Тактична підготовка солдата

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тактична підготовка солдата

План

1. Мета тактичної підготовки

1.1 Форми і методи навчання тактичної підготовки солдата, механізованого відділення і взводу

1.2 Навчально-матеріальна база для проведення занять із тактичної підготовки з солдатом, механізованим відділенням і взводом

2. Тактико-стройові заняття

2.1 Загальні рекомендації

1. Мета тактичної підготовки

Основна мета тактичної підготовки - виробити в кожного воїна й у підрозділів в цілому практичні навички, уміння і якості, необхідні для успішного ведення сучасного бою.

Основною умовою досягнення успіху в тактичній виучці є дотримання принципу - учити війська тому, що необхідно на війні. Тактична підготовка повинна проводитися відповідно до вимог наказів Міністра оборони, організаційно-методичних вказівок командуючого Сухопутними військами, бойових статутів, настанов, курсів стрільби, програм і нормативів із бойової підготовки й забезпечувати постійну готовність підрозділів до ведення стрімких наступальних дій і зустрічного бою, вмілого маневрування на полі бою, швидкого й організованого здійснення маршу, мистецького ведення оборонного бою, що дозволяє не тільки відбити, але й зірвати наступ противника.

Розвиток озброєння й бойової техніки, зміни в організації військ, характері й способах бойових дій вимагають постійного вдосконалення тактичної підготовки, обумовлюють зміну й ускладнення завдань, які розв'язуються в ході її проведення. У сучасних умовах до завдань тактичної підготовки належать: вивчення теоретичних основ загальновійськового бою, його принципів й організації, озброєння, бойових можливостей, прийомів і способів дій своїх військ і військ армій провідних країн світу; вироблення й удосконалення навичок та умінь командирів в організації, забезпеченні бойових дій і безперервному управлінні підрозділами в бою, навчання особового складу вмілому застосуванню індивідуальної й групової зброї й бойової техніки в складних умовах бойової обстановки, на будь-якій місцевості, вдень і вночі; формування в особового складу високих морально-психологічних, бойових і фізичних якостей і поєднання їх із професійними навичками й уміннями; злагодження підрозділів з метою ведення узгоджених і рішучих дій при різних видах бою.

У ході бойової підготовки особовий склад здобуває потрібні знання й уміння. Практичні ж навички в діях на полі бою, в ефективному застосуванні зброї й бойової техніки, злагодженість загальновійськових підрозділів у різних видах бойової діяльності здобуваються тільки на тактичних заняттях і бойових стрільбах. тактичний озброєння солдат

У ході тактичної підготовки кожен солдат, відділення й взвод повинні бути навчені при наступі з ходу і з положення безпосереднього зіткнення з противником: скритному висуванню й умілому розгортанню в бойовий порядок (скритному заняттю вихідного положення для наступу), подоланню інженерних загороджень, і особливо мінно-вибухових, установлених засобами дистанційного мінування, стрімкій атаці на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) і в пішому порядку; знищенню вогневих засобів (у першу чергу протитанкових) і живої сили противника на напрямку атаки, умілому здійсненню взаємодії з сусідами, танками й артилерією; знищенню противника, що контратакує, вогнем і рішучою атакою; подоланню або обходу зон зараження, загороджень і перешкод; невідступному переслідуванню противника;

в обороні: вмілому використанню місцевості для скритного розташування й створення системи вогню в поєднанні з загородженнями й природними перешкодами; умілому вибору вогневих позицій для бойових машин піхоти (бронетранспортерів) й інших вогневих засобів, а також позицій відділення й інженерному обладнанню їх з урахуванням захисту особового складу й техніки від впливу високоточної зброї й зброї масового ураження противника; швидкій підготовці зброї й даних для стрільби як вдень, так і вночі; ефективному використанню всіх вогневих засобів для знищення противника перед переднім краєм. При його вклиненні в оборону й завзятому втриманню зайнятих позицій; безперервному здійсненню взаємодії всередині підрозділу й із сусідами; умінню за наказом свого командира швидко зайняти запасну (нову) позицію й продовжувати вести бій; швидкому переходу від оборони до наступу;

при пересуванні: здійсненню маршів, а також перевезень різними видами транспорту в умовах постійної загрози застосування противником зброї масового ураження, впливу його авіації, повітряних десантів і розвідувально-диверсійних груп, радіоактивного, хімічного й бактеріологічного (біологічного) зараження, руйнування доріг і переправ;

рішучим діям при зустрічі з противником, швидкому розгортанню в бойовий порядок, відкриттю влучного вогню й атаці у фланг і тил, дотриманню дисципліни маршу;

при бойовому забезпеченні:

веденню розвідки противника й місцевості; умінню діяти як спостерігач дозорного відділення (дозорної машини) і розвідувального (окремого розвідувального) і бойового розвідувального дозору, а також умілим діям у засідці й пошуку;

захисту від зброї масового ураження: швидким діям за сигналами оповіщення; умілому використанню засобів індивідуального й колективного захисту, захисних властивостей бойової техніки й місцевості; діям у зонах зараження, районах руйнувань, пожеж і затоплень; проведенню контролю щодо радіоактивного опромінення (зараження) особового складу, озброєння, бойової техніки й інших матеріальних засобів, проведенню заходів щодо ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження й відновленню боєздатності підрозділів; інженерному забезпеченню: обладнанню окопів, позицій й укриттів вручну і з застосуванням засобів механізації й вибухових речовин, їх маскуванню; обладнанню мінно-вибухових і невибухових загороджень на займаній позиції, проробленню проходів у загородженнях і руйнуваннях противника, у тому числі проведенню розвідки водних перешкод і стану доріг;

хімічному забезпеченню: веденню радіаційної, хімічної й неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки; своєчасному й умілому використанню засобів індивідуального й колективного захисту, веденню дозиметричного й хімічного контролю; проведенню спеціальної обробки озброєння, бойової та іншої техніки; застосуванню димів й аерозолів, а також запальної зброї;

при організації технічного й тилового забезпечення: підтримці озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів і військово-технічного майна в справному стані і в постійній готовності до бойового застосування;

правильній експлуатації й швидкому відновленню озброєння, бойової та іншої техніки, що вийшла з ладу; укладанню боєприпасів, продовольства, засобів захисту й військово-технічного майна; забезпеченню боєприпасами в ході бою; наданню самодопомоги й взаємодопомоги при пораненнях, евакуації поранених і хворих на медичні пункти.

