Надзвичайні ситуації природного характеру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молодi та спорту України

Донбаський державний технічний університет

Факультет економіки та фінансів

Кафедра економіки та управління

Контрольна робота

з дисципліни "Цивiльний захист"

Надзвичайні ситуації природного характеру

1. Характеристика стихійних лих потенційно можливих на території України, характер їх впливу на людей і навколишнє середовище

Надзвичайні ситуації - це обставини, що виникають в результаті аварій, катастроф, стихійних лих, диверсій чи інших факторів, при яких спостерігаються різкі відхилення протікають явищ і процесів від нормальних, що чинить негативний вплив на життєзабезпечення, економіку, соціальну сферу та природне середовище.

Розглянемо класифікацію надзвичайних ситуацій природного (природного) походження.

Метеорологічні небезпечні явища:

- Аерометеорологічні: бурі, урагани (12-15 балів), шторми (9-11 балів), смерчі, шквали, торнадо, циклони;

- Агрометеорологічні: великий град, злива, снігопад, сильний туман, сильні морози, надзвичайна спека, посуха;

- Природні пожежі: надзвичайна пожежна небезпека, лісові пожежі, торф'яні пожежі, пожежі хлібних масивів, підземні пожежі горючих копалин.

Тектонічні і теллурическим небезпечні явища:

- Землетруси (моретрясения);

- Виверження вулканів.

Топологічні небезпечні явища:

- Гідрологічні: повінь, паводки, вітрові нагони, підтоплення;

- Зсуви, селі, обвали, лавини, осипи, цунамі, провал земної поверхні.

Космічні небезпечні явища:

- Падіння метеоритів, залишків комет;

- Інші космічні катастрофи.

Небезпечне природне явище -- подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Справжнім лихом є землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, лісові пожежі. Тільки за останні 20 років вони забрали життя понад трьох мільйонів чоловік. За даними ООН, за цей період майже один мільярд жителів нашої планети зазнали шкоди від стихійних лих.

На території України можливе виникнення практично всього спектра небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного походження.

Серед надзвичайних ситуацій природного походження в Україні найчастіше трапляються:

· геологічно небезпечні явища, такі як зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні різного походження та ін.;

· метеорологічні небезпечні явища, такі як зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь;

· гідрологічно небезпечні явища, такі як повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.;

· природні пожежі лісових та хлібних масивів;

· масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

Виходячи з визначення стихійного лиха як природного явища, що безпосередньо впливає на стан навколишнього середовища і добробут населення і є екстремальним екологічним фактором, територія України характеризується дуже складними умовами, що визначає полігенетичний характер стихійних лих та певні просторові закономірності їх прояву в різних географічних зонах і районах.

Надзвичайні ситуації природного походження в Україні поділяються на: геологічні, географічні, метеорологічні, агрометеорологічні, морські гідрологічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі, епідемії, епізоотії, епіфітотії.

Стихійні явища, як правило, виникають в комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Небезпечні природні явища в основному визначаються проявом трьох головних груп факторів -- ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів.

Стихійні лиха, що трапляються на території України, можна поділити на прості, що містять один елемент, наприклад, сильний вітер, зсув або землетрус, та складні, що містять декілька одночасно діючих процесів однієї або кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у поєднанні з техногенними.

Аварії природного характеру класифікуються за такими основними ознаками:

-- за масштабами наслідків відповідно до територіального поширення;

-- за розмірами заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;

-- за кваліфікаційними ознаками надзвичайних ситуації. Розглянемо більш детально надзвичайні ситуації природного характеру.

Геологічно небезпечні явища

Землетруси -- підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд.

Землетруси захоплюють великі території і характеризуються; руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди; виникненням масових пожеж і виробничих аварій; затопленням населених пунктів і цілих районів; отруєнням газами при вулканічних виверженнях; ураженням людей і руйнуванням будівель уламками вулканічних гірських порід; ураженням людей і виникненням осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави; провалом населених пунктів при обвальних землетрусах; руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі; негативною психологічною дією. У 1998 році сталося 2 землетруси -- в Криму та Закарпатті. Жертв та значних руйнувань не зареєстровано.

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Це зони: Закарпатська, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.

У сейсмічному плані найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська

Вулканізм -- сукупність явищ, обумовлених проникненням магми з глибини землі на її поверхню.

