Напрямки дій щодо збереження системи зенітного ракетно-артилерійського прикриття об’єктів від ударів з повітря

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрямки дій щодо збереження системи зенітного ракетно-артилерійського прикриття об'єктів від ударів з повітря

Вступ

Постановка проблеми. Досвід бойових дій у сучасних воєнних конфліктах (Ірак, 1991 р., 2003 р.; Югославія, 1999 р.; Афганістан, 2001 р.; Лівія, 2011 р.) свідчить про зростання ролі Військово-Повітряних Сил (ВПС) у досяганні стратегічної мети війни практично вже в ході перших повітряних кампаній. У випадку виникнення збройного конфлікту, важливу роль у відбитті агресії відіграватимуть зенітні ракетні війська Повітряних Сил та війська протиповітряної оборони (НПО) Сухопутних військ Збройних Сил України (в подальшому - зенітні з'єднання, частини та підрозділи).

При цьому основними завданнями зенітних з' єднань, частин та підрозділів є прикриття важливих державних об' єктів та угруповань військ (сил) у районах зосередження, при висуванні, в обороні та наступі (в подальшому будемо розуміти як прикриття об'єктів) [3].

Для виконання цих завдань створюється система зенітного ракетно-артилерійського прикриття (ЗРАП) об'єктів, яка організована й узгоджена за єдиним замислом і планом протиповітряної оборони та є сукупністю взаємодіючих і одночасно функціонуючих систем зенітного ракетного вогню, розвідки, управління, забезпечення бойових дій зенітних ракетних

Мета статті полягає в розробці сукупності напрямків дій, які спрямовані на збереження системи ЗРАП об'єктів, що може дозволити підвищити ефективність функціонування цієї системи і збільшити час її існування в умовах реальних бойових дій.

Для успішної боротьби з повітряним противником необхідно забезпечити ефективне функціонування системи ЗРАП об'єктів і збільшити час її існування в умовах реальних бойових дій.

Аналіз досліджень і публікацій. Питання вивчення організації протиповітряної оборони держави, підвищення ефективності ЗРАП об'єктів, підвищення боєздатності зенітних з' єднань, частин та підрозділів, синтезу структури системи зенітного прикриття, організації управління ґрунтовно розкриті в [1-3]. В [1] розглянуті питання створення формалізованого середовища процесів підготовки і прийняття рішень як основної складової інформаційно-аналітичної системи. В [2] систематизовані сучасні методи оцінки ефективності бойових дій військ (сил) протиповітряної оборони, узагальнена сукупність показників і критеріїв ефективності. В [3] викладені теоретичні основи синтезу адаптивних структур системи ЗРАП, комплекс моделей, серед яких моделі оцінки ефективності вогню та управління.

Між тим, в наведеній літературі не розглядаються напрямки дій щодо збереження системи ЗРАП об'єктів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Боротьба у повітрі має тенденцію посісти одне з основних місць серед складних видів протиборства у сучасних війнах і конфліктах, де основний зміст ЗРАП складає сукупність узгоджених за метою, завданнями, простором і часом бойових дій зенітних з' єднань, частин та підрозділів у взаємодії з силами ППО за єдиним замислом і планом.

Під час підготовки та реалізації плану повітряної операції головне місце займає вирішення завдань знищення і подавлення сил і засобів ППО, особливо на початковому етапі воєнних дій. У досягненні цієї мети бере участь до 30 % засобів повітряного нападу (ЗПН) від загальної чисельності, що беруть участь в ударі.

Так, під час операції багатонаціональних сил “Буря в пустелі” з 20 уражених позицій ППО 2 позиції (12 %) знищено, 10 (50 %) одержали сильні ушкодження і 8 (38 %) - середні і слабкі ушкодження [6]. У результаті 5-ти ударів об'єднаних військо-повітряних сил НАТО в Югославії було уражено до 85 об'єктів, у тому числі: 3 пункти управління (ПУ) вищої ланки, 3 ПУ ВПС і ППО, до 20 позицій ЗРВ (51 %), до 10 радіолокаційних станцій (РЛС) різних типів, 6 аеродромів (40 %). Ефективність першого масованого ракетно-авіаційного удару (МРАУ) під час воєнної операції “Одиссея. Світанок” була оцінена на рівні 91 %, ураження нанесене 20 цілям з 22, а після трьох днів ведення операції ППО Лівії припинила своє існування [7].

Загальна кількість втрат як особового складу, так і бойової техніки значно зростає в умовах ведення бойових дій із застосуванням противником систем високоточної зброї (ВТЗ). При цьому частка сильних ушкоджень і повного руйнування озброєння і військової техніки може становити до 55 % від загальної кількості втрат у порівнянні з 25 % аналогічних ушкоджень і руйнувань в умовах ведення бойових дій без застосування ВТЗ.