У ході занять з тактичної підготовки необхідно наполегливо й цілеспрямовано вирішувати питання психологічного загартування особового складу, виховувати в нього активність й ініціативу, сміливість і рішучість, стійкість, мужність і завзятість при виконанні бойових завдань.

Для цього на заняттях з тактичної підготовки повинна створюватися складна, динамічна обстановка, максимально наближена до бойових дій, що вимагає від особового складу подолання різних труднощів і перешкод, що значно впливає на психіку, свідомість і волю.

В умовах сучасного загальновійськового бою важливого значення набуває підвищення живучості підрозділів, що забезпечується широкою взаємозамінністю. Кожен солдат повинен володіти не тільки закріпленою за ним зброєю, але й зброєю свого відділення, взводу, вміти працювати на засобах зв'язку, виконувати обов'язки за суміжними спеціальностями.

Успішне вирішення в комплексі всіх перерахованих вище завдань тактичної підготовки забезпечить високу польову виучку, подальше зростання бойової майстерності особового складу та злагодженості підрозділів, здатність вести рішучі й активні бойові дії.

1.1 Форми і методи навчання тактичної підготовки солдата, механізованого відділення і взводу

Висока тактична виучка солдата, механізованого відділення й взводу досягається систематичним й інтенсивним навчанням, у ході якого в обмежений час ті, що навчаються, вирішують різні завдання, що вимагають від них великого обсягу знань, навичок й умінь. Зростаючі вимоги до тактичної підготовки змушують постійно вдосконалювати існуючі й шукати нові форми, методи й засоби навчання, які б дозволяли в більш короткий термін освоювати способи ведення бойових дій.

Навчання солдата, механізованого відділення й взводу являє собою організований і планомірний процес, що включає різні заняття й бойові стрільби, умови проведення яких, тривалість, а також характер дій керівника та тих, кого навчають, можуть бути найрізноманітнішими, що обумовлює різні форми навчання.

Основними формами навчання, які використовуються при тактичній підготовці солдата, механізованого відділення й взводу, є тактико-стройові та тактичні заняття, а також бойові стрільби в складі відділень і взводу.

Тактико-стройові заняття є основною формою навчання окремого солдата, однієї з форм навчання й першою сходинкою бойового злагодження механізованого відділення й взводу. На тактико-стройових заняттях відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій солдат і підрозділів у різних видах бою. Сержанти й офіцери на них отримують практику в управлінні підлеглими підрозділами. При цьому кожен прийом і спосіб дій спочатку відпрацьовується по елементах у повільному темпі, а потім разом у межах часу, установленого нормативами. Тактична обстановка створюється для відпрацьовування кожного навчального питання окремо і не пов'язується єдиним задумом.

Тактичні заняття призначаються для бойового злагодження відділення й взводу, удосконалення навичок командирів в організації бою й управлінні підрозділами при виконанні бойових завдань. На тактичних заняттях усі навчальні питання відпрацьовуються в суворій послідовності на фоні єдиної тактичної обстановки. Кожна тема тактичних занять, як правило, охоплює один з видів бою, наприклад: "Взвод (відділення) у наступі" або "Взвод (відділення) в обороні" і т.п.

Бойові стрільби відділення й взводу є вищою формою навчання цих підрозділів в умовах, максимально наближених до бойових. Тактичні дії повинні бути органічно пов'язані з бойовою стрільбою.

Для успішного вирішення навчально-виховних завдань необхідно не тільки знати зміст й організаційний бік навчання, але й володіти вмінням навчати, що досягається правильним розумінням і найбільш ефективним застосуванням у ході занять різних методів навчання.

Метод навчання - це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких здійснюється передача й засвоєння знань, формування навичок, вироблення високих морально-психологічних і бойових якостей, а також забезпечується бойове злагодження підрозділів.

Залежно від категорії тих, хто навчається, рівня їх підготовки, мети заняття застосовується той або інший метод навчання або поєднання кількох методів. Так для набуття теоретичних знань застосовується розповідь (пояснення), бесіда, показ (демонстрація) і самостійне вивчення навчального матеріалу, для формування навичок і вмінь - вправи (тренування) і практична робота.

Кожній формі навчання властиві свої основні методи, наприклад:

тактико-стройовим заняттям - вправи (тренування), тактичним заняттям і бойовим стрільбам - практична робота.

Вправи (тренування) - багаторазове повторення тими, хто навчається, прийомів і дій з поступовим ускладненням умов з метою вироблення навичок. Вправи служать для того, щоб навчити застосовувати знання на практиці, і тому вважаються основним методом оволодіння військовою майстерністю. Різновидом вправ є тренування. На тренуванні створюються більш складні умови, ніж при виконанні вправ, щоб удосконалювати вже наявні навички й виробляти вміння.

Практична робота полягає у виконанні тими, хто навчається, своїх функціональних обов'язків у складній тактичній обстановці. Практична робота служить для подальшого вдосконалення знань, навичок й умінь, морально-психологічних і бойових якостей тих, кого навчають, в умовах, максимально наближених до бойових. Практична робота вимагає від тих, кого навчають, великої самостійності й певного рівня підготовки, тому до неї слід приступати лише тоді, коли ті, хто навчається, отримають мінімум необхідних знань, умінь й навичок на попередніх заняттях.

Крім того, на тактико-стройових, тактичних заняттях і бойових стрільбах використовуються також додатково такі методи: розповідь (пояснення), бесіда, показ (демонстрація) і т.д. Але головна увага повинна приділятися основному методу, який властивий даній формі навчання, наприклад: на тактико-стройовому занятті - тренуванню, а не поясненню й показу, так як в тих, кого навчають, не будуть вироблені необхідні навички й уміння, тобто основний зміст цієї форми навчання буде збідненим і заняття не досягне поставленої мети.

