Прогнозування наслідків аварії на потенційно небезпечному хімічному об’єкті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Опис небезпечних хімічних речовин

2. Довгострокове прогнозування при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті

2.1 Визначення кількості розлитої речовини

2.2 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари

2.3 Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

2.4 Визначення кількості людей у населеному пункті, які проживають на забрудненій площі

2.5 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

2.6 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

2.7 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

2.8 Визначення площі населеного пункту, яка може бути забруднена

2.9 Визначення можливих втрат населення НП

3. Заходи під час аварії

3.1 Причини виникнення аварій на ХНО

3.2 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних об'єктах

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

У відповідності з Міжнародним Реєстром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) - найбільш токсичних для людей.

Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти (ХНО). При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.

До хімічно небезпечних об'єктів (підприємств) відносяться:

1. Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР.

2. Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів.

3. Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР.

4. Підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак.

5. Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР.

6. Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що переправляють хімічні продукти.

7. Склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезінфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.

8. Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.

Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах можуть бути:

· поломки деталей, вузлів, устаткування, трубопроводів;

· несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів;

· неполадки у

· системі контрою і забезпечення безпеки виробництва;

· порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців;

· організаційні і людські помилки;

· пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу, що може привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки;

· акти обману, саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх осіб;

· зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання.

· Існує можливість виникнення

· значних аварій, якщо має місце витік (викид) великої кількості хімічно небезпечних речовин. Це може бути наслідком таких обставин:

· заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі персоналу і відмови систем безпеки, що контролюють рівень;

· пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем

· безпеки, що контролюють тиск;

· розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження;

· полімеризація хімічно небезпечних

· речовин у резервуарах для їх зберігання;

· витік хімічно небезпечних речовин із насосів;

· витік хімічно небезпечних речовин із труб, виконаних з непридатних матеріалів;

· руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову системи безпеки;

· помилки при виготовленні деталей обладнання, втрата енергії, відмова у роботі машин та інше.

Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.

При попередньому прогнозуванні наслідків, за величину викиду речовини, приймається її вміст у найбільшій за об'ємом одиничній ємкості (технологічній, складській, транспортній чи іншій). Припускається, що при цьому ємкість руйнується повністю. Для сейсмонебезпечних районів завчасний розрахунок іде на загальний запас речовини, яка знаходиться в усіх ємкостях.

При розливі рідких або скраплених вибухо-пожежонебезпечних речовин на підстеляючих поверхнях вільно, товщина шару рідини приймається за 0,05 м по усій площі розливу. При розливі у піддон чи на обваловану поверхню, товщина шару рідини приймається на 0,2 м нижче висоти стінки (обваловки).



1. Опис небезпечних хімічних речовин

Аміак - безбарвний газ з характерним різким запахом (запах «нашатирного спирту»). Це отруйний газ. Спричиняє ураження верхніх дихальних шляхів, може призвести до набряку легенів і смерті. Ознаки - нежить, кашель, утруднення дихання, задуха. Пари аміаку сильно роздратовують слизові оболонки, викликаючи зуд, почервоніння шкіри, біль в очах, сльози.

При охолодженні до -33,4 ?С аміак під звичайним тиском перетворюється на прозору рідину, а при -78?С аміак замерзає.

Аміак дуже добре розчиняється у воді (краще за інші гази): 1 об'єм води розчиняє при кімнатній температурі біля 700 об'ємів аміаку. Концентрований розчин містить 25% (маси)NH₃i має густину 0,91 г/см³. Розчинаміаку у воді іноді називають нашатирним спиртом. З підвищенням температури розчинність аміаку зменшується. Тому він виділяється при нагріванні з концентрованого розчину, чим іноді користуються в лабораторіях для отримання невеликих кількостей аміаку.

