Розробка плану з попередження надзвичайних ситуацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

ураган опромінення промисловий об'єкт

1. Методика розроблення планів з попередження НС

Задача 1 Оцінка стійкості роботи промислового об'єкту до дії урагану

Задача 2 Визначення дози опромінення

Задача 3 Визначення тривалості роботи на радіоактивно забрудненій місцевості

Задача 4 Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті

Задача 5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкту

Література



1. Методика розроблення планів з попередження НС

Планування роботи Функціональної підсистеми з питань запобігання НС і реагування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку здійснюється на основі відстеження змін навколишнього природного, техногенного та екологічного середовища і відповідних документів, що регламентують порядок і методику цього планування.

Масштаби і наслідки можливої НС визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

На об'єктах цивільного захисту розробляється План дій органів управління, сил і структурних підрозділів у разі раптового нападу противника, в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, НС, надзвичайного і особливого стану (далі - План дій), який є мотивованим рішенням керівника - Начальник цивільного захисту на організацію і ведення цивільного захисту об'єкта, на матеріально - технічне забезпечення, організацію і підготовку працівників підприємств до захисту і дій в НС техногенного, природного і воєнного характеру. Крім того, на об'єктах, які знаходяться в зоні впливу потенційно небезпечних об'єктів при наявності створеної мережі локального оповіщення з цивільного захисту розробляється план (окремий розділ загального Плану дій) реагування на вірогідну для даної зони і даного потенційно небезпечного об'єкта надзвичайну ситуацію. Плани узгоджуються з вищестоящим місцевим органом з питань НС та цивільного захисту населення і територій і затверджується керівником об'єкта цивільного захисту. Основним завданням Плану дій щодо запобігання і реагування на НС, на реальну її загрозу і виникнення є збереження життя і здоров'я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою вживаються дійові заходи для захисту працівників (робітників) та населення, місць постійного перебування значної кількості людей, вирішення питань розосередження або термінової евакуації працівників підприємств з території, на яку можуть бути поширені небезпечні фактори враження прогнозованої НС.

Змістом Плану дій мають бути:

Перший розділ. Оцінка (аналіз) природного (топографічного), техногенного та екологічного стану місцевості (території) розташування об'єктів і можливого характеру, пов'язаних з ними НС.

Другий розділ. Оцінка (аналіз кількісного і якісного складу) об'єкта цивільного захисту з урахуванням розташування його складових на місцевості (території), вірогідність НС на самому об'єкті і на території його розташування, оцінка зовнішніх і внутрішніх факторів, що будуть полегшувати або затрудняти організацію та ведення цивільного захисту об'єкта і що потрібно зробити, щоб усунути або зменшити вплив негативних факторів.

Третій розділ. Рішення Начальника цивільного захисту об'єкта на організацію дій органів управління сил і структурних підрозділів у разі раптового нападу противника, в режимах повсякденній діяльності, підвищеної готовності, НС, надзвичайного, воєнного стану в періоди запобігання і реагування на можливі НС; окремим розділом - реагування на можливі НС, пов'язані з потенційно небезпечними об'єктами; на організацію захисту за складовими: спостереження, оповіщення, радіаційного, хімічного, медичного, інженерного захисту та евакуації (розосередження).

Четвертий розділ. Матеріально - технічне забезпечення захисту особового складу на випадок раптового нападу противника, за режимами дій: в повсякденній діяльності, підвищеної готовності, НС, надзвичайного та воєнного стану за складовими: спостереження, оповіщення, взаємодії, протирадіаційного, протихімічного, медичного, інженерного захисту та евакуації (розосередження).

П'ятий розділ. Організація управління, зв'язку, оповіщення та взаємодії за місцем постійної дислокації і в заміській зоні (схема - план з пояснювальною запискою).

План дій з планом реагування (якщо він розробляється окремо) та додатками, що забезпечують організоване і чітке виконання заходів цивільного захисту щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації є Планом цивільного захисту об'єкта, якому державного і регіонального рівнів додається гриф «Для службового користування» і розробляється в двох,примірниках: прим. №1 - Начальнику цивільного захисту; прим. №2 - Начальнику штабу цивільного захисту об'єкта.