Форми й методи навчання слід застосовувати творчо. Уміле їх поєднання дозволяє успішніше досягати поставленої навчальної мети, відкриває широкі можливості для здійснення принципу єдності навчання й виховання. Тому при плануванні занять з тактичної підготовки керівник для досягнення поставлених цілей повинен правильно визначити, які застосувати форми й методи навчання, щоб виробити в тих, хто навчається, необхідні навички й уміння при діях у бойовій обстановці, у якій послідовності проводити заняття, щоб поступово ускладнювати умови навчання, переходити від простого до більш складного.

У ході тактичної підготовки велике значення має вироблення в тих, хто навчається, вміння застосовувати знання на практиці. Тому в процесі навчання потрібно більшою мірою застосовувати методи, пов'язані з практичною діяльністю, - тренування та практичну роботу.

1.2 Навчально-матеріальна база для проведення занять із тактичної підготовки з солдатом, механізованим відділенням і взводом

Підготовка солдата, механізованого відділення і взводу до ведення сучасного загальновійськового бою вимагає не тільки високої організації навчального процесу, але і якісно нового підходу до його матеріально-технічного забезпечення.

Навчально-матеріальна база повинна забезпечити навчання особового складу діям в обстановці, максимально наближеної до бойової, отримання за короткий термін практичних навичок роботи на бойовій техніці й озброєнні, а також вироблення високих морально-бойових якостей. Тому для вдосконалювання форм і методів навчання, підвищення якості та ефективності навчального процесу потрібне постійне вдосконалення навчально-матеріальної бази.

Основними об'єктами навчально-матеріальної бази, які використовуються при проведенні тактико-стройових і тактичних занять і бойових стрільб, є: тактичне учбове поле для підготовки механізованих підрозділів з контрольною смугою; обладнана ділянка місцевості поблизу військового містечка, а також тактичне учбове поле для проведення бойових стрільб у складі відділення й взводу.

Тактичне учбове поле для підготовки й перевірки тактичної навченості солдата й бойової злагодженості відділення, взводу призначено для проведення тактико-стройових і тактичних занять. Воно має електрифіковані й радіофіковані ділянки й учбові місця, обладнані мішеними установками й імітацією, що забезпечує навчання солдата, механізованого відділення й взводу веденню бойових дій у різних видах бою. Для створення мішенної й імітаційної обстановки на ньому виставляється комплект мішенного обладнання (КМО). Комплект мішенного обладнання забезпечує одночасне проведення тактико-стройових і тактичних занять з дев'ятьма механізованими відділеннями або трьома взводами, що діють незалежно один від одного;

створення мішенної обстановки в опорних пунктах з використанням сімдесяти однієї мішені, що піднімаються, і двох, що рухаються; управління цілями (мішенями), що піднімаються й рухаються з командного пункту і дев'яти переносних пультів управління; імітацію ведення вогню цілями, що піднімаються й рухаються, а також імітацію вогню артилерії й ударів авіації з використанням табельних імітаційних засобів.

При відсутності тактичного учбового поля для підготовки механізованих підрозділів або при його значному віддаленні від району дислокації частини. Поблизу підбирається ділянка місцевості, придатна для проведення тактико-стройових і тактичних занять.

Контрольна смуга є складовою частиною тактичного учбового поля для підготовки підрозділів або вона обладнується як самостійний учбовий об'єкт поблизу військового містечка. На ній відпрацьовуються навчальні питання з тактичної підготовки в комплексі з іншими предметами навчання, а також перевіряється якість відпрацювання програми навчання з тактичної підготовки і бойове злагодження відділення й взводу. Кількість учбових місць і їх розташування залежать від розмірів ділянки й характеру місцевості. Контрольна смуга може включати дванадцять і більше учбових місць, що забезпечують навчання особового складу розташуванню у вихідному районі для наступу, висуванню на рубіж переходу в атаку, атаці переднього краю оборони противника, веденню бою в глибині, знищенню його вогневих засобів, веденню розвідки, бою за населений пункт, закріпленню на захопленому рубежі і відбиттю атаки (контратаки), боротьбі з танками й іншими броньованими машинами, подоланню мінно-вибухових загороджень, завалів, районів руйнувань і пожеж, діям на заражених ділянках місцевості й відпрацюванню інших питань. На контрольній смузі виставляється списана бойова техніка й озброєння (або їх макети), мішені, навчальні посібники, покажчики тощо.

При проведенні заняття на ділянці місцевості поблизу військового містечка для створення мішенної й імітаційної обстановки може використовуватися комплект мішенного поля (КМП) або ротний тактичний комплект (РТК), що дозволяє створювати різну радіокеровану мішенну й імітаційну обстановку.

При проведенні бойової стрільби відділення або взводу мішенна обстановка створюється з частини РТК. Його конструктивні можливості дозволяють створювати різні варіанти мішенної обстановки (до 86 мішеней) з урахуванням тактики дій позначеного противника, глибини мішенного поля для бойової стрільби відділення або взводу, а також умов місцевості, пори року й доби. Управління мішенною обстановкою й імітацією з стаціонарного пункту управління по кабельних лініях керівник бойової стрільби відділення (взводу) здійснює через оператора, що перебуває на пункті управління із засобами зв'язку, при цьому сам він перебуває поруч з командиром відділення (взводу), яке навчають.

Для забезпечення повчальності занять з тактичної підготовки солдата, механізованого відділення, взводу, максимального наближення обстановки занять до умов бойової дійсності застосовуються імітатори ядерних вибухів, заряди вибухових речовин, учбові імітаційні гранати й міни, учбові й холості набої, вибухові пакети, сигнальні й освітлювальні набої, димові гранати, мішені, макети вогневих засобів і різні покажчики для позначення руйнувань, загороджень, ділянок зараженої місцевості, проходів у загородженнях, покажчики для позначення майданчиків проведення часткової спеціальної обробки, а також переносний макет місцевості з набором до нього зменшених у масштабі мішеней, макетів вогневих засобів, бойової техніки, умовних тактичних знаків, орієнтирів (виготовляються в підрозділах) і т.п.

