Оцінка соціально-економічної та морально-психологічної обстановки у Житомирському районі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет оборони України

Кафедра підготовки офіцерів запасу

Контрольна робота

Оцінка соціально-економічної та морально-психологічної обстановки у Житомирському районі

Виконав:

студент навчального

взводу №13 ІІ курсу

Реут В.С.

Київ 2015

План

1. Загальна характеристика району

2. Історична довідка

3. Населення

4. Політична ситуація

5. Економіка району

6. Епідеміологічна і санітарна обстановка області

7. Інформаційне поле

Список використаних джерел

1. Загальна характеристика району

Житоммир - місто в північно-західній Україні, розташоване на річці Тетерів. Адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району. Населення міста - 271 тис. (2014), територія - 6100 га. Місто поділяється на Богунський та Корольовський райони.

Житомир є важливим транспортним вузлом: поєднує Київ та Львів автошляхом М06 Варшаву та Київ, Мінськ та Ізмаїл. Значний культурний та освітній осередок. На річці Тетерів розташований Гідропарк. Головними вулицями є Київська,Ватутіна, Велика Бердичівська, Черняховського, Перемоги.

Відноситься до столичного економічного району. Економіка міста складається з виробництва музичних інструментів, фрезерних пиломатеріалів та харчової промисловості, металообробки. Нараховується безліч гранітних кар'єрів.

2. Історична довідка

Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а в 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х-XIII століть. У 1878 році київський професор Володимир Антонович почав розкопки в околицях Житомира давньоруського городища Х-XI ст. До складу експедиції входив Гамченко Сергій Свиридович. Уже з 1886 року Гамченко веде на території міста самостійні археологічні розкопки, в результаті яких з'являється його перша публікація - монографія "Житомирський могильник" (Житомир, 1888, 124 с.), що здобуває прихильну рецензію в часописі "Киевская старина" (1889, т.25) і визначила Гамченка як вченого.

Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйновано. Житомир страждав від татар ще кілька разів, до XVII століття.

У 1444 році Житомир одержав магдебурзьке право. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Його центром і найзначнішим спорудженням був замок. У 40-х рр. XVI століття він був перемурований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Його товсті стіни були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після Люблінської унії 1569 року Житомир увійшов до складу Речі Посполитої.

Голодомор 1932-1933

Місто постраждало внаслідок голодомору 1932-1933. Хоча в основному постраждали довколишні села, але й у самому місті зареєстровані факти голодної смерті, масових хвороб та психозів, викликаних глибоким голодуванням.

Крім того, до складу сучасного Житомира увійшли села та хутори, які були повністю або частково знищені голодомором: с. Смоківка, с. Соколова Гора, с. Шляхта, с. Крошня Українська, с. Смолянка Друга, с. Крошня Чеська, с. Нова Крошня, а також хутори Видумка, Киналевського, Хінчанка Друга, Хранівка, Хінчанка Перша,Церковщина, Шевченка (два однойменні хутори), Богунія, Виговського, Стара Рудня.

Всі ці населені пункти на сьогодні не існують, а населення, яке пережило голодомор, частково інтегрувалося у міську громаду Житомира.

Післявоєнний період

За період 1957-1990 років у місті побудовані десятки промислових, транспортних, будівельних, інженерних об'єктів. Серед них - льонокомбінат, заводи хімічного волокна, верстатів-автоматів, "Промавтоматика", "Електровимірювач", металоконструкцій, загороджувальних конструкцій, м'ясокомбінат, завод лабораторного скла, паперова фабрика (яка випустила перші кілограми паперу в червні 1962) тощо. Чисельність зайнятих у промисловому виробництві тільки за 1968-1976 р. зросла вдвічі. У місті з'явилися нові вищі, середні спеціальні, науково-дослідницькі, проектно-конструкторські організації, розвивалися установи культури, спорту, туризму [6].

3. Населення

Найдавніша відома інформація про кількість населення Житомира відноситься до перепису 1545 року з "Литовської метрики", проведеного за наказом великого князя Жигмунта. За матеріалами люстрації населення міста становило 600 осіб.

За даними першого перепису населення 1897 року в Житомирі проживало близько 66 000 осіб.

На 1 жовтня 2007 р. чисельність наявного населення м. Житомира за оцінкою становила 272,2 тис. осіб, у тому числі Богунського району - 153,7 тис. осіб, Корольовського - 118,5 тис. осіб. Упродовж січня-вересня 2007 р. чисельність населення обласного центру зменшилась на 2049 осіб. У загальному зменшенні частка природного скорочення склала 10,5% (216 осіб), а міграційного - 89,5% (1833 особи).

