Проблеми досягнення інформаційно-психологічної переваги в збройних конфліктах, бойових діях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми досягнення інформаційно-психологічної переваги в збройних конфліктах, бойових діях

Сергій Радзіковський

Микола Середенко

Анотації

У статті проаналізовано погляди американського військового керівництва на практичне використання моделі інформаційного впливу з метою досягнення інформаційно-психологічної переваги над противником. Також розглянуто основні напрямки інформаційного протиборства й особливості інформаційно-мережної війни між Російською Федерацією та Україною в контексті досвіду застосування сучасних технологій впливу на психіку людини та засобів спеціальної пропаганди. Запропоновано заходи протидії негативному інформаційно-психологічному впливу противника та захисту своїх військ і населення. інформаційний психологічний військовий

Ключові слова: інформація, інформаційне протиборство, інформаційно-психологічна перевага над противником, морально-психологічний стан, протидія інформаційно-психологічному впливу, інформаційно-мережна війна.

Радзиковский С.А., Середенко Н.М. Проблемы достижения информационно-психологического превосходства в вооруженных конфликтах, боевых действиях

В статье представлен анализ взглядов американского военного руководства на практическое использование модели информационного влияния с целью достижения информационно-психологического превосходства над противником. Также рассмотрены основные направления информационного противоборства и особенности информационно-сетевой войны между Российской Федерацией и Украиной в контексте опыта использования технологий влияния на психику человека и средств специальной пропаганды. Предложены средства противодействия негативному информационно-психологическому влиянию противника и защиты своих войск и населения.

Ключевые слова: информация, информационное противоборство, информационно-психологическое превосходство над противником, морально-психологическое состояние, противодействие информационнопсихологическому влиянию, информационно-сетевая война.

Radzikovskiy S. A., Seredenko М. M. Problems of Achievement of Informatively Psychological Advantage in the Armed Conflicts, Battle Actions

In the article the looks of American military guidance are analysed to the practical use of model of informative influence with the purpose of achievement of informatively psychological advantage above an opponent.

The ground of necessity of strengthening of informatively psychological counteraction Russian aggression is done, taking into account world experience acceptable approaches are certain in relation to achievement of informatively psychological advantage as determinative of victory completion of the armed conflict.

This paper presents an analysis of the models of Russian information- psychological influence in the Autonomous Republic of Crimea and in the South-Eastern Ukraine, which were realized in the information- psychological operation against our country in 2014.

Basic directions of the informative opposing and feature of informatively network war are considered between Russian Federation and Ukraine in the context of experience of application of psychological technologies and facilities of the special propaganda.

For example, the US Army concluded that an important precondition of combat actions success is the high moral-psychological state of troops, which is ensured by the implementation of outreach, religious support, human resources support and psychological support. The positive experience of the advanced armies in the world is embedded in the system of moral-psychological support of training and combat operations in the Armed Forces of Ukraine.

The practical measures of counteraction negative informatively psychological influences of opponent and defence of the troops and population are offered. Also marked of implementation of basic scientific approaches to the analysis of enemy's information and psychological operations.

Keywords: information, informative opposing, informatively psychological advantage above an enemy, morally psychological state, counteraction informatively psychological influence, informatively network war.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Кінець ХХ - початок ХХІ ст. ознаменувався вступом людства в якісно нову фазу свого розвитку, яку на Заході назвали "інформаційною". Відоме висловлювання: "Хто володіє інформацією, той володіє світом", - сьогодні набуває все більшої актуальності. Інформація для збройних сил у сучасних умовах набула особливого значення: для них вона є не лише постачальником і носієм необхідних даних, а й застосовується як зброя. Цей висновок дає підстави стверджувати, що та сторона, яка переважає противника у володінні інформацією, перемагає й у збройному протистоянні. Відповідно до поглядів військового керівництва США, успіх у воєнних конфліктах визначається не стільки співвідношенням сил і засобів сторін, скільки інформаційною перевагою над противником [1].