Забезпечення імітаційними засобами і боєприпасами здійснюється старшими командирами (начальниками) за заявками керівників занять, виходячи з норм, лімітів і реальної наявності їх у частині та в учбовому центрі. На тактико-стройових і тактичних заняттях позначення вогню, імітація дій противника повинні здійснюватися в тій мірі, в якій це необхідно для вивчення і якісного відпрацьовування запланованих питань.

2. Тактико-стройові заняття

2.1 Загальні рекомендації

Тактико-стройові заняття, як правило, передують тактичним заняттям і бойовим стрільбам у складі підрозділу. На них відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій солдата, механізованого відділення і взводу на полі бою.

Тактико-стройові заняття покликані допомогти командиру відділення (взводу) навчитися творчо застосовувати різні прийоми та способи дій на полі бою залежно від обстановки, що склалася, тому в ході тактико-стройових занять відпрацьовується не один, а кілька прийомів або способів дій.

На тактико-стройових заняттях відбувається навчання особового складу та підрозділів практичним діям, тому включати до них такі питання, як уточнення завдання, оцінка обстановки, ухвалення рішення тощо, - недоцільно.

Основним методом навчання на тактико-стройових заняттях є вправи (тренування) у виконанні прийомів і способів дій. При необхідності можуть застосовуватися пояснення і показ.

Елементи прийому, що відпрацьовується, та прийом у цілому повинні повторюватися до тих пір, поки кожен не навчиться виконувати їх правильно та у встановлений нормативом час, а підрозділи не досягнуть злагоджених дій. Варто керуватися правилом: не домігшись чіткого виконання одного прийому, не відпрацювавши якісно і в повному обсязі одне навчальне питання, недоцільно переходити до відпрацьовування наступного.

Організують і проводять тактико-стройові заняття: з солдатами та відділенням - командир відділення, з взводом - командир взводу. Тактико-стройові заняття з підрозділами проводяться на матеріальній частині або "піший по-машинному" на тактичному навчальному полі, або на необладнаній ділянці місцевості. На заняттях "піший по-машинному" для забезпечення управління підрозділами необхідно мати переносні радіостанції, мегафони, сигнальні прапорці та ліхтарі.

Найбільш ефективні і повчальні ті заняття, які проводяться на тактичному навчальному полі, тому що обладнання, яке використовується, дозволяє створити обстановку максимально наближену до умов реального бою. Керівник заняття повинен уміло використовувати обладнання тактичного навчального поля, мішенні установки РТК і засоби імітації. Противник позначається мінімально необхідною кількістю мішеней, макетів вогневих засобів та імітаційними засобами.

Тактична обстановка, яка створюється перед відпрацьовуванням кожного навчального питання, повинна бути нескладною, але забезпечувати якісне навчання підлеглих.

При відсутності в частині тактичного навчального поля для підготовки підрозділів або його значному віддаленні від частини, тактико-стройові заняття можуть проводитися на необладнаній місцевості. Для позначення противника використовуються мішені з ротного тактичного комплекту (комплекту мішенного обладнання), а при їх відсутності - противника позначають один або два солдати з мішенями і засобами імітації, які після відпрацювання кожного навчального питання або його елемента. За планом керівника заняття переміщаються в інший район для створення нової тактичної обстановки. Безумовно, для якісного проведення ТСЗ їх необхідно ретельно обмірковувати і якісно підготувати.

Підготовка тактико-стройових занять

Підготовка заняття включає: особисту підготовку керівника до заняття, уточнення (визначення) вихідних даних, вибір району (ділянки місцевості) для проведення заняття, проведення рекогносцировки району заняття, розробку плану проведення заняття; підготовку тих, кого навчають, до заняття, району заняття та засобів матеріально-технічного забезпечення.

Підготовка керівника до проведення заняття здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і під час самостійної роботи. Самостійна робота - основний метод підготовки керівника.

Керівник заняття вивчає вимоги Програми бойової підготовки, необхідні розділи й статті Бойового статуту Сухопутних військ, настанови та організаційно-методичні вказівки. Потім визначає навчальні цілі й зміст навчальних питань.

Вихідні дані для підготовки заняття - тема, навчальні цілі та навчальні питання, склад тих, хто навчається, час (вдень, вночі), тривалість і район проведення заняття, витрата моторесурсів і імітаційних засобів, - в основному, визначаються Програмою бойової підготовки загальновійськових підрозділів, планом бойової підготовки та розкладом занять.

Загальний розрахунок відведеного часу робиться від початку висування підрозділу на місце заняття й до повернення в розташування, при цьому керівник повинен враховувати час, необхідний на відпрацювання питань у ході пересування, постановку завдання і розбір. Важливе значення для забезпечення відпрацьовування навчальних питань має вибір району заняття. Ним може бути тактичне учбове поле або ділянка місцевості, що забезпечує якісне відпрацьовування намічених навчальних питань і найбільшу повчальність заняття.

Для навчання діям у наступі ділянка місцевості повинна забезпечувати скритне висування відділення (взводу) на рубіж переходу в атаку й розгортання його в бойовий порядок, стрімкість атаки, маневр вогнем і підрозділом з метою нанесення удару противнику у фланг і тил.

При проведенні заняття з оборонної тематики місцевість повинна сприяти скритному розташуванню БМП (БТР) й інших вогневих засобів, організації системи вогню та зручному огляду в бік противника, а також забезпечувати відпрацювання питань інженерного обладнання позиції.

Для навчання розвідці й діям у похідній охороні на марші слід вибирати ділянки з місцевими предметами і перешкодами, які відділення (взвод) повинні оглянути: гай, населений пункт, лощина, висота, яр, міст, струмок, зруйновані та заболочені ділянки місцевості тощо.

