Визначення структури інформаційної мережі для забезпечення прийняття рішення командиром військової частини на етапі підготовки до спеціальної операції

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Визначення структури інформаційної мережі для забезпечення прийняття рішення командиром військової частини на етапі підготовки до спеціальної операції

Л.В. Розанова

Анотація

Стаття надійшла до редакції 28.11.2014 р.

Рецензент - доктор військових наук, професор Г. А. Дробаха, Національна академія Національної гвардії України, Харків, Україна

Розглянуто вимоги щодо надання необхідної інформації командирові військової частини сил охорони правопорядку для прийняття раціонального рішення на етапі підготовки до спеціальної операції. Запропоновано варіант структури інформаційної мережі для інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішення командиром на етапі підготовки до спеціальної операції.

Ключові слова: структура інформаційної мережі, правильне рішення.

військовий правопорядок інформаційний мережа

Постановка проблеми. Запровадження інформаційно-аналітичних систем з метою скорочення циклу управління підлеглими військами (засобами) та прийняття у стислі терміни обґрунтованих рішень щодо їх застосування має дуже актуальне значення.

Форми і методи інформаційно-аналітичного забезпечення спеціальних операцій залежать від конкретних цілей, задач та масштабу цих операцій. У зв'язку з цим можна умовно виділити такі групи спеціальних операцій:

- антитерористичні операції, що проводяться на державному і міждержавному рівнях;

- операції з припинення масових заворушень, що створюють загрозу політичній стабільності у країні;

- операції з припинення злочинів терористичної спрямованості, масових заворушень, групових порушень громадського порядку, розшуку і затримання озброєних злочинців та ін.;

- операції з ліквідації наслідків стихійних лих, надзвичайних ситуацій і надзвичайних подій, що викликані явищами біологічного, технологічного характеру тощо.

Зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення спеціальних операцій з припинення масових заворушень повинно враховувати такі особливості: ці заворушення зазвичай є наперед спланованою й організованою акцією; їхні організатори мають у своєму розпорядженні власні засоби масової інформації чи, принаймні, заздалегідь заангажованих журналістів; такі акції можуть бути підтримані закордонними засобами масової інформації або навіть інспіруватися із-за кордону; ініціатива у розв'язанні інформаційної війни належить зазвичай організаторам заворушень, що використовують для цих цілей реально існуючі або штучно створені соціальні, економічні, міжнаціональні, міжконфесійні протиріччя із застосуванням усіх форм і методів психологічного впливу на громадську думку.

Питання моделювання проходження інформації між різноманітними джерелами та споживачами розглянуто у багатьох наукових працях, у тому числі у [1, 2, 3]. Проте в них, як правило, увага приділяється визначенню інформаційного забезпечення прийняття рішення органами військового управління без урахування: специфіки важливості й обсягу інформації, що циркулює між джерелами та споживачами; раціональної структури інформаційної мережі (ІМ) між ними для недопущення перевантаження командира надлишковою інформацією та скорочення часу на прийняття рішення; даних для правильного прийняття рішення; належних вимог щодо надання інформації командирові на етапі підготовки до спеціальної операції для раціонального прийняття рішення.

Тому суттєвим фактором, який продовжує набувати дедалі більшого значення на сьогодні, стало досягнення переваги над противником у володінні інформацією для раціонального прийняття рішення командиром на етапі підготовки до спеціальної операції, її організації та всебічного забезпечення. Недарма говорять: “Інформований - означає озброєний!”

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літератури та факторів, що впливають на ефективність спеціальних операцій, дозволив визначити, що інформація, яка надається командирам, штабам, не завжди задовольняє вимоги своєчасності, повноти даних для раціонального прийняття рішення командиром.

