Підготування й утримування шляхів руху і маневру підрозділів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготування й утримування шляхів руху і маневру підрозділів

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником кількість шляхів, що готуються для забезпечення перегрупування, складає близько 30-50 км на батальйон. Більшу частину з них облаштовують інженерно-дорожні підрозділи. Але, коли не вистачає, особливо у весіннє-осіннє бездоріжжя, а також в умовах бездоріжжя на підготування шляхів буде необхідним залучати механізовані й артилерійські підрозділи з танками, що обладнані навісним бульдозерним устаткуванням і тягачами.

У наступі, крім фронтальних шляхів облаштовуються рокади на вихідному рубежі, перед бар'єрними рубежами, на рубежах розгортання у батальйонні колони, влаштовуються шляхи до рубежу введення у бій 2-го ешелону (по 1 на батальйон). Для його підготовки залучається загін забезпечення руху (ЗЗР). На рубежі введення у бій 2-го ешелону, за потребою пророблюються проходи, а загородженнями прикриваються фланги.

До рубежу розгортання у взводні колони (РРВК) шляхи обладнуються силами інженерних підрозділів старшого начальника. Підготовка шляхів від РРВК до проходів у мінних полях полягає в перевірці їх на наявність мін і позначенні односторонніми покажчиками. Шляхи утримують підрозділі, які їх облаштовували або зі складу 2-го ешелону. Вони позначаються та нумеруються справа наліво. Номер колонного шляху співпадає з номером проходу в мінному полі.

Максимально використовується мережа доріг, що існує. В ході наступу ЗЗР, який зазвичай має в своєму складі групу розвідки і розгородження (ідорвідд, орхр, бойова охорона) та дорожньо-мостову групу, безпосередньо забезпечує пересування військ на маршруті. Під час переслідування противника або просування у глибині його оборони ЗЗР рухається за підрозділами розвідки з можливим випередженням голови колони на 1-2 години ходу. У випадку, якщо підрозділи охорони зустріли противника, що переважає силою, то вперед виходять підрозділи першого ешелону, розгортаються і під прикриттям охорони атакують противника. За цих умов ЗЗР виконує свої завдання, пересуваючись за підрозділами першого ешелону. При цьому шлях готується для підрозділів другого ешелону або резерву, артилерії, підрозділів ППО, пунктів управління, а також для забезпечення підвезення та евакуації.

Порядок і зміст роботи командира підрозділу з організації інженерного забезпечення бою

Послідовність і зміст роботи командира механізованого (танкового) взводу щодо організації інженерного забезпечення залежатиме від отриманого бойового завдання, наявності часу, знань і уміння ефективно. Важливого значення набувають виконання завдань інженерного забезпечення під час самостійних дій механізованого (танкового) взводу в різних умовах бойової обстановки. бой командир танковий

Він зобов'язаний:

- враховувати й використовувати в інтересах організації бойових дій дані інженерної обстановки під час прийняття рішення;

- визначати найголовніші завдання інженерного забезпечення бойових дій і доводити їх до підлеглих;

- організовувати взаємодію між екіпажами, а також з підрозділом інженерних військ;

- контролювати хід виконання завдань інженерного забезпечення особовим складом взводу.

З'ясування завдання командиром підрозділу полягає в усвідомлені ним наступних дій, місця та ролі свого підрозділу в бою й очікуваних результатів бою.

З'ясовуючи завдання в інженерному відношенні, командиру необхідно усвідомити:

- що, де, в якому обсязі, якими силами та до якого часу виконати;

- ким посилюється взвод (рота) і що йому виділяється;

- що, де і коли отримати (прийняти, підготувати);

- коли, з ким і з яких питань організувати взаємодію;

- вплив дій противника, місцевих умов, пори року і погоди на успіх ведення бойових дій.

Інженерне забезпечення оборони командир механізованого (танкового) взводу організує після одержання бойового завдання і вказівок командира роти, на підставі прийнятого рішення.

Оцінювання обстановки в інженерному відношенні в ході організації оборонного бою є важливою складовою частиною роботи командира підрозділу до прийняття рішення на бій. Вона містить у собі:

- вивчення противник;

- стан і можливості штатних і приданих сил;

- вплив місцевості, стан погоди, пори року і доби.

Під час вивчення противника беруться до уваги віддалення його підрозділів, активність, заходи, що ним проводяться. Також оцінюються його можливості щодо подолання мінно-вибухових загороджень перед переднім краєм та у глибині нашої оборони.

Оцінюючи свої війська, враховують їх стан, укомплектованість, бойовий досвід і спроможність виконувати завдання інженерного забезпечення, стан штатних і приданих засобів інженерного озброєння, визначається порядок і найбільш доцільні способи застосування інженерних засобів, а також потреба в додаткових інженерних боєприпасах, матеріалах та інженерному майні.