Молекула NH₃- та, що отримується при взаємодії трьох атомів гідрогену, має структуру піраміди, у вершині якої знаходиться атом азоту, а в кутах основи - атоми гідрогену. І в цьому випадку можна чекати, що кути між N-H будуть рівні 90 градусів. Ці висновки про взаємне розташування атомів в молекулі відповідають NH₃дійсності. Значна полярність аміаку (µ=1,48D), а також дані структурних дослідженьсвідчать про те, що молекула NH₃ побудована в формі піраміди. Проте, кути між зв'язками (валентні кути) відрізняються від 90?, в молекулі, рівній 107,3?.

Для пояснення відмінності валентних кутів в молекулі від 90? потрібно брати до уваги, що стійкому стану молекули відповідає така її геометрична структура і таке просторове розташування електронних хмар зовнішніх оболонок атомів, яким відповідає найменша потенційна енергія молекули. Це призводить до того, що при утворенні молекули форми і взаємне розташування атомних електронних хмар змінюється в порівнянні з їх формами і взаємним розташуванням у вільних атомах. У результаті досягається більш повне перекриття валентних електронних хмар, отже, утворення більш міцних ковалентних зв'язків. Така перебудова електронної структури атома розглядається на основі уявлення про гібридизацію атомних орбіталей.

При утворенні молекули аміаку відбувається sp3-гібридизація атомних орбіталей центрального атома (нітрогену). Саме тому валентний кут HNH (107,3?) близький до тетраедричного. Невелика відмінність цього кута від 109,5? пояснюється асиметрією в розподілі електронних хмар навколо ядра атома нітрогену: з чотирьох електронних пар три беруть участь в утворенні зв'язків N-H, а одна залишається неподіленою.



2. Довгострокове прогнозування при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті

Довгострокове прогнозування проводиться для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів ліквідації наслідків аварії, розробки забезпечення захисту населення та підвищення стійкості роботи об'єктів.

Для довгострокового прогнозування приймаються такі дані:

- заповнення ємності приймається за 75 % від паспортного (геометричного) об'єму ємності;

- ємності при аваріях руйнуються повністю;

- метео умови: швидкість вітру - 1 м/с, температура повітря - 20?С, ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія, напрямок вітру не враховується, тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360?С;

- час, на який проводяться розрахунки, ф=4 год;

- для регіону Р-безпечного приймаємо, що при аварії зруйнується одна найбільша ємність (Vp₁);

- для регіону Р-сейсмічного приймаємо, що зруйнуються всі ємності.

2.1 Визначення кількості розлитої речовини.

Якщо район безпечний, кількість речовини (НХР) вилитої зі зруйнованої ємності на випадок НС визначається за формулою:

G_нхр=V_Р1?0,75?с_{НХР =}6000 * 0,681 * 0,75 = 3064,5, т,



2.2 Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари

Ця величина може бути визначена двома способами.

Перший спосіб

Спочатку визначається глибина розповсюдження хімічної хмари від випаровування хлору при: стані атмосфери - ізотермія, швидкості вітру W=1, м/с, температурі повітря t_п=20?С. По таблиці 2, використовуючи метод інтерполяції або за допомогою формули

Г^NH3_із =2,1?G_нхр^{0,568+0.00551nGнхр} = 2,1*3064,5^{0,568+0,0055ln3064.5}=214.2, км

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження (відстань, яку поширилась хімічна хмара від ХНО) хмари для заданої НХР і прийнятих умов за формулою

Гґ= Г^NH3_із ?К_НХР?К_W?К_t?К_СВСА?К_обв, км

К_НХР- поправочний коефіцієнт на вид НХР (табл. 1);

К_W- поправочний коефіцієнт на швидкістьвітру, визначається за табл. 3 в залежностівід стану атмосфери і Gнхр. При швидкостівітруW=1м/с, К_W=1.

К_СВСА- поправочний коефіцієнт на стан атмосфери (при довгостроковомупрогнозуванні стан атмосфери - інверсія, а величина булавизначена при ізотермії)

К_СВСА- в залежності від стану атмосфери рекомендовані такі значення:

інверсія К_СВСА=2,55;

ізотермія К_СВСА =1;

конвекція К_СВСА=0,55.