Процеси грязьового вулканізму локалізовані у південній частині території України. Вони спостерігаються на Керченському півострові та прилеглій акваторії Азовського моря. В останні роки виявлені грязьові вулкани на захід та південь Севастополя в акваторії Чорного моря. Серед діючих грязьових вулканів виділяються з постійно спокійним режимом виверження та з активними викидами протягом кількох діб, що супроводжується вибухами та локальними землетрусами. Внаслідок детальних геологічних досліджень встановлено взаємозв'язок багатьох діючих вулканів із зонами активних розломів, наприклад, Південно-Азовського та інших.

Матеріальні втрати від вивержень грязьових вулканів досить значні -- знищуються будівлі, селища тощо. Активні вулкани виділяють пари ртуті, вміст якої в атмосферному повітрі під час виверження зростає на 1--2 порядки. Це призводить до виникнення геохімічних аномалій, шкідливих для здоров'я людини.

Селі. Сель -- стрімкий потік великої руйнівної сили на басейнах гірських річок, що складається із суміші води та крихких, ламких порід і виникає внаслідок інтенсивних дощів чи танення снігу, а також прориву завалів і морен.

Карст. Карстове провалля -- западина на поверхні землі, яка виникла внаслідок розчинення гірських порід поверхневими чи підземними водами.

На 60 % території України розвиваються карстові процеси. Це явище пов'язане з розчиненням природними водами гірських порід. В деяких областях України рівень ураження карстовими процесами сягає 60--100 % території. Характерними є явища карбонатного, сульфатного, соляного карсту. Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля), що становить 27 % від всієї площі карстоутворення. Найбільш розвинутий відкритий карст на території Волинської області на площі 594 км2, Рівненської -- 214 км2, Хмельницької -- 4235 км2.

Зсуви -- зміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією сили земного тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою на більш низький гіпсометричний рівень. Вони характерні для зон тектонічних зрушень, високих терас, схилів ерозійних систем, рік та водосховищ.

Зсуви є одним із найнебезпечніших і дуже поширених природних явищ. Вони властиві західним областям України, а також узбережжю Чорного та Азовського морів. Зсуви розвинуті на 50 % освоєних схилових площ з основними здеформованими горизонтами від глин карбону до плейстоценових суглинків.

Зсуви можуть бути викликані як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. До природних належать: збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи та інше. Штучними причинами є руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом ґрунту, вирубкою лісів, неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах та інше. Згідно з міжнародною статистикою, до 80 % сучасних зсувів пов'язано з діяльністю людини (антропогенний фактор).

Обвал -- відрив снігових (льодяних) брил або мас гірських порід від схилу чи укосу гір та їх вільне падіння під дією сил тяжіння.

Метеорологічно небезпечні явища

Протягом останнього десятиріччя в Україні зафіксовано близько 240 випадків виникнення катастрофічних природних явищ метеорологічного походження зі значними матеріальними збитками.

Небезпечні метеорологічні явища, що відбуваються в Україні: сильні зливи (Карпатські гори); град (на всій території України); сильна спека (степова зона); суховії, посухи (степова та східна лісостепова зони); урагани, шквали, смерчі (більша частина території); пилові бурі (південний схід степової зони); сильні тумани (південний схід степової зони); сильні заметілі (південний схід степової зони); снігові заноси (Карпати); значні ожеледі (степова зона); сильний мороз (північ Полісся та схід лісостепової зони); крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного й Азовського морів мають місце шторми, ураганні вітри, смерчі, зливи, обмерзання споруд та суден, сильні тумани, заметілі, ожеледі.

В Україні щорічно спостерігається до 150 випадків стихійних метеорологічних явищ. Найчастіше повторюються сильні дощі, снігопади, ожеледі, тумани. Рідше бувають пилові бурі, крижані обмерзання.

Суховії. В Україні інтенсивні суховії спостерігаються майже щорічно. Суховії -- це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. Під час суховіїв посилюється випаровування, що при нестачі вологи у ґрунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин. Найбільше зазнає дії суховіїв степова зона, а також частково зона лісостепу.

Посухи. Тривала та значна нестача опадів, частіше при підвищеній температурі та низькій вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у ґрунті і, як наслідок, погіршення росту, а іноді і загибель рослин. Найчастіше вони бувають на півдні степової зони. В більшості випадків мають локальний характер і дуже рідко займають площі до 30--50 % території України.

Ураганні вітри. Ураган -- це вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта. На більшій частині території України вітри зі швидкістю понад 25 м/с бувають майже щорічно. Найчастіше -- в Карпатах, горах Криму та на Донбасі.

Циклони -- область низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі. Погода при циклонах переважно похмура з сильними вітрами. В Азово-Чорноморському басейні виділяються своїми руйнівними наслідками осінні циклони. За своїми властивостями, походженням та наслідками вони схожі на тропічні урагани. На Азовському морі циклони часто призводять до штормів, які супроводжуються місцевим підняттям рівня моря, що призводить до великих збитків.

Сильні морози -- зниження температури повітря до мінус 30 °С і нижче. Найбільш холодна частина країни -- східні і північно-східні області (Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська) та гірські райони Карпат.

Лісові пожежі -- неконтрольоване горіння на землях лісового фонду. Вони виникають, в основному, з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників (грози, вулканічної діяльності).

Таким чином, у зв'язку з наявністю в Україні досить значної загрози з боку природних чинників, захист населення, навколишнього природного середовища, промислових споруд, об'єктів від стихійного лиха, поруч із захистом від надзвичайних ситуацій техногенного характеру, є важливим державним завданням.

2. Концепція захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження

8 червня 2000 р. Президент України підписав Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

Цей Закон визначає організаційні та правові основи захисту громадян України та громадян інших держав, які перебувають на території України, захисту об'єктів виробничого і соціального призначення, довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру це -- система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів для запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності й господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.

Законодавство України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру базується на Конституції України, цьому Законі й Законі України "Про правовий режим надзвичайного стану" та інших нормативно-правових актах.

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є:

-- здійснення комплексу заходів для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру та реагування на них;

-- забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій і взаємодій органів управління у цій сфері, сил та засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:

-- пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я і довкілля;

-- надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

-- вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

-- особистої відповідальності й піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях;

-- відповідальності посадових осіб у межах своїх повноважень, за дотримання вимог цього Закону;

-- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

-- урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій;

-- максимально можливого ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на них.

У питаннях захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру громадяни України мають право на:

-- отримання інформації про надзвичайні ситуації, що виникли або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;

-- забезпечення та використання засобів колективного й індивідуального захисту, які призначені для захисту населення від надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;

-- звернення до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

-- відшкодування збитків, згідно із Законом, заподіяних їхньому здоров'ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій;

-- компенсацію за роботу в зонах надзвичайних ситуацій;

-- соціально-психологічну підготовку та медичну допомогу;

-- інші права у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України.

Для забезпечення реалізації державної політики захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій створюється єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них (далі єдина державна система), яка складається з територіальних і функціональних підсистем. Завдання єдиної державної системи, склад сил і засобів визначені в Положенні Кабінету Міністрів України № 1198 (1998 р.) "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру в Україні" (див. розд. 1 підручника), а також у розділі VIII Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру", № 1809-ІИ від 8 червня 2000 р.

3. Розрахункова частина

Оцінити інженерний захист робочої зміни працівників дільниці № 1 машинобудівного заводу (додаток ) згідно вказаного варіанту по вихідним даним в таблиці А1.

Таблиця А1

№ пп	Найменування	Одиниця	Варіант
			9
1	Чисельність найбіль-шої працюючої зміни	чол
	столярний цех		125
	шліфувальний цех		280
	механічний цех		330
	конструкторське бюро		55
2	Характеристика захисних споруд
	а) площа приміщень для укриття:	м2
	ПРУ		30
	сховище 8		210
	сховище 12		210
	висота	м	2,4
	б) допоміжні примі-щення (фільтровенти-ляційні, для продук-тів,санвузли, тамбури-шлюзи), площа (за-гальна):	м2
	ПРУ		6
	сховище 8		75
	сховище 12		75
	в) тамбури та аварійні виходи		є
	г) коефіцієнт послаб-лення радіації
	ПРУ		300
	сховище 8		2500
	сховище 12		2500
	д) витримують надмір-ний тиск	кПа
	ПРУ		25
	сховище 8		200
	сховище 12		200
	е) кількість і тип ФВК:	компл.
	ПРУ		немає
	сховище 8		2 ФВК-1
	сховище 12		2 ФВК-1
	ж)ємності аварійного запасу води:	л
	ПРУ		немає
	сховище 8		3000
	сховище 12		3000
3	Продовжуваність укриття	діб	3
4	Відстань від місця роботи до найближчої захисної споруди	м
	КБ-ПРУ		0
	КБ - сховище № 8		440
	механічний цех - сховище № 8		0
	шліфувальний цех - сховище № 12		0
	столярний цех - сховище № 12		280
5	Час безаварійної зупинки виробництва	хв	2
6	Час заповнення сховища (ПРУ)	хв	2
7	Швидкість руху людей	м/хв	80
8	Час встановлений для укриття людей	хв	8
9	Зараження території чадним газом		не очік.
10	Припустима доза випромінювання (за 4 доби)	Р	50
11	Очікувана потужність вибуху	кт	100
12	Вид вибуху		наземний
13	Ймовірне максимальне відхилення центра вибуху від точки при-цілювання	км	0,4
14	Віддалення об'єкта від точки прицілювання	км	2,6
15	Швидкість середнього вітру	км/год	50
16	Кліматична зона в районі розташування об'єкта		I