Місцевість вивчається як у межах оперного пункту, так і на шляхах підходу до нього. Особлива увага приділяється її захисним і маскувальним властивостям з урахуванням їхнього впливу на успіх ведення бою. Під час вибору позицій і визначення районів, від яких буде залежати стійкість оборони, оцінюється наявність рослинності, характер фунту, рівень залягання фунтових вод, наявність прихованих підходів до займаних позицій, об'єктів водопостачання, природних перешкод і місць видобутку місцевих будівельних матеріалів.

З'ясовуючи вплив пори року та погоди на успішність виконання завдань інженерного забезпечення, командир взводу (роти) визначає стан доріг, наявних перешкод, міцність фунту тощо.

Висновки з оцінювання обстановки складають основу рішення і вказівок щодо інженерного забезпечення оборони взводу (роти).

У своєму рішенні командир танкового взводу визначає:

- місця основних і запасних вогневих позицій танків і БМП, позиції приданого механізованого відділення, черговість і терміни їх фортифікаційного обладнання, де влаштувати перекриті щілини, хто і до якого строку їх обладнує;

- місце розташування КСП командира взводу, хто виділяється для його обладнання і час готовності;

- які табельні засоби та підручні матеріали використовувати під час облаштовування фортифікаційних споруд та їхнього маскування;

- місця встановлення мінних полів (груп мін) і час на їх облаштування;

- проходи у мінно-вибухових загородженнях, що залишаються не закритими.

Під час прийняття рішення на оборону (наступ) командир взводу обов'язково повинен враховувати вплив інженерних заходів противника і місцевих умов на наступні бойові дії свого підрозділу, визначає найбільш важливі завдання інженерного забезпечення.

В наступі:

- місце проходу для свого взводу, його позначення, порядок висування до нього танків і долання загороджень;

- способи пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях противника в глибині його оборони;

- маршрути виходу до водної перешкоди для кожного танка, місце завантаження на перевозний паром і номер парома.

Організовуючі інженерне забезпечення командир механізованого (танкового) взводу вказує:

- місця основних і запасних (тимчасових) вогневих позицій для танків, БМП (БТР) та приданого механізованого відділення, черговість і термін їхнього обладнання, де мати перекриті щілини (бліндажі), хто і до якого часу їх облаштовує;

- які табельні засоби й місцеві матеріали застосовуються під час облаштування вогневих позицій танків, БМП (БТР), а також приданого механізованого відділення;

- місця встановлення мінних полів і груп мін, порядок Їх вогневого прикриття;

- з використанням яких матеріалів, де і як облаштувати невибухові загородження;

- порядок заготівлі місцевих будівельних матеріалів й отримання інженерного майна;

- порядок та особливості облаштування споруджень в особливих умовах (у горах, лісі, взимку).

У випадку зміни обстановки в ході бою командир взводу зазначає:

- характер і обсяг нових завдань, терміни їх виконання;

- засоби підсилення, час і місце Їхнього прибуття, матеріальне забезпечення.

Завдання інженерного забезпечення та порядок їхнього виконання командир взводу доводить до підлеглих усними вказівками, під час проведення рекогносцирування, у разі організації взаємодії та під час ставлення основних завдань. У ході оборонного бою командир взводу віддає додаткові вказівки щодо інженерного забезпечення залежно від конкретних умов існуючою обстановки.

У ході оцінювання обстановки, під час прийняття рішення на наступ, командир взводу роти обов'язково повинен ураховувати вплив інженерних заходів противника і місцевих умов на наступні бойові дії свого підрозділу, визначає найбільш важливі завдання інженерного забезпечення.

При цьому, командир взводу (роти) зобов'язаний:

- враховувати можливості противника щодо облаштовування мінно-вибухових загороджень і руйнувань;

- виходячи з оцінювання місцевості, визначити найбільш доцільні напрями наступу взводу, визначити приховані підходи до переднього краю оборони противника;

- вивчити можливості використання захисних і маскувальних властивостей місцевості;

- уточнити кількість, місце, час і способи пророблення проходів у загородженнях противника, порядок їхнього позначення, утримування і пропускання по ньому свого підрозділу;

- порядок подолання підрозділом важко прохідних ділянок місцевості;

- місце, вид і час готовності переправи через водну перешкоду;

- сили та засоби, що залучаються для виконання завдань інженерного забезпечення в інтересах ведення бойових дій підрозділом.

Після з'ясування завдання та оцінювання обстановки в інженерному відношенні, командир взводу приймає рішення, віддає усні вказівки щодо інженерного забезпечення.

Размещено на Allbest.ru