Задається, що вилив у «піддон», то резервуари обваловані і величина К_обв визначається в залежності від висоти обвалування H_обв і часу ф. Для довгострокового прогнозування ф приймається 4 години.

Після визначення усіх поправочних коефіцієнтів, їх значення підставляються у формулу і визначається величина Г_тґ.

Гґ = 214,2*0,13*1*0,96*1*0,16= 4,46

Другий спосіб

При цьому способі теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою формули

Г_тґґ = V_п.ф?ф, км

де V_п.ф- швидкість переднього фронту хімічної хмари, км/год

ф - час пересування хмари, год.

Для довгострокового прогнозування ф=4 год.

В залежності від стану атмосфери, величину V_п.ф можна визначити за емпіричними залежностями:

стан атмосфери:

інверсія V_п.ф=5?W, км/год

ізотермія V_п.ф=6?W, км/год

конвекція V_п.ф=7?W, км/год

У зв'язку з тим, що при довгостроковому прогнозуванні стан атмосфери - інверсія і швидкість вітру W=1 м/с, то

V_п.ф=6?1=6 км/год,

а глибина розповсюдження хмари буде дорівнювати

Г_тґґ = 6?3=18 км

Значення Г_тґґ порівнюємо з Г_тґ і менше з них використовуємо у подальших розрахунках, тобто Г_т =Г_тmin(Г_тґ або Г_тґґ).



2.3 Визначення площі можливого забруднення населеного пункту

Для довгострокового прогнозування розповсюдження хімічної хмари відбуватиметься під кутом 360?, тобто концентричними кругами відносно ХНО.

Г_т < R_нп,то у такому випадку буде забруднено лише частину площі населеного пункту, як показано на рис.1.

У цьому випадку площа забруднення населеного пункту буде визначатися як

S^забр_нп = р(Г_т ²-R²_сзз) = 3,14(4,46² - 0,6²) = 61,32, км²

Рис. 1. Схема розповсюдження хімічної хмари при Г_т<R_нп

2.4 Визначення кількості людей у населеному пункті, які проживають на забрудненій площі

Кількість людей, які проживають у населеному пункті на забрудненій території визначається за формулою



n^забр_нп = S^забр_нп?Щ_нп = 61,32*12 = 736, осіб

2.5 Розрахунок можливих втрат населення НП і робітників ХНО

В умовах, заданих для даного розрахунку, населення не має індивідуальних засобів захисту, тобто протигазів, і тому його втрати будуть складати 50%, тобто

Втр_нп=n^забр_нп?0,5=736*0,5 = 368, осіб

Втрати робітників ХНО визначаються з формули:

Втр_хно = n_хно?д_ВТРхно = 220*0,27 = 60 , осіб

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає:

- ураження легкого ступеня - 25%;

- ураження середнього і тяжкого ступеня - 40%;

- смертельні ураження - 35%.

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і робітників ХНО.

Так для робітників ХНО:

- ураження легкого ступеня складає Втр^лс_хно=0,25?Втр_хно = 60*0,25 = 15, осіб;

- ураження середнього і тяжкого ступеня Втр^ст_хно=0,4?Втр_хно = 60*0,4 = 24 , осіб;

- смертельне ураження Втр^см_хно=0,35?Втр_хно = 0,35 * 60=21, осіб.

Для людей у населеному пункті:

– ураження легкого ступеня складає Втр^лс_НП = 0,25?Втр_нп = 368*0,25 = 92, осіб;

– ураження середнього і тяжкого ступеня Втр^ст_НП = 0,4?Втр_нп = 368*0,4=147, осіб;

– смертельне ураження Втр^см_НП = 0,35?Втр_нп = 368*0,4=129 осіб.

2.6 Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари

2. Г_т менше R_нп, схема рисується, як показано на рис. 2.

