська допомога при утопленнях

При наданні першої медичної допомоги на місці пригоди слід виходити із наявності або відсутності свідомості, зовнішнього вигляду потерпілого, характеру й вираження порушень дихання й геодинаміки, а також - супроводжуючих пошкоджень.

Якщо потерпілий у безпеці у початковому періоді при збереженій свідомості, треба застосувати заходи по припиненню емоційного стресу, зняти вологий одяг, насухо обтерти його тіло, тепло закутати, дати гарячого чаю, кави.

При витягуванні утопаючого з води у непритомному стані, але із спонтанним диханням і задовільним периферійним пульсом, потерпілого кладуть горизонтально з піднятими на 40 - 50 градусів ногами, дають вдихнути нашатирного спирту, роблять розтирання рук, ніг і грудної клітки, інгалюють кисень.

Треба пам'ятати, що навіть короткочасна втрата свідомості при утопленні або зразу після врятування є важливим попередженням про можливість важких ускладнень. Транспортування таких потерпілих відбувається у стандартному боковому положенні.

У випадку витягання потерпілого у агональному періоді або стані клінічної смерті послідовність реанімаційних заходів повинна бути такою:

1. визволення дихальних шляхів від сторонніх предметів, води,

2. проведення штучної вентиляції легенів

3. підтримання кровообігу - непрямий масаж серця.

Размещено на Allbest.ru