Сучасна зброя і наслідки її застосування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКА ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ АГРАРНО-ІНЖЕНЕРНИЙ ІНСТИТУТ

ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

РЕФЕРАТ

на тему:« Сучасна зброя та наслідки її застосування»

Цимбал Людмила Миколаївна



Зміст

Вступ

1. Ядерна зброя

2. Термоядерна зброя

3. Нейтронна зброя

4. Хімічна зброя

5. Біологічна зброя

6. Звичайна зброя

Висновок

Література



Вступ

У жодній з областей науку й техніки людства, що немає таких великих результатів, як у науці вбивати. У світі придумано тисячі способів нищення і різні види озброєння задля досягнення цього. До того ж зброю може бути як засобом захисту, і засобом нападу. Вона ж є способом стримування від нападу інших держав.

Нині дедалі частіше можна почути про загрозу застосування зброї масового знищення (зокрема та ядерної), а де-не-де вже була спроба застосування бактеріологічного й хімічної зброї. Усе це стала наслідком різних конфліктів між окремими державами, різними злочинними кланами, не малу роль у цьому відіграє і активізація різних терористичних організацій. Тому знання про наслідки застосування тієї чи іншої зброї та боєприпасів засобах захисту від цього треба зазначити простому цивільного населення.



1. Ядерна зброя

Характеристика створення ядерної зброї. Види вибухів.

Ядерну зброю - це з основних видів зброї масового знищення. Воно здатне швидко поражати дуже багато людей, зруйнувати будівлі і споруди на великих територіях. Масове застосування ядерної зброї загрожує катастрофічними наслідками людства, тому ведеться його заборона.

Вражаюча дія створення ядерної зброї грунтується на енергії, виділяється при ядерних реакціях вибухового типу. Потужність вибуху ядерного боєприпасів прийнято висловлювати тротиловим еквівалентом, тобто кількістю звичайного вибухової речовини (тротилу), вибухом якої вирізняється стільки ж енергії, як її виділяється вибухом даного ядерного боєприпасів. Тротиловий еквівалент вимірюється в тоннах (кілотоннах, мегатоннах). зброя отруєння вибух вибух

Ударне хвиля.

Вражаючу дію ударної хвилі характеризується величиною надлишкового тиску. Надлишкове тиск -- це різницю між максимальним тиском у фронті ударної хвилі і нормальним атмосферним тиском проти нього. Воно вимірюється в ньютонах на вартість квадратного метра (Н/м²). Ця одиниця тиску називається паскалем (Па). 1 Н/м²=1 Па (1 кПа»0,01 кгс/см²).

При надмірному тиску 20--40 кПа незахищені люди можуть одержати легкі поразки (легкі забиті місця і контузії). Вплив ударної хвилі з надмірною тиском 40--60 кПа призводить до поразок середньої важкості: непритомність, пошкодження органів слуху, сильним вивихам кінцівок, кровотечою з носа і вух. Важкі травми виникають при надмірному тиску понад 60 кПа і характеризуються сильними контузіями всього організму, переломами кінцівок ушкодженням внутрішніх органів. Вкрай важкі поразки, нерідко із летальним кінцем, спостерігаються при надмірному тиску понад 100 кПа.

Швидкість руху, і відстань, яким поширюється ударна хвиля, залежить від потужності ядерного вибуху; зі збільшенням відстані від місця вибуху швидкість швидко падає. Так, вибухом боєприпасів потужністю 20 кт ударна хвиля проходить 1 км за 2 з, 2 км за 5 з, 3 км за 8 з. Упродовж цього терміну людина після спалахи може сховатися й уникнути поразки.

Проникаючая радіація.

Це потік гама-променів і нейтронів. Вона триває 10--15 з. Проходячи через живу тканину, гамма-випромінювання і нейтрони іонізуючих молекули, що входять до склад клітин. Під впливом іонізації в організмі виникають біологічних процесів, що призводять спричиняє порушення життєвих функцій окремих органів прокуратури та розвитку променевої хвороби. Через війну проходження випромінювань через матеріали довкілля зменшується їх інтенсивність. Послаблючу дію прийнято характеризувати шаром половинного ослаблення, т. е. такий завтовшки матеріалу, проходячи якою інтенсивність випромінювання зменшується вдвічі. Наприклад, вдвічі послаблюють інтенсивність гама-променів сталь завтовшки 2,8 див, бетон - 10 див, грунт - 14 див, деревина - 30 див.

