Умови проведення евакуації населення при різних надзвичайних ситуаціях
Наслідки аварії на атомній електричній станції. Загроза катастрофічного затоплення місцевості на прикладі Дніпровської, Каховської гідроелектростанції, Кременчуцької ГЕС. Загрози при виникненні аварії з викидом аварійно або хімічно небезпечних речовин.
Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.05.2014 |
Размер файла | 12,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
6
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат
Умови проведення евакуації населення при виникненні різних надзвичайних ситуацій
1. Аварія на атомній електричній станції
На території Херсонської області АЕС немає, але в Північно-Західному напрямку (172км від м. Херсону) розташована Південноукраїнська АЕС (населений пункт Константинівка), а в Північно-Східному напрямку (182км від м. Херсона) розташована Запорізька АЕС (населений пункт Енергодар). Найбільшу загрозу Херсонській області становить Запорізька АЕС (розташована в басейни ріки Дніпро, вона в два рази потужніша за Південно-Українську АЕС і пануючий вітер Північно-Східний). Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС планується і проводиться:
- для АЕС потужністю до 4 ГВт - в радіусі 30км;
- для АЕС потужністю більше 4 ГВт - в радіусі 50км.
При цьому варіант евакуації буде залежить від рівня аварії на АЕС, а також показників радіоактивного забруднення безпосередньо на місцевості. Таким чином у разі аварії на АЕС може скластися обстановка, яка загрожує здоров'ю населення. У цьому випадку одним із способів захисту населення є евакуація. Розпорядження на евакуацію доводиться до населення усіма засобами зв'язку - радіо, радіотрансляційні мережі, телебачення, засоби гучномовної апаратури, після подачі сигналу “УВАГА ВСІМ”. Почувши інформацію про евакуацію населення негайно готується до від'їзду. Для чого населення:
- збирають необхідні речі;
- гроші, коштовності;
- засоби захисту органів дихання (респіратори, ватяно-марлеві пов'язки);
- документи (паспорт, трудову книжку, пенсійну посвідку, військовий квиток, свідоцтво про шлюб, документи на людей);
- одяг з урахуванням пори року (для дітей теплі речі);
- продукти харчування на три доби (які знаходились у приміщенні), усе запакувати у валізи, целофан, мішки - щоб на них не попав радіоактивний пил (всього не більше50 кгна одну особу);
Приймаються міри по збереженню свого житла - потрібно закрити вікна, двері, вимкнути світло, газ, воду.
Евакуація населення проводиться в два етапи.
Населення узявши необхідні речі відправляється на збірні евакуаційні пункти. Після збірного евакуаційного пункту починається перший етап евакуації (від ЗЕП до межі забрудненої зони). Евакуація проводиться автобусами. Вікна, двері мусять бути зачиненими. Необхідно використовувати засоби індивідуального захисту. Дозволено для евакуації використовувати індивідуальний транспорт. По мірі розвантаження вулиць та доріг від основних автоколон, при виїзді із населеного пункту, із власного транспорту формуються колони і відправляються на проміжні пункти евакуації. Проміжні пункти евакуації розміщують на зовнішній межі зони забруднення.
Тут евакуйоване населення:
- реєструється (домашня адреса, звідки прибула людина (родина) і та адреса де вони розмістяться);
- проводиться дозиметричний та хімічний контроль;
- проводиться санітарна обробка;
- надається перша медична допомога (при необхідності);
- направляються в місця їх розміщення (тобто на другий етап евакуації)
При цьому виходячи із досвіду роботи по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС необхідно передбачити:
- при розселенні евакуйованих доцільно виходити із принципу збереження родини (подвір'я);
- в планах евакуації населення необхідно намітити населені пункти, де населення буде розміщене на постійне місце проживання.
