Главная Коллекция "Revolution" Военное дело и гражданская оборона Клініко-нозологічна та клініко-анатомічна характеристика постраждалих із мінно-вибуховою травмою на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги в умовах сучасних бойових дій на прикладі проведення антитерористичної операції на сході України

Клініко-нозологічна та клініко-анатомічна характеристика постраждалих із мінно-вибуховою травмою на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги в умовах сучасних бойових дій на прикладі проведення антитерористичної операції на сході України

Категорії поранень, пов’язаних з вибухом. Клінічна структура пошкоджень, діагностованих у постраждалих на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги. Аналіз проникних поранень для визначення характеристик уражень анатомічних утворень.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2017
Размер файла 110,9 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону

Клініко-нозологічна та клініко-анатомічна характеристика постраждалих із мінно-вибуховою травмою на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги в умовах сучасних бойових дій на прикладі проведення антитерористичної операції на сході України

С.О. Гур'єв, Д.І. Кравцов, А.В. Ордатій, В.Є. Казачков

Анотація

Мета роботи -- виявити клініко-анатомічну та клініко-нозологічну структуру постраждалих із мінно-вибуховою травмою (МВТ) в умовах сучасних бойових дій на прикладі проведення антитерористичної операції на сході України.

Матеріали і методи. Проаналізовано 101 випадок МВТ. Спеціалізовану хірургічну допомогу надано в умовах Артемівської ЦРЛ (Донецька обл.) у січні -- березні 2015 р. під час проведення Дебальцевської операції.

Результати та обговорення. Найчастіше внаслідок МВТ пошкоджуються кінцівки (55,44 %), переважно нижні (85,67 %), що зумовлено генезисом чинників ураження. Серед проникних поранень найбільша частка припадає на поранення живота, друге місце посідають поранення грудної клітки, третє -- пошкодження таза. Чим вище (краніальніше) розташоване анатомічний сегмент, тим менший ризик проникного пошкодження, оскільки мінно-вибухові пошкодження виникають унаслідок дії уражувальних агентів знизу догори. Частка постраждалих з травмою магістральних судинно-нервових пучків на ранньому госпітальному етапі становить лише 3,96 %.

Висновки. Частота проникних поранень як виявів високоенергетичного пошкодження при МВТ знижується у краніальному напрямку. При МВТ найчастіше пошкоджуються кінцівки, переважно нижні. На ранньому госпітальному етапі найменше постраждалих із травмою магістральних судинно-нервових пучків.

Ключові слова: клініко-нозологічна характеристика, мінно-вибухова травма, мінно-вибухові ураження, полісистемні ушкодження.

Воєнний конфлікт, який відбувається на сході України, і значне збільшення кількості терористичних актів зумовлюють актуальність проблеми організації та надання медичної допомоги постраждалим з мінно-вибуховою травмою (МВТ).

Під час проведення антитерористичної операції (АТО) на сході України спостерігається значне збільшення кількості постраждалих із МВТ. Частота медично-санітарних втрат під час бойових дій унаслідок МВТ становить 25--30 % [1, 4, 6].

Особливість надання медичної допомоги під час бойових дій на сході України полягає в тому, що більша частина ранньої госпітальної допомоги надається в умовах цивільних лікарень, розташованих поруч із місцями проведення бойових дій.

Пов'язані з вибухом поранення поділяють на чотири категорії [2--4, 6]:

• первинні -- спричинені вибуховою хвилею. Механізм поранення полягає в передачі енергії вибуху тілу, особливо органам, наповненим повітрям;

• вторинні -- спричинені фрагментами від оболонки та вмісту вибухового пристрою, а також вторинними уламками;

• третинні -- спричинені фізичним переміщенням жертви, що призводить до тупої травми;

• четвертинні -- спричинені термальними, хімічними та/або радіаційними ефектами (опіки тощо).

Мета роботи -- виявити клініко-анатомічну та клініко-нозологічну структуру постраждалих із мінно-вибуховою травмою в умовах сучасних бойових дій на прикладі проведення антитерористичної операції на сході України.

Матеріали і методи

Проаналізовано 101 випадок МВТ. Спеціалізовану хірургічну допомогу надано в умовах Артемівської ЦРЛ (Донецька обл.) у січні -- березні 2015 р. під час проведення Дебальцевської операції.

Вивчено клініко-нозологічну та клініко-анатомічну структуру пошкоджень, діагностованих у постраждалих на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги.

З огляду на характер травми застосовано розподіл не за нозологічними формами пошкодження, а за клініко-нозологічними групами як прийнято у дослідженнях, присвячених полісистемним травмам.

Фактичним матеріалом були дані медичної карти стаціонарного хворого, журналів прийомного відділення та оперативних втручань, які заносили у спеціально розроблені карти обліку.

Аналіз даних проведено відповідно до критеріїв та вимог доказової медицини методами непараметричної статистики за допомогою комп'ютерних технологій.

Результати та обговорення

Клініко-анатомічні ознаки постраждалих наведено в табл. 1.

Таблиця 1 Розподіл постраждалих за клініко-анатомічними ознаками

Анатомічний сегмент

Кількість травмованих

Ранг

Голова--шия

36 (35,64 %)

2

Груди

36 (35,64 %)

2

Живіт

23 (22,77 %)

3

Хребет

4 (3,96 %)

4

Таз

4 (3,96 %)

4

Кінцівки

56 (55,44 %)

1

Згідно з результатами аналізу найчастіше внаслідок МВТ пошкоджуються кінцівки, переважно нижні (85,67 %), що закономірно з огляду на генезис чинників ураження. Частка пошкоджень грудної клітки та голови і шиї -- однакова. Пошкодження живота трапляються рідше, а таза і хребта -- з невеликою частотою.

Привертає увагу досить високий коефіцієнт пошкодження двох анатомічних ділянок та більше -- 1,57.

Для визначення характеристик уражень анатомічних утворень проведено аналіз проникних уражень (табл. 2).

Таблиця 2 Розподіл постраждалих за ознакою проникнення в порожнини

Анатомічний сегмент

Непроникні ураження

Проникні ураження

Ранг

Голова

26 (72,22 %)

10 (27,78 %)

4

Груди

20 (55,56 %)

16 (44,44 %)

2

Живіт

11 (47,83 %)

12 (52,17 %)

1

Таз

1 (25,00 %)

3 (75,00 %)

3

Установлено, що найбільша частка припадає на проникні поранення живота, друге місце посідають поранення грудної клітки, третє -- пошкодження тазу.

Відношення проникних до непроникних поранень при абдомінальній травмі становить 1,09, при торакальній травмі -- 0,8, при краніальній травмі -- 0,14, при пошкодженні таза -- 3 (рис. 1). Отже, коефіцієнт математичного очікування виникнення проникного поранення при абдомінальній травмі -- катастрофічний, при торакальній травмі -- критично-катастрофічний, при пошкодженні таза -- катастрофічний, при краніальній травмі -- несуттєвий.

З огляду на те, що проникні пошкодження побічно свідчать про більшу інтенсивність травмівного агента, спостерігається закономірність -- що вище (краніальніше) розташований анатомічний сегмент, то менший ризик проникного пошкодження, що можна пояснити тим, що мінно-вибухові пошкодження виникають унаслідок дії уражальних агентів знизу догори (див. рис. 1). Це може вказувати на те, що МВТ виникає в момент вибуху, а не в момент падіння (відкидання) тіла постраждалого, тобто мінно-вибухові пошкодження виникають як первинне та вторинне пошкодження, ймовірно, внаслідок використання в сучасних бойових діях зброї високої уражальної сили. А закриті пошкодження можуть виникати як третинні пошкодження (від відкидання, падіння тіла тощо).

Рис. 1 Коефіцієнт математичного очікування виникнення проникного поранення при мінно-вибуховій травмі

Більшість постраждалих (59,60 %) із МВТ, яким надано ранню госпітальну допомогу, мали ізольовані пошкодження, решта -- поєднану травму. Майже 85,67 % поранених мали множинну травму. Таким чином, для постраждалих унаслідок сучасних бойових дій із МВТ більш характерна ізольована травма, множинна в межах одного сегмента (рис. 2, 3).

Серед ізольованих пошкоджень також домінували пошкодження кінцівок, друге місце посідала торакальна травма (табл. 3). Найрідше траплялася ізольована травма хребта.

Таблиця 3 Розподіл ізольованих мінно-вибухових травм за клініко-анатомічною ознакою

Травма

Частка, %

Ранг

Кінцівки

41,60

1

Хребта

4,67

5

Торакальна

23,33

2

Абдомінальна

16,67

3

Краніальна

14,67

4

Рис. 2. Ізольована множинна травма нижньої кінцівки

Рис. 3. Проникне множинне поранення живота травмівними елементами системи залпового вогню з евентрацією

Частота поєднаних пошкоджень у постраждалих із МВТ (рис. 4), яким надано допомогу на ранньому госпітальному етапі:

• краніальна травма + торакальна травма + травма кінцівок -- 5,94 %;

• краніальна травма + травма кінцівок -- 12,87 %;

• краніальна травма + абдомінальна травма + травма кінцівок -- 3,96 %;

• краніальна травма + травма хребта + травма кінцівок -- 0,99 %;

• краніальна травма + торакальна травма -- 1,98 %;

• торакальна травма + травма кінцівок -- 3,96 %;

• краніальна травма + торакальна травма + абдомінальна травма + травма кінцівок -- 1,98 %;

• абдомінальна травма + торакальна травма -- 2,97 %;

• абдомінальна травма + травма кінцівок -- 3,96 %;

• травма хребта + травма кінцівок -- 0,99 %.

При аналізі даних виявлено, що частка постраждалих із травмою магістральних судинно-нервових пучків на ранньому госпітальному етапі становила лише 3,96 % (табл. 4, рис. 5, 6).

Рис. 4. Поєднана торако-скелетна травма

Рис. 5. Відкритий перелом стегнової кістки в середній третині. Ушивання крайового дефекту лівої стегнової артерії та вени

Рис. 6. Поранення правої плечової артерії з накладеним тимчасовим шунтом

Таблиця 4 Розподіл постраждалих за ушкодженням магістральних судинних пучків

Анатомічний сегмент

Частка, %

Ранг

Стегновий судинний пучок

50

1

Плечовий судинний пучок

25

2

Шийний судинний пучок

25

2

Висновки

Мінно-вибухові травми виникають зазвичай як первинне та вторинне пошкодження внаслідок використання в сучасних бойових діях зброї високої уражальної сили.

Частота проникних поранень як виявів високоенергетичного пошкодження при мінно-вибуховій травмі знижується у краніальному напрямку.

При мінно-вибуховій травмі найчастіше пошкоджуються кінцівки, переважно нижні.

Ізольовану травму мали 59,40 % постраждалих з мінно-вибуховою травмою, яким надано допомогу на ранньому госпітальному етапі. Частота множинної травми в межах одного сегмента -- 85,67 %.

Частка постраждалих з травмою магістральних судинно-нервових пучків на ранньому госпітальному етапі становила лише 3,96 %, з них половину випадків становили пошкодження стегнового судинного пучка.

поранення вибух госпітальний анатомічний

Література

1. Вказівки із воєнно-польової хірургії / За ред. Я.Л. Заруцького, А.А. Шудрака. -- К.: СПД Чачлинська, 2014. -- С. 125--126.

2. Войновский Е.А., Колтович А.П. Сравнительная оценка эффективности тактики «Damage control» у раненых с тяжелы- ми минно-взрывными повреждениями // Мед. вестн. МВД. -- 2010. -- № 5. -- С. 4--10.

3. Войновский Е.А., Колтович П.И., Индейкин А.В. и др. Хирургическое лечение раненых с минно-взрывными повреждениями печени на этапе квалифицированной медицинской помощи // Анналы хир. гепатол. -- 2007. -- № 3. -- С. 252.

4. Колтович П.И., Войновский Е.А., Колтович А.П. и др. Хирургическое лечение раненых с сочетанными ранениями живота и груди с ведущим повреждением органов брюшной полости // Первый съезд хирургов Южного федерального округа (Ростов-на- Дону; 27--28 сент. 2007 г.): Сб. тр. -- Ростов-н/Д, 2007. -- С. 67--68.

5. Koltovich A., Voynovsky A., Ivchenko D. Surgical treatment of wounded men with combined thermomechanical injuries (CTMI) using damage control surgery // Eur. J. Traum. Emerg. Surg. -- 2010. -- Vol. 36, suppl. 1. -- P 212--213.

6. Koltovich A., Voynovsky A., Kukunchikov A. Surgical management of patients after clinical death with blunt trauma // Eur. J. Traum. Emerg. Surg. -- 2010. -- Vol. 36, suppl. 1. -- P. 226.

7. Ngo T, Mendis P, Gupta A., Ramsay J. Blast loading and blast effects on structures -- an overview // ESME. -- 2007. -- Vol. 7. -- Р 76--91.

8. Ramasamy A., Hill A.M., Hepper A.E. et al. Blast mines: a background for clinicians on physics, injury mechanisms and vehicle protection // J. R. Army Med. Corps. -- 2009. -- Vol. 155. -- P. 258--264.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены