Умови, що визначають організацію зв’язку в механізованому (танковому) батальйоні в основних видах бою

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Зв'язок є основним засобом управління військами і зброєю. Він призначений для обміну інформацією в системах управління військами та зброєю.

Досвід минулих воїн, і особливо Великої Вітчизняної війни, локальних війн сучасності показав, що успіхи і невдачі бойових дій у багатьох випадках залежали від організації зв'язку.

У сучасному загальновійськовому бою управління військами і зброєю може здійснюватися тільки за допомогою технічних засобів. Це управління літаками (вертольотами) в повітрі, що рухаються об'єктами на полі бою, засобами ППО, повітряними (морськими) десантами, частинами (підрозділами) та органами розвідки, що діють на значній відстані від ПУ старшого командира (начальника). Тому в сучасному бою потребам і умовам управління більшою мірою відповідають технічні засоби зв'язку, а ефективність бойового застосування частин і підрозділів безпосередньо залежить від стану зв'язку.

1. Організація зв'язку у механізованому батальйоні

Підрозділи зв'язку батальйону призначені, для встановлення і підтримки постійного зв'язку з підлеглими, приданими підрозділами і забезпечення управління, а також для підтримки зв'язку з старшим командиром і сусідами.

Механізований батальйон організаційно входить в склад механізованого бригади механізованої (танкової) дивізії, а також в склад танкового бригади танкової дивізії. При цьому механізований батальйон може бути озброєний бронетранспортерами (БТР) або бойовими машинами піхоти (БМП). Механізований батальйон на БТР у своєму складі має: Управління; Три механізовані роти (мр); Танкова рота; Мінометну батарею (мінбатр); Протитанковий взвод (птв); Гранатометний взвод (гв); Зенітний ракетний взвод (зрв); Вузол зв'язку (вз); Інженерно-саперний взвод (ісв); Розвідувальний взвод (рв); Взвод технічного обслуговування (вто); Взвод матеріального забезпечення (взаб); Медичний пункт батальйону (МПБ). В механізованому батальйоні на БМП відсутній протитанковий взвод. В залежності від завдань, які поставлені батальйону, його місця в бойовому порядку полка або дивізії, він може бути підсилений танковими, артилерійськими підрозділами, підрозділами ППО, спеціальних військ. Побудова бойового порядку залежить від отриманої бойової задачі, дій противника, наявності сил і засобів, характеру місцевості. Бойовий порядок батальйону будується в два або один ешелон. Елементами бойового порядку є: роти першого ешелону із засобами підсилення; рота другого ешелону або резерв; вогневі засоби, що залишаються в безпосередній підпорядкованості командира батальйону.

2. Умови, що визначають організацію зв'язку у механізованому батальйоні в основних видах бою

Для управління підлеглими і приданими підрозділами в батальйоні створюється система управління. До її складу входять органи управління, пункти управління і система зв'язку. Органи управління - це командир батальйону, його заступники, начальник штабу батальйону. Для роботи командира батальйону та інших посадових осіб за його рішенням в усіх видах бою створюється пункт управління - командно-спостережний пункт (КСП). В обороні КСП обладнується за підрозділами першого ешелону в районі опорного пункту роти другого ешелону на відстані до 2 км від переднього краю оборони батальйону. У вихідному положенні для наступу КСП обладнується в системі траншей та ходів сполучення таким чином, щоби він нічим не відрізнявся в бойовому порядку батальйону. Більшість часу в наступі КСП мб буде пересуватися на відстані до 300 метрів за ротами першого ешелону, що створює додаткові труднощі в забезпеченні зв'язку. В разі виходу із строю КСП батальйону управління підрозділами батальйону відновлюється від КСП однієї з рот (як правило роти другого ешелону). У зв'язку з цим командир роти буде встановлювати усі зв'язки, що передбачені від КСП батальйону.

Для рішення цього завдання в системі зв'язку необхідно створювати достатній резерв сил та засобів. Можливий вплив противника на систему управління та зв'язку батальйону. Можливий вплив противника на систему та підрозділи зв'язку батальйону засобами ураження і радіоелектронної боротьби, а також діями диверсійно-розвідувальних груп необхідно враховувати під час визначення основних заходів щодо бойового забезпечення системи та підрозділів зв'язку, а також заходів щодо відновлення управління в разі виходу із строю основних елементів системи зв'язку. Характер місцевості (рельєф, рослинність), пори року, мережа доріг, клімат, впливають на вибір засобів зв'язку, які будуть застосовуватись для забезпечення управління. Так, наявність великих водних перешкод, заболочених ділянок місцевості ускладнюють застосування проводових засобів зв'язку. Дуже пересічена місцевість, наявність великих лісових масивів впливають на умови розповсюдження радіохвиль в ультракороткохвильовому діапазоні, ускладнюють застосування штатних командно-штабних машин і машин бойового управління, що в свою чергу викликає необхідність в додатковому комплектуванні підрозділів, які діють на цій місцевості переносними радіостанціями короткохвильового діапазону. Низька температура навколишнього середовища в зимових умовах ускладнює експлуатацію бронетехніки та засобів зв'язку, забезпечення життєдіяльності особового складу. Наявність і стан, сил та засобів зв'язку, часу на організацію зв'язку Наявність сил та засобів зв'язку в батальйоні суттєво впливає на організацію та забезпечення зв'язку. Основними чинниками такого впливу є:

- укомплектованість взводу зв'язку і підрозділів батальйону засобами зв'язку;

- наявність у особового складу досвіду забезпечення зв'язку в умовах ведення бойових дій;

- наявність часу на організацію зв'язку, підготовку підрозділів до виконання бойових завдань і розгортання системи зв'язку.

Бойовий склад батальйону, засоби його підсилення та їх розподіл в бойовому порядку батальйону будуть визначати кількісний склад радіомереж, кількість напрямків зв'язку, що необхідно розгорнути в системі зв'язку. Таким чином, тактичні умови, які впливають на організацію зв'язку у механізованому батальйоні визначають:

- кількість напрямків зв'язку в системі зв'язку;

- підрозділи, з якими повинен бути встановлений найбільш стійкий зв'язок;

- підрозділи, яким необхідно видати додаткові засоби зв'язку для забезпечення стійкого управління ними в ході бою.

Механізований батальйон може вести різні за своїм характером бойові дії, особливості ведення яких здійснюють значний вплив на порядок і способи організації та забезпечення зв'язку. Найбільш складні умови для організації та забезпечення зв'язку в батальйоні виникають при веденні наступу з висуванням із вихідного району, коли поряд з вирішенням питань забезпечення управління підрозділами на рубежі переходу в атаку, в ході наступу виникає необхідність забезпечення зв'язку у вихідному районі, під час висування і розгортання в бойовий порядок. Складні умови для організації зв'язку також виникають у випадку переходу до бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником, наприклад, коли у ході наступу (де основними засобами управління є радіозасоби) батальйон вимушено переходить до оборони і для управління підрозділами необхідно розгорнути мережу проводового зв'язку, або в зустрічному бою, коли батальйон з ходу переходить до бою. Більш сприятливі умови для організації зв'язку будуть при завчасному переході до оборони в умовах поза зіткнення з противником. У цьому випадку є можливість побудувати більш розгалужену систему зв'язку, використати захисні та маскувальні можливості місцевості для зниження впливу на систему і підрозділи зв'язку, зброї противника. Батальйон і в обороні, і у наступі може діяти як на штатній техніці, так і в пішому порядку. У першому випадку для забезпечення зв'язку будуть використовуватись засоби радіозв'язку, встановлені на бронеоб'єктах, а при діях пішки - переносні радіозасоби.

На організацію і забезпечення зв'язку у підрозділах механізованого батальйону безпосередній вплив здійснюють такі фактори:

- характеристики БД;

- роль і місце батальйону в бойовому порядку бригади;

- бойове завдання батальйону;

- бойовий склад і засоби підтримки батальйону;

- бойовий порядок батальйону;

- наявність і стан сил та засобів зв'язку;

- характер дій, склад і бойові можливості частин РЕБ противника;

- обладнання БД по відношенню до зв'язку;

- фізико-географічні та гідрометеорологічні умови;

- наявність часу на організацію зв'язку.

- час готовності зв'язку до роботи.

Командирам підрозділів начальник штабу доводить:

- порядок організації зв'язку у підрозділах;

- радіоданні та інші документи (переговорні таблиці, таблиці позивних посадових осіб, таблиці сигналів і т. ін.), які необхідні для організації зв'язку в підрозділах;

- заходи щодо захисту від радіопершкод та радіорозвідки противника.

3. Робота командирів підрозділів щодо організації зв'язку

Зв'язок в батальйоні (роті) організується у відповідності з рішенням командира батальйону (роти) та вказівок начальника старшого штабу (батальйону). Відповідальність за організацію та стан зв'язку в батальйоні (роті) з підлеглими, приданими та підтримуючими підрозділами несе начальник штабу батальйону (командир роти).

Командир батальйону керує зв'язком через начальника штабу.

Начальник штабу батальйону несе відповідальність за організацію та підтримання безперервного управління підрозділами. З питань зв'язку він повинен:

- ставити завдання з організації зв'язку начальнику зв'язку;

- віддавати розпорядження щодо зв'язку командирам підлеглих та приданих підрозділів;

- давати вказівки офіцерам батальйону про порядок підтримання зв'язку під час пересування КСП батальйону та підрозділів;

- забезпечувати приховане управління підрозділами;

- організовувати контроль за роботою зв'язку, дотриманням радіодисципліни та прихованого управління;

- проводити заходи щодо радіомаскування і захисту системи зв'язку від радіо перешкод та радіоелектронного придушення противника.

В результаті оцінки тактичних умов та вивчення розпорядження по зв'язку начальник штабу формує завдання щодо організації зв'язку, які ставить начальнику зв'язку та командирам підрозділів. Начальнику зв'язку він повинен вказати:

- відомості про противника;

- задачу батальйону та порядок взаємодії підрозділів;

- організацію управління (особливо місця розгортання КСП, порядок та напрямок його переміщення), куди (кому) передається управління у випадку виходу зі строю КСП батальйону;

- з ким, до якого часу і який повинен бути встановлений зв'язок, на які напрямки зв'язку необхідно звертати особливу увагу;

- порядок підтримання зв'язку та режими роботи радіозасобів;

- порядок забезпечення зв'язку у випадку застосування противником радіоперешкод;

- маршрути і порядок висування підрозділів, рубежі розгортання, спішування і т.ін;

- час готовності зв'язку до роботи.

Командирам підрозділів начальник штабу доводить:

- порядок організації зв'язку у підрозділах;

- радіоданні та інші документи (переговорні таблиці, таблиці позивних посадових осіб, таблиці сигналів і т.ін.), які необхідні для організації зв'язку в підрозділах;

- заходи щодо захисту від радіопершкод та радіорозвідки противника.

Зв'язок в роті організується у відповідності з рішенням командира роти та вказівок начальника штабу батальйону. Командир механізованої роти особисто організує зв'язок з підлеглими, приданими та підтримуючими підрозділами та відповідає за його роботу.

Заходи щодо організації зв'язку вирішуються командиром роти в процесі організації бою (наприклад, у вихідному районі для наступу) та доводяться до підлеглих окремими вказівками.

Для організації зв'язку командиру роти необхідно усвідомити наступне:

де розташовано КСП батальйону і як від буде пересуватися у ході бою;

з ким, на яких етапах бою і який зв'язок необхідно мати;

чи досить радіоданних для організації зв'язку з командиром батальйону, підлеглими, підтримуючими та взаємодіючими підрозділами;

наявність засобів зв'язку та їх готовність до виконання своїх функцій;

наявність джерел живлення для переносних радіостанцій та місця їх поповнення (зарядки);

чи досить документів кодованого зв'язку (переговорних таблиць, таблиць позивних посадових осіб, таблиць сигналів , кодованих топографічних карт) для забезпечення зв'язку зі старшим командиром, підлеглими, приданими, підтримуючими та взаємодіючими підрозділами;

способи підтримання радіозв'язку з командиром батальйону у випадку застосування противником радіоперешкод;

режими роботи радіостанцій на різних етапах бою.

Результатом роботи командира роти з організації зв'язку є вказівки командира роти з управління.

Командир взводу при організації управління наряду з іншими питаннями доводить до підлеглих вказівки по забезпеченню зв'язку, де вказує:

- орієнтири;

- сигнали управління, оповіщення та взаємодії;

- частоти (основні, запасні), позивні для роботи в радіомережі командира батальйону (при діях на машинах) та в радіомережі командира роти (при діях у пішому порядку),постійні позивні командира батальйону та командира роти; доводить порядок роботи у цих мережах;

- режим роботи радіостанції БМП (БТР) на різних етапах бою;

- порядок підтримання радіозв'язку у випадку застосування противником радіоперешкод;

- порядок підготовки техніки зв'язку БМП (БТР) до майбутнього бою.

Готовність техніки зв'язку до бою командир взводу перевіряє особисто.

Висновки

командний військовий батальйон радіоелектронний

Отже, наявність сил та засобів зв'язку в батальйоні суттєво впливає на організацію та забезпечення зв'язку. Основними чинниками такого впливу є:

- укомплектованість вузла зв'язку і підрозділів батальйону засобами зв'язку;

- наявність у особового складу досвіду забезпечення зв'язку в умовах ведення бойових дій;

- наявність часу на організацію зв'язку, підготовку підрозділів до виконання бойових завдань і розгортання системи зв'язку.

Таким чином, тактичні умови суттєво впливають на організацію зв'язку і визначають:

- кількість напрямків зв'язку в системі зв'язку;

- підрозділи, з якими повинен бути встановлений найбільш стійкий зв'язок; підрозділи, яким необхідно видати додаткові засоби зв'язку для забезпечення стійкого управління ними в ході бою.

Список використаної літератури

1. Нещадим М.І., Колесніков В.О., Мазуренко В.О., Супрун В.М. Основи управління та прийняття рішень у військовій справі: Підручник. - Суми: Слобожанщина, 2000. - 375с.

2. Свідлов Ю.І., Ляпа М.М., Мазуренко В.О., Петренко В.Н., інші: Посібник для випускника ВВНЗ з організації повсякденної діяльності підрозділів: Методичний посібник. - Суми: Видавництво СумДУ, 2005. - 422с.

3. Статути Збройних Cил України. К.: Видавництво „Варта”, 2004. -499с.

Размещено на Allbest.ru