Станом на 1 лютого 2015 року населення Житомира становило 269 870 осіб, тут мешкало 21,5% населення Житомирської області.

4. Політична ситуація

*- "трансформовано" в осередки "Фронту Змін"

** - партія призупинила свою діяльність

Результати місцевих виборів 2010 року показали, що більшість у Житомирській області отримала Партія Регіонів. Ця партія отримала перемогу за пропорційною складовою майже в усіх районах та містах області. Ще відчутніший успіх регіоналів за мажоритарною складовою виборів. Завдяки змішаній системі виборів Партія регіонів із партнерами (КПУ, Народна партія, "Сильна Україна") зуміла сформувати свою більшість у Житомирській обласній раді та обрати головою свого ставленика Йосипа Запаловського. У багатьох районних радах головами стали теж кандидатури від Партії регіонів та Народної партії. Партія має дієві осередки по всій області, за результатами спостережень виборчої кампанії 2010 року виявлено, що до фінансування життєдіяльності цих осередків та виборчих штабів були активно залучені місцеві приватні підприємці. На сьогодні ПР поповнила свої ряди потужними підприємцями, які донедавна входили до "Сильної України".

Разом з тим, переможцем місцевих виборів можна назвати і ВО "Батьківщина", яка зуміла здобути друге місце в багатомандатному окрузі на виборах 2010 року до обласної ради. Хоча, після "Президентських виборів 2010" з лав Партії масово вийшли сільські голови, працівники РДА, РР, медичні працівники, освітяни, представники бізнесу - на сьогодні діяльність виборчих штабів активізувалась.

Третє місце посідає Народна Партія. Очільник партії Володимир Литвин родом з Житомирщини і він періодично лобіює виділення коштів на вирішення деяких соціальних проблем області. Партія в районах має авторитетних керівників осередків, що також вплинуло на результати останніх місцевих виборів.

Районні осередки "Нашої України" та "Єдиного центру" майже масово поповнили ряди "Фронту Змін". "ФЗ" отримав мандати, переважно по багатомандатних округах, по мажоритарних - значно менше. Ця партія має досвідчені районні штаби, має розгалужену партійну мережу, досить стабільне членство, має кращу динаміку розвитку партійної структури.

Аналіз партійності керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування демонструє чітку політичну орієнтацію абсолютної більшості посадових осіб. Найбільше керівників органів влади мають стосунок до Партії регіонів - 45 осіб. Так, 23 голів райдержадміністрацій є членами ПР. 17 членів ПР очолюють районні ради. Очолюють цю "регіональну" вертикаль голова облдержадміністрації Сергій Миколайович Рижук та голова обласної ради Йосип Запаловський, що теж є членом ПР. Така партійна монолітність керівників органів влади дає можливість одній партії ієрархічно керувати процесами в області. Правда, все управління йде не стільки через партійну організацію, скільки через структуру облдержадміністрації.

Друга за кількістю посадовців у місцевих органах влади Народна партія - 6 керівників, зокрема: 4 - голови районної ради, 1 - міський голова, 1 - секретар міської ради. Потужний осередок цієї партії в Новоград-Волинському районі - "малій батьківщині" Володимира Литвина.

Ще меншу кількість керівних посад (3) та й лише в органах місцевого самоврядування, має ВО "Батьківщина". Так, лише 2 голови районних рад та 1 секретар міської ради є членами опозиційної партії. І лише один представник місцевого самоврядування представляє "Фронт Змін" - секретар Малинської міської ради.

Депутати Верховної Ради України від області

житомирський населення епідеміологічний політичний

Депутатів Верховної Ради від Житомирської області лише 4. У населених пунктах області діють приймальні згаданих депутатів (крім Черпіцького Олега Зеновича). В основному вони базуються у офісах партій, членами яких є народні депутати.

З наближенням парламентських виборів 2012 року активізував свою діяльність Рудченко Микола (активно відвідує округ та долучається до різного роду соціально-культурних акцій і подій). Решта троє депутатів на цьому етапі менш активні.

5. Економіка району

Житомир - важливий економічний та науково-технічний центр регіону.