Рекогносцировка проводиться обов'язково, незалежно від того, де буде проводитися заняття - на знайомій або незнайомій місцевості. Рекогносцировка проводиться командиром взводу з залученням командирів відділень. У ході рекогносцировки керівник заняття визначає вихідне положення, зміст кожного навчального питання та порядок його відпрацювання, тактичну обстановку, порядок і способи позначення дій противника, які навчальні місця й обладнання тактичного учбового поля або ротного тактичного комплекту (комплекту мішенного обладнання) будуть для цього використовуватися, які роботи потрібно провести із підготовки місцевості (тактичного навчального поля), скільки часу і які сили для цього будуть потрібні.

Крім того, при проведенні тактико-стройового заняття командирами відділень, командир взводу визначає своє місце та порядок роботи в ході заняття для того, щоб забезпечити контроль за їх діями та надання їм необхідної допомоги.

Після вивчення необхідної літератури, уточнення вихідних даних і проведення рекогносцировки, керівник заняття розробляє план проведення тактико-стройового заняття. У плані вказуються: тема, навчальні цілі, час, місце проведення заняття, матеріальне забезпечення, керівництва і посібники, хід заняття.

План заняття складається з текстуальної та графічної частин. У текстуальній частині викладається зміст кожного навчального питання й вказуються порядок його відпрацювання (які прийоми або дії будуть відпрацьовуватися по елементах, які разом), час, що відводиться на відпрацювання навчального питання і кожного його елемента, дії керівника і тих, кого навчають, сигнали управління, порядок і способи позначення противника, нормативи, що відпрацьовуються, і розбір заняття.

Розробка ходу заняття є найбільш трудомісткою частиною роботи і вимагає від керівника заняття вдумливого та творчого підходу, певних методичних навичок.

Щоб використати навчальний час з максимальною ефективністю і виключити переходи, коли солдати або підрозділ для виправлення помилок, допущених при відпрацюванні того або іншого навчального питання, або його елемента, повертаються у вихідне положення, тренування доцільно проводити також під час руху у зворотному напрямку або по колу: місце закінчення відпрацювання одного питання (елемента) повинно бути вихідним для відпрацювання наступного.

У графічній частині кольоровими олівцями для кожного навчального питання відображається вихідна тактична обстановка і можливий (найбільш прийнятний) характер дій тих, кого навчають, при його відпрацюванні, а також положення підрозділу та противника до початку його відпрацювання тощо.

Крім того, у плані помічаються питання, які будуть відпрацьовуватися при проходженні відділення (взводу) у вихідне положення для заняття і при поверненні в частину або при переміщенні до нового місця занять.

План проведення тактико-стройового заняття розробляється командиром відділення в робочому зошиті, командиром взводу - на карті або схемі і за один-два дні до початку заняття подається на затвердження:

командиром відділення - командиру взводу, командиром взводу - командиру роти.

Затвердження плану повинно стати додатковою формою підготовки керівника заняття, тому що командир взводу (роти), вивчаючи поданий на затвердження план і розмовляючи з керівником, визначає рівень його підготовки і, якщо необхідно, дає йому методичні поради й рекомендації щодо проведення та матеріально-технічного забезпечення заняття. Після затвердження плану керівник заняття дає вказівки про підготовку озброєння й техніки, матеріально-технічного забезпечення, засобів зв'язку, організовує підготовку особового складу до заняття.

Підготовка особового складу підрозділу до тактико-стройового заняття здійснюється під керівництвом командирів відділень або взводів у години самопідготовки, які плануються в розкладі занять роти.

Ця підготовка зазвичай включає: вивчення або повторення окремих статей Бойового статуту; повторення обов'язків посадових осіб під час різних видів бою; вивчення умов і тимчасових показників нормативів тактичної підготовки та інших предметів навчання, що підлягають відпрацюванню.

З метою найбільш раціонального використання навчального часу в години самопідготовки рекомендується ознайомити особовий склад з тими прийомами й діями, які йому потрібно буде відпрацювати на тактико-стройовому занятті. При підготовці до тактико-стройових занять із злагодження відділення та взводу доцільно самопідготовку особового складу проводити на макеті місцевості, що дозволить поєднати теорію з практичними діями на майбутніх заняттях.

У ході самопідготовки організовується вивчення заходів безпеки. З командирами відділень (взводів), якщо з ними з даної тематики не проводилися інструкторсько-методичні заняття напередодні, командири взводів (рот) проводять інструктажі на підготовленій до заняття ділянці місцевості або макеті місцевості і радіотренування.

Особлива увага на інструктажах звертається на те, щоб командири відділень (взводів) уміли в доступній формі і коротко не тільки розповісти про тактичні прийоми і дії, а й самі зразково виконували їх, пам'ятаючи, що допущені ними помилки можуть бути перейняті тими, кого навчають, і надалі буде важко домогтися їх виправлення.

Завершуючи підготовку до занять, командири відділень (взводів) організовують огляд і перевірку готовності озброєння і бойової техніки, якщо вона використовується, перевіряють засоби індивідуального захисту, прапорці, покажчики, переносні радіостанції, засоби імітації й інше майно, передбачене планом матеріального забезпечення даного заняття.

Таким чином, незважаючи на те, що ТСЗ є початковою за рівнем складності формою тактичної підготовки підрозділів, їх проведення потребує завчасної ретельної підготовки. Складність і відповідальність підготовки ТСЗ потребують від керівника теоретичних знань, достатнього досвіду і високої методичної майстерності. Наскільки якісно керівник підготовлений до заняття настільки повчально, цікаво і методично правильно вони будуть проведені.

Проведення тактико-стройових занять

Тактико-стройові заняття проводяться "пішим по-машинному" або на БМП (БТР).

Перед виходом на заняття командир взводу шикує взвод, перевіряє наявність особового складу, зброї, засобів матеріально-технічного забезпечення, сигнальних і імітаційних засобів, форму одягу, екіпіровку, знання заходів безпеки.