Рис. 1. Схема розповсюдження хімічної хмари при Г_т<R_нп

хімічний аварія ліквідація виробничий

Аварійне прогнозування на час після аварії ф_авар, годин

Аварійне прогнозування здійснюється за даними розвідки після виникнення аварії для визначення можливих її наслідків і порядку дій у зоні хімічного зараження.

2.7 Визначення можливої глибини розповсюдження хмари

Теоретична глибина розповсюдження хмари Г_т визначається аналогічно, як і для довгострокового прогнозування, двома способами.

Перший спосіб

Визначається Г_т для хлору за формулою (3), але замість величини Gнхр підставляємо Gо - кількість НХР, яка вилилася при аварії і задається у вихідних даних.

Г^NH3_Тіз=2,1?Gо^{0,568+0.00551nGо}, км.

Г^NH3_Тіз = 2,1*1600^{0,568+0.00551n1600}= 90,06, км

Величину Г^NH3_Тіз можна визначити в залежності від Gо, використовуючи метод інтерполяції, або за допомогою формули (3).

Визначаємо теоретичну глибину розповсюдження хімічної хмари для заданого виду НХР і заданих умов за формулою (4)

Г_тґ = Г ^NH3_iз?К_НХР?К_W?К_t?К_СВСА?К_обв, км

Г_тґ = 214,2*0,13*1*1*1*0,16 = 4,46

Якщо задаються величини Дt іW, то визначається стан атмосфери за рис. 8.

Рис. 2. Графік для визначення ступеню вертикальної стійкості атмосфери (СВСА)

Другий спосіб

Теоретична глибина розповсюдження хмари визначається за допомогою формули

Г_Тґґ= 6?3 = 18, км

Аналогічно, як і для довгострокового прогнозування, визначені значення Г_Тґі Г_Тґґ порівнюємо між собою і менше з них далі використовуємо в розрахунках, тобто Г_T = Г_Tmin (Г_Тґ або Г_Тґґ).

2.8 Визначення площі населеного пункту, яка може бути забруднена

Можлива площа забруднення НП S^забр_нп, км² буде залежати від величини Г_T, швидкості вітру W і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО.

При швидкості вітру W більше 2 м/с (W>2) кут розповсюдження буде складати ц=45?, як показано на прикладах рис. 3

напрямок вітру - схід

Рис. 3. Схема розповсюдження хімічної хмари при W>2 (ц=45?)

При визначенні площі забруднення можливого зараження необхідно враховувати як кут розповсюдження ц, так і співвідношення між Г_T і R_нп.

Розглянемо детальніше варіант:

1. W>2 ц=45?

Г_T < R_нп

S^забр_нп = 1/8р(Г_T ²-R²_сзз), км²

S^забр_нп = 1/8*3,14(19,89-0,36) = 7,67

2.9 Визначення можливих втрат населення НП

Визначається, скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення:

n^забр_нп = S^забр_нп?Щ_нп, осіб

Визначаютьсявтрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою:

Втр_нп= n^забр_нп?0,5736*0,5=368, осіб

Втрати робітників ХНО визначаються з табл. 5 (нижній рядок), тобто

Втр_хно= n_хно?д_ВТРхно = 220*0,27=60, осіб

Орієнтовна структура втрат людей в осередках ураження складає:

- ураження легкого ступеня - 25%;

- ураження середнього і тяжкого ступеня - 40%;

- смертельні ураження - 35%.

Таким чином визначаємо структуру втрат людей населеного пункту і робітників ХНО.

Так для робітників ХНО:

- ураження легкого ступеня складає Втр^лс_хно=0,25?60=15, осіб;

- ураження середнього і тяжкого ступеня Втр^ст_хно=0,4?60=24, осіб;

- смертельне ураження Втр^см_хно=0,35?60=21, осіб.

Для людей у населеному пункті:

- ураження легкого ступеня складає Втр^лс_НП = 0,25?368=92, осіб;

- ураження середнього і тяжкого ступеня Втр^ст_НП = 0,4?368=147, осіб;

- смертельне ураження Втр^см_НП = 0,35?368=129, осіб.