Деякі закордонні експерти вважають, що на зміну геоекономіці приходить ера геокультури. У ній вже не окремі країни, а цілі цивілізації відстоюють свій сенс, цінності та тип життєвого впорядкування. Агресивна політика Російської Федерації (РФ) проти України, яка реалізувалася у 2014 році через анексію Автономної Республіки Крим (АРК), і розповсюдження сепаратистського руху за допомогою російсько-терористичних військ в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) свідчить, що країна знаходиться в стані "гібридної війни". На думку українського політика, ученого, державного діяча В.П. Горбуліна, кожний конкретний елемент "гібридної війни" за своєю суттю не новий і використовувався майже в усіх війнах минулого. Проте, унікальними є саме узгодженість і взаємозв'язок цих елементів, динамічність і гнучкість їх застосування, що привело до зростання значущості інформаційного чинника. До того ж інформаційний чинник в окремих випадках стає самостійним складником і виявляється не менш важливим, ніж військовий [2].

Загальновідомо, що з кінця 90-х років минулого століття в США активно розвивається концепція мережоцентричної війни (МЦВ). На сьогодні ця ідея значною мірою апробована і втілена в керівних документах збройних сил провідних країн світу. Наприклад, у Національній воєнній стратегії США підкреслюється: "У всіх галузях ми будемо вдосконалювати процес обміну, обробки, аналізу і розповсюдження інформації, щоб покращити процес прийняття рішень. Ми зробимо наше командування та управління більш живучим і гнучким за рахунок збільшення можливостей людського інтелекту" [3]. Для сухопутних військ Сполучених Штатів такими документами є армійська доктрина ADP 3-0 "Загальновійськові операції" та її розширена версія ADRP 3-0 [4]. Відповідно до них інформація розглядається як визначальний елемент бойової могутності військ (разом з керівництвом та управлінням військами, маневром, розвідкою, вогнем, постачанням і захистом), який забезпечує перевагу над противником [5]. Крім того, вважається, що інформація дозволяє командним кадрам, з одного боку, приймати обґрунтовані рішення на проведення бойових дій, з іншого - впливати на різні сили в районі збройного конфлікту, утворюючи тим самим сприятливу для успіху оперативну (тактичну) обстановку. При цьому, на думку американського воєнного керівництва, у змісті інформації, яку використовують командири, завжди повинні бути дані морально-психологічного характеру, а також відомості про фактори, які можуть суттєво впливати на морально-психологічний стан сторін. Так, при оцінці противника необхідним є вивчення його морально-психологічних особливостей і пріоритетних мотивів. Оцінка своїх військ обов'язково передбачає аналіз 'їх навченості та морального стану. Важливе місце відводиться інформації так званого "цивільного контексту" (civil considerations). Вона включає відомості про наявність у районі бойових дій цивільних інститутів, специфіку соціальних відносин, діяльність місцевих лідерів та організацій, зайнятості населення тощо. Особливо актуальними є ці питання в ході ведення локальних війн і збройних конфліктів: "Розуміння місцевих культурних, політичних, соціальних, економічних і релігійних факторів має величезне значення для успішної боротьби з повстанським рухом та операцій з підтримання стабільності, й у кінцевому рахунку, успіху у війні з тероризмом" [6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опираються автори показує, що існує безліч поглядів щодо формулювання понять і підходів у галузі інформаційного протиборства держав для досягнення інформаційно-психологічної переваги в ході збройних конфліктів. Наприклад, аналізуючи американську військову термінологію, виникає враження, що США на одному театрі війни, з одним і тим самим противником ведуть кілька війн - традиційну, мережноцентричну, інформаційну. Зрозуміло, що мова йде про одну війну, у процесі якої застосовуються різні форми та способи досягнення перемоги, у тому числі здійсненням інформаційної боротьби, розгромом противника із застосуванням мережноцентричних дій, проведенням асиметричних дій тощо. Усе це свідчить про значну зацікавленість спеціалістів з інформаційної безпеки в розробці підходів до проблем інформаційно-психологічного впливу під час бойових дій. Найбільш ґрунтовними у цій площині є теоретичні розробки колективу авторів Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба (ХНУПС), зокрема Г.В. Пєвцова, С.В. Залкіна, С.О. Сідченко, К. І. Хударковсько- го, котрі запропонували комплексний підхід до аналізу результатів впливу інформаційно-психологічної операції у збройному конфлікті. Такий підхід надає змогу розкрити задум операції, можливі сценарії вирішення конфлікту, а також визначити необхідні заходи протидії негативному інформаційно-психологічному впливу противника на свої війська і населення країни.