Другий етап евакуації - від межі зони забруднення до пунктів розміщення евакуйованого населення в безпечних районах. На другому етапі все населення евакуюється першим ліпшим видом транспорту (автомобільним, залізничним та іншим) в залежності від відстані і можливості під'їзду до пункту розміщення. У разі перевищення норм забруднення техніки, власників особистого транспорту (на другому етапі) евакуюють як і все інше населення, а їх транспорт залишається у зоні забруднення (допустимий рівень забруднення 200 Мкр/год - 0,2 Мл/год).
В пунктах (районах) розміщення населенню обов'язково надаються стаціонарні або тимчасові житлові приміщення, які в зимовий період опалюються.
2.Загроза катастрофічного затоплення місцевості
Під зоною можливого затоплення місцевості береться територія, на якій затоплення може спричинити руйнування будівель та споруд, загибель людей та тварин, вивід із ладу основного обладнання промислових підприємств і пошкодження інших матеріальних цінностей. У разі загрози катастрофічного затоплення місцевості одним із основних способів захисту населення також є евакуація.
Для Херсонської області у разі прориву гребель Дніпровського каскаду, можливі два часових показника.
Перший - прорив греблі безпосередньо Каховської гідроелектростанції на відмітці нормального підпорного рівня 16м Балтійської системи, де час підйому рівня води або прихід хвилі прориву буде коливатися від 20 хв. для села Одрадо Кам'янка і до 5 годин 48 хв. для с. Софіівка та Рибальче. У м. Херсоні через 2 години після прориву греблі Каховської ГЕС почнеться катастрофічне затоплення.
Другий часовий показник - прорив греблі Кременчуцької ГЕС на відмітці 81м Балтійської системи (78м нормальний підпірний рівень). Через 28,5 годин почнеться підйом рівня води в верхньому б'єфі Каховської греблі. Підйом рівня буде здійснюватися протягом 41,5 години до відмітки 20м Балтійської системи (тобто рівень води підніметься на 4м від НПР - 16м). Після чого протягом однієї години відбудеться розмив земляної частини греблі (965м).
Таким чином через три доби після прориву Кременчуцької ГЕС у Херсоні почнеться катастрофічне затоплення.
У разі прориву будь якої вище розташованої греблі вводиться в дію правило “Каскад”. Греблі виходять на режим форсування скидання води. Тому термін евакуації населення слід зменшити з трьох діб до двох діб.
У разі прориву греблі Каховської ГЕС, після подання сигналу “УВАГА ВСІМ”, оперативний черговий негайно по всім лініям зв'язку (радіо, телебачення, гучномовна апаратура) оповіщає склад, адміністрацію підприємств, установ та організацій, населення про прорив греблі Каховської ГЕС. Населення усіма видами транспорту вивозиться за межі можливого затоплення в залежності від обстановки, також виводиться пішим порядком.
Почувши про евакуацію (при наявності часу) населення готується до евакуації. Для цього - відключити воду, газ, світло, переносять на верхні поверхи споруд предмети домашнього побуту, прибирають з двору сільськогосподарський інвентар. Маючи при собі документи, коштовності, гроші, предмети першої необхідності, запас продовольства населення відправляється на збірні евакуаційні пункти де проходить реєстрацію. Від ЗЕП населення усіма видами наявного транспорту відправляється в безпечний район.
Населення із зон можливого затоплення мусить евакуюватися повністю і розміщуватися в найближчих до меж зон затоплення населених пунктах (районах). Населення яке мешкає в районах що підпадає затопленню, мусить знати вірогідні терміни повені, час протягом якого, іде підйом води і спад води, райони які затоплюються, найбільш безпечні і небезпечні місця, шляхи виходу на безпечну територію.
Для вивозу майна використовують транспортні засоби самих підприємств, при необхідності сили та засоби територіальних формувань. Те майно, що залишається мусить бути закріплене, а найбільш цінне загерметизоване. У разі підйому води, люди, які мешкають на нижніх поверхах, піднімаються на верхні поверхи. Якщо дім одноповерховий, то займають дахи. При роботі у полі - зайняти підвищенні місця, дерева. При глибині до одного метра і швидкості течії 1 м/с можна переходити в брід. Переправа в брід дозволяється тільки по розвіданому і призначеному (визначеному) броду групами з під страховкою один-одного.