До плану дій (реагування) додаються:

- Схема (План) управління, зв'язку, оповіщення і взаємодії з пояснювальною запискою;

- План - календар дій органів управління, сил і структурних підрозділів об'єкта, при раптовому нападі противника за сигналом «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» та за сигналом «ВІДБІЙ ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ»; в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, НС, надзвичайного і воєнного стану;

- Карта (Схема) регіону з позначеними на ній (нанесеними) місцями розташування об'єкта цивільного захисту, піднятими частками (місцями) можливої техногенної, природної, екологічної небезпеки на наслідків використання воєнних засобів враження, графічними елементами рішення Начальника цивільного захисту об'єкта на організацію дій і захисту особового складу та підпорядкованих структурних підрозділів в НС, графічними елементами плану евакуації (розосередження) та необхідними розрахунками;

- План евакуації об'єкта в заміську зону (план розосередження в безпечні від НС райони, якщо евакуаційні заходи об'єкта не плануються);

- Особисті плани дій (папки з робочими документами у першому примірнику) керівного складу об'єкта та командирів (начальників) служб і невоєнізованих формувань цивільного захисту. Другий примірник особистого плану (робочих документів) дій - на робочому місці посадової особи.

- необхідні довідкові документи з питань управління, зв'язку, оповіщення, взаємодії, організації захисту, матеріально - технічного забезпечення цивільного захисту (ЦЗ), тощо.

З метою забезпечити достатній рівень готовності цивільного захисту об'єкта до дій у НС розробляються довгострокові документи і документи підготовки цивільного захисту в поточному році.

Довгостроковими документами є: План цивільного захисту об'єкта; наказ про організацію і ведення цивільного захисту; Перспективний план розвитку і удосконалення цивільного захисту; План підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу цивільного захисту об'єкта, науково - педагогічного складу викладачів нормативних дисциплін «Цивільний захист», 2Безпека життєдіяльності людини».

Наказом Начальника цивільного захисту про організацію і ведення цивільного захисту на об'єкті визначаються посадові особи і керівні органи; служби і невоєнізовані формування цивільного захисту, їх призначення і функції, організаційна структура, кількісний склад і матеріально - технічне забезпечення; організація підготовки керівного складу та навчання за тематикою цивільного захисту працівників підприємств, контроль організації підготовки і стану цивільного захисту в структурних підрозділах і звітність.

Планом розвитку і вдосконалення цивільного захисту об'єкта (установи, підприємства) передбачається:

- розвиток і вдосконалення системи управління, зв'язку, оповіщення, взаємодії і інформування особового складу щодо загрози, виникнення, характеру НС та вжитих заходах;

- оновлення, вдосконалення збереження і порядку видачі засобів індивідуального протирадіаційного, протихімічного, медичного захисту і спеціальних приладів об'єктового резерву;

- забезпечення особового складу об'єкта засобами колективного захисту за місцем постійної дислокації, в заміській зоні і в безпечних районах розосередження;

- розвиток і вдосконалення матеріально - технічного забезпечення за місцем постійної дислокації, в заміській зоні і в безпечних районах розосередження;

Щорічно розробляються: наказ про стан цивільного захисту в минулому році та основні завдання на наступний рік; план (основні заходи) підготовки цивільного захисту об'єкта в наступному році; навчальний план і розклад занять з постійним складом працівників підприємств за тематикою цивільного захисту.

Задача 1 Оцінка стійкості роботи промислового об'єкту до дії урагану

Вихідні дані:

- сила урагану - 16 балів.

- надлишковий тиск - 40 кПа

Елементи об'єкту та його характеристика:

Будинок з металевим каркасом і крановим обладн. 25-50 т.

Верстати важкі.

Комп'ютерний клас.

Технологічні трубопроводи.

Кабельні наземні лінії.

Трансформатор 120 кВа.

Розв'язання

1. надлишковий тиск ДРmax = 40 кПа.

2. Визначаємо основні елементи об'єкта, які впливають на стійкість його роботи, їхня характеристика складається на основі вивчення технічної і будівельної документації.

Елементи, зазначені у вихідних даних, заносимо до табл. 1.1.



