Єдиний інформаційний простір - основа ефективної реалізації принципів програмно-цільового планування розвитку озброєння та військової техніки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Єдиний інформаційний простір - основа ефективної реалізації принципів програмно-цільового планування розвитку озброєння та військової техніки

Обґрунтовано актуальність створення єдиного інформаційного простору з метою підвищення ефективності процесів оснащення і розвитку ОВТ. Показано доцільність інтегрованого використання необхідних інформаційних та розрахункових ресурсів, які мають значну кількість міждисциплінарних відношень, та створені на основі використання різних інформаційних технологій і стандартів. Реалізацію єдиного інформаційного простору запропоновано здійснювати на засадах формування структурної зв'язності між усіма системними компонентами на основі когнітивних ІТ-технологій, які спроможні забезпечити вирішення метазадач аналізу, структуризації, синтезу та вибору з впровадженням принципів трансдисциплінарності.

Питання підвищення ефективності планування розвитку озброєння та військової техніки (ОВТ), а відповідно, і поліпшення стану технічного оснащення Збройних Сил України є одним з головних завдань військово-технічної політики України.

Результати проведених наукових досліджень [1] свідчать про те, що процес розвитку системи озброєння збройних сил повинен бути спрямованим на адаптацію системи озброєння до змінного характеру воєн і збройних конфліктів, форм і способів ведення збройної боротьби, бути ефективно контрольованим і цілеспрямовано керованим, забезпечивши при цьому новітні досягнення до кінця програмного періоду часу встановленого рівня технічної оснащеності збройних сил (здійснення переходу системи в новий, більш досконалий стан).

Очевидно, що ефективна реалізація поставлених завдань можлива лише шляхом використання методології програмно-цільового планування розвитку ОВТ, яка повинна враховувати можливості сучасних засобів обробки вихідних даних й тим самим впливати на процеси утворення відповідного інформаційного простору.

Метою роботи є обґрунтування доцільності створення єдиного інформаційного простору, в середовищі якого можливе функціонування інформаційно-аналітичної системи (ІАС) підтримки процесів оснащення і розвитку ОВТ, на засадах застосування мережоцентричних когнітивних ІТ- засобів що реалізують принципи трансдисциплінарності [2-3].

Викладення основного матеріалу

На даний час значна кількість вихідних даних, необхідних для ефективного рішення задач оснащення і розвитку ОВТ, здебільшого, є несистематизованою і слабко структурованою інформацією, що не дозволяє здійснювати її ефективне використання при прийнятті управлінських рішень.

Так, відповідно до [4], до зазначеної єдиної системи вихідних даних слід включити такі групи даних:

- військово-політичні та оперативно-стратегічні вихідні дані (висновки з оцінювання і прогнозування військово-політичної та стратегічної обстановки, характеристики можливих воєнних конфліктів, передбачувані сценарії воєнних дій, завдання, структура і склад збройних сил держави);

- вихідні дані по макроекономічним та бюджетним показникам соціально-економічного розвитку країни (прогноз очікуваного щорічного обсягу валового внутрішнього продукту країни, рівня інфляції та прогноз обсягів фінансових ресурсів, які можуть бути виділені на потреби оборони і безпеки держави);

комплексний прогноз рівня військово-технічного співробітництва з іноземними державами (заходи щодо підвищення ефективності воєнно-технічної співпраці, технічного обслуговування і модернізації раніше поставлених зразків ОВТ, збільшення

- поставок нових зразків ОВТ, вдосконалення їх обслуговування);

- перелік базових і критичних військових технологій;

- провідні тенденції розвитку ОВТ в світі (дані аналізу основних напрямів військово-технічної політики провідних зарубіжних країн у галузі створення перспективних зразків ОВТ, перспективні і пріоритетні напрями розвитку ОВТ провідних зарубіжних країн за основними складовими системи озброєння та ін.);

- прогноз розвитку науки і техніки в інтересах оборони і безпеки держави (прогнозовані найбільш значущі результати і досягнення науково-технічного і технологічного розвитку, що можуть бути використані в інтересах оборони і безпеки країни, а також пріоритетні напрями фундаментальних, пошукових і прикладних досліджень, технологічних розробок, що проводяться в інтересах забезпечення створення перспективних зразків ОВТ);

- вихідні дані щодо об'єктів (цілей, зразків ОВТ) іноземних держав, які включають відомості про склад, структуру, характеристики, показники уразливості і технічного стану, про засоби захисту, фонову обстановку, а також інформаційний опис об'єктів іноземних держав.