Для прикриття об'єктів в угрупованні ЗРВ створюється система зенітного ракетно- артилерійського прикриття (ЗРАП) об'єктів, яка представляє організовану й узгоджену за єдиним замислом і планом протиповітряної оборони сукупність взаємодіючих і одночасно функціонуючих систем зенітного ракетного вогню, розвідки, управління, забезпечення бойових дій зенітних з' єднань, частин та підрозділів, які розгорнуті у бойовий порядок для виконання бойового завдання [3].

У мирний час, зенітні з' єднання, частини та підрозділи виконують бойові завдання шляхом несення бойового чергування та здійснення ЗРАП об' єктів. Таким чином необхідно здійснювати раціональний розподіл наявних ресурсів для прикриття об' єктів від ударів з повітря з концентрацією сил для прикриття найбільш важливих об' єктів.

У воєнний час виникає необхідність, як можна довше зберегти можливість прикриття об'єктів у системі прикриття, яка створюється військовими частинами та підрозділами розгорнутими в бойовий порядок, за рахунок раптовості дій сил прикриття, що забезпечуватиме приховування замислу прикриття та введення противника в оману, своєчасності створення системи прикриття та дій сил прикриття.

Раптовість дій полягає в превалюванні застосування рейдів і маневрів.

Можливості підрозділів щодо згортання та розгортання бойової техніки оцінюють за встановленими нормативами. При переведенні техніки в бойове положення вночі або в складних метеорологічних умовах (дощ, сильний вітер, температура повітря нижче -10 або вище +30 градусів) нормативний час збільшується на 10 %. При роботі в складних метеорологічних умовах вночі або в індивідуальних засобах захисту нормативний час збільшується на 20 % від початкового. Усього норматив зростає не більш ніж на 25 % [4].

Всі маневри та переміщення засобів зенітних з' єднань, частин та підрозділів повинні проводитись, як правило, в нічний час без шикування колон. Бойова техніка повинна пересуватись самостійно по одній машині з зазначенням пункту призначення та часу прибуття з врахуванням встановленої швидкості в режимі повного радіомовчання. З метою маскування переміщення необхідно проводити в складі колон цивільних машин з максимально можливим зміненням зовнішнього вигляду техніки за допомогою підручних матеріалів.

Необхідно відмітити, що більше чим через 11,5 хв. після стрільби підрозділу необхідно згортатися і убувати в район збору, що повинен мати природні або штучні об' єкти, які можуть полегшити маскування (лощини, ангари і т.п.) і тільки звідтіля розпочинати переміщення [5]. З'їзд з автодороги і рух до бойових (вогневих) позицій необхідно здійснювати з вимкненими фарами і габаритними вогнями або із застосуванням приладів світломаскування, що забезпечить зменшення демаскування на марші.

Зміна стартових позицій повинна проводитись в наступних випадках [5]:

після стрільби - негайно;

після включення РЛС на випромінювання на протязі циклу стрільби для наступного виконання (або не виконання) вогневої задачі;

після прольоту розвідувальних безпілотних літальних апаратів або штучних супутників - негайно;

по команді з КП полка - у відповідності з графіком зміни стартової позиції в районі бойового маневрування.

Необхідно приділяти належну увагу маскуванню техніки на позиціях і зведенню удаваних позицій.

Зведення удаваних позицій повинно полягати в проведенні імітаційних заходів життєдіяльності з використанням надувних або інших макетів елементів зенітних ракетних комплексів, як промислового виготовлення так і виготовлених з підручних засобів.

Маскування організується та здійснюється з метою підвищення живучості військ шляхом приховування від противника розміщення елементів бойового порядку, стану бойової готовності та боєздатності сил та засобів, дій підрозділів та тактико-технічних характеристик комплексу озброєння, введення противника в оману щодо істинних намірів, характеру та замислу своїх дій [4].

Маскування проводиться з урахуванням комплексного застосування противником оптико- електронних, радіо- і радіотехнічних, радіолокаційних, теплових та інших технічних засобів розвідки.

Маскування від оптичних (оптико-електронних) засобів розвідки здійснюється: використанням маскуючих властивостей місцевості, темного часу доби, а також метеорологічних умов, що обмежують можливості цих засобів; проведенням заходів щодо світломаскування; використанням для маскування техніки і позицій табельних та підручних засобів маскування; фарбуванням техніки під фон місцевості; ретельним маскуванням слідів з'їзду техніки з доріг, слідів роботи газотурбінних агрегатів, пусків ракет.

Маскування від засобів радіорозвідки забезпечується:дотриманням встановлених режимів роботи радіо- і радіорелейних та тропосферних засобів зв'язку; дотриманням правил прихованого управління військами і розміщенням радіопередавачів середньої та великої потужності за межами розташування командних пунктів (пунктів управління).

