Бактеріологічна зброя іноземних армій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Нікопольське Педагогічне Училище Державного Вищого Навчального Закладу Криворізького Національного Університету

Предметно-циклова комісія

Цивільна оборона

Реферат

Бактеріологічна зброя іноземних армій

К.В. Чернишова

Студентка групи П2-13

Викладач:

Маргітич Олексій Юрійович

Нікополь - 2013

Зміст

Вступ

1. Характеристика бактеріальних засобів, способи захисту від них

2. Вогнище бактеріологічного зараження

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Бактеріологічна зброя є засобом масової поразки людей, сільськогосподарських тварин і рослин. Дія його заснована на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, грибків, а також вироблюваних деякими бактеріями токсинів). До бактеріологічної зброї відносяться рецептури хвороботворних організмів і засоби доставки їх до цілі (ракети, авіаційні бомби і контейнери, аерозольні розпилювачі, артилерійські снаряди й ін.).

Бактеріологічна зброя здатна викликати на великих територіях масові захворювання людей і тварин, вона вражаюче впливає протягом тривалого часу, має тривалий схований (інкубаційний) період дії.

Залежно від розмірів мікробних клітин та їх біологічних особливостей вони поділяються на:

- бактерії (одноклітинні мікроорганізми рослинної природи);

- віруси (мікроорганізми, що у живих клітинах);

- риккетсіі (мікроорганізми, що займають проміжне становище між бактеріями і вірусами);

- грибки (одне- чи багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження).

Мікроби і токсини важко знайти в зовнішньому середовищі, вони можуть проникати разом з повітрям у негерметизовані укриття і приміщення і заражати в них людей і тварин.

Ознаками застосування бактеріологічної зброї є:

глухий, невластивий звичайним боєприпасам звук розриву снарядів і бомб;

наявність у місцях розривів великих осколків і окремих частин боєприпасів;

поява крапель чи рідини порошкоподібних речовин на місцевості;

незвичайне скупчення комах і кліщів у місцях розриву боєприпасів і падіння контейнерів;

масові захворювання людей і тварин.

Застосування бактеріальних засобів може бути визначене за допомогою лабораторних досліджень.

Ідея застосування хвороботворних мікроорганізмів як кошти поразки підказана самої життям. Інфекційні хвороби постійно несли багато людей, а епідемії, сопутствовавшие війнам, викликали великі втрати серед військ, предрешая іноді результат цілих воєнних кампаній. Так, з 27 тис. англійських солдатів, брали участь у 1741 року у загарбницьких кампаніях в Мексиці та Перу, 20 тис. загинули від жёлтой лихоманки. Або, наприклад, період із 1733 по 1865 рік у війнах у Європі загинуло 8 млн. людина, їх 6,5 млн. людей загинули від інфекційних захворювань, а чи не на полі бою. У Європі у 1918-19 рр. епідемією грипу було вражено 500 млн. людина, їх померло 20 млн. людина, тобто. вдвічі більшою за кількість убитих за Першу світову війну.

З огляду на своїх бактеріологічних особливостей одні види мікробів викликають захворювання тільки в людей (холера, черевної тиф, віспа), інші - тільки в тварин (чума рогатого худоби, холера свиней), треті в людини й тварин (бруцельоз, сибірка), четверті - тільки в рослин (іржа стебла жита, пшениці). Важкі отруєння в людини можуть наступити і цього дії мікробних токсинів, тобто продуктів життєдіяльності деяких видів бактерій.

Крім бактеріальних засобів і токсинів можна використовувати ще й комахи (колорадський жук, сарана, гессенська муха), завдають великий матеріальний шкоди, знищуючи врожай у великий території.

Ефективність дії бактеріологічної зброї залежить від вибору методів її застосування. Існують такі способи:

1) аэрозольний - зараження приземного шару повітря шляхом розпорошення біологічних рецептур з допомогою распылительных коштів чи вибуху;

2) трансмісіонний - розсіювання штучно заражених кровососущих переносників, які через укуси передають збудників хвороб;

3) диверсійний - зараження біологічними засобами повітря та води в замкнутих просторах з допомогою диверсійного спорядження.

