Прогнозування масштабів зараження аварійно-хімічними небезпечними речовинами при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
Визначення еквівалентної кількості аварійно-хімічних небезпечних речовин в хмарі. Особливість повної глибини зони зараження. Розробка методики з організації евакуації людей. Основна характеристика долікарняних та лікарняних заходів першої допомоги.
| Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.05.2015 |
| Размер файла | 434,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ТА СУСПІЛЬНИХ НАУК
ЗВІТ
до контрольної роботи по дисципліні "ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ"
Прогнозування масштабів зараження аварійно - хімічними небезпечними речовинами (АХНР) при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
Студент групи МБА 113
Бойко Максим
Прийняв
Гаркавий С. Ф.
Черкаси 2013 р
1. Місце аварії, вид і кількість АХНР
|
Варіант (остання цифра залікової книжки) |
Місце аварії |
Об'єкт |
АХНР |
Кількість, т |
|
|
0 |
ВАТ “Азот” |
Резервуар |
Аміак |
2000 |
|
|
1 |
ВАТ “Азот” |
Резервуар |
Хлор |
40 |
|
|
2 |
ЗАТ “Юрія” |
Резервуар |
Аміак |
5 |
|
|
3 |
ТОВ “ЧПК |
Резервуар |
Аміак |
15 |
|
|
4 |
ТОВ “ЧПК»” |
Резервуар |
Аміак |
30 |
|
|
5 |
ЗАТ “Юрія” |
Резервуар |
Аміак |
10 |
|
|
6 |
Залізнична станція |
Цистерна |
Аміак |
30 |
|
|
7 |
ДП “Консервний комбінат” |
Резервуар |
Аміак |
9 |
|
|
8 |
Залізнична станція |
Цистерна |
Хлор |
30 |
|
|
9 |
ДП “Консервний комбінат” |
Резервуар |
Аміак |
4 |
2. Метеоумови під час аварії
|
Підваріант (перед- остання цифра залікової книжки) |
Ступень верти- кальної стійкості повітря |
Напрям вітру |
Швидкість вітру, м/с |
Температура, °С |
|
|
0 |
інверсія |
на Північ |
0,4 |
18 |
|
|
1 |
ізотермія |
на Пн-Зах. |
2 |
15 |
|
|
2 |
конвекція |
на Захід |
1 |
22 |
|
|
3 |
інверсія |
на Пн-Сх. |
0,5 |
20 |
|
|
4 |
ізотермія |
на Північ |
3 |
10 |
|
|
5 |
конвекція |
на Захід |
1,5 |
0 |
|
|
6 |
інверсія |
на Захід |
0,8 |
15 |
|
|
7 |
ізотермія |
на Пн-Сх. |
1 |
25 |
|
|
8 |
конвекція |
на Схід |
1 |
20 |
|
|
9 |
інверсія |
на Південь |
0,7 |
10 |
Треба: Оцінити хімічну обстановку, яка може скластися внаслідок аварії на другу годину після аварії. Скласти текст повідомлення для оповіщення населення. аварійний небезпечний зараження евакуація
1. Визначити еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі :
(т)
Q1 = 0,18*0,04*0,23*1*4 = 0,006 (т)
де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання АХНР (табл.1 додатка 2).
К3 - коефіцієнт, який дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози інших АХНР (табл.1 додатка 2).
К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря (інверсія - 1, ізотермія - 0,23, конвекція - 0,08).
К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл.1 додатка 2).
Q0 - кількість викинутого (розлитого) АХНР, т.
2. Визначити тривалість дії АХНР (час випаровування з площі розливу)
, год.
Т = 0,05*0,981/0,025*1*1 = 1,962 (год)
3. Визначити еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі
, (т)
Q2 = (1-0,18)*0,025*0,04*0,23*1,715*1*4/0,05*0,981 = 0,026 (т)
де К2 - коефіцієнт, який залежить від теплоти випаровування АХНР (табл.1 додатка 2);
K4 - коефіцієнт, який враховує швидкість повітря (табл.3 додатка 2);
K6 - коефіцієнт, який залежить від часу t, що минув від початку аварії;
K6 = t0.8 при t<T; K6 = T0.8 при t>T, де T- тривалість випаровування речовини, год.; d - густина АХНР, т/м3 (табл.1 додатка 2);
h - товщина шару АХНР, (якщо АХНР вільно розлилася на підстилаючій поверхні приймається h = 0,05 м).
4. Визначити глибину зони зараження первинною Г1 (вторинною - Г2) хмарою, в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості повітря. По табл.2 визначити глибину зони можливого зараження АХНР Г1 для Q1 та Г2 для Q2. Якщо значення Q1 і Q2 не співпадають зі значенням в таблиці 2 додатка 2, то глибини Г1 та Г2 визначаємо інтерполіруванням за формулою:
Г1 = 0,38
Г2 = 0,38+((0,85-0,38)*(0,0263-0,01)/0,05-0,01) = 0,572 (км)
де Qм - менше, а Qб - більше граничне значення проміжку, в якому знаходиться значення Q1 або Q2, Гм - менше, а Гб - більше значення глибини зони можливого зараження АХНР, які відповідають граничним значенням проміжку Qб - Qм для конкретної швидкості вітру.