Для евакуації людей які залишились у місці затоплення використовують усі плавзасоби громадського і особистого використання, при необхідності залучають гелікоптери. Розвідувальні ланки (групи) які діють на швидких плавзасобах і гелікоптерах - визначають місця найбільшого скупчення людей. Невеликі групи людей розвідувальні ланки рятують самостійно. Після закінчення основних робіт по евакуації населення, патрулювання рятівників не припиняється (у першу чергу евакуюють людей, худобу, матеріальні коштовності).
3.Аварії з викидом аварійно або хімічно небезпечних речовин (АХНР)
аварія затоплення викид
У разі викиду (виливу) АХНР виникає загроза життю та здоров'ю робочих та службовців об'єкту на якому виникла надзвичайна ситуація, а також населення, яке мешкає в зоні можливого зараження.
Захист людей починається із своєчасного оповіщення і інформування про загрозу або виникнення будь-якої небезпеки (сигнал “УВАГА ВСІМ”, інформація по радіомережам, радіо, телебаченню). В повідомленні має бути інформація про характер, масштаби загрози, а також рекомендації по найбільш раціональної поведінки в створившись умовах.
Зона можливого зараження хмарою АХНР на мапах (картах), схемах окреслена колом, півколом або сектором (в залежності від сили вітру, кількості речовини) радіус якого дорівнює глибині зони зараження. Усе коло поділене на 8 секторів. У кожному секторі по зовнішнім бокам є два і більше пунктів збору (залежності від кількості населення яке знаходиться у секторі. Почувши повідомлення про аварію усе населення (яке попадає в небезпечну зону) готується до евакуації. Насамперед необхідно закрити вікна, двері, виключити газ, світло, узяти документи, гроші, коштовності, одяг. В подальшеому виконувати усі вказівки, що були передані по радіо, телебаченню, гучно мовної апаратури.
Варіант тексту звернення чергового диспетчера до персоналу об'єкта і населення при аварії з викидом (виливом) АХНР.
УВАГА!
Говорить диспетчер Херсонського маслозаводу:
- Громадяни, на маслозаводі виникла аварія з викидом аварійно-хімічної небезпечної речовини - аміаку! Хмара зараженого повітря поширюється у напрямку першого цеху. У зону хімічного зараження потрапляють перший цех і управління. Персоналу маслозаводу негайно надіти засоби індивідуального захисту. Персоналу людям першого цеху і управління перебувати у приміщенні і провести його герметизацію. Персоналу і людям другого та третього цехів негайно залишити цеха та прибути в район прохідної.
Якщо Ви не маєте при собі протигазу і не встигли до приходу хмари зараженого повітря покинути цех, то усім необхідно сховатися у ньому. Щільно закрити вікна, двері, кватирки. В подальшому діяти згідно вказівок адміністрації об'єкту і штабу цивільного захисту.
Евакуація проводиться в два етапи:
Від місця знаходження до пункту збору. Від збору в місця їх тимчасового розміщення.
Робочі та службовці, які вишли з підприємства, на якому трапилася аварія, після реєстрації відправляються в місця їх тимчасового розміщення.
Якщо аварія виходить за межі об'єкту і охоплює житлові райони, то евакуйоване населення при виході із квартир (будинків) обов'язково мають повідомити сусідів про евакуацію. Напрямок виходу населення зазначається в мовному звернені, або необхідно виходити в сторону перпендикулярну напрямку вітру. Якщо в будинку є транзисторний радіоприймач то його бажано взяти з собою і налагодити на місцеву хвилю. Виходити із зони по короткому маршруту.