У наукових працях [2, 4-11] як об'єкт розглядається інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття рішення, що передбачає склад різноманітних джерел та споживачів інформації. Вони поєднуються між собою інформаційними зв'язками, які визначають шляхи розповсюдження інформації в ІМ. До інформаційних процесів у такій мережі належать ті, що пов'язані з добуванням, обробленням, передаванням, аналізуванням та використанням інформації для прийняття рішення на участь у спеціальній операції. Основною функцією такої ІМ є своєчасне надання інформації, яка задовольняє вимоги повноти даних та зведень для прийняття рішення. Однак для того щоб інформація була своєчасно надана командирові, потрібно вирішити такі завдання: по-перше, сформулювати вимоги щодо надання інформації командирові військової частини сил охорони правопорядку для прийняття раціонального рішення на етапі підготовки до спеціальної операції; по-друге, визначити сукупність інформаційних елементів, які б функціонально й ієрархічно пов'язували між собою командира, штаб та посадових осіб за допомогою автоматизованих робочих місць, пунктів управління, мереж, засобів зв'язку та автоматизації, а також спеціальних засобів, що забезпечують високу швидкість оброблення даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Тому вирішенням цих завдань є вдосконалення структури ІМ для інформаційно-аналітичного забезпечення, яке доцільно здійснювати за рахунок своєчасного визначення повноти даних, важливості й обсягу інформації, що циркулює між джерелами та споживачами, шляхом запровадження нових інформаційних технологій, які за встановлений час допомогли б організувати інформацію (систематизувати, узагальнювати, аналізувати і передавати без викривлення, з достатньою достовірністю), яка вкрай необхідна для прийняття рішення командиром на етапі підготовки до спеціальної операції. Мета запровадження інформаційних технологій - формування інформації для її аналізу командиром (штабом) і надалі - прийняття на її основі правильного рішення на дії.

Мета статті - на основі вимог щодо надання командирові військової частини потрібної інформації для прийняття рішення на етапі підготовки до спеціальної операції розробити варіант раціональної структури ІМ з урахуванням джерел та споживачів інформації, що задіяні при цьому, з визначенням необхідних інформаційних зв'язків між її елементами.

Виклад основного матеріалу. Без сумніву, командирові військової частини вкрай потрібна своєчасна і достовірна інформація для підготовки груп бойового порядку до спеціальної операції. А коли надходження інформації припиняється, призупиняються і процес прийняття рішень і, відповідно, узгоджені дії сил, що залучаються до виконання поставлених завдань. Тому командир, що приймає рішення на участь у спеціальній операції, має бути не тільки добре інформований, але й здатний на підставі одержаної інформації у стислі строки обґрунтувати рішення, знайти єдине правильне і своєчасно його реалізувати на практиці.

На цей час для вимірювання інформації використовуються структурні, ймовірнісні (статистичні) та семантичні міри. Структурні міри використовуються для оцінювання кількості зв'язної (що зберігається) інформації і поділяються на геометричні, комбінаторні та адитивні міри інформації.

Статистичні міри використовуються для оцінювання кількості інформації, що передається каналами зв'язку. Семантичні міри дозволяють оцінити важливість та корисність інформації. Вони враховують сенс і зміст інформації, що дає можливість зв'язувати кількість інформації з ефективністю її використання. Вимірювання інформації є однією з важливіших проблем, і тому вказані міри більш детально розглянуті у [12].

Оскільки структурні міри використовуються для вимірювання інформації, це дозволить визначати розмір інформації, де одиницею вимірювання інформації у разі використання адитивної міри є біт.

Припустимо, що між джерелами та споживачами існують інформаційні зв'язки, які несуть у собі визначену кількість інформаційних складових. Кожна із цих складових має свій обсяг, який вимірюється у бітах інформації, та свою важливість (значущість), що є ваговим коефіцієнтом і визначається експертним шляхом.

Говорячи про адитивну міру інформації [12], перш за все введемо поняття глибина h та довжина l слова, де глибина слова h - це кількість різноманітних елементів (знаків), які знаходяться в алфавіті; довжина слова l - кількість знаків, що необхідна і достатня для подання заданого набору слів елементами даного алфавіту.

Оскільки глибина слова відповідає основі, а довжина - розрядності системи обчислення або кодування, то загальна кількість слів, яка буде подана кодами довжиною l та глибиною h, визначається так:

q = h, (і)

де q - інформаційний обсяг, який за такого способу оцінювання експоненціально залежить від довжини слова і.

Важливою характеристикою інформації є її розмір. Під час перекладу інформації з однієї мови на іншу її розмір змінюється. Для того щоб виміряти розмір будь-якої інформації, вводиться відповідна метрична характеристика (І), яку називають обсягом інформації [12]:

I = log2hl = І * log2h. (2)

Одиницею вимірювання інформації є біт (кількість інформації, що міститься у слові глибиною h = 2 та довжиною І = 1).