Рiшення

Оцінити надійність інженерного захисту працівників виробничого відділення номер 1 машинобудівного заводу, маючи необхідні вихідні дані і характеристики.

Розв'язання:

1. Оцінка захисних споруд за місткістю

Вихідні дані:

На дільниці номер 1 машинобудівного заводу є такі захисні споруди з відповідними паспортними даними :

	Площа приміщень, м2	Висота приміщень	Аварійний вихід
	Для людей з саніт. постом	ФВП, сан. вузли	Для продуктів	Тамбур-шлюз
ПРУ-1	30	6	-	-	2,4	є
Сховище-8	210	57	-	10	2,4	є
Сховище-12	210	57	8	10	2,4	є

2) Чисельність найбільшої працюючої зміни N=790 чол (КБ - 50 чол, воєнізована охорона - 5 чол., механічний цех - 330 чол., шліфувальний цех - 280 чол., столярний цех -125 чол.).

1.Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх розмірів нормам об'ємно-планових рішень і визначаємо потрібні площі приміщень, яких не вистачає:

ПРУ - 1 - задовольняє;

Сховище-8 - немає приміщення для продуктів:

SПР = 8 м2 (норма 6 м2 на 150 чоловік + 2 м2 на кожні наступні 150 чол)

Сховище-12- задовольняє.

Примітка: Норма площі допоміжних приміщень (ФВП і санвузли) по 0,І2 м2/чол; 416 х 0,12 = 49,92 м2.

2. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх:

ПРУ-1:

Сховище-8:

а) До дообладнання:

в) Після дообладнання:

Сховище-12:

Примітка: 2м2 - на санпост; 8м2 на приміщення для продуктів.

3. Визначаємо розрахункову місткість за об'ємом приміщень:

Сховище-8:

Сховище-12:

Фактична розрахункова місткість приймається по площі приміщень (менше за значенням): ПРУ - 1 - МПРУ = 56 чол; сховище 8 - М8 =400 чол; сховище 12 - М12 = 416 чол.

4. Визначаємо загальну розрахункову місткість (всіх захисних споруд):

М3 = МПРУ+М8+М12 = 56+400+416 = 872 чол

5. Визначаємо коефіцієнт місткості:

6. Визначаємо необхідну кількість нар в приміщеннях для людей. Висота приміщень (h=2,4 м) дозволяє встановити двох'ярусні нари (одні нари на 5 людей).

НПРУ = 56/5 =11 нар

Н8 = 400/5 = 80 нар

Н12 = 416/5 = 83 нар

Всього необхідно двохярусних нар: Н=174

1) Захисні споруди, що є на ділянці номер 1, при дообладнанні їх у відповідності з вимогами дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміни з наявністю резервних місць на 56 чоловік.

2) В сховищі номер 8 потрібно дообладнати приміщення для зберігання продуктів площею 8 м2 за рахунок площі приміщень для людей.

3) Придбати 174 двох'ярусних нар для всіх захисних споруд.

2 Оцінка захисних споруд за захисними властивостями

Віддаленість об'єкта від точки прицілювання Rм = 2,6 км.

Очікувана потужність ядерного боєприпасу q = 100 кт.

Вид вибуху - наземний.

Ймовірне відхилення боєприпасу від точки прицілювання rвідх = 0,4 км.

Швидкість середнього вітру Vсв = 50 км/год.

Напрямок середнього вітру - в сторону об'єкта.

Конструкції захисних споруд розраховані на надмірний тиск:

ПРУ - 25 кПа; Сх.-8 - 200 кПа; Сх.-12 - 200 кПа.

Коефіцієнт ослаблення радіації ПРУ- 300; Сх.-8 і Сх.-12 -2500.

Розв'язання:

1. Визначаємо потрібні захисні властивості споруд:

а) За ударною хвилею розраховуємо ?РФmax, що очікується на об'єкті під час ядерного вибуху.