Населення, яке за якимись обставинами, не може залишити небезпечну зону зобов'язане, зорієнтуватися у яких приміщеннях доцільно укритися, знаючи тип АХНР і його властивості (Хлор - важче повітря (можна укритися на верхніх поверхах), Аміак - легше повітря (можна укритися на нижніх поверхах)).
На пунктах збору населення реєструється, одержує необхідну медичну допомогу і відправляється в місця їх тимчасового розміщення.
Другий етап - від пункту збору до пункту (району розміщення безпечної зони). З пунктів збору населення транспортом або пішим порядком відправляється в місця їх тимчасового розміщення. Населення, яке за якимись причинами не може поїхати або піти в район розміщення, можуть відправитись до родичів, яке мешкає в безпечному районі.
Пунктами тимчасового розміщення слід вважати:
- санаторії;
- профілакторії;
- будинки відпочинку;
- готелі;
- гуртожитки (коли можна припинити навчальний процес і відправити студентів на канікули);
- оздоровчі табори а також школи, будинки культури та інші.
Необхідно пам'ятати, що крім евакуації людей, проводиться евакуація худоби. При наявності техніки і обладнаних майданчиків завантаження сільськогосподарських тварин, евакуація проводиться шляхом вивозу їх за межі забрудненої зони. У разі відсутності транспорту евакуація проводиться “гоном”. При цьому населення зобов'язане привести ї здати велику рогату худобу в призначені місця для їх подальшої евакуації. В цьому разі від представника приймаючого худобу вони одержують посвідку, що і скільки здали. У чистій зоні населення мусить отримати своїх тварин. Евакуацію свиней необхідно планувати автомобільним транспортом. Птахи вивозяться в закритих автомобілях. Населення здає і отримує птахів поштучно.
Крім того переганяючи худобу “гоном” за межі забрудненої зони має бути організована радіаційна та хімічна розвідка місцевості. В залежності від забруднення або зараження території мусить вибиратися або корегуватися маршрут.
При затопленні евакуація сільськогосподарських тварин проводиться із тих господарств, які підлягають затопленню. Маршрути виводу тварин, місця їх розміщення і необхідний нагляд передбачають завчасно. При необхідності використовують автотранспорт.
Використана література
1. Закон України “Про Цивільну оборону України” 1993р. (З внесеними змінами згідно з законом від 24.03.99р.)
2. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” №1809-ІІІ від 08.07.00р., м. Київ.
3. Положення “Про цивільну оборону України” №299 від 10.05.94р., м. Київ.
4. Положення “Про порядок проведення евакуації населення у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” №192 від 26.10.01р., м. Київ.
5. Положення “Про організацію оповіщення та зв'язку в надзвичайних ситуаціях” №192 від 15.02.99р., м. Київ.
6. Підручник “Цивільна оборона” під редакцією Шубіна М.Р., 1991р., м. Москва.
7. Видання Міністерства Надзвичайних Ситуацій України “Дії населення в надзвичайних ситуацій”, 1992р., м. Київ.
8. Наказ Міністерства Надзвичайних ситуацій України “Методичні рекомендації з планування і порядку проведення евакуації населення” № 44 від 07.09.04р., м. Київ
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика обстановки в наслідок вибуху газоповітряної суміші на підприємстві. Повождення при аварії з викидом сильно діючих отруйних речовин. Радіоактивне зараження підприємства після аварії на атомній електростанції. Послідовність оцінки обстановки.
контрольная работа [48,8 K], добавлен 07.01.2011Історія і особливості функціонування Дніпровської водозабірної станції. Очисні споруди і шляхи обеззараження води. Аварія, що може відбутися на станції. Аварії на хімічних підприємствах. План евакуації на підприємстві при виникненні пожежі або інших НС.
контрольная работа [558,3 K], добавлен 22.09.2015Правила виконання рятувальних та інших невідкладних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.
контрольная работа [13,4 K], добавлен 28.09.2009Класифікація та види стихійних лих. Пожежі, показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.
контрольная работа [28,2 K], добавлен 28.09.2009Дії по захисту робочих та населення внаслідок аварії на своєму або іншому хімічно небезпечному об'єкті. Розрахунки площі зараження, часу підходу зараженого повітря до об'єкту, часу вражаючої дії та можливих втрат людей в епіцентрі хімічного враження.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 30.10.2009Двоокис азоту як летуча рідина червоно-бурого кольору. Окисли азоту - надзвичайно отрутні продукти. Надходження азоту до організму людини через дихальні шляхи, шкірні покриви. Порядок проведення евакуаційних та аварійно-відновлюючих робіт на місці аварії.
реферат [28,7 K], добавлен 06.12.2010Отруйні речовини, що виділяються внаслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті. Можлива хімічна обстановка в районі виконання завдань з охорони громадської безпеки ротою внутрішніх військ. Особливості роботи командира роти в умовах хімічного зараження.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 20.10.2011Аналіз основ організації та проведення РІНР на об`єкті, послідовність проведення та залучення сил та засобів. Характеристика найбільш поширених видів СДОР, витікання яких можливе при аварії на хімічно-небезпечних обкатах. Засоби захисту при аваріях.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 25.10.2010Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх характеристика. Заходи захисту особового складу та військової техніки від їх впливу. Аварії на хімічно небезпечних об`єктах, на ядерних енергетичних установках. Засоби індивідуального захисту шкіри та органів дихання.
методичка [108,0 K], добавлен 15.08.2009Заходи з евакуації населення. Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій. Визначення стійкості промислового обладнання у надзвичайних ситуаціях до дії ударної хвилі при вибуху газоповітряної суміші.
курсовая работа [57,9 K], добавлен 09.02.2014Склад, завдання, функції системи цивільної оборони, комплектування спеціалізованих формувань. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.
контрольная работа [17,3 K], добавлен 28.09.2009Система цивільної оборони - захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.
контрольная работа [31,1 K], добавлен 28.09.2009Природні джерела, особливості іонізуючих випромінювань, характер їх впливу на організм людини. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.
контрольная работа [64,0 K], добавлен 28.09.2009Характер поширення горіння при лісових та торф'яних пожежах. Методи боротьби, гасіння пожеж. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.
контрольная работа [26,1 K], добавлен 28.09.2009Характеристика небезпечних хімічних речовин, їх типи та властивості, оцінка вибухо- та пожежонебезпечності. Ступіні захисту та принципи дезактивації. Заходи першої допомоги. ступінь вертикальної стійкості повітря. Визначення площі зони зараження.
контрольная работа [34,0 K], добавлен 19.03.2014Особливості техногенних катастроф та ступінь їх загрози в густонаселених районах України. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях, невідкладні роботи. Класифікація аварій техногенного характеру, шляхи ліквідації наслідків і діяльність медичної служби.
реферат [19,4 K], добавлен 10.08.2009Визначення режиму радіаційного захисту для підприємства. Розробка заходів по забезпеченню надійного захисту співробітників підприємства та населення у надзвичайних ситуаціях. Захист співробітників та населення на радиактивно зараженій місцевості.
контрольная работа [32,9 K], добавлен 10.01.2009Фінансування заходів цивільної оборони та витрат, пов'язаних із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Захист і дії людей під час пожежі. Аварії на пожеженебезпечних об’єктах. Види зброї масового ураження. Біологічна зброя, її види.
контрольная работа [749,7 K], добавлен 24.11.2010Закони України щодо захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Загальна евакуація, біологічний, радіаційний та хімічний захист. Укриття в захисних спорудах. Державна стандартизація та експертиза. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.
курсовая работа [19,8 K], добавлен 19.01.2015Захист від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Медичні засоби індивідуального захисту. Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС, розрахункова робота.
контрольная работа [610,3 K], добавлен 28.09.2009