Передусім висунемо вимоги щодо надання інформації командирові на етапі підготовки військової частини до спеціальної операції для раціонального прийняття рішення (табл. 1).

Таблиця 1 Вимоги щодо надання інформації, яка необхідна командирові для прийняття рішення на етапі підготовки до спеціальної операції

Уявімо собі такі кортежі, де:

- джерела інформації:

D = D1,D2,...,Dn

- той, хто надає інформацію;

- споживачі інформації:

S = Sj, S2,., Sn

- той, хто отримує інформацію;

- інформаційні складові: 1 = І1,12,---,In -

інформація, що надходить від будь-якого джерела до будь-якого споживача.

Якщо інформація надходить від різних джерел, то кількість інформації визначається рівнянням

I (D , Д2,***, Dn ) = ZI ( Di X (3)

І = 1

де I ( D1, D2,..., Dn ) - загальна кількість

інформації від джерел А, А, ..., Dn;

I (Di), i = 1, ..., n -

кількість інформації від джерела Д, що вимірюється.

Таким чином, на етапі підготовки до спеціальної операції командирові для прийняття рішення потрібна тільки та інформація, яка була б корисною і не була надлишковою. Це потребує пошуку раціональної структури ІМ між джерелами та споживачами інформації з визначенням необхідних інформаційних зв'язків між її елементами.

Загальний порядок синтезу структури ІМ передбачає послідовне вирішення таких завдань [13]:

1) збирання й узагальнення вхідних даних;

2) формалізація задачі синтезу;

3) визначення показників та критеріїв якості;

4) опис структури джерел та споживачів інформації з точки проходження інформації, інформаційних зв'язків між ними та правил їх перетворення з використанням розробленої алгебри моделей інформаційних структур;

5) синтез окремих варіантів структури ІМ та розрахунок значень показників її якості;

6) перевірка того, чи задовольняють синтезовані окремі структури ІМ поставленим критеріям (вимогам);

7) відбір сукупності варіантів, що задовольняють критерії;

8) перевірка умов закінчення перебору варіантів;

9) обмеження кількості варіантів для детального моделювання структури ІМ та проведення аналізу якості структур;

10) моделювання структури ІМ за варіантом вибраної;

11) розрахунок значень показників ефективності структури ІМ;

12) перехід до визначення шуканої раціональної структури ІМ;

13) визначення кінцевої синтезованої структури ІМ;

14) оформлення схем та розрахунок значень параметрів синтезованої структури ІМ.

Безпосередньо у процесі аналізу такої структури ІМ для інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішення використовуються такі кількісні характеристики: кількість джерел і споживачів інформації та інформаційних зв'язків між ними [13]; рівні ієрархії її елементів (табл. 2). При цьому передбачається, що в загальному випадку деякі джерела інформації (наприклад, командир військової частини) можуть бути водночас і споживачами інформації.

Таблиця 2 Елементи ІМ (джерела і споживачі інформації) за рівнями ієрархії

Результатом використання розробленого методу є опис раціональної структури ІМ для інформаційно-аналітичного забезпечення та таких зв'язків між ними, що дасть командирові можливість одержувати дані для прийняття рішення на участь у спеціальній операції за умов надання необхідної інформації та запобігання його перевантаженню надлишковою інформацією.

На рисунку наведено варіант структури ІМ за рівнями ієрархії для отримання і передавання інформації між пунктами управління, робочими місцями джерел і споживачів інформації та безпосередньо між суб'єктами.

Висновки

Отже, мета синтезу раціональної структури інформаційної мережі для інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття раціонального рішення на етапі підготовки до спеціальної операції полягає у тому, щоб командир військової частини та інші посадові особи мали у своєму розпорядженні необхідний і достатній обсяг інформації у вигляді інформаційних одиниць (доповідей, повідомлень, довідок, розрахунків, схем, діаграм та ін.), не перевантажуючи себе надлишковою інформацією і зайвим часом на прийняття рішення, а також можливі варіанти вирішення цих проблем (пропозиції, поради, рекомендації тощо) за наявності оцінки реально прогнозованих позитивних та негативних наслідків прийняття рішення.