Таблиця 1.1

«Результати оцінки стійкості промислового об'єкту до впливу урагану 16 балів»

елементи об'єкта та його хараектеристики	ступінь руйнування при ДР, кПа	межа стійкості, кПа	доцільна межа підвищення стійкості об'єкту, кПа
		елементів, кПа	об'єкта, кПа
	10	20	30	40	50	60	70	80
Будинки з металевим каркасом і крановим устаткуванням 25-50 т									30	12	30
Верстати важкі									40
Комп'ютерний клас									12
Технологічні трубопроводи									30
Кабельні наземні лінії									30
Трансформатор 120 кВа.									30

3. Визначаємо межу стійкості об'єкта, за яку приймаємо мінімальну межу стійкості одного з елементів

ДРlim = 12 кПа.

4. Визначаємо ступень руйнування елементів промислового об'єкту при очікуваному надлишковому тиску ДРЦ = 40 кПа, проводячи вертикальну лінію через 40 кПа.

5. Слабкі руйнування ніхто не одержить:

Середні руйнування одержать:

- важкі верстати;

- Трансформатор 120 кВа;

- кабельні наземні лінії.

Сильні руйнування одержать:.

- технічні трубопроводи;

- Будинки з металевим каркасом і крановим устаткуванням 25-50 т;

Повні руйнування одержать:

- комп'ютерний клас.

6. Висновки:

- промисловий об'єкт опинився в зоні сильних руйнувань;

- через те що межа стійкості об'єкта нижче очікуваного надлишкового тиску при урагані 16 балів, що дорівнює ДР_Ц = 40 кПа, - промисловий об'єкт нестійкий

ДР_Ц lim = 12 кПа < Р_Ц = 40 кПа;

- оскільки межа стійкості більшості елементів 30 кПа, а очікуваний надлишковий тиск при урагані 16 балів дорівнює ДР_Ц = 40 кПа, доцільно підвищити межу стійкості слабких елементів до 40 кПа;

- слабкими є елементи, межа стійкості яких нижче доцільної (40 кПа). До них відносяться: Будинки з металевим каркасом і крановим устаткуванням 25-50 т, технологічні трубопроводи, кабельні наземні лінії, трансформатор 120 кВа комп'ютерний клас;

- для підвищення стійкості об'єкта до впливу урагану 16 балів необхідно підвищити стійкість слабких елементів проведенням інженерно-технічних і технологічних заходів.

7. Інженерно-технічні заходи:

- над трансформаторами 120 Ква установити металеві парасолі, кожухи, створити запас найбільш нестійких вузлів і деталей;

- в комп'ютерному класі установити на відстані 1-1,5 м від стелі металеву сітку для захисту від ураження вторинними уражуючи ми факторами;

- при реконструкції або капітальному ремонті на промисловому об'єкті спланувати раціональне компонування технологічного устаткування, що по можливості виключає ушкодження його уламками конструкцій та ослабляє вплив дії урагану.

- прокладати кабельні мережі під землею.

10. Технологічні заходи:

- завчасне проведення інженерно-технічних заходів дозволяє підвищити стійкість роботи об'єкту при аварії на виробництві, яка пов'язана з дією урагану 16 балів, а своєчасне оповіщення виробничого персоналу при аварії дозволяє швидко сховатися в укриття і забезпечити його надійний захист. Комп'ютерний клас перенести в спеціальну захисну споруду.

Задача 2 Визначення дози опромінення

Визначити дозу опромінення, яку отримає особовий склад формування цивільної оборони під час роботи в осередку радіоактивного забруднення та рівень радіації на момент закінчення роботи, якщо час початку роботи після аварії на АЕС t_н=6 год, рівень радіації на момент початку роботи становив Р_н=9 рад/год. Формуванню потрібно працювати на відкритій місцевості t_роб=3 год, коефіцієнт послаблення радіації для відкритої місцевості К_посл=7

Вихідні дані:

Час роботи в осередку р/з t_роб = 3 год

Час початку роботи після аварії t_н = 6 год

Рівень радіації Р_н = 9 рад/год

Коефіцієнт послаблення К_посл = 7

Визначити:

- дозу опромінення особового складу формування.

- рівень радіації в осередку радіоактивного забруднення на момент закінчення роботи.

Розвязання:

1. Визначаємо тривалість зараження місцевості (час кінця роботи формування на забрудненій місцевості) за формулою:

t_к=t_н+t_роб=6+3=9 (год),

де t_н - час початку роботи після аварії на АЕС;

t_роб - час роботи в осередку радіоактивного забруднення.