5. Визначити повну глибину зони зараження Г'п (км):
, км
Г = 0,572+0,5*0,38 = 0,762 (км)
де Г1(2) - найбільший із розмірів Г1 і Г2
Г2(1) - найменший із розмірів Г1 і Г2
Отримане значення Г'п порівняти з максимально можливим значенням глибини перенесення повітряних мас, яка визначається за формулою:
, км,
Г = 1*6 = 6 (км)
де N - час від початку аварії, год.;
V - швидкість переносу попереднього фронту зараженого повітря, км/год. (табл.4 додатка 2). За кінцеву величину приймаємо менше значення Гп або Г"п.
6. Надрукувати карту додатка №3 і нанести на неї згідно розрахунків, зону хімічного зараження. Для цього від об'єкту, де відбулася аварія, в напряму вітру провести лінію. Ця лінія є бісектрисою кута f. Відкласти на лінії відстань Гп з врахуванням масштабу.
f - кутові розміри зони можливого зараження, град.
- при швидкості вітру по прогнозу V< 0,5 м/с зона має форму кола - f =360?;
- при швидкості вітру по прогнозу V = 0,6 - 1 м/с зона має форму півкола - f =180?;
- при швидкості вітру по прогнозу V= 1,1 - 2 м/с зона має форму сектору - f=90?;
- при швидкості вітру по прогнозу V>2 м/с зона має форму сектору - f =45?.
Отримуємо зону хімічного зараження, яка обмежена колом, півколом, сектором, що мають кутові розміри f і радіус, який дорівнює глибині зараження Гп.
Для своєчасного прийняття заходів профілактики, рятування людей дуже важливо знати, коли підійде до даного району населеного пункту хмара зараженого повітря для того, щоб своєчасно попередити їх про небезпеку, яка їм загрожує. Тому своєчасно складається графік сповіщення селищ, районів. Час підходу зараженого повітря до об'єктів, які попадають в зону зараження визначити за формулою:
ti = Li / V, год.,
ti = 7/6 = 1,16 год.
де Li - відстань від і-го об'єкта, де відбулася аварія до найближчих районів міста в напряму розповсюдження хмари, км (провести вимірювання по карті з врахуванням масштабу); V - швидкість переносу попереднього фронту хмари зараженого повітря, км/год (табл. 4 додатку 2).
9. За результатами оцінки хімічної обстановки зробити висновки і намітити необхідні заходи по організації сповіщення робітників, службовців, населення прилеглих районів, розробити заходи з організації евакуації людей, надання медичної допомоги, проведення дегазації, санітарної обробки. Скласти текст оповіщення.
Висновок
При аварії на хімічно небезпечному об'єкті ДП «Консервний завод» необхідно вжити загальні заходи безпеки, такі як: вивести сторонніх, ізолювати небезпечну зону в радіусі 200 м і не допускати сторонніх, в зону аварії входити в захисному костюмі і дихальному апараті.
Що ж до спеціальних заходів у разі викиду чи розливу хімічно небезпечнх речовин, то вони наступні: дотримуватися заходів пожежної безпеки, не курити, потерпілим надати першу долікарняну допомогу, зупинити рух поїздів і маневрові роботи в небезпечній зоні, не торкатися пролитої речовини, видалити горючі речовини з небезпечної зони, ліквідувати джерела вогню; ліквідувати течію при наявності спеціалістів, якщо це не являє собою небезпеку, або перекачати в справну ємність; при інтенсивній течії огородити місце розливу земляним валом, оповістити органи виконавчої влади і цивільну оборону району (міста обласного підпорядкування), місце розливу засипати землею, зібрати в ємності і спалити, провести нейтралізацію.
Заходи першої допомоги поділяються на долікарняні та лікарняні.
Долікарняні: чистий одяг, темне приміщення, змити сліди речовини з шкіри і слизистих холодною водою; в очі закапати альбуцид 30%-ий або накласти ватні тампони з борною кислотою.
Лікарняні: при дратуванні верхніх дихальних шляхів - інгаляція масляна або содова з ефедрином, новокаїном 0,5% -им; при кашлі - п/ш ефедрин 5%-ий - 1 мл, внутрішньо кодеїн 0,015, димедрол 0,05; при болях в очах закапати дікаїн 1%-ий, при підвищенні температури - анальгін 0,5 внутрішньо; при ураженні шкіри - пов'язка з синтоміциновою емульсією.
Мапа м. Черкаси з позначенням деяких хімічно-небезпечних об'єктів.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах. Еквівалентна кількість речовини в первинній та вторинній хмарі. Глибина зони зараження. Площа зони зараження первинною (вторинною) хмарою.