Маскування від засобів радіотехнічної розвідки забезпечується обмеженням роботи радіолокаційних станцій. Для зниження ефективності ударів ЗПН по засобам зенітних з'єднань, частин та підрозділів необхідно застосовувати імітатори радіолокаційного випромінювання станцій переносного типу. їх необхідно встановлювати на віддаленні від декількох сотень до декількох тисяч метрів від радіолокаційних станцій (РЛС). Параметри випромінювання цих імітаторів повинні бути ідентичні характеристикам РЛС.

Маскування від засобів радіолокаційної розвідки здійснюється використанням маскуючих властивостей місцевості, масок-екранів, радіо поглинаючих укриттів. Іншим не менш ефективним засобом підвищення живучості ЗРК можуть бути куткові відбивачі, які необхідно встановлювати на удаваних і реальних бойових (вогневих) позиціях на віддаленні близько 300 метрів від РЛС. Найбільший ефект застосування куткових відбивачів досягається в сполученні з інженерним обладнанням позиції.

Маскування від засобів теплової розвідки здійснюється створенням димових та аерозольних завіс, застосуванням екранів для зменшення теплового випромінювання техніки, потужних удаваних теплових цілей, а також використанням маскуючих властивостей місцевості [4].

Крім того для збереження системи зенітного ракетно-артилерійського прикриття необхідно забезпечити перехід ЗПН на використання більших висот польоту, що веде до збільшення дальньої межі зон пораження ЗРК і збільшення ймовірності виявлення ЗПН. Це можливо за рахунок розміщення на напрямках де не забезпечується максимальна реалізація зони вогню на малих висотах стрілків- зенітників ПЗРК і зенітних артилерійських відділень ЗУ-23-2 або станцій радіоелектронної боротьби (РЕБ), які ставлять завади системі безпеки польотів на малій висоті.

Висновки й перспективи подальших досліджень

Таким чином, сукупність дій, які спрямовані на збереження системи ЗРАП об'єктів, можуть включати наступні напрямки:

розподіл наявних ресурсів для прикриття об' єктів від ударів з повітря з концентрацією сил для прикриття найбільш важливих об' єктів; застосування рейдів і маневрів; забезпечення маскування елементів системи ЗРАП об'єктів від комплексного застосування противником оптико-електронних, радіо- і радіотехнічних, радіолокаційних, теплових та інших технічних засобів розвідки;

розміщення на напрямках де не забезпечується максимальна реалізація зони вогню на малих висотах стрілків-зенітників ПЗРК і зенітних артилерійських відділень або станцій РЕБ, які ставлять завади системі безпеки польотів на малій висоті;

зведення удаваних позицій елементів системи ЗРАП об'єктів.

Комплексне використання заходів відзначених напрямків може дозволити підвищити ефективність і збільшити час існування системи ЗРАП об'єктів в умовах реальних бойових дій.

Література

1. Теорія прийняття рішень органами військового управління: монографія / [Ткаченко В. І., Смірнов Є. Б., Дробаха Г. А. та ін.] - Х. : ХУПС, 2008. - 545 с.

2. Моделювання бойових дій військ (сил) протиповітряної оборони та інформаційне забезпечення процесів управління ними (теорія, практика, історія розвитку): монографія / [Городнов В. П., Дробаха Г. А., Єрмошин М. О. та ін.] - Х. : ХВУ, 2004. - 409 с.

3. Синтез адаптивних структур систем зенітного ракетно-артилерійського прикриття об'єктів і військ та оцінка їх ефективності (теорія, практика, тенденції розвитку):монографія / [Торопчін А. Я., Кириченко І. О., Єрмошин М. О. та ін.] - Х.: ХУПС, 2006. - 348 с.

4. Довідник з протиповітряної оборони / [ Торопчин А. Я., Романенко І. О., Даник Ю. Г. та ін.] - К. : МО України, Х. : ХВУ, 2003. - 368 с.

5. Куликов А.П. Операция ОВС НАТО “Решительная сила” (Югославия, 24 марта - 10 июня 1999 г.) / А. П. Куликов // Воздушно-космическая оборона. - 2007. - № 7. - С. 5-9.

6. Шершнев А.Н. Подавление системы ПВО / А. Н. Шершнев, В. Ф. Числов // Зарубежное военное обозрение. - 1993. - № 1. - С. 35-39.

7. Ярош С.П. Аналіз ведення бойових дій, тактики застосування ЗПН і використання нових інформаційних технологій у ході воєнного конфлікту в Лівії в 2011 році / С. П. Ярош // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. - 2011. - № 2 (6). - С. 19

Размещено на Allbest.ru