Як видно, сукупність наведених вихідних даних являє собою витяг з багатьох джерел різнорідної інформації, що представлені в різних форматах, та потребує структуризації і організації зберігання з метою здійснення подальшого їх аналізу для прийняття адекватних рішень.

Крім цього, необхідно враховувати наявність факторів невизначеності і ризику, що можуть виникнути при здійсненні управління процесом планування оснащення та розвитку систем озброєння. Й ця гіперумова вимагає вирішення певних задач ситуаційного управління шляхом використання уточнених даних про поточні і прогнозні значення параметрів, які формуються у зовнішньому середовищі. Їх врахування забезпечує коригування процесу реалізації програм розвитку системи озброєння та формування управляючих впливів на основі результатів аналізу відхилень реальних умов виконання програмних заходів і робіт від прогнозних оцінок, що були отримані на етапі розробки програм розвитку ОВТ.

Не викликає сумнівів необхідність проведення розрахунків ризиків при проектуванні складних зразків озброєння, оскільки, незважаючи на те, що при плануванні зазначених робіт використовується значна кількість вихідних даних, розробниками все частіше впроваджуються більш складні технічні рішення, компонування, схеми, алгоритми та також відбувається суттєва зміна їх поколінь за рахунок впровадження нових технологій та рішень. У той же час, це призводить до ускладнення проектів, появи безлічі факторів невизначеності, які не можуть бути своєчасно враховані, що створює певні ризики виконання проекту в задані терміни і перегляду бюджету.

Прикладом цього є збільшення термінів проектування літака F-35 на 6 років [5].

Іншим прикладом може бути створення британського авіаносця Queen Elizabeth. Так, первинна вартість контракту на будівництво корабля оцінювалася в Ј 3.2B, але в процесі виконання відповідної програми сума будівництва значно зросла і перевищила Ј6B. Слід також зазначити, що роботи з будівництва почалися в 2007 році, а приступити до ходових випробувань вдалося тільки в 2016 році, при цьому не враховується час на проектування корабля [6].

При плануванні створення ОВТ слід враховувати, що деякі зразки (системи) ОВТ мають загальнодержавне значення навіть у мирний час. До таких систем можна віднести РЛС протиповітряної оборони держави, що входять до об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та є складовими систем обміну інформацією з іншими країнами [7].

Так, на даний час реалізовано:

організацію передачі в реальному часі всієї радіолокаційної та планової інформації з автоматизованих систем центрів ОПР «Украероруху» (Львів, Одеса, Бориспіль, Харків та Дніпропетровськ) на відповідні пункти управління ПС ЗСУ;

зони обміну інформацією про повітряну обстановку між Командним пунктом Повітряного командування (КП ПвК) «Захід» та центром управління Угорської Республіки та між КП ПвК “Південь” Повітряних Сил ЗС України і Центром управління і оповіщення військово-повітряних сил Туреччини.

У даному контексті, очевидно, при розробці Програм розвитку ОВТ у частині створення (модернізації) радіоелектронної техніки РТВ необхідно враховувати наведені вище аспекти функціонування зазначених систем як додаткові вихідні дані для реалізації принципів програмно-цільового планування розвитку ОВТ.

Зниження ризиків успішної реалізації програми розвитку ОВТ може бути досягнуто за рахунок спільного застосування сучасних методів програмно-цільового планування, ситуаційного аналізу й моделювання та використання засобів автоматизації процедур підтримання прийняття планових та управлінських рішень, що вимагає виконання комплексу завдань, зокрема застосування принципів автоматизації процесів планування та управління реалізацією програми розвитку ОВТ, а також моделювання інформаційних процесів у технології управління реалізацією програми. При цьому має бути забезпечено семантично зв'язане функціонування всіх основних компонентів комплексу засобів автоматизації в рамках єдиного інформаційного простору, а також комплексна обробка та зберігання інформації в єдиній розподіленій базі даних і знань.

Особливої актуальності питання удосконалення планування розвитку ОВТ ЗС України набуває в контексті реалізації євроатлантичних прагнень України.

Так, відповідно до положень Стратегічного оборонного бюлетеня України [8] єдиною всеосяжною метою оборонної реформи є розвиток відповідно до євроатлантичних норм та критеріїв членства в НАТО спроможностей Міністерства оборони України, а одним із шляхів досягнення цієї мети - удосконалення законодавства щодо функціонування системи оборонного планування як складової системи планування в секторі безпеки і оборони.

На підставі зазначеного, євроатлантична орієнтація України зумовлює адаптацію системи оборонного планування в цілому та методологію планування розвитку ОВТ зокрема до стандартів НАТО для вирішення важливого завдання - удосконалення спроможностей Збройних Сил та інших військових формувань України та досягнення ними сумісності із силами Альянсу у сфері озброєнь, військової техніки та матеріально-технічних засобів.

Незалежно від того, що країни-члени НАТО здійснюють самостійно оборонне планування, існує доцільність проводити зазначені заходи (узгодження національних програм) в рамках NATO Defence Planning Process, перш за все, для забезпечення оптимального розподілу між членами Альянсу та його країнами-партнерами необхідних загальних сил і засобів, а також виключення дублювання заходів з нарощування його військового потенціалу [9].

Таким чином, кількість вихідних даних, які необхідні для здійснення ефективного планування розвитку ОВТ, значно зростає, що підкреслює актуальність проведення наукових досліджень з питань створення єдиного інформаційного простору, а високий рівень інформаційного забезпечення процесу планування стає визначальним фактором досягнення кінцевої мети - технічного оснащення ЗС України.

Реалізацію єдиного інформаційного простору найбільш технологічно та доцільно здійснити на засадах формування структурної зв'язності між усіма системними компонентами, враховуючи такі, що можуть бути динамічно задіяні у середньостроковому та довгостроковому майбутньому. Засади такої реалізації становлять когнітивні ІТ-технології, які спроможні забезпечувати вирішення метазадач аналізу, структуризації, синтезу та вибору [10]. Саме засоби вирішення вказаних метазадач й становлять функціональне ядро ІАС підтримки процесів оснащення і розвитку ОВТ, яка буде забезпечувати автоматизацію процесів інформаційно-аналітичного та науково-методичного супроводження і підтримки прийняття організаційно-управлінських рішень структурними підрозділами МО України на всіх етапах життєвого циклу зразків ОВТ, включаючи також етапи формування державних цільових програм розвитку ОВТ Збройних Сил.

Вважається за доцільне інтеграцію в єдиний інформаційний простір усіх вихідних даних, що необхідні для впровадження принципів програмно- цільового планування в зазначену ІАС, здійснити на основі застосуваннямережоцентричних когнітивних ІТ-засобів шляхом інтегрованого використання необхідних інформаційних та розрахункових ресурсів, які мають значну кількість міждисциплінарних відношень та створені на основі використання різних інформаційних технологій і стандартів.

При цьому, необхідно розробити науково-методологічний апарат, який дозволить вирішити такі часткові завдання:

створення ІТ-рішення щодо формування єдиного мережоцентричного інформаційного середовища, яке дозволить об'єднати інформаційні ресурси всіх учасників процесу планування розвитку ОВТ;

забезпечення вирішення когнітивних метазадач: “структуризація”, “аналіз”, “синтез”, “раціональний вибір” при обробці текстових документів, баз даних та знань;

підтримку процесів пошуку і категоризації інформації та формування мережних цифрових колекцій текстових документів, що відповідають тематиці виконуваних завдань;

реалізацію інтерактивної форми взаємодії з кожним документом та забезпечення його інтеграції з обробленими інформаційними ресурсами на основі визначених атрибутів;

забезпечення безперервного моніторингу інформаційних процесів, аналізу їх станів та прийняття рішень на основі отриманої інформації;

формування інтероперабельних протоколів підтримки мережоцентричної взаємодії та взаємозв'язку між документами, інформаційними системами, базами даних та знань, які мають значну кількість міждисциплінарних відношень та створені на основі використання різних інформаційних технологій і стандартів.

Актуальність питання створення єдиного інформаційного простору також полягає в необхідності забезпечення сучасних технічних вимог до принципів побудови ІАС, зокрема щодо інноваційності, адаптивності та модульності. Очевидно, що реалізація сучасних програмно-технічних засобів і інформаційних технологій, високоефективних методів виконання завдань в умовах швидкоплинної зміни вихідних даних, а також можливостей щодо її подальшого удосконалення (модернізації, введення додаткових модулів) в умовах наявності великих об'ємів слабко-структурованої інформації буде занадто складним завданням.

Формування єдиного інформаційного простору на базі різнорідних вихідних даних (інформаційних потоків) для реалізації процедур програмно-цільового планування пропонується здійснювати на засадах онтологічного підходу [2-3; 11-12].

Структура онтології дозволить відобразити специфічні аспекти зазначеного інформаційного середовища шляхом створення інформаційних описів на основі об'єктно-орієнтованої процедури формалізації та описів інтерпретаційних функцій, які керують процесом постачання інформаційного ресурсу, а також спростить обробку інформації в ІАС [8].

Також при створенні ІАС підтримки процесів оснащення і розвитку озброєння та військової техніки необхідно враховувати неструктурованість сховищ даних, що не дозволяє провести повномасштабний аналіз семантики інформаційних масивів.

Разом з тим, відомо [13-14], що коректний семантичний аналіз може бути забезпечений на основі використання технологічних компонентів, які спроможні забезпечити:

структуризацію і семантичну класифікацію об'єктів та процесів предметних областей, що описуються;

формування структури предметних областей у вигляді множини семантичних відповідностей між поняттями;

відображення множини семантичних відповідностей у вигляді графів без циклів;

інтегроване інформаційне середовище може бути представлена у вигляді мережного графа.

Онтологічне представлення описів контенту інформаційних ресурсів вимагає розробки певних методів формалізації вихідних даних для здійснення планування заходів з розвитку ОВТ, зокрема проведення досліджень за напрямом створення трансдис-циплінарних умов формування єдиного інформаційного простору.

На підставі зазначеного, першочерговими науковими завданнями, що необхідно виконати при створенні ІАС оснащення і розвитку ОВТ у частині формування єдиного інформаційного простору, є такі:

розробка методів екстракції конструктивних знань (вихідних даних для реалізації процедур програмно-цільового планування) і новітніх технологій для їх ефективного представлення у відповідному інформаційному просторі;

дослідження структурних властивостей єдиного інформаційного простору;

визначення множинних характеристик взаємодії складних систем та їх рекурсивних та рефлексивних властивостей;

визначення трансдисциплінарних характеристик взаємодії систем в єдиному інформаційному просторі;

розробка ІТ-платформи формування єдиного інформаційного простору, необхідного для функціонування ІАС оснащення і розвитку ОВТ.

Висновки

інформаційний військовий політика

Беручи до уваги особливе значення необхідності підвищення ефективності планування заходів з оснащення і розвитку ОВТ, задача удосконалення методології програмно-цільового планування розвитку ОВТ та створення відповідного інформаційного простору є особливо актуальною.

При цьому формування єдиного інформаційного простору запропоновано здійснювати на базі онтології, структура якої дозволить відобразити специфічні аспекти зазначеного інформаційного середовища та спростити обробку інформації в ІАС оснащення і розвитку ОВТ.

У даному контексті першочерговим науковими задачами, що потребують вирішення, є розробка методології визначення трансдисциплінарних умов формування єдиного інформаційного простору.

Використання зазначеного підходу в кінцевому результаті надасть можливість підвищити ефективність застосування процедур програмно-цільового планування оснащення і розвитку ОВТ, а відповідно і ступінь реалізованості державних програм розвитку ОВТ

Список літератури

1.Гриб Д.А. Направления совершенствования методологии обоснования концепции развития системы вооруже¬ния вооруженных сил государства и формирования перспективного ее облика / Д.А. Гриб, Б.А. Демидов, О.А. Хмелев- ская, М.Ю. Кузнецова // Системи озброєння і військова техніка. - 2013. - № 1(33). - С. 25-29.

2.Globa L. Increasing web services discovery relevancy in the multi-ontological environment / L. Globa, M. Kovalskyi,

O.Stryzhak // The series "Advances in Intelligent and Soft Computing" (AISC). - 2015, Springer. - P. 335-344.

3.Klein J. Th. Transdisciplinarity: Joint Problem Solving Among Science, Technology, and Society: An Effective Way for Managing Complexity / Julie Thompson Klein. - Birkhauser, 2001. - 332 p.

4.The New York Times Editorial Board. Rough Ride for the F-35 [Електронний ресурс] // The New York Times. - Ре¬жим доступу: https://www.nytimes.com/2014/07/26/opinion/Rough-Ride-for-the-F-35.html.

5.Smith Jennifer. Britain's new aircraft carrier HMS Queen Elizabeth sighted in River Forth as Ј6billion fitting-out of Royal Navy's biggest ever ship continues [Електронний ресурс] / Jennifer Smith // MailOnline.

Размещено на Allbest.ru