лабораторная работа [78,8 K], добавлен 23.08.2012Прогнозування масштабів зараження отруйними речовинами при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах. Визначення рівня радіоактивного зараження місцевості; розрахунок дози радіації. Оцінка вогнища ураження при вибухах паливно-повітряних і газових середовищ.
контрольная работа [3,0 M], добавлен 14.01.2013Характеристика небезпечних хімічних речовин, їх типи та властивості, оцінка вибухо- та пожежонебезпечності. Ступіні захисту та принципи дезактивації. Заходи першої допомоги. ступінь вертикальної стійкості повітря. Визначення площі зони зараження.
контрольная работа [34,0 K], добавлен 19.03.2014Отруйні речовини, що виділяються внаслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті. Можлива хімічна обстановка в районі виконання завдань з охорони громадської безпеки ротою внутрішніх військ. Особливості роботи командира роти в умовах хімічного зараження.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 20.10.2011Аналіз основ організації та проведення РІНР на об`єкті, послідовність проведення та залучення сил та засобів. Характеристика найбільш поширених видів СДОР, витікання яких можливе при аварії на хімічно-небезпечних обкатах. Засоби захисту при аваріях.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 25.10.2010Ліквідація наслідків від зараження радіоактивними речовинами, хімічно отруйними речовинами та бактеріологічним забрудненням. Заходи та види спеціальної санітарної обробки. Табельні засоби дегазації та дезактивації. Перша медична допомога при отруєннях.
контрольная работа [64,7 K], добавлен 28.09.2009Методи оцінки здатності інженерних споруд забезпечити захист людей на випадок НС. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок втрат населення у зоні зараження території сильнодіючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах паливних речовин.
контрольная работа [84,8 K], добавлен 06.11.2016Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта на випадок НС. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих втрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах повітряно-паливних речовин.
контрольная работа [283,8 K], добавлен 06.11.2016Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх характеристика. Заходи захисту особового складу та військової техніки від їх впливу. Аварії на хімічно небезпечних об`єктах, на ядерних енергетичних установках. Засоби індивідуального захисту шкіри та органів дихання.
методичка [108,0 K], добавлен 15.08.2009Двоокис азоту як летуча рідина червоно-бурого кольору. Окисли азоту - надзвичайно отрутні продукти. Надходження азоту до організму людини через дихальні шляхи, шкірні покриви. Порядок проведення евакуаційних та аварійно-відновлюючих робіт на місці аварії.
реферат [28,7 K], добавлен 06.12.2010Площа зони зараження під час підходу забрудненого повітря до житлового району. Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки при виникненні надзвичайної ситуації. Характер руйнування промислового приміщення при вибуху горючої речовини.
методичка [437,9 K], добавлен 18.04.2011Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів і води радіоактивними, хімічними, отруйними речовинами та бактеріологічними засобами. Забезпечення захисту харчової сировини і продовольства. Захист сільськогосподарської продукції і фуражу.
контрольная работа [34,9 K], добавлен 28.09.2009Державна політика в сфері цивільного захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Моніторинг небезпек. Планування, прогнозування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного, біологічного зараження.
курс лекций [839,2 K], добавлен 16.12.2011Оцінка інженерного захисту об’єкта на випадок надзвичайної ситуації. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок витрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах паливно-повітряних речовин.
контрольная работа [85,5 K], добавлен 05.02.2015Дії по захисту робочих та населення внаслідок аварії на своєму або іншому хімічно небезпечному об'єкті. Розрахунки площі зараження, часу підходу зараженого повітря до об'єкту, часу вражаючої дії та можливих втрат людей в епіцентрі хімічного враження.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 30.10.2009Підготовка об'єктів народного господарства до усталеної роботи в умовах воєнного часу. Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах НС. Проведення рятувальних аварійно-відбудовних робіт у вогнищах ураження і в районах стихійного лиха.
реферат [20,7 K], добавлен 10.12.2010Загальна характеристика хімічних речовин та та шляхи потрапляння їх в організм, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі, воді та продуктах харчування. Оцінка радіаційної і хімічної обстановки, визначення дози опромінення робітників.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 25.10.2010Характеристика обстановки в наслідок вибуху газоповітряної суміші на підприємстві. Повождення при аварії з викидом сильно діючих отруйних речовин. Радіоактивне зараження підприємства після аварії на атомній електростанції. Послідовність оцінки обстановки.
контрольная работа [48,8 K], добавлен 07.01.2011Історія і особливості функціонування Дніпровської водозабірної станції. Очисні споруди і шляхи обеззараження води. Аварія, що може відбутися на станції. Аварії на хімічних підприємствах. План евакуації на підприємстві при виникненні пожежі або інших НС.
контрольная работа [558,3 K], добавлен 22.09.2015Система цивільної оборони - захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.
контрольная работа [31,1 K], добавлен 28.09.2009
