Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

по дисципліні «Цивільний захист»

2016 р.



Зміст

1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру, захист населення при хімічному ураженні

2. Завдання

3. Завдання

Список використаної літератури



1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру, захист населення при хімічному ураженні

Загальні відомості про надзвичайні ситуації

В Україні щорічно виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна.

Тенденція зростання кількості природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об'єктивно примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки країни.

Руйнівну силу техногенних катастроф і стихійних лих у деяких випадках можна порівняти з військовими діями, а кількість постраждалих значною мірою залежить від типу, масштабів, місця і темпу розвитку ситуації, особливостей регіону і населених пунктів, що опинились в районі події, об'єктів господарської діяльності. Несподіваний розвиток подій веде до значного скорочення часу на підготовку рятувальних робіт і їх проведення.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру та їх можливі наслідки

Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів та установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях - все це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.

Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техногенно небезпечних виробництвах. До них належать, в першу чергу, хімічно небезпечні об'єкти, радіаційно небезпечні об'єкти, вибухо- та пожежонебезпечні об'єкти, а також гідродинамічно небезпечні об'єкти. У останні роки значно зросла також небезпека від аварій і катастроф на транспорті.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру прийнято класифікувати за такими основними ознаками:

· за масштабами наслідків (об'єктового, місцевого, регіонального і загальнодержавного рівня);

· за галузевою ознакою (надзвичайні ситуації у сільському господарстві; у лісовому господарстві);

· у заповідній території, об'єкти особливого природоохоронного значення;

· у водоймах, матеріальних об'єктах - об'єктах інфраструктури, промисловості, транспорті, житлово-комунального господарства та населення; - персонал підприємств та установ, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів тощо).

Аварії техногенного характеру класифікуються також з урахуванням критеріїв розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків.

Внаслідок техногенних аварій та катастроф складається надзвичайна ситуація, раптове виникнення якої призводить до значних соціально-екологічних і економічних збитків, виникає необхідність захисту людей від дії шкідливих для здоров'я факторів, проведення рятувальних, невідкладних медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які сталися.

Техногенна надзвичайна ситуація - це стан, при якому внаслідок виникнення джерела техногенної надзвичайної ситуації на об'єкті, визначеній території або акваторії порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, виникає загроза їх життю і здоров'ю, завдається шкода майну населення, економіці і довкіллю.

Джерело техногенної надзвичайної ситуації - це небезпечна техногенна подія, внаслідок чого на об'єкті, визначеній території або акваторії виникла техногенна надзвичайна ситуація.

Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - це велика за масштабом аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Техногенна небезпека -- це стан, внутрішньо притаманний технічній системі, виробничому або транспортному об'єкту, що реалізується у дії ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і довкілля при його виникненні, або у вигляді прямої чи побічної шкоди для людини і навколишнього природного середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів.

Зона техногенної надзвичайної ситуації - це територія чи акваторія, в межах якої діє негативний вплив одного або сполучених факторів ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації.

Всі надзвичайні ситуації техногенного характеру поділяються на:

-транспортні аварії, пожежі (вибухи);

-наявність у довкіллі шкідливих речовин понад ГДК (гранично допустимі концентрації);

-аварії зі загрозою викиду (викидом) ХНР і біологічних небезпечних засобів;

-аварії з загрозою викиду (викидом) радіоактивних речовин;

-раптове руйнування будівель і споруд; -аварії на системах життєзабезпечення;

-аварії на електроенергетичних спорудах;

-аварії на очисних спорудах, гідродинамічні аварії.

Транспортні аварії поділяються на аварії (катастрофи):

-на залізничному транспорті (товарних поїздів, пасажирських поїздів, поїздів метрополітену);

-на автомобільному транспорті;

-на суднах (пасажирських, вантажних);

-на авіаційному транспорті (авіаційні катастрофи в аеропортах і населених пунктах та поза ними);

-на транспорті з викидом (загрозою викиду) ХНР, РР і БНР;

-на міському транспорті;

-на транспорті, в які потратиш керівники держави та народні депутати.

Пожежі (вибухи) поділяються на пожежі (вибухи):

-на спорудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об'єктів;

-на об'єктах розвідки, видобування, переробки, транспортування і зберігання легкозаймистих, горючих і вибухових речовин;

-на транспорті;

-в шахтах, підземних та гірничих виробітках;

-в будівлях та спорудах громадського призначення;

-на радіаційних, хімічних та біологічно небезпечних об'єктах.

Аварії з викидом (загрозою викиду) ХНР і БНР поділяються на:

· аварії з викидом (загрозою викиду) ХНР, утворення та розповсюдження ХНР під час виробництва, переробки або зберігання (поховання);

· аварії з викидом (загрозою викиду) БНР на підприємствах промисловості і науково-дослідних установках.

Аварії з викидом (загрозою викиду) РР трапляються:

· на атомних станціях, атомних енергетичних установках виробничого або дослідного призначення;

· на підприємствах ядерно-паливного циклу (окрім атомних електростанцій);

· з джерелами іонізуючого випромінювання (включаючи ядерно-паливний цикл);

· з радіоактивними відходами, які не виробляються атомними станціями.

Раптове руйнування будівель та споруд: елементів транспортних комунікацій; виробничого призначення; громадського призначення.

Аварії па електроенергетичних системах: атомних електростанціях; гідроелектростанціях; теплоелектростанціях; автономних електроенергетичних станціях; інших електроенергетичних станціях; електроенергетичних мережах; транспортних електричних контактних мережах; порушення стійкості або поділ об'єднаної енергосистеми України.

Аварії на системах життєзабезпечення:

· на каналізаційних системах з масовим викидом забруднюючих речовин;

· на теплових мережах; на системах забезпечення населення питною водою;

· на магістральних і комунальних газопроводах;

· на нафтопроводах і продуктопроводах;

· на системах зв'язку та телекомунікацій.

Аварії на очисних спорудах:

· стічних вод з масовим викидом забруднюючих речовин;

· промислових газів з масовим викидом забруднених речовин в повітря.

Гідродинамічні аварії (катастрофи) трапляються при:

· прориві гребель (дамб, шлюзів тощо) з утворенням проривного потоку або з утворенням хвиль прориву та катастрофічного затоплення;

· спрацюванні водосховищ у зв'язку з загрозою прориву гідроспоруди.

Усього більшого значення набуває проблема хімічного і радіоактивного зараження місцевості, і природно захист населення за цих умов.

Актуальнішими ці проблеми стали потім величезно скачка в розвиток ядерної науки, яка на перше місце, на жаль, ставить створення ядерної зброї.

Але після аварії на Чорнобильській АЕС і на деяких підприємствах, пов'язаних з ядерною промисловістю, людство поступово стало замислюватися над серйозністю цих проблем.

Тепер ставляться завдання по розробці ефективних заходів по захисту населення.

Як тепер уже відомо, усі люди, що отримали пряме або непряме опромінення, помирають, народжуються діти з відхиленнями.

Після того, як були опубліковані ці дані, більшість людей стали протестувати проти подальшого розвитку ядерної науки, спочатку листами, а потім і прямими зверненнями до уряду.

Поступово до простих ентузіастів прилучилися різні правозахисні організації і представники екологічних рухів.

Тепер вони вимагають заборонити ядерне виробництво і експорту його продуктів.

Сьогоднішні потреби суспільства вимагають, щоб ядерна енергетика розвивалася і ставала безпечнішою. Для того, щоб убити "чорнобильський синдром" необхідно не закривати атомну галузь, а створювати нові і безпечні АЕС.

Цивільна Оборона повинна захищати людей!

Саме захист населення від зброї масового ураження і інших засобів нападу повинен являтися пріоритетним в схемі роботи цивільної оборони.

Велика частина структурних підрозділів ГО мають бути спрямовані на здійснення завчасних заходів:

1) Укриття населення в колективних засобах захисту - захисних спорудах і простих укриттях, а також уміле використання захисних властивостей місцевості і місцевих предметів;

2) Забезпечення населення засобами індивідуального захисту і виготовлення простих засобів захисту самим населенням, відповідно, своєчасне і уміле застосування засобів індивідуального захисту;

3) Евакуація в заміську зону населення великих міст і прилеглим до них населених пунктів, які можуть потрапити в зону можливих сильних руйнувань або катастрофічного затоплення;

4) Організація сповіщення населення про загрозу нападу супротивника, про радіоактивне, хімічному і бактеріологічному (біологічному) зараженні, загрозі катастрофічного затоплення і стихійних лихах;

5) Навчання усього населення захисту від зброї масового ураження і інших засобів супротивника, а також основам надання першої медичної допомоги ураженим. техногенний вибух пропан бензин

Дуже важливо щоб при виникненні надзвичайних ситуацій був проведений комплекс заходів по захисту населення.

Первинним завданням є організації своєчасного сповіщення.

Основними засобами організації сповіщення є сповіщення засобами радіо і телебачення. Для привертання уваги жителів використовують сигнали спеціального транспорту і переривчасті гудки підприємств.

Завивання сирен, переривчасті гудки підприємств сигнали транспортних засобів означають попереджувальний сигнал "Увага усім"!.

Після того, як ВИ почули попереджувальні сигналячи необхідно негайно включити теле- і радіоприймачі і слухати екстрене повідомлення місцевих органів влади або штабу ГО. Саме їх вказівками і рекомендаціями повинні визначатися подальші дії населення.

Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту мають бути спрямовані на запобігання або послаблення дії іонізуючих випромінювань.

Найбільш надійний захист від усіх вражаючих чинників зброї масового ураження забезпечують саме спеціальні притулки. Вони можуть захистити навіть від нейтронної зброї масового ураження. Від усіх видів звичайної зброї, а також від шкідливих наслідків застосування ядерної зброї. Такими наслідками є: високі температури, отруйний дим або пар або те і інше, обвали, повне або часткове руйнування будівель і так далі.

2. Завдання

Визначити межі зон руйнувань, які утворюються внаслідок вибуху парів бензину. Ємність з бензином V _ємн., 1100 заповнена на 60 %. Вміст бензину у паровій фазі 2 %. Відстань до об'єкту r, 300 м. Визначити надлишковий тиск у зоні розташування об'єкта. Надати висновки стосовно зони руйнувань, в яку потрапляє об'єкт та стійкості цеху до впливу ударної хвилі, запропонувати заходи щодо ліквідації наслідків.

Розв'язання.

1. Визначимо об'єм, який займає бензин у пароподібному стані, м 3 , у резервуарі:

V_пар =V_ємн ?V_бенз ;

V_бенз = V_ємн * (б/100) ,

де V_пар - об'єм парів бензина в ємності, м ³ ;

V_ємн ? об'єм ємності, м³ ;

V_бенз ? об'єм бензина в ємності, м ³ ;

V_бенз = 1100 * (60/100) = 660 (м³)

V_пар = 1100 - 660 = 440 (м³)

2. Розрахуємо масу бензину, який знаходиться в пароподібному стані, (т): Q_бенз =V_пар * с ,

де с - щільність бензину, яка дорівнює 0,75 т/м³

440 * 0,75 = 330 (т)

3. Врахуємо долю бензину в паровій фазі:

Q_бенз =V_пар * с * (b/100)

Q_бенз = 440 * 0,75 * (2 / 100) = 6,6

4. За допомогою мал.1 визначимо максимально можливий надлишковий тиск у районі об'єкта на перехресті ординат - відстань 300 м, і маса бензину Q_бенз = 6,6 т. 18 кПа

Малюнок 1- Залежність надлишкового тиску від маси зрідженого вуглеводневого газу та відстані до об'єкта при вибуху газоповітряної суміші



Мал. 2 - Зони руйнувань споруд під дією ударної хвилі

Висновок

Таким чином, у зоні розташування об'єкта на відстані 300 м внаслідок руйнування ємності і вибуху парів бензину максимально можливий надлишковий тиск може становити ДРmax = 18 кПа. Об'єкти, розташовані на цій відстані, опиняться в зоні слабких руйнувань (див. Мал. 2), а люди отримають травми легкого ступеня важкості.

Зона слабких руйнувань має максимальний надлишковий тиск у межах від 10 до 20кПа. В будівлях та спорудах руйнується частина внутрішніх перегородок, двері, вікна. Обладнання має незначну деформацію другорядних елементів. На КЕМ незначні руйнування. Для відновлення об'єкта (елемента) необхідний незначний ремонт.

Запобігти дії на людей небезпечних і шкідливих факторів, які виникають у результаті вибуху, і зберегти матеріальні цінності (вибухозахист) можна за допомогою:

-встановлення мінімально необхідної кількості вибухонебезпечних речовин, які застосовують у даному виробничому процесі; ізоляції вибухонебезпечних ділянок виробництва, розміщення їх у захисних кабінах;

-застосування вогнеперепон, гідрозатворів, інертних газових або парових завіс;

-використання обладнання, розрахованого на тиск вибуху;

-захисту апаратів від руйнування під час вибуху за допомогою пристроїв аварійного скидання тиску (запобіжні мембрани і клапани); застосування швидкодіючих відсічених і зворотних клапанів; використанням систем активного заглушення вибуху.

3. Завдання

Визначити надлишковий тиск, очікуваний в районі механічного цеху при вибуху ємності, в якій знаходиться 40 т скрапленого пропану. Відстань від ємності до цеху - r, 400 м. Надати висновки стосовно зони руйнувань, в яку потрапляє об'єкт, та стійкості цеху до впливу ударної хвилі, запропонувати заходи щодо ліквідації наслідків.

Розв'язання.

1. Визначимо радіус зони детонаційної хвилі, м:

r₁ = 17,5 * ,

де: Q - маса скрапленого газу, т.

r₁ = 17,5 * = 59,85 (м).

2. Розрахуємо радіус зони дії продуктів вибуху,м:

r₂ = 1,7 * r₁

r₂ = 1,7 * 59,85 = 101,75 (м).

3. Визначимо відносну величину:

= 0,24 * ,



де: r₃ - відстань від місця вибуху до об'єкта, м.

= 0,24 * = 1,6.

4. Розрахуємо максимально можливий надлишковий тиск в районі об'єкта, кПа:

Оскільки ш < 2, то

P_max = .

P_max = = 23 кПа.

Висновок

Таким чином, у зоні розташування об'єкта на відстані 400 м внаслідок руйнування ємності і вибуху скрапленого пропану максимально можливий надлишковий тиск в районі механічного цеху може становити ДРmax = 23 кПа. Об'єкти, розташовані на цій відстані, опиняться в зоні середніх руйнувань (див. мал.2).

1. Люди отримають травми легкого ступеня важкості, можливе:

· отримання вивихів та синців;

· тимчасова втрата слуху;

· легка контузія;

· головний біль.

Для надання постраждалим від вибуху першої медичної допомоги достатньо самостійних (запланованих) сил та засобів об'єкту. Євакуацію людей проводити згідно з планом.

2. Більшість несучих конструкцій об'єкта зберігається неушкодженними. Сховища та протирадіаційні укриття (ПРУ) також залишаються неушкодженими.

В будівлях та спорудах можливе:

-зруйнування другорядних конструкцій (легкі стіни, перегородки, дахи, вікна, двері);

-винекнення тріщин в зовнішніх стінах;

-деформація окремих вузлів обладнання та техніки.

На комунально-енергетичних мережах (КЕМ) можливе:

-деформація окремих опор повітряних ліній електропередачі;

-пошкодження технологічних трубопроводів.

Для відновлення об'єкта та його елементів необхідний капітальний ремонт. Відновлення окремих зруйнованих елементів силами об'єкта та відновлення виробництва запланованої продукції можливе в найбільш короткі строки.

3. Запобігти дії на людей небезпечних і шкідливих факторів, які виникають у результаті вибуху, і зберегти матеріальні цінності (вибухозахист) можна за допомогою:

-встановлення мінімально необхідної кількості вибухонебезпечних речовин, які застосовують у даному виробничому процесі;

-ізоляції вибухонебезпечних ділянок виробництва, розміщення їх у захисних кабінах;

-застосування вогнеперепон, гідрозатворів, інертних газових або парових завіс;

-використання обладнання, розрахованого на тиск вибуху;

-захисту апаратів від руйнування під час вибуху за допомогою пристроїв аварійного скидання тиску (запобіжні мембрани і клапани);

-застосування швидкодіючих відсічених і зворотних клапанів;

-використанням систем активного заглушення вибуху.



Список використаної літератури

1. Губський А.І. Цивільна оборона. - К., 1995.

2. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

3. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

4. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

5. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.

6. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.

7. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

8. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

9. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.

10. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

Размещено на Allbest.ru

...