Метою статті є обґрунтування необхідності посилення інформаційно-психологічної протидії російській агресії з урахуванням світового досвіду напрацювання прийнятних підходів щодо досягнення інформаційно-психологічної переваги над противником як визначального фактора переможного завершення збройного конфлікту.

Виклад основного матеріалу дослідження. Основною метою досягнення інформаційно-психологічної переваги в сучасних збройних конфліктах, бойових діях є вплив на громадську свідомість таким чином, щоб керувати людьми, примусити протилежну сторону діяти всупереч своїм інтересам, забезпечити можливість керувати поведінкою суспільних мас, у тому числі військовослужбовцями збройних сил.

Швидкість розповсюдження новітніх інформаційних технологій дозволяє говорити про "цифрову революцію", яка поширилась на всі галузі суспільного життя. Широке використання отримали системи супутникового телебачення та зв'язку, пришвидшився процес "поглинання" Інтернетом звичайних (друкованих, радіо й телевізійних) засобів масової інформації (ЗМІ). Дані тенденції призвели до розмивання інформаційних кордонів і глобалізації інформаційного простору.

Попри всі свої величезні можливості й різноманітність сучасні механізми інформатизації мають глобальну проблему - значну залежність від інформаційних технологій і систем. Скориставшись цим слабким місцем для атак проти інформаційних систем державного та воєнного призначення, сторони можуть вивести з ладу важливі об'єкти національної інфраструктури противника (енергосистеми, транспорт, банківську систему, державні установи тощо), залякати уряд, цивільне населення, посіяти паніку, невпевненість, порушити роботу економіки, паралізувати діяльність цілих регіонів і країн, політичних, економічних, фінансових структур, деморалізувати збройні сили - тим самим придушити волю протилежної сторони, змусити її "діяти за своїми правилами".

Потужною зброєю для досягнення наведених цілей є кібератаки, які застосовуються спеціальними підрозділами, а також хакерами, спроможні за декілька хвилин вивести з ладу Інтернет і телефон, радіо, телебачення, супутниковий зв'язок, лінії оптоволоконного зв'язку тощо. У відповідних структурах збройних сил провідних країн створені або створюються такі підрозділи. Відбуваються і так звані семантичні атаки, під час яких практикується виведення з ладу сторінок Інтернету і розміщення на них хибної інформації. Зазвичай, подібних атак зазнають найпопулярніші сторінки, змісту яких користувачі цілковито довіряють [7]. Настільки вагомі зміни у кіберпросторі примушують керівництво провідних світових держав переглядати свої підходи до ведення внутрішньої та зовнішньої політики. У свою чергу це призводить до виникнення воєнних концепцій, що забезпечують перемогу у змінених умовах, з якісно оновленим арсеналом сил і засобів боротьби.

Найбільш значущих успіхів у сфері інформаційно-психологічної переваги досягли Сполучені Штати Америки. Уперше нові інформаційні технології як засоби ведення бойових дій були використані у війні в Перській затоці (операція "Буря в пустелі", 1991 р.). А потім були Югославія ("Союзницька сила", 1999 р.), Афганістан ("Непохитна свобода", 2001 р.), Ірак ("Свобода Іраку", 2003 р.), Лівія ("Одіссея. Світанок", 2011 р.) та інші. Характерною рисою всіх зазначених операцій було те, що за мету ставилося не обов'язкове знищення противника, а підкорення його, примушення "грати за правилами коаліції".

Аналіз подій, що відбуваються в Україні протягом останніх трьох років (на території АРК та в ОРДЛО), свідчить про схожість інструментів інформаційно-психологічного впливу РФ на всі інституції нашої держави, початок якої закладений ще на світанку незалежності України. Різноманітний арсенал 'їх засобів - від друкованої продукції на кшталт видавництв "Эксмо-Украина", "Країна Мрій" (серія фантастичних антиукраїнських книг з відповідними назвами: "Украина в огне. Эпоха мертворожденных", "Дикое поле 2017. На руинах Украины", "Поле боя - Украина. Сломаный трезубец" та інші) до кібератак (інформаційний тероризм, семантичні атаки, "гібсон-боротьба") на Інтернет-сайти індивідуального та державного користування. При цьому застосовуються всі методи інформаційно-психологічної боротьби - від подання тенденційної інформації та напівправди до неприхованої неправди (фейку). "Неважливо, що відбувається - важливо, як це подати", - принцип, що сповідує один з російських агітаторів Дмитро Кисельов. Маємо не лише специфічний відгомін антиукраїнської істерії в Росії, а й своєрідне віддзеркалення "загадкової російської душі", психологічний стан російського "агітпропа", який нахабно і, на жаль, безперешкодно формує п'яту колону в Україні. У ролі жертви російська пропаганда показує не українське населення, а російськомовних громадян України, яким нібито загрожує небезпека від української влади та міфічних "фашистів-бандерівців", від яких їх і потрібно обов'язково захищати.

Воєнна доктрина РФ (2015) передбачає, що ключовим фактором забезпечення національних інтересів має бути "вплив на противника у глобальному інформаційному просторі на всій глибині його території". Особлива роль у цьому відводиться телебаченню та інтер- нет-ресурсам.

Основними напрямами інформаційно-психологічного протиборства, які використовує РФ проти України, є:

широке застосування підконтрольних ЗМІ (у теле-, радіо- й Інтер- нет-просторі), ведення за 'їх допомогою пропаганди та створення необхідного інформаційного тла на території України, зокрема, з метою розповсюдження дезінформації, формування психологічного напруження, виправдання агресії, деморалізації патріотично налаштованих верств населення;

контрінформаційна боротьба, виключення з інформаційного простору на підконтрольних РФ територіях загальнодержавних українських теле- і радіоканалів, узяття під контроль регіональних (місцевих) ЗМІ;

застосування пропагандистських підрозділів в інформаційних і соціальних мережах (на форумах, у соціальних групах, Інтернет-спіль- нотах);

широке застосування агентів впливу серед місцевого населення та всіляких "козаків", "ополчення", "героїв молодих республік" тощо.

Останнім часом значне поширення отримали терористичні акції, які здійснюються диверсійно-розвідувальними групами (ДРГ) не лише в зоні проведення антитерористичної операції (АТО), а й в інших регіонах України. Для залякування населення та зниження морально-психологічного стану особового складу сил АТО незаконні збройні формування використовують демонстраційні та провокаційні бойові дії [8].

Відповідно до американської концепції "п'яти кілець" (інша назва - концепція "стратегічного паралічу") метою спрямованого впливу обрані життєво важливі об'єкти протилежної сторони, а противник розглядається як система, що складається з п'яти концентричних кіл (елементів), логічно розподілених за важливістю сфер впливу на державу: 1) воєнно-політичне керівництво; 2) система життєзабезпечення; 3) інфраструктура; 4) населення (передбачається не фізичне його знищення, а деморалізація, розклад, позбавлення волі до ведення війни); 5) збройні сили. Сутність 'її полягає в тому, що знищення або "параліч" (виведення з ладу, нейтралізація) однієї зі складових системи порушує функціонування всієї системи загалом або доводить до критичного стану [9]. Ця модель реалізується за схемою - війна зсередини назовні, тобто добре спрацьовує в зонах конфлікту, в яких збройні сили протилежної сторони розглядаються місцевим населенням як агресор.

У нашому випадку РФ здійснювала тривалий вплив на населення АРК з метою сприйняття російських військовослужбовців як захисників та "повернення Криму у рідну гавань" (задіяна схема: населення - керівництво АРК і міста Севастополь - особовий склад Збройних Сил (ЗС) України - державна інфраструктура - система життєзабезпечення). Тактика гібридної війни, застосована РФ в АРК, з певними змінами була використана в ОРДЛО: основний вплив був спрямований на населення регіону, наступними об'єктами стали державна інфраструктура (захоплення державних установ) та система життєзабезпечення, потім - ЗС України та воєнно-політичне керівництво держави.