Rmin = RM-rВІДХ = 2,6 - 0,4 = 2,2 км,

При Rmin = 2,2 км, q = 100 кг для наземного вибуху (з додатку 1) визначаємо ?РФmax = ?РФпотр = 40 кПа.

б) За іонізуючими випромінюваннями:

визначаємо потрібні коефіцієнти послаблення радіації за формулами:

P1max - максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті (за додатком 2), при Rmin = 2,2 км, VСВ = 50 км/год Р1max = 9350 Р/год; tK = tП+96 = 97,04 год:

, год;

2. Визначаємо захисні властивості захисних споруд:

а) від ударної хвилі відповідно до вихідних даних:

?РФ ЗАХ ПРУ = 25 кПа,

?РФ ЗАХ сх.8 = 200.кПа,

?РФ ЗАХ сх. 12 = 200 кПa;

б) від радіоактивного зараження: відповідно до вихідних даних.

КОСЛ. ПРУ = 300; коефіцієнт послаблення радіації сховищами

КОСЛ.. сх-8 = 2500; КОСЛ.. сх-12 = 2500.

3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:

а) за ударною хвилею:

?РФ ЗАХ ПРУ < ?РФпотр;

?РФ ЗАХ сх. >?РФпотр;

б) за іонізуючим випромінюванням:

КОСЛ.ЗАХ ПРУ < КОСЛ.ПОТР;

КОСЛ.ЗАХ СХ. > КОСЛ.ПОТР.

4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

тобто забезпечується 100% захист найбільшої зміни.

Висновок: ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшої оцінки виключається; захисні властивості сховищ №8 і № 12 відповідають потрібним і забезпечують захист всіх робітники (100 %).

4. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами: повітропостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв'язку, санітарно-технічною системою.

Проведемо оцінку найбільш важливих систем: повітро- і водопостачання. Оцінка зводиться до визначення кількості людей, які укриваються, можуть бути забезпечені повітрям (водою) за існуючими нормами на протязі встановленого строку і потім порівнюються з потрібною кількістю.

Оцінка системи повітропостачання:

Вихідні данні:

1. Об'єкт розташований в І кліматичній зоні (середня температура найспекотнішого місяця 20-25 °С), де середня температура повітря самого жаркого місяця року до 20°С - 8 м3/год;

Норма подавання повітря у режимі І - 8 м3/год (для зони І), у режимі ІІ - 2 м3/год (для зони І) на людину.

2. Система повітрозабезпечення включає:

в сховищі № 8 - 2 комплекти ФВК-1;

в сховищі № 12 - 2 комплекти ФВК-1.

Можливості одного комплекту:

за режимом І - 1200 м3/год;

за режимом II - 300 м3/год.

3. На об'єкті зараження атмосфери чадним газом не очікується.

Розв'язання:

1. Визначаємо, які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачання.

Так, як на об'єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітрозабезпечення повинна забезпечити роботу в двох режимах:

"Чистої вентиляції" (режим І) і "Фільтровентиляції" (режим II).

Норма подавання (W):

у режимі І - 8 м3/год (I зона),

у режимі II - 2 м3/год на одну людину.

2. Визначаємо можливості системи:

а) у режимі 1 ("Чистої вентиляції"):

у сховищі № 8:

,

у сховищі № 12:

,

б) у режимі II ("Фільтровентиляції);

у сховищі № 8:

,

у сховищі № 12:

,

3. Визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітрозабезпеченням людей в режимі І (з найменшими можливостями)

1. Система повітрозабезпечення сховищ не забезпечує потреб у подаванні повітря в обох режимах.

2. Необхідно додатково встановити у сховищах №№ 8, 12 по одному комплекту ФВК -1.

Оцінка системи водопостачання:

Вихідні данні:

1. Аварійний запас води в проточних ємностях місткістю 2100 л у сховищах №8 і 12 (WЗ ВОД = 3000 л).

2. Тривалість укриття людей Т = 3 доби.

3. Норма запасу питтєвої води на одну людину за добу W1 = 3 л.

Розв'язання:

1. Визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації: у сховищі № 8:

у сховищі № 12:

2. Визначаємо показник життєзабезпечення водою:

1. Водою аварійного запасу забезпечується 84 % людей, що укриваються у сховищах.

2. Необхідно встановити додаткові ємності запасу води:

у сховищі № 8 - (400 - 233)·3·3 = 603 л,

у сховищі № 12 - (416 - 233)·3·3 = 747 л.

3. Загальний показник по життєзабезпеченню КЖЗ = 0,84.

5. Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців

Оцінка зводиться до визначення потрібного часу на укриття робітників у сховищах за сигналами ЦО (tУКР) і порівнянню його із встановленим часом укриття людей (tВСТ).

Вихідні дані:

1. Відстань від місця роботи до сховищ.

2. Час на безаварійну зупинку виробництва tзуп = 2 хв.

3. Час заповнення сховища tЗ = 2 хв.

4. Встановлений час на укриття tВСТ = 8 хв.

5. Швидкість руху людей V = 80 м/хв.

Розв'язання.

1. Розподіляємо робітників і службовців по захисних спорудах (за схемою розміщення захисних споруд відносно місць роботи):

2. Визначаємо відстань від місця роботи до закріплених захисних споруд:

3. Визначаємо час на рух людей до захисних споруд:

4. Визначаємо потрібний час на укриття людей в захисних спорудах:

tУКР = tЗУП+tРУХУ+tЗ;

сховище № 8	механічний цех	tУКР = 2+0+2 = 4 хв
	КБ	tУКР = 0+5,5+2 = 7,5 хв
	комендатура	tУКР = 0+3,5+2 = 5,5 хв
сховище № 12	шліфувальний цех	tУКР = 2+0+2 = 4 хв
	столярний цех	tУКР = 2+3,5+2 = 7,5 хв

5. Порівнюємо максимальний потрібний час на укриття

(tУКР = 7,5 хв) зі встановленим (tВСТ = 8хв) і переконуємося, що tУКР<tВСТ для всіх людей, що укриваються у сховищах.

Показник своєчасного укриття:

.

Розташування сховищ на ділянці № 1 дозволяє своєчасно укрити 100% робітників і службовців при такому розподіленні їх по захисних спорудах:

у сховище № 8 : механічний цех, КБ, комендатура

у сховище № 12 : шліфувальний і столярним цехи.

Таким чином, під час оцінки інженерного захисту робітників і службовців на ділянці № 1 отримані такі показники (Таблиця 2).

Таблиця 2 - Результати оцінки інженерного захисту робітників та службовців ділянки № 1 заводу.

Назва захисних споруд	Забезпечується захистом, чол.	Відповіднісь об'ємно плановим рішенням
	За місткістю	За захисними властивостями	За життєзабез-печенням	За своєчасністю укриття
ПРУ-1	56	-	-	-
Сх. № 8	400	400	333	385	відсутня кімната для продуктів 8м2
Сх. № 12	416	416	333	405	відповідає
Всього	872	816	666	790
Показники	КМІСТ=1,10	КЗТ=1,03	КЖЗ=0,84	КСВУ=1,0

Таким чином маємо такі показники:

за місткістю КМІСТ = 1,10;

за захисними властивостями КЗТ = 1,03;

за життєзабезпеченням людей КЖЗ = 0,84;

за своєчасним укриттям КСВУ = 1,0.

Можливості інженерного захисту в цілому характеризуються мінімальним показником, тобто КНЗ = 0,84.

стихійний природній техногенний катастрофа

Загальні висновки

1. На дільниці № 1 надійним інженерним захистом забезпечуються 84% робітників та службовців - 666 чол.

2. Можливості інженерного захисту обмежуються недостатньою продуктивністю систем повітропостачання і малою ємністю аварійного запасу води.

З. Для забезпечення надійного інженерного захисту всіх робітників і службовців необхідно:

дообладнати кімнату для зберігання продуктів у сховищі №8 площею 8м2 за рахунок приміщення для людей;

встановити додатково по одному комплекту ФВК-1 в системах повітрозабезпечення сховищ № 8 і № 12;

встановити додаткові ємності для аварійного зaпacy води: у сховищі № 8 - 650 л, у сховищі № 12 - 750 л.

Перелік використаної лiтератури

1. Закон України “Про Цивільну оборону України” № 2974-XII від 03.02.1993 із змінами і доповненнями № 555-XIV від 24.03.1999, № 2470-III від 29 травня 2001.

2. Постанова КМУ „Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру” № 1198 від 3. 08.1998 із змінами і доповненнями № 1376 від 29.07.1999, № 1006 від 09.08.2001, № 717 від 15.05.2003, № 1402 від 04.09.2003.

3.Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” № 1809-III від 08.06.2000

4.Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. "Безпека життєдіяльності". - Львів, 2003.

5.Губський А.І. Громадянська оборона. Для пед. ін-тів. - Львів., "Ластівка", 2005. - 216 с

Размещено на Allbest.ru

...