напрямок вітру - схід

Рис. 3. Схема розповсюдження хімічної хмари при W>2 (ц=45?)



3. Заходи під час аварії

3.1 Причини виникнення аварій на ХНО

Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об'єктах можуть бути:

- вихід з ладу деталей, вузлів, устаткування, ємностей, трубопроводів;

- несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів;

- несправності систем контролю і забезпечення безпеки виробництва;

- порушення герметичності зварних швів і з'єднувальних фланців;

- організаційні помилки та помилки персоналу;

- пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу, що може призвести до виникнення вибухонебезпечної обстановки;

- акти саботажу або диверсій з боку виробничого персоналу або сторонніх осіб;

- зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання.

Існує можливість аварій внаслідок витікання (викиду) великої кількості хімічно небезпечних речовин. Це може статися внаслідок таких обставин:

- заповнення резервуарів вище норми через помилки персоналу і відмови систем безпеки, що контролюють рівень;

- пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки, що контролюють тиск;

- розриви шлангових з'єднань у системі розвантаження;

- полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх зберігання;

- витікання хімічно небезпечних речовин із насосів.

Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.

3.2 Екстрені заходи щодо ліквідації аварії на хімічно небезпечних об'єктах

Під час аварії з небезпечною хімічною речовиною на ХНО робітники, які безпосередньо здійснюють технічну експлуатацію апаратів та обладнання, де використовується НХР (далі - робітник), оповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера та чергову зміну ВОХР або особу, яка виконує зазначені обов'язки (далі - черговий диспетчер) ХНО, за допомогою прямих телефонів, установлених безпосередньо на робочому місці. На робочому столі робітника повинна бути схема виклику чергових аварійних змін. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов'язки відповідно до порядку, викладеного у робочій інструкції та плані локалізації і ліквідації аварій.

Черговий диспетчер ХНО, отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити персонал ХНО, оперативного чергового спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій (далі - оперативний черговий), міський (районний) відділ внутрішніх справ, а також спеціальні (аварійно-рятувальні) служби, що залучаються при аварії з НХР, та керівників (чергових диспетчерів) підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення.

Оповіщення на ХНО організується відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 15 лютого 1999 р. № 192 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях». На ХНО створюються локальні системи оповіщення, які мають бути сполучені з регіональними системами централізованого оповіщення.

Оповіщення здійснюється дистанційно за допомогою електросирен, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот і видів модуляцій та телебачення. Термінова інформація, що передається територіальними органами ЦО, НС та ХНО передається уривчастим звучанням електросирен на відповідній території, а також у запису мережею радіомовлення, яке означає: «Увага всім». Тексти звернення до населення передаються державною мовою і мовою, що є найбільш поширеною серед населення у цьому регіоні.

Порядок дій оперативних чергових визначається інструкціями та планами реагування на надзвичайні ситуації.

Для виконання завдань під час виникнення аварії з НХР на робочому місці чергового диспетчера ХНО мають бути розроблені такі документи та технічні засоби:

- інструкція черговому диспетчеру ХНО про порядок дій у разі виникнення аварії з НХР (розробляється керівником ХНО з урахуванням особливостей об'єкта і затверджується начальником спеціального уповноваженого територіального органа виконавчої ради, до компетенції якого віднесено питання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій, на території якого знаходиться ХНО);

- табло чергового диспетчера ХНО;

- текст звернення до персоналу об'єкту та осіб, яких сповіщає черговий диспетчер;

- засоби індивідуального захисту.

На території ХНО повинен бути встановлений покажчик напрямку вітру, який можна побачити з робочого місця чергового диспетчера. Підприємства, які зберігають НХР в ємностях з одиночним максимальним об'ємом більше 30 тонн, повинні мати метеостанцію або прилад для автоматичного визначення напрямку та швидкості вітру.