Пропонована структура ІМ для інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішення командиром військової частини (рівні ієрархії 1-8 - згідно з табл. 2)

Такі мережі можуть пов'язувати воєдино різноманітні джерела інформації про поточну обстановку, центри управління та вогневі засоби, забезпечуючи значне скорочення часу на прийняття рішень командиром. Унаслідок цього сучасні мобільні пункти управління дозволяють отримувати різні дані обстановки в реальному масштабі часу.

Список використаних джерел

1. Теорія підготовки й прийняття рішень органами військового управління [Текст] : монографія / Г. А. Дробаха, В. І. Ткаченко, Є. Б. Смірнов та ін. - Х. : ХУПС, 2008. - 545 с.

2. Моделювання бойових дій військ (сил) протиповітряної оборони та інформаційне забезпечення процесів управління ними (теорія, практика, історія розвитку) [Текст] : монографія / В. П. Городнов, Г. А. Дробаха, М. А. Єрмошин та ін. - Х. : ХВУ, 2004. - 409 с.

3. Дробаха, Г. А. Формалізація задачі опису перетворень для синтезу структури інформаційної системи з використанням розробленої абстрактної алгебри моделей інформаційних структур [Текст] / Г. А. Дробаха // Системи обробки інформації : зб. наук. пр. - Х. : ХВУ, 2004. - Вип. 1. - С. 55-61.

4. Аналіз відповідності системи інформаційно-аналітичного забезпечення силової фази спеціальної операції з припинення заворушень сучасним вимогам та шляхи її вдосконалення [Текст] / Г. А. Дробаха, В. А. Музичук, В. М. Клішин, Л. В. Розанова // Збірник наукових праць Академії внутрішніх військ МВС України. - Х. : Акад. ВВ МВС України, 2012. - Вип. 1 (19). - С. 19-25.

5. Бєлай, С. В. Удосконалення інформаційного забезпечення службово-бойових дій внутрішніх військ на основі визначення соціальних та психологічних факторів динаміки натовпу [Текст] / С. В. Бєлай // Збірник наукових праць / НАДПСУ. - Хмельницький : НАДПСУ, 2009. - № 49. - С. 7-10.

6. Довбня, В. В. Методи інформаційно- аналітичної роботи штабів при аналізі оперативної обстановки під час виконання завдань службово-бойової діяльності внутрішніх військ [Текст] / В. В. Довбня // Честь і закон. - 2008. - № 1. - С. 12-17.

7. Довбня, В. В. Особливості інформаційного забезпечення у внутрішніх військах МВС України [Текст] / В. В. Довбня // Честь і закон. - 2009. - № 4. - С. 4-12.

8. Єрмошин, М. О. Інформаційно-аналітичне забезпечення виконання службово-бойових завдань з конвоювання [Текст] / М. О. Єрмошин, В. А. Кириленко // Честь і закон. - 2008. - № 2. - С. 25-30.

9. Мануїлов, С. В. Автоматизація управління військами, математичне та інформаційне забезпечення прийняття рішень у різних ланках управління внутрішніх військ МВС України [Текст] / С. В. Мануїлов // Честь і закон. - 2007. - № 2. - С. 41-44.

10. Протасенко, К. О. Інформаційне забезпечення діяльності внутрішніх військ та аналіз його основних проблем [Текст] / К. О. Протасенко // Честь і закон. - 2008. - № 1. - С. 32-35.

11. Розанова, Л. В. Моделювання структури системи інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішень у військовій частині внутрішніх військ на проведення силової фази спеціальної операції з припинення масових заворушень [Текст] / Л. В. Розанова // Честь і закон. - 2011. - № 2. - С. 106-113.

12. Заболотский, В. П. Математические модели в управлении [Текст] : учеб. пособие / В. П. Заболотский, А. А. Оводенко, А. Г. Степанов. - СП б. : СПбГУА, 2001. - 196 с.

13. Розанова, Л. В. Синтез структури системи інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішень командиром військової частини внутрішніх військ на участь у проведенні силової фази спеціальної операції з припинення масових заворушень [Текст] / Л. В. Розанова, І. В. Ковальов, В. А. Музичук // Честь і закон. - 2012. - № 4 - С. 56-66.

Размещено на Allbest.ru