Найімовірніші види бактеріальних коштів на поразки людей є збудники чуми, туляремії, сибірки, холери, сипняку, натуральної віспи, жовтої лихоманки та інших.

1. Характеристика бактеріальних засобів, способи захисту від них

Як бактеріальні засоби можуть бути використані збудники різних інфекційних захворювань: чуми, сибірської виразки, бруцельозу, сапу, туляремії, холери, жовтого й іншого видів лихоманки, весняно-літнього енцефаліту, висипного і черевного тифу, грипу, малярії, дизентерії, натуральної віспи й іншими. Крім того, може бути застосований ботулічний токсин, що викликає важкі отруєння організму людини.

Бактеріальні засоби це хвороботворні мікроби та токсини, які вони виробляють. Для зарядження бактеріологічної зброї використовують збуджувачів таких захворювань: чума, холера, сибірська виразка, ботулізм.

Для поразки тварин поряд зі збудниками сибірської виразки і сапу можливе застосування вірусів ящуру, чуми рогатої худоби і птахів, холери свиней і ін.; для поразки сільськогосподарських рослин - збудників іржі хлібних злаків, фітофторозу, картоплі і деяких інших захворювань.

Зараження людей і тварин відбувається в результаті вдихання зараженого повітря, влучення мікробів і токсинів на слизувату оболонку й ушкоджену шкіру, вживання в їжу заражених продуктів і води, укусів заражених комах і кліщів, зіткнення з зараженим предметом, поранення осколком боєприпасів, споряджених бактеріальними засобами, а також у результаті безпосереднього спілкування з хворими людьми (тваринами). Ряд захворювань швидко передається від хворих людей до здорових і викликає епідемії (чуми, холери, тифу, грипу й ін.). бактеріологічний зброя захист

До основних засобів захисту населення від бактеріологічної зброї відносяться: вакциносивороткові препарати, антибіотики, сульфаніламідні й інші лікарські речовини, використовувані для спеціальної й екстреної профілактики інфекційних хвороб, засобу індивідуального і колективного захисту, хімічні речовини, застосовувані для знешкодження.

При виявленні ознак застосування бактеріологічної зброї негайно надягають протигази (респіратори, маски), а також засоби захисту шкіри і повідомляють про бактеріологічне зараження.

Ефективним засобом є запобіжні щеплення й застосування лікарських і бактеріальних препаратів. Для підрозділів, які піддаються впливу БС, установлюється обсервація. Обсервація це система заходів, що передбачає посилення медичного спостереження за особовим складом і проведення ряду протиепідемічних, ізоляційно-обмежувальних і інших заходів.

При застосуванні супротивником збудників особливо небезпечні інфекції (чуми, холери, натуральної віспи) або з появою епідемії інших захворюванні замість обсервації встановлюється карантин. Карантин це система строгих протиепідемічних, режимних і лікувально профілактичних заходів, спрямованих на повну ізоляцію вогнища й ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. Особовий склад повинен строго дотримувати режимів обсервації й карантину.

Засобу захисту від зброї масової поразки. Індивідуальні засоби захисту: Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту особового складу від влучення усередину організму, на шкіру й обмундирування отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів (OB, PB і БС).

Засобу захисту органів подиху: Фільтруючий протигаз складається із протигазової коробки й лицьової частини. Крім того, у комплект протигаза входять протигазова сумка, що не запотівають плівки або спеціальний олівець, утеплювальні манжети. Вага протигаза близько 2 кг. Протигазова коробка служить для очищення (фільтрації) вдихуваного повітря від OB, PB і БС.

Усередині коробки споряджена (по струму повітря) аерозольним фільтром і спеціально обробленим активованим вугіллям (шихтою). Лицьова частина протигаза забезпечує підведення очищеного повітря до органів подиху, видалення видихуваного повітря й захищає очі й особу від влучення на них OB, PB і БС. Для роботи з переговірними апаратами й оптичними приладами застосовуються спеціальні лицьові частини Ш.МС, що мають мембранну коробку й запас мембран.