Відкриті і особливо перекриті щілини зменшують вплив проникаючої радіації, а притулку і протирадіаційні укриття практично цілком захищають від неї.

Радіоактивне зараження.

Основними її джерелами є продукти розподілу ядерного заряду і радіоактивні ізотопи, які утворюються внаслідок впливу нейтронів на матеріали, у тому числі виготовлений ядерний боєприпас, і деякі елементи, що входять до склад грунту на районі вибуху.

При наземному ядерному вибуху світна область стосується землі. Всередину її затягуються маси яка випаровується грунту, які піднімаються вгору. Охолоджуються, пари продуктів розподілу грунту конденсуються на твердих частинках. Утворюється радіоактивна хмара. Воно піднімається на багатокілометрову висоту, та був зі швидкістю 25-100 км/год рухається на вітер. Радіоактивні частки, випадаючи із хмари на грішну землю, утворюють зону радіоактивного зараження (слід), довжина якій у змозі сягати кількох сотень кілометрів.

Найбільшу небезпека радіоактивні речовини у перші ж години випадання, бо їх активність у період найвища

Зони радіоактивного зараження на слід хмари ядерного вибуху.

Розміри радіоактивного сліду умовно ділять на зони.

Зона надзвичайно небезпечного зараження. На зовнішньої кордоні зони доза випромінювання з випадання радіоактивних речовин зі хмари на місцевість до їх розпаду дорівнює 4000 Р (у середині зони - 10000 Р), потужність дози випромінювання через 1 год після вибуху -- 800 Р/ч.

Зона небезпечного зараження. На зовнішньої кордоні зони випромінювання - 1200 Р, потужність дози випромінювання через 1 год - 240 Р/ч.

Зона сильного зараження. На зовнішньої кордоні зони випромінювання - 400 Р, потужність дози випромінювання через 1 год - 80 Р/ч.

Зона поміркованого зараження. На зовнішньої кордоні зони випромінювання - 40 Р, потужність дози випромінювання через 1 год - 8 Р/ч.

Через війну впливу іонізуючого випромінювання здійснюватиме, як і за вплив проникаючої радіації, люди виникає променева хвороба. Доза 150--250 Р викликає променеву хвороба першого ступеня, доза 250---400 Р -- променеву хвороба другого ступеня, доза 400--700 Р -- променеву хвороба третього ступеня, доза понад 700 Р -- променеву хвороба четвертого ступеня.

Доза однократного опромінення на протязі 4 діб до 50 Р, як і багаторазового до 100 Р за 10--30 днів, бракує зовнішніх ознак захворювання й вважається безпечної.



2. Термоядерна зброя

Термоямдерна боммба (Воднемва боммба) -- тип зброї масового ураження, руйнівна сила якої базується на використанні енергії реакцій ядерного синтезу легких елементів (наприклад, синтез двох ядер атомів дейтерію (важкого водню) в одне ядро атома гелію). У термоядерних реакціях виділяється велика кількість енергії. Маючи ті самі фактори, що і ядерна зброя, термоядерна зброя має більшу потужність вибуху. Теоретично вона обмежується лише кількістю необхідних для реакції компонентів.

Ударна хвиля і тепловий ефект

Прямий (первинний) вплив вибуху супербомби має троїстий характер. Найбільш очевидний з прямих впливів -- це ударна хвиля величезної інтенсивності. Сила її впливу, що залежить від потужності бомби, висоти вибуху над поверхнею землі і характеру місцевості, зменшується з віддаленням від епіцентру вибуху. Тепловий вплив вибуху визначається тими ж факторами але, крім того, залежить і від прозорості повітря -- туман різко зменшує відстань, на якій тепловий спалах може викликати серйозні опіки.

Згідно з розрахунками, при вибуху в атмосфері 20-мегатонної бомби люди залишаться живі у 50% випадків, якщо вони 1) ховаються в підземному залізобетонному притулку на відстані приблизно 8 км від епіцентру вибуху (ЕВ), 2) знаходяться в звичайних міських спорудах на відстані близько 15 км від ЕВ, 3) опинилися на відкритому місці на відстані близько 20 км від ЕВ. В умовах поганої видимості і на відстані не менше 25 км, якщо атмосфера чиста, ймовірність вціліти для людей, що знаходяться на відкритій місцевості, швидко зростає з віддаленням від епіцентру; на відстані 32 км її розрахункова величина складає понад 90%. Площа, на якій під час вибуху проникаюче випромінювання викликає летальний результат, порівняно невелика навіть у разі якщо бомба високої потужності.

Тривале зараження місцевості радіоактивними опадами

У випадку воєнних дій, застосування водневої бомби призведе до негайного радіоактивного забруднення території у радіусі близько 100 км від епіцентру вибуху. При вибуху супербомби забрудненим виявиться район в десятки тисяч квадратних кілометрів. Настільки величезна площа ураження однієї-єдиної бомби робить її абсолютно новим видом зброї. Навіть якщо супербомба не потрапить у ціль, тобто не вразить об'єкт ударно-тепловою дією, проникаюче випромінювання і радіоактивні опади, які супроводжують вибух, зроблять навколишній простір непридатним для проживання. Такі опади можуть тривати протягом багатьох днів, тижнів і навіть місяців. Залежно від їх кількості інтенсивність радіації може досягти смертельно небезпечного рівня. Порівняно невеликого числа супербомб достатньо, щоб повністю вкрити велику країну шаром смертельно небезпечного для всього живого радіоактивного пилу. Таким чином, створення надбомби ознаменувало початок епохи, коли стало можливим зробити непридатними для проживання цілі континенти. Навіть через тривалий час після припинення прямого впливу радіоактивних опадів буде зберігатися небезпека, зумовлена високою радіотоксичністю таких ізотопів, як стронцій-90. З продуктами харчування, вирощеними на забруднених цим ізотопом ґрунтах, радіоактивність буде надходити в організм людини.

3. Нейтронна зброя

Нейтромнна боммба -- різновид тактичної ядерної зброї, основним уражаючим фактором якої є потік швидких нейтронів. Під час конструювання такої бомби вживають заходів для зменшення виходу енергії іншими шляхами крім нейтронної радіації. Радіус ураження нейтронами може перевищувати радіуси ураження ударною хвилею чи світловим опроміненням. Здебільшого нейтронні заряди мають порівняно невелику потужність вибуху (близько 1 кт). Створення потужніших нейтронних боєприпасів позбавлено сенсу, оскільки нейтрони розсіюються повітрям.

Хоча про нейтронну бомбу існує думка, нібито вона залишає матеріальні цінності неушкодженими, це зовсім не так. Адже потужність вибуху хоч і є мінімальною серед ядерних боєприпасів, все одно становить еквівалент 1 тисячі тонн тротилу. Навіть якщо врахувати, що більша частина цієї енергії (75%) вивільнюється у вигляді нейтронів, все одно вибух набагато сильніший за будь-які звичайні (неядерні) боєприпаси. Поблизу епіцентру вибуху руйнування буде суцільним, а в межах радіусу нейтронного ураження (близько 1 км) більшість споруд буде знищено або значно пошкоджено ударною хвилею.

Захист

Найкращий природний захист від нейтронного випромінювання надають матеріали із вмістом водню та інших легких атомів, що ефективно розсіюють швидкі нейтрони. Вологий ґрунт або бетон товщиною 25-35 см послаблюють нейтронний потік у 10 разів, товщиною у півметра -- майже в 100 раз.

Після отримання інформації про розробку нейтронних зарядів почали розроблятися і методи захисту від них. Було розроблено нові типи броні, що здатні захистити екіпажі та техніку від нейтронів. Наприклад, у броню додають листи із вмістом бору, який є дуже добрим поглиначем нейтронів. Броня американського танку М1 «Абрамс» містить для цього збіднений уран (зі значно зниженим вмістом ізотопів ²³⁵U та ²³³U), який фактично є відходом ядерного виробництва. У американській броньованій бойовій машині M2 «Бредлі» для захисту від нейтронів проміжок між зовнішньою стальною бронею та внутрішньою алюмінієвою конструкцією заповнено шаром пінополіуретану, що містить водень і активно взаємодіє з нейтронами.

Крім того, склад броні добирається таким чином, щоб вона не містила елементів, які під дією нейтронного опромінення створюватимуть значну наведену радіоактивність.



4. Хімічна зброя

Хімічна зброя - нині ця зброя масового знищення, дія якої грунтується на токсичних властивості деяких хімічних речовин. До нього ставляться бойові отруйні речовини і кошти їх застосування.

Отруйні речовини нервово-паралітичного дії.

VX (Ві-Ікс), зарин, вражають нервову систему при дії на організм через органи дихання, при прониканні в пароподібному і крапельно-рідкому стані через шкіру, і навіть потрапляючи в шлунково-кишкового тракту разом із їжею і води. Стійкість їх більше доби, взимку кілька тижнів і навіть місяців. Ці ВВ найнебезпечніші. Для поразки людини досить малого їхньої кількості.

Ознаками поразки є: слинотеча, звуження зіниць , складне становище дихання, нудота, блювота, судоми, параліч.

Отруйні речовини шкірнонаривної дії.

(Іприт) мають багатостороннім дією. У крапельно-рідкому і пароподібному стані вони вражають шкіру очі, при вдиханні парів - дихальні шляхи і легені, потрапляючи з їжею і води - органи травлення. Характерна риса іприту - наявність періоду прихованого дії (поразка виявляється не відразу, а ще через кілька днів - 2 год і більше). Ознаками поразки є почервоніння шкіри, освіту дрібних бульбашок, які потім зливаються в великі й через дві-три доби лопаються, переходячи у важко загоюючі виразки. При будь-якому місцевому поразку ВВ викликають загальне отруєння організму, яка виявляється у підвищенні температури, нездужанні.

Отруйні речовини задушливого дії.

(Фосген) впливає на організм через органи дихання. Ознаками поразки є солодкавий, неприємний смак в роті, кашель, запаморочення, загальна слабкість. Ці явища після виходу з вогнища зараження проходять, і потерпілий у протягом 4-6 год почувається нормально, не підозрюючи про отриманому поразку. У цей час (прихованого дії) розвивається набряк легких. Потім може різко погіршитися подих, з'явитися кашель з багатою мокротою, біль голови, підвищення, віддишка, серцебиття.

При поразку на постраждалого надягають протигаз, виводять його з зараженого району, тепло приховують і забезпечують йому спокій.

У жодному разі не можна робити постраждалому штучне подих!

Отруйні речовни загально отруйної дії.

(Синильної кислоти і хлорціан) вражають лише за вдиханні повітря, зараженого їх парами (через шкіру де вони діють). Ознаками поразки є металевий присмак в роті, роздратування горла, запаморочення, слабкість, нудота, різкі судоми, параліч. Для захисту з посади цих ВВ досить використовувати протигаз.

Отруйні речовини подразнюючого дії.

CS , адамсит та інших. викликають гостре печіння і в роті, горлі і в очах, сильне сльозовиділення , кашель, складне становище дихання.

Отруйні речовини психо-хімічної дії.

BZ (Би-Зет) специфічно діють на ЦНС і викликають психічні (галюцинації, страх, пригніченість) чи фізичні (сліпота, глухота) розлади.

При поразку ВВ подразнюючого чи психо-хіміної дії необхідно заражені ділянки тіла обробити мильної водою, а обмундирування витрусити і вичистити щіткою. Постраждалих слід вивести з зараженого дільниці і надати медичної допомоги.

5. Бактеріологічна зброя

Бактеріологічна зброя є способом масового знищення людей, сільськогосподарських тварин і звинувачують рослин. Дія його грунтується на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів. До бактеріологічній зброї ставляться рецептури хвороботворних організмів.

Ознаками застосування бактеріологічної зброї є:

1) глухий, невластивий звичайним боєприпасам звук розриву снарядів і бомб;

2) його присутність серед місцях розривів великих осколків і окремих частин боєприпасів;

3) поява крапель рідини чи порошкоподібних речовин на місцевості;

4) незвичне скупчення комах і кліщів у місцях розриву боєприпасів спади контейнерів;

5) масові захворювання покупців, безліч тварин.

Застосування бактеріальних коштів можна визначити з допомогою лабораторних досліджень.

Особливості враження бактеріальними засобами

При враженні бактеріальними засобами захворювання настає не відразу,майже завжди є прихований (інкубаційний) період , протягом якого захворювання не поводиться зовнішніми ознаками, а вражений не втрачає боєздатності. Деякі захворювання (чума, віспа, холера) здатні передаватися від хвору людину здоровому і, швидко розповсюджуючись, викликати епідемії.

Встановити факт застосування бактеріальних засобів і визначити вид збудника досить важко, оскільки мікроби, ні токсини немає ні барви , ні запаху, ні смаку, а ефект їхні діяння може проявитися через великий проміжок часу. Виявлення бактеріальних коштів можна шляхом проведення спеціальних лабораторних досліджень , потім потрібно чимало часу, але це утрудняє своєчасне проведення заходів із попередження епідемічних захворювань.

Характеристика бактеріальних засобів, засоби захисту від нього.

Для поразки тварин поруч із збудниками сибірки і сапу можливо застосування вірусів ящуру, чуми рогатого худоби і птахів, холери свиней та інших.; для поразки сільськогосподарських рослин - збудників іржі хлібних злаків, фітофтора, картоплі та інших захворювань.

Зараження покупців, безліч тварин відбувається внаслідок вдихання зараженого повітря, влучення мікробів і токсинів на слизову оболонку і пошкоджену шкіру, вживання заражених продуктів та води, укусів заражених комах і кліщів, зустрічі з заражених предметом, поранення осколком боєприпасів, споряджених бактеріальними засобами, соціальній та результаті безпосереднього спілкування з хворими людьми (тваринами). Ряд захворювань швидко передається від хворих людей до дужим і викликає епідемії (чуми, холери, тифу, грипу та інших.).

а) Чума - гостре інфекційне захворювання. Збудником є мікроб, який володіє високу стійкість поза організмом; в мокроті, виділеної людиною, він зберігає свою життєздатність до 10 днів. Інкубаційний період становить 1 - 3 діб. Захворювання починається гостро: з'являється загальна слабкість , озноб , біль голови , температура швидко підвищується, свідомість затемнюється.

б) Холера - гостре інфекційне захворювання, що характеризується важким протіканням і схильністю швидкого поширенню. Збудник холери - холерний вібріон - мало стійкий до зовнішнього середовища, у питній воді зберігається на протязі кількох місяців. Інкубаційний період при холеру триває і від кількох годин до 6 днів, загалом 1 - 3 дня.

Основні ознаки поразки холерою: блювота, пронос; судоми; блювотні є і випорожнення хворого холерою приймають вид рисового відвару. З рідкими екскрементами і блювотою хворий втрачає дуже багато рідини, швидко худне, температура тіла в нього знижується до 35 градусів. У важких випадках захворювання може закінчиться смертю.

в) Сибірськая виразка - гостре захворювання, яке вражає переважно

сільськогосподарських тварин, як від них може передаватися людям. Збудник сибірки проникає у організм через дихальні шляху, травний тракт, пошкоджену шкіру. Захворювання настає через 1 - 3 діб; воно відбувається у трьох формах: легеневої, кишкової і шкірної.

При шкірної формі сибірки уражаються найчастіше, відкриті ділянки тіла (руки, ноги, шия, обличчя). На місці влучення мікробів збудника з'являється свербляче пляма , яке через 12 - 15 годин перетворюється на пляшечку з каламутній чи кров'янистої рідиною. Пузирьок невдовзі лопається, створюючи чорний струп, навколо якого з'являються нові бульбашки, збільшуючи розмір струпа до 6 - 9 сантиметрів в діаметрі (карбункул). Карбункул болючий, навколо неї утворюється масивний набряк.

г) Ботулізм викликається ботулінічним токсином, що є однією з найсильніших отрут, відомих у час.

Зараження може відбутися через дихальні шляху, травний тракт, пошкоджену шкіру слизові оболонки. Інкубаційний період - від 2 годин до діб.

Токсин ботулізму вражає центральну нервову систему, блукаючий нерв і нервовий апарат серця; захворювання характеризується нервно-паралітичним явищами. Спочатку з'являються загальна слабкість, запаморочення, порушення шлунково-кишкового тракту; потім розвиваються паралітичні явища. Температура тіла хворого зазвичай нижче нормальної. У важких випадках смерть може настати кілька годин від початку захворювання на результаті паралічу дихання.

До основних засобів захисту населення від бактеріологічної зброї ставляться: вакцино сироваткові препарати, антибіотики й інші лікувальні речовини, використовувані для спеціальної і екстреної профілактики інфекційних захворювань, кошти індивідуальної та колективної захисту, хімічні речовини, застосовувані для знешкодження.

При виявленні ознак застосування бактеріологічної зброї негайно надягають протигази (респіратори, маски), і навіть засоби захисту шкіри повідомляють про бактеріологічному зараження.

Обсервація і карантин.

Обсервация - спеціально організований медичний нагляд за населенням осередку бактеріологічної поразки, у тому числі ряд заходів, вкладених у своєчасне виявлення і ізоляцію з метою запобігання поширенню епідемічних захворювань. Поруч із допомогою антибіотиків проводять екстрену профілактику можливих захворювань, роблять необхідні щеплення, спостерігають за суворим виконанням правил особистої про громадської гігієни, особливо у харчових блоках і місцях загального користування. Продовольство і воду використовують тільки після їх надійного знезараження.

Термін обсервації визначається тривалістю максимального інкубаційного періоду для захворювання і обчислюється з ізоляції останнього хворого й закінчення дезінфекції в осередку поразки.

Що стосується застосування збудників особливо небезпечних інфекцій - чуми, холери, натуральної віспи - встановлюється карантин. Карантин - це система найбільш суворих ізоляційно-обмежувальних заходів, проведених попередження поширення інфекційних захворювань з вогнища поразки, і у ліквідації самого вогнища.

6. Звичайні зброя

Звичайна зброя: вогневі і ударні засоби, які застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі і інженерні боєприпаси і у звичайному спорядженні, запальні боєприпаси.

Звичайна зброю може застосовується самостійно й більше разом із ядерну зброю для ураження живої сили та техніки противника, а як і для руйнації й знищення різних особливо важливих (хімічні підприємства з СДЯВ, атомні енергетичні установки, гідротехнічні спорудження та ін.).

Фугасні боєприпаси

Основне призначення фугасних боєприпасів - руйнація промислових, житлових і адміністративних будинків, допомогою залізничних і автомобільних магістралей, поразка техніки і. Основним вражаючим чинником фугасних боєприпасів є повітряна ударна хвиля, що виникає вибухом звичайного вибухової речовини (ВР), яким споряджаються ці боєприпаси. Вони вирізняються вищою коефіцієнтом наповнення (відносини маси ВР до спільної масі боєприпасів), сягаючим 55%, і мають калібр від десятків до сотень тисяч фунтів.

Від ударної хвилі і осколків фугасних і осколкових боєприпасів ефективно захищають притулку, укриття різних типів, перекриті щілини. Від кулькових бомб можна укриватися в будинках, в траншеях, складах місцевості, в криницях колекторів.

Запальні боєприпаси

Запальні боєприпаси призначаються для поразки людей, знищення вогнем будинків та споруд промислових об'єктів і населених пунктів, рухомого складу і різних складів.

Основу запалювальних боєприпасів становлять запальні речовини і суміші, які прийнято ділити на групи: запальні суміші з урахуванням нафтопродуктів; металізовані запальні суміші; терміт термітні склади.

а) Запальні речовини, засновані на нафтопродуктах, поділяються на не загущені (рідкі) і загущені (грузлі). Для приготування останніх використовуються спеціальні згущувачі і горючі

б) Металізовані суміші застосовуються збільшення самозагоряння напальмів на вологих поверхнях і снігу.

в) Термітні склади використовуються відносно віддавна. У основі їхніх дії лежить реакція, коли він подрібнений алюміній входить у з'єднання з окислами тугоплавких металів з великої кількості тепла. Для воєнних цілей порошок термітні суміші (зазвичай алюмінію і окислів заліза) пресують. Палаючий терміт розігрівається до 3000 градусів. Під час такої температурі розтріскується цеглу та бетон, горять залізо і сталь. Як запальне засіб терміт має тим недоліком, що за його горінні не утворюється полум'я, у терміт додають 40 - 50 відсотків порошкоподібного магнію, оліфи, каніфолі і різноманітних сполук, багатих киснем.

г) Білий фосфор є біле напівпрозоре тверду речовину, наче віск. Він здатний самозайматися, з'єднуючись з киснем повітря. Температура горіння 900 - 1200 градусів.

д) Лужні метали, особливо калій і натрій, мають властивістю бурхливо реагувати з і вогник. У зв'язку з тим, що лужні метали небезпечні у спілкуванні, вони самостійного застосування й закони використовують, зазвичай, для запалення напалму.

Боєприпаси об'ємного вибуху (БОВ).

Принцип дії такого боєприпасів ось у чому: рідке паливо, що має високої теплотворної здатністю (окис етилену, діборан, перекис оцтової кислоти, пропілнітрат), винесене у спеціальну оболонку, вибухом розприскується, випаровується і перемішується з киснем повітря, створюючи сферичне хмару паливно-повітряної суміші радіусом близько 15 метрів і завтовшки шару 2 - 3 м. Новоутворена суміш підривається всюди спеціальними детонаторами. У зоні детонації протягом кількох десятків мікросекунд розвивається температура 2500 - 3000°С. У час вибуху всередині оболонки з паливно-повітряної суміші утворюється відносна порожнеча. Виникає щось таке як вибух оболонки кулі з відкоченим повітрям («вакуумна бомба»).

Основним вражаючим чинником БОВ є ударна хвиля. Боєприпаси об'ємного вибуху за своєю потужністю займають проміжне становище між ядерними і звичайними (фугасними) боєприпасами. Надлишкове тиск у фронті ударної хвилі БОВ навіть у видаленні 100 м від центру вибуху може становити 100 кПа (1 кгс/см²).



Висновок

Людина знає про особливості тієї чи іншої зброї, засобах його застосування і вражаючий його дії зможе спробувати захисту від нього або своєчасно підготуватися до захисту від який уражує дії зброї. Своєчасно захист населення допоможе уникнути численних жертв. Треба лише:

1. своєчасно забезпечити населення засобами індивідуальної захисту та навчити користуватися ними;

2. Виготовляти найпростіші засоби захисту органів дихання;

3. Пристосовувати і використовувати домашній одяг і взуття, а ролі засобів захисту за умов зараження повітря і місцевості РМ, ВВ і БС;

4.Оберігати продукти харчування питну воду від зараження;

5. Проводити часткову санітарну обробку відкритих частин тіла, і часткову обробку одягу та взуття;

6. Виробляти виміри довкілля, приладами радіаційної та хімічної розвідування й дозиметричного контролю;

7. Штаб ДО повинен своєчасно оповістити населення про загрозу.

Треба також вчасно подбає про об'єкти, які за вибуху яких можна додатково зашкодити населенню, це різні хімічні виробництва, атомні електростанції та т. п.



Література

1. «Громадянська оборона»: під ред. Н.П.Оловянишникова - М.:Высш.школа, 2005 р..

2. Каммерер Ю.Ю. «Захисні споруди громадянської оборони» - М.:Энергоатомиздат, 2008 р.

3. Костров А.М. «Громадянська оборона».

М.: Просвітництво, 2004. - 64 з.: мул.

4. «Громадянська оборона»: Підручник для педагогічних інститутів;

під ред. Є. П. Шубіна - М. «Просвітництво» 2004 р.

5. Підручник “Військово-медична підготовка”. Ф.І. Комаров, Медицина,2009 р.

6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Нейтронна_бомба

7. http://uk.wikipedia.org/wiki/Термоядерна_бомба

Размещено на Allbest.ru

...