2. Визначаємо рівень радіації на забрудненій місцевості для часу кінця роботи формування t_к=9 (год).

Виходячи із теоретичної залежності:

,

отримуємо, що рівень радіації для t_к=9 (год) становитиме:

К_к - коефіцієнт для перерахунку рівня радіації на час кінця роботи (t_к),

за табл. 2.1. для t_к=9 год, обираємо К_к=0,417.

К_н - коефіцієнт для перерахунку рівня радіації на час початку роботи (t_н), для t_н=6 год, за табл. 2.1 обираємо К_н=0,49.

Таблиця 2.1

«Коефіцієнт К_t=t^-0,4 для перерахунку рівнів радіації на різний час (t) після аварії на АЕС»

t, год	Кt	t, год	Кt	t, год	Кt	t, год	Кt
0,5	1,32	4,5	0,545	8,5	0,427	16	0,33
1,0	1,0	5,0	0,525	9,0	0,417	20	0,303
1,5	0,85	5,5	0,508	9,5	0,408	1 доба	0,282
2,0	0,76	6,0	0,49	10,0	0,4	2 доби	0,213
2,5	0,7	6,5	0,474	10,5	0,39	3 доби	0,182
3,0	0,645	7,0	0,465	11,0	0,385	4 доби	0,162
3,5	0,61	7,5	0,447	11,5	0,377	5 доби	0,146
4,0	0,575	8,0	0,434	12,0	0,37	6 доби	0,137

3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримає особовий склад формування цивільної оборони за 3 годин роботи (t_роб) на радіоактивно забрудненій місцевості за формулою:

Висновок. Доза опромінення, яку отримає особовий склад формування цивільної оборони під час роботи t_роб=3 (год) в осередку радіоактивного забруднення складе D=3,63 (рад), що в межах припустимого одноразового опромінення. Рівень радіації на час кінця роботи складатиме Р_к=7,66 (рад/год).

Задача 3 Визначення тривалості роботи на радіоактивно забрудненій місцевості

Визначити допустиму тривалість роботи на радіоактивно забрудненій місцевості, якщо час початку роботи після аварії на АЕС t_н=6 год, рівень радіації на цей час становить Р_н=7 рад/год. Встановлена доза опромінення D_вст=30 рад. При роботі на відкритій місцевості прийняти коефіцієнт послаблення К_посл=15.

Вихідні дані:

- час початку роботи після аварії на АЕС t_н=6 год;

- рівень радіації Р_н=Р₂=7 рад/год;

- встановлена доза опромінення D_вст=30 рад;

- коефіцієнт послаблення К_посл=15.

Визначити:

- допустиму тривалість роботи людей на радіоактивно забрудненої місцевості.

Розв'язання

1. Визначаємо відносну величину (а) за формулою:

де - коефіцієнт перерахування рівня радіації на необхідний час (t_н), див. табл. 2.1.

для t_н=6 год, за табл. 2.1 визначаємо К_н=0,49.

2. За табл. 3.1 при а=0,2 і t_н=6 год визначаємо тривалість роботи людей на радіоактивно забрудненої місцевості t_доп=12,30 год.

Висновок. Допустима тривалість роботи робітників та службовців в осередку радіоактивного забруднення не більше 12,30 год.

Таблиця 3.1

«Допустима тривалість перебування (t_доп) людей на радіоактивно забрудненій місцевості при аварії на АЕС, год.»

а	tн, год
	1	2	3	4	6	8	12	24
0,2	7,30	8,35	10,00	11,30	12,30	14,00	16,00	21,00
0,3	4,50	5,35	6,30	7,10	8,00	9,00	10,30	13,30
0,4	3,30	4,00	4,35	5,10	5,50	6,30	7,30	10,00
0,5	2,45	3,05	3,35	4,05	4,30	5,00	6,00	7,50
0,6	2,15	2,35	3,00	3,20	3,45	4,10	4,50	6,25
0,7	1,50	2,10	2,30	2,40	3,10	3,30	4,00	5,25
0,8	1,35	1,50	2,10	2,25	2,45	3,00	3,30	4,50
0,9	1,25	1,35	1,55	2,05	2,25	2,40	3,05	4,00
1,0	1,15	1,30	1,40	1,55	2,10	2,20	2,45	3,40

Примітка. Якщо розрахункове значення коефіцієнту а менше 0,2 для розв'язку задачі слід приймати а=0,2 і визначення допустимої тривалості роботи на забрудненій місцевості вести для цього значення.