Для звернення уваги персоналу ХНО та населення навколо об'єкту в разі виникнення аварії з НХР на території ХНО встановлюється сирена, яку в цьому разі вмикає черговий диспетчер ХНО.

Висновки

Потенційно небезпечні хімічні речовини та біологічні препарати - хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного походження, що їх виготовляють на території України чи отримують з-за кордону для використання у господарстві і побуті, які негативно впливають на життя та здоров'я людей, тварин і рослин, а також довкілля, у зв'язку з чим ці речовини та препарати обов'язково вносять до державного реєстру потенційно небезпечних хімічних речовин і біологічних препаратів.

Об'єкти господарювання, на яких використовуються отруйні речовини, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об'єкти. При аваріях або зруйнуванні цих об'єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин отруйними речовинами.

Велику частку потоку товарів становить продукція хімічної, гірничо-добувної та переробної промисловості, які в основному базуються на оперуванні з великими кількостями різноманітних хімічних речовин. Останні можуть бути і малотоксичними, і найсильнішими отрутами. Хоча, як вважав ще славнозвісний Парацельс (1493 - 1541рр.): «Всі речовини отруйні; немає жодної, яка не була б отруйною. Лише правильна доза розрізняє отруту і ліки...»

Виробництво, транспортування і зберігання отруйних речовин регламентується спеціальними правилами техніки безпеки і контролю. Проте при значних промислових аваріях, катастрофах, пожежах і стихійних лихах можуть виникнути руйнування виробничих споруд, складів, місткостей, технологічних ліній, трубопроводів та інше. Як результат цього великі кількості отруйних речовин можуть потрапити у навколишнє середовище: на поверхню ґрунту, різноманітні об'єкти, в атмосферу і поширитися на території населених пунктів, що може бути причиною масових отруєнь робітників виробництва і населення.

Небезпека ураження людей може виникнути при ліквідації хімічної зброї, складовою частиною якої є високотоксичні бойові отруйні речовини.



Список використаної літератури

1.Березов Т.Т. и Коровквд Б.Ф. Биологическая химия, е. 482, М., 1982.

2.Биохимические метода исследования в клинике, под ред. А.А.

Покровского, е. 106,580, М.5 1969.

3.Баленко Е. Д. «Лекции по гражданской обороне». Досааф, 1989г.

4.Чуйков В. И. «Гражданская оборона в ракетно-ядерной войне». Атомиздат, 1989г.

5.Дідик А. Т. Захист населення при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах. - Запоріжжя. ЗНУ, 2005. - 18с.

6.Гражданская оборона: .Учебник (под ред. Шубин У.П. - М.: Просвешение: Учебное поеобие для ВУЗов-М.: ВШ, 1988 - 141 е.

7.Гембшхкий Е.В., Богданов Н.А., Сафронов В.А. Острме и хронические профессиональные отравления азотной кислотой и окислами азота. (М.,1974.158 с.

8.Каракчиев Н.И. Военная токсикология и зашита от ядерного и химического оружия: Учебное пособие для медицинских институтов/ Яод ред. В.И. Артамонова.- 4-е доп. и перераб. изд. (Т., 1988. С. 156-161.

9.Гигаена/ Под ред. Г.И. Румянцева. (М., 2000. С.504-505.

10.Ершов Ю.А., Плетнева Т.В. Механизмм токсического действия неорганических соединений. (М., 1989. С.207-211.

11.Общая токсикология/ Под ред. Б.А. Курляндского, В.А. Филова М., 2002. С.276-375.

12.Зверев М.Й., Анестидиади М.Я. Токсический отек легких. (Кишинев,1981. СЛ07.

13.Богоявленский В.Ф., Богоявленский Й.Ф. Юшническая диагностика и неотложная терапия острых отравлений. ( М., 2002. 128

14.Дідик А.Т., Методичні вказівки до виконання практично-розрахункової роботи з цивільної оборони (Запоріжжя, 2005).

Размещено на Allbest.ru

...