Тактико-стройове заняття може починатися безпосередньо в розташуванні частини або у вихідному районі. Висування у вихідний район і повернення в розташування частини повинні здійснюватися на фоні тактичної обстановки й використовуватися для закріплення раніше вивчених питань або для відпрацьовування окремих тактичних прийомів і способів дій з даної тематики, наприклад: ведення спостереження в ході висування, розгортання в бойовий порядок, спішування й розгортання в ланку, посадка на БМП (БТР), дії за сигналами оповіщення, управління на марші тощо. Може здійснюватися марш-кидок.

Після прибуття взводу в район заняття командир взводу доводить особовому складу тему, мету заняття і порядок його проведення, перевіряє знання солдатами теоретичних положень статутів, настанов, оголошує перше навчальне питання, прийоми й дії, що складають його зміст, доводить до тих, кого навчають, тактичну обстановку, вказує командирам відділень місця для проведення занять (при проведенні заняття командирами відділень), наказує вивести відділення на зазначені місця і приступити до відпрацювання першого навчального питання.

Командир відділення, прибувши з особовим складом на зазначене командиром взводу місце, повідомляє порядок відпрацювання питання за елементами, показує особисто (або залучаючи найбільш підготовлених солдатів) виконання першого елемента з коротким поясненням і приступає до його відпрацювання.

Якщо ознайомлення з прийомами і діями, що відпрацьовуються, командир відділення проводив на макеті місцевості в години самопідготовки, то на тактико-стройовому занятті слід відразу приступати до їх відпрацювання.

Місце командира відділення обирається з таким розрахунком, щоб забезпечити спостереження за діями тих, кого навчають, під час відпрацювання кожного прийому.

При проведенні тактико-стройових занять у період роздільного навчання командир відділення основну увагу повинен звертати на правильність виконання тактичного прийому (елемента) кожним солдатом, домагаючись чітких і стрімких дій від тих, кого навчають. У ході спільного навчання командир відділення основну увагу звертає на правильність виконання прийому (дії) відділенням на основі раніше напрацьованих солдатами навичок.

Відпрацьовування кожного елемента починається в уповільненому темпі, при цьому основна увага звертається на правильність його виконання, надалі темп поступово зростає до часу, установленого відповідним нормативом. Помилки тих, кого навчають, потрібно виправляти вчасно й уміло. Кращий метод виправлення помилок - додатковий показ командиром відділення порядку виконання того елемента, що був виконаний неправильно.

Виявивши загальні помилки в діях особового складу, командир відділення зупиняє відділення, викликає до себе всіх тих, кого навчають, вказує на допущені помилки, роз'яснює, а якщо необхідно, то і показує, як правильно виконати той або інший елемент, і продовжує тренування доти, поки помилки не будуть усунуті. Якщо помилки допускають окремі особи, то зупиняти відділення не потрібно. У цьому випадку краще на виявлені недоліки звернути увагу тих осіб, які допустили помилки, і домогтися їх усунення в процесі відпрацьовування наступних дій.

Тренування можна проводити, застосовуючи різні методичні прийоми. Наприклад, пересуванню на полі бою прискореним кроком з стрільбою на ходу командир відділення може вчити кожного солдата окремо або потоком, для чого через кожні 10-15 с подає команду черговому солдату "В атаку - вперед". Можна застосувати й такий методичний прийом: за командою "В атаку - вперед" починають рух усі солдати, а командир відділення по черзі спостерігає за діями кожного солдата, тобто вчить одного, а тренує всіх.

Закінчивши навчання солдат одному елементу, командир відділення в такій же послідовності відпрацьовує наступні елементи.

Після відпрацювання навчального питання за елементами командир відділення приступає до тренування тих, кого навчають, діям у цілому. Для цього він змінює напрямок дії відділення, вводить тих, хто навчається, у нову тактичну обстановку і приступає до тренування, домагаючись від солдатів правильного і чіткого виконання дій у встановлений нормативом час.

Після відпрацювання навчального питання командир відділення шикує відділення, проводить частковий розбір, потім повідомляє тим, кого навчають, наступне навчальне питання і порядок його відпрацювання за елементами, доводить тактичну обстановку, створену для його відпрацювання, і приступає до відпрацювання першого елемента в тій же послідовності, що і при відпрацюванні попереднього навчального питання.

Закінчивши відпрацьовування всіх навчальних питань, командир відділення проводить розбір з особовим складом відділення. Розбір командиром відділення проводиться аналогічно проведенню розбору командиром взводу (докладніше дивись нижче). В установлений час командир відділення прибуває в призначене місце і доповідає командиру взводу про закінчення заняття, про ступінь засвоєння кожним солдатом навчальних питань і про недоліки, які мали місце, про вилучені невитрачені імітаційні засоби і надалі діє за вказівкою командира взводу.

Командир взводу в ході тактико-стройового заняття, що проводиться командирами відділень, за чергою особисто навчає найбільш складним навчальним питанням кожне відділення і одночасно контролює проведення заняття командирами інших відділень. При необхідності він надає їм допомогу в усуненні допущених помилок при відпрацюванні того або іншого елемента, а також управляє мішенною обстановкою.

Тактико-стройове заняття зі взводом командир взводу проводить особисто. Навчальні питання відпрацьовуються в такій же методичній послідовності як і з відділеннями. Місце командира взводу повинно бути обране з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за діями всіх відділень під час відпрацювання кожного прийому, елемента і навчального питання в комплексному (злитому) виконанні. Виявивши помилки в діях відділень, командир взводу встановленим сигналом зупиняє взвод, викликає до себе всіх тих, кого навчають, або тільки командирів відділень, вказує їм на допущені помилки, роз'яснює, а якщо необхідно, то і показує, залучаючи для цього одне з відділень, як потрібно правильно діяти, і продовжує тренування доти, поки помилки не будуть усунуті, а прийом виконаний чітко, стрімко й злагоджено. Якщо помилки допускають окремі солдати, зупиняти весь взвод не потрібно. У цьому випадку краще на виявлений недолік звернути увагу командира відділення і зажадати усунути його в процесі відпрацювання наступних дій шляхом подачі додаткових команд (сигналів), не зупиняючи заняття.