Задача 4 Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті

На промисловому об'єкті, що знаходиться на відстані 2 км від адміністративної будівлі, зруйнувалась необвалована ємність, яка вміщує 20 т хлору. Метеоумови на час аварії: температура повітря -20 С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру - 225^о.

Провести розрахунки оперативного прогнозування на 4 години після аварії, показати на схемі зони можливого і прогнозованого хімічного забруднення.

Вихідні дані:

- необвалована ємність з хлором Q=20 т;

- температура повітря t=-20 С;

- швидкість вітру V=3 м/с;

- напрямок вітру - 225^о;

- ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія.

Провести розрахунки оперативного (аварійного) прогнозування для N=4 год.

Розв'язання

1. Для наведеного прикладу при швидкості вітру V=3 м/с за табл. 4.1 визначаємо кутовий розмір зони можливого забруднення, який складає .



Таблиця 4.1

«Кутові розміри зони можливого забруднення від швидкості вітру»

V, м/с	< 0,5	0,6 1	1,1 2	> 2
, град	360	180	90	45

2. За табл. 4.2 визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря, для Q=20 т, t=-20 C, V=3 м/с отримуємо:

Г=11,8 км.

3. Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) за формулою:

4. Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення (ЗПХЗ) за формулою:

де К - коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, визначається за табл. 4.3.

Г - глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря;

N - час на який розраховується глибина прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) - N=4 год.



Таблиця 4.2

«Глибина зони хімічного забруднення НХР, км»

Кількість НХР (Q), т	Температура, С	Інверсія
		Хлор
		Швидкість вітру (V), м/c
		1	2	3	4
20	-20	27,1	15,7	11,8	9,80
	0	28,3	16,4	12,3	10,2
	+20	29,7	17,2	12,9	10,7

Таблиця 4.3

«Коефіцієнт К який залежить від ступеня стійкості повітря»

Ступінь стійкості повітря	Інверсія	Ізотермія	Конвекція
К	0,081	0,133	0,235

5. Визначаємо за табл. 4.4, за умови, що V=3 м/с, t=-20 С і ємність не-обвалована, час випаровування хлору, який складе Т=0,9 год.

6. Знаходимо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) при інверсії за формулою:

Таблиця 4.4

«Час випаровування хлору»

Назва НХР	V, м/с	Характер розливу
		Вільно (необвалована ємність)	в обвалування
		Н=0,05 м	Н=1 м	Н=3 м
		Температура повітря, С
		-20	0	+20	+40	-20	0	+20	+40	-20	0	+20	+40
Хлор	1	1,5 1,12 0,9 0,75 0,65 0,4	23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0	83,7 62,9 50,1 41,8 35,8 20,9
	2
	3
	4
	5
	10

7. Наносимо на мапу (схему) зони хімічного забруднення (рис. 4.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4.1 Схема зони хімічного забруднення при аварійному прогнозуванні напрямок вітру південно-західний, V=3 м/с, ц=45°

Висновки. Результати оперативного прогнозування вказують на небезпеку на відстані Г=11,8 км для персоналу промислового хімічного об'єкту, робітників адміністративної будівлі і мешканців, що проживають біля об'єкту, в умовах аварії з викидом 20 т хлору.

За існуючих метеоумов, через 4 години після аварії площа зони можливого хімічного забруднення складе S_ЗМХЗ=54,64 км², а площа прогнозованої зони хімічного забруднення складе S_ПЗХЗ=14,88 км².

Вражаюча дія хлору обумовлена часом його випаровування, який складає Т=0,9 год.

8. Для зменшення можливих хімічних втрат необхідно провести наступні заходи із захисту населення від ураження хлором:

- своєчасне оповіщення персоналу і населення про аварію на хімічно небезпечному об'єкті;

- використання засобів індивідуального захисту (протигазів марок: В, Г, КД, БКФ-М, СО, ЦП-5, ЦП-7, ІП-4, ІП-4м, ІП-5, КІП-8, ПШ-1, ПШ-2 або ватно-марлевої пов'язки, змоченої 2%-м розчином харчової соди; засоби захисту шкіри: комплект ЗФО-58, КЗФ-1, захисний костюм Л-1; підручні засоби захисту шкіри: накидки, плащі, пальта з грубого сукна, прогумованої тканини, шкіри, хлорвінілу чи поліетилену);

- використання засобів колективного захисту (сховищ, укриттів);

- надання медичної допомоги потерпілим (використання антидотів, індивідуального протихімічного пакету ІПП-8, обробка уражених ділянок шкіри мильним розчином; очі, ніс, рот прополіскують 2%-м розчином харчової соди);

- дегазація території, будівель і споруд, транспортних засобів і техніки населеного пункту за допомогою гашеного вапна;

- проведення розосередження і евакуації.

Задача 5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкту

Оцінити інженерний захист робітників та службовців промислового об'єкту (підприємства, міністерства, відомства, установи, закладу, організації, вищого навчального закладу, об'єкту господарської діяльності, бібліотеки, архіву, банку, офісу, кінотеатру та ін.) при виникненні НС.

Вихідні дані:

- середня температура повітря tє = до 20єС (I кліматична зона) ;

- ємність з вуглеводневим газом Q = 4 т;

- відстань від ємності до об'єкта r = 220 м;

- час на заповнення сховища робітниками та службовцями t_норм = 8 хв;

- відстань до робочих дільниць: №1 (N₁=100 осіб) R₁=150 м; №2 (N₂=300 осіб) R₂=100 м. Разом робітників та службовців на промисловому об'єкті N=N₁+N₂=100+300=400 осіб;

- на об'єкті є в наявності одне вбудоване сховище яке витримує динамічне навантаження до 100 кПа;

- приміщення для захисту робітників та службовців S₁ = 280 м²;

- приміщення для пункту управління S₂ = 10 м²;

- коридори S₃ = 10 м²;

- санітарні вузли S₄ = 70 м²;

- приміщення для зберігання продуктів S₅ = 12 м²;

- висота приміщення h = 2,4 м;

- фільтровентиляційне обладнання - 3 комплекти ФВК-1, 1 комплект ЕРВ-72-2;

- розрахунок пункту управління N=5 осіб;

- водопостачання від загальноміської системи, аварійний запас води - 2700 л;

- тривалість укриття 3 доби, електропостачання від мережі промислового об'єкту, аварійне джерело - акумуляторні батареї.

Виконати.

Оцінити інженерний захист робітників та службовців об'єкту згідно з показниками:

- за місткістю;

- за захисними властивостями від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші;

- за системою життєзабезпечення сховища;

- за своєчасністю укриття.

Розв'язання

1. Визначаємо загальну площу основних і допоміжних приміщень сховища за формулою:

S_{заг. осн.} = S₁ + S₂ = 280 + 10 = 290 м²,

де S₁ - площа приміщення для розміщення людей (м²);

S₂ - площа пункту управління (м²).

Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер);

S_{заг. всіх} = S_{заг. осн}. + S₃ + S₄ + S₅ = 290 + 10 + 70 + 12 = 382 м².

де S₃ -площа коридорів (м²);

S₄ - площа санітарних вузлів (м²) ;

S₅ - площа приміщень для зберігання продуктів (м²).

2. Визначаємо місткість (М_s) сховища за площею при двоярусному розташуванні ліжок за формулою::

місць.

де - норма площі на одну людину 0,5 (м²).

3. Визначаємо місткість () сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації:

місць,

де h - висота приміщення (м);

V_Н - норма об'єму приміщення на одну людину 1,5 (м³).

4. Порівнюємо дані місткості за площею (М_S) та об'ємом (М_V).

Визначаємо фактичну місткість. М_ф=580 (місць).

5. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення робітників і службовців. Висота приміщення h=2,4 м дозволяє встановити двоярусні нари. При довжині нар 180 см і нормі 5 людей на одні нари необхідно встановити:

ліжок.

6. Визначаємо коефіцієнт місткості захисної споруди:

де N - кількість виробничого персоналу, який підлягає укриттю.

7. Висновок:

1. Об'ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам ДБНВ.2.2.-5-97.

2. Сховище забезпечує укриття працюючих на 145%.

8. Оцінка сховища за захисними властивостями:

8.1. Визначаємо необхідні захисні властивості. За вихідними даними ємність Q = 4 т і відстані r = 220 м визначаємо за рис. 5.1 надлишковий тиск:

ДР_{ц max} = ДР_{ц необх}= 20 кПа.



Рис. 5.1 Залежність радіуса зовнішньої межі зони дії надлишкового тиску від кількості вибухонебезпечної газоповітряної суміші

8.2. Визначаємо захисні властивості сховища. Згідно з вихідними даними, ДР_{ц схов}=100 кПа.

8.3. Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними.

ДР_{ц схов}=100 кПа, а ДР_{ц необх}=20 кПа, тобто ДР_{ц схов}>ДР_{ц необх}.

Висновок. За захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

8.4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників та службовців за захисними властивостями:

.

Висновок. Захисні властивості сховища забезпечують захист 145% робітників та службовців.

9. Оцінка сховища за життєзабезпеченням. До систем життєзабезпечення належать:

- повітропостачання ;

- водопостачання ;

- теплопостачання ;

- каналізація ;

- електропостачання та зв'язок.

Під час оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.

9.1. Система повітропостачання.

9.1.1. Визначаємо кількість повітря, яке подається в годину у «Режимі - І» (чистої вентиляції) за формулою:

W_OI = К_ФВК1·Q_ФВК1+К_ЕРВ·Q_ЕРВ=3 · 1200 + 900 = 4500 м³/год,

де К_ФВК1 - кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 ;

Q_ФВК1 - продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі - I» - 1200 м³/год;

К_ЕРВ - кількість електроручних вентиляторів ЕРВ-72-2;

Q_ЭРВ - продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі - I» - 900 м³/год.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі - I» для І кліматичної зони::

- W₁=8 м³/год (I кліматична зона, температура повітря до 20 С);

9.1.2. Підрахуємо число людей, яких можна забезпечити повітрям у

«Режимі - I»:

9.1.3.Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі - IІ» (фільтровентиляції) за формулою:

W_OII = К_ФВК1 · Q_ФВК1 = 3 · 300 = 900 м³/год,

де К_ФВК1 - кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;

Q_ФВК1 - продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 в «Режимі - II» - 300 м³/год.

Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює

9.1.4. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі - II» за формулою:

W_{необ.. II} = N_зах · Q_{Н. зах.} + N_ПУ · Q_{Н. ПУ}= 400• 2 + 5 • 5 =825 м³,

де N_зах - число людей у сховищі;

Q_{Н. зах} - норма повітря, розрахована на людину в режимі II фільтровентиляції - 2 м³/год, для I та II кліматичних зон і 10 м³/год, для III та IV кліматичних зон;

N_ПУ - розрахунок пункту управління (ПУ), осіб;

Q_Н. _ПУ - норма повітря для тих, хто працює на ПУ, - 5 м³/год.

9.1.5 Визначаємо кількість людей забезпечених повітрям в «Режимі - II» за формулою:

N_{О II} = осіб.

9.1.6. Визначаємо коефіцієнт повітропостачання:

К_{повіт.пост..} = ,

де N_OI - мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі - I» або в « Режимі - II»

Висновок:

1. Система повітропостачання може забезпечити в «режимі I» 562 особи і в «режимі II» 450 осіб.

2. Робітники та службовці забезпечені повітрям на 112,5%.

9.2. Система водопостачання.

9.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.

З вихідних даних маємо аварійний запас води - 2700 л, отже, можливість системи водопостачання W_O = 2700 л.

9.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:

осіб,

де T - тривалість укриття = 3 доби;

N =N₁+N₂=3+2=5 л.

N₁ - норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для питва, прийняти N₁=3 (л);

N₂ - норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для санітарно-гігієнічних потреб, прийняти N₂=2 (л);

W_O - можливість системи водопостачання.

9.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:

К_{вод. пост.}. = .

Висновок:

1. Система водопостачання може забезпечити 45% робітників і службовців.

2. Необхідно додати аварійний запас води у кількості 3300 літрів.

9.2.4. Система електропостачання.

Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання - акумуляторна батарея.

Висновок:

1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.

На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однієї із систем.

Найменша кількість захищених визначається водопостачанням N_Ж.З.=180 осіб, виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта по життєзабезпеченню, дорівнює:

.

Висновок:

1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 45% робітників і службовців протягом 3 діб.

2. Система водопостачання знижує життєдіяльність до 45% інші системи забезпечують життєдіяльність робітників і службовців протягом 3 діб більш ніж на 100%

10. Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей.

10.1. Визначаємо час, необхідний для укриття, враховуючи, що швидкість переміщення людини прискореним кроком V_норм=50 м/хв і надається 2 хвилини, щоб знайти своє місце в сховищі.

Від ділянки № 1 до сховища (для N₁=100 осіб.):

t₁ = = = 5 хв.

Від ділянки № 2 до сховища (для N₂=300 осіб.):

t₂ = = = 4 хв.

10.2. Порівнюємо необхідний час для укриття людей з вихідними даними t_норм = 8 хв.

В нашому прикладі t₁ = 5 хв < t_норм = 8 хв і t₂ = 4 хв < t_норм = 8 хв.

Робимо висновок, що розміщення сховища забезпечує своєчасне укриття такої кількості осіб:

N_св = N₁+N₂=100 + 300 = 400 осіб.

10.3. Визначаємо коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта за своєчасним укриттям робітників та службовців:

.

Висновок. Розміщення сховища дозволяє своєчасно укрити всіх робітників та службовців.

Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують інженерний захист робітників і службовців промислового об'єкту:

- коефіцієнт місткості захисної споруди К_М = 1,45;

- коефіцієнт за захисними властивостями К_ЗВ = 1,45;

- коефіцієнт життєзабезпечення К_Ж.З. = 0,45;

- коефіцієнт за своєчасним укриттям робітників і службовців К_СВ = 1.

11.Загальні висновки за інженерним захистом робітників і службовців промислового об'єкту.

11.1. На промисловому об'єкті інженерним захистом забезпечується 45% робітників та службовців.

11.2. Для забезпечення інженерним захистом робочої зміни необхідно:

- встановити додаткову ємність для води на 3300 літрів.



Література

1. Конституція України. К. Юрінком. 1996 р.

2. Про цивільну оборону України, Закон України №2974 - ХІІ від 3 лютого 1993р. зі змінами і доповненнями внес. Законом України від 24 березня 1999р., № 555 - ХІV. К.: 1999. 76 с.

3. Про захист населення і території в надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, Закон України № 1809-III від 8 червня 2000 р., зі змінами, внесеними згідно із Законом №1419-IV від 03. 02. 2004 р.

4. Про правові засади цивільного захисту, Закон України № 1859-IV від 24 червня 2004 р.

5. Про правовий режим надзвичайного стану, Закон України №1550 - ІІІ від 16 березня 2000р.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. №1198. Про єдину державну систему попередження і реагування на НС техногенного і природного характеру.

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. №368. Про затвердження порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями.

8. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения / Демиденко Г.П., Кузьменко Е.П., Пролыгин В.А., Сидоренко Н.А., К.: Высш. школа. 1987. 256 с.

9. Шубин Е.П. Гражданская оборона. М.: Просвещение, 1991. 223 с.

10. Депутат О.П., Коваленко И.В., Мужик И.С. Цивильна оборона. Навчальний посібник / За ред. полковника В.С. Франчука. Львів, Афіша, 2000 - 336с.

11. Демиденко Г.П. Повышение устойчивости роботы объектов народного хозяйства в военное время. Учебник. Киев, 1984.

12. Касьянов М.А., Гуляєв В.П., Друзь О.М. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю, газоаналізатори. Навчальний посібник. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. 188с.

13. Касьянов М.А., Гуляев В.П., Колібабчук О.О., Сало В.І., Медяник В.О., Друзь О.М., Тищенко Ю.А. Цивільний захист. Навчальний посібник. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. 291 с.

14. Методика прогнозування наслідків викиду небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і на транспорті. Наказ Міністерства з питань НС і в питаннях захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 73 від 27.03.2001 р.

15. Шоботов В.М. Цивильна оборона. Навчальний посібник. Київ: «Центр навчальної літератури»,2004. 439 с.

16. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Цивільний захист» (для студентів гуманітарних напрямків підготовки заочної форми навчання ) / Укл.: М.А. Касьянов, В.М. Мальоткiн, О.М. Друзь, В.П. Гуляєв, І.Є. Голяєв, І.М. Арнаут, В.В. Некрутенко. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. 46 с.

Размещено на Allbest.ru

...