Багато з підприємств Житомира залишилися після розвалу СРСР у скрутному економічному стані, без матеріально-сировинної бази, замовлень, умілого керівництва. Цим скористались підприємливі прошарки колишньої партійної еліти, які значну частину майна цих підприємств розграбували, розвалили, вирізали на металобрухт або вивезли до інших країн. Люди, що працювали на великих підприємствах, фактично втратили джерело доходів після декількох років обіцянок та невиплат заборгованості з оплати праці.

За допомогою ваучерів, що масово скуповувалися "ділками" за копійки, були приватизовані залишки великих підприємств та почався їх повільний розвиток. Прояви кризи 2008 року в Житомирі почалися з проблем Промінвестбанку, в якому містилися оборотні кошти майже всіх великих підприємств: їх було "заморожено" та не можна було отримати навіть для сплати податків. Більшість великих підприємств міста не змогли розрахуватися за боргами за сировину та оплату праці. Вижили тільки найсильніші, директори та фінансові менеджери яких залучили додаткове фінансування з інших джерел.

Зараз у місті Житомир та на його околицях розташовано близько сотні великих підприємств, в основному легкої, переробної та харчової промисловості. Набагато більше підприємств, які займаються перепродажем (рітейлом). На підприємствах міста виробляються одяг та взуття, медикаменти, м'ясо-молочні вироби, кондитерські вироби, меблі та фурнітура, хлібобулочні вироби, целюлозно-паперова продукція, будівельні матеріали тощо. Незважаючи на кризові явища, будуються нові виробничі потужності та розвиваються вже існуючі, розвалені вщент після розколу СРСР.

6. Епідеміологічна і санітарна обстановка області

Медичні заклади:

· Житомирський обласний центр охорони здоров'я матері і дитини

Медична допомога жителям надається в:

· Центральній міській лікарні №1 на 550 ліжок, поліклініках на 1650 відвідувань в зміну;

· Центральній міській лікарні №2 на 355 ліжок; поліклініках на 1125 відвідувань в зміну

· Центральній дитячій міській лікарні на 190 ліжок; поліклініках на 680 відвідувань в зміну;

· Стоматологічній поліклініці №1 на 400 відвідувань в зміну;

· Стоматологічній поліклініці №2 на 140 відвідувань в зміну;

· Дитячій стоматологічній поліклініці на 250 відвідувань в зміну;

· Госпрозрахунковій стоматологічній поліклініці на 260 відвідувань в зміну

· Госпрозрахунковому стоматологічному підприємстві "СТОММАКС" на 176 відвідувань в зміну;

· Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Кадрове забезпечення: забезпеченість штатними посадами закладів охорони здоров'я м. Житомира в показниках на 10 тис. населення становить 164 - знаходиться на рівні середнього показника по районах та містах (170). Показник забезпеченості лікарями 39,0 (середній показник серед міст 37.5); середніми медпрацівниками відповідно 68 і 69,3.

Забезпеченість ліжками на 10 тис. населення по м. Житомиру 39,8 /середній показник по містах - 45,3/ .

На даний час у місті сімейна медицина представлена 96 сімейними лікарями, які працюють: у поліклініці лікарів загальної практики (ЦМЛ №2), у філії лікарів загальної практики з обслуговування дитячого населення поліклініки №3 Богунського району (ЦДМЛ), у відділеннях сімейної медицини поліклінік (ЦМЛ №1 та ЦМЛ №2) та обласному медичному центрі.

7. Інформаційне поле

· Житомирщина - газета;

· Эхо - газета;

· Клич нації - газета.

· "Ваші ІНТЕРЕСи" - газета

Медіа-ресурси:

· ЖОДТРК[13]

· Союз-ТВ[14]

Серед Інтернет-ресурсів у Житомирі популярні наступні сайти:

· Журнал Житомира

· Житомирські новини

· Житомир.info

· Житомир Експрес

· Житомирянка.інфо

· Перший Житомирський інформаційний портал

· Дзеркало Полісся

· Рупор Житомира

· 0412.in.ua

· Цікавий Житомир

· Обласний сайт новин Zhitomirnews (Житомир ньюс)

· Новини Житомира

Список використаних джерел

1. Паспорт Житомирської області

2. Довідник природних ресурсів Житомирщини / Укл. О.Я. Поліщук, О.О. Орлов // Житомир: Редакційно-видавниче державне підприємство "Льонок", 1993. - 144 с.

3. Богомолець. О. "Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia". - Київ, 2015

4. МВС України.

5. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2015-09-21.

6. Статистичний збірник "Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року", - Київ, Державна служба статистики України, 2015

7. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2015 року

Размещено на Allbest.ru