Щоб використати навчальний час з максимальною ефективністю і виключити витрати часу на переходи, коли взвод для виправлення помилок, допущених при виконанні того або іншого елемента, повертається у вихідне положення, тренування доцільно повторити при русі у зворотному напрямку або по колу, місце закінчення відпрацювання одного елемента повинне бути вихідним для відпрацювання наступного.

Закінчивши відпрацювання всіх навчальних питань, командир взводу перевіряє наявність особового складу, зброї і бойової техніки, вилучає невитрачені холості боєприпаси та засоби імітації і проводить розбір, що є заключною частиною тактико-стройового заняття.

При розборі командир взводу аналізує дії особового складу при відпрацюванні кожного навчального питання, підкріплює свої висновки вимогами статутів, настанов і наказів старших командирів (начальників);

відзначає найбільш повчальні дії солдатів, відділень і взводу в цілому, а також недоліки в діях тих, кого навчають. На закінчення розбору підводять підсумки щодо виконання нормативів, визначаються кращі солдати, оголошуються оцінки командирам відділень і кожному відділенню; даються вказівки щодо усунення в години самопідготовки виявлених недоліків. Розбір повинен бути об'єктивним, принциповим і повчальним у методичному плані.

Навчання по тактичній підготовці відділення (екіпажу), взводу здійснюється на тактико-стройових, тактичних заняттях і бойових стрільбах.

Кожна із названих форм занять базується на попередній, будучи при цьому черговим, більш високим ступенем бойового злагодження відділення (екіпажу), взводу.

Якщо тактико-стройове заняття є основною формою тактичної підготовки одиночного солдата, дозволяючи виробити у нього тверді практичні навики у виконанні прийомі в і способів дій в бою, то для відділення і взводу, воно є лишень початковою формою їх бойового злагодження. На ньому відділення (екіпаж), взвод набувають перши початкові навики в техніці спільного виконання прийомів і способів дій при вирішенні різноманітних бойових завдань. Подальше більш тісне злагодження відділення (екіпаж), взвод набувають на тактичних заняттях, де відпрацювання всіх питань здійснюється в єдиній тактичній обстановці і в темпі притаманному сучасному загальновійськовому бою.

На тактичних заняттях з відділенням кожний солдат, сержант, а зі взводом і командир взводу отримують практику у виконанні своїх функціональних обов'язків в бою, що визначається Бойовим статутом Сухопутних військ.

Командири відділень і взводу, крім того на цих заняттях удосконалюють свої навики в організації бою на місцевості і управління підрозділами в ході бою.

Вищою формою практичного навчання відділення і взводу є тактичне заняття з бойової стрільби. Воно дозволяє удосконалити набуті на тактико-стройових і тактичних заняттях навики в спільних діях в умовах, максимально наближених до бойової дійсності. На цих заняттях особовий склад відділення (екіпажу) і взводу удосконалює свою вогневу майстерність, командири відділення і взводу отримують практику в управлінні не лише підрозділами, але і вогнем.

Керівником тактичного заняття з відділенням виступає командир взводу, зі взводом - командир роти.

Розглянемо більш детально кожну з форм практичного навчання відділення (екіпажу) і взводу.

Підготовка і проведення тактико-стройового заняття з відділенням (екіпажем) і взводом. Суть тактико-стройового заняття полягає в тому, що з відділенням і взводом практично відпрацьовуються прийоми і способи дій до тих пір, поки особовий склад відділення і взводу не доб'ється злагоджених дій.

На тактико-стройовому занятті з відділенням і взводом, як правило, відпрацьовуються лише питання, які потребують злагоджених практичних дій особового складу в процесі виконання бойового завдання.

Такими питаннями можуть бути висування, розгортання відділення в ланцюг, подолання мінно-вибухових перешкод і атака, прийоми ведення бою в траншеї, дії в обороні при застосуванні противником ядерної зброї і з початком вогневої підготовки, дії підрозділу при відбитті атак противника з різних напрямків та ін.

Командири на цих заняттях удосконалюють свої знанні по управлінні підрозділами шляхом подавання команд (сигналів) і відданні коротких розпоряджень.

Кожна тема по підготовці відділення (екіпажу), взводу звичайно включає лише один вид бою і може відпрацьовуватися на кількох заняттях як вдень так і вночі. Так, наприклад, тема "відділення в наступі" може відпрацьовуватися на чотирьох - п'яти заняттях, а тема "взвод в обороні" - на десяти-дванадцяти заняттях.

Тактико-стройові заняття можуть проводитися "піший по-машинному" і на бойовій техніці. На початковій стадії навчання відділення (екіпажу), взводу їх доцільно проводити "піший по-машинному".

Тактико-стройові заняття звичайно організовують і проводять безпосередньо командири: з відділенням - командир відділення; зі взводом - командир взводу. В окремих випадках, коли виводиться матеріальна частина або відпрацьовуються питання взаємодії з підрозділами інших родів військ, наприклад мотострілкового взводу з танками чи танкового взводу з мотострілковим відділенням (взводом), заняття може проводити і командир на ступінь вище: з відділенням - командир взводу, зі взводом - командир роти.

Підготовка тактико-стройового заняття з відділенням (екіпажем) і взводом, як і по одиночній підготовці, включає: визначення (уточнення) вихідних даних; розробку плану проведення заняття; особисту підготовку командира взводу, командирів відділень та учнів; підготовку району засобів матеріально-технічного забезпечення.

Вихідними даними для підготовки заняття є: тема, учбові і виховні цілі; учбові питання; склад тих, що навчаються; час; тривалість; район проведення заняття; обмеженість розходу моторесурсів (на заняттях з матеріальною частиною), імітаційних та інших засобів.

На початку своєї роботи по підготовці до занять командир перш за все повинен пояснити тему заняття, тобто пояснити її зміст. При цьому він повинен визначити, на якому тактичному фоні і які відпрацювати дії чи прийоми, з чого почати і чим закінчити заняття, а також пояснити, які заняття по цій темі вже проведені. Правильному розкриттю змісту теми багато в чому сприяє вивчення інструктивних документів, пунктів статутів, інструкцій та установ, періодичної літератури по даній темі.

