Розрахунок обсягу робіт для обладнання опорного пункту танкового взводу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розрахунок обсягу робіт, часу, необхідних сил і засобів на фортифікаційне обладнання опорного пункту танкового взводу

Розрахунок трудовитрат на фортифікаційне обладнання:

де - загальні трудовитрати, год;

- трудовитрати сил особового складу, люд./год.;

- трудовитрати техніки, мотогодин.

1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:

де - трудовитрати сил особового складу, люд./год;

- штатна кількість особового складу підрозділу, осіб;

- час на фортифікаційне обладнання, год;

- коефіцієнт укомплектування підрозділу;

- коефіцієнт залучення особового складу для робіт;

- коефіцієнт категорії ґрунту,

- коефіцієнт часу доби,

- коефіцієнт зараження місцевості,

- коефіцієнт підсилення засобами механізації,

2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:

де: - трудовитрати техніки на фортифікаційне обладнання, маш./год;

- кількість землерийної техніки однієї марки;

- продуктивність землерийної техніки однієї марки.

Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах. фортифікаційний інженерний маскувальний місцевість

Під час оборони в місті:

Для створення опорних пунктів у першу чергу застосовуються особливо міцні кутові будинки з напівпідвальними та підвальними приміщеннями, які забезпечують можливість обстрілу вулиць і площ.

Опорні пункти готуються до кругової оборони та повинні мати вогневий зв'язок між собою. В проміжках між опорними пунктами та на вулицях міста облаштовують загородження, руйнування та завали, підходи до них мінуються. В підземних спорудах, які не використовуються для маневру, створюються загородження.

Опорний пункт може вміщувати один великий будинок або декілька невеликих споруд. Крім звичайних засобів посилення взводу, можуть додаватися саперні підрозділи, які облаштовують міновані завали, виконують найбільш складні роботи під час підготовки будинків до оборони, підривають будинки, які захоплені противником.

З метою захисту від пожеж, будинки в яких обороняються підрозділи, очищуються від легкозаймистих предметів, підлоги засипають піском, створюють запаси піску та води. Дрібні споруди, які можуть сприяти розповсюдженню пожеж, розбираються. Для забезпечення прихованого маневру особового складу підрозділу, пророблюють проходи й проломи в стінах та огорожах, а також облаштовують підземні колектори та тунелі.

Під час оборони в лісі.

Передній край оборони вибирають у 100-150 м. попереду або позаду краю лісу. Під час оборони у глибині лісу передній край вибирають по вирубках, галявинах та просіках. Перед переднім краєм на відстані до 400-500 м здійснюється розчищення лісу для покращання умов спостереження та ведення вогню.

Шляхи, стежки, просіки та інші зручні для наступу противника напрями готуються до оборони, прикриваються загородженнями та найбільш міцно укріплюються. На перехрестях шляхів, стежок, просік та на галявинах (як на передньому краї, так і в глибині оборони) влаштовуються оборонні споруди.

У лісі, на місцевості з високим рівнем ґрунтових вод, траншеї, ходи сповіщення та інші споруди викопуються неглибоко, а бруствери облаштовуються із зрубаних дерев з проміжками, які заповнюються землею.

Над ділянками траншей, які займають підрозділи, та над окопами для вогневих засобів, облаштовуються перекриття з метою захисту особового складу від ураження уламками дерев, скалками снарядів, які розриваються у верхівок дерев.

На тих ділянках, де викопування ходів сполучення не є необхідним, шляхи руху в тил позначаються покажчиками або позначками на деревах.

Під час облаштування інженерних загороджень, обладнуються мінні поля, фугаси, міновані завали, протитанкові бар'єри та різноманітні дротяні загородження.

Під час оборони в горах.

На важко досяжних ділянках місцевості, а також у місцях, де ґрунт особливо твердий, фортифікаційні споруди облаштовують переважно напівзаглибленого або насипного типу з використанням каміння, яке присипається шаром м'якого ґрунту, а також мішками із землею. В окопах і траншеях, в місцях, де розташований особовий склад, облаштовуються перекриття для захисту від ураження уламками каміння, які утворюються під час вибуху снарядів. Для укриття особового складу і техніки широко застосовуються печери, тунелі та різні природні сховища. Під час інженерного обладнання широко використовуються вибухові речовини та засоби підриву. Окопи, сховища та інші споруди облаштовуються так, щоб виключалась можливість проникнення в них запальних речовин і води.

В опорному пункті широко використовуються природні перешкоди, створюються кам'яні завали, а в гірсько-лісовій місцевості - лісові завали. Ділянки шляхів (стежки) та штучні споруди готуються до руйнування. На шляхах встановлюються загородження, підходи до яких мають прикриватися вогнем з прилеглих висот.

Маскування підрозділів досягається, перш за все, використанням захисних і маскувальних властивостей місцевості.

Під час оборони на водній перешкоді.

Важливого значення набуває вибір передньою краю, тому що, сезонне коливання рівня води змінюють прохідність місцевості, а існуючі гідротехнічні споруди можуть бути використані для затоплення місцевості та облаштування водних загороджень.

Для забезпечення надійного ураження противника на воді, частина вогневих засобів виноситься як найближче до краю води.

На ділянці берегу з високим рівнем ґрунтових вод, траншеї, окопи, шляхи сполучення та інші оборонні споруди облаштовуються напівнасипного та насипного типу.

Загородження облаштовуються, в першу чергу, перед переднім краєм, на березі та у воді. При чому найбільша щільність створюється у місцях, які придатні для переправи плавучих танків і самохідних десантно-переправних засобів.

Під час обороні у степу.

Під час обладнання позицій можливе використання місцевих матеріалів - кущі, хмиз, очерет тощо. Крім того, під час будування сховищ і споруд для ведення вогню широко використовуються споруди із земленосних мішків. Крім того, для облаштування фортифікаційних споруд застосовують криволінійні армовані оболонки й елементи хвилястої сталі, тканинно-каркасні споруди та інші конструкції промислового виготовлення.

Мінні поля періодично перевіряються, а у випадку їх занесення шаром піску або порушення маскування - відновлюються.

Під час зайняття оборони взимку.

Необхідно враховувати, що виконання земляних робіт у мерзлому грунті значно обмежується. Застосування засобів механізації земляних робіт, частіше за все, стає неможливим. Під час розроблення мерзлих грунтів широко використовуються вибухові речовини.

У зв'язку з низькими температурами необхідно, в першу чергу, облаштовувати теплі сховища для особового складу. Траншеї, ходи сполучення та інші оборонні споруди облаштовуються напівзаглибленого, а у разі глибокого шару снігу - з льоду та снігу.

Умови маскування взимку різко погіршуються. Для маскування, в першу чергу, використовуються підручні матеріали, а також штучні зимові маски. Особовий склад забезпечується зимовими маскувальними костюмами, а бойова та транспортна техніка фарбується в білий колір. Для маскування димів під час опалювання бліндажів і сховищ, застосовуються спеціальні пристрої для його розсіювання. Особлива увага взимку приділяється маскувальній дисципліні військ, ходіння та їзда по сніговій цілині обмежується.

Размещено на Allbest.ru