Лицьова частина типу ШМ-41М має п'ять розмірів (0, 1, 2, 3 і 4), а лицьова частина Ш.МС чотири розміри (0, 1, 2 і 3). Протигаз знімається по команді "Протигаз зняти". Зберігається респіратор у поліетиленовому пакеті з кільцем, переноситься у відділенні протигазової сумки (під лицьовою частиною протигаза). Вага респіратора біля GO м.

Виготовляються респіратори трьох розмірів (1 - 3). За допомогою сполучної трубки лицьова частина з'єднується із протигазовою коробкою. Протигазова сумка служить для зберігання й перенесення протигаза.

Для запобігання стекол окулярів від запотівання й замерзання застосовуються не плівки, що запотівають, або спеціальний олівець. На очкові обойми лицьових частин типу ШМ-41М при температурі повітря нижче 10° С, крім того, надіваються (поза теплим приміщенням) утеплювальні манжети. Для запобігання стекол окулярів від запотівання служать також обтічники. Протигаз може перебувати в "похідному", "напоготові" і "бойовому" положеннях. В "бойове" положення протигаз переводиться по команді "Гази", по сигналі оповіщення, а також самостійно.

Механіки-водії гусеничних машин для надягання протигаза зменшують швидкість руху, а водії колісних машин роблять коротку зупинку. Респіратор застосовується для захисту органів подиху від радіоактивного й ґрунтового пилу й при діях у хмарі бактеріальних аерозолів. Особовий склад надягає респіратори по команді "Респіратор надягти".

Засобу захисту шкіри: Загальновійськовий захисний комплект складається із захисного плаща, захисних панчіх і захисних рукавичок.

Захисний плащ із прогумованої тканини має таку конструкцію, що дозволяє використовувати його у вигляді накидки, надягнутим у рукави, у вигляді комбінезона й з метою використання властивостей, що маскують, виворітної (білої) сторони плаща вивернутим навиворіт. Захисні плащі є п'яти розмірів (1 5). Загальновійськовий захисний комплект покладений всім військовослужбовцем. Він використовується, як правило, у сполученні з обмундируванням або десантним комплексним захисним костюмом (ДКЗК).

В "похідному" положенні при діях особового складу в пішому порядку або на відкритих машинах зі спорядженням з полегшеним викладенням (без рюкзака) захисний плащ, згорнутий у скатку, носиться на спині. При спорядженні з повним викладенням захисний плащ носять у рюкзаку. Захисні панчохи й захисні рукавички носять у чохлі на поясному ремені. При пересуванні й діях у БМД і інших закритих машинах загальновійськовий захисний комплект укладається кожним військовослужбовцем поруч із собою.

Загальновійськовий захисний комплект десантується або на особовому складі (у рюкзаку), або в машині. У положенні "напоготові" плащ можна носити за спиною в розгорнутому виді. В "бойове" положення загальновійськовий захисний комплект (захисний плащ у вигляді накидки) переводиться по сигналі оповіщення, по команді "Гази, плащі" або самостійно.

При пересуванні па машинах для надягання захисних плащів машини зупиняють. Захисний плащ, використовуваний у накидки, знімається по команді "Плащ зняти" або самостійно.

Надягання захисного комплекту (з надяганням плаща в рукави) на незараженій місцевості виробляється по команді "Плащ у рукави, панчохи, рукавички надягти, гази". Захисний комплект у вигляді комбінезона надівається на незарядженій місцевості по команді "Захисний комплект надягти, гази". Знімання захисного комплекту при захисному плащі, надягнутому в рукави й у вигляді комбінезона, виробляється на незараженій місцевості по команді "Захисний комплект зняти". Незаражений захисний .комплект складається по команді. В експлуатацію можуть бути видані засоби захисту шкіри із плівкових матеріалів.

Коли засобу захисту переводяться в положення "напоготові" або "бойове", гімнастерка заправляється в штани, розправляються клапани. Импрегнированный підшоломник надівається на голову після надягання протигаза. Десантний комплексний захисний костюм (ДКЗК) призначений для захисту від світлового випромінювання й радіоактивного пилу ядерних вибухів, пар і аерозолів ОВ і бактеріальних засобів. Він складається з куртки, штанів, захисної білизни, головного убору (шоломофона), підшоломника, виготовлених із тканин зі спеціальними просоченнями.

2. Вогнище бактеріологічного зараження

Вогнищем бактеріологічної поразки вважаються населені пункти й об'єкти народного господарства, що були піддані безпосередньому впливу бактеріальних засобів, що створюють джерело поширення інфекційних захворювань. Його межі визначають на основі даних бактеріологічної розвідки, лабораторних досліджень проб з об'єктів зовнішнього середовища, а також виявленням хворих і шляхів поширення виниклих інфекційних захворювань. Навколо вогнища встановлюють збройну охорону, забороняють в'їзд і виїзд, а також вивіз майна.

Обсервація - спеціально організовуване медичне спостереження за населенням у вогнищі бактеріологічної поразки, що включає ряд заходів, спрямованих на своєчасне виявлення й ізоляцію з метою попередження поширення епідемічних захворювань. Одночасно за допомогою антибіотиків проводять екстрену профілактику можливих захворювань, роблять необхідні щеплення, ведуть спостереження за строгим виконанням правил особистої та суспільної гігієни, особливо в харчоблоках і місцях загального користування. Продовольство і воду використовують тільки після їхнього надійного знезаражування.

Термін обсервації визначається тривалістю максимального інкубаційного періоду для даного захворювання й обчислюється з моменту ізоляції останнього хворого і закінчення дезінфекції у вогнищі поразки.

У випадку застосування збудників особливо небезпечних інфекцій - чуми, холери, натуральної віспи - встановлюється карантин.

Карантин - це система найбільш суворих ізоляційно-обмежувальних заходів, що проводяться для попередження поширення інфекційних захворювань з вогнища поразки, а також і для ліквідації самого вогнища.

Бактеріологічна зброя використовується у вигляді різних боєприпасів, вражаючою силою яких є деякі види бактерій. Ці бактерії збуджують інфекційні захворювання, викликають епідемії. Батреріологічна зброя вражає людей, сільськогосподарські рослини та тварин, а також воду і продукти харчування.

авіаційні бомби

артилерійські міни та снаряди

пакети (мішки, коробки, контейнери), які скидають з літаків

спеціальні апарати, що розсіюють комах з літаків

диверсійні методи

Диверсійні методи передбачають навмисне ураження людей через предмети обіходу: одяг, продукти, цигарки тощо.

Під час розриву бактеріологічних боєприпасів утворюється бактеріальна хмара, що складається з маленьких краплинок рідини або твердих частинок. Хмара поступово розсіюється і оісідає на землю, уражуючи місцевість, площа якої залежить від кількості рецептури, її властивостей та швидкості вітру.

Людина, уражена бактеріальними засобами, захворює не відразу, майже завжди спочатку проходить скритий (інкубаційний) період, під час якого хвороба не виявляє себе зовнішніми ознаками. Деякі захворювання (чума, віспа, холера) здатні передаватися від хворої людини до здорової і можуть викликати епідемії. Встановити факт застосування бактеріальних засобів і визначити вид збуджувача досить складно, бо ні мікроби, ні токсини не мають ні кольору, ні запаху, ні смаку, а ефект їх дії може проявитися через значний проміжок часу. Аби виявити бактеріальні ураження необхідні тривалі лабораторні дослідження, що не дозволяє своєчасно провести відповідні антиепідемічні заходи.

Бактеріальні засоби це хвороботворні мікроби та токсини, які вони виробляють. Для зарядження бактеріологічної зброї використовують збуджувачів таких захворювань: чума, холера, сибірська виразка, ботулізм.

А) Чума - це гостра інфекційна хвороба. Збуджувачем є мікроб, який не здатний жити поза організмом людини. Проте, в мокроті людини він життєздатний близько десяти днів. Інкубаційний період триває 1 - 3 доби. Захворювання починається загальною слабкістю, лихоманкою, головним болем, високою температурою та запамороченнями. Найбільш небезпечна легенева форма чуми. Захворіти нею можна, вдихаючи повітря, що містить збуджувач чуми. Ознака захворювання: крім поганого загального стану з'являється біль в грудях, кашель. Хворий швидко втрачає сили, можлива втрата свідомості; смерть настає внаслідок зростаючої серцево-судинної слабкості. Захворювання триває від двох до чотирьох діб.

Б) Холера - гостре інфекційне захворювання, яке швидко поширюється і характеризується тяжким перебігом. Збудник холери - холерний вібріон - нестійкий до зовнішнього середовища, в воді зберігається кілька місяців. Інкубаційний період холери триває від декількох годин до шести діб, в середньому 1 - 3 доби.

Основні ознаки враження холерою: рвота, розлад шлунку, судома; рвотні маси хворого приймають вигляд рисового відвару. Втрачається велика кількість рідини, хворий швидко худне, температура тіла падає до 35⁰. Іноді хворба закінчується смертю.

В) Сибірська виразка - захворювання, що вражає головним чином сільськогосподарських тварин, а від них може передаватися до людей. Збуджувач сибірської виразки попадє до організму через дихальні шляхи, травну систему, пошкоджену шкіру. Захворювання настає через 1-3 доби; воно має три форми: легенну, кишкову та нашкірну.

Легенна форма сибірської виразки це специфічне запалення легень: температура тіла підвищується, з'являється кашель з виділенням кров'янистої мокроти, сердцева діяльність послаблена. Якщо хворбу не лікувати, через 2-3 дні настає смерть.

Кишкова форма хвороби вражає кишечник виразкою, проявляється гострим болем у животі, кров'яною рвотою, розладом шлунку; смерть настає за 3-4 дні.

Нашкірна форма сибірської виразки найчастіше вражає відкриті частини тіла (руки, ноги, шию, обличчя). На місці попадання мікробів збуджувача з'являється пляма, котра через 12-15 годин перетворюється на пухирець з кров'янистою чи мутною рідиною. Пухирець з часом лопається, утворюючи чорний струп, навколо якого з'являються нові пухирці,які збільшують ролзмір струпу до 9 см у діаметрі (карбункул).

Якщо карбункул прорветься, можливе зараження крові та смерть. При сприятливому перебігу хвороби температура спадає через 5-6 діб, поступово зникають прояви хвороби.

Г) Ботулізм викликаєся відповідним токсином, що є одним з найсильніших отрут, відомих на сьогодні.

Ураження йде через дихальні шляхи, травну систему, пошкоджену шкіру та слизової оболонки. Інкубаційний період - від 2 годин до однієї доби.

Токсин ботулізму вражає нервову систему, викликає нервово-паралітичні прояви. Спочатку з'являється загальна слабкість, запаморочення, порушення травної системи; потім спостерігаються паралітичні прояви: параліч головних м'язів, м'язів язика, гортані, м'язів обличчя; далі йде параліч м'язів шлунку та кишечника. Температура тіла хворого нижче за нормальну. Іноді смерть настає через кілька годин після початку захворювання внаслідок паралічу дихання.

Висновки

Бактеріологічна зброя є засобом масової поразки людей, сільськогосподарських тварин і рослин. Дія його заснована на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, грибків, а також вироблюваних деякими бактеріями токсинів). До бактеріологічної зброї відносяться рецептури хвороботворних організмів і засоби доставки їх до цілі (ракети, авіаційні бомби і контейнери, аерозольні розпилювачі, артилерійські снаряди й ін.).

Бактеріологічна зброя здатна викликати на великих територіях масові захворювання людей і тварин, вона вражаюче впливає протягом тривалого часу, має тривалий схований (інкубаційний) період дії.

Як бактеріальні засоби можуть бути використані збудники різних інфекційних захворювань: чуми, сибірської виразки, бруцельозу, сапу, туляремії, холери, жовтого й іншого видів лихоманки, весняно-літнього енцефаліту, висипного і черевного тифу, грипу, малярії, дизентерії, натуральної віспи й іншими. Крім того, може бути застосований ботулічний токсин, що викликає важкі отруєння організму людини.

Бактеріальні засоби це хвороботворні мікроби та токсини, які вони виробляють. Для зарядження бактеріологічної зброї використовують збудників таких захворювань: чума, холера, сибірська виразка, ботулізм.

Для поразки тварин поряд зі збудниками сибірської виразки і сапу можливе застосування вірусів ящуру, чуми рогатої худоби і птахів, холери свиней і ін.; для поразки сільськогосподарських рослин - збудників іржі хлібних злаків, фітофторозу, картоплі і деяких інших захворювань.

Зараження людей і тварин відбувається в результаті вдихання зараженого повітря, влучення мікробів і токсинів на слизувату оболонку й ушкоджену шкіру, вживання в їжу заражених продуктів і води, укусів заражених комах і кліщів, зіткнення з зараженим предметом, поранення осколком боєприпасів, споряджених бактеріальними засобами, а також у результаті безпосереднього спілкування з хворими людьми (тваринами). Ряд захворювань швидко передається від хворих людей до здорових і викликає епідемії (чуми, холери, тифу, грипу й ін.).

Ефективним засобом є запобіжні щеплення й застосування лікарських і бактеріальних препаратів. Для підрозділів, які піддалися впливу БС, установлюється обсервація. Обсервація це система заходів, що передбачає посилення медичного спостереження за особовим складом і проведення ряду протиепідемічних, ізоляційно-обмежувальних і інших заходів.

При застосуванні супротивником збудників особливо небезпечні інфекції (чуми, холери, натуральної віспи) або з появою епідемії інших захворюванні замість обсервації встановлюється карантин. Карантин це система строгих протиепідемічних, режимних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на повну ізоляцію вогнища й ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. Особовий склад повинен строго дотримувати режимів обсервації й карантину.

Вогнищем бактеріологічної поразки вважаються населені пункти й об'єкти народного господарства, що були піддані безпосередньому впливу бактеріальних засобів, що створюють джерело поширення інфекційних захворювань. Його межі визначають на основі даних бактеріологічної розвідки, лабораторних досліджень проб з об'єктів зовнішнього середовища, а також виявленням хворих і шляхів поширення виниклих інфекційних захворювань. Навколо вогнища встановлюють збройну охорону, забороняють в'їзд і виїзд, а також вивіз майна.

Людина, уражена бактеріальними засобами, захворює не відразу, майже завжди спочатку проходить скритий (інкубаційний) період, під час якого хвороба не виявляє себе зовнішніми ознаками. Деякі захворювання (чума, віспа, холера) здатні передаватися від хворої людини до здорової і можуть викликати епідемії. Встановити факт застосування бактеріальних засобів і визначити вид збуджувача досить складно, бо ні мікроби, ні токсини не мають ні кольору, ні запаху, ні смаку, а ефект їх дії може проявитися через значний проміжок часу. Аби виявити бактеріальні ураження необхідні тривалі лабораторні дослідження, що не дозволяє своєчасно провести відповідні антиепідемічні заходи.

Бактеріальні засоби це хвороботворні мікроби та токсини, які вони виробляють. Для зарядження бактеріологічної зброї використовують збуджувачів таких захворювань: чума, холера, сибірська виразка, ботулізм.

Список використаних джерел

1) http://manualsem.com/book/738-bezpeka-zhittyediyalnosti-v-umovax-nadzvichajnix-situacij/12-33-bakteriologichna-biologichna-zbroya.html

2) http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=10512&pg=1

3) http://bukvar.su/bezopasnost-zhiznedejatelnosti/7505-Oruzhie-massovogo-porazheniya.html

4) http://povitarmija.ru/bakteriologicheskoe_oruzhie-2.html

Размещено на Allbest.ru