Навчальна і виховна мета повинна визначатися керівником для відділення (екіпажу) в цілому, а на занятті, яке проводить командир взводу, і для сержантів.

Кількість учбових питань на занятті залежить від змісту теми, поставлених завдань, ступені підготовки тих, що навчаються і лімітом часу. Часто зміст заняття включає більш широке коло питань, ніж дозволяють можливості їх якісної обробки, тому на заняття слід виносити найбільш важливі з них, що потребують вироблення у тих, що навчаються вмінь і навиків, активних і злагоджених дій.

На одному тактико-стройовому занятті з відділенням (екіпажем) і взводом рекомендується виносити не більше двох - трьох питань.

На тактико-стройовому занятті, яке проводиться вночі, слід вибрати такі учбові питання, які дозволяли би витримувати заданий напрям наступу, орієнтуватися в темноті, діяти в похідній охороні і розвідці при огляді місцевих предметів і при раптовій зустрічі з противником. На цих заняттях із взводом командири відділення повинні навчитися твердо керувати своїми підрозділами в темноті і підтримувати безперервну взаємодію.

Як і при відпрацюванні питань одиночної підготовки, важливе значення для більшої ефективності заняття має вмілий вибір ділянки місцевості. Проте на відміну від занять по одиночній підготовці вона повинна бути більш поглибленою, дозволяючи успішно діяти на встановлених статутами інтервалах не лише відділенню, а і взводу. Крім того, ділянка місцевості по-можливості повинна мати різноманітні форми рельєфу, які би сприяли ефективності опрацювання учбових питань. Наприклад, для навчання взводу діям в наступі, місцевість повинна дозволяти таємно висуватися на рубіж переходу в атаку, розгортатися із похідного в перед бойовий і бойовий порядок, стрімко атакувати на БМП (БТР, танках), здійснювати маневр підрозділами.

Для навчання відділення (взводу) діям у розвідці і похідній охороні місцевість треба вибирати з таким розрахунком, щоб на маршруті руху зустрічалися лісові смуги, яри, населені пункти, важко прохідні ділянки доріг, водні перешкоди, мости, які повинно оглядати дозорне відділення.

За темами оборонного бою місцевість повинна дозволяти проводити відкопування окопів і сприяти таємному розміщенню БМП (БТР, танків) та інших вогневих засобів.

Проводячи рекогносцировку місцевості, призначеної для заняття, командир взводу повинен визначити порядок відпрацювання учбових питань, яку створити для цього тактичну обстановку, а також необхідний об'єм дообладнання району заняття. Плануючи порядок опрацювання того чи іншого учбового питання, він визначає на місцевості положення противника і тих, що навчаються, засоби, необхідні для позначення противника, проходів в мінно-вибухових загородах, ділянок зараження, руйнувань, пожеж, боротьби з повітряними мішенями і танками противника тощо.

Після визначення (уточнення) вихідних даних і проведення рекогносцировки керівник приступає до розробки плану проведення заняття з відділенням, який зазвичай розробляється в письмовому вигляді з графічним відображенням схеми дій підрозділу як при висуванні до місця занять і поверненню з нього, так і при відпрацюванні кожного учбового питання. План проведення тактико-стройового заняття з відділенням (екіпажем) затверджує командир взводу за 1-2 дні, зі взводом - командир роти за 2-3 дні до початку його проведення.

Підготовка району і матеріально-технічного забезпечення тактико-стройового заняття багато в чому сприяє якісному його проведенню. Визначаючи заходи по підготовці району, командир взводу разом з командирами відділень повинен передбачити, що необхідно зробити для позначення противника, імітації вогню вогневих засобів, дати конкретні вказівки по дообладнанню ділянок місцевості, вибраних для відпрацювання учбових питань. Якщо заняття готується на тактичному учбовому полі, то командир взводу повинен подати заявку начальникові (старшому оператору) тактичного учбового поля, в якій звичайно вказуються місця і порядок встановлення мішеней та засобів імітації, сигнали виклику вогню (показу мішеней), частоти і позивні радіо засобів.

Проведення тактико-стройових занять. Перед виходом в поле командир відділення (екіпажу), взводу повинен перевірити готовність особового складу до заняття, справність матеріальної частини, наявність засобів матеріально-технічного забезпечення, знання тими, що навчаються мір безпеки.

Час на пересування в район заняття використовується для закріплення раніше вже відпрацьованих прийомів і способів дій (наприклад дії за сигналами управління на марші, перебудова із похідних порядків в перед бойовий і бойовий, дії за сигналами оповіщення і т.д.).

Після прибуття у вихідне положення для початку заняття командир взводу коротко проводить розбір дій тих, що навчаються при висуванні до місця заняття, потім він оголошує тему, цілі заняття і порядок його проведення.

Якщо заняття проводиться за темами, що вивчають дії відділення в бою, то командир взводу вказує місця відділенням і наказує командирам вивести відділення у вихідне положення і приступити до занять. Командир взводу здійснюючи контроль за порядком відпрацювань учбових питань, може взяти одне із відділень відпрацювати з ним перше учбове питання, а потім, послідовно переходячи від одного відділення до іншого, з кожним з них відпрацьовує чергове учбове питання або ж один з його прийомів (елементів).

Командир відділення, прибувши з відділенням у вихідне положення оголошує перше учбове питання, коротко пояснює порядок дій відділення по всьому питанню, а потім по першому елементу, створює тактичну обстановку і приступає до опрацювання першого елемента спочатку в повільному темпі з поясненням дій, а потім збільшує швидкість його виконання, поступово доводячи до вимог нормативу. На відміну від методики навчання одиночного солдата командир відділення не завжди має можливість продемонструвати злагоджені дії відділення (наприклад порядок подолання мінно-вибухових загород чи маневр частиною сил для атаки противника у фланг), тому попереднє пояснення необхідних дій і виконання прийому спочатку в повільному темпі з необхідним поясненням у значній мірі сприяють виробленню у тих, що навчаються технічно правильних дій і навиків за відпрацьованими спільними діями.

...