Інформаційний вплив в основному здійснюється через мережні технології та методи, протиборство нового покоління, яке в деяких джерелах отримало назву "інформаційно-мережна війна" (ІМВ). Перемога в цій війні передбачає досягнення інформаційно-психологічної переваги над протилежною стороною. Головна мета - змінити режим, який є при владі, через руйнацію підвалин держави не за рахунок знищення воєнного чи економічного потенціалу країни, а шляхом масованого інформаційного впливу на морально-психологічний стан її керівництва та населення. Результати аналізу комплексу заходів інформаційно-психологічного характеру, які застосовує РФ проти України, свідчать, що вони спрямовані на вирішення таких завдань: створення атмосфери негативного ставлення до культурної спадщини українського народу, втрати національної свідомості; маніпулювання суспільною думкою та політичною орієнтацією соціальних груп населення країни в інтересах створення обстановки політичного напруження й хаосу; дестабілізація політичних відносин між партіями, об'єднаннями й рухами з метою провокації конфліктів, нав'язування думки про те, що в країні йде громадянська війна; нанесення шкоди життєво важливим інтересам держави в політичній, економічній, оборонній та інших сферах; підрив міжнародного авторитету держави, руйнування процесу її співробітництва з іншими країнами.

Отже, дії РФ в інформаційному просторі свідчать про проведення цілеспрямованої, тривалої антиукраїнської інформаційно-психологічної кампанії, метою якої є можливий розпад України, змінення зовнішньополітичного курсу держави.

Воєнно-політичне керівництво України, ураховуючи наявність затяжного збройного конфлікту з РФ, здійснює заходи з мирного врегулювання, серед яких пріоритетне значення мають заходи інформаційно-психологічного впливу у трьох напрямках:

зона АТО - для формування позитивного іміджу українського керівництва, вчасного та детального доведення законності прийнятих управлінських рішень;

внутрішня територія країни - для підтримання патріотичного настрою в суспільстві, схвалення збройної боротьби проти агресора, роз'яснення необхідності певних заходів обмеження та підсилення контролю, засудження дій незаконних збройних формувань і російських найманців, здійснення контрпропагандистських заходів, передусім у ОРДЛО (особлива увага з боку держави повинна приділятися тимчасово переміщеним особам);

іноземні держави, зокрема й РФ, - для роз'яснення цілей зовнішньої політики та дій зі встановлення миру на Донбасі, інформування світової спільноти, іноземних ЗМІ щодо практичних дій з врегулювання конфлікту, дискредитації воєнно-політичного керівництва РФ.

Аналіз розвитку більшості локальних війн і збройних конфліктів останнього десятиліття, в яких прямо або опосередковано були задія- ні збройні сили, спеціальні служби США, дозволяє зробити висновок, що світ вже вступив в епоху ІМВ. При цьому більшість країн виявилися не готові не тільки протистояти, але й виявляти сам факт агресії. Подібний стан справ можна пояснити тим, що оперативність та якість рішень, які приймаються на всіх рівнях, безпосередньо залежать від повноти й достовірності вихідної інформації, перешкоджання доступу до якої є одним з головних завдань ІМВ [10]. Завдяки інформаційно-психологічному впливу на противника можна досягнути перевагу над ним без залучення додаткових сил і засобів. Для цього використовується телерадіомовлення, розповсюдження друкованих матеріалів (газет, журналів, інформаційних бюлетенів, листівок), безпосереднє спілкування. За думкою американського командування, робота з місцевим населенням дозволяє, з одного боку, відгородити його від впливу противника, а з іншого - забезпечити позитивний імідж американської армії - тим самим створюється інформаційно-психологічна обстановка, сприятлива для вирішення будь-яких оперативних і тактичних завдань [11]. Відповідні завдання в зоні АТО вирішують військово-цивільні адміністрації.

Крім того, важливою передумовою досягнення успіху бойових дій в армії США є високий морально-психологічний стан військ, з метою забезпечення якого здійснюються заходи з інформаційно-пропагандистської роботи, релігійної підтримки, підтримки людських ресурсів і психологічної підтримки.

Інформаційно-пропагандистська робота в армії США, яка забезпечує "зв'язки з громадськістю" (Public Affairs), являє собою систему заходів, переважно ідеологічного характеру, спрямованих на формування у свідомості й актуалізації у поведінці військовослужбовців офіційно визнаних цінностей і поглядів при одночасному блокуванні небажаного інформаційного впливу. Подібні завдання в українському війську вирішуються під час організації зовнішньої та внутрішньої комунікаційної роботи командирів усіх рівнів.

Релігійна підтримка (Religios Support), за думкою командування армії США, повинна бути рішучою, оперативною, гнучкою й охоплювати військові формування всіх рівнів. Мова йде про організацію душ- пастирської діяльності: в ЗС України наразі продовжує формуватися Інститут військового духовенства.

До основних напрямків підтримки людських ресурсів (HR Support) у сухопутних військах США на тактичному рівні належать види діяльності [12], які є найбільш близькими до кадрової, соціально-правової і культурологічної роботи в українських ЗС.

Психологічна підтримка (Psychological Support) особового складу американської армії в ході бойових дій має за мету подолання у нього невпевненості та страху, недопущення паніки. У нашому війську в системі морально-психологічного забезпечення бойових дій здійснюються заходи психологічного забезпечення, при цьому основна увага приділяється формуванню психічної стійкості й психологічної готовності військовиків.

На завершення дослідження є необхідність уточнити особливості ІМВ між РФ та Україною. По-перше, відбулося переміщення агресії з воєнно-географічного простору в інформаційно-мережне поле. Наприклад, блоги, надані у яскравій формі та у супроводі чисельних коментарів, миттєво стають доступними для великої кількості інтернет-користувачів. На думку авторів, рішення керівництва держави щодо блокування російських соцмереж "ВКонтакте" та "Одноклассники", а також серверів Mail.ru та Yandex.ru запізнилося в часі, як мінімум, на три роки. Наступним кроком, який також затримався, має бути запровадження візового режиму з країною-агресором.

По-друге, різке зростання ролі телебачення, соціальних мереж в ініціюванні соціального напруження. Маніпулювання суспільною думкою можливе лише там, де відсутній чи ускладнений доступ людей до достовірної інформації.

По-третє, посилення впливу ідеології держави-агресора на традиційно розвинене суспільство. Інтенсивність і тривалість впливу, що знаходяться у тісній взаємодії з культурним, історичним, духовним рівнем розвитку населення, а також економічним потенціалом держави, можуть діяти у часових рамках - від декількох тижнів до кількох років.

По-четверте, незворотність наслідків ІМВ, у результаті якої відбувається заміщення традиційних базових цінностей суспільства, спрямованого на ментальний простір нації. Інфікований російською пропагандою Донбас треба буде ще довго лікувати: очищувати й відновлювати треба не тільки територію, а й розум людей.

Для протидії негативному інформаційно-психологічному впливу агресора на сучасному етапі необхідно, у першу чергу, подбати про систему захисту від кіберзагроз важливих об'єктів національної інфраструктури, яка є важливою справою держави. Військовому відомству посилити інформаційну діяльність у зоні АТО, продовжити практику впровадження різноманітних медіа-проектів, розвивати інтерактивні технології та збільшувати присутність Міністерства оборони в соціальних мережах. У країні, на території якої ведеться війна, ця структура не має свого телеканалу. Військове радіо "Армія FM" обмежене в частотах, немає ефективного механізму оперативного розповсюдження військової преси, іншої друкованої продукції. Міністерству інформаційної політики необхідно продовжити роботу з розширення присутності України у світовому інформаційному просторі, відновити роботу українських телеканалів і радіостанцій на всій території держави, включаючи тимчасово окуповані райони. Назріла нагальна потреба активізувати підготовку фахівців для інформаційної сфери.Висновок

Форми та способи досягнення інформаційно-психологічної переваги за досить короткий час набули якісних змін. Роль інформаційних технологій і ЗМІ багатократно збільшилась - вони стали ключовим засобом у досягненні воєнно-політичних цілей держав. У сучасних умовах руйнівна могутність інформаційно-психологічного впливу настільки збільшилася, що ставить під сумнів не тільки незалежність переможеної держави, але й сам факт існування її народів як національної спільноти.

Перспективи подальшого вивчення у даному напрямку. Подальші дослідження у цьому напрямку сприятимуть розумінню, що інформаційна зброя в умовах гібридної війни значно потужніша, ніж конвенційна, і недооцінка можливостей інформаційно-психологічного впливу противника може стати фатальною під час подальшого загострення збройного